15060 (686415), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

2.3 Система удобрення

Система удобрення - це схема розміщення добрив і хімічних меліорантів на конкретному ґрунтовому контурі поля протягом ротації сівозміни. При її розробці були враховані кліматичні і економічні особливості господарства, чергування культур у сівозміні, їх біологічні особливості і потенціальну продуктивність, охорону навколишнього природного середовища. Передбачаються також такі заходи, як максимально можливе використання традиційних і нетрадиційних видів органічних добрив; правильне зберігання, своєчасне і якісне внесення органічних і мінеральних добрив; розподіл їх між культурами сівозміни.

Послідовність розробки системи удобрення проводять в такій послідовності:

1. визначають необхідність проведення хімічної меліорації (гіпсування, вапнування);

2. зазначають джерела органічних добрив в господарстві (гною, торфу, курячого посліду, соломи та ін.);

3. передбачають перспективи їх виробництва в господарстві традиційними і нетрадиційними методами;

4. визначають дози і місця внесення органічних добрив у сівозміні з урахуванням особливостей культури;

5. розраховують баланс елементів живлення за ротацію сівозміни з визначенням їх виносу запланованими врожаями;

6. визначають витрати елементів живлення від ерозії, азоту близько 5 кг/га, фосфору і калію - відповідно 4-5, 8-10 кг/га;

7. визначають надходження елементів живлення з органічними добривами, атмосферними опадами (азоту - 4-6 кг/га, фосфору - 0.3 калію 3-8 г/га); з насіннєвим матеріалом, а також кількість азоту, фіксованого несимбіотично (30-40 кг/га протягом року) і симбіотично (при вирощуванні бобових культур).

Визначають кількість елементів живлення, внесення з попереднім урожаєм і втрачених грунтом. Для компенсації їх кількість азоту добрив збільшують на 15% газоподібних втрат і на 1-3% втрати через вимивання з кореневмісного шару грунту. Внесення надмірної кількості азоту в розрахунку на післядію неефективно. Для підвищення родючості грунту передбачають додаткове внесення фосфорних і калійних добрив. Визначну кількість елементів живлення мінеральних добрив розподіляють під культури сівозміни відповідно до рекомендацій науково-дослідних установ з урахування їх біологічних особливостей, а також видів, форм, доз, строків і способів внесення добрив.

Фосфорні і калійні добрива вносять під основний обробіток грунту і в рядки під час сівби, азотні в разі необхідності, ще й восени перед сівбою і в підживлення.

Для розрахунку норм добрив на заплановану врожайність конкретної культури користуються різними методами, з яких найбільш поширені у виробництві такі:

1. на основі використання результатів польових дослідів;

2. за виносом елементів живлення на основі коефіцієнтів, їх використання з грунту і добрив;

3. за рівнем природної родючості (бальною оцінкою грунту);

4. на запланований приріст урожайності за виносом ним елементів живлення:

5. за нормативами витрат елементів живлення на одиницю продукції. [6]

За виходом сухих речовин з 1 га картопля є однією з найпродуктивніших культур. На створення 1 т бульб вона виносить з грунту 4-6 кг азоту, 1,5-2 фосфору, 6-10 калію, 2-4 сірки, 1-2,5 магнію, 2-5 кг кальцію.

На всіх грунтах картопля позитивно реагує на внесення гною та інших органічних добрив. Кращою їх формою є напівперепрілий гній. На супіщаних і підзолистих грунтах можна застосовувати свіжий гній, норми якого залежать від гранулометричного складу грунту, забезпечення його рухомими формами поживних речовин та умов зволоження, т/га: на супіщаних - 40-60, на сірих лісових - 30-40, на чорноземних і каштанових -20-30. В умовах достатнього зволоження норми гною можна збільшувати до 80-100 т/га, проте окупність кожної тонни приростом врожаю при цьому зменшується. Крім гною під картоплю можна вносити компости, торф, зелені добрива. Внесення органічних добрив повинно поєднуватися з мінеральними. Норми мінеральних добрив встановлюють залежно від сортових особливостей картоплі, типів та гранулометричного складу грунтів, наявності рухомих форм поживних речовин. Орієнтовні норми добрив під картоплю становлять 90-120 кг/га ИРК.

Урожайність та якість бульб картоплі залежать від форм добрив. Із азотних добрив кращими для картоплі є сульфат амонію, аміачна селітра, карбамід, рідкий аміак; із фосфорних - гранульований суперфосфат, а на кислих грунтах також фосфоритне борошно і фосфатшлак; із калійних -сульфат калію, калімагнезія.

В усіх зонах вирощування картоплі в Україні роздрібне внесення добрив за ефективністю не має переваг перед одноразовим їх застосуванням до садіння картоплі. Досить ефективно застосовувати локальне внесення добрив з внесенням частини поживних речовин безпосередньо в рядки під час посадки картоплі. Ефективність внесення добрив при цьому підвищується на 12 - 15 %. Оптимальних норм мінеральних добрив, особливо азотних, завищувати не слід, оскільки це призводить до погіршення смакових якостей бульб, зниження в них вмісту крохмалю та скорочення строків лежкості під час зберігання. [7]

При вирощуванні картоплі в господарстві за інтенсивною технологією застосовують такі орієнтовні норми добрив N50P90K120

В даному господарстві із азотних добрив використовується: аміачна селітра (NН4NО3) - 34% вміст діючої речовини - для внесення під час садіння. Із фосфорних суперфосфат гранульований (Са(НР04)2+СаS04) -20% вміст діючої речовини, із калійних сульфат калію (К2SО4) - 50% вміст діючої речовини. Фосфорні і калійні добрива вносяться як основне з осені під оранку.

В СВК „ Ризинський " внесення органічних добрив з кожним роком зменшується. Це відбувається в зв'язку з тим, що галузь тваринництва дещо занепадає, і не вистачає коштів на їх внесення, і застаріла техніки, для їх внесення.

Таблиця 2.3

Розрахунки норм добрив для отримання 50 т/га картоплі

№ п/п	Показники	N	р2о5	к2о
1	Господарський винос поживних речовин однією тонною основної та відповідно кількістю нетоварної частини урожаю, кг	5000	5000	5000
2	Винос поживних речовин запланованим урожаєм, кг/га	63	35	12
3	Запаси рухомих поживних речовин у грунті, кг/га	180	340	340
4	Коефіцієнти використання рослинами поживних речовин з грунту, %	35	15	20
5	Кількість поживних речовин, що використовують рослини з грунту, кг/га	63	51	68
6	Необхідно поживних речовин для одержання 3.5 т/га культури, кг/га	0	-16	-56
7	Коефіцієнти використання рослинами поживних речовин з мінеральних добрив, %	80	25	70
8	Необхідно внести поживних речовин з добривами в діючій речовині, кг/га	0	-64	-80
9	Вказати назву добрива та вміст діючої речовини, %	34	20	50
10	Необхідно внести поживних речовин з добривами у фізичній масі, кг/га	185	175	24

2.4 Сорти, гібриди та посівні якості насіннєвого матеріалу

Сорт є важливим резервом підвищення врожайності. Сорти з великою потенціальною врожайністю мають і підвищений фотосинтетичний потенціал, краще використовують поживні речовини і вологу і формують на 20% більший врожай, ніж звичайні. Більші врожаї забезпечують сорти, які найбільше відповідають конкретним природо-кліматичним умовам. [2]

Залежно від використання сортів в господарстві їх поділяють на 4 групи: столові, кормові, технічні та універсальні. Найпоширеніші (займають близько 60% посівних площ картоплі) сортові сорти. Вони відзначаються високими кулінарними та смаковими якостями, сприятливим співвідношенням білка й крохмалю (не менш, як 12 і не більш як 16) та підвищеним вмістом вітаміну С в бульбах, мають звичайно округлу і овальну форми бульб з поверхневим розміщенням вічок.

За часом достигання сорти поділяють на ранньостиглі з періодом достигання 70-80 днів, середньоранні 90-120, середньопізні 120-130 і пізньостиглі 130-150 днів. [1]

В даному господарстві вирощують такі сорти картоплі: ранньостиглий -„Рів'єра ", середньоранній - „ Аріелль ", середньостиглий - „ Легенда ".

Рів'єра

Кущ - напівпрямий, низький, листкового типу. Стебло -середньої товщини з слабким антоціаном. Листок - помірно зеленого забарвлення, великий, відкритого типу. Віночок квітки -білого кольору, рясність квіток - низька. Бульби - овально-округлої форми, жовтого кольору. М'якуш - кремовий.

Урожайність в Лісостепу - 419,0 ц/га. Гарантована прибавка 197,8 ц/га. Гарантована прибавка 89,4. Вміст крохмалю 12,8. Збір крохмалю 48,5 ц/га. Вегетаційний період 90 днів. Маса бульб 71 г.. Смакові якості 7,4 бала. Група стиглості - ранньостиглий. Напрям використання -столовий.

Аріелль

Кущ - напівпрямий, середньої висоти, листкового типу. Листок -помірно зеленого кольору, закритого типу. Віночок квітки - білого кольору. Бульби - жовті, овально-округлої форми з неглибокими вічками, поверхня шкірки - гладенька. М'якуш - жовтий.

Урожайність 285,8 ц/га. Гарантована прибавка 53,9 ц/га. Гарантована прибавка 23.3 %. Вміст крохмалю 12,8 %. Збір крохмалю 32,8 ц/га. Вегетаційний період 103 днів. Маса бульб 87 г.. Смакові якості 6,6 бала. Група стиглості - середньоранній. Напрям використання - столовий.

Легенда Кущ - прямий, високий, проміжного типу із слабким антоціановим забарвленням на стеблі. Листок - темно-зеленого кольору, відкритого типу. Віночок квітки - червоно-фіолетового кольору. Бульби - рожеві, овальної форми з неглибокими червоними вічками, поверхня шкірки - слабкошерхата. М'якуш - кремовий.

Урожайність 235,9 ц/га. Гарантована прибавка 4,1 ц/га. Гарантована прибавка 1,8%. Вміст крохмалю 14.7 %. Збір крохмалю 29.6 ц/га. Вегетаційний період 115 днів. Маса бульб г.. Смакові якості 7,0 бала. Група стиглості - середньостиглий. Напрям використання -столовий.

В СВК „ Ризинський " поєднують вирощування ранньостиглих, середньоранніх і середньостиглих сортів. Це дає змогу провести збирання врожаю у відповідні строки, без залучення додаткових технічних засобів.

2.5 Садіння

Підготовка бульб до садіння - складний процес, який передбачає такі операції: вивантаження картоплі із картоплесховищ, сортування їх за фракціями, прогрівання або пророщування, протравлювання бульб та обробка їх мікроелементами. Для садіння використовують здорові, типові для сорту бульби, відповідно до вимог державних стандартів, а елітний насінний матеріал - положення про елітну картоплю.

За масою бульби картоплі сортують і калібрують на 3 фракції - 30-50 г, 50-80, 80-100 г. Калібрування проводять на сортувальних пунктах КПС-15Б, КСП-25, К-750. Найбільш придатні для садіння бульби середнього розміру. Дрібні бульби висаджують більш загущено. Бульби масою понад 100 г перед садінням слід різати на частини. У передових господарствах цей процес механізовано. За одну годину агрегат готує до садіння 3-4 тонни бульб, замінюючи 50 працівників.

Ефективним агротехнічним прийомом підготовки бульб для садіння є пророщування. Воно прискорює появу сходів, сприяє розвитку рослин і підвищенню врожаю. Пророщують бульби протягом 25-30 днів при температурі 12-15 °С у добре освітлених вентильованих приміщеннях.

Для знищення хвороб бульби перед садінням протруюють бенлатом (фундазолом 50% з. п.-0,6 кг/т); вітаваксом 200 (75 % з.п. - 2,0); ТМТД (60% злі. 2,5); цинебом (80% з.п.-І кг/т).

Висаджують картоплю з шириною міжрядь 70 см і відстанню між бульбами в рядку від 18 до 35 см картоплесаджалками СН-4Б, КСМ-4, КСМ-6. Для пророщеної картоплі слід використовувати саджалку САЯ-4. Якісне садіння бульб забезпечується при швидкості агрегату 4,5-6 км/год. Картоплесаджалки СН-4Б завантажують за допомогою автомобілів-самоскидів (САЗ-3502, ГАЗ-53Б та ін.).

Одночасно з садінням можна робити і невисокі гребені, нарощуючи їх під час догляду до оптимальних розмірів.

Садіння картоплі в оптимально ранні строки - одна з основних умов інтенсивного утворення бульб картоплі. Ранні і середньоранні сорти при ранніх строках садіння забезпечують вищу врожайність, середньопізні і пізньостиглі - менше реагують на ранні строки садіння.

Сума температур у період садіння - поява сходів для ранніх сортів становить 295-305°С, середньоранніх і середньостиглих - 330-346°С, середньопізніх і пізньостиглих - 367-385°с.

Оптимальний строк садіння картоплі збігається з настанням плюсових температур (7-8 °С) грунту на глибині 8-10 см. Як правило, це припадає на період закінчення сівби ярих зернових. У Лісостепу це І- II. Запізнення з садінням картоплі призводить до значного зниження врожаю, бо в південних районах значно висушується грунт, а в північних картопля не встигає до настання заморозків закінчити вегетацію. Дуже раннє садіння в непрогрітий і надмірно вологий грунт призводить до зрідження сходів (проростки уражуються ризоктоніозом, а окремі бульби загнивають).

При визначенні строків садіння в кожному господарстві враховують конкретні умови поля, особливості сортів, родючість грунту, призначення врожаю тощо. Насамперед висаджують ранньо - і середньостиглі сорти. На легких піщаних і супіщаних грунтах, на підвищених місцях і південних схилах бульби висаджують раніше, ніж на важких суглинкових. У першу чергу картоплю садять на насінних ділянках, потім — на площах, де її вирощуватимуть для продовольчих потреб. Садіння треба закінчити за 8-10 робочих днів.

Способи і глибина садіння бульб визначаються типом грунту і кліматичними умовами. Гребеневий спосіб ефективніший у районах, де мало тепла і надмірна кількість вологи. У ранній період поверхня рядків краще прогрівається, грунт менше ущільнюється від опадів, є можливість розпушувати грунт у міжряддях до появи сходів. Це сприяє боротьбі з бур'янами без застосування гербіцидів і створюються сприятливі умови для застосування комбайнового збирання. Глибина садіння бульб у гребені становить 8-12 см,

Характеристики

Список файлов курсовой работы