83649 (688926), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Міськвиконком щорічно проводить роботи щодо покращення та захисту екологічної ситуації в місті за допомогою акції "Зелений паросток майбутнього". Велику роботу проводять представники партії зелених. Партія Зелених в Миколаєві пропонує реальний проект по зменшенню забруднення Південного Буга і Лімана. за рахунок реконструкції ливневої каналізації в Миколаєві з використанням європейських інвестицій. Проект повністю дозволяє усунути викиди неочищених каналізаційних вод. Також Зелені будуть добиватися регулярного забезпечення шкіл, дитячих закладів та лікарень очищеною питною водою.
Визначення пріоритетних цілей та засобів їх досягнення проведено згідно з двома етапами екологічного оздоровлення басейну Дніпра.
Перший етап - поліпшення екологічної ситуації за рахунок стабілізації і щорічного зниження рівнів забруднення та виснаження водних об'єктів,
створення нормативно-правових, організаційних та економічних передумов переходу до екологічно безпечного використання водних об'єктів. Головними завданнями цього етапу є:
обмеження шкідливого впливу найбільш небезпечних забруднювачів водних джерел басейну Інгульця, припинення скидання забруднених комунальних стічних вод, забезпечення очищення стічних вод відповідно до проектних параметрів очисних споруд;
зменшення водоспоживання на основі раціонального водокористування з урахуванням структурної перебудови господарства, технологічної модернізації та реконструкції промислового і аграрного виробництв, комунального господарства;
завершення створення водоохоронних зон та прибережних смуг усіх водойм басейну;
подальше вдосконалення нормативно-правової та еколого-економічної баз безпечного користування водними об'єктами і охорони їх від забруднення;
поліпшення системи управління водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів відповідно до напрямів екологічного оздоровлення басейну Інгульця та поліпшення якості питної води;
удосконалення економічного механізму реалізації водоохоронної діяльності;
впровадження басейнового принципу управління водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів;
удосконалення системи моніторингу екологічного стану басейну Інгульця шляхом розвитку відомчих мереж та служб, створення центру узагальнення баз даних про екологічний стан басейну Інгульця;
розроблення і впровадження програм екологічної освіти та виховання. На першому етапі необхідно зробити акцент на стабілізацію і зменшення скидання забруднюючих речовин з міських очисних споруд, зменшення надходження забруднень від промислових об'єктів, тваринницьких комплексів і ферм та сільських населених пунктів, з урбанізованих територій, будівництво недорогих очисних.
Протягом першого етапу передбачається проведення науково-дослідних, прое-ктно-вишукувальних та будівельно-монтажних робіт на виконання заходів, розроблених відповідно до визначених напрямів дій.
Другий етап - завершення реалізації широкомасштабних заходів щодо повного припинення скидання забруднюючих речовин у межах встановлених нормативів.
Головними завданнями цього етапу є:
сприяння структурній перебудові економіки на засадах сталого еколого-економічного розвитку; екологізація суспільного виробництва;
приведення виробничих процесів у промисловості, сільському та комунальному господарствах у відповідність з екологічними вимогами, нормативами та стандартами;
водоохоронні дії в населених пунктах, на господарських об'єктах, сільськогосподарських угіддях, в результаті реалізації яких використання водних об'єктів у басейні Інгульця буде екологічно безпечнішим;
загальне екологічне оздоровлення водотоків і водоймищ внаслідок реалізації широкомасштабних заходів у водозбірних басейнах, забезпечення нормативів якості поверхневих вод;
розроблення та впровадження екологічних стандартів межі стійкості екосистеми басейну Інгульця до антропогенних навантажень і визначення на їх основі параметрів збалансованості процесів використання та відтворення водних ресурсів для постійного і стабільного економічного розвитку територій басейну;
удосконалення системи еколого-економічного регулювання діяльності господарського комплексу в басейні Інгульця з метою відновлення природних властивостей водних об'єктів, створення умов для компетентного управління використанням водних ресурсів і розвитком продуктивних сил;
створення автоматизованої системи оцінки екологічних ситуацій, прогнозування шкідливого впливу на водні об'єкти.
Протягом другого етапу триватиме здійснення науково-дослідницьких, проектно-вишукувальних та будівельно-монтажних робіт, спрямованих на виконання намічених заходів.
Екологічна обстановка в обласному центрі формувалась під впливом розвитку потужного промислового потенціалу і хижацької, безпощадної експлуатації всіх природних ресурсів. Суднобудівна, радіотехнічна, машинобудівна промисловість, розміщення раніше ракетних військ стратегічного призначення - далеко неповний перечень промишленого потенціалу Миколаївщини. В той же час охорона навколишнього середовища здійснювалася по остаточному принципу чи взагалі ніяк. Так, при виконанні заходів по захисту водоймищ басейну Чорного моря від забруднення в Миколаєві тільки підприємства - шкіряний завод, ПКК "Алые паруса», так і не побудували локальних очисних споруд. Так і не вирішена проблема викиду стічних не очищених вод Криворізького залізорудного басейну. Вони і зараз скидають в Інгулець, звідкіля — в Жовтневе водосховище — джерело питного водопостачання Миколаєва.
Зростаюча диспропорція між можливостями природних ресурсів та їх непомірної експлуатацією зробили своє діло і привели до виникнення таких екологічних проблем в цілому по області та обласному центрі:
-
забруднення водних ресурсів басейна Чорного моря викидом неочищених стічних вод продуктами ерозії та зносу родючого шару землі;
-
забруднення навколишнього середовища побутовими відходами;
-
забруднення навколишнього середовища токсичними відходами виробництва;
-
забруднення навколишнього середовища радіоактивними відходами;
-
забруднення повітря автотранспортом;
-
недостатня кількість лісових і зелених насаджень для оптимальних умов життєдіяльності населення;
- недостатній рівень екологічної освіти;
- вирішення проблем, пов'язаних з 50 річним викидом неочищених стічних вод Кривбаса.
З метою вирішення цих проблем на Миколаївщині впроваджується в життя "Обласна програма охорони та раціонального використання природних ресурсів на 2000-2010 роки" , яка затверджена рішенням обласної Ради від 23.12. 99р. №2 . Рішенням обласної Ради від 16.08.02 №5 прийняти та внесенні доповнення до обласної програми економічного розвитку навколишнього середовища і раціонального природовикористання природних ресурсів на 2000 - 2010 роки.
Програмою охоплені всі проблемні питання екології, заплановані конкретні заходи, джерела їх фінансування. Наприклад, на ліквідацію забруднення водних джерел побутовими стоками треба виділити 670 млн. грн., повітря - 800млн. грн., і т. ін.
Ця програма вже в дії, але фактично коштів не вистачає. Щорічно облрада, міськрада витрачає більше ніж 2 млн. грн.
В Україні у процесі проведення еколого-економічних реформ встановлено ціни за використання природних ресурсів, запроваджено економічну відповідальність за забруднення навколишнього природного середовища, у тому числі водних об'єктів. Здійснюється цільове бюджетне фінансування природоохоронних заходів з Державного бюджету України по спеціальному розділу "Охорона навколишнього природного середовища". Сформовано систему позабюджетних фондів. Створено умови для мобілізації і акумулювання на добровільній основі фінансових ресурсів для здійснення природоохоронних заходів щодо забезпечення якості водних ресурсів в екосистемі басейну Інгульця, залучення інвестицій для організації фінансового забезпечення розроблення і реалізації басейнових еколого-інвестиційних програм і проектів.
Тобто йдеться про створення основ економічного механізму, здатного забезпечити акумулювання коштів і цільове фінансування заходів Програми за раціональною організаційною схемою, взаємозв'язок усієї управлінської, науково-технічної та господарської діяльності підприємств, установ та організацій, спрямованої на раціональне використання природних ресурсів та ефективну охорону навколишнього природного середовища.
Організаційний механізм.
На основі визначених завдань і робіт Мінекобезпеки щорічно забезпечує розроблення та подання заінтересованим міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та обласним державним адміністраціям переліку найважливіших природоохоронних заходів щодо оздоровлення Інгульця і поліпшення якості питної води.
Мобілізацію і акумулювання на добровільній основі коштів підприємств, установ та організацій, добровільних внесків та інших коштів буде вирішено під час реалізації програми, шляхом створення державно-громадського благодійного фонду.
Організаційна робота щодо виконання визначених заходів і робіт покладається на Мінекобезпеки та його місцеві органи з розмежуванням напрямів і видів робіт та джерел фінансування між спеціально уповноваженими державними органами у галузі охорони і раціонального використання відповідних природних ресурсів.
4. Розрахунок: прибуток із відходів
Збирання сміття і ліквідація стихійних смітників залишається проблемою № 1 .
По-перше, скопичення сміття сприяє розмноженню мух, гризунів і комах – переносників патогенних мікробів, які у нечистотах можуть довго зберігати свої патогенні властивості. Наприклад, збудник дизентерії зберігається протягом декількох годин, черевного тифу – до 150 днів.
По-друге, розкладання органічних відходів на смітниках супроводжується виділенням так називаного “свалочного” газу, що шкідливо впливає на рослинність, отруює воду і повітря. Головний компонент його – метан скопичується в підвалах прилеглих будинків і може привести до отруєння людей, до вибухів і пожеж. Крім того, “свалочний” газ руйнує озоновий шар, формує парниковий ефект. У людини, що знаходиться поблизу “свалочного” газу, можуть бути викликані алергійні реакції, з'являються новотвори.
По-третє, під міський смітник відведена величезна територія, яку важко відновити ( рекультивація 1-га сміттєвого полігона обходиться в 6 млн. грн. ).
По-четверте, унаслідок хімічних реакцій може відбутися самозаймання сміття, у результаті чого утворюється дим, у якому концентрація поліароматичних вуглеводнів- найсильніших канцерогенів перевищує припустиму в тисячу разів.
По-п'яте, у результаті гниття сміття утворяться токсичні рідини, які просочуються в підгрунтові води і потім попадають у Південний Буг.
Негайна утилізація сміття на основі сучасних технологій дозволить окупити витрати на його збір і вивіз.
У західноєвропейських країнах оголосили про початок виходу з рецесії. В Україні поки що повна невизначеність: то шукаємо "дно", то потихеньку спливаємо. А тому наші співгромадяни як і раніше винаходять способи залишитися на плаву.
"Українці будуть керуватися засадами жорсткої економії ще як мінімум рік, - переконана Ніна Рохманюк, директор зі стратегічного планування "Бюро маркетингових технологій". - Так що підприємства, які дозволяють із вигодою розпрощатися з непотрібними речами або придбати щось задешево, у цей період будуть затребувані".
Бізнес з переробки відходів і виробництва з вторсировини - один із найприбутковіших в усьому світі. Однак і малі, і середні підприємці можуть знайти тут свою незайняту нішу. У країнах з розвинутою економікою "зелені" підприємці в пошуках бізнес-ідей іноді приходять до найнесподіваніших рішень.
Приміром, американець Крістофер Гудвін зметикував у буквальному значенні слова продавати сміття. Наприкінці 2005 р. він винайшов трешбол - вендінговий автомат, який продає прозорі пластикові кульки зі сміттям. Контент містер Гудвін відбирає власноручно, керуючись при цьому однією вимогою: сміття повинно бути цікавим. Приміром, сторінка зі шкільного щоденника, телеграма про народження сина, африканська поштова марка або полароїдний знімок 1970-х. Прибуток від сміттєвого вендінга невеликий: на рік Гудвіну вдається продати 1 тис. капсул, кожна з яких коштує 25 центів. В Україні навряд чи така сміттєва екзотика буде затребувана, вважають експерти. Вони рекомендують продавати не власне сміття, а трансформувати його в нові речі.
Українська підприємниця Тетяна Богачук заснувала свій бізнес теж на відходах, вибравши як сировину залишки з тканин. Вона освоїла печворк (шиття зі шматочків) ще в 1999 р.
"Протягом десяти років печворк для мене був лише прибутковим хобі, - згадує вона. - Але торік попит на клаптеві вироби зріс у рази, мене просто завалили замовленнями. Тому влітку 2008 р., саме напередодні кризи, я ризикнула залишити основну роботу (розробка і дизайн реклами) і повністю зайнятися клаптевим шиттям". Чуття леді не підвело.
Перевага майстрів-переробників у тому, що можна працювати вдома, а свої вироби продавати через інтернет. Хоча реальний шоу-рум, безперечно, робить свою справу. "Саме тому близько половини клієнтів майстерень, при яких працює шоу-рум або магазин, досить швидко переходять у розряд постійних, - розповідає Людмила Андрєєва, координатор однієї зі столичних майстерень печворка. - Вони просто можуть прийти, подивитися, помацати річ, що сподобалася, випити чаю, побалакати". За словами Андрєєвої, криза на продажах не позначилася: попит на клаптеве шиття в Україні стабільний, про що свідчать щоденні покупки, середній чек яких становить 1,5-2 тис. грн. Це підтверджує і Тетяна Богачук. Печворку не страшні ні сезонність, ні економічні перипетії.
Переробка старих речей може бути як самостійним бізнесом, так і додатковим джерелом прибутку. Російська компанія 3-Color, що спеціалізується на продажі матеріалів для художників, архітекторів і дизайнерів, крім усіляких курсів з оформлення або переробки старих речей, пропонує послугу "Майстерня напрокат".
Сенс її саме і полягає в разовій переробці. Людина приходить зі своїм задумом. У майстерні їй за невелику плату (сума, еквівалентна 70-110 грн.) надають матеріали, обладнання та консультацію художника. Природно, популярність послуги в рази перевищує попит на повноцінне навчання якійсь одній техніці оформлення (600-1200 грн. за курс). Українські колеги з компанії "Азур" запевняють, що, в принципі, теж не проти надати подібну послугу і провести персональний майстер-клас з оформлення однієї одиниці за плату приблизно 150 грн.















