42044 (687009), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Перш ніж перейти до безпосередньої характеристики синонімічних гнізд, доцільно зупинитися на деяких теоретичних питаннях, які треба врахувати при подальшому розгляді.
СИНОНІМИ (від гр. synonymia - однойменний) - слова, що означають назву одного й того ж поняття, спільні за основним лексичним значенням, але відрізняються значеннєвими відтінками або емоційно-експресивним забарвленням (чи тим і тим водночас), або сферою стилістичного використання чи можливостями поєднання з іншими словами. Наприклад, горизонт, обрій, небозвід, край-неба, круговид; виразний, чіткий, розбірливий; пильнувати, доглядати, глядіти. Слова-синоніми, як правило, належать до однієї частини мови і допускають взаємну заміну. Синоніми об'єднуються в синонімічні ряди, або гнізда. У синонімічному ряді видіяється стрижневе слово, або домінанта. Це слово найбільш чітко визначає основний зміст, властивий синонімічному ряду, воно носієм головних прикмет, спільних усім носіям синонімічного ряду, і здебільшого належить до нейтральної лексики, а в синонімічному словнику його використовують як реєстрове слово. Синоніми за характером відмінностей, які існують між ними, поділяються на ідеографічні, стилістичні та семантико-стилістичні.
Синоніми ідеографічні (понятійні, семантичні) – це стилістично нейтральні слова, які відрізняються додатковими значеннєвими відтінками, обсягом семантики: одноманітна, важка, скупа, убога, мертва; непоборний, непереможний. Синоніми стилістичні – це тотожні за значенням слова, але різні за емоційно-експресивним забарвленням, сферою вживання, приналежністю до функціональних стилів мови. В одних рядах стилістичних синонімів стрижневе слово нейтральне, а решта – емоційно забарвлені, в інших – усі слова мають емоційно-експресивне забарвлення: ворожий, чужий, чорний, злий, лютий. Синоніми семантико-стилістичні – це стилістичні слова, що відрізняються і додатковими значеннєвими відтінками, і стилістичною забарвленістю: хороший, добрий, чудесний, фантастичний, святий. Синоніми абсолютні – слова, тотожні за значенням і стилістичним забарвленням: німий, безмовний. Синоніми вільні (постійні, загальномовні) – слова, що перебувають у синонімічних зв’язках незалежно від контексту, бо їх значення усталене, пов’язане з лексичною системою мови в цілому:
Синоніми контекстуальні – слова, які зближуються своїм значенням і вступають в синонімічні зв’язки лише у межах певного контексту. Поза контекстом слова повний і мертвий, глибокий і німий не усвідомлюються як слова-синоніми, але вони синонімізуються, коли вживаються як означення до іменника тиша. В умовах контексту прикметники холодний, спокійний вживаються як синоніми до слів байдужий та черствий: Та пройдуть дні, гарячі й безнадійні, і ми стаєм холодні та спокійні, такі собі чиновники черстві.6 Синоніми однокореневі – синонімічні слова, що мають спільний корінь, а різняться семантичними відтінками, особливостями стилістичного забарвлення чи можливістю поєднання з іншими словами: темрява, темінь, темнота, тьма, пітьма.
СИНОНІМІКА. 1. Розділ лексикології, що вивчає синоніми. 2. Сукупність синонімів певної мови.
Слід розглянути також такий синонімічний засіб як синонімічний ряд. Синонімічний ряд – це група слів, об’єднаних спільним основним значенням. Синонімічні ряди об’єднують слова з гранично близькою семантикою, які належать до однієї чатини мови. Синонімічні слова групуються в синонімічний ряд навколо стрижневого слова, або домінанти.7
_______________
6”Ще один протест”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. К.: Наукова думка, 2001. 155 с.
7Галич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища школа, 1985. 249-251 с. Приклади взяті з віршів В.А. Симоненка.
Синоніми серед інших мовних засобів у художньому творі займають особливе місце. І не лише тому, що вони дають для письменика можливість вибору, оскільки кожний синонім має свою смислову і стилістичну своєрідність, тонкі специфічні смислові відтінки, а й тому, що саме синоніми урізноманітнюють і збагатчують словесно-художне зображення, поліпшують стиль викладу, сприяють змалюванню яскравих картин та створенню колоритних образів. “Синоніміка – це сфера безконечних можливостей мовної творчості…– зауважує О.І. Єфімов.”8 Робота над добором синонімів розкриває творчі здібності письменника, даючи йому можливість внести свій вклад у збагачення лексичного складу мови.
У поетичних творах В.Симоненка вражає багатство й різноманітність словника, за допомогою якого автор відтворює різноманітну дійсність та багатий внутрішній, духовний світ людини. Одною з найбільш дійових засобів їх вираження є лексична синоніміка. Кількість та широта синонімічних рядів – один з найголовніших показників і доказів словникового багатства мови. Кількісне багатство лексико-синонімічних засобів зображення у творах талановитого поета поряд з їх майстерним застосуванням свідчить про те, що автор широко і вільно володіє невичерпними словесними скарбами рідної мови. Як слушно помітив М. Рильський: “Багатство синонімів – одна з питомих ознак багатства мови взагалі. Уміле користування синонімами, тобто вміння поставити саме те слово і саме на тому місці – невід'ємна риса справжнього майстра”9. Наявність кількісно великого синонімічного складу дає можливість точно, чітко і ясно висловлювати свої думки, передавати найтонші емоційні характеристики. Особливо допомагають в цьому синоніми-прикметники, які можуть влучно відтінити іменник, описати його властивості.
На прикладі сполучення прикметника гордий з різними означувальними іменниками ми зможемо простежити його відтінки, а значить, і потенціальні можливості вступати в синонімічні стосунки з досить широким колом прикметників, іноді далеких від його основного значення:
-
гордий – добрий, щасливий, кращий: “Щоб знали майбутні передтечі в щасливій і гордій добі…”10;
-
гордий – складніший, але новий, кращий: “Для нас під силу горді плани, що зріли в ленінськім чолі…”11;
-
гордий – власницький, поганий, нічого не вартий: “Захищають горді ідеали, перегонять в гроші кров і піт…”12;
-
гордий – прекрасний та непідступний: “Буду Я приходити до Тебе, і до інших йтимуть горді Ти…”13;
гордий – прекрасний, але здобутий важкою працею: “Твій гордий подвиг не принизять жорна…”14.
_______________
8Ефимов А.И. Стилистика художественной речи. М., 1957.
9М.Т. Рильський. Передмова до “Матеріалів до синонімічного словника української мови” А. Багмета. “Вітчизна”, 1959, № 2. 1 с.
10”Баба Онися”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 65 с.
11”Чуття великої любові”. Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986. 150 с.
12”Варвари”. Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986. 153 с.
13”Ну скажи – хіба не фантастично…” Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986. 154 с.
14”Жорна”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 63 с.
З поданого, хоч і не до кінця вичерпаного, переліку можна зробити чітке і переконливе уявлення про синонімічні можливості прикметників як лексико-граматичної категорії. Перш ніж безпосередньо приступити до розгляду лексико-синонімічного матеріалу, коротко викладемо розуміння лексичної синоніміки як мовного явища та методи її дослідження. В основі лексичної синонімії лежить саме близькість у значенні слів-синонімів, а не їх тотожність.
Таке розуміння синоніміки грунтується на принципі, суть якого полягає в нерозривній єдності спільного і відмінного в словах-синонімах. Окреме не існує інакше яку тому зв'язку, який веде до загального. Загальне існує лише в окремому, через окреме. Всяке окреме є (так чи інакше) загальне. Це повністю стосується внутрішньої сутності лексичної синоніміки прикметників.15
Перейдемо до самої характеристики синонімічних гнізд, яка допоможе яскраво висвітлити багатсво прикметникової синоніміки.
Різноманітними і синоніми прикметників, що позначають щось погане, зле. Вони групуються навколо слів ворожий та чорний: Дарма біситься злість ворожа, чорна…16
Сам прикметник чорний є нейтральним в емоційному і стилістичному відношенні. Всі інші члени синонімічного гнізда, передаючи основне значення цього ряду, вказують на відповідні відтінки. Хоча прикметник чорний, якщо він є контекстуальним синонімом, може нести різке негативне забарвлення: Сажа в’їлася чорним глумом у пелюстки її долонь.17 Зрозуміло, що сажа чорного кольору, але в даному випадку слово чорний вживається в розумінні поганий. Поет наче засуджує ту пічну сажу, що зіпсувала тендітні руки жінки, і це засудження читається між рядків. Вживається чорний і у значенні байдужий, непохитний для підсилення експресії: Щоб ті слова хитали чорні трони.18 Інший нюанс значення – нещасний: І став я малим і чорним голодни вороном.19 Взагалі спершу важко пов’язати звичайний чорний колір і контекстуальними значеннями цього прикметника, але варто лише пригадати, що чорний – колір трауру, і стає зрозумілим, що синонімом до цього прикметника буде слово із негативним відтінком.
Іншим синонімом до чорного, поганого буде страшний. Це семантико-стилістичний синонім, який додає значенневого відтінку та стилістичного забарвлення: І чи тоді мізерне і смішне не оберталось раптом у страшне?20 Інший синонім – злий: Інші кохатимуть люди – добрі, ласкаві і злі.21 Або: І минуле зле розтане, ніби привиди сумні.22
Інший нюанс значення – червоний. Цей колір асоціюється у людській свідомості із тривогою, страхом, передчуттям поганого, тому прикметник червоний стає контекстуальним синонімом до слова чорний (в решті решт, обидва ці прикметники на позначення кольору окреслюють погані явища та пригнічений стан): І червоним ліхтарем тривоги зупиняю поїзда твого.23
Наступна низка слів-синонімів до поганого є більш зрозумілою, бо ці синоніми сталі, часто вживані та зрозумілі поза контекстом: Ми часто чуєм радісну зловтіху у голосі ворожому, чужім, що заглядали кривда і люте лихо у наш – для щастя виведений – дім.24 В даному разі лихо є символом нехорошого, тому ясно, що воно погане, а ворожий відразу зіставляється з ворогом – людиною, яка намагається зробити щось зле.
_______________
15Колесник Г.М. Слово крилате, мудре, пристрасне. Лексична синоніміка поетичної мови М.Т. Рильського. К.: Наукова думка, 1965. 17 с.
16”Жорна”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 63 с.
17”Піч”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 66 с.
18”Леся Українка”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973.
19”Ворон”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 152 с.
20”Маленьке – не смішне”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 153 с.
21”Ти знаєш, що ти – людина?” Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986. 151 с.
22”Не бажаю я нічого, хочу тільки одного…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 47 с.
Наступним синонімом виступає докірливий: Для них за біль своїх образ і мук ти не знайшла докірливого слова.25
Прикметник дикий виступає у значенні поганий у наступних рядках: Коли грозує далеч небокрая у передгроззі дикім і німім.26 Сам іменник передгроззя вже є ознакою приближення чогось недоброго, тому даний прикметники влучно підкреслюють цей мотив тривоги.
У ролі членів цього синонімічного гнізда вжиті також прикметники сліпий та безсилий. Хоча за своєю основною семантикою ці слова віддалені від групи синонімів поганий, все ж у наведеному прикладі вони є контекстуальними синонімами аналізованого ряду: Сліпа і безсила лють прийшла і взяла за горло.27
Таким чином, до синонімічного ряду з поняттям поганий на основі поезій В.Симоненка можна віднести слова: ворожий, чорний, страшний, злий, червоний, лютий, докірливий, дикий, сліпий, безсилий.
Близько до зазначених синонімів прилягають слова, що групуються навколо прикметника сумний: І минуле зле розтане, ніби привиди сумні.28 Чи: Журливо мліли очі сумовиті.29 У даному випадку однокореневий синонім сумовитий використовується на позначення меншої ступені суму, ніж прикметник сумний. Читачеві уявляються засмучені очі людини, яку щось турбує та печалить. Саме цей вдало підібраний прикметник дає можливість більш яскраво побачити стан описуємої людини, передати її настрій.
______________
23”Берег чекання”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 129 с.
24”Жорна”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 63 с.















