142568 (691418), страница 6
Текст из файла (страница 6)
Основна ідея соціально-політичних поглядів Маркса та Енгельса полягала в тому, що в результаті внутрішнього розвитку капіталізму будуть зруйновані вузькі рамки класових і національних відносин, створені умови для розкріпачення людини. Свобода та всебічний розвиток людини, з погляду засновників марксизму, можливі тільки в асоціації та через асоціацію. Але просування до звільнення людини здійснюється через класову боротьбу і революцію, знищення одного класу іншим, через встановлення влади робітничого класу, котра остаточно усуне поділ на соціальні класи і приведе до однорідного, соціально справедливого суспільства.
Висновок
У своїй курсовій роботі я прийшла до висновку що консерватизм це визначення ідейно-політичних та ідеологічних культурних течій, що спираються на ідею традиції та спадкоємності в соціальному та культурному житті. Для консерватизму більш характерне прихильність до існуючих та усталених соціальних систем і норм, пригнічене сприйняття ідей рівності людей, неприйняття революцій та радикальних реформ, обстоювання еволюційного органічного, максимально повільного розвитку. Ідеологічно консерватизм протистоїть як лібералізму, так і соціалізму.
А лібералізм- це філософська, політична та економічна теорія, ну а також ідеологія, яка виходить з положення про те, що індивідуальні свободи людини є правовим базисом суспільства та економічного ладу.Лібералізм проголошує, що ініціативна (активна), вільна, тобто неконтрольована діяльність осіб, головним чином економічна й політична, є справжнім джерелом поступу в суспільному житті. Спрямований на утвердження парламентського ладу, вільного підприємництва, демократичних свобод; обстоює абсолютну цінність людської особистості («особа важливіша за державу») та рівність всіх людей щодо прав особистості. Метою лібералізму є максимальне послаблення («пом'якшення») різних форм державного і суспільного примусу щодо особи (контролю особи тощо), обстоює шлях мирного, реформаторського здійснення соціальних перетворень. Соціально-економічні ідеї, «вчення» та ідеології, чиїм основним гаслом є соціальна справедливість, також і політичні рухи, різноманітні утворення та партії, що в Новітній час відносять до «лівого» політичного спектру;
Політичні ідеології, що визнають себе «соціалістичними» мають дуже широкий спектр — від німецького націонал-соціалізму до радянського комунізму та сталінізму, від анархізму та марксизму до маоїзму. Ним також позначають різні політичні режими, як бідні африканські соціалістичні держави, арабські та азійські військові диктатури. В заможних країнах Західної Європи, Австралії та Нової Зеландії що мають розвинену політичну демократію та «соціально-орієнтовану» ринкову економіку — «соціалістичними» вважаються різноманітні соціально-демократичні партії та їх спілки, як наприклад «Соціалістичний інтернаціонал» .
Важливо зазначити, що консервативні, ліберальні та соціалістичні напрями в соціальній думці кінця XVIII - початку XIX ст. ще не можна віднести до соціологи в повному значенні цього слова, насамперед внаслідок їх відверто "неакадемічного характеру І чітко вираженої політичної тенденційності Однак їх представники порушують чимало проблем, які пізніше потрапляють у коло інтересів соціології. Це, насамперед, питання про соціальну природу і функції демократичних інститутів, специфіку ринкових відносин, форми реорганізації суспільних відносин, питання наукової організації та управління соціальною сферою.
Список використаних джерел
1. Захарченко М.В., Погорілий О.І., Історія соціології (від античності до початку XX ст.). к.: Либідь,1993 С.131-142.
2. Анатология мировой политической мысли: Учеб. Пособие. В 5 т. 1 . Зарубежная политическая мысль: истоки и эволюция.- М.: Мысль,1997.-с 712-720. 734-744.
3. История политических и правовых учений: Хрестоматия / Под ред. Канд. Филос. Наук В.П. Малохова.-М.: Академический проект,2000.-С.141-147.
4. Утопический социализм:Хрестоматия/Общ.ред.А.И.Володина. М.:Политиздат.1982-С.214-241,246-302,307-342
5. Реале Дж. Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Том 4. От романтизма до наших дней.-СПб.:Петрополис,1997. С.117-119,199-200.
6. Слющинський Б.В. Істория суспільно-політичної думки: курс лекції. Навч.посібник. К.: Видавництво Європейського університету. 2005. С.248-250,250-251,251-253.
7. Берк Э. Размышление о революции во Франции// Социолог. Исслед.-1991.-№6,-С.114-121;№7.-С.125-133;№9.-С140-146; 1992.-№2.-С137-148;1993.-№4.-С.147-151.
8. Давидов Ю.Н. Сен-Симоновская версія позитивной науки об обществе// История теоретической социологии. Социология XIX века: (Профессионализация соц. Науч. Знания)/Отв. ред. Ю. Н. Давыдов.-М.,1998.-Раздд 1, гл.1.-С.24-54,
9. История политических и правовых учений/ Хрестоматия для юрид. Вузов и фак-тов/Сост. И общ.ред.Г.Г.Демиденко.-Х.: Факт,1999.-С.658-662.
10. Консерватизм: Антология/ Упоряд. О. Проценко, В.Лысовий.-К.: Смолоскип,1998.-С.257-276,454-457.
11. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. Навчальний посібник.-К.:Наук.думка,1995.-С.19-23.
12. Реале Дж.,Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Том 4. От романтизма до наших дней.-СПб.:Петрополис,1997. С.211-213.
13. Валлерстайн И. После либерализма / Пер. с англ. под ред. Б. Ю. Кагарлицкого. М.: Едиториал УРСС, 2003. С.5-3,54-60.
14. Гэлбрейт Д.. Новое индустриальное общество. — М.: Прогресс, 1969.С.60-90.
15. Либерализм Запада XVII—XX вв. / Под ред. В. В. Согрина. М., 1995.С-19-26.
16. Українська радянська енциклопедія / ред. М. Бажан; 2-е видання. — К., 1974—1985.С.180-185.
17. Марк Блауг 100 Великих економістіа до Кейнса = Great Economists Before Keynes: A Introduction to the Lives and Works of 100 Economists of the Past. — Економічна школа, 2005. — С. 704.
18. Коваленко В.И., Костин А.И. Политические идеологии: история и современность.// Вестник московского Университета, 1997, -№2, Серия 12, с. 45
19. Реале Дж.,Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Том 4. От романтизма до наших дней.-СПб.:Петрополис,1997. С.205-208.
20. Ковалевский М. Молодость Бенжамена Констана. «Вестник Европы», 1882, т. 5, кн. 10 С.50-65.
21. Мироненко О. М. Права і свободи людини у творах франц. просвітителів і утопістів XVIII ст. К., 1995 С.146-150.
22. Кечекьян С. Ф. Полит, учение Бенжамена Констана«Проблемы соц. права», 1938, С. 5.
23. Ковалевский М. Молодость Бенжамена Констана. «Вестник Европы», 1882, т. 5, С.10
24. Олег Проценко, Василь Лісовий Лібералізм, антологія. — 2-ге, перероблене. — «Простір», «Смолоскип», 2009.С.150-156
25. Бентам И. Введение в основания нравственности и законодательства. — М.: РОССПЭН, 1998.С— 415
26. Берлин И. Философия свободы. Европа. — М.: Новое литер. обозр., 2001.С — 448
27. П’єр Манан. «Інтелектуальна історія лібералізму» / Пер. з фр. – К.: Дух і літера, 2005.С – 206
28. Либерализм Запада XVII—XX вв. / Под ред. В. В. Согрина. М., 1995. С-400
29. За редакцією В. В. Кириленка Історія економічних вчень Навчальний посібник Тернопіль Економічна думка” 2007 С-100-110.
30. Коваленко В.И., Костин А.И. Политические идеологии: история и современность.// Вестник московского Университета, 1997, -№2, Серия 12, с. 45-75
31. Основы политологии: Курс лекций: Учебное пособие для вузов / Н. Сазонов, Б. Решетняк, А. Авксентьев и др.; Под ред. Н. Сазонова. – Харьков: Основа, 1993. – с.464.
32. Основи політології курс лекцій / Під ред. проф. Н.І. Сазонова. – Харків, 199З – С. 311 – 33 Скиба В.Й., Горбатенко В.П., Туренко В.В. Вступ до політології. – Київ: Основи, 1996, ст. 219 – 223. 9.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
