41953 (686977), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Висновки

У даному дослідження було проведено аналіз окремих творів сучасної американської драматургії з точки зору відображення в них паралінгвістичного компоненту комунікації.

У драматичному тексті паралінгвістичний аспект комунікації може бути виражений двома шляхами: окремі пара лінгвістичні засоби, зокрема реалізовані графемами, включаються безпосередньо до тексту реплік персонажів. Проте переважна більшість паралінгвістичних засобів комунікації виявляється через авторські ремарки. саме аналізу авторських ремарок як вираження пара лінгвістичної поведінки персонажів ми приділили основну увагу.

Було виявлено, що паралінгвістичні засоби використовуються різними авторами з різною інтенсивністю. Попри те, що паралінгвістичний компонент спілкування, який виявляється в драматичному тексті за допомогою авторських ремарок та графем, має величезний потенціал щодо розкриття образу персонажів, деякі автори (Девід Івс, Мартін Докері) використовують його дуже обмежено. У такому випадку при читанні тексту не створюється цілісної картини комунікативного акту, а тому читач має домислювати міміку, жести та фонаційні характеристики мовлення персонажів. У випадку сценічного втілення на режисера та акторів повністю покладається відповідальність розробити паралінгвістичний компонент спілкування, щоб зробити персонажів "живими", надати їх комунікації повноцінності.

Окремі автори, зокрема Тіна Хоув, продовжують традиції драматургії 19 століття та частково 20 століття щодо детальності розробки паралінгвістичного плану комунікативної поведінки персонажів. У її п’єсі "Painting Churches" детально пророблена мовленнєва поведінка кожного персонажа, авторські ремарки вказують на специфічні характеристики комунікації: визначені фонаційні параметри мовлення (гучність, паузи, темп мовлення), особливості вимови (розтягування слів), розкрито кінесику кожного образу (характерні жести, рухи).

Таким, чином, можна зробити висновок, що при вдалому використанні авторських ремарок, які репрезентують пара лінгвістичну поведінку персонажів в процесі комунікації, автор може досягнути більш повного розкриття образу персонажу, подати свою трактову сценічного втілення п’єси. Проте слід враховувати тісний зв’язок між вербальними та невербальними засобами в процесі спілкування та відповідним чином забезпечувати їх відповідність одне одному (або у разі художньої необхідності – невідповідності). Як бачимо на прикладі останньої п’єси, вдале застосування авторських ремарок на позначення рухів, жестів, міміки, фонаційних характеристик мовлення персонажів сприяє створенню повноцінної картини комунікативного акту, яким по суті є вся тканина драматичного твору.

Література

1. Аданакова В.И. Лингвостилистическое функционирование слов, означающих паралингвистические явления (жест, мимику) в художественном тексте // Художественный текст: структура и семантика. – Красноярск, 1987.

2. Акишина А.А., Кано Х. Акишина Т.Е. Жесты и мимика в русской речи. Лингвострановедческий словарь. – М., 1991.

3. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. – К., 2004.

4. Богданов В.В. Функции вербальных и невербальных компонентов в речевом общении // Языковое общение. – Калинин, 1987.

5. Бродецкий А.Я. Внеречевое общение в жизни и в искусстве: азбука молчания. – М., 2000.

6. Гленн Вилсон Язык жестов. – СПб., 2000.

7. Гордон Уэйнрайт Язык тела. – М., 1999.

8. Горелов И.Н. Невербальные компоненты коммуникации. – М., 1980.

9. Горелов И.Н. Паралингвистика; прикладной и концептуальный аспекты //Национально-культурная специфика речевого поведения. – М., 1977.

10. Есин А.Б. Принципы и приемы анализа литературного произведения. – М., 1998.

11. Козинцев А.Г. Смех, плач, зевота: психология чувств или этология общения? // Этология человека на пороге 21 века : новые данные и старые проблемы. – М., 1999.

12. Колшанский Г.В. Паралингвистика. – М., 1974.

13. Конецкая В.П. Сопоставление невербальных средств коммуникации как национально-культурных и социальных компонентов речевого поведения//Тезисы ГУ международного Симпозиума по лингвострано-ведению. – М., 1994.

14. Конецкая В.П. Социология коммуникации. – М., 1997.

15. Красшентова Е.В. Жест и структура высказывания в разговорной речи//Русская разговорная речь. – М., 1983.

16. Крейдлин Г.Е. Механизмы взаимодействия невербальных и вербальных единиц в диалоге: Жестовые ударения // Диалог : междунар. конф. – М., 2006.

17. Крейдлин Г.Е. Невербальная семиотика: язык тела и естественный язык. – М., 2004.

18. Крейдлин Г.Е. Невербальный контроль в диалоге: единицы, модели, правила // Диалог: междунар. конф. – М., 2005.

19. Кулиева О.Н. Невербальные средства создания тематической полифонии диалога в драматических произведениях : [на материале драматургии А.П. Чехова и А.Н. Островского] // Шестые Поливановские чтения. – Смоленск, 2003. – Ч. 2.

20. Лабунская В.А. Введение в психологию невербального поведения. – Ростов-на-Дону, 1994.

21. Литературный энциклопедический словарь. – М., 1987.

22. Мегедь В.В. Наука вербального и невербального общения: [обзор работ отеч. лингвистов] // Соционика, психология и межличност. отношения : человек, коллектив, о-во. – М., 2005. – № 11.

23. Менковская Н.Б. Социальная лингвистика. – М., 1996.

24. Николаева Т.М. Структура речевого высказывания и национальная специфика жеста//Актуальные вопросы преподавания русского языка и литературы .– М., 1969.

25. Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. XVII. Теория речевых актов. – М., 1986.

26. Пиз А. Язык телодвижений. Как читать мысли других по их жестам. / Пер. с англ. – Нижний Новгород, 1992

27. Поваляева М.А. Невербальные средства общения. – Ростов-на-Дону, 2004.

28. Рубичева Ю.А. Невербальный диалог и его функции в романах Л.Н. Толстого // Сравнительное и общее литературоведение. – М., 2006. – Вып. 1.

29. Семенова Н.В. Смысловые ресурсы невербальных средств коммуникации в пьесе А.П. Чехова "Вишневый сад" // Современная филология в международном пространстве языка и культуры. – Астрахань, 2004.

30. Сорокин ЮЛ., Тарасов Н.Ф., Шахнарович А.М. Теоретические и прикладные проблемы речевого общения. – М., 1979.

31. Щокін Г.В. Як читати людей за їх зовнішнім виглядом. – К., 1993.

32. Cooper K. Bodybusiness. – AMA Com., 1979.

33. Argyle M. Bodily Communication. – New York International Universities Press., 1975

34. Best Plays: Advanced level. – Lincoln, Illinois USA, Jamestown Publishers, 1998.

35. Literature: Reading Fiction, Poetry, Drama, and the Essay / Robert DiYanni. – McGraw Hill Boston, USA, 1998.

Характеристики

Список файлов курсовой работы