Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

5. Розрахунок чисельності працівників

Число верстатників визначають за верстатомісткістю річного обсягу робіт або за прийнятим числом верстатів цеху (дільниці):

,

де

Ф_Р = 1840 год - ефективний річний фонд часу робітника;

К_М ≈ 2 для верстатів з ЧПК.

=37500 шт.;

– сумарна трудомісткість обробки

для верстатників 6Р13Ф3: , приймаємо 4 чол.

для верстатників ГФ2171С5: , приймаємо 12 чол.

для верстатників ИР500ПМФ4: , приймаємо 4 чол.

Кількість допоміжних робітників, інженерно-технічних робітників (ІТР), службовців та ін молодшого персоналу приймемо у відсотках від числа верстатників:

Результати розрахунків занесемо до табл. 5:

Таблиця 5. Розрахунок чисельності працюючих

Число виробничих і допоміжних робітників, що працюють у першу зміну, приймається у відсотках від їх кількості = 60%, ІТР -70%.

6. Визначення необхідних площ

Загальна площа цеху дільниці визначається так:

, де

- виробнича площа цеху дільниці, яка визначається за формулою:

( м²), де

- питома площа на один верстат, визначається за нормативами і дорівнює для середніх верстатів 24 м²;

= 20 - сумарна прийнята кількість верстатів (табл. 4.);

- допоміжна площа цеху (дільниці) в загальному випадку:

В цій формулі:

- площа заточувального відділення:

( м²), де

- питома площа на один заточувальний верстат, визначається за нормативами в залежності від розміру виробів і дорівнює в нашому випадку 12 м²;

-

кількість основних верстатів заточувального відділення, що визначається у відсотках від прийнятої кількості верстатів.

– площа відділу ремонту інструменту і оснастки. Оскільки прийнята кількість основних верстатів менше 100, то даний відділ не передбачається.

- площа інструментально-роздавальної комори (ІРК);

- площа комори зберігання пристроїв;

- площа комори інструментальної оснастки.

Оскільки прийнята кількість верстатів менше 200, встановлюється одна комплексна комора для усіх видів інструментів та пристроїв, а відповідні норми площ сумуються:

, м².

( м²), де

с =20 - сумарна прийнята кількість верстатів (табл. 4);

- питома площа на один верстат, визначається за нормативами і дорівнює 0,5 м²;

( м²), де

- питома площа на один верстат, визначається за нормативами і дорівнює 0,4 м²;

Отже:

( м²),

– площа відділу технічного контролю (ВТК):

( м²),

де

= 1 - розрахована раніше кількість робітників відділу технічного контролю (табл. 5);

5 м² – площа на 1-го робітника ВТК;

– коефіцієнт на розташування обладнання, інвентарю та проходів.

– площа цехової ремонтної бази, в даному проекті не передбачається, оскільки розрахована кількість верстатів основного обладнання менша 100.

– сумарна площа складів, в нашому випадку є сумою площ складу готових деталей і складу заготовок:

Величина площ кожного з складів:

,

де

= 5 днів – нормальний час зберігання заготовок/деталей на складі (за нормативами);

днів – число робочих днів на протязі року;

– середня вантажонапруженість площі складу (за нормативами);

= 0,25 – коефіцієнт використання площі цеху (за нормативами):

- площа складу заготовок :

( м²), де

(т) –

маса всіх заготовок, що обробляються на дільниці на протязі всього року;

т ;

m =22 – маса однієї заготовки (виходячи з маси деталі, заданої на кресленні);

- площа складу готових деталей ::

( м²), де

т - маса всіх деталей, що обробляються на дільниці на протязі всього року;

т ;

m =20 – маса однієї заготовки (виходячи з маси деталі, заданої на кресленні);

– площа відділів для приготування і роздавання змащувально-охолоджуючих рідин, не передбачається, оскільки розрахована кількість верстатів основного обладнання менша 30.

– площа відділу збору і переробки стружки не передбачається, оскільки виробнича площа невелика.

- площа відділу ізоляції браку ~ 9 м².

Отже, сумарна потрібна допоміжна площа дільниці:

( м²);

Загальна необхідна площа дільниці:

( м²)

Результати розрахунку площ цеху (дільниці) зведені в таблиці 6:

Таблиця 6. Площа відділень цеху

Розрахунок площ побутових приміщень:

В даній роботі передбачаємо:

а) гардеробну кімнату: ( м²),

0,43 м² – площа у розрахунку на одного робітника;

33 – загальна прийнята кількість робітників (табл. 5);

б) санвузол: м², (за нормативами 2,6 м² – на 18 чоловіків або на 12 жінок);

в) кімнату для відпочинку: ( м²),

0,2 м² – площа у розрахунку на одного робітника;

33 – загальна прийнята кількість робітників (табл. 5);

7. Енергетична частина

Річна потреба в електроенергії:

W = N_a F_д η_з , кВт/год

N_a — активна потужність;

F_д –дійсний робочий фонд часу роботи обладнання, год;

η_з – коефіцієнт завантаження обладнання.

N_a = К_п N_уст, кВт

Отже,

W = К_п N_уст F_д η_з

К_п = 0,25 — коефіцієнт попиту;

N_уст — встановлена потужність обладнання (всієї кількості верстатів даного типорозміру).

W_6Р13Ф3 = 0,25·30·3890·0,78=22756,5 , (кВт/год)

W_ГФ2171С5 = 0,25·90·3890·0,95=83148,75 , (кВт/год)

W_{ИР500ПМФ4} = 0,25·56·3890·0,76=41389,6 , (кВт/год)

Результати зводимо до табл. 7

Таблиця 7. Розрахунок потреби в електроенергії

8. Будівельна частина

Сітку колон та схему корпуса вибираємо за нормативами, виходячи з необхідної розрахованої загальної площі цеху (572 м² – табл. 6).

Ширина прольоту - 24 м, крок середніх колон - 12 м, крок крайніх колон приймаємо 12 м.

Довжина прольоту рівна добутку числа кроків на крок колон:

3*12= 36 (м)

На дільниці розміщені підвісний однобалочний кран вантажопідйомністю 2 т.

Будівля виконана з залізобетонних конструкцій.

Висота будівлі розраховується за формулою:

Н = А₁ + А₂ + А₃ + А₄ + А₅ +А₆

Схема визначення висоти будівлі на рис.1.

А₁= 3205 мм — висота найвищого верстату (ИР500ПМФ4);

А₂ = 800 мм — проміжок між верстатом і виробом, що транспортується;

А₃ = 400 мм — висота найбільшого виробу в положенні транспортування;

А₄ = 1000 мм — висота строп, [п.5.2.1., с.24, 10];

А₅ = 1000 мм — відстань від гаку до стелі, [п.5.2.1., с.25, 10];

Н = 3205 + 800 + 400 + 1000 + 1000 = 6405 (мм)

Приймаю висоту будівлі — 7,2 м згідно нормативів.

1 — обладнання; 2 — деталь; 3 — стропи.

Рис.1 — Визначення висоти прольоту

9. Оцінка економічної ефективності

Розрахунок економічної ефективності ведеться за наступним співвідношенням:

Характеристики

Список файлов курсовой работы