Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Сила вітру, діюча на палубний вантаж:

, кН (5)

де p_v – величина рівна 2,0 кПа (т/м²); А_{v x} – площа парусності палубного вантажу в поперечном напрямку по відношенню до судна, м².

,кН (6)

де p_v – величина рівна 1,5 кПа; А_{v у} – площа парусності палубного вантажу в повздовжньому напрямку по відношенню до судна, м².

Сила удара хвилі:

, кН (7)

де p_волн – величина рівна 1 кПа; А'_{v x} – площа поверхні палубного вантажу в поперечному напрямку по відношенню судна над фальшбортом, м²; h_в – висота хвилі, м; h_с – відстань ц.т. цей площини від ватерлінії, м.

, кН (8)

де p_волн величина рівна – 1 кПа; А'_{v у} – площа поверхні палубного вантажу в поперечному напрямку по відношенню до судну над фальшбортом, м²; h_в – висота хвилі, м; h_с – відстань ц.т. цей площини від ватерлінії, м.

Реакція найтовів від зусиль, направленні в площині шпангоута:

, кН (9)

де t_п– кількість поперечних найтовів; a – кут нахилу поперечного найтова до вертикалі, град; b – кут нахилу поперечного найтова до площини шпангоута, град.

Реакція найтовів від зусиль в діаметральній площині:

, кН (10)

де t_пр – кількість поперечних найтовів; c – кут нахилу поперечного найтова до вертикалі, град; d – кут нахилу повздовжнього найтова до діаметральної площини, град.

Розміри найтовів визначають по виникненнях в них реакціях.

Розривне зусилля троса для найтова:

,/n,пр, кН (11)

де k =2 – коефіцієнт запасу міцності при розрахунках зусиль в найтовах, при кріпленні вантажу на палубі,;

R – реакція найтова від зусиль в площині шпангоута або в діаметральній площині, кН.

R_{у разр} = (кН), R_{х разр} = (кН)

По розривному зусиллю в найтовах визначаються розміри тросів, за таблицями міцності державних стандартів (додаток 3).

Визначається найбільше значення вертикальної складової:

P_1z або P_sz , (кН)

Надалі для розрахунків стійкості верхній палуби при перевезеннях палубного вантажу розраховується міцність полубімсів по такій методиці:

Навантаження на один бімс:

P_1z або P_sz n (кН) (12)

де P_1z або P_sz n –найбільше значення вертикальних складових вантажу n – кількість бімсів, на які розподіляється навантаження від вантажу. Визначається по формулі:

n=L/ l (13)

де L – довжина вантажу, м;

l - відстань між бімсами, м.

Згинаючий момент:

М = P_z * l₂ /8 ,Нм (14)

де l₂ – довжина полубімса, м.

Елементи нерівнобоких угольників з приєднаним пояском

Приймаючі бімс із нерівнобічного косинця за двотаврову балку рахуємо, що полиця якої вона приварена до палуби, є стінкою, а вільна полиця - меншим пояском, частина палубного настилу шириною 600 мм, прилягаюча до косинця – більшим пояском.

Момент опори полубимса:

V ,(м³) (15)

де h₁ – висота балки між серединами висоти ії поясків, м; S₁, S₂, S₃, - площи поперечного сечення відповідно меньшого пояска, стенки балки, большого пояска, м².

Для розрахунків момента опори використовуем таблицю 2.

Таблиця 3

Номер профілю	Висота полиці h, м	Ширина полиці b, м	Товщина профілю t, м	Товщинапояска, м t1 , м
10/7	100/10 ³	75/10 ³	8/10 ³	10/10 ³
12/8	120/10 ³	80/10 ³	8/10 ³	10/10 ³
13/9	130/10 ³	90/10 ³	8/10 ³	10/10 ³
15/10	150/10 ³	100/10 ³	10/10 ³	15/10 ³

Нормальне напруження в бімсі:

σ_н= М / V , Н/м² (Па). (16)

де, σ_н – не повинне бути більше допустимого для суднобудівної сталі напруження при згинаннях рівного σ_доп = 117,7*10⁶(Па).

Якщо σ_н більше σ_доп, то необхідна установка підпорок, при цьому використовується перевірка на стискання.

Для зменшення напруження в бімсі до нормального значення необхідно установити підпорки. Їх кількість можливо визначити по формулі

n = (σ_н–_- σ_доп ) / (σ_сж ·S_ф/S) (17)

де S_ф – фактична площа стержня м²

Розділ 2. Буксирування суден морем

По розділу 2 необхідно визначити умови, при яких буде забезпечуватися безпечне буксирування суден морем. Для цього потрібне розрахувати швидкість і міцність буксирувальної лінії.

Розрахунки швидкості буксирування морем необхідне визначати з використанням вихідних даних таблиці 3 вихідних даних і методики.

Таблиця 4

	При розрахунках параметрів буксирувальної лінії
Величина, размеренность	Значения по вариантам задач
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
Буксирувальник, проект, буксирувальник рятівник		Буг	Орель	1557	Десна	Орель	92040	Буг	Сормовский	Волго-Балт	Десна
Буксирувальний об'єкт, проект судна яке сіло на мілину		Десна	Сормовский	Таврія	Буг	Волго-Балт	Орель	Волго-Балт	Буг	Сормовский	Орель

A/A_d = 1 – дискове відношення

D_в =– діаметр гвинта, м (додаток 2)

Коеф. тертя буксирувальника - 0,142

Коеф. повноти водотоннажності буксирувальника (з додатку 2)

Щільність морської води – 1,025 т/м³

Щільність воздуха 1,25 кг/м³

Швидкість зустрічного вітру – 5 м/с

Коеф. хвилювання – 0,0003

Середня висота кріплення буксирного троса на буксирувальном судні– 3,0 м

Діаметр троса – 0,032 м

Коеф. тертя буксируємого об’єкту – 0,145

Довжина буксира – 500 м.

Розрахунок виробляється за методикою, з використанням даних додатку 2.

Опір судна, що буксирує:

,кН (18)

Опір буксируемого судна:

,кН (19)

Опір води для судна що буксирує і буксируемого судна визначаємо по формулі:

, кН (20)

де f – коефіцієнт тертя, прийнятий у залежності від довжини судна (0,147-0,139);

ρ – щільність морської води;

Ω – площа змоченої поверхні судна, обумовлена по формулі

( ,

де L – довжина корпуса судна, м; d – середнє осідання судна, м;

δ – коефіцієнт повноти водотоннажності судна;

В – ширина судна;

V – швидкість судна, м/с (від 1 до 5м/с).

Залишковий опір:

Rr= 0.09 p δ Δ V²/L , кН (21)

де Δ – водотоннажність судна, т (м³) (додаток 3).

Повітряний опір:

, кН (22)

де А_н – проекція надводної поверхні судна на площину мідель-шпангоута (B*H_надв), м² (з додатку 2); U – швидкість зустрічного вітру, м/с; V – швидкість судна, м/с;

ρ_в – щільність повітря 0,125 Н*с²/м⁴;

Опір судна на хвилюванні:

, кН (23)

де k_волн = 0.0003 - коефіцієнт додаткового опору (залежить від бальности хвилювання).

ρ – щільність морської води;

Опір гребного гвинта: (розраховується тільки для буксируемого судна)

Застопорений гвинт:

, кН (24)

де A/A_d – дискове відношення; D_в – діаметр гвинта, м (із завдання).

Опір зануреної у воду частини буксирного троса:

R_тр= (0.032 * l* d_т pV²) /10³ . кН (25)

де l– повна довжина троса, м; (із завдання); d_т – діаметр буксирного троса, м.(із завдання);

ρ – щільність морської води; V – швидкість буксирування, м/с;

Натяг буксирного троса

Т = Р гв / (Нгв * n), кН (27)

де Р_гв- потужність, яку передає гвинту (гвинтам) слова установка, кВт (додаток 2);

Н_гв- шаг гвинта (додаток 2);

n = 5 об/с – частота обертання гвинтів.

Результати розрахунків по формулах, приведеним вище, зводяться в таблицю 4.

Таблиця 5

Швидкість судна у м/с	Опір, кН
	Ro (опір судна що буксирує)	R1(опір буксируемого судна)	Rs (загальний опір)
0
1
2
3
4
5

Загальний опір знаходиться як сума опірів суден що буксирує і буксируємого R_s = R_o+ R₁

За табличними значеннями треба збудувати графік залежності опору суден від швидкості буксирування.

При розрахунках параметрів буксирної лінії - 1 використовують формули:

ℓ=Fг*hв/10*k_ℓ, (28)

Характеристики

Список файлов курсовой работы