147680 (692011), страница 3
Текст из файла (страница 3)
, (3.1)
де Кпас – коефіцієнт, що ураховує регулярність відправлення пасажирського поїзда, Кпас=1 для швидких поїздів, Кпас=0,5т для пасажирських поїздів.
состави.
состави.
состави.
состав.
состави.
состави.
состав.
4. Визначення інвентарного та робочого парків пасажирських вагонів депо (дільниці)
Для визначення робочого та інвентарного парків вагонів депо (дільниці), спочатку визначається число вагонів за типами, що знаходяться у составах, для кожної пари поїздів за формулою:
, (4.1)
де nвi – число вагонів i-го типу, що знаходяться у складі поїзда. Приймається за вихідними даними до самостійної (контрольної) роботи.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
ваг.
Отримані розрахунком величини зводяться до таблиці 2.1.
Пасажирські вагони призначаються для обслуговування визначених напрямків і тому приписуються не тільки до залізниці, але й до конкретного вагонного підрозділу. Інвентарний парк пасажирських вагонів поділяється на робочий та неробочий. Робочий парк пасажирських вагонів складається з вагонів для перевезення пасажирів, поштових, багажних та вагонів-ресторанів. У його число включають також усі справні вагони, що знаходяться у резерві, який створюється для поповнення пасажирських поїздів у випадку вилучення вагонів із состава в ремонт чи за інших причин.
Неробочий парк складають пасажирські вагони, які знаходяться в ремонті або очікуванні його, а також вагони, що використовуються для різних службово-технічних потреб.
Вагонний парк залізниць ураховується у фізичних одиницях.
На підставі підсумкових величин таблиці 2.1, визначається робочий парк пасажирських вагонів за формулою:
, (4.2)
де Nв – загальне число вагонів, що знаходяться у поїздах (з таблиці 2.1);
αпас– коефіцієнт, що ураховує резерв пасажирських вагонів, αпас = 0,08…0,01.
ваг.
Інвентарний парк пасажирських вагонів визначається за формулою:
(4.3)
Де 
– коефіцієнт, що ураховує вагони, які знаходяться у ремонті та очікуванні його, =0,05;
– коефіцієнт, що ураховує наявність вагонів спеціального призначення, =0,01…0,02.
ваг.
5. Розрахунок потреби в поїзних бригадах та чисельності робітників, які виконують ТО, ремонт і екіпірування пасажирських поїздів
Потреба в поїзних бригадах та чисельність робітників, які виконують ТО, ремонт і екіпірування пасажирських поїздів, розраховується окремо для кожної пари поїздів; отримані результати підсумовуються.
Визначаємо середню тривалість робочого часу, який припадає на одного провідника за рейс за формулою:
, (5.1)
де t1 – час знаходження состава в пункті обороту, год.;
t2 – середня норма часу на приймання й підготовку вагона у рейс в пункті формування перед відправленням поїзда, t2=1,4год.;
t3 – cередня норма часу на підготовку та здавання вагона по закінченні рейса у пункті формування состава, t3=0,8год.
год.
год.
год.
год.
год.
год.
год.
Далі визначається число бригад, необхідне для обслуговування кожної пари поїздів
, (5.2)
де Дк – число днів за календарем у поточному році;
Фн – річний номінальний фонд робочого часу, Фн =2020 год.
бригад.
бригад.
бригад.
бригади.
бригади.
бригади.
бригади.
Отримані результати заносяться у таблицю 5.1.
Кількість начальників поїздів та поїзних електромеханіків приймається за розрахованим числом бригад.
Явочна чисельність провідників, що необхідні для обслуговування пари поїздів, які розраховуються, визначається за формулою
Rяв = Nбр rс , (5.3)
де rс – число провідників у составі (приймається по кількості вагонів у составі та нормі обслуговування вагонів провідниками).
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
Облікова чисельність робітників розраховується за формулою:
Rоб = Rсп αоб, (5.4)
де αоб – коефіцієнт приведення явочної чисельності робітників до облікової, що ураховує не виходи на роботу по поважним причинам, αоб= 0,9…1,11.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
Загальну кількість бригад і загальну чисельність провідників, начальників поїздів та поїзних електромеханіків у цілому по резерву провідників можна визначити шляхом підсумовування відповідних величин по усім парам поїздів, що розглядаються. Результати розрахунків зводяться до таблиці 5.1.
Таблиця 5.1 – Результати розрахунків
| Назва даних | Номери пар поїздів | |||||||
| 1/2 | 3/4 | 5/6 | 177/178 | 179/180 | 181/182 | 183/184 | разом | |
| Тривалість робочого часу на одного провідника за рейс | 35,14 | 3747 | 25,23 | 23,33 | 40,04 | 38,03 | 27,91 | 227,15 |
| Число бригад, для обслуговування поїздів | 6 | 7 | 5 | 2 | 4 | 3 | 3 | 30 |
| Число начальників поїздів (ЛНП) | 6 | 7 | 5 | 2 | 4 | 3 | 3 | 30 |
| Число поїзних електромеханіків(ПЕМ) | 6 | 7 | 5 | 2 | 4 | 3 | 3 | 30 |
| Число провідників | 84 | 98 | 70 | 32 | 64 | 48 | 48 | 444 |
| Всього явочна чисельність | 96 | 112 | 80 | 36 | 72 | 54 | 54 | 504 |
| Облікова чисельність (ЛНП) | 6 | 7 | 5 | 2 | 4 | 3 | 3 | 30 |
| Облікова чисельність (ПЕМ) | 6 | 7 | 5 | 2 | 4 | 3 | 3 | 30 |
| Облікова чисельність провідників | 92 | 108 | 77 | 35 | 70 | 53 | 53 | 488 |
| Всього облікова чисельність | 104 | 122 | 87 | 39 | 78 | 59 | 59 | 548 |
Явочна чисельність виробничих робочих у екіпірувальних бригадах пункту формування підраховується за трудомісткістю робіт на один розрахунковий состав (під розрахунковим приймають состав у 18 вагонів).
Тоді явочна чисельність робітників екіпірувальних бригад може бути підрахована за формулою:
(5.5)
де nсв, nкуп, nпл – кількість вагонів, відповідно м’яких, купейних, плацкартних;
Нбаг.=1,7чол.-год – середня трудомісткість робіт екіпірувальників на багажному вагоні;
Нпочт.=2,4чол.-год – середня трудомісткість робіт екіпірувальників на поштовому вагоні;
Нрест.=4,3чол.-год – середня трудомісткість робіт на вагоні-ресторані;
Нсв=8,4чол.-год. – середня трудомісткість на вагоні типу СВ або м’якому з урахуванням охорони та опалення до здавання провідникам;
Нкуп=7,6чол.-год. – теж саме на жорсткому купейному вагоні;
Нпл.=6,8чол.-год. – теж саме на жорсткому плацкартному вагоні;
Nсост. – середньорічна кількість пасажирських составів, що екіпіруються;
Кн – коефіцієнт, що ураховує виконання норм, Кн=1,1…1,2.
ваг.
ваг.
прац.
прац.
Явочна чисельність робітників, що зайняті на поточному безвідчіпному ремонті, визначається за формулою:
(5.6)
де Nсос. – середньорічна кількість пасажирських составів, що обробляються;
Нсос. – трудомісткість обробки одного розрахункового составу, Нсос. = 19чол.-год.
прац.
Отримана кількість робітників по поточному безвідчіпному ремонту пасажирських составів розподіляється у відсотках та кількісному співвідношенню згідно таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 - Отримана кількість робітників по поточному безвідчіпному ремонту
| Професія | Процентне відношення | Кількість |
| Слюсарі по ходовим і зовнішнім частинам кузовів вагонів та автозчепному пристрою | 20% | 6 |
| Слюсарі по автогальмам | 10% | 3 |
| Слюсарі по внутрішньому обладнанню | 8% | 3 |
| Слюсарі по опаленню та водопостачанню | 8% | 3 |
| Шпалерники | 4% | 1 |
| Електрослюсарі по електрообладнанню та освітленню | 14% | 5 |
| Електрослюсарі по радіообладнанню та приладам | 8% | 3 |
| Електрослюсарі по вентиляційним пристроям | 12% | 3 |
| Електрослюсарі по холодильним установкам | 10% | 3 |
| Акумуляторники | 6% | 2 |
| Разом | 100% | 32 |
Поточний відчіпний ремонт виконує спеціальна комплексна бригада, явочна чисельність якої визначається за формулою:
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
