43138 (687293), страница 4
Текст из файла (страница 4)
all aboard! «посадка закінчена»;
atta boy! «Молодець!»;
by George (Gad, Gar, Gosh,; ginger, gravy, jingo, nails, wound!) «їй-богу!»;
call the question! «до діла!»;
dod burn (dern, drat, gast, rot!) «хай йому біс!»;
done with you! «домовилися, по руках!»,
don't be a goose! «не будь дурний!»;
don't loose your sleep over it! «хай вас це не турбує»;
do tell! «оце так!»;
down with! «геть!»;
dry up! «мовчати!»;
easy all! «припинити гребти, суши весла!»;
easy does it! «тихіше їдеш — далі будеш»;
fain І! «цур я!»;
fair and softly! «тихіше, легше!»;
fair do's! «цур пополам!»;
fie for shame! «як вам не соромно!»;
fire away «розказуй!»;
God damn! «хай йому чорт!»;
go to blazes (Bath, hell, thunder, pot, the deuce, Halifax, Putney і т. п.) «забирайся геть!»;
hear! hear! «вірно!»;
heart alive! «не може бути!»;
up with! «хай живе»;
beat it «втікати» і «тікаймо!»;
cast anchor «залишатися, осісти» і «кидай якір, стій!»;
catch it hot «бути покараним» і «тримай!, одержуй!, маєш!»;
hold up «пограбування банку» і «грабують!» тощо.
Висновок по третьому розділу
Англійські вигуки передаються українською мовою: а) приблизними українськими відповідниками-вигуками; б) українськими еквівалентами. Перша група вигуків вказує на певну відмінність сприйняття народами однакових явищ. Друга група вигуків – це свідоцтво часткової спільності концептосфер англійського та українського етносів .
Аналіз репрезентації одного і того ж поняття в різних мовах дозволяє виявити національну специфіку мовних систем.
Вигуки з контекстуально-обумовленим прагматичним значенням становлять такий прошарок, до складу якого входять вигуки з дифузними функціями. Вони співвідносяться переважно з прагматичним суб’єктом (мовцем), виражають його емоції й почуття, реакції на зміст висловлення, на те, що відбувається, тобто є адресантно-орієнтованими.
Англійські вигуки передаються українською мовою: а) приблизними українськими відповідниками-вигуками; б) українськими еквівалентами. Перша група вигуків вказує на певну відмінність сприйняття народами однакових явищ. Друга група вигуків – це свідоцтво часткової спільності концептосфер англійського та українського етносів.
Висновки
Вигук – це мовний знак, незмінне за формою слово, ізольоване в реченні знаками пунктуації, яке самостійно утворює цілу фразу, не поєднуючись з іншими реченнями (фразами); позбавлений номінативної функції (у деяких випадках - і понятійного змісту); наділений загальнозрозумілим значенням (це контекст на письмі й інтонація в усному мовленні); служить для вираження волевиявлень та живої емоційної реакції на поведінку співрозмовника або навколишню дійсність; його динамізм і експресивність виявляються в діалектичній єдності почуттєвого та інтелектуального; як особливий розряд слів, вигук - на відміну від інших частин мови - характеризується відсутністю спеціальних граматичних показників.
Вигуки англійської мови є особливим розрядом мовленнєвих знаків. Вони становлять мовну універсалію, оскільки є граматичною категорією, властивою більшості мов світу. Вигуки безпосередньо пов’язані з прагматичною інформацією, тобто комунікативність у них висувається на перший план, тому що семантика більшості вигуків виявляється в процесі комунікації.
Вигукові словосполучення і речення характеризуються семантичною неподільністю, становлять цілісну одиницю, незважаючи на складений характер і навіть роздільнооформленість. Всі вони можуть бути самостійними висловленнями, що й об’єднує їх з вигуками.
Вигуки функціонують а) у контексті експресивних мовленнєвих актів, до яких належать акти привітання й прощання, вдячності, вибачення й відповіді на них, благопобажання, тости; б) у контексті директивних мовленнєвих актів, у яких міститься вимога тиші, підкорення, вислови, що побутують у професійних жаргонах, і одиниці, що використовуються для впливу на дітей та тварин. Первісні прагматичні значення цих висловлень зумовлюють прагматичні значення вигуків.
Як істотний компонент мовленнєвого спілкування вигуки використовуються для вираження суб’єктивно-модальних значень, різних емоційних реакцій, акцентування, посилення чи інтенсивності. Вони зрозумілі кожному членові мовного колективу й належать до метакомунікативних засобів мови.
Вигуки належать до діалогічного мовлення, вживаються, як правило, в умовах неофіційного спілкування. Їх вибір адресантом залежить від ситуативності, емоційності мовлення, теми, інтелектуального рівня співрозмовників.
Вигуки, виходячи із загальномовних значень і значень, які реалізуються тільки в контексті, поділяються на вигуки з конвенційно-обумовленим і контекстуально-обумовленим прагматичними значеннями.
Вигуки з конвенційно-обумовленим прагматичними значеннями мають загальномовні значення. Вони притаманні вигукам, семантичні функції яких спеціалізовані, тобто однозначні. Вони об’єднуються спільним прагматичним значенням, утворюють прагмасемантичні ряди, тобто ряди вигуків, що перебувають між собою у відносинах семантичної тотожності, але відрізняються сферами й умовами вживання.
Список використаних джерел
-
Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка. - М.: Высшая школа, 1959.
-
Бархударов Л.С. Язык и перевод. – М., 1975.
-
Блох М. Я. Теоретическая грамматика английского языка. – М.: Высш. школа, 1983. – 383 с.
-
Використання вигуків в організаціїї мовленнєвої діяльності//Іноземні мови. – 1997. – №2. – С.49-51.
-
Воронцова Г. Н. Очерки по грамматике английского языка. М., 1960.
-
Гинзбург Р. З., Хидекель С. С., Князева Г. Ю. Лексикология английского языка: Учебник - М.: Высш. школа, 1979.
-
Иванова И. П., Бурлакова В. В., Почепцов Г. Г. Теоретическая грамматика современного английского языка. – М.: Высшая школа, 1981. – 285 с.
-
Ильиш Б. А. Строй современного английского языка. – Л.: Просвещение, 1971. – 364 с.
-
Иофик Л. Л. и др. Хрестоматия по теоретической грамматике английского языка. – Л.: Просвещение, 1981. – 223 с.
-
Ковалик І. І., Cамійленко С. П. Загальне мовознавство. - Київ: Вища школа, 1985.
-
Ковганюк С. Практика перекладу. К.: Дніпро, 1968.
-
Комунікативноорганізуюча роль вигуків англійської мови//Мова у соціальному і культурному контексті: Зб. наук. праць. – К.: Логос, 1997. – С. 43-48.
-
Кочерган М. П. Загальне мовознавство. - Київ: Академія, 1999.
-
Кошевая И. Г. Теоретическая грамматика английского языка. – М.: Просвещение, 1982. – 336 с.
-
Кошевая И. Г. Грамматический строй современного английского языка. – М.: Просвещение, 1967. – 284 с.
-
Львовская З. Д. Теоретические проблемы перевода. – М.: Высшая школа, 1985.
-
Мороховская Э. Я. Основы теоретической грамматики английского языка. – К: Вища школа, 1984. – 287 с.
-
Раєвська Н. М. Лексикологія англійської мови. - Київ: Вища школа, 1979.
-
Теоретическая грамматика английского языка. – Л., 1983
-
Фёдоров А. В. Основы общей теории перевода. М.: Высшая школа, 1968.
-
Хидекель С. С., Гинзбург Р. З., Князева Г. Ю., Санкина А. А. Английская лексикология в выдержках и извлечениях. - Л.: Просвещение, 1969.
-
Швейцер А. Д. Литературный английский язык в США и Англии. - М.: Наука, 1971.
-
Швейцер А. Д. Теория перевода: статус, проблемы, аспекты. – М.: Наука, 1988.
-
Arnold I. V. The English word. - M.: Higher school publishing house, 1973.
-
Clark H. H. Using language. - Cambridge: Cambridge University Press, 1996.
-
Ganshina M. A., Vasilevskaya N. M. English Grammar. – M., 1964.
-
Irtenyeva N. F., Barsova O. M. Theoretical English Grammar. – M., 1969.
-
Khaimovich B. S., Rogovskaya B. I. A Course in English Grammar.– M., 1967.
-
Rayevska N. Modern English Grammar. K, 1967. – 194 p.
Словники
1. Англо-український словник /Укладачі: Н.М Биховець, І.І. Борисеко. За редакцією Ю.О. Жлуктенка. - К.: Феміна, 1995. - 696 с.
2. Ахманова О. С. Словарь справочник лингвистических терминов. Изд. 2-е, стереотип. - М.: Сов. энциклопедия, 1969.
3.Longman Dictionary of Сontemporary English. - Barcelona: Longman dictionaries, 1995.
1 Використання вигуків в організаціїї мовленнєвої діяльності//Іноземні мови. – 1997. – №2. – С.49-51.
2 Комунікативноорганізуюча роль вигуків англійської мови//Мова у соціальному і культурному контексті: Зб. наук. праць. – К.: Логос, 1997. – С. 43-48.
3 Иофик Л. Л. и др. Хрестоматия по теоретической грамматике английского языка. – Л.: Просвещение, 1981. – С. 123.
4 Кошевая И. Г. Теоретическая грамматика английского языка. – М.: Просвещение, 1982. – С. 245.
5 Rayevska N. Modern English Grammar. K, 1967. – Р.123
6 Irtenyeva N. F., Barsova O. M. Theoretical English Grammar. – M., 1969. – Р.176.
7 Комунікативноорганізуюча роль вигуків англійської мови//Мова у соціальному і культурному контексті: Зб. наук. праць. – К.: Логос, 1997. – С. 43-48.
8 Мороховская Э. Я. Основы теоретической грамматики английского языка. – К: Вища школа, 1984. – С. 221.
9 Комунікативноорганізуюча роль вигуків англійської мови//Мова у соціальному і культурному контексті: Зб. наук. праць. – К.: Логос, 1997. – С. 43-48.
10 Використання вигуків в організаціїї мовленнєвої діяльності//Іноземні мови. – 1997. – №2. – С.49-51.
11 Використання вигуків в організаціїї мовленнєвої діяльності//Іноземні мови. – 1997. – №2. – С.49-51.
12 Львовская З. Д. Теоретические проблемы перевода. – М.: Высшая школа, 1985. – С. 65.
13 Ковганюк С. Практика перекладу. К.: Дніпро, 1968. – С. 65.