Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Зовнішність. Зовнішність є найбільш відкритою для спостереження характеристикою людини, що не вимагає для свого пізнання тривалого часу, є одним з джерел невербальної інформації про людину. Особливе значення має зовнішність у модельній індустрії. Зовнішність — поняття збірне, зовнішній вигляд людини створюють одяг, зачіска, фізичні характеристики (тип статури та ін. ). Зовнішність значно впливає на думку про особу, оскільки люди схильні пов'язувати окремі зовнішні характеристики з певними характерологічними рисами.

Особливостями вербальної та невербальної поведінки є міміка; жестикуляція; усмішка; контакт очей і, нарешті, мовлення, яке характеризується тембром, тоном, гучністю голосу, артикуляцією та вимовою.

Соціально-демографічні характеристики — стать, вік, рівень освіти, доходи, житло, життєвий цикл сім'ї та ін.

Вчинок — форма поведінки людини в певній ситуації. Саме вчинки є основою для виділення рис особи.

Параметри неосновної діяльності — соціальне походження, етапи професійної кар'єри, сім'я інтереси, думки, активність особи поза роботою (спорт, хобі, манера проводити відпустку та ін.). Заповнити цей інформаційний осередок дуже важливо. На думку західних іміджмейкерів: «Імідж будується не на абстрактних поняттях, а на невеликих, але переконливих фактах з життя особи».

1. Імідж персоналу — це збірний узагальнений образ персоналу, який розкриває найбільш характерні для нього риси.

Характерні риси персоналу організації та їхні основні змінні

Компетентність — ступінь підготовленості людини до різних видів діяльності, володіння широким класом навиків, досвід, уміння спілкуватися з людьми та ін.

Культура — доброзичливість, акуратність, ввічливість, терпимість, уважність, ерудиція, відповідальність, вільне володіння мовами та ін.

Соціально-демографічний профіль — вік, рівень освіти, співвідношення чоловіків та жінок.

Імідж персоналу формується, перш за все, на основі прямого контакту з працівниками. При цьому кожен працівник може розглядатися як «обличчя» агенції, за якими складається враження про персонал в цілому.

2. Візуальний імідж модельної агенції — це уявлення про агенцію, субстратом якого є зорові відчуття, що фіксують інформацію про інтер'єр і екстер'єр офісу, торгові й демонстраційні зали, зовнішній вигляд персоналу, а також фірмову символіку (елементах фірмового стилю).

На візуальний імідж організації впливають індивідуальні (естетичний смак), психологічні та етнічні (символіка кольору в різних національних культурах) особливості сприйняття предметів, зокрема одягу, приміщень та їхнє оформлення. Крім того, на візуальний імідж модельної агенції впливають соціальні чинники (мода, думка значущих інших).

3. Соціальний імідж агенції — це уявлення широкої громадськості про соціальні цілі та роль агенції в економічному, соціальному й культурному житті суспільства. Соціальний імідж формується за допомогою інформування громадськості про соціальні аспекти діяльності агенції (спонсорство, меценатство, підтримка громадських рухів, участь у рішенні проблем екології, зайнятості, охорони здоров'я та ін., сприяння конкретним особам).

4. Бізнес-імідж агенції — це уявлення про організацію як суб'єкті певної діяльності. Основними детермінантами бізнес-іміджу агенції є ділова репутація, або сумлінність/несумлінність (дотримання етичних норм поведінки) в здійсненні обслуговуючої діяльності,

Потрібний тривалий час і великі зусилля, щоб змінити уявлення людей, оскільки людина завжди йде по шляху досягнення максимальної внутрішньої узгодженості. Згідно з теорією когнітивного дисонансу, уявлення, відчуття та ідеї, які суперечать іншим уявленням, відчуттям та ідеями індивіда, приводять до порушення гармонії особи, до ситуації психологічного дискомфорту. Випробовуючи потребу в досягненні внутрішньої гармонії, людина готова робити різні дії, які сприяли б відновленню втраченої рівноваги. Тому дуже важливо, щоб кожен елемент структури іміджу був інформаційно заповнений самою агенцією, інакше масова свідомість через певні стереотипи наповнить змістом бракуючий елемент самостійно, що не завжди може піти на користь агенції — у подальшому, впроваджуючи в масову свідомість нову інформацію, доведеться долати бар'єр вже існуючої установки.

3.2 Створення іміджу модельної агенції

Імідж модельної агенції є цілісне сприйняття (розуміння і оцінка) організації різними групами громадськості, що формується на підставі що зберігається в пам'яті інформації про різні сторони її діяльності. Здійснюючи управління корпоративним іміджем, необхідно мати чіткі уявлення про особливості психологічних і соціальнихпроцесів формування організаційного іміджу.

Дуже важливо враховувати всі складові іміджу модельної агенції, а саме:

1. Імідж персоналу (зовнішній вигляд, рівень культури, рівень професіоналізму, лояльність до установи, комунікативні вміння, володіння техніками ділового спілкування);

2. Стиль управління модельною агенцією (демократизація процесів управління, формування команди);

3. Рівень корпоративної культури (система цінностей, вірувань, переконань, правил, традицій, що існують у закладі та визначають поведінку кожного його працівника);

4. Створення зворотного зв’язку, який дозволяє перевірити, чи працює імідж вашої модельної агенції.

Позитивний імідж модельної агенції передбачає безумовно високий рівень професійної освіти персоналу та його інноваційну активність. Для цього керівникові необхідно забезпечити колективну можливість професійного та особистісного розвитку за рахунок обміну досвідом з іншими навчальними закладами, вивчення передового педагогічного та психологічного досвіду, презентацій нової професійної літератури, відвідування різноманітних семінарів, конференцій, тренінгів.

Крім цього, це дуже ефективний метод боротьби із чутками, що можуть бути серйозним дестабілізуючим фактором.

Для позитивного іміджу модельної агенції важливим є перехід від авторитарно-дисциплінарного до демократичного стилю управління. Це відбувається за рахунок демократизації процесів управління, коли спілкування керівника з колективом - це рівноправне спілкування.

Звідси випливає трансформація функції контролю роботи підлеглих у функцію їх самоконтролю і як наслідок виховання в них відповідальності перед командою і самим собою. Другим фактором упровадження демократичного стилю керівництва є формування команди. Може існувати постійний склад команди, яка спільно з керівником приймає важливі для організації рішення. Безумовно, останнє слово все одно залишається за керівником, бо він несе адміністративну та юридичну відповідальність за діяльність організації. Але при такому підході колектив розділяє цю відповідальність на психологічному рівні.

Важливе значення для створення позитивного іміджу модельної агенції має здійснення зворотного зв’язку як процесу взаємодії з родиною, вивчення її точки зору з метою врахування в наступній роботі і, як наслідок, подальшого розвитку організації.

Висновки

Таким чином імідж - це форма комунікації для впливу на свідомість людей. Він характеризується:

по-перше, чисельністю людей, які знайомі з інформацією про бізнес-об`єкт (людину, підприємство, продукт, марку, послугу та ін.),

по-друге, характером відношення до цього об`єкту, враженням від нього.

Якщо розуміти імідж, як комунікацію від бізнес-об`єкту до цільових аудиторій, то стає очевидним, що імідж є керованим інструментом впливу на поведінку покупців, а в результаті - і на рівень продаж. Він, в тому числі, є чудовим методом конкурентної боротьби. Адже з поміж однотипних товарів покупець вибирає той, який ближче йому до душі, який відповідає ситуації чи меті покупки. Тому імідж є комунікаційним критерієм ефективності брендінгу (розвитку марки).

Організаційний імідж - це образ організації в представленні груп громадськості. Організаційний імідж виступає як один з інструментів досягнення стратегічних цілей підприємства, які зачіпають основні сторони його діяльності і орієнтованих на перспективу.

Позитивний імідж підприємства підвищує конкурентоспроможність комерційної організації на ринку. Він привертає споживачів і партнерів, прискорює продажі й збільшує їх об'єм. Він полегшує доступ організації до ресурсів (фінансовим, інформаційним, людським, матеріальним) і ведення операцій. Переваги позитивного іміджу очевидні. Однак позитивна популярність не з'являється сама собою і не існує сама по собі. Вона вимагає цілеспрямованої систематичної роботи, пов'язаної з перетворенням реального іміджу підприємства в позитивний.

Процес формування іміджу організації рекомендується починати з формулювання бачення, а потім місії як соціально-значимого статусу організації. Тоді ж визначається індивідуальність організації (корпоративна індивідуальність), що відображає організаційну (корпоративну) культуру - цінності, судження і норми поведінки.

Існують загальні правила формування іміджу підприємства. Фахівці зі створення іміджу вважають, що імідж підприємства охоплює такі складові: фундамент, або базис; імідж зовнішній, внутрішній і невідчутний.

Так, фундамент забезпечує створення, розвиток і зберігання позитивного іміджу компанії.

Зовнішній імідж підприємства це сприйняття підприємства суспільством, засобами масової інформації, споживачами.

Внутрішній імідж підприємства створюють відносини персоналу і керівництва, їх загальне спрямування, атмосфера. У дещо ширшому розумінні — це і фінансове планування, і кадрова політика підприємства, і орієнтація, і тренінги співробітників тощо.

Невідчутний імідж — це ставлення персоналу до роботи, його емоційний настрій, що також впливає на репутацію підприємства, ставлення до неї клієнтів, адже саме співробітники підприємства представляють його перед споживачами, створюють певну атмосферу прихильності, уваги, допомоги.

Після того, як імідж про підприємство складений потрібно ним управляти. Управління іміджем — це заплановане, спрямоване подання інформації з прогнозованими наслідками реагування цільової аудиторії на цю інформацію. Раціональне управління іміджем має враховувати рівні іміджу (продукція — послуги, марка, країна, споживачі) і чинники, що впливають на нього (поведінка, комунікація, символіка).

Використана література

1.Браун Л. Имидж – путь к успеху.- СПб., Питер Пресс,2006.-288с.

2. Деревлева М. Ульянова М. Имидж руководителя//Формирование имиджа руководителя.-2009.-№7-8. (www. laboratoria@adw.ru.)

3. Етика ділового спілкування :Курс лекцій/Т.К. Чмут, Г.А. Чайка., М.П. Лукашевич., І.Б. Осічінська.-К., МАУП,2009.-208с.

4. Козева В.В. Внутренний имидж руководителя// «Бизнес без проблем – Персонал».-март 2010.-№3.

5. Кузин Ф.А. Имидж бизнесмена. - М., «Ось-89»,2006.-304с.

6. Монахов Г.А Мелочи создают совершенство. Деловой и светский этикет. Благоприятный персональный имидж. К., Альтер-прес.-2007.-474с.

7. Палеха Ю. І. Іміджологія: Навч. Посібник/за ред. З.І Тимошенко.-К., Вид-во Європ. Ун-ту.-2009.-323с.

8. Палеха Ю. І Ділова етика: Навч. метод. посіб. – 5-те вид. випр. і доп.-К., Вид-во Європ. Ун-ту.-2008.-309с.

9. Пелих А.С., Кизилова Т.Г., Пронченко А.Г. Имидж делового человека.-М.,”ПРИОР”,2007.-112с.

10. Почепцов Г.Г. Имиджеология.-М., „Реал – бук”, К.,”Ваклер”.-2007.-704с.

11. Почепцов Г.Г.Профессия: имиджмейкер.-2-е изд., испр. и доп.-К., ИМСО МО Украины.,2008.-256с.

12. Секреты умелого руководителя. - М.,Экономика,2009.

13. Сорины, сестры Необходимый имидж или как произвести нужное впечатление с помощью одежды.- М., Изд-во „Гном иД”.,2009-208с.

14. Холод А.М. Основы имиджологии.- К., ЕУФИМБ,2008.-142с.

15. Честара Дж Деловой этикет: Павлик рилейшнз для всех и для каждого/Пер. с анг. Л.Бесковой.-М., ФАИР-ПРЕС, 2007.-336с.

16. Чмут Т.К., Частка Г.Л. Етика ділового спілкування. - К., Вікар.-2009-223с.

17. Шепель В.М. Имиджеология. Секреты личного обаяния. - М.,2004.-324с.

Характеристики

Список файлов курсовой работы