142527 (691405), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Набувши статусу «біженця», громадяни та їх діти стикаються з низкою проблемних питань, а саме:

працевлаштування;

оформленням документів на дитину, що народжена на в Україні у сім’ї біженців;

допомога від держави біженцям з дітьми;

оформлення документів при влаштуванні дитини у дитячий садок чи шкільний заклад та відвідування дитиною – біженця шкільного закладу;

продовження навчання дитини – біженця на Україні;

оформлення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми (її умови призначення та розмір);

навчання дітей біженців у школах – інтернатах санаторного типу в залежності від захворювання;

отримання біженцями середню чи вищу освіту;

отримання пенсії біженцями.

Але, сьогодні наша держава готова відповісти на дані запитання та реалізувати їх в повному обсязі як на теорії так і на практиці. Отже, відповідно до ст.20 Закону України «Про біженців» особа, якій надано статус біженця, має рівне з громадянами України право на працю.

Для того, щоб працевлаштуватися необхідно в податковій інспекції/адміністрації за місцем реєстрації отримати довідку про присвоєння ідентифікаційного коду.

Якщо особа не має статусу біженця, то така особа, згідно ст..8 Закону України «Про зайнятість населення», одержує право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятості України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Працевлаштування в Україні іноземців, найнятих інвестором у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції, здійснюється без отримання дозволу на працевлаштування [5].

Відповідно до п. 4 ст. 7 Закону України «Про громадянство України», особа, що набула за народженням громадянство того з батьків, якому наданий статус біженця, є громадянином України. На підставі цього органами реєстрації актів громадянського стану за місцем реєстрації проживання родини Н. робиться відповідний запис у книзі реєстрації і видається свідоцтво про народження дитини, у якому зазначена Ії належність до громадянства України [7].

Питання пов’язані з допомогою для сімей з дітьми регулює Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року [12].

Відповідно до ч.2 ст.1 вище зазначеного закону особи, яким надано статус біженця в Україні, мають право на державну допомогу на рівні з громадянами України.

ч.1 ст.3 передбачені наступні види державної допомоги сім’ям з дітьми:

1) допомога в зв’язку з вагітністю та пологами;

2) одноразова допомога при народженні дитини;

3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

4) допомога на дітей, які перебувають під опікою та піклуванням;

5) допомога на дітей одиноким матерям.

Призначають і виплачують всі види державної допомоги сім’ям з дітьми органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника)(ч.1 ст.5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»).

Для оформлення дитини в дошкільний навчальний заклад відповідно до п.6 Положення про дошкільний навчальний заклад затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від12 березня 2003 року №305 – подається:

- заява батьків або осіб, які їх замінюють;

- медична довідки про стан здоров’я дитини;

- довідка дільничного лікаря про епідеміологічне оточення;

- свідоцтво про народження.

Для оформлення дитини до загальноосвітнього навчального закладу відповідно до п. 22 Положення про загальноосвітній навчальний заклад затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №964 подається:

- заява батьків або осіб, які їх замінюють;

- копія і оригінал свідоцтва про народження;

- медична довідка встановленого зразка;

- документ про наявний рівень освіти (крім дітей, які вступають до першого класу) [17].

Конвенція про права дитини та Конституція України проголошує, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також народжені вони в шлюбі чи поза ним.

Відповідно до п.4 ст. 6 Закону України «Про загальну середню освіту» - іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, здобувають повну загальну середню освіту у порядку, встановленому для громадян України [11].

ст.53 Конституції України передбачає, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення положення ч.3 ст.53 Конституції України «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах» (справа про доступність і безоплатність освіти) під доступністю розуміється, що нікому не може бути відмовлено в праві на освіту, і держава повинна створити можливості реалізувати це право.

Діти біженців, які навчаються в дошкільних навчальних закладах державної і комунальної власності мають право на безкоштовне харчування в тому випадку, якщо батьки отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям». Підставою для звільнення є довідка про призначення такої допомоги, видана органами праці та соціального захисту [9].

А також відповідно до ч.3 ст. 33 Закону Україну «Про дошкільну освіту» – дітям першого і другого року життя за рахунок держави гарантується забезпечення спеціальними продуктами дитячого харчування, включаючи донорське вітамінізоване молоко, молочні суміші та дієтичні продукти, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України [8].

Відповідно до п. 22 Положення про загальноосвітній навчальний заклад затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №964 - зарахування учнів до загальноосвітнього навчального закладу здійснюється, як правило, до початку навчального року за наказом директора, що видається на підставі особистої заяви (для неповнолітніх - заяви батьків або осіб, які їх замінюють) або направлень органів управління освітою, а також свідоцтва про народження (копії), медичної довідки встановленого зразка, документа про наявний рівень освіти (крім дітей, які вступають до першого класу). В зв’язку з цим в першу чергу, необхідно звернутись з відповідною заявою до директора школи за місцем проживання. В тому випадку, якщо батьки дитини не зможуть надати документи про наявний рівень освіти, з дитиною може бути проведена бесіда, для з‘ясування рівня знань [17].

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» – право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім’ї, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї.

п. 6 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 – передбачає, що для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім’ї подає органу праці та соціального захисту населення такі документи:

1) заяву;

2) документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї;

3) декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї);

4) довідку про наявність та розмір земельної частки;

5) довідку про склад сім’ї (до складу сім’ї, включаються чоловік, дружина; рідні, усиновленні та підопічні діти цих осіб, у тому числі діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I–IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах до досягнення 23 років і не мають власних сімей).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» – розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом. (З 1 квітня 2005 року рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» для працездатних осіб у сумі 100 грн., непрацездатних осіб – 140 грн., інвалідів – 150 грн.).

Відповідно до п.4 ст. 6 Закону України «Про загальну середню освіту» - іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, здобувають повну загальну середню освіту у порядку, встановленому для громадян України.

ст. 9 Закону України «Про загальну середню освіту» - передбачено, що до загальноосвітніх навчальних закладів належить і загальноосвітні санаторні школи (школи-інтернати) I - III ступенів з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування [11].

Відповідно до п.3. Інструкції про порядок комплектування загальноосвітніх санаторних шкіл - інтернатів дітьми затвердженої Наказом Міністерства освіти України від 19.06.96 р. N 217 - зарахування дітей до загальноосвітньої санаторної школи-інтернату здійснюється наказом директора за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, у разі подання таких документів:

- заява;

- копія свідоцтва про народження дитини;

- табель успішності дитини, що вступає до другого або наступних класів;

- довідка про стан здоров'я (ф. N 026/0 «Медична карта дитини», N 063/0 «Картка профілактичних щеплень»).

- довідка дільничного лікаря про відсутність інфекційних захворювань у помешканні, де проживає дитина (дійсна протягом 3 днів), та в дитячому колективі, який відвідує;

- медичні аналізи: загальний аналіз крові та сечі, висіви на корінобактерії дифтерії, аналіз калу на кишкову інфекцію, яйця глистів, ентеробіоз;

- витяг з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації, висновок обласного (міського) психіатра, витяг з історії хвороби, якщо дитина перебувала у психоневрологічній лікарні (санаторна школа-інтернат для дітей з психоневрологічними захворюваннями);

- рентгенограми хребта, діагноз; висновок обласного (міського) ортопеда про потребу в навчанні дитини у даному закладі (загальноосвітня санаторна школа-інтернат для дітей, хворих на сколіоз);

- висновок обласного кардіоревматолога (загальноосвітня санаторна школа-інтернат для дітей із захворюваннями серцево-судинної системи);

- довідка обласного пульмонолога (загальноосвітня санаторна школа-інтернат для дітей з хронічними неспецифічними захворюваннями органів дихання);

- санаторно-курортна картка для дітей і підлітків, видана районним тубдиспансером або поліклінікою, витяг з історії хвороби дитини (загальноосвітня санаторна школа-інтернат для тубінфікованих дітей);

- висновок обласного гастроентеролога на підставі відповідного обстеження (фіброгастродуоденоскопія, кислотність шлункового соку, фракційне дослідження жовчі, аналіз калу на дизбактеріоз, яйця глистів, лямблії) - для шкіл-інтернатів з хронічними неспецифічними захворюваннями органів травлення;

- путівка управління освіти із зазначенням рекомендованого терміну утримання учня.

Відповідно до ст.28 Конвенції про права дитини, держави - учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема:

а) вводять безплатну й обов‘язкову початкову освіту;

б) сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як введення безплатної освіти та надання у випадку необхідності фінансової допомоги;

в) забезпечують доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей кожного за допомогою всіх необхідних засобів.

Щодо інших видів народної освіти, окрім початкової, і зокрема щодо можливості навчатися, визнання іноземних атестатів, дипломів та ступенів, звільнення від плати за право навчання та зборів, а також щодо надання стипендій Договірні Держави надаватимуть біженцям найсприятливіше правове становище, принаймні становище не менш сприятливе, ніж те, яким звичайно користуються іноземці за таких самих обставин.

Особа, якій надано статус біженця в Україні, відповідно до ст. 20 Закону України «Про біженців» мають право на пенсію та інші види соціального забезпечення в порядку встановленому законодавством України [5].

Ч.4 ст.8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що іноземці (тобто особи, які не перебувають в громадянстві України, і є громадянином іншої держави) та особи без громадянства (особи, яких жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином ), які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбаченому цим Законом [10].

Бачимо, що основні питання буття біженців та дітей – біженців регулюються з боку держави на доброму рівні. Також, хочеться зазначити, що це регулювання відбувається не лише на теоретичному рівні, але і на практичному, що радує і дає надії на те, що дійсно, дана категорія населення під лаштуватися до життя на території України.

Характеристики

Список файлов курсовой работы