14280 (686107), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Коренебульбоплоди та баштанні культури відзначаються високим вмістом води (70-90%), низьким протеїну (1-2%), жиру та клітковини. Суха речовина їх складається переважно з БЕР, основним компонентом яких в коренеплодах є цукор, а в бульбоплодах - крохмаль. В сухій речовині коренеплодів 4-12% сирого протеїну, половина з якого не білкові азотні сполуки. Золи в коренеплодах мало, вона містить в основному солі калію і мало кальцію і фосфору. Вітамінів ці корми містять мало, за винятком вітаміну С. Морква та гарбуз багаті на каротин. Органічна речовина коренебульбоплодів високо перетравна. Завдяки добрим смаковим якостям коренебульбоплоди охоче поїдаються тваринам, мають прекрасні дієтичні властивості.
До коренеплодів відносяться кормовий, цукровий та напівцукровий буряк, бруква, турнепс, морква. Буряк кормовий містить в середньому 12% сухої речовини, в 1 кг - 0,12 корм.од. та 9 г перетравного протеїну, 40 г цукру. 1 кг цукрових буряків містить 0,24 корм.од, 7 г перетравного протеїну, 120 г цукру та 23% сухої речовини. У з специфічних складових частин буряку слід назвати щавлеву кислоту та її солі, нітрати і сапоніни. Добова даванка цукрового буряку обмежується 6-8 кг. Напівцукровий буряк містить 17% сухої речовини, 0,17 корм.од./кг, 9г перетравного протеїну, 80г/кг - цукру. Буряк в раціонах худоби є в основному, джерелом цукру.
Із бульбоплодів найбільш поширеним кормом є картопля. В 1 кг цього корму міститься 0,3 корм.од., 12г перетравного протеїну і 140г крохмалю. Картопля містить 22% сухої речовини, вона бідна на клітковину та жир, протеїну також мало, але туберин - основний білок картоплі - має високу біологічну цінність. В картоплі майже відсутній каротин, є в помітних кількостях вітаміни В1 та В2, міститься соланін. Мерзлі та брудні коренебульбоплоди згодовувати худобі не можна.
Концентровані корми.
Зернові відносяться до концентрованих кормів. В залежності від хімічного складу всі зернові корми поділяють на вуглеводисті - зерна злакових та білкові - зерна бобових. Вологість зернових, в середньому, близько 15%. Із зернових злакових в годівлі тварин використовують ячмінь, кукурудзу, овес, сорго, просо, пшеницю, жито. В зерні злакових багато легко перетравних вуглеводів (60-70% БЕР, з них 55-57% крохмалю), мало протеїну (10-14%). Повноцінність протеїну не висока через нестачу деяких амінокислот.
В
міст жиру в зернах злаків не високий і складає від 2% у пшениці до 5% у вівса. В зернах, покритих плівками (овес та ячмінь), вміст клітковини значно вищий (до 30% у вівса) ніж в зернах без плівок (3% в голозерних злаках). Загальний вміст мінеральних речовин в зернах злаків коливається від 1,5% до 5%; в золі переважають солі фосфорної кислоти та калій, а кальцію мало. Окрім кукурудзи злаки містять дуже мало каротину; значно багатіші вони на вітаміни Е1, В1, В2, В3, В4, В5. За енергетичною цінністю першість належить зерну кукурудзи (1,33 корм.од./кг), найменша загальна поживність - зерна проса (0,98 корм.од./кг). Не дивлячись на високу перетравність органічної речовини (90%) зерно кукурудзи бідне на протеїн, лізин, окремі макро та мікроелементи.
До бобових зернових відносяться горох, кормові боби, соя, чечивиця. Зерна бобових відзначаються високим вмістом протеїну, низьким жиру (за виключенням сої). Зерна бобових культур містять більше амінокислот, ніж зерна злакових (соя - 34,5%, горох - 22,2%). Перетравлюється протеїн бобових тваринами значно гірше протеїну злаків через наявність в зерні бобових інгібіторів протеаз. Жир зерна бобових порівняно багатий на холестерин та лецитин. В зерні бобових міститься більше кобальту, йоду, молібдену та цинку ніж в зернах злаків, але менше марганцю. Зерна бобових містять в 1,5 рази більше ніж злаки вітаміну В2, в два рази вітамінів В1 і та В3, в 3-4 рази холіна.
Найбільш висока загальна поживність у зерна сої - 1,45 корм.од./кг та 281 г/кг перетравного протеїну, найбільш низька загальна поживність у бобів кормових - 1,1 корм.од./кг та 227 г/кг перетравного протеїну.
Для годівлі тварин краще використовувати суміш злаків і бобових, наприклад, кукурудзи та сої. Цілі зерна через тверду, багату на клітковину оболонку рідко використовують в годівлі, так як поживні речовини їх погано перетравлюються. Тому зернові необхідно підготувати до згодовування.
До таких способів підготовки зернових до згодовування відносять подрібнення, плющення, розмелювання, піджарювання, запарювання, дріжжування, осолоджування, екстрагування та мікронізація.
Подрібнення, плющення - найбільш поширені способі підготовки зернових до згодовування. Поживні речовини дерті значно краще перетравлюються ніж зерна. Запарювання як і тестування застосовується для руйнування інгібіторів протеаз, що дозволяє підвищити перетравність протеїну бобових. Іноді термічну обробку зернових застосовують для знищення грибів, якими уражене зерно.
Дріжджування та осолодження зернових застосовується з метою підвищення біологічної цінності протеїну та смакових якостей цих кормів. Екстрагування та мікронізація дозволяє також підвищити перетравність поживних речовин зернових. З метою підвищення біологічної повноцінності зерна застосовують пророщування або виготовлення із нього гідропонного корму, більш багатого на критичні амінокислоти, а також каротин.
Структура кормової бази (%) в залежності від рівня
продуктивності корів
| Групи кормів | Продуктивність корів (кг) | ||||||||
| 2500 | 3000 | 3500 | 4000 | 4500 | 5000 | 5500 | 6000 | ||
| солома | 5 | 3 | 3 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | |
| Сіно | 5 | 5 | 5 | 6 | 6 | 6 | 6 | 6 | |
| сінаж | 5 | 5 | 5 | 6 | 6 | 6 | 6 | 6 | |
| силос | 25 | 23 | 21 | 18 | 17 | 16 | 16 | 15 | |
| коренеплоди | 8 | 9 | 9 | 10 | 9 | 9 | 9 | 9 | |
| Зелені корми | 30 | 29 | 28 | 27 | 27 | 26 | 24 | 24 | |
| Концентровані корми | 22 | 26 | 29 | 31 | 33 | 35 | 37 | 39 | |
Для розрахунків прийняти слідуючу урожайність кормових культур (ц з 1 га в натурі)
Сіно багаторічних трав – 40
Сіно однорічних трав – 30
Сінаж люцерновий – 150
Силос кукурудзяний – 250
Буряк кормовий – 300
Кукурудза на з/к – 180
Багаторічні трави – 200
Однорічні трави – 150
Зернофуражні в середньому – 30
Вміст мінеральних елементів в кормових добавках
(в 100г добавки-грамів)
| Добавки | Са | Р |
| Діамонійфосфат | - | 23 |
| дінатрійфосфат | - | 20 |
| крейда | 37 | - |
| монокальційфосфат | 15 | 22 |
| мононатрійфосфат | - | 24 |
| Борошно з мідій | 34 | - |
| Преципітат кормов. | 25 | 19 |
| Обезфтор. фосфат | 34 | 16 |
Солі мікроелементів
| мікроелемент | Сіль мікроелементу | В 1г солі |
| Fe | Сірчанокисле залізо | 204 |
| Cu | Сірчанокисла мідь | 237 |
| Zn | Вуглекислий цинк | 580 |
| Mn | Сірчанокис. марганець | 221 |
| Co | Хлористий кобальт | 248 |
| I | Йодистий калій | 754 |
Вітамінні препарати (в 1г)
«Тривіт» - А-10000МО
Д3 – 20000МО
Є – 10мг
Ретинол-ацетат масляний – А – 1100000МО
Мікровіт (порошок) - А – 325000МО
Ергокальціферолмасляний – Д2-200000МО
Мікровіт –Д2-200000МО
Токоферол масляний – Е – 300мг
Мікровіт – Е – 250мг
Синтетичний каротин – 5мг β-каротину ( 1мг каротину=400МО віт А)
ІІ Проектна частина
Індивідуальне завдання
А5. – загальне поголів`я худоби: - 25 гол.
Б4. – річна молочна продуктивність корів (кг): - 400 кг.
1. Розрахувати потребу в кормових одиницях для корів, нетелів і молодняку, підсумувати загальну потребу в кормових одиницях за формулою:
Річна потреба в енергії корів
| Річний надій , кг | Кормових одиниць, ц | Річний надій, кг | Кормових одиниць, ц |
| 2500 | 31,25 | 4500 | 46,35 |
| 3000 | 34,50 | 5000 | 51,00 |
| 3500 | 38,50 | 5500 | 55,55 |
| 4000 | 42,00 | 6000 | 60,35 |
Річна потреба в енергії молодняку
| Вікова група | Кормових одиниць, ц |
| Нетелі | 23,40 |
| Телиці 1-2 роки | 18,18 |
| Телята до 1 року | 11,97 |
Потреба в кормових одиницях
| Голів | На 1 гол. за рік,ц | На все поголів`я, ц | |
| Корови | 11 | 42 | 462 |
| Нетелі | 4 | 23,4 | 94 |
| Телиці 1-2 роки | 4 | 18,18 | 73 |
| Телята до 1 року | 6 | 11,97 | 72 |
| Всього | 25 | - | 701 |
Потреба в окремих кормах згідно структури
| корми | Структура, % | К. ОД., ц | К. ОД. в 1ц | Кормів в натурі, ц | Страх. фонд, ц 15% | Загальна потреба, ц |
| разом | 100 | 701 | - | - | - | - |
| Солома | 2 | 14 | 0,2 | 70 | 11 | 81 |
| Сіно лучн. | 6 | 42 | 0,42 | 100 | 15 | 115 |
| Сінаж | 6 | 42 | 0,35 | 120 | 18 | 138 |
| Силос | 18 | 127 | 0,2 | 635 | 95 | 730 |
| Буряки | 10 | 70 | 0,12 | 583 | 87 | 680 |
| Зелені корми | 27 | 189 | 0,24 | 788 | - | 788 |
| Концентровані | 31 | 217 | 1 | 217 | 33 | 250 |
Примітка:Страховий фонд для зелених кормів не враховується
Розрахунок потреби в кормах на умовну голову
















