14318 (686122), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Конкурсне випробування. Порівняння ведеться з кращим районованим сортом-стандартом і перспективним сортом, виведеним в іншій селекційній установі. Площа ділянки-20-50м2, повторність 4-6 кратна. Сорти вивчають 2-4роки. Сорти, які перевищили стандарт за врожайністю передають в державне сортовипробування.
Міжстанційне сортовипробування. Мета - вивчити пластичність сорту. У дослід включають кілька сортів, виведених в різних селекційних установах. Дослід закладають і проводять згідно з методикою конкурсного випробування.
Виробниче сортовипробування. Досліди закладають на ділянках площею 1-2га в 2-3 повторення.
Розділ 5. Основні напрямки селекції нових сортів культури
Основними напрямками в селекції є підвищення врожайності та якості продукції, стійкості до хвороб, шкідників та несприятливих умов зовнішнього середовища (посухостійкість, зимостійкість, стійкість до вилягання), створення сортів, придатних для вирощування за інтенсивними технологіями з повною механізацією всіх процесів.
5.1 Селекція на стійкість до несприятливих зовнішніх умов
Селекція на зимостійкість-це один з головних напрямків реалізації потенціалу продуктивності озимих культур. Продуктивність озимої пшениці значно вище, ніж ярих форм. Але озимі форми пошкоджуються і навіть гинуть внаслідок взаємодії несприятливих факторів: низьких (мінусових) температур, льодяної кірки, випрівання, вимокання тощо. Створення високостійких сортів є важливою проблемою селекції. Зимостійкість озимих культур зумовлюється генотипом сорту. Генетичний фонд сортів з високою зимостійкістю надто обмежений. Найвищою зимостійкістю характеризується сорти озимої пшениці з Поволжя, Сибіру. Цінним вихідним матеріалом за зимостійкістю є сорти: Ульянівка, Харківська 38, Миронівська 808.
Селекція на підвищення холодостійкості, весняне і осіннє походження, спричинене короткочасними зниженням температури повітря до 0С і нижче можливе і при сталих позитивних температурах.
Одним із перших дослідників, який приділив увагу на різну ступінь перезимівлі гібридного матеріалу, був Nilsson. Спостерігаючи позитивні і негативні трансгресії в розкладаючих поколіннях, він відмітив успадкування морозостійкості у озимої пшениці м”якої. І дійшов висновку, що озима пшениця м”яка найкраще витримує зимостійкість.
Селекція на посухостійкість. Посуха характеризується тривалим, а іноді короткочасним періодом без дощів, високою температурою, дефіцитом вологості повітря, що призводить до посилення транспірації і випаровування, зниження продуктивності.
У фізіологічному розумінні посухостійкість-це властивість сортів витримувати перегрів і зневоження та забезпечувати високий урожай продукції за умов посухи. Виведення сортів, які забезпечують високі врожаї за умов посухи, має важливе значення. Для вирішення цієї проблеми селекціонери використовують різні методи. Позитивні результати в селекції на посухостійкість були досягненні шляхом індивідуального добору з природних популяцій і місцевих сортів популяції. Існує три методи, що зумовлюють посухостійкість:
1) уникнення посухи - здатність рослин проходити фенологічні фази розвитку за короткий період і завершувати цикл розвитку до настання воскового дефіциту в даній зоні;
2) посухостійкість при високому водному потенціалі тканин - здатність рослин інтенсивно формувати коріння, зменшувати втрати води, поверхню випаровування, витримувати посушливі періоди, маючи при цьому в тканинах високий водний потенціал;
3) посухостійкість при низькому водному потенціалі тканин - здатність підтримувати тургор.
Дослідженнями встановлено, що посухостійкість контролюється полімерними генами і при гібридизації характеризується проміжним типом успадкування. Використовуючи методи гібридизації екологічно віддалених форм, місцевих сортів, що належать до різних екотипів селекціонери створили високоврожайні посухостійкі сорти пшениці-Українка, Одеська 3, Дніпровська 775, Харківська 81, Одеська 51, Обрій. Важливо відмітити, щр один з посухостійких сортів пшениці озимої Одеська 3 створений на базі сорту Кооператорка і сорту Гостианум 237, виділеного із місцевих саратовських пшениць.
Для Лісостепової зони з менш вираженою посухою можна отримувати порівняно посухостійкі сорти (Білоцерківська 198). Від схрещування посухостійкого озимого сорту Одеська 16 з ярою пшеницею Лерма, тут же отриманий озимий сорт Зоря, який характеризується підвищеною жаростійкістю.
5.2 Селекція на продуктивність
Продуктивність зумовлюється складним комплексом біологічних, морфологічних та інших властивостей та ознак, до яких слід віднести елементи структури врожаю, стійкість проти хвороб і шкідників, посухи і низьких температур, виляганні тощо. Кожна з перелічених ознак сама по собі є складною і вимагає специфічних методів селекції.
Для зернових культур складовими компонентами є: продуктивна кущистість, довжина колоса (волоті), кількість колосків у колосі (волоті), зерен у суцвітті, маса 1000 насінин, маса зерна з одного суцвіття, маса зерна з однієї рослини.
П.П. Лук”яненко (1963р.) виявив у озимої пшениці високий позитивний зв”язок між масою зерна з одного колоса і врожай з одиниці площі. Це яище було використане ним при створенні високоврожайних сортів.
На рівні урожайності сорту значною мірою впливають гени, які контролюють розміри фотосинтетичного апарату рослин, активність його роботи, поглинальну властивість коренів, стійкість сортів ігібридів проти факторів середовища.
У селекції на продуктивність слід виділити два важливих напрямки: селекцію на дальше підвищення рівня урожайності і селекцію на збереження стабільно високої продуктивності вже районованих сортів. Важливість першого напрямку в цілому зрозуміла, він є основою роботи всіх селекціонерів і селекційних програм.
Другий напрям передбачає продовження довговічності у виробництві особливо цінних високоврожайних сортів. Чим більше рівень урожайності наближається до рубежу 80ц/га у ячменю, вівса, 100ц/га озимої пшениці і кукурудзи, тим важче і з більшими затратами можна добитися її істотного підвищення. Тому, мабуть, робота пов”язана із збереженням стабільності урожаю і підвищенням якості продукції у високопродуктивних районованих сортів, матиме важливе значення у майбутньому.
5.3 Селекція на якість продукції
Якість продукції у пшениці характеризується багатьма показниками: вмістом білку і лізину в зерні, клейковини у борошні, силою борошна, об”ємним виходом хліба.
Для виведення цілеспрямованої селекції на технологічні якості зерна потрібно знати закономірності успадкування якісних показників. Доведено, що високий вміст білка і лізину в зерні зумовлений геном Ав, а з геном Д пов”язані хлібопекарські якості. Існує зворотня залежність між кількісним вмістом білка в зерні і врожайністю. При підвищені врожайності знижується білковість зерна. Встановлено, що із збільшенням вмісту білка знижується вміст дізину в ньому.
Поняття про якість продукції складається з багатьох ознак, які визначаються сортовими особливостями, умовами вирощування, збирання, зберігання та переробки.
Селекція зернових культур ведеться на підвищенні білка і його якісний склад. Виведення високобілкових сортів з підвищеним вмістом незамінних амінокислот, особливо лізину є одним з важливих напрямків.
Перед генетикою і селекцією стоїть завдання подальшого поглиблення теорії селекції на якість продукції. Вивчення генетики кількісних ознак, виявлення генетичних маркерів, окремих генів, що контролюють показники якості, підвищують ефективність селекційної роботи якості продукції.
5.4 Селекція на скоростиглість
Створення скоростиглих сортів - одна з головних проблем рослинництва. Однак це завдання важке, оскільки рослини з коротким вегетаційним періодом менше нагромаджують органічними речовинами. Пов”язати його можна, виходячи з того, що тривалість вегетаційного періоду-генетично складна властивість, зумовлена полігенністю і складається з тривалості окремих фаз вегетації: проростання насіння, сходи, кущення, вихід в трубку, колосіння, цвітіння, формування зерна, молочна, воскова і повна стиглість.
У сортів з однаковим вегетаційним періодом тривалість окремих фаз може бути різною.
Важлива роль у розв”язанні проблеми скоростиглості належить видовому і сортовому розмаїттю, зосередженому в колекції ВІР.
Вивчення видів пшениці показало, що серед них є такі, які зберігають короткий вегетаційний період сходи-колосіння за різних температурних умов.
На різних етапах онтогенезу у скоростиглих форм рослин виявлено особливості, які можна використовувати для ранньої діагностики скоростиглості. Для селекції озимої пшениці найціннішими є форми з відносно раннім колосіння і тривалим періодом коливання зерна.
Великих успіхів у створенні скоростиглих сортів озимої пшениці досяг Донський селекційний центр зонального НДІ сільського господарства. Тут створено шедевр поєднання скоростиглості і високої продуктивності.
Розділ 6. Модель сорту і її матеріалізація
6.1 Основні параметри господарсько-цінних ознак і властивостей моделі сорту
Модель сорту-це науковий прогноз, що передбачає якими повинні бути сорт і окремі ознаки його рослин, щоб за даних умов вирощування, найкраще задовольнити вимоги виробництва до даної культури. Головними з вимог залишаються максимальна і стабільна врожайність, висока якість продукції.
Створення моделі сорту є одним із способів забезпечення екологічної цілеспрямованості селекції, оскільки модель включає не тільки певний набір ознак рослин, а й умови реалізації генетичного потенціалу, варіюванні ознак.
Стратегією сучасної селекції стає керування продукційними процесами. Удосконалення генетико - селекційних методів дає змогу одержати практично будь-яку рекомбінацію генотипу і створити форми з надзвичайно високим потенціалом урожайності.
Найреальніше підвищення продуктивності сортів відбувається за рахунок збільшення частини біомаси рослин, що припадає на господарсько цінні продуктивні органи. Тому в більшості випадків моделі сортів включають перелік господарсько цінних ознак та їх допустиму мінливість.
У зернових культур (озимої пшениці) стебло має бути міцним, стійким проти вилягання. Листя прямостояче, вкорочене, з добре розвиненим верхнім листком і довгим періодом його фотосинтетичної активності. Така форма листя забезпечує краще проникнення світла в посіви, менше взаємне затінення рослин.
В таблиці 7 визначаються параметри наступних ознак і властивостей сорту: урожайність, структура врожаю в посіві, ознаки рослин в посіві, біологічні особливості генотипів, імунітет, якісні показники продукції.
Таблиця 7.
Параметри селекційно-цінних ознак моделі сорту озимої пшениці
| Ознаки сорту | Параметри ознак St модель |
| 1 Урожайність, ц/га | 70-80 90 |
| 2 Структура врожаю в посіві: кількість колосків в колосі, шт кількість зерен в колоску, шт кількість зерен в колосі, шт маса 1000 зерен, г маса колосу, г кількість продуктивних стебел на 1м2, шт | 19-20 22 2,0-2,3 2,3 35-38 40 40-42 45 1,4-1,6 1,8 500 500 |
| 3 Ознаки рослин в посіві: співвідношення зерно/солома висота стебла, см стійкість до полягання, бал, 5-1 стійкість до осипання, бал, 5-1 | 1: 1,2-1,3 1: 1 90-100 70 4,0-4,5 5,0 4,0-4,5 5,0 |
| 4 Біологічна особливість сортів: тривалість вегетації, днів тривалість періоду від колосіння до стиглості, днів критична t C для вузла кущення. | 285-300 280-290 36-40 45 16-18 - 20 |
| 5 Імунітет: летюча і тверда сажка, % ураження колосу бура іржа,% уражених рослин борошниста роса,% уражених рослин кореневі гнилі,% уражених рослин злакова муха,% ушкоджених стебел | 0,0 0 10-15 5 15-20 5 15-20 5 20 10 |
| 6 Якість врожаю: вміст білку,% вміст сирої клейковини, % об”ємний вихід хліба, мл/100г борошна | 13-14 15 28-30 32 650-700 750 |
В таблиці 7 ми визначали параметри такі, як урожайність, структуру врожаю в посіві, ознаки рослин в посіві, біологічні особливості генотипів, імунітет, якісні показники продукції.
Проаналізувавши таблицю 7 можна сказати, що за допомогою таких показників, як кількість колосків в колосі, кількість зерен в колосі, маса 1000 зерен, маса колосу, кількість продуктивних стебел на 1м2 урожайность озимої пшениці буде збільшуватись або зменшуватись.
6.2 Підбір батьківських пар для матеріалізації моделі сорту
В таблиці 8 складена схема схрещувань для селекції озимої пшениці на урожайність.
Таблиця 8
Схема схрещувань для селекції озимої пшениці на урожайність
| № п/п | Схема схрещувань | Комбінація | Урожайність, ц/га Ж м х F2 min midl max |
| 1 | Висока*висока | Альбатрос одеський * Одеська 66 | 89,9 90,0 89,5 76,41 89,95 103,4 |
| 2 | - // - | Одеська 66*Полісь ка 70 | 90 89,5 89,75 76,29 89,75 103,2 |
| 3 | - // - | Альбатрос одеський *Безоста 1 | 89,9 84,3 87,1 74,04 87,1 100,2 |
| 4 | - // - | Одеська 66*Білоцерківська 177 | 90 84,2 87,1 74,04 87,1 100,2 |
| 5 | Висока*середня | Крібо *Запорізька остиста | 82,2 72,0 77,1 65,54 77,1 88,67 |
| 6 | - // - | Дніпровська 846* Донецька 74 | 82,4 73,8 78,1 66,38 78,1 89,82 |
| 7 | - // - | Одеська напівкарлик*Одеська 51 | 81,2 70,0 75,6 64,26 75,6 86,94 |
| 8 | - // - | Одеська 66* Іллічівка | 90,0 79,0 84,5 71,83 84,5 97,18 |
| 9 | Висока *низька | Еритроспермум 127 * Лютесценс 7 | 81,4 56,3 68,85 58,52 68,85 79,2 |
| 10 | - // - | Поліська 70* Прибій | 89,5 63,0 76,25 64,81 76,25 87,7 |
| 11 | - // - | Безоста 1* Миронівська 30 | 84,3 64,9 74,6 63,41 74,6 85,79 |
| 12 | - // - | Миронівська 25* Коломак 3 | 86,0 50,8 68,4 58,14 68,4 78,66 |
6.3 Особливості відбору кращих генотипів з гібридної популяції
Відбір потрібних генотипів при селекції на урожайність проводиться у правій частині полігону - від 67,81 до 91,76 ц/га.
6.4 Характеристика нових генотипів за відповідністю параметрам моделі сорту
В таблиці 9 наводиться порівняльна оцінка величини ознаки нового генотипу кожної комбінації з величиною ознаки моделі сорту.
















