43268 (687338), страница 2
Текст из файла (страница 2)
2 Концептуальний простір фразеологізмів з компонентами-соматизмами
2.1 Лексико-семантична група соматизмів у фразеології
Під соматичною лексикою розуміють зазвичай найменування частин тіла. Соматизми, тобто лексеми на позначення найменувань частин тіла, були об'єктом дослідження різних вчених [2, 3, 4, 7, 10] та ін. Семантичний аналіз лексем на позначення найменувань частин тіла представлений у працях різних лінгвістів [12, 13, 20]. Проте існує небагато досліджень, присвячених вивченню соматичної лексики на позначення одиниць виміру і мір зі значенням приблизної кількості у німецькій і українській мовах. Саме цей факт і зумовив актуальність даної роботи. Соматизми на позначення приблизної кількості і виміру (далі – СПК) у системі метрологічної лексики вивчені ще недостатньо, тому саме вони виступають об'єктом дослідження даної роботи. Метою є зіставний аналіз лексико-семантичних особливостей соматичної лексики зі значенням приблизної кількості в німецькій і українській мовах. Для досягнення зазначеної мети необхідно вирішити наступні завдання: 1) визначити інвентар досліджуваних одиниць; 2) встановити структурні особливості СПК у німецькій і українській мовах; 3) систематизувати їх залежно від параметрів виміру; 4) виявити загальні риси й особливості вираження СПК у досліджуваних мовах. Матеріалом дослідження cлугували 153 лексеми (102 одиниці у німецькій мові і 51 – в українській), отриманих за допомогою суцільної вибірки із тлумачного словника німецької мови (Duden. Deutsches Universalwörterbuch) і “Великого тлумачного словника сучасної української мови”, а також текстів художніх творів німецьких і українських письменників другої половини ХХ – першої половини ХХІ сторіччя загальним обсягом 10000 сторінок. При цьому 12 лексем (7 в українській і 5 у німецькій мовах) марковані у словниках як застарілі, напр.: нім. Zoll ‘veraltete Längeneinheit unterschiedlicher Größe (2,3 bis 3 cm)’, ‘дюйм ‘застаріла одиниця довжини різної величини (2,3 – 3 см)’’; укр. лікоть ‘старовинна міра довжини, приблизно у півметра’.
2.2 Лексико-семантичні особливості утворення та класифікації фразеологізмів з компонентами-соматизмами
Людина з давніх-давен стикалася з вимірюваннями. Так, добре відомо, що на позначення одиниць виміру вживаються деякі найменування частин тіла,.лексичних одиниць зумовлено необхідністю найменувань різних мір ще задовго до введення метричної системи [11, 8]. О. Відебантт зазначає: “Про дитячі дні людства ще сьогодні свідчать стопа і лікоть, а також ширина і довжина фаланги пальця, ширина долоні, п'ядь, сажень, крок та інші міри стародавніх... Первісна людина мала від самого початку цілком природне і безпосередньо дане їй мірило – саму себе” [18, 956]. Ще в античні часи за основу метрологічних систем було взято пропорції людського тіла, а саме: повний розмах рук дорівнював висоті людини, повний крок – половині цієї висоти, лікоть – чверті зросту, ступня – 1/6; відстань між кінчиками великого і малого пальців руки у найбільшому їх віддаленні один від одного – 1/9, ширина руки приймалася за третину довжини ступні, а середня ширина пальця – 1/12 ступні; голова – 1/6 або 1/7 всього зросту, тощо [8, 6–7]. Але оскільки у кожної людини свої параметри і числовий вираз цих пропорцій різний, тому можна стверджувати, що такі міри мають значення приблизної кількості.
Як було встановлено, приблизні міри відстані і ваги виражають неозначену кількість або міру і належать до вторинної номінації [1, 166]. Під вторинною номінацією розуміють зазвичай використання вже існуючих у мові номінативних засобів у новій для них функції найменування [9, 129]. Лексеми на позначення приблизних мір і одиниць виміру розглядаються як результат метонімічного переносу, заснованого на суміжності ознак того, що вже позначено у попередньому значенні слова і нового означуваного [9, 190].
Результати морфологічної класифікації СПК відображені у табл. 1. За основу в цій роботі було взято морфологічну класифікацію, запропоновану В.Д. Каліущенком [16: 15].
Таблиця 1
Структурна класифікація соматизмів на позначення одиниць виміру і мір зі значенням
| Мови | |||||
| № | Структурні типи СПК | німецька | українська | ||
| 1 | СПК-Іменники | Кількість (%) | Приклади | Кількість (%) | Приклади |
| 1.1 | Кореневі | 25 (25 %) | Elle ‘лікоть’ | 30 (59 %) | п'ядь |
| 1.2 | Похідні | - | - | 7 (14 %) | півнігтя |
| 1.3 | Складні | 30 (29 %) | Fingerdicke ‘товщина в палець’ | - | - |
| 2 | СПК-Прикметники | ||||
| 2.1 | Кореневі | - | - | - | - |
| 2.2 | Похідні | - | - | 5 (10 %) | дюймовий |
| 2.3 | Складні | 47 (46 %) | klaftertief ‘глибиною в сажень’ | 5 (10 %) | тридюймовий |
| 3 | Словосполучення (прикметник + іменник) | - | - | 4 (7 %) | людський зріст |
| Усього | 102 (100 %) | 51 (100 %) |
Як свідчить таблиця 1, серед соматизмів, що виражені іменниками у німецькій мові, домінують складні, а кореневі посідають друге місце. Щодо соматизмів-прикметників, то всі вони є складними. В українській мові більшість соматизмів-іменників є кореневими, на відміну від німецької, і лише незначна кількість лексем є похідними. Соматизми- прикметники презентовані однаковою кількістю як похідних, так і складних лексем. У німецькій мові похідних прикметників зафіксовано не було. У досліджуваних мовах відсутні кореневі соматизми-прикметники. Проте лише в українській мові на позначення СПК вживаються словосполучення типу повний зріст, людський зріст, повний рот, витягнута рука, напр.: (1) укр. Буря, до речі, саме тієї миті набрала таких обертів, що всі просторові координати було втрачено – тільки білий хаос навколо і біла порожнеча за витягнутою рукою [23, 238]. (2) укр. А той не зупинявся, тиснув дужче, гнав у високий, вище людського зросту, ситняг [26, 799]. Таким чином, складні СПК у німецькій мові, виражені прикметниками і іменниками, репрезентують різні кількісні характеристики. Як відомо, складні слова є структурною особливістю німецької лексики [14, 130], [ 15 ,45]. Завдяки своєму останньому компонентові вони виражають різні параметри і вживаються на позначення одиниць виміру [17, 134; 19, 267–268]
Таблиця 2
Складні прикметники типу “соматизм + параметричний прикметник” на позначення приблизного виміру в німецькій мові
| № п/п | Характеристики | Кіль- кість (%) | Приклади СПК |
| 1 | Висота | 11 (23 %) | kniehoch ‘по коліна’ |
| 2 | Довжина | 11 (23 %) | armlang ‘завдовжки з руку’ |
| 3 | Величина | 8 (17 %) | handgroß ‘завбільшки з руку’ |
| 4 | Товщина | 7 (15 %) | faustdick ‘завтовшки з кулак’ |
| 5 | Глибина | 5 (10 %) | klaftertief ‘глибиною в сажень’ |
| 6 | Ширина | 5 (10 %) | daumenbreit ‘завширшки з великий палець’ |
| 7 | ЗГ | 1 (2 %) | vierzöllig ‘чотирьохдюймовий’ |
| усього | 48 (100 %) |
Таким чином, складні прикметники з останнім компонентом на позначення висоти (- hoch) і довжини (-lang) є найбільш чисельними. Характеристики "величина" (-groß), "товщина" (-dick), "глибина" (-tief) і "ширина" (-breit) представлені дещо меншою кількістю одиниць. Лише одна лексема становить залишкову групу, оскільки її останній компонент не виражає зазначених вище характеристик. В українській мові такі прикметники репрезентовані словосполученнями за моделлю "прислівник на позначення характеристики + прийменник + іменник-соматизм", напр.: нім. faustgroß відповідає укр. ‘завбільшки з кулак’.
Таблиця 3
Складні іменники типу “соматизм + параметричний іменник” на позначення приблизного виміру в німецькій мові
| № п/п | Характеристики | Кіль- кість (%) | Приклади СПК |
| 1 | Висота | 8 (28%) | Augenhöhe ‘рівень очей’ |
| 2 | Ширина | 5 (17%) | Handbreite ‘ширина в долоню’ |
| 3 | Довжина | 4 (14%) | Armlänge ‘довжина руки’ |
| 4 | Величина | 3 (10%) | Körpergröße ‘людський зріст’ |
| 5 | Об'єм | 3 (10%) | Handvoll ‘жменя’ |
| 6 | Відстань | 3 (10%) | Spannweite ‘відстань між кінчиками великого пальця і мізинця’ |
| 7 | Товщина | 1 (4 %) | Fingerdicke ‘товщина в палець’ |
| 8 | ЗГ | 2 (7%) | Schlüsselbein ‘ключиця’ |
| усього | 29 (100 %) |
Як випливає з таблиці 3, перше місце серед характеристик посідають складні іменники з останнім компонентом на позначення висоти (-höhe), друге – на позначення ширини (-breite), третє – на позначення довжини (-länge). Такі параметри, як "величина" (-größe), "об'єм" (- voll) і "відстань" (-weite) представлені у квантитативному плані більш однорідно, по три лексеми у кожній. На останньому місці – складні іменники на позначення товщини (-dicke), що представлені лише однією лексемою. Слід також зазначити, що залишкова група містить дві лексеми, останній компонент яких не виражає ніяких параметрів. В українській мові такі іменники репрезентовані здебільшого словосполученнями за моделлю "іменник на позначення характеристики + прийменник + іменник-соматизм", напр.: нім. Fingerbreite відповідає укр. ‘ширина в палець’. Найбільш частотними в якості складової частини композитів у німецькій мові вживаються соматизми ‘Finger’ ‘палець’, ‘Hand’ ‘рука’, ‘Daumen’ ‘великий палець руки’, ‘Knie’ ‘коліно’, а в українській – ‘сажень’ і ‘дюйм’.
Залежно від параметрів виміру СПК виділяються наступні групи (табл. 4).
Таблиця 4
Семантична класифікація СПК за параметрами виміру
| № п/п | Групи | нім. мова | Укр.мова | |
| 1 | Одиниці виміру висоти | 36 (35 %) | 16 (34 %) | нім. schulterhoch ‘по плечі’, укр. по коліна |
| 2 | Одиниці виміру довжини | 21 (20 %) | 20 (43 %) | нім. Elle ‘лікоть’, укр. сажень |
| 3 | Одиниці виміру величини | 13 (13 %) | 1 (2 %) | нім. handgroß ‘завбільшки з долоню’, укр. завбільшки з кулак |
| 4 | Одиниці виміру ширини | 10 (10 %) | 3 (6 %) | нім. fingerbreit ‘завширшки з палець’, укр. завширшки у долоню |
| 5 | Одиниці виміру товщини | 9 (9 %) | 2 (4 %) | нім. armdick ‘товщиною в руку’, укр. завтовшки в обхват |
| 6 | Одиниці виміру глибини | 5 (5 %) | - | нім. klaftertief ‘глибиною в сажень |
| 7 | Приблизна кількість | 5 (5 %) | 4 (9 %) | нім. Prise ‘пучка’, укр. жменя |
| 8 | Одиниці виміру відстані | 3 (3 %) | 1 (2 %) | нім. Spannweite ‘відстань між кінчиками великого пальця і мізинця’, укр. ступінь |
| усьго | 102 (100 %) | 47 (100 %) |
За даними таблиці 4, найбільш продуктивною серед СПК за параметрами виміру у німецькій мові є група “Одиниці виміру висоти”, на другому місці – “Одиниці довжини”. Такі СПК, як “Одиниці виміру товщини”, “Одиниці виміру глибини” і “Приблизна кількість” представлені значно меншою кількістю одиниць. СПК “Одиниці виміру відстані” містить лише три лексеми і посідає останнє місце. В українській мові, навпаки, перше місце серед СПК за параметрами виміру посідає група “Одиниці довжини”, а друге – “Одиниці виміру висоти”. Звертає на себе увагу той факт, що в німецькій мові СПК “Одиниці виміру ширини” і “Одиниці виміру товщини” містять значно більший відсоток, ніж в українській мові. Відсутність групи “Одиниці виміру глибини” є особливістю української мови.
Аналіз фактичного матеріалу показав, що у досліджуваних мовах CПК ‘Handvoll’ ‘жменя’, ‘Prise’ ‘пучка’, ‘Zoll’ ‘дюйм’, ‘п'ядь’, ‘півнігтя’ у переносному значенні вживаються на позначення невизначеної кількості “мало”, напр.: (3) нім. Nella hatte immer den Eindruck eines ungeheuer intelligenten, ungeheuer traurigen und sich immer mehr aufblähenden Luftballons, der platzen würde, und nichts würde übrigbleiben als eine Handvoll konzentrierter, übelriechender Trauer [27, 28]. – ‘Неллі він завжди здавався надзвичайно ерудованою, надзвичайно сумною повітряною кулею, що все більше надимається, ось-ось має тріснути, і тоді від неї нічого не залишиться, крім жмені сконцентрованої, смердючої нудьги’ [24, 24]. (4) укр. Над Ждановою головою був вирваний стріпок, і парубок бачив у дірці шмат неба й жменю зірок, ясних та чистих, які, однак, злякано тремтіли [26, 759].
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
