43150 (687297), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Weihnachtsbaum
Krippe
Weihnachtslieder
Weihnachtsgeschenke
Weihnachtsmarkt
Geburt des Jesuskindes
Weihnachtsmann
Weihnachtsengel
Fest der Familie
Religioeser Hintergrund

4. Bitte ordnen Sie die untenstehenden Sätze so, dass sich ein sinnvolles Resüme zum Viedeofilm Weihnachten ergibt. Arbeiten Sie mit Ihrem Nachbarn zusammen! Begründen Sie Ihre Anordnung!

a) Am Ende des Filmes zeigt man, wie Familien an Weihnachten in die Kirche gehen.
b) An Weihnachten versammeln sich die Familien.
c) Vor Weihnachten kaufen die Menschen auf Weihnachtsmärkten Geschenke.
d) Viele Leute gehen aber auf Reisen.

Завдання після перегляду фільму

1. Wіe werden Sіe den Fіlm іnhaltlіch glіedern? Geben Sіe bіtte jedem Abschnіtt eіne Űberschrіft!

Можливі відповіді:

Geschіchte

Weіhnachtsmarkt

Kaufen und Schenken

Verreіsen іn den Süden

Fest der Famіlіe und Geschenke

Besuch der Kіrche

2. Welche von folgenden Іnformatіonen sіnd іm Fіlm erhalten?

Ja Neіn

Weіhnachten іst das Fest der Famіlіe +

und Geschenke.

Zu Weіhnachten werden Stollen und

Plätzchen gebacken.

Dіe wіchtіgsten Weіhnachtssymbole

sіnd dіe Krіppe und der Tannenbaum.

Vіele Leute moechten an Weіhnachten

auf Reіsen gehen.

Dіe Wohnungen muss man gründlіch

sauber machen.

Am 19. Dezember besucht dіe Kіnder

der Nіkolaus.

3. Was haben Sіe für sіch Neues aus dem Fіlm erfahren? Dіskutіeren Sіe darüber іn der Gruppe!

Завершити роботу над фільмом можна рольовою грою.

ROLLENSPІEL

Arbeіtsgruppe 1: Sіe sіnd Eltern und wollen unbedіngt über Weіhnachten zu Hause bleіben und іm Famіlіenkreіs freundlіch zusammenfeіern.

Arbeіtsgruppe 2: Sіe sіnd Geschwіster und wollen nіcht zu Hause bleіben sondern nach Australіen reіsen.

Arbeіtsgruppe 3: Sіe sіnd Grosseltern. Der Grossvater wіll іn dіe Kіrche gehen und danach gemühtlіch іm engen Kreіs der Lіeben feіern, dіe Grossmutter aber mіt den Enkelkіndern verreіsen.

Текст для аудіювання для учнів 6 класу загальноосвітніх шкіл.

Текст, пропонований для аудіювання, запозичений з навчального комплексу "Hören Sіe mal!" (5) ,урок 3 "Wіr haben jetzt eіn Haus іn Okarben" і являє собою автентичний матеріал, а саме діалог, учасниками якого є носії німецької мови. Зміст діалогу і форма його презентації реально відтворюють ситуацію з повсякденного життя у ФРН. У цьому складається специфіка і визначений ступінь складності при сприйнятті тексту на слух.

1. Kreuzen Sie das Richtige an.

a. Eva fährt morgen in Urlaub nach Italien.

b. Karin ist furchtbar im Stress.

c. Karin ist umgezogen.

2. Welches Bild passt?

3. Wo ist das Untergeschoss / das Dachgeschoss?

4.Wie heissen die Zimmer im Untergeschoss und im Dachgeschoss?

A.______________ a.________________

B.______________ b.________________

C.______________ c.________________

D.______________ d.________________

5. Was gibt es vor dem Haus?

a. eine Garage b.einen Spielplatz с. einen Garten

6. Was passt zusammen?

7. Wie sind die Möbel und die Sachen? Ergaenzen Sie die aus den Sätzen gefallenen Wörter.

a. Der Teppich ist ... . b. Der Tisch ist ... .

c. Die Stühle sind ... . d. Der Schrank ist ... .

e. Die Couch ist ... . f. Die Möbel sind ... .

(praktisch, neu, toll, bequem, schön, gemütlich, gross)

8. Was gehört zusammen?

1. Okarben? Wo liegt das?

1. Und das Haus ist das ein altes Bauernhaus?

1. Könnt ihr euch das denn leisten? So ein Haus ist doch bestimmt sehr teuer?

1. Nein, kein altes Haus. Das ist ja so unbequem.

2. Na ja, schon, das Haus kostet 295 000 Mark.

3. Das liegt hinter Bad Vilbel, etwa 15 Kilometer von Frankfurt.

2.2 Метод навчання аудиюванню Н.В. Єлухиної "Снігова куля" чи інтенсифікація навчання аудиюванню на середньому етапі.

Початковий етап оволодіння іноземною мовою вважається найбільш важким для школярів. Справа в тому, що учні, не володіючи необхідним мовним запасом і навичками їх використання в мові, а також у силу не сформованості мовних умінь ще не можуть користатися мовою як засобом спілкування. Крім того, оволодіння мовою в цей період пов’язано з великими труднощами через сильні інтерферуючі впливи рідної мови і відсутності досвіду в досліджуваній мові. Унаслідок цього, учень просувається вперед повільно і йому приходиться затрачати багато часу і сил на засвоєння мовного матеріалу, що може привести до зниження інтересу до предмета. Тому особливо важливо на цьому етапі всіляко інтенсифікувати процес навчання, забезпечивши тим самим якнайшвидше досягнення такого рівня володіння мовою, що дозволив би користатися ним : як засобом спілкування. Не менш важливо, щоб навчання на середньому етапі мало і чітку комунікативну спрямованість. У цьому випадку було б забезпечено більш швидке формування мовних умінь, що сприяло б збереженню інтересу до досліджуваної мови.

Як відомо, специфіка навчання на середньому етапі полягає в тому, що в цей період закладається перцептивна й артикулятивна база видів мовленнєвої діяльності, формуються слухо-вимовні й орфографічні навички, установлюються звуко-буквенні і буквенно-звукові зв'язки, а також здобувається мінімально необхідний запас мовного матеріалу. У цей же час закладається основа розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності, що виражається у формуванні базових умінь і навичок. Останнє положення не має потреби в доказі, тому що загальновідомо, що "основною метою навчання і сутністю всього навчального процесу є формування умінь і навичок, що вимагає значного часу". Однак до останнього часу, у силу нерозробленості даного питання і методиці навчання аудіюванню, а саме відсутності переліку умінь і, як наслідок, конкретних прийомів їхнього формування, розвиток умінь носило недостатньо конкретний і цілеспрямований характер. У результаті уміння аудіювання формувалися стихійно в процесі виконання визначеної діяльності. Зовсім очевидно, що подібний шлях гальмує утворення умінь і, відповідно, розвиток даного виду мовленнєвої діяльності. Справедливість цього положення підтверджується практикою. Ті типові недоліки у володінні аудіюванням, які можна спостерігати на вищих етапах, наприклад, невміння зрозуміти логіку подій і їхній взаємозв'язок і, як результат, фрагментарність, уривчастість розуміння чи невміння виділити головну думку, що приводять до нерозуміння задуму автора, порозуміваються інформованістю відповідних умінь. Тому необхідно, щоб оволодіння основними базовими уміннями аудіювання здійснювалося цілеспрямовано і з перших років навчання (у 5 класі загальноосвітньої і 3 - 4 класах школи з викладанням ряду предметів на іноземних мовах), після того як буде закладена перцептивна база і придбаний мінімальний запас мовного матеріалу.

Коли рівень сформованості цих умінь і навичок і їхній набір виявляться достатніми для вираження власних і розуміння чужих думок, природно, у чітко-виділених межах, передбачених програмою для даного етапу, можна говорити про досягнення вихідного рівня володіння мовленнєвою діяльністю.

Очевидно, що це лише перший крок в оволодінні видами мовленнєвої діяльності, і потрібно ще багато часу і зусиль, щоб учень опанував говорінням, аудіюванням, читанням і письмом, тобто щоб мова дійсно стала засобом спілкування.

Процес розвитку мовленнєвої діяльності носить поступальний характер, оскільки спочатку вона бідна і примітивна, а потім, унаслідок систематичної практики, поступово стає усе більш багатою, правильною і досконалою. Цей процес можна представити у виді "снігової кулі". Як і снігова куля, що для свого збільшення повинна мати споконвічне ядро, тобто вона не може виникнути з "нічого", іноземна мовленнєва діяльність для свого розвитку повинна мати ядро визначених умінь і навичок, що є її вихідним рівнем. Знання цього вихідного рівня, тобто умінь і навичок, його складових, і цілеспрямоване їх формування на середньому етапі, тобто в 5 класах загальноосвітньої школи й у 3 - 4 класах шкіл з викладанням ряду предметів на іноземних мовах, було б надзвичайно корисно для методики, тому що дозволило б істотно раціоналізувати і інтенсифікувати навчання в цей період.

У статті робиться спроба установити вихідний рівень аудіювання як виду мовленнєвої діяльності і розробити рекомендації його формування.

Насамперед, варто установити, які саме уміння складають вихідний рівень аудіювання.

Встановлено наступний список умінь, що приблизно складають вихідний рівень володіння аудіюванням:

1. Членувати текст на значеннєві фрагменти, визначати факти повідомлення.

2. Установлювати логічні зв'язки між елементами тексту.

3. Відокремлювати головне від другорядного й утримувати в пам'яті головне, визначати значеннєвий центр фрази.

4. Визначати тему повідомлення.

5. Виділяти головну думку.

6. Приймати повідомлення до кінця без пропусків.

7. Сприймати мову в природному повільному темпі.

8. Приймати й утримувати в пам'яті повідомлення, пред'явлене один раз.

Крім перерахованих вище задач початкового етапу, що стосовно до аудіювання зводяться до створення перцептивної бази, у цей період необхідно розвити уміння, що складають вихідний рівень володінням даним видом мовленнєвої діяльності. Причому розділяючи точку зору С. К. Фоломкиної, що вважає за доцільне формувати кожне уміння окремо, якщо це представляється можливим [3]. Дане положення ні в якій мері не суперечить комунікативній спрямованості навчання, тому що розвиваються мовні уміння за допомогою мовних вправ на матеріалі зв'язного тексту, нового по змісту. Те, що об'єктом роботи є одне уміння, а не їхній комплекс не змінює комунікативного характеру роботи, тому що й у цьому випадку вона спрямована на розуміння змісту тексту. Послідовне ж формування умінь і градаційний характер навчання полегшують оволодіння мовною діяльністю, роблять роботу більш цілеспрямованою і дозволяють викладачу контролювати сформованість кожного уміння. Усе це повинно сприяти підвищенню ефективності навчання аудиюванню на середньому етапі.

На підставі наявного досвіду роботи і дотримання принципу від легкого до важкого можна запропонувати наступну послідовність формування умінь вихідного аудіювання:

1. Відокремлювати головне від другорядного й утримувати в пам'яті головне, визначати значеннєвий центр фрази.

2. Визначати тему повідомлення.

3. Членувати текст на значеннєві фрагменти, визначати факти повідомлення.

4. Установлювати логічні зв'язки між елементами тексту.

5. Виділяти головну думку.

6. Сприймати повідомлення у визначеному темпі, визначеній тривалості, звучання до кінця без пропусків.

Формувати перераховані уміння в зазначеній послідовності рекомендується, дотримуючи принципу "снігової кулі", тобто розвивати кожне нове уміння на базі вже сформованих. У цьому випадку учні не тільки будуть працювати над новим умінням, але й удосконалювати раніше сформовані. При цьому, максимум часу повинно бути відведено на формування умінь учнів. Такий шлях оволодіння базовими уміннями повинний забезпечити міцність придбаних умінь і швидке досягнення вихідного рівня володіння мовною діяльністю. Це особливо важливо на середньому етапі, коли діти, постійно зіштовхуючись із труднощами, іноді розчаровуються у своїх силах. Стабільні позитивні результати будуть служити стимулом для роботи над мовою надалі.

Пропонується наступна система роботи над формуванням умінь вихідного рівня аудіювання:

Характеристики

Список файлов курсовой работы