15022 (686393), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Таблиця 4.

Відображення витрат виробництва та виходу готової продукції в обліку

Аналітичний облік на субрахунку № 231 «Рослинництво» ведеться за видами виробництв, статтями витрат і видами або групами продукції.

Витрати на сортування і сушку продукції рослинництва від урожаю поточного року відображають на окремому субрахунку «Рослинництво». Невикористанні відходи (земля, гниль, мертва засміченість, усихання та ін.) списують методом «червоного сторно» за дебетом субрахунків, на яких обліковують цю продукцію залежно від її призначення і кредиту субрахунку «Рослинництво».

Витрати на садівництво, виноградарство та інші багатолітні насадження складаються з витрат поточного року,включаючи витрати на виконання робіт після сбору урожаю (без витрат на закладку і вирощування молодих багатолітніх насаджень, які ураховуються за дебетом субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів», облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби», субрахунок 108 «Багатолітні насадження»).

Продукція яка призначена для використання на насіння, корми (зелену масу на сіно, силос, сінаж), обліковують на дебеті субрахунка 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»

Продукція рослинництва, використана на корм худобі шляхом випасу, не оприбуткується, а витрати з догляду за пасовищами і посівами – списують на відповідні групи тварин.

Вартість виконаних робіт і послуг, включених у товарну продукцію, на рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» не відображається, а фактичні витрати з рахунку 23 «Виробництво» списується при передачі їхньому замовнику на рахунок 90 «Собівартість реалізації» субрахунок 903 «Собівартість реалізованих робіт, послуг».

Облік виручки від реалізації сільськогосподарської продукції обліковується за кредитом субрахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції» і субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт, послуг», в Журналі-ордері 11 с.-г. та відомостях до нього.

Аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва ведеться у Виробничому звіті, який складається за місяць і наростаючим підсумком з початку року в розрізі об’єктів аналітичного обліку за відповідними статтями витрат. Дані Виробничого звіту за кредитом аналітичних рахунків виробництва у межах структурних підрозділів переносяться до зведеної відомості. Відповідно до Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу для обліку витрат на виробництво використовуються журнали-ордери:

Підсумки зведеної відомості у розрізі синтетичних рахунків переносяться до Журналу-ордера № 10.3 с.–г., а кредитові обороти Журналу-ордера – до Головної книги.

№ 10.1 с.- г. – для обліку витрачених запасів у виробництво;

№ 10.2 с. – г. – для обліку нарахованої оплати праці та пов’язаних з нею сум відповідних відрахувань, а також амортизаційних відрахувань та забезпечення майбутніх витрат і платежів (див. додаток 13).

№ 10.3 с. – г – призначений для відображення виходу продукції рослинництва.

На підставі данних Виробничіх звітів складається також оборотна відомість по рахунках виробничих витрат, яка передбачає відображення початкового залишку, обороту по дебету і кредиту, залишок на кінець звітного періоду для кожного об’єкта аналітичного обліку.

Так само наприкінці року проводяться коригування всіх рахунків, на які продукція сільськогосподарського виробництва списувалася протягом року за нормативною собівартістю: 201, 208, 901 пропорційно до обсягів проведених протягом року //[2].

Інформація про готову продукцію відображається в облікових регістрах та фінансовій звітності в таблиці 5.

Методичними рекомендаціями з планування обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств визначені об'єкти обліку витрат і обчислення собівартості продукції рослиництва в таблиці 5.

Таблиця 5

Розкриття інформації про готову продукцію в регістрах обліку та звітності

У межах цих груп рахунки відкривають за структурними підрозділами і культурами, видами незавершеного виробництва і технологіями вирощування культур культур у розрізі прийнятої на сільськогосподарському підприємстві номенклатури статей витрат.

У складі витрат на виробництво значну частину складають витрати незавершеного виробництва:

минулих років під врожай поточного року;

звітного року під врожай поточного року;

звітного року врожай наступних років.

Таблиця 6

Об'єкти планування та обліку виробничих витрат і визначення собіватрості продукції

Обчислення собівартості продукції є заключним етапом бухгалтерського обліку процесу виробництва. При визначенні собівартості необхідно керуватись Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств.

Об’єктами калькулювання собівартості готової продукції є основна та супутня продукція.

Перед розрахунком собівартості продукції необхідно:

перевірити правильність записів по дебету і кредиту аналітичних рахунків;

уточнити, чи повністю включені до витрат під врожай звітного року витрати минулих років за кожним видом незавершеного виробництва;

перевірити повноту оприбуткування продукції .

Важливо визначити момент завершення виробничого процесу, витрати після якого не включаються до виробничої собівартості продукції.

Виробничу собівартість продукції визначають:

зерна, насіння соняшнику – франко-тік (франко-місце зберігання);

соломи, сіна – франко-місце зберігання;

зеленої маси на силос та на корм – франко-місце силосування, сінажування, виробництва борошна.

У рослинництві необхідно дотримуватися встановленої послідовності обчислення собівартості відповідних видів продукції. Це викликано тим, що окремі її види, отримані від одних виробництв, можуть бути використані в інших виробництвах цієї ж галузі. Через це в кінці року розрахунок собівартості продукції виконують у наступній послідовності:

розподіляють між окремими об'єктами обліку витрати на утримання основних засобів;

визначають собівартость робіт та послуг допоміжних виробництв та списують калькуляційнійні різниці між фактичною та плановою їх собівартістю;

розподіляють загальні витрати на зрошення та осушення земель, включаючи витрати на утримання меліоративних споруд, на вапнування та гіпсування грунтів і на утримання полезахисних смуг;

списують з витрат основного виробництва суми надзвичайних витрат;

розподіляють бригадні, фермерські, цехові витрати;

визначають загальну суму виробничих витрат за об'єктами обліку;

визначають собівартість продукції підсобних промислових виробництв з переробки рослинницької продукції;

розподіляють витрати з утримання кормоцехів (за рішенням власника, що має бути затверджено наказом про облікову політику підприємства, розподіл витрат може виконуватися щомісяця);

визначається собівартість товарної продукції;

Слід визначити, що побічна продукція не калькулюється. Собівартість соломи, стебел кукурудзи і соняшнику та іншої побічної продукції рослинництва визначається виходячи з розрахунково-нормативних витрат на збирання, транспортування, пресування та інші роботи, пов'язані із заготівлею побічної продукції.

Залежно від конкретних умов виробництва, структури управління, системи оплати праці облік витрат сільськогосподарського піприємства може здійснюватись в цілому за виробничими підрозділами без деталізації на окремі об'єкти (культури, види, види виробництв). У результаті перед початком визначення собівартості у дебет аналітичного рахунка буде відображена загальна сума виробничих витрат підрозділу за калькуляційними статтями, а в кредитні – кількість отриманої основної, супутньої і побічної продукції конкретних найменувань в оцінці за плановою собівартістю. Фактичні витрати підрозділу розподіляються між окремими культурами, видами пропорційно плановим витратам, а за їх відсутності – нормативним витратам згідно з технологічними картами або нормативами //[4].

При калькулюванні собівартості окремих видів продукції діє загальний принцип: для розрахунку собівартості продукції беруються всі понесені на вирощування даної культури витрати за мінусом вартості побічної продукції. При цьому побічна продукція враховується лише в тому обсязі, який використовується в господарстві. Методика оцінки побічної продукції – соломи – є номативні витрати на збирання, транспортування та скиртування стосовно кількості продукції, що використана або буде використана на підприємстві.

Для складання калькуляції собівартості готової продукції необхідно за даними аналітичного обліку визначити фактичні витрати на продукцію.

Характеристики

Список файлов курсовой работы