82962 (688623), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Характеристика етапів розроблення нового лікарського засобу

Перший етап - розроблення нового препарату - генерація наукових ідей, яка є актуальною для оригінального лікарського засобу, але не проводиться для генеричного препарату. Існує багато джерел ідей для створення новинок, зокрема:

• споживачі з їх потребами;

• співробітники фармацевтичного виробництва, мотивовані на пошук ідей;

• лікарський і фармацевтичний персонал, який контактує із споживачами;

• назрілі потреби охорони здоров'я;

• науково-дослідні лабораторії, наукові консультанти;

• нові лікарські засоби конкурентів;

• публікації у професійних виданнях;

• виставки тощо.

Таблиця 1.

Основні етапи розроблення лікарських засобів

Методи формування ідей дуже різноманітні: це й опитування споживачів, і аналіз недоліків існуючих лікарських засобів, обговорення скарг і пропозицій споживачів. Дуже популярним є метод „мозкової атаки", який має на меті швидке генерування великої кількості ідей. Умови його реалізації:

• збирають групу фахівців у складі 7-12 осіб;

• немає ніяких авторських прав на ідеї, будь-який учасник може розвивати ідеї іншого;

• критика заборонена;

• кількість пропозицій важливіша за їхню якість.

Мета етапу генерації наукових ідей - зібрати якомога більшу їх кількість. Усі подальші етапи мають на меті поступове скорочення цієї кількості [27].

Першим кроком на цьому шляху є так звана фільтрація ідей. Сутність її полягає у ранньому відсіюванні невдалих ідей, які не відповідають цілям і ресурсам фірми. Для цього використовують спеціальні фільтрувальні переліки для нових медикаментів. Вони містять конкретні показники, кожен з яких оцінюється за бальною шкалою і має свій ваговий коефіцієнт значущості, оскільки їх вплив на успіх препарату неоднаковий.

Коло цих показників може бути доволі широке й містити:

• загальні характеристики нового лікарського засобу (потенційний прибуток, ступінь ризику, рівень інвестування, інтенсивність конкуренції тощо);

• маркетингові характеристики препарату (місткість ринку, відповідність маркетинговим можливостям фірми, привабливість для існуючих споживачів тощо);

• виробничі характеристики лікарського засобу (відповідність виробничим можливостям фірми, термін розроблення, простота виробництва препарату, можливість його випуску за конкурентоспроможними цінами тощо).

Після порівняння оцінок окремих ідей більшість із них вилучають із подальшого розгляду.

Другий етап - створення нових препаратів - передбачає направлений синтез нових субстанцій, скринінг біологічно активних речовин або модифікацію існуючих молекул і субстанцій тощо. Етап є актуальним тільки для оригінальних ліків.

В основі вибору матеріальної основи для створення нового препарату використовують традиційні підходи:

• штучно синтезована субстанція;

• нові лікарські субстанції, що отримані з уже відомих фізико-хімічною диференціацією;

• відомий лікарський препарат, який використовують за новим призначенням;

• речовина, яка знайдена у природі і має лікувальну дію.

На цьому етапі проводяться первинні доклінічні дослідження отриманих сполук і здійснюється відбір найперспективніших з них.

На наступному - III етапі приймаються рішення щодо:

• обґрунтування складу лікарського засобу;

• виду лікарської форми;

• технології його виробництва;

• розробки методів контролю якості;

• товарної марки;

• упаковки тощо.

Створенню препарату передує складний комплекс доклінічних та клінічних досліджень.

Доклінічне вивчення лікарських засобів передбачає хімічні, фізичні, біологічні, мікробіологічні, фармакологічні, токсикологічні та інші наукові дослідження для вивчення їх специфічної активності та безпечності.

На цьому ж етапі розробляють проект аналітично-нормативної документації, технологічний регламент, а також одержують дозвіл на проведення клінічних досліджень лікарського засобу [27].

Найважливішим етапом розроблення нового лікарського препарату є клінічні дослідження, що їх проводять для встановлення або підтвердження ефективності та нешкідливості (безпечності) лікарського засобу. Розробник повинен подати в Міністерство охорони здоров'я України або уповноважений ним орган результати доклінічних досліджень та інші матеріали. При позитивному рішенні випробування проводять у декілька стадій. Клінічні випробування лікарських засобів проводять після обов'язкової оцінки етичних та морально-правових аспектів програми клінічних випробувань комісіями з питань етики при лікувально-профілактичних закладах, в яких проводять випробування.

Першу фазу клінічних досліджень проводять на добровольцях, яким попередньо пояснюють характер дослідження і можливі наслідки. Для цього відбирають невелику групу людей, за якими ведуть детальне спостереження. Визначають діапазон безпечних доз і оцінку фармакокінетичних параметрів, а також дані щодо токсичності препарату, його абсорбції, метаболізму та екскреції.

На наступній фазі клінічних досліджень новий препарат вводять хворим як профілактичний і лікувальний засіб від тих розладів і симптомів, для терапії яких він призначений. При цьому співставляють дію нового препарату та його аналогів.

Для генеричного лікарського засобу проводять спрощені доклінічні дослідження, які полягають у проведенні обмежених фармакологічних досліджень (визначають тільки гостру токсичність і специфічну активність), а також обмежені клінічні дослідження - в Україні і доведення біоеквівалентності - у світі. Для доведення терапевтичної еквівалентності оригінальному лікарському засобу препарат-генерик повинен відповідати наступним вимогам:

• містити ту ж активну речовину (або речовини), яку містить оригінальний лікарський засіб;

• бути ідентичним з оригінальним лікарським засобом за силою дії;

• мати ту ж лікарську форму і той же шлях введення;

• мати ті ж покази до застосування;

• на етикетці повинні бути вказані ті ж заходи безпеки та інші інструкції, які вказані на етикетці оригінального лікарського засобу;

• мати ту ж біоеквівалентність (тобто після перорального прийому або аплікації транс-дермального пластиру та ж кількість лікарського засобу повинна мати таку ж статистично достовірну швидкість системного всмоктування, що і у оригінального лікарського засобу) [26].

Однією з найпопулярніших форм оновлення асортименту вітчизняних виробників є співробітництво із зарубіжними фармацевтичними фірмами стосовно виробництва лікарських препаратів-генериків із субстанцій, що їх поставляють зарубіжні партнери. З погляду маркетингу таке співробітництво на даний час найефективніше для вітчизняного виробника.

На етапі розроблення лікарського засобу також опрацьовують патентний захист препарату для запобігання його копіювання.

Якщо на попередніх стадіях препарат успішно пройшов перевірку, то фірма переходить до його пробного маркетингу. Це випуск невеликої партії препарату для її ринкового тестування в одному чи декількох регіонах на основі спеціально розробленої маркетингової програми.

Пробний маркетинг здійснюють для оцінки споживачами, лікарями та фармацевтичними посередниками характеристик нового лікарського засобу, визначення місткості ринку і складання прогнозу збуту препарату. Для його проведення необхідно визначити:

• місце здійснення ринкового тестування;

• термін випробування;

• характер інформації, яку фірма бажає отримати.

Зазначимо, що не всі фармацевтичні фірми здійснюють ринкове тестування своїх лікарських засобів, адже це потребує значних витрат. З іншого боку, саме пробний маркетинг урятував деякі лікарські засоби від гучного провалу, оскільки дав можливість виявити непередбачені негативні наслідки, і препарати було вчасно вдосконалено.

Завершальний етап клінічних досліджень проводять тільки після отримання достатньо достовірних даних про безпечність та ефективність препарату. Одержані дані є підставою для отримання дозволу на реєстрацію, застосування і комерційний випуск препарату.

Ринкове тестування дає достатній обсяг інформації для прийняття остаточного рішення щодо доцільності випуску нового лікарського засобу і розгортання його комерційного виробництва (IV етап).

Цей етап потребує значних матеріальних витрат і оперативного прийняття рішень, адже новий лікарський засіб повинен якомога скоріше здобути визнання споживачів і фармацевтичних посередників [13].

Фармацевтична фірма повинна визначити:

• коли вивести новинку на ринок;

• де (у яких регіонах, містах) пропонувати лікарський засіб;

• для яких сегментів ринку він призначений;

• як виводити препарат на ринок, які методи просування використовувати тощо.

2.3 Варіанти розвитку фази «росту»

Кожна фаза життєвого циклу продукту базується на необхідності проведення певних досліджень, об'єднаних у цикл, який може бути поділений на стадії, а вони, у свою чергу, пов'язані з комплексом різних перевірок на кожній фазі життєвого циклу продукту [7]. Як на ілюстрації зупинимось на фазі "ріст".

Ця фаза вимагає уваги до процесу росту продажів і відповідних досліджень, серед яких необхідно виділити такі:

— позиціонування або оцінка і порівняння того, що передає реклама про прийнятні якості і властивості препарату і/або його імідж на цільовому ринку. Крім того, у даний період можна оцінити існування інших приваблюючих ринків для даної одиниці препарату. При цьому позиціонування здійснюється шляхом структурування маркетингового комплексу, а саме з препарату, ціни на препарат, реклами і товаропровідного маршруту з метою оптимізації адекватності пропозиції фірми і сприйняття цільовим ринком;

— відстежування (tracking) в режимі моніторингу уявлень споживачів та їх пробних і повторних придбань (використовувань) препарату — як відображення компонентів обсягу збуту — з метою відносно точного відображення сформульованої компанією картини ситуації, яка реально формується і в цілому може бути кількох типів [12]. Не розглядаючи крайні позиції — "очікуваний успіх" або "приречений на успіх" і "явна невдача" або провал, зупинимося на двох.

Перший — "неочікуваний успіх", коли досить скромно прогнозований ефект препарату раптом висвітлює вельми пристойне місце на ринку і препарат успішно завойовує свою нішу. У цьому разі величезну роль відіграє вдало спозиціонований комплекс якості, ціни, реклами, товаропровідного фактора. Наприклад, нітрогліцерин, який сам по собі є вихідною речовиною для створення низки препаратів, уже понад сто років успішно застосовується при лікуванні коронарної хвороби серця. Слід відмітити, що серед основних патогенетичних груп лікарських засобів, використовуваних для лікування стенокардії (нітрати, блокатори бета-адренергічних рецепторів, антагоністи кальцію), найбільш тривале терапевтичне життя відмічається у нітратів. При цьому вони не тільки не втратили свого значення, але більш того — вони удосконалюються і поповнюються новими лікарськими формами, розкриваються нові механізми дії цієї групи. На фармацевтичному ринку представлено кілька форм нітрогліцерину і кожна з них знаходить свою нішу і свій споживацький сегмент. Серед цих форм — желатинові капсули, мазі, пластирі, наклейки, ампули тощо.

У даний час деякі, в основному німецькі, фармацевтичні компанії пропонують на ринок відносно нову форму нітрогліцерину у вигляді спрею. Підвищена ефективність разом с підвищеною надійністю без втрат його зручності робить цей препарат альтернативою таблетованим формам незалежно від віку пацієнта. Серед компаній, що пропонують таку форму, фірма «Pohl Boskamp», яка у 1991 р. ввела на ринок Німеччини, а потім й інших країн препарат Nitrolingual-spray, вміщений у балончик з механічним викидом аерозолю. Слід відмітити, що компанія є інноваційним розробником препарату Nitrolingual-spray, який у формі балончика із стисненим газом було представлено у 1967 р.

Не применшуючи переваг інших аналогічних, варто акцентувати увагу на наступному вдалому комплексі маркетингових факторів ліків, які нами розглядаються:

— низький вміст спирту (20 %), на відміну від конкуруючих препаратів, в яких той становить від 30—60 і до 90 %;

— точно дозуючий клапан з розпилюванням при кожному натискуванні 0,4 мг препарату (тобто вивільнення повної дози вже при одному натискуванні без необхідності повторювання, що звичайно має місце при використанні простих клапанів);

— точно спрямований напрям струменя, що важливо в екстремальних ситуаціях;

Характеристики

Список файлов курсовой работы