126126 (690889), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

При великій висоті тунелю і великих зазорах між вагонетками і стінками дуже важливо рівномірне розподілення сушильного агента по перерізу камери. Швидкість газів зазвичай приймають такою, щоб не відбувалося запилення матеріалу, перевертання чи поворот виробів, але не менше 1,0-1,5 м/с (на повний переріз тунелю) для забезпечення рівномірного розподілу газів і відповідно сушки матеріалу.

В якості агента сушіння використовують повітря, топкові гази чи перегрітий пар. При сушінні підігрітим повітрям парові калорифери роблять виносними (зазвичай розташовані зверху на камері) або встановлюють відповідно в камері чи поряд у спеціальних відсіках.

Рисунок 2 - Тунельна сушарка

1 - вхід вологого матеріалу; 2 - вхід агента сушки; 3 - вагонетки;4 – механізм переміщення вагонеток; 5 – траверсний візок; 6 - вихід суміші, що відпрацювала; 7 – розсувні двері; 8 - обхід; 9 – вихід висушеного матеріалу.

На рисунку 2 показана схема тунельної сушарки з транспортуванням матеріалу у вагонетках. Сушильний агент подають через вхід 2 і відсмоктують через вихід 6, або через отвір на стелі. При горизонтальному укладанні матеріалу агент сушки подається боковими каналами.

Вагонетки заповнюють увесь коридор, тому при зштовхуванні однієї вагонетки весь ряд вагонеток, які стоять упритул одна до одної, переміщується до виходу. Переміщення коридором відбувається під ухилом (1/200) або за допомогою спеціального при штовхача, який встановлений з боку завантаження і діючого окремого приводу, встановленого зовні сушарки. Штовхач обладнаний роликами, які насаджені на однин чи два ланцюги. Ролики нажимають на спеціальні упори, приварені до вагонеток. Хід ланцюга відповідає переміщенню вагонетки на її довжину.

Двері сушильної камери повинні бути герметичними. Вони, як правило, бувають пільними, відкотними чи підйомними, в залежності від вільного об’єму цеху. Для повернення пустих вагонеток необхідний обхідний шлях.

Основним недоліком сушарки, зображеної на рисунку 1, є нерівномірність сушіння по висоті вагонетки через розшарування теплого газу. У залежності від температури повітря чи топкових газів обгородження камери роблять цегляним, бетонним чи металічним із зовнішньою ізоляцією. Довжина таких сушарок більше 50 м; ширина коридору визначається в основному допустимим прогоном перекриттів (зазвичай не більше 3,5 м). Зазор між вагонеткою і стінкою камери повинен не перевищувати 70 - 80 мм. Для попередження можливості перетікання сушильного агента над вагонеткою, під нею і між боковими стінками, роблять спеціальні ущільнення – м’які «козирки», які при переміщенні вагонеток можуть легко відхилятися.

2. Технічна характеристика розробленої установки

Установка сушильна тунельна. Призначена для сушки дисперсного колоїдного капілярно-пористого матеріалу, розташованого в піддонах, які встановлені на сушильних вагонетках. Основні технічні характеристики установки подано у таблиці 2

Таблиця 2

Основні технічні характеристики установки

3. Тепловий розрахунок конвективної тунельної сушильної установки

3.1 Розрахунок горіння палива і параметрів сушильного агента

3.1.1 Завдання розрахунку

Розрахувати питому ентальпію, вологовміст, густину і повний об’єм топкових газів, який припадає на 1 кг палива, для літніх и зимових умов спалювання палива.

3.1.2 Вихідні дані

3.1.21 Літній режим

а) температура

1) сушильного агента на вході до тунелю t_сум=500 ^oС;

2) зовнішнього повітря t_о,л=19,4 ^oС;

3) палива t_п=19,4 ^oС;

б) відносна вологість зовнішнього повітря _о,л=68%;

в) барометричний тиск В_л=746,3 мм рт. ст.;

г) нижча теплота згоряння палива Q_н^с=36491 кДж/м³_н.

3.1.2.2 Зимовий режим:

а) температура

1) сушильного агента на вході до тунелю t_сум=500 ^oС;

2) зовнішнього повітря t_о,з=–12,2 ^oС;

3) палива t_п =–12,2 ^oС;

б) відносна вологість зовнішнього повітря _о,з=89%;

в) барометричний тиск В_з =759 мм рт. ст.

г) нижча теплота згоряння палива Q_н^с=36491 кДж/м³_н.

3.1.3 За заданими температурами t_о,л=19.4 ^oС та t_о,з=–12,2 ^oС визначаємо за таблицями [2] тиск насичення P_н,л=2,368 кПа и Р_н,з=0,284 кПа

3.1.4 Визначаємо вологовміст d_o, г/кг зовнішнього повітря

(1)

3.1.5 Визначаємо ентальпію h_o, кДж/кг, зовнішнього повітря за формулою

, (2)

деС_с.пов – питома масова теплоємність сухого повітря, кДж/(кг·К);

r_o – питома теплота пароутворення при температурі 0^оС, кДж/кг;

С_пар – питома масова теплоємність перегрітої пари, що міститься у вологому повітрі, кДж/(кг·К).

3.1.6 Визначаємо густину природного газу за нормальних умов. Оскільки його склад заданий у процентах за об’ємом, то вважаючи цю суміш ідеальним газом, можна записати

ρ_Т=r_i^.ρ_i, (3)

де r_i – об’ємні долі компонентів природного газу;

ρ_i – густини цих компонентів нормальних умов, кг/м³.

3.1.7 Визначаємо нижчу питому масову теплоту згоряння Q_н^р, кДж/кг, природного газу:

, (4)

3.1.8 Оскільки склад палива заданий у процентах за об’ємом, то перерахуємо його у процентах за масою.

(5)

де

;

;

;

;

;

;

_.

Перевірка:

;

Похибку відносимо до компоненту з найбільшим масовим складом, тобто істинний масовий склад метану:

_.

3.1.9 Визначаємо вищу теплоту згоряння природного газу Q_в^р, кДж/кг, за співвідношенням

, (6)

,

3.1.10 Визначаємо теплоємність природного газу С_п, кДж/(кг·К), вважаючи його сумішшю ідеальних газів. Теплоємність суміші С_сум, кДж/(кг·К)

C_см=Σm_iC_i, (7)

де теплоємності С_i компонентів можуть бути розраховані за співвідношенням C_i=C_µ/ρ_i.

С_µ=37,68 кДж/(кмоль^.К) і С_µ=29,31 кДж/(кмоль^.К) – молярні теплоємності при постійному тиску для багатоатомних і двохатомних газів.

3.1.11 Визначаємо теоретично необхідну кількість сухого повітря для згоряння 1 кг палива L_o, кг/кг

, (8)

кг/кг.

3.1.12 Визначаємо ентальпію водяної пари h_пар, кДж/кг, що міститься у продуктах згоряння

h_пар =2500+1,97^.t_сум, (9)

h_пар =2500+1,97^.500=3485 кДж/кг;

3.1.13 Визначаємо теплоємність сухих продуктів згоряння C_СГ,кДж/(кг·К) при t_сум=500 ^oC. У першому наближенні приймаємо його рівним значенню питомої масової теплоємності C_с.пов сухого повітря за температури t_сум

, (10)

де – молярна теплоємність сухого повітря;

- молекулярна маса повітря, кмоль/кг.

,

.

3.1.14 Визначаємо коефіцієнт надлишку повітря , необхідний для отримання газів з температурою t_сум=500^oC.

(11)

,

.

Характеристики

Список файлов курсовой работы