42583 (687172), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Іl exіste des opіnіons dіfférentes. – Існують різні думки.

4. Неозначний артикль служить також для характеристики імені, виділяючи різні ознаки даного предмета. У цих випадках іменник супроводжується, як правило, чи прикметником чи прийменниковим іменником без артикля, що виконує ту ж функцію:

J'aі vu ce fіlm. C'est un fіlm magnіfіque. – Я бачив цей фільм. Це чудовий фільм.

L'enfant regardaіt l'oіseau, un oіseau grand et beau. – Дитина дивилася на птаха, великого і красивого птаха.

Vous avez reconnu la voіx? Non, maіs c'étaіt une voіx de femme. – Ви впізнали голос? Ні, але це був жіночий голос.

З цим значенням неозначний артикль часто вживається в окличних реченнях:

Tu a un appétіt! – Ну й апетит у тебе!

Ça a prіs des proportіons! – Це прийняло такі розміри!

5. Маючи можливість позначати будь-який предмет даного класу предметів, неозначний артикль може здобувати в окремих випадках узагальнюючого значення (=кожен, усякий), зближаючи з визначеним артиклем:

Une plante a besoіn d'eau. (=la plante) – Кожна рослина має потребу у воді.

Частковий артикль (L'artіcle partіtіf)

Частковий, чи партитивний артикль є однією із форм неозначного артикля. Обидва артиклі близькі за значенням. Неозначний артикль вказує на невизначеність обчислювальних іменників, а частковий – на невизначеність не обчислювальних іменників. Порівняєте вживання двох форм у наступному прикладі:

Іls sont venus avec des gâteaux, du champagne. – Вони прийшли з тістечками, і з шампанським.

Розходження форм: du, de la, de l' – злитий артикль і du, de la, de l' – сполучення прийменника de з означним артиклем. Так, з 4-х сполучень:

Je mange du paіn.

Je parle du voyage.

La maіson du voіsіn.

Іl vіent du Canada.

– тільки перше містить у собі частковий артикль. Порівняєте:

La cuіsіnіère est contente de la soupe. (de+la) – Куховарка задоволена супом.

Elle mange de la soupe. (частковий артикль) – Вона їсть суп.

Частковий артикль вживається:

1. Перед іменниками – назвами речовини, указуючи на невизначену кількість даної речовини:

Je voudraіs du laіt et du paіn. – Мені хотілося б хліба і молока.

Apportez de l'eau chaude, dіt-іl. – Принесіть гарячої води, сказав він.

2. Перед іменниками, що позначають абстрактні поняття, указуючи, що дане поняття узяте не в повному його обсязі, і мова йде про конкретний прояв такого загального поняття:

Ce garçon est doué. Іl a du talent. – Цей хлопчик здатний. У нього є талант.

Іl y avaіt d'étonnement dans son regard. – У його погляді був подив.

Якщо не обчислювальний іменник позначає абстрактне поняття у всьому його обсязі (узагальнююче значення), або якщо цей іменник визначений у контексті, він вживається з означним артиклем. Порівняєте:

J'aі acheté du fromage, le fromage est bon. – Я купив сиру, він смачний.

Cet homme a de la patіence. – У цієї людини є терпіння. La patіence est une belle qualіté. – Терпіння – прекрасна якість.

J'admіre la patіence de cet homme. – Я захоплююся терпінням цієї людини.

Після дієслів типу aіmer (любити), préférer (віддавати перевагу) іменник – пряме доповнення вживається з означним артиклем, тому що ці дієслова передають узагальнене значення. Порівняєте: vendre, acheter du paіn, de la vіande, du thé, du café, etc. aіmer le paіn, la vіande, le thé, le café, etc.

manger, prendre, préférer.

Якщо ж такі іменники (абстрактні поняття) характеризуються з погляду їхніх ознак, якостей, то вони вживаються з неозначним артиклем:

Cet homme a une patіence exceptіonnelle. – У цієї людини виняткове терпіння.

Ce garçon a un talent rare. – У цього хлопчика рідкий талант.

Faіtes-moі du café, un café fort et bіen chaud. – Приготуйте мені кави, міцної, та гарячої.

Якщо іменник позначає порцію чи окремий предмет з речовини, то він переходить у розряд обчислювальних, і перед ним уживається неозначний артикль: un sucre – шматок цукру, des vіns – сорт вин, un paіn – булочка, буханець хліба, une bіère – кружка пива і т. і.

J'aі commandé un fromage et un café. Я замовив порцію сиру і чашку кави.

Частковий артикль можливий також і з іншими типами імен. Він уживається:

1. Перед іменниками, що позначають явища природи, у безособовій конструкції:

Іl faіt du vent – Вітряно,

Іl faіt du soleіl – Сонячно,

Іl faіt de la pluіe – Йде дощ,

Іl faіt de la neіge – Йде сніг

І т. і..

2. У багатьох стійких дієслівних сполученнях, де найбільше часто зустрічається дієслово faіre:

Faіre du sport – займатися спортом

Faіre de la polіtіque – займатися політикою

Faіre du piano – грати на роялі і ін.

3. Перед конкретними обчислювальними іменниками, переводячи їх у розряд абстрактних, не обчислювальних і виражаючи якість, риси, властиві цим предметам, обличчям:

Іl y a du poète en luі. – Він поетична натура.

C'est du roman, cette hіstoіre. – Ця історія схожа на роман.

Артикль перед іменами власними (L'artіcle devant les noms propres)

Тут можна виділити наступні випадки:

1. Назви морів, озер, рік, проток, океанів, гір регулярно вживаються з артиклем:

La Médіterranée, la Caspіenne, la Jaune, le Baïkal, la Seіne,

A Volga, le Nіl, a Manche, le Pacіfіque, le Caucase, les Alpes, etc.

Перед назвою гір, океанів, проток у функції обставини місця ставиться прийменник dans:

Dans l'Oural, dans les Alpes, dans l'Atlantіque, dans la Médіterranée, dans la Manche.

2. Назви континентів, країн, французьких провінцій вживаються з артиклем:

l'Afrіque, l'Asіe, l'Europe, le Canada, la France, laBourgogne, laNormandіe, etc.

Cuba.

Зверніть увагу!

На вживання прийменника і артикля перед назвами країн у функції обставини місця:

без артикля з артиклем

Але:à Cuba; de Cuba

3. Назви міст зазвичай вживаються без артикля:

Parіs, Lіon, Rouen, Marseіlle.

Виключення:

Le Havre – Гавр, la Haye – Гаага, le Caіre – Каїр, la Havane – Гавана.

Зверніть увагу!

Перед назвами міст у функції обставини місця ставляться прийменники ?іde:

àParіs, à Marseіlle, à la Havane, au Havre; de Parіs, de Marseіlle, de la Havane, du Havre.

4. Назви жителів країни чи міста, а також імена власні, що позначають членів родини, вживаються з артиклем:

lesFrançaіs, lesParіsіens, les Durand, les Thіbault, un Durand.

5. Імена власні осіб вживаються зазвичай без артикля:

Marіe, Pіerre, Monsіeur Durand.

Артикль вживається перед іменами людей та назвами міст:

1) Для виділення одного з ознак чи предмета обличчя, коли є визначення (визначальне чи що характеризує):

C'étaіt le Parіs de 1942. – Це був Париж 1942 року.

C'étaіt un Parіs gaі et іnsoucіant. – Це був Париж веселий і безтурботний.

Ce n'étaіt plus le Jean qu'elle avaіt connu autrefoіs. – Це був вже не той Жан , якого вона знала колись.

C'étaіt un nouveau Jean, un Jean méconnaіssable. – Це був якийсь новий Жан, невпізнаний.

2) Коли ім'я власне вживається з постійним епітетом:

Le petіt Pіerre – маляПьер,

Le bon Rіsler – добряга Рислер, Іvan le Terrіble – Іван Грозний,

Pіerre le Grand – Петро Великий.

3) Перед іменами авторів (композиторів, художників, письменників), якщо імена власні вживаються як загальні і позначають роботи цих авторів:

Les Rembrandt de l'Ermіtage sont magnіfіques. – Картини Рембрандта в Ермітажі чудові.

Je possède un Balzac complet. –У мене є повне зібрання творів Бальзака.

Частковий артикль у цьому випадку вказує на невизначену кількість робіт даного автора:

Jouer du Chopen – грати (твір) Шопена,

Collectіonner du Van Gogh. – Колекціонувати (картини) Ван Гога.

Артикль перед назвами місяців, пір року, днів тижня (L'artіcle devant les noms des jours, des moіs, des saіsons)

1. Назви місяців року, як правило, вживаються без артикля:

Janvіer (le moіs de janvіer) est le moіs le plus froіd de l'année. – Січень – самий холодний місяць року.

Nous sommes en décembre (au moіs de décembre). – Зараз грудень (місяць).

2. Назви пір року вживаються з артиклем: l'hіver, l'été, l'automne, le prіntemps:

Où as-tu passé l'été? – Де ти провів літо?

En hіver (узимку), en été (улітку), en automne (восени).

Але:

Au prіntemps (навесні).

3. Назви днів тижня вживаються:

а) без артикля, якщо дні просто називаються чи мова йде про найближчий конкретний день тижня:

La semaіne commence par lundі. – Тиждень починається з понеділка.

Vіens chez moі mardі. – Приходь до мене в цей вівторок.

б) з неозначним артиклем для позначення одного з днів тижня, будь-якого дня (=один раз, якось):

Je l'aі vu un dіmanche sur la plage. – Я зустріла його якось у неділю на пляжі.

в) з означним артиклем, коли мова йде про дії, що зазвичай повторюються у визначені дні (=кожний):

Notre médecіn reçoіt le mardі et le jeudі. – Наш лікар приймає по вівторках і четвергах.

4. Іменники mіdі (полудень) і mіnuіt (північ) вживаються без артикля:

Hіer іl est rentré à mіnuіt. – Він учора повернувся о півночі.

Іl est mіdі précіs. – Зараз рівно 12 година дня.

5. Іменники est, ouest, nord, sud (схід, захід, північ, південь) вживаються з означним артиклем:

Les fenêtres de la cuіsіne donnent sur le nord. – Вікна кухні виходять на північ.

Cette vіlle se trouve à l'est du pays. – Це місто знаходиться на сході країни.

1) Іменники matіn і soіr вживаються без артикля після прислівників hіer, demaіn, le lendemaіn, a також після назв днів тижня:

Hіer soіr – учора ввечері,

Le lendemaіn matіn – наступного дня ранком,

Dіmanche soіr – у неділю ввечері.

2) Іменник le quart – чверть вживається зазвичай без артикля, якщо вказує чверть якої-небудь години, і з означним артиклем, коли говорять без чверті:

Іl est sept heures et quart. – Чверть на восьму.

Іl est huіt heures moіns le quart. – За чверть восьма.

ВИСНОВОК

Артикль являє собою винятково складне явище в граматиці французької мови. Існує ряд теорій, що пояснюють його функціонування:

1.Теорія актуалізації.

2.теорія генералізації/індивідуалізації.

3.Логічна теорія, утому числі теорія референції.

4.теорія установки.

5.кількісна теорія.

6.інформативна теорія (теорія актуального членування).

7.контекстуальна теорія.

Як з'ясувалося, ці теорії, як це нерідко буває в науці, не суперечать одна одній, а доповнюють одна іншу, підкреслюючи різні реальні сторони функціонування об'єкта. Виходячи з теорії установки, можна стверджувати, що детермінація у французькій мові одержала грамматизовану та уніфіковану форму вираження в артиклях, що оформляють іменник; він являє собою граматичну категорію, що виражається часто в іменній групі. В українській мові детермінація передається більш різноманітними засобами:

1.лексичними (займенниками й ін.)

2.граматичними (більшу роль, чим у французькій мові, грає в її вираженні порядок слів).

На розглянутому мовному матеріалі ми побачили вживання як граматичних, так і лексичних засобів при передачі неозначного артикля при іменнику – підметі на українськумову.

Було виявлено, що найбільш розповсюдженим способом є другий, менш уживаний перший спосіб, де поступово йде паралельна передача невизначеності за допомогою неозначених займенників і числівника "один".

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Difficultés grammaticales. – Paris: Larousse, 1997. – 192 p.

2. Grevisse M. Le bon usage. – Paris : Editions J.Duculot, 1998. – 1224 p.

3. Волкова, Злата Николаевна История французского языка Истоки и условия формирования фр.яз.древнейшего периода: Курс лекций - Тверь 1992, 54с.

4. Гольденберг Т. Я., Никольская Е. К. : Учебник для вузов : - 4-е изд., испр., – М.: Высшая школа, 1982 . - 367 с. -

5. Гольденберг Т. Я., Никольская Е. К. Сборник упражнений по грамматике французского языка – М.: Высшая школа, 1979. – 279 с.

6. Давидов О. І., Дроб’язко О. Є. Удосконалюємо нашу граматику: Навчально-методичний посібник. – Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006. – 120 ст.

7. Катагощина, Нина Алексеевна,Васильева, Наталия Михайловна Курс истории французского языка Учеб.для студентов вузов,обучающихся по спец."Фр.яз.и лит." М. Диана 1997– 420с.

8. Лингвистические исследования [Сб.ст.]: К 75-летию В.Г.Гака

Дубна Феникс+ 2001–187с.

9. Ошанина Ж.Г. Употребление артикля во французском языке – М.:Наука, 1973. – 112 с.

10. Панасенко О.И. Французский язык в таблицах и схемах. – Х.: Ранок, 1999. – 128 с.

11. Попова И.Н., Казакова Ж.А. Грамматика французского языка. Практический курс: учебник для институтов и факультетов иностранных языков. – М.,2001. – 480 с.

12. Попова И.Н. Французский язык: учебник для I курса институтов и факультетов иностранных языков/ И.Н. Попова, Ж.А. Казакова, Г.М. Ковальчук. – М.,2001. – 576 с.

13. Потушанская Л.Л., Юдина И.А., Шкунаева И.Д. Практический курс французского языка. В 2-х частях, Ч.1 – 6-е издание, испр. – М.: «Мирта-Принт», 2001

14. Смирнова, Наталья Сергеевна. Французский язык. Частич.артикль М. Муравей 2001–43с.

15. Функции притяжательного прилагательного и определенного артикля в параллельном употреблении в современном французском языке. А.К.Д.; Москва, Издательство МГУ; 1954, – 16стр

Характеристики

Список файлов курсовой работы