42222 (687053), страница 2
Текст из файла (страница 2)
П’ятий тип складають слова, утворені поєднанням прислівникової та іменникової або дієслівної основ. Друга основа може бути безсуфіксною (зрідка) і суфіксальною. Тип менш продуктивний, ніж попередні. До цього типу належать 4 іменника, які ми знайшли: жароміцність, ферропружність, багатошаровість, рівноприскореність.
Шостий тип. Це складні іменники, утворені від числівникової основи (найчастіше виступає форма родового відмінка) плюс іменникова основа. Таких слів у нас 3: однорідність, однозначність, однобічність.
До сьомого типу можна віднести складні іменники, утворені поєднанням займенникової та іменникової основ. Поєднання компонентів відбувається за допомогою сполучних голосних. Залежність між компонентами підрядна. Продуктивними є складні іменники, першою частиною яких виступає займенник сам. Перша частина у складних словах має значення замикання дії в самому предметі чи явище. Це дає можливість утворювати складні слова – терміни типу: самоскид, самовиховання, самозапліднення. У словнику технічно – фізичної термінології ми знайшли 4 іменника: самовипромінювання, самоколивання, самодеформування, самозагальмування.
Восьмий тип – це складні іменники, які утворилися поєднанням дієслівної та іменникової основ. Тип продуктивний. Такими є, наприклад, мово значні терміни: дієслово, дієприкметник, дієприслівник, деякі прізвища, назви літературно – художніх персонажів: Скалозуб, Гризодубова, лизоблюд (поруч з блюдолиз). Дієслівна основа може виступати у формі наказового способу: крутивус, пройдисвіт, вертихвістка, дурисвіт. Більш поширені складні слова цього типу у поезії, казках; зберігаються у прізвищах : Підіпригора, Варивода, Перебійніс, а також у географічних назвах: Борислав, Мелітополь та в іменах (Родислав). Такі слова вживаються широко у художній літературі, особливо в байках, фейлетонах, казках, де автори дають волю своїй фантазії і називають своїх героїв іменами цього типу: Неїжм'ясо, Прийдиволя, Задериголова, Держиморда.
До складних іменників слід віднести ще один тип – слова, що виникли внаслідок зближення слів: хліб – сіль, сон – трава, рута – м’ята, батько – мати і подібні.
Л. І. Найденко у своїй роботі виділяє всього 4 типи складних іменників за характером семантико – синтаксичних і морфологічних зв’язків між компонентами.
Перший тип охоплює слова, утворені поєднанням в єдине ціле двох самостійних іменників, синтаксичні відношення між якими є рівноправними. Утворення цього типу співвідносні із сурядними словосполученнями. У переважній більшості складні іменники будуються із запозичених елементів, однак досить активно поєднуються іншомовні і українські слова: альфа – вітка, вакуум – насос, реактор – розмножувач та інші. Нові слова, утворені поєднанням двох українських компонентів, є одиночними: підсилювач – переривач, змішувач – відстійник.
За характером смислових відношень між складовими частинами слів серед іменників першого типу виділяються три підтипи:
До першого належать слова, компоненти яких взаємо визначають один одного, їх можна об’єднати сполучником і. Для утворень цього підтипу характерні постійність складових частин, єдино оформленість компонентів,
один наголос. У слові змінюється лише друга частина. Наприклад: ампер-вольт – ампер-вольта, електрон-маса – електрон-масови.
Таких слів ми не знайшли.
Другий підтип охоплює утворення, перша частина яких виступає своєрідним означенням до другої. Вона вказує на суттєву, функціонально важливу ознаку чи властивість того поняття, яке називається другою частиною: вакуум – апарат, альфа – залізо. Означальний компонент досить часто мало усвідомлюється, оскільки складне слово називає точно окреслене,
чітко визначене нове поняття. Утворення цього підтипу теж характеризуються єдино оформленістю компонентів, єдиним наголосом, закріпленістю місця за складовими частинами. Змінюється в них тільки остання частина: альфа – залізові, вакуум – апарата, залізобетону ( 3 ).
Третій підтип включає слова, в яких другий компонент має означальний характер по відношенню до першого. Таких складних слів небагато: ракета – носій, реактор – розмножувач та інші. Означальний характер другого компонента теж, як правило, нівелюється в зв’язку з переосмисленням значень обох слів для вираження ними складного поняття. Утворення третього підтипу зберігають роздільну граматичну оформленість і паралельне змінювання обох компонентів: ракети – носія, ракетою – носієм. Прикладів таких слів ми в цій роботі не знайшли.
Другий тип становлять складні слова, утворені на основі підрядного зв’язку між компонентами. З двох основ повнозначних слів, об’єднаних в одне ціле, перша має атрибутивний характер по відношенню до другої, тобто передає істотну ознаку того предмета, що названий другою основою. Серед утворень цього типу виділяються такі підтипи:
I Терміни – іменники, першою частиною яких є так звані «стандартні інтернаціональні терміноелементи» [3, 53] типу аеро-, вібро-, гідро-, гемо-, електро- та ряд інших. Окремі з них в українській мові вживаються як самостійні слова: радіо, фото, кіно. Ці структурні елементи іноді важко віднести до іменникових чи прикметникових суфіксів та приєднанням двох
основ: термічна/ + о + камера – термокамера, електрична/ + о + ізоляція – електроізоляція. Поєднуються іншомовні терміноелементи переважно із запозиченими словами, але досить активно сполучаються вони із українськими словами. Поєднання до складних слів ще однієї означальної частини приводить до створення трикомпонентних складних термінів: аеродинаміка – аєрогідрогазодинаміка. Складних слів з більшою кількістю компонентів в фізичний термінології не виявлено. Ми знайшли 10 слів: автоматика, електрополірування, ферропружність, енерговиділення, електрозварювання, антикорозія, електроопір, пінопласт, аеродинаміка, аєрогідрогазодинаміка.
II Складні слова, першою частиною яких є прикметникова основа, друга - відіменна. Таких 7: противага, багатошаровість, холодноламкість, паротурбіна, кулькопідчипник, металоконструкція, металофізика.
III Іменники, утворені сполученням числівника пів/напів з іменниковою основою. Наприклад: півелемент, напівпровідник. Iменникiв цього пiдтипу ми у данiй курсовiй роботi не знайшли.
IV Складні терміни, в яких першою частиною є числівникова основа, другою – відіменна. 3: однорідність, однозначність, однобічність.
V Іменники, що утворилися поєднанням основи займенника сам з дієприслівником, рідше з іменниковою основою: самозагальмування, самодеформування, самоколивання, самовипромінювання. ( 4 ).
Слова цього, другого типу утворюються як за допомогою інтерфікса, так і без нього.
Третій тип складних термінів – це іменники, між компонентами яких існують об’єктні відношення. Такі слова співвідносні із підрядними словосполученнями, що з’єднані зв’язком керування. Залежно від значення першої складової частини тут можна виділити два підтипи:
1. складні слова – назви опредмеченої дії над відповідним об’єктом, у яких першим компонентом є іменникова основа, другим – віддієслівний іменник. Таких 5: звукопоглинання, металопокривання, моторобудування, паротворення, тріщинотворення, а також 9 іменників на –ість: тріщинотривкість, холоднотривкість, металомісткість, вологотривкість, вітростійкість, жаротривкість, звукопроникність, вологосприймкість, жароміцність.
2. терміни – іменники, що є назвами знаряддя дії. Перша складова частина – іменникова основа, друга – віддієслівна. Таких 6: металовиріб, металографія, частотомір, фазообертач, вологовбирач, формозміна.
Для творення складних слів цієї категорії використовуються сполучні голосні.
Четвертий , порівняно нечисленний, тип складають такі утворення, в яких перший компонент є виразником кількісної характеристики опредмеченої дії чи ознаки. У цьому типі складних слів теж виділяються два підтипи:
1. слова, в яких перша частина – прислівник, друга – віддієслівна основа: протидія, післядія ( 2 ).
2. терміни, що в першій частині мають прислівник, у другій – відіменна основа: магнетопровідність, рівноприскореність ( 2 ).
Складні слова цього типу співвідносні із підрядними словосполученнями, утвореними зв’язком прилягання, тому в них немає сполучних голосних.
Крім іменників, як було сказано вище, у фізиці складними словами – термінами є також прикметники.
Основоскладання – активний спосіб утворення складних прикметників. Вони утворюються від основ слів різних частин мови, співвідносячись, як правило, з іменниковими словосполученнями [ 2, 72 ]. Відносні і якісні прикметники різняться між собою словотвірною структурою. Відносні мають лише похідну основу, яка складається з твірної основи і твірного суфікса (сталь+ний). Основи ж якісних прикметників поділяються на дві групи:
а) прикметники з непохідною основою (синій, жовтий),
б) прикметники з похідною основою (холодний, мирний).
Прикметники утворюються найчастіше суфіксальним, префіксальним або префіксально – суфіксальним способами [ 10, 148 ].
За Плющем складні прикметники поділяються на десять типів.
Перший тип. Складні прикметники, утворені на основі словосполучення прикметника з іменником. Залежність між компонентами підрядна. Частини слова поєднуються за допомогою сполучних голосних. Тип продуктивний. Складні слова цього типу широко використовуються як в українській літературній мові, а також поширені в науково – термінологічній лексиці: товстолистий, великомасштабний, тонкозернистий ( 3 ).
Другий тип. Складні прикметники, утворені поєднанням двох прикметникових синтаксично рівноправних основ. Компоненти з’єднуються за допомогою інтерфікса. Тип продуктивний. Серед прикметників цього типу можна виділити кілька семантичних. Складні прикметники названого типу можуть творитися в галузі лексики різних стилів української літературної мови, а саме суспільно – політичній та науково – термінологічній лексики
( 2 ): корбо – гонковий, кривошипно – шатунний.
Третій тип. Складні прикметники, утворені поєднанням прислівника та прикметника, рідше дієприкметника (власне дієслівної) основ. Залежність між компонентами підрядна. Компоненти з’єднуються між собою за допомогою інтерфікса. Тип продуктивний. Як і попередні типи, складні прикметники цього типу можуть використовуватися в різних шарах лексики: суспільно – політичній і науково – термінологічній (багатонаціональний, новоутворений, мало уявний), загальновживаній і виробничої ( малонаселений, малолітній), лексиці ділової мови (вищеназваний, нижчепідписаний). За цим зразком ми знайшли 19 прикметників: легковідновний, легкорозтопний, слабкозагасовий, легкозахолодавий, легкозаймистий, слабконатягнений, рівночастотний, короткочасний, рівновеликий, короткозамкнений, низькотемпературний, низькочастотний, суцільнометалевий, слабкодійний, рівнодійний, влівообертовий, вправообертовий, протизносовий, суцільновитягнений + 5 слів з інтернаціональною першою частиною: енергоощадний, гідрогазодинамічний, аеродинамічний, антикорродійний, електромагнетний.
Четвертий тип. Близькі до попереднього типу складних прикметників, утворені від двох основ прикметників або основи прислівника й прикметника на ознаку кольорів і їх відтінків. Залежність між компонентами підрядна. Компоненти з’єднуються за допомогою сполучних голосних. Тип
продуктивний. Наприклад, темно – синій, ясно – червоний, яскраво – фіолетовий. Також позначають відтінки вкусу: гіркувато – солодкий, кисло – солоний.
П’ятий тип. Складні прикметники, першими елементами яких є числівник (найчастіше в родовому відмінку), другим – іменникова основа, ускладнена прикметниковим суфіксом. Залежність між компонентами підрядна. Тип продуктивний. Таких ми знайшли 5 : однорідний, однобічний, однозв’язний, одноразовий, однозначний.
Шостий тип. У цих складних прикметників першою частиною завжди є займенник, другою – прикметник чи дієприкметник. Залежність підрядна. Тип продуктивний. Таких 3: самовипромінюваний, самодійний, самочинний.
Сьомий тип. Складні прикметники, утворені поєднанням двох іменникових рівноправних за змістом основ з додаванням до другої частини суфікса відносного прикметника. Сполука між компонентами сурядна, здійснюється за допомогою інтерфікса. Тип продуктивний. 2: залізобетонний, ферромагнетний.
Восьмий тип. Складні прикметники, що утворюються сполученням іменникової та прикметникової або дієслівної основ. Поєднання компонентів відбувається за допомогою інтерфікса. Зв'язок між компонентами слова нагадує зв'язок керування між парами слів у реченні. Ми знайшли 9 слів таких як: вибухонебезпечний, променеподібний, пилонепроникний, вологонепроникний, потокоподійний, вологомісткий, об’ємосцентрований, металовмісний, циновмісний.
Дев’ятий тип дуже близький до попереднього. Це складні прикметники, що утворилися поєднанням іменникової основи з віддієслівним іменником ( основа дієслівна), який підпорядковує собі першу частину: вагоноремонтний (ремонт вагонів), металозварювальний ( зварення металів). Цей тип продуктивний і широко використовується, як і попередній, у спеціальній термінології. Слів цього типа ми знайшли 7, а саме: звукоізолювальний, жароменщівний, магнеторушийний, струморозподіль-чий, струмопровідний, металооброблюваний, листопрокатний.
Десятий тип. окрему групу складних прикметників становлять слова, що утворилися з словосполучень: повсякденний, повсякчасний, потойбічний.
Цей тип продуктивний в сучасній українській мові, а також і в письмовій літературній мові.