126106 (690880), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

=670∙4/(12,5∙ ( / )²- 4,49)+90=159Тета .

- найбільша тривалість короткого замикання на виводах масляного трансформатора, приймається при короткому замиканні на сторонах з номінальною напругою 35 кВ і нижче .

Допустима температура обмотки 250 згідно табл. 7.6 [1].

3.5 Розрахунок магнітної системи

Визначення розмірів магнітної системи і маси стали (п. 8.1 [1]).

Прийнята остаточно конструкція трифазної плоскої шихтованної магнітної системи, що збирається з пластин холоднокатаної текстурованої сталі марки 3404, завтовшки 0,35 мм по рис. А.16. Стрижні магнітної системи скріпляються бандажами із склострічки, ярма пресуються ярмовими балками. Розміри пакетів вибрані по табл. 8.3 [1] і приведені на рис. А.16 для стрижня діаметром =d_нов м без пресуючої пластини. Число ступенів в перерізі стрижня =Error: Reference source not found, у перерізі ярма =Error: Reference source not found.

Таблиця 3.7. Розміри пакетів в перерізі стрижняі ярма (у половині поперечного перерізу), мм

	Стержень				Ярмо
1		215		23		215		23
2		195		28	0,195	195		28
3		175		15		175		15
4		155		12		155		12
5		135		9		135		18
6		120		5	0,215
7		105		4	0,192

Ширина стрижня (рис.А.16б) =a_1я м.

Повний переріз стрижня по табл. 8.7 [1] для стрижня діаметром =d_нов м без пресуючої пластини

=0,0353

353

∙10-4 м2,

Активний переріз стрижня

∙ =0,0342 м2.

Повний переріз ярма

=0,0361

360,5

∙10-4 м2,

Активний переріз ярма

∙ =0,035 м.

Ширина ярма (загальна товщина пакетів стрижня)

=b_яр м

Об'єм кута магнітної системи

=0,00646

6460

∙10-6 м3,

Об'єм стали кута магнітної системи

= • =0,00627 м3.

Довжина стрижня (див. рис.А.16)

= + + =0,569 м.

Висота магнітного пакету, рис.А. 16

= +2∙a_1я= 1,00 м

де =a_1я м.

Відстань між осями стрижнів (див. рис.А.16, А.17)

= + ∙10^-3=0,426 м.

Довжина магнітного пакету (див. рис. А.16)

=2∙ +a_1я=1,067L_мп м.

Визначення мас стрижнів і ярем

Маса сталі кута магнітної системи =7650∙ =48 кг

Маса сталі ярма

2∙ ∙2∙ ∙7650+

+2∙ 45696=G_я_штрих+G_я_штрих_штрих=552 кг.

Маса стали стрижнів по (8.11)

3∙ ∙ ∙7650=447G_c_штрих кг.

3∙( ∙7650∙a_1я- )=25 кг

G_c_штрих+ =472 кг

Загальна маса стали

= + =1024 кг

Визначення втрат холостого ходу по п 8.2 [1].

Магнітна система шихтуєтся електротехнічної тонколистової рулонної холоднокатаної текстурованої сталі марки 3404 завтовшки 0,35 мм.

Індукція в стрижні

/(4,44∙50∙ )= 1,60 Тл.

Індукція в ярмі

/(4,44∙50∙ )= 1,56 Тл.

Індукція на косому стику

= /1,41= 1,13 Тл.

Число косих зазорів в магнітній системі

=4

4

.

Число прямих зазорів

=3

3

.

Площі перерізу немагнітних зазорів на прямому стику рівні відповідно активним перерізам стрижня і ярма. Площа перерізу стрижня на косому стику

1,41∙ =0,0482П_косм²

По табл. 8.10 знаходимо питомі втрати в сталі (шихтовка в одну пластину):

а) у стрижні при = Тл

=1,295

1,295

Вт/кг;

у прямому зазорі при = Тл

=645

645

Вт/м2;

б) у ярмі при = Тл

=1,207

1,207

Вт/кг.

у косому зазорі при = /1,41= 1,13 Тл.

=334

334

Вт/м2.

По тексту гл. 8 [1] ітаблицям 8.11, 8.12 і 8.13 [1] для сталі 3404 завтовшки 0,35 мм при наявність відпалу визначаємо коефіцієнти.

Якщо число ступенів в перерізі ярма рівне або відрізняється на одну два ступеня від числа ступенів в перерізі стрижня, то розподіл індукції в ярмі і стрижня можна вважати рівномірним і прийняти коефіцієнт збільшення втрат, залежний від форми перерізу ярма =1,0. Для ярма із співвідношенням числа ступенів стрижня і ярма, рівним трем =1,04: рівним шести =1,06, для ярма прямокутного перерізу =1,07. Отже вибираємо

=1

1,0

.

Для відпаленої стали 3404 приймаємо (стор. 380 [1]) коефіцієнт збільшення питомих втрат в сталі від технологічних чинників

=1,05

1,05

.

Коефіцієнти і збільшення втрат в сталі, залежно від способу пресування приймаємо при відпаленої сталі по табл.8.12 [1]

=1,03

1,03

.

і

=1,05

1,05

.

Коефіцієнт збільшення втрат в сталі що враховує наявність задирок післянарізки пластин із смуги рулону. При видаленні задирок

=1

1,0

.

Покриття пластин ізоляційною лаковою плівкою збільшує втрати в сталі в =1,0 при повітряному охолоджуванні пластин після покриття і в 1,04 разу при водяному охолоджуванні.

Перешихтовка верхнього ярма остова при установці обмоток приводить до збільшення втрат, які враховуються коефіцієнтом . При потужності трансформатора до 250 кВА =1,01, при 400-630 кВА – 1,02, при 1000 – 6300 кВА – 1,04 – 1,8 і при 10000 кВА і більш – 1,09. Приймаємо

=1,04

1,04

.

Коефіцієнт, що враховує збільшення втрат в кутах магнітної системи по табл. 8.13 для сталі 3404 при комбінованому стику по рис. А.1

=7,5

7,5

.

Втрати холостого ходу по (8.32) [1]:

[

∙ ∙(∙ +∙G_я_штрих-4∙∙ +(+)/2∙ ∙ )+

+( ∙ ∙1,41∙ + ∙ ∙ )]∙ ∙ ∙ =1692 Вт.

У правильно розрахованому трансформаторі відхилення дійсних втрат від розрахункових складає в середньому . Згідно ГОСТ 11677-85 для втрат струму в готовому трансформаторі встановлений допуск +15%. Таким чином, в розрахунку слід витримувати втрати холостого ходу в межах норми відповідного ГОСТ плюс 7,5% (див. стр.384 [1]).

Відхилення розрахункового значення втрат холостого ходу від заданого (гарантійного)

=( -P_х)∙100/P_х=14,3 %.

Розрахунок струму холостого ходу.

Питома потужність, що намагнічує, згідно табл. 8.17 [1]

а)в стрижні при = Тл

=1,775

1,775

В∙А/м2;

б) в ярмі = Тл

=1,575

1,575

В∙А/м2;

г) на прямому стику (у прямому зазорі ) при = Тл

=23500

23500

В∙А/м2;

в) на косому стику (у косому зазорі) при = /1,41= 1,13 Тл.

=2875

2875

В∙А/м2.

Для прийнятої конструкції магнітної системи і технології її виготовлення використовується формула (8.43) [1], в якій згідно табл. 8.12 і 8.21 приймаємо коефіцієнти.

Коефіцієнт враховує вплив різки смуги рулону на пластини; для відпаленої сталі марки 3404

=1,18

1,18

.

Коефіцієнт враховує вплив того, що зрізає задирки; для відпалених пластин 1 (задирки зрізають).

Характеристики

Список файлов курсовой работы