41862 (686954), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Точки зору на те, чи система найменувань взагалі необхідна, що вона має означати і які терміни охоплювати, досить різні – від тих, що схиляються до будь-яких імен, взятих принагідно, до тих, які потребують описових, належним чином відокремлених і фонетично відповідних термінів.
До термінів часом відносять етикетки, прості цифрові стандарти і номенклатурні скорочення – власне, їх нікуди більше віднести. Вітаміни, наприклад, спочатку позначались літерою і цифрою: останнім часом перевага надається словам.
Не у всіх наукових сферах висуваються однакові вимоги до номенклатури, бо кожна ділянка науки має властиві їй потреби. Вимоги конкретних наук, що мають справу з реальними речами, відрізняються, скажімо, від вимог суспільних наук. Для однієї галузі науки досить родо-видової класифікації; в інших потрібно розрізняти причини, процеси, процедури, ефекти, деталі.[11,69]
Вимоги до терміну такі:
1. Термін має бути по можливості коротким і точним.
Вдалий термін – не лише етикетка; він повинен чітко і повністю подавати характеристики поняття. Не всі терміни подають опис структури, аномалії, процесу чи функції, але взагалі кожний термін має короткі вказівні чи описові характеристики.
2. Специфічність.
Ця ознака – дуже бажана якість для терміна у кожній галузі науки. В ідеалі термінологічне найменування повинне бути однозначним у межах окремої галузевої термінології і не мати синонімів.
Від терміна також вимагають, щоб він не мав емоційно-експресивного забарвлення, був цілеспрямованим на об’єкт у системі або ряді та відповідав словотворчим закономірностям мови. Разом від терміна вимагається, щоб він служив ґрунтом для утворення деривативів, але лише у межах своєї системи.
Сукупність перелічених ознак, як показує практика, існує лише в ідеалі для невеликої кількості термінів. У дійсності ж та чи інша ознака або відсутня, або існує у послабленому стані. Звідси й випливають основні проблеми, пов’язані з перекладом термінології. [20,85]
1.3 Міжкультурна комунікація та проблеми перекладу
В даний час теорія переведення як самостійна наукова дисципліна, а разом з нею і перекладацька практика багато в чому трансформуються в ширшу, глобальнішу дисципліну - теорію міжкультурної комунікації. Переведення як особливий вид мовної діяльності є одним з основних і загальноприйнятих засобів міжкультурної комунікації, оскільки дуже часто саме перекладач стає посередником в обміні науковою інформацією.
Однією з найважливіших реальностей переведення є ситуація відносності результату процесу переведення, вирішення проблеми еквівалентності стосовно кожного конкретного тексту. Існує декілька поглядів на цю проблему. Так, концепція формальної відповідності формулюється таким чином: передається все, що піддається вербальному вираженню.
Неперекладні елементи, що скрутно переводяться, трансформуються, опускаються лише те елементи тексту-джерела, які взагалі неможливо передати. Автори концепції нормативно-змістовної відповідності стверджують, що перекладач повинен слідувати двом вимогам: передавати всі істотні елементи вмісту вихідного тексту і дотримувати норми переводячої мови 16,111.
В цьому випадку еквівалентність трактується як рівноважне відношення повноти передачі інформації і норм мови переведення. Автори концепції адекватного (повноцінного) переведення вважають переведення і точний переказ тексту абсолютно різними видами діяльності. Вони вважають, що при переведенні слід прагнути до вичерпної передачі смислового вмісту тексту, причому добиватися того, щоб процес трансляції інформації відбувався теми ж (рівноцінними) засобами, що і в тексті оригінала.
Стосовно практики перекладу наукових текстів поняття еквівалентності є актуальним і сповна зрозумілим і спирається, швидше за все, на концепцію Л.К.Латишева, який розглядає в своїй роботі специфіку перекладу текстів різних стилів. Складною проблемою, пов'язаною з перекладом наукових текстів, є проблема передачі вихідного вмісту за допомогою іншої терміносистеми.
Ми вважаємо, що терміносистема мови переведення є принципово неповторною, як і лексична система в цілому. Це пов'язано з наступними причинами:
-
терміносистема є частиною лексичної системи національної мови, отже, она в той або іншій мірі відображає його національно-культурну специфіку;
-
терміносистема відображає наочно-понятійну область відомий в конкретної дисциплінарної області, яка також може відрізнятися в різних культурах;
-
терміносистема завжди динамічна, она постійно змінюється як в системних стосунках між одиницями, так і відносно плану вмісту окремої термінологічної одиниці. Вказані чинники часто приводять до тому, що терміни розглядаються як безеквівалентниє або частково еквівалентні одиниці 21,18.
Поняття безеквівалентності на лексичному рівні розглянуте і описане, її причинами є:
1) відсутність предмету або явища в житті народу;
2) відсутність тотожного поняття;
3) відмінність лексико-стилістичних характеристик.
Стосовно термінології найбільш частими є перші дві причини, особливо відсутність тотожного поняття.
Такі ж принципові відмінності ми можемо виявити практично в будь-якій гуманітарній науці, що займається дослідженням і описом суспільства, реалій його життя і внаслідок цього нерозривно пов'язаною з національно-культурною специфікою цих реалій.
А тим часом більшість термінологічних одиниць створена на базі інтернаціональної лексики і інтернаціональних морфем, і через це дуже часто може виникати ілюзія термінологічної тотожності, якої насправді немає, або спроба відтворити семантичну структура терміну на основі значення складових його морфем. Подібні ситуації часто приводять до неточностей або навіть серйозних помилок при переведенні.
Із сказаного витікає насущна необхідність порівняльних досліджень терміносистем як в плані семантичного опису що їх значиться, так і в плані вивчення способів номінації, продуктивних в той або інший системах відомий, а також необхідність розробки прийомів перекладу безеквівалентних термінів. У перекладацькій практиці часто використовується транслітерація і транскрипція для переведення безлічі термінологічних одиниць 4,75.
Цей прийом переведення можна розглядати як прийнятний за умови дотримання далі роз'яснювального переведення, тобто дефінірованія даного поняття. При цьому слід згадати про те, що даний спосіб, з одного боку, приводить до інтернаціоналізації термінологічних систем, з іншого боку, наслідком цього прийому може з'явитися необгрунтоване запозичення, яке приводить до зрушень в терміносистеме в цілому.
Отже, необхідна розробка конкретних перекладацьких процедур в передачі термінологічних одиниць другої мови.
1.4. Опис економічної лексики: лінгвокультурний аспект значення
Дослідження проблеми існування особливого компонента в значенні слова, який хоч би в деякій мірі укладав у себе зведення об той соціально-історичної дійсності, в якій існує і функціонує та або інша мова, ведуться російськими лінгвістами вже впродовж декількох десятиліть.
Досліджуючи значення фонових відомий для спілкування в осмисленій комунікації, тобто проводиться детальний социолінгвічеський аналіз слова як одиниці мови, що функціонує в певному соціальному контексті 9,102.
Згідно лінгвістичної концепції, що висувається, змістовний план слова членуємо і одним лексичним поняттям не вичерпується. Он включає і те непонятійні семантичні долі (термін авторів), які викликають в людину сукупність визначених відомий, зв'язаних з деяким сенсом, і утворює той самий лексичний фон, який разом з лексемою і лексичним поняттям складає структуру слова:
лексема слово < семема < лексичне поняття < лексичний фон
Можна привести безліч прикладів, що доводять правильність даної теорії. Порівняємо, наприклад, англійську словосполучення «estate tax» і украънське «податок на майно» одиниці, що відносяться до економічної лексики 12,67.
Понятійний можна вважати їх еквівалентами, оскільки обидва слова включають поняття «податок на якусь власність, що належить певній особі», але дані лексичні одиниці дуже розрізняються своїми фоновими знаннями.
Якщо український вираз «податок на майно» означає «гроші, що стягуються з особи з його майна», то англійське «estatetax» є «грошима, що стягуються з лиця не лише як податок на його майно, але і на майно, яке йому ще не належить», аналог нашого податку на спадок.
При розгляді цих одиниць певна частина їх виділилася в групу слів, які можна було б назвати безеквівалентними, оскільки національно-культурний вміст в цих словах складає ядро їх значення, і вони позначають поняття, що не мають аналогів, в нашій дійсності.
Вони цікаві особливо із країнознавчої точки зору оскільки яскраво відображають національні особливості даної лексики 17,88.
Withholdingtax: | американо-канадський термін, що позначає одну з форм авансованої сплати податків. Наприклад: “I’ve paid the withholding tax. so I do not have to pay for 3 month” |
Bid: | англосакський термін, що визначає курс акції при її продажі |
Balloon: | англосакський термін, що позначає кредит, що підлягає поверненню повною сумою одномоментно, а не частямі, як при амортизації |
Bluechips | термін, що позначає акції якого-небудь підприємства, з великими активами, що володіють найбільшою вартістю. |
Blockedunits: | термін, що позначає акції якого-небудь підприємства, з великими активами, що володіють найбільшою вартістю. |
Goodwill | Активи, капітал підприємства, непіддатливий матеріальному виміру. Даний термін має на увазі технічну і економічну компетенцію компанії або фірми, її репутацію, вплив і зв'язки. |
Jobber | Брокер, що діє на Лондонській біржі не лише як посередник, але і як зацікавлена особа. |
Collateralbonds | Боргові зобов'язання, що гарантуються будь-яким виглядом застави. Найчастіше використовується в США Термін, прийнятий на Нью-йоркській біржі і позначаючий кількість акцій менше лота, тобто менше 100. Брокери, що спеціалізуються на подібних операціях, для пропозиції по біржі збирають акції до утворення повних лотів. |
Pennystock | Американський термін, що позначає акції, коштовні папери спекулятивного характеру, біржовий курс яких складає менш одного долара. |
Scrip | . Проміжний сертифікат, що видається в США власникам ще не повністю сплачених акцій |
Ономастичні реалії - імена власні загальновідомі в середовищі носія, в економічній лексиці також присутні.
DowJones | Індекс нью-йоркської біржі, який вважається щодня на базі курсу основних котирувальних акцій (30 компаній) |
The Old Lady of Threadneedle Street | Назва Банку Англії |
РОЗДІЛ ІІ
ШЛЯХИ ПЕРЕДАЧІ АНГЛІЙСЬКИХ ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
2.1 Основні методи перекладу складних економічних термінів та термінів-словосполучень
Термінологія сучасної літературної мови дуже багата й розгалужена відповідно до існуючих у теперішньому суспільстві знань. У її складі виділяється велика група суспільно-політичної термінологічної лексики, спеціальна лексика.
У процесі перекладу терміну визначають 2 етапи:
1) з'ясування значення терміну у контексті;
2) переклад значення рідною мовою [2,36].
Головним прийомом перекладу термінів є переклад за допомогою лексичного еквіваленту.
Еквівалент - постійна лексична відповідність, яка точно співпадає із значенням слова. Терміни, які мають еквіваленти у рідній мові, відіграють важливу роль при перекладі. Вони служать опорними пунктами у тексті, від них залежить розкриття значення інших слів, вони дають можливість з'ясувати характер тексту. Тому слід вміти находити відповідний еквівалент у рідній мові і розширювати знання термінів-еквівалентів.
Але оскільки екномічні терміни – це переважно складні терміни або терміни словосполучення, то вони й являються основною проблемою перекладу юридичного тексту.
Як вже зазначалось вище складні терміни являють собою стале словосполучення, за яким закріплене певне термінологічне значення. Наприклад: conclusive notice – кінцеве попередження; arrival on departure – свідчення під присягою. Переважна більшість термінів становлять препозитивні атрибутивні словосполучення, тобто такі словосполучення, де є означення і означуваний компонент і означення займає в словосполученні початкову позицію 8,112.
Переклад складних термінів складається з двох основних процедур – аналітичної та синтетичної. Велику роль при перекладі словосполучень відіграє саме аналітичний етап – переклад окремих його компонентів. А для цього необхідно правильно визначити компоненти складного терміна, оскільки ними можуть бути не тільки слова, а й словосполучення, що входять до складу складного терміну.
Важливо також встановити, в яких семантичних відносинах перебувають компоненти між собою та з головним компонентом терміна-словосполучення. Характер цих відносин й визначає порядок та сам зміст перекладу складного терміну. Синтетичний етап перекладу передбачає вибудування компонентів в залежності від зазначених семантичних відносин і отримання остаточного варіанту перекладу складного терміну [18,85].
-
Метод опису – передача слова за допомогою поширеного пояснення значення англійського слова. Цей прийом вживається як у випадку відсутності відповідного за значення слова в рідній мові, так і при поясненні слова у словнику.
Приклад:
Accrual right – право на витягнення доходу; account – несплачена боргова вимога; official accusation – офіційне звинувачення (у скоєнні злочину); acknowledgment of will – неофіційне признання заповідачем перед свідком, що може це підтвердити, що підпис під заповітом належить заповідачеві; on account of whom it may concern – за рахунок тих, кого це може стосуватись (страхова формула);
-
Метод калькування – переклад англійського слова чи словосполучення за його частинами з наступним складанням цих частин. Такий переклад відтворює англійське слово дослівно.
Приклад:
Multiple accredit – множинне акредитування; accomplice of attempt – співучасник у замаху; according to law – у відповідності до закону;
Оскільки в юридичних звітах та договорах часто використовуються назви різноманітних закладів та юридичних та інших фірм, то при перекладі термінів у юридичному контексті часто використовується такий прийом перекладу як транскрибування.
-
Метод транскрибування – передача літерами рідної мови звучання англійського слова.
Приклад:
Special Systems Industry – Спешіал Систем Індастрі.
-
Переклад за допомогою використання різних прийменників.
Приклад: