41594 (686878), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Державна служба зайнятості складається з:
Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики
України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних,
Київського та Севастопольського міських, районних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації про фесійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації професійної
орієнтації населення, інспекцій по контролю задодержанням законодавства
законодавства про зайнятість населення.
До складу державної служби зайнятості входять також навчальні
заклади професійної підготовки незайнятого населення ,
інформаційно-обчислювальні центри, територіальні та спеціалізовані
бюро зайнятості, центри реабілітації населення , підприємства,
установи і організації, підпорядковані службі зайнятості.
Статтею 19 Закону України «Про зайнятість населення» Державна служба зайнятості має права :
одержувати від підприємств, установ і органі
зацій незалежно від форм власності статистичні дані
по наявність вакантних робочих місць, характер і
умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прий
нятих і звільнених працівників та інформацію про
передбачувані зміни в організації виробництва і
праці, інші заходи, що можуть призвести до вивіль
нення працівників;
розробляти і вносити на розгляд місцевих Рад
народних депутатів пропозиції про встановлення
для підприємств, установ, організацій незалежно від
форм власності квоти прийняття на роботу осіб, які
потребують соціального захисту і нездатні на рівних
умовах конкурувати на ринку праці, та направляти
таких громадян для їх працевлаштування;
направляти для працевлаштування на
підприємства, в установи і організації всіх форм
власності за наявності там вільних робочих місць
(вакантних посад) громадян, які звертаються до служби
зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки;
направляти безробітних громадян за їх ба
жанням на оплачувані громадські роботи;
укладати за дорученням підприємств, установ
і організацій всіх форм власності договори з грома
дянами при їх працевлаштуванні з попереднім (у
разі потреби) професійним навчанням, оплатою вар
тості проїзду, добових, а також надавати допомогу
при переїзді на нове місце проживання та праці за
рахунок коштів підприємств, установ і організацій;
оплачувати вартість професійної підготовки
осіб, працевлаштування яких потребує здобуття но
вої професії (спеціальності), а також установлювати
їм на період навчання стипендії у розмірах, перед
бачених законодавством України;
вносити пропозиції до місцевих Рад народних
депутатів про зупинення на строк до 6 місяців
рішення підприємств про вивільнення працівників у
разі утруднення їх наступного працевлаштування з
одночасною частковою або повною компенсацією
витрат підприємств, викликаних цією відстрочкою, у
порядку, визначеному законодавством України;
компенсувати до 50 відсотків витрат підпри
ємствам, установам і організаціям на перепідготовку
працівників, які підлягають скороченню у зв'язку зі
змінами в організації виробництва і праці, за умови
їх працевлаштування.
Державну службу зайнятості покладено такі обов'язки:
аналіз і прогноз попиту та пропозиції на робо
чу силу, інформування населення й державних
органів управління про стан ринку праці;
консультування громадян, власників
підприємств, установ і організацій або уповноваже
них ними органів, які звертаються до служби зайня
тості, про можливість одержання роботи і забезпе
чення робочою силою, вимоги, що ставляться до
професії, та з інших питань, що є корисними для
сприяння зайнятості населення;
ведення обліку вільних робочих місць і грома
дян, які звертаються з питань працевлаштування;
надання допомоги громадянам у підборі підхо
дящої роботи і власникам підприємств, установ,
організацій або уповноваженим ними органам у
доборі необхідних працівників;
організація при потребі професійної підготов
ки і перепідготовки громадян у системі служби зай
нятості або направляння їх до інших навчальних
закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяння підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання;
надання послуг з працевлаштування та про
фесійної орієнтації працівникам, які бажають зміни
ти професію або місце роботи (у зв'язку з пошуками
високооплачуваної роботи, зміною умов і режиму
праці тощо), вивільнюваним працівникам і незайня
тому населенню; .
реєстрація безробітних;
участь у підготовці перспективних і поточних
державних і територіальних програм зайнятості та
заходів щодо соціальної захищеності різних груп на
селення від безробіття.
У складі державної служби зайнятості створюється інспекція,
що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість
підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм
власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями.
Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування
України на випадок безробіття, передбачених на ці цілі .3
Послуги, пов'язані із забезпеченням зайнятості населення, надаються
державною службою безплатно.
Діяльність Державної служби зайнятості є посередницькою між громадянами , які звернулися до неї за допомогою , та підприємствами , установами , організаціями .
Крім Державної служби зайнятості посередницьку діяльність у працевлаштуванні здійснюють суб’єкти підприємницької діяльності .
Суб’єкти підприємницької діяльності можуть надавати платні послуги , пов’язані з профорієнтацією населення , посередництвом у працевлаштуванні громадянам в Україні та за кордоном , лише на підставі дозволу ( ліцензії ) , який видається Державним центром зайнятості . При наданні зазначених послуг без такого дозволу державна служба зайнятості стягує із суб’єктів підприємницької діяльності штраф у 50 – кратному розмірі неоподаткованого мінімуму доходів громадян за кожну особу , якій надавалися такі послуги , та припиняє цей вид діяльності .
Створюватися координаційні комітети сприяння зайнятості з однакової кількості представників профспілок, органів державного управління, власників підприємств або уповноважених ними органів, підприємців.
Порядок формування координаційних комітетів і організація їх
роботи визначаються представленими в них сторонами.
Професійні спілки також беруть участь у розробці державної
політики зайнятості, відповідних законодавчих актів України і
рішень місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів
відповідних рад.
Права і повноваження професійних спілок щодо забезпечення
захисту громадян від безробіття та його наслідків визначаються
генеральною, галузевими, регіональними угодами та колективними
договорами, що укладаються профспілковими органами з власниками
підприємств, установ, організацій або уповноваженими ними органами
відповідно до законів України.
Професійні спілки, власники підприємств, установ, організацій
або уповноважені ними органи проводять спільні консультації з
проблем зайнятості населення , мають право вносити пропозиції відповідним органам про перенесення строків або тимчасове припинення чи відміну заходів , пов’язаних з вивільненням працівників . 4
IV. Порядок проведення працевлаштування громадян
Громадяни мають право на працевлаштування і вибір місця роботи
шляхом звернення до підприємства, установи, організації, індивідуального
селянського (фермерського) господарства і до іншого роботодавця або
при безплатному сприянні державної служби зайнятості .
Іноземці та особи без громадянства, крім найнятих відповідно до угоди про розподіл про дукції, які прибули в Україну на визначений
термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них
дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятості
України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Працевлаштування в Україні іноземців, найнятих інвестором у межах і за
посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл угодою
про розподіл продукції , здійснюється без отримання дозволу на працевлаштування.
У разі використання праці іноземців або осіб без громадянства без
дозволу державної служби зайнятості України з підприємств, установ
і організацій, незалежно від форм власності, державна служба зайнятості
стягує штраф за кожну таку особу у п'ятдесятикратному розмірі
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Ці кошти спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового
державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Порядок і умови укладення трудового договору визначаються
законодавством України про працю.
Працевлаштування громадян за сприяння Державної служби зайнятості населення починається зі звернення громадян до цієї служби . В результаті звернення громадянина до служби зайнятості між ними виникають правовідносини, що породжують певні права і обов'язки обох сторін, наслідком яких є конкретні дії по підшуканню підходящої роботи.
До Державної служби зайнятості мають право звертатися за безплатним сприянням у працевлаштуванні всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час.
Громадяни, які звернулись до служби зайнятості , мають право на отримання відповідної інформації, а також консультації щодо професійної орієнтації.
Незайняті громадяни (в тому числі особи, які доглядають за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду), інваліди та пенсіонери, які звертаються до Державної служби
зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації у цій службі.
Зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час і звернулися до Державної служби зайнятості, підлягають обліку.
Реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, здійснюється Державною службою зайнятості за місцем постійного проживання (постійної або тимчасової прописки) за умови пред'явлення паспорта і трудової книжки, а у разі потреби — військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють, а іноземних громадян і осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, — тільки за наявності постійної прописки. У разі відсутності у громадянина паспорта його може замінити довідка, яка видається житлово-експлуатаційною конторою або місцевим органом внутрішніх справ із зазначенням місця постійного проживання (реєстрації) особи, якщо паспорт перебуває в органах внутрішніх справ на оформленні, переоформленні, а також свідоцтва про народження та довідки з житлово-експлуатаційної контори або органів місцевого самоврядування із зазначенням місця проживання (постійної або тимчасової прописки) для громадян до 16 років. У разі відсутності трудової книжки громадянин, який вперше шукає роботу, повинен пред'явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку, а звільнені військовослужбовці — військовий квиток.
Випускники вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, яким відмовлено у прийнятті на роботу за місцем призначення, подають направлення на роботу і скріплену печаткою замовника довідку про відмову в працевлаштуванні або довідку про самостійне працевлаштування, форми якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992.
Випускники професійно-технічних училищ пред'являють довідку про надання можливості самостійного працевлаштування. При відсутності у них такої довідки їм надаються протягом календарного року з дня закінчення навчання консультаційні послуги.
Громадяни, які втратили роботу в колективних сільськогос
подарських підприємствах, у тому числі звільнені у зв'язку із
змінами в організації виробництва і праці, пред'являють довідку
про вихід із складу членів сільськогосподарського підприємства,















