29499-1 (686860), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Стаття 14. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій. Вона має право скасовувати або змінювати рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури утворюється при Кабінеті Міністрів України. До складу Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури входять по одному представнику від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, Спілки адвокатів України. Порядок діяльності Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури регулюється Положенням про неї, яке затверджується Президентом України.

Стаття 15. Присяга адвоката України

При видачі кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особа, якій в вручено це свідоцтво, приймає Присягу адвоката України такого змісту:

“П Р И С Я Г А”

адвоката України

Я, ___________________________________________, беручи на себе обов'язки адвоката, урочисто клянусь: у своїй професійній діяльності суворо додержувати законодавства України, міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики, з високою громадянською відповідальністю виконувати покладені на мене обов'язки, бути завжди справедливим і принциповим, чесним і уважним до людей, суворо зберігати адвокатську таємницю, всюди і завжди берегти чистоту звання адвоката, бути вірним Присязі. Адвокат ___________________________ (прізвище та ініціали) "___"____________ 19 року

Стаття 16. Дисциплінарна відповідальність адвоката

За порушення вимог цього Закону, інших актів законодавства України, що регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії до адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення: попередження; зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року; анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або судовому порядку. Питання про дисциплінарну відповідальність адвоката - члена адвокатського об'єднання регулюється також статутом відповідного об’єднання.

Стаття 17. Припинення адвокатської діяльності

Адвокатська діяльність може бути припинена рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а видане свідоцтво анульоване у випадках: засудження адвоката за вчинення злочину - після набрання вироком законної сили; обмеження судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним; втрати громадянства України; грубого порушення вимог цього Закону та інших актів законодавства України, які регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України.

Стаття 18. Відносини адвокатури з Міністерством юстиції України, місцевими органами державного управління

Міністерство юстиції України: забезпечує необхідне фінансування оплати праці адвокатів за рахунок держави у разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадян від оплати юридичної допомоги; узагальнює статистичну звітність про адвокатську діяльність; сприяє проведенню заходів щодо підвищення професійного рівня адвокатів. Місцеві органи державного управління у межах своєї компетенції сприяють адвокатам та адвокатським об'єднанням у вирішенні соціальних питань, надають їм в оренду придатні для роботи приміщення, встановлюють пільги щодо орендної плати за використання приміщень тощо.

Стаття 19. Спілки та асоціації адвокатів

Адвокати та адвокатські об'єднання можуть створювати регіональні, загальнодержавні та міжнародні спілки та асоціації. Спілки та асоціації адвокатів представляють інтереси адвокатів у державних органах і об'єднаннях громадян, захищають соціальні та професійні права адвокатів, здійснюють методичну і видавничу роботу, сприяють підвищенню професійного рівня адвокатів, можуть створювати спеціальні фонди і діють відповідного своїх статутів.

Президент України Л. КРАВЧУК м.

Київ, 19 грудня 1992 року N 2887-XII

ДОДАТОК 2.
СЛОВАРИК АДВОКАТА

Арешт

(у карному судочинстві)

- найбільш суворий запобіжний захід, що являє собою примусову ізоляцію обвинувачуваного (підозрюваного) шляхом ув’язнення його в спеціальне місце , що охороняється. Те ж саме, що взяти під варту.

Друга інстанція

- колегія з трьох судів вищестоячого суду, зобов'язана в передбачених законом випадках при надходженні протесту прокурора або скарги іншої сторони перевірити законність і обгрунтованість судового рішення, що не вступило в законну силу; у карному судочинстві для приношення таких протестів і скарг установлений 7-добовий термін із дня винесення вироку, визначення, постанови суду.

Слідчий

- співробітник органів дізнання, уповноважений робити розслідування кримінальної справи, як правило, опер уповноважений органів внутрішніх справ.

Законний представник

- батько, усиновитель, опікун, попечитель обвинувачуваного (підозрюваного); повноваження законного представника не потребують спеціального визнання - достатньо пред’явити документ, що підтверджує родинні відношення із сином (дочкою), факт усиновлення (удочеріння), опіки або піклування.

Ізолятор тимчасового утримання (ІТУ)

- місце утримання затриманих; як правило, розташовується при відділі внутрішніх справ.

Інкримінувати

- поставити в провину.

Виправно-трудове заснування (ВТЗ)

- різних режимів виправно-трудова колонія, виховно-трудова колонія, колонія поселення, в'язниця, де відбувають покарання особи, засуджені до позбавлення волі.

Касаційна інстанція

- те ж, що "друга інстанція".

Особа, що проводить дізнання

- слідчий, що розслідує конкретну справу в повному обсязі або виконуючий по ньому невідкладні слідчі дії до передачі його слідчому.

Наглядова інстанція

- складається з органів , що судить вищестоящий суд, що розглядає протести прокурорів, голів судів на вироки, визначення, постанови суду, що вступили в законну силу.

Обвинувачуваний

- особа, у відношенні якого винесена постанова органа карного переслідування про притягнення його до справи в якості обвинувачуваного; на різних етапах виробництва обвинувачуваний може іменуватися "підсудним", "засудженим", "виправданим".

Визначення

- усяке, крім вироку, винесене колегіально , рішення суду першої інстанції, а також рішення суду другої інстанції.

Орган дізнання

- міліція, органи безпеки, прикордонної охорони, митні і податкові органи, а також інші органи і посадові особи.

Органи карного переслідування

- особа, що робить дізнання, орган дізнання, слідчий, прокурор.

Підозрюваний

- особа, затримана по підозрі у вчиненні злочину, а також особа, до якоi застосований запобіжний захід до пред'явлення й обвинувачення; максимальний термін перебування особи в положенні підозрюваного - 10 доби.

Постанова

- рішення особи, що робить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також рішення президій судів.

Вирок

- рішення суду першої інстанції по питанню про вину або невинність підсудного і про застосування або незастосування до нього покарання.

Прокурор

- посадова особа прокуратури, що має повноваження відповідно до законодавства про прокуратуру і Конституції; у більш широкому змісті - прокурор, його заступники і помічники; на долю заарештованого впливають щонайменше 2 прокурора.

Санкція

- дозвіл на взяття під варту або застосування іншої міри процесуального примусу, що дається прокурором, як правило, у виглядi короткого напису на постанові слідчого: "Взяття під варту (обшук і т.д.) санкціоную. Дата. Підпис. Гербова печатка".

Слідчий

- посадова особа прокуратури, органів внутрішніх справ або СБУ, що проводить по кримінальних справах попереднє слідство.

Слідчий ізолятор

- місце утримання в умовах ізоляції осіб, у відношенні яких, у виглядi запобіжного заходу, обрано взяття під варту.

Сторона

- органи й особи, на засадах змагальності здійснюючі в карному судочинстві карне переслідування (особа, що робить дізнання, орган дізнання, слідчий, прокурор) або захист (обвинувачуваний (підозрюваний), його захисник і законний представник).

Суд

- орган влади, що розглядає карні і цивільні справи відповідно до правил підсудності і підвідомчості; крім судів загальної юрисдикції, є арбітражні суди і Конституційний Суд .

Суд другої інстанції

- те ж, що "друга інстанція".

Судовий розгляд

- процедура розгляду по сутності кримінальної справи судом першої інстанції.

Суд першої інстанції

- суд, що має право ухвалити вирок у справі.

Суддя

- посадова особа судової влади, призначена на посаду для здійснення правосуддя по карних і цивільних справах.

1 ^{ст 15 ЗУ “Про адвокатуру”}

2 ^{ч. 1 ст. 43-1 КПК}

3 ^{ч. 1 ст. 43 КПК}

4 ^{ст. 21 КПК}

5 ^{ст. 45 КПК}

6 ^{ч. 3 ст. 46 КПК}

7 ^{ч. 2, 3, 5, ст. 44 КПК}

8 ^{ч. 2 ст. 7 Закону “про адвокатуру”}

9 ^{ст. 54 КПК}

10 ^{ст. 219 КПК}

11 ^{ч. 1 ст. 49 КПК}

12 ^{ч. 1 ст. 50 КПК}

13 ^{ч. 1 ст. 28 КПК}

14 ^{ч. 1 ст. 51 КПК}

15 ^{ч. 3 ст. 49 КПК}

16 ^{(ст. 110 - 117)}

17 ^{ст. 112-115 ЦПК.}

18 ^{ст. 289, 292 ЦПК}

19 ^{ст. 296 ЦПК}

20 ^{(ст. 121 ЦПК)}

21 ^{(ст. 115 ЦПК)}

19

Характеристики

Список файлов курсовой работы