147278 (691833), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Транспортні документи виписуються грузоперевізником у посвідчення того, що товар прийнятий їм до перевезення. До основних транспортних документів можна віднести: коносамент, штурманська розписка, чартер, адендум, бернснот, букингнот, таймшит, морська накладна, комерційний акт, залізнична накладна, авіавантажна накладна, автодорожня накладна, річкова накладна, універсальний транспортний документ, документ змішаного перевезення, фрахтовий рахунок, розписки, повідомлення й інші документи.
Відвантажувальна специфікація - комерційний документ, що містить перелік усіх видів і сортів товарів, що входять у дану партію, із указівкою для кожного місця, кількості і роду товарів. Є одним з основних товаросупроводжувальних документів, тому що по ньому приймається комплектність і якість поставленого товару.
Акт огляду комплектності й упакування - документ, що виписується досмотровою комісією на підприємстві-виготовлювачі при передачі виробу на склад готової продукції в підтвердження відповідності комплектності й упакування умовам контракту.
Автотранспортна накладна - документ, що виписує відправник вантажу чи від його імені і який підтверджує наявність договору між відправником вантажу і отримувачем про перевезення вантажів по вказаному маршруту перевізником. Автотранспортна накладна заповнюється відправником вантажу в трьох справжніх екземплярах і вручається перевізнику разом з товарами. Автотранспортна накладна не є ні товаророзпорядчим, ні передатним документом. Роль її полягає в доказі заключення договору перевезення, прийняття товару до перевезення й умов перевезення. Вона може використовуватися як додаток до митної декларації, у якій міститься докладний опис вантажу.
Універсальний (багатоцільовий) транспортний документ підтверджує наявність договору перевезення будь-яким чи видом декількома видами транспорту по території однієї чи декількох країн відповідно до будь-якої застосовуваної міжнародної чи Конвенції національним законодавством і відповідно до умов перевезення, при яких будь-який перевізник чи здійснює забезпечує здійснення перевезення, згаданої в даному документі.
Транспортно-експедиторські документи оформляють виконання експедитором різного роду операцій по експедируванню, обробці вантажів, складуванню, організації перевезення, включаючи перевантаження товару, збереження і перетарку в шляхи, надання місцевих транспортних засобів, перевірку стану упакування і маркірування, оформлення необхідних документів (транспортних, митних, страхових, складських) і т.д.
Доручення експедитору на виконання визначених операцій оформляється спеціальним документом, що називається: відвантажувальне чи транспортне доручення, транспортна інструкція.
Відвантажувальне доручення - документ, що у залежності від постачання виписується відправником вантажу або вантажоодержувачем звичайно на бланку транспортно-експедиторської фірми і містить перелік операцій, що доручаються експедитору, і докладні інструкції з їх виконання.
Експедиторська інструкція - документ, що видається експедитору і містить інструкції щодо мір, що він повинний прийняти для експедирування зазначених у ньому товарів.
Страхові документи відбивають взаємини між страховиком і страхувальником. Роль страховика полягає у відшкодуванні збитків, понесених страхувальником від нещасливого випадку проти сплати страхової премії. До них відносяться: страховий поліс, страховий сертифікат, відкритий ковернот і інші.
Митний Кодекс України [14, с.7 ] встановлює наступні митні платежі при переміщенні товарів через митний кордон:
1.Мито;
2. Податок на додаткову вартість;
3. Акцизи;
4. Збір за видачу ліцензій митними органами;
5. Збори за видачу кваліфікаційного атестата фахівця з митного оформлення і поновлення дії атестата;
6. Митні збори за митне оформлення;
7. Митні збори за збереження товарів;
8. Митні збори за митний супровід товарів;
Для успішного проходження митного кордону необхідне оформлення цілого ряду документів. Основним з них є митна декларація - заява розпорядника вантажу, що представляється їм митниці для з'ясування митних формальностей при імпорті чи експорті товарів. Крім того до митних документів відносяться експортні, імпортні і валютні ліцензії, свідчення про походження товару, консульська фактура, транзитні документи, ветеринарні, санітарні і карантинні свідчення.
Вантажна митна декларація (ВМД) [21, с.4] - уніфікований документ, що виконує кілька функцій. Одна з них - це декларування, тобто повідомлення митній установі учасниками ЗЕД усіх необхідних даних про товар (майні) і про зовнішньоторговельну операцію, що відбувається з закордонними партнерами. Без надання ВМД органи державного митного контролю не приймають товари і майно до митного оформлення для пропуску через державний кордон. Інша функція документ-заява, що представляється учасниками ЗЕД про законність угоди, тобто відповідності всіх дій у процесі експортної й імпортної операції законодавству України.
Наступна функція ВМД- підтвердження законності ввозу і вивозу товару органами митного контролю. Митний контроль завершується засвідченими оцінками митної установи України, після чого ВМД здобуває в перспективі значення свого роду міжнародного митного "паспорта" товару, що має належну юридичну чинність для закордонних митних служб, інших органів керування відповідних закордонних держав. Наявність ВМД обов'язкова при митному оформленні вантажів у 98 країнах, з якими торгує Україна.
Сертифікат чи свідчення про походження товару - документ, видаваний компетентним органом у країні експортера, що чітко засвідчує походження товару з конкретної країни чи групи країн.
Сертифікат якості (відповідності) - свідчення, що засвідчує якість фактично поставленого товару і його відповідність умовам контракту. У ньому дається характеристика товару або підтверджується відповідність якості товару визначеним чи стандартам технічним умовам замовлення. Сертифікат про якість видається відповідними компетентними організаціями, державними органами, торговельними палатами, спеціальними лабораторіями як у країні експорту, так і імпорту. Іноді сторони домовляються про надання сертифікатів різних контрольних і перевірочних установ, інститутів, палат мір і ваг і інших організацій.
1.2 Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом
Організацію міжнародних перевезень пасажирів вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень. Згідно Закону України “Про автомобільний транспорт” [3, с.5], до міжнародних перевезень пасажирів та вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки.
При виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати:
- дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;
- ліцензійну картку на транспортний засіб;
- дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
- сертифікат відповідності щодо безпеки руху, екологічної безпеки та енергозбереження вимогам країн, по території яких буде здійснюватися перевезення.
При виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати:
- дозвіл України;
- дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
- сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху, екологічної безпеки та енергозбереження.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом [11, с.6] розроблені відповідно до Законів України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про транспорт", "Про дорожній рух", а також постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 N 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування".
Ліцензійні умови визначають кваліфікаційні, технічні, організаційні та інші вимоги до провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Ліцензія, видана суб'єкту господарської діяльності на право надання послуг з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, дає право на здійснення внутрішніх перевезень.
На кожний транспортний засіб відповідно до оформленої ліцензії органом ліцензування видається ліцензійна картка, яка засвідчує відповідність транспортного засобу ліцензійним вимогам, встановленим для транспортного засобу на провадження господарської діяльності, зазначеній у ліцензії.
Ліцензійна картка, видана на транспортний засіб відповідно до ліцензії на право провадження господарської діяльності, пов'язаної з наданням послуг з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, підтверджує право використання даного транспортного засобу для надання відповідних послуг, пов'язаних з внутрішніми перевезеннями вантажів.
Водії транспортних засобів повинні відповідати умовам допуску до керування транспортними засобами, що передбачені Законом України "Про дорожній рух", постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.93 N 340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян для керування транспортними засобами". Вони допускаються до керування транспортними засобами за наявності:
- національного або міжнародного посвідчення на право керування транспортними засобами відповідної категорії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.92 N 47 "Про затвердження зразків національних посвідчень водіїв та документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів";
- довідки про проходження обов'язкового медичного огляду.
Кожний водій підлягає обов'язковому страхуванню від нещасного випадку і повинен мати документи, що підтверджують страхування (договір, поліс), що передбачено Законом України "Про страхування" та постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.96 N 959 "Про затвердження Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті".
Мінімальний вік водія транспортного засобу, який здійснює міжнародні перевезення вантажів, повинен бути:
- для транспортних засобів, допустима максимальна вага яких не перевищує 7,5 тонни, - не менше 18 років;
- для інших транспортних засобів - не менше 21 року або не менше 18 років за умови, що ці особи мають посвідчення про одержання професійної освіти, яке визнається Стороною, що домовляється, при застосуванні Європейської угоди в частині роботи екіпажів транспортних засобів, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (укладена в Женеві 1 липня 1970 року, з поправками, діючими з 24.04.92, та протокол про підпис), на території якої зареєстрований даний транспортний засіб, і яке свідчить про закінчення курсів водіїв вантажних автотранспортних засобів;
До керування транспортними засобами, які обслуговують міжнародні лінії, а також здійснюють перевезення небезпечних вантажів, допускаються водії, які отримали відповідно свідоцтво про право здійснення міжнародних перевезень та свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, яке видається відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.99 N 104 "Про заходи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям під час перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом".
Транспортні засоби повинні бути зареєстровані згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.98 N 1388 "Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок" і повинні мати:
- свідоцтво про державну реєстрацію, видане органами Державтоінспекції;
- талон про проходження державного технічного огляду (для автобусів - талон про проходження щоквартальної перевірки технічного стану);
- тимчасовий реєстраційний талон виданий підрозділами ДАІ (якщо транспортний засіб переданий його власником у встановленому порядку в користування і (або) розпорядження ним іншій фізичній або юридичній особі, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2000 N 1276 "Про внесення змін і доповнень до постанов Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 та від 31 грудня 1993 р. N 1094".
Технічний стан транспортних засобів повинен відповідати вимогам таких нормативних документів:
- Закону України "Про дорожній рух" (статті 12, 16, 29, 32, 33, 36, 37, 53);
- Правил дорожнього руху України;
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
