42396 (687111), страница 6
Текст из файла (страница 6)
1) буттєвий, або інтродуктивний («існує щось»);
2) класифікуючий – зважаючи на приналежність референта до певного класу (денотату) («це щось – річка»);
3) індивідуальний («ця річка має назву Міссісіпі»).
Топонімічні денотати численні: це може бути океан, море, озеро, річка, острів, півострів, штат, округ, населений пункт, вулиця, площа, будова і т. д.
У зв'язку з цим компонент значення у топонімів─амеріканізмів нерідко отримує формальний вираз.
По-перше, назва денотата може бути невід'ємною частиною самої назви, наприклад, the Strait of Dovеr (протока Па-де-Кале), Jersey City (Нью Джерсі), Coney Island (Коні-Айленд).
Часто воно входить до складу офіційного іменування, але відсутнє в «побутовому», бо далі короткому варіанті ─ New York (Нью Йорк), Baffin Island (острів Бафін), Lake Nipigon (озеро Ніпігон).
По-друге, позначення денотата може вливатися в топонім як якась псевдо морфема, наприклад: Kingstown, Peterborough.
По-третє, існують морфеми і псевдо морфеми, що не називають прямо денотат, але специфічні для нього.
Так, для порівняння, в українській мові для назв міст типові закінчення ─ск, ─цк (Красноармійськ, Луганськ), для сіл ─ закінчення ─ов, ─ево,─ ское, ─ ки, (Биково, Петушки, Малі Переліски), для назв країн (особливо традиційних) ─ія (Британія) і т. д.
В англійській мові аналогічну функцію виконують закінчення – ton, – field, – bridge, – burg, – borough, – mouth, – land, – hampton, – shire, – cester, – head, – y, – ia та інші.
Типові особливості у формальному вигляді топонімів часто-густо ведуть до виникнення лінії продуктивних моделей, що використовуються під час найменуванні нових географічних об'єктів та перейменування старих. Цим нерідко користуються і письменники, створюючи назви для вигадані об'єктів.
Так, в романі Hersey J. «Antonetta» зустрічається топонім Brockenbores – географічна назва, що в англійській мові не існує, але передбачається, що воно значимо: «нори борсука». Перекладати топонім слід, спираючись на це значення.
Ще один вигаданий топонім з цього роману – Barnduin. Ця назва означає «довга золотисто-коричнева річка». Brandywine являє собою викривлене Barnduin (наголос на середній склад), від «baran», «коричневий, жовто-коричневий» + «duin», «ріка». У тих випадках, коли використовується саме ця назва річки, її написання слід зберегти без змін.
Топоніми Isengard і Isenmouthe. «Isen» – це застаріла варіація англійського слова «iron» («залізо»); «gard» – слово німецького походження, що означає «огородже місце», особливо навколо житла або групи будинків, а слово «mouthe» (похідне від «mouth», «рот; отвір; гирло») відповідає староанглійському» ma «(від» m») –» гирло»,» отвір», яку використовують для позначення гирла річок, а також для позначення інших отворів (але не частин тіла).Isengard («залізний двір») назвався так завдяки тому, що камінь в тих місцях був дуже твердий, особливо той, з якого була побудована центральна башта.
Поняттєвий компонент значення топонімів прагне до додаткового лексичного наповнене у промові. Потенційна кількість можливих географічних об'єктів, а також різний ступінь їх значимості для суспільства призводять до того, що мовний статус різних груп топонімів різниться.
У переважній більшості випадків уточнення, до якого саме конкретного референта належить той чи інший топонім, що виникає у мовленні.
Неможливо і не потрібно знати назви всіх географічних об'єктів. Однак в різній сфері спілкування (у відношенні топонімів перш за все територіальної) люди пов'язують знання ряду відомих їм ознак географічних об'єктів з їх назвами.
Знання, які пов'язують різних людей з одним і тим же референтом, звичайно, суто індивідуальні й можуть бути різними. Однак у знаннях, які пов'язують з одним і тим же топонімом учасники однієї комунікативної сфери, можна виділити якийсь загальний мінімум ознак, необхідний їм для комунікації.
Наприклад, хоча різні носії англійської мови можуть пов'язувати різні уявлення, скажімо, про місто Ексетер (Exeter) у США, проте, очевидно, в межах тієї мовної спільноти, де цей топонім має суттєве значення для комунікації, спільним для мовців буде знання про те, що це невелике, але старовинне американське місто.
Зміст, обумовлений фоновими знаннями про географічний об'єкт у членів комунікативної сфери і той, що виникає у відповідних цій сфері контекстах і ситуаціях, формує компонент значення топоніма.
Топоніми ─ американізми поділяються на одиничні і множинні.
Популярність об'єкту нерідко сприяє тому, що комунікативна сфера, в якій реалізується референція топоніма, розширюється до всього мовного колективу. У такому випадку ознаки референта, що припускаються в значенні топоніма в мові, набувають мовний статус.
Так, практично кожен мовець пов'язує з топонімом Florida ─ «штат та напів острів на південно-сході США, осередок приморських курортів», з топонімом Coney Island – «район в Нью-Йорку, місце масових розваг».
Такі топоніми називаються одиничними. В їх значення входить якийсь мінімальний набір найбільш суттєвих характеристик географічного об'єкта.
Поняттєвий характер цього компонента топонімів ─ амеріканізмів проявляється і в можливості їх конкретизації за допомогою артиклів в англійській мові:
There was a different New York surrounding her.
Які ж ознаки входять до компоненту значення одиничних топонімів? У більшості випадків, очевидно, вказівка на приблизне місце розташування об’єкта, зокрема стосовно інших об'єктів. Це ілюструє наступний приклад:
«No more than two,» Sonia said. «Remember, you're in the tropics.»
«When it comes to my drinking», Murphy said, «the tropics begin just below Labrador for my wife» (С. Shaw).
Крім того, у значенні топоніма можуть відображатися й інші особливості географічного об'єкту: зв'язок з історичними подіями (Appomatox, Pearl Harbor, Canossa, Dunkirk, Mafeking), суспільно-культурна значимість (Broadway), сусідство з соціально-політичними інститутами (Potomac) і т. д.
Решта масиву топонімів ─ американізмів, що існують практично в мові і лише потенційно здатні отримати мовний статус з повнозначним значенням, – це топоніми множинні. Уявлення про те, що кожен топонім називає тільки один об'єкт, відображає лише бажане, але не фактичне становище. Обслуговуючи одну невелику комунікаційну сферу, множинний топонім може з успіхом застосовуватися і в інших, ізольованих (і навіть не надто ізольованих) від даної комунікативних сферах. Відомо, що одна назва може зустрічатися навіть в межах однієї і тієї ж адміністративно-територіальної одиниці. Наприклад, San Francisco – затока Тихого океану у США, San Francisco – місто, штату Каліфорнія.
Інформація побудована на матеріалі англійської й української мов, однак в повній мері враховується й підкреслюється той факт, що читач може мати справа із власними іменами, що відбуваються із самих різних мов, і що йому в жодному разі не слід допускати «англізації» таких імен (на жаль, сьогодні це вже стало сумною масовою тенденцією, особливо відносно імен власних зі східних мов).
3.3 Топоніми-американізми в перекладі
У найзагальнішому випадку передбачається, що іноземний топонім має передаватися українською мовою наближено до вихідної форми звучання, тобто по правилах практичної транскрипції.
Проте на це загальне правило накладаються додаткові міркування. Зокрема, перекладач може мати справу із текстом англійською мовою, який потрібно перекласти на українську і в якому містяться топоніми неанглійського походження. В цьому випадку при передачі топонімів не діють, звичайно, правила англо-української транскрипції, а необхідно враховувати правила передачі топоніма з мови оригінала.
Особливо обережно слід ставитися до китайських і взагалі східних топонімам. Грубою помилкою є спроби передавати їх, орієнтуючись на англомовну вимову. Крім того, серйозне значення для вибору відповідностей топонімам-американізмам в перекладі має поділ їх на одиничних і множинних.
Одиничний топонім за визначенням користується широкою популярністю, яка у багатьох випадках виходить за рамки мовного колективу відповідної країни. Отже, в мові перекладу вже може існувати стала традиційна відповідність, яку необхідно використовувати.
У топонімів-амеріканізмів є одна особливість, що полягає в тому, що багато хто з них включає прозивний елемент. Наприклад, це можуть бути слово або морфема, що позначають денотат. Зокрема, таке слово обов'язково входить до складу назв заток, проток, багатьох островів, півостровів (і інших деталей контуру суші), озер, гірських систем, а також об'єктів міської топонімії (вулиць, районів, будівель).
Цьому слову, як правило, відповідає по-українськи його загальний еквівалент, наприклад Straits of Florida – протока Флоріди, Isle of Man – острів Мен, Lake Huron – озеро Гурон. Проте інколи таке слово має фонетичний принцип, наприклад, Malin Head – Малін-xeд, Long Island – Лонг-Айленд.
Незрідка виникають і такі варіанти, де загальний елемент і має фонетичний принцип, і перекладається, наприклад, мис Малін-xeд, острів Лонг-Айленд. Таке дублювання уявляється надлишковим, але в деяких випадках воно вже увійшло до традиції. Тому перекладачеві слід вибрати яке-небудь авторитетне джерело українською мовою (словник географічних назв, енциклопедію або атлас), згідно з яким і відтворювати назви в перекладі.
І, навпаки, навряд чи для подібних цілей слід орієнтуватися на дані з Інтернету, там циркулює надто багато помилкової інформації. Проте деякі топоніми-амеріканізми не знайдеш в атласах або енциклопедіях. Це, швидше за все об'єкти міської топонімії – назви районів, вулиць, площ, будівель. Тут проблема відтворення наочного елементу також виникає дуже часто: як перекладати слова square, street, building, house – сквер, стріт, білдінг, хаус або площа, вулиця, будівля, дім.
Єдиного розв’язання проблема не знаходить і вирішується різними перекладачами і в різних випадках по-різному. В цілому домінують все ж варіанти першого типу (транскрипції). Цьому сприяють існуючі відповідності, як Times Square – Таймс-ськвер, Empire State Building – Емпайр Стейт Білдінг тощо.
Необхідно відзначити також бажаність використання дефіса складених міст, площ, вулиць і тому подібне (Palm Beach – Палм-біч, Ft. Myers – Форт-Майерс, Lime Grove – Лайм-Гроув, Carnaby Street – Карнабі-стріт). Слова сквер, парк, авеню, стріт, що приєднуються дефісом, пишуться зазвичай з маленької літери, скільки вони вже придбали статут загальних.
Нарешті, окремо слід сказати про передачу українських топонімів англійською мовою. Тут принципи передачі будуть різні при перекладі зв'язних текстів і при виконанні інших завдань. Певну трудність при перекладі можуть викликати класифікуючи слова, супутні топонімам, а незрідка ті що входять у їх складу найменування адміністративних одиниць.
При перекладі з англійської мови на російську назви адміністративних підрозділів частіше піддаються практичній транскрипції (наприклад, кантон, департамент), але інколи замінюються аналогами-кальками (так, county передається як графство в Англії і округ в США).
Особливо слід сказати про правила перекладу адрес, або точніше про їх написання на латиницею. Перекладачу слід пам'ятати, що завдання цієї роботи забезпечити, щоб кореспонденція доставлялася за призначенням (якщо лише адреса не включена в літературний текст). Отже, не слід намагатися, як це часто роблять недосвідчені перекладачі і секретарі, «переробляти» українську адресу на іноземний зразок – наприклад, вказувати номер будинку перед назвою вулиці, переводити слово вулиця англійським Street і тому подібне.
Актуальність проблеми полягає в тому, що якість передачі іншомовних топонімів в усі часи так або інакше впливали на якість перекладу. Невипадково іншомовна топонімія потребує особливої уваги й ретельної мовної підготовки. Так, при відтворенні топонімів іншомовного походження українською мовою передаються лише фонетичні або структурні особливості української мови, головна мета яких – зберегти адресну або інформативну функції.
3.4 Загальні рекомендації перекладачеві
На думку вчених явище запозичення знаходиться під впливом найрізноманітніших, часом суперечливих чинників, що пояснюється взаємодією структурно різних мовних систем. При передачі топонімів на іншу мову слід керуватися цілою низкою принципів, але ці принципи не можуть бути дотримані всі одразу і в рівній мірі. Тому перекладачеві слід в кожному конкретному випадку вибудовувати систему пріоритетів [3, с. 140].
Для прийняття коректного рішення про передачу топонімів рекомендується наступне.
1. Переконатися, що ми маємо справу з власною назвою, тобто назвою індивідуального предмета.
В англійській мові для вказівки на ім'я власне застосовується велика літера, однак слід мати на увазі, що з великої літери пишуться й інші слова, крім власних назв: наприклад, назви національностей, наукові назви, видів рослин і тварин, слова яким у тексті надається особливе значення або узагальнений сенс.
2. Визначити, до якого класу предметів (денотату) відноситься власна назва.
Коли встановлено, що ми маємо справу саме з топонімом, необхідно врахувати додаткові особливості його поняттєвого значення, що впливають на вибір варіанту передачі й на переклад контексту.
3. Визначити національно-мовну приналежність топоніма. Це дозволяє вибрати правильну систему орієнтирів при транскрипції або виборі традиційного варіанту передачі топоніма.
4. Перевірити, чи не має топонім традиційних відповідностей. Це особливо важливо, якщо в тексті згадуються якісь історичні події. Історія з найдавніших часів аж до кінця XX в. вже описана та проаналізовано в спеціальній літературі в основному вже закріпилися традиційні відповідності для історичних топонімів.
Деякі з традиційних відповідностей можуть бути помилковими з точки зору сучасної лінгвістики, але їх все одно використовують, щоб не вступати в протиріччя з існуючим масивом історичних, енциклопедичних і літературних джерел, а також щоб підтримати тотожність топоніма в мові перекладу.
У будь-якому випадку перекладачеві потрібно глибоко проаналізувати ситуацію і тільки після цього приймати одне з наступних рішень:
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
