13624 (685861), страница 2
Текст из файла (страница 2)
5. створюється фонд налагодження та фонд споживання підприємства.
6. виплачуються дивіденди.
Основними напрямками використання фонду громадян є:
- придбання та будівництво основних фондів виробничого і невиробничого призначення;
-
фінансування науково-долідних робіт;
-
підготовка та перепідготовка кадрів;
-
сплата відсотків по позикам.
Фонд споживання – це джерело засобів підприємства для соціального розвитку і матеріального стимулювання працівників. Враховуються виплати в грошовій і матеріальній формі, дивіденди, відсотки, виплачені по акціям трудового колективу, різноманітні соціальні пільги.
Резервний фонд, як правило, формується підприємством в розмірі 10-15% від грошових надходжень ( при відповідних формах власності підприємства формування резерву є обов’язковим, наприклад, в акціонерних товариствах). Необхідність створення резерву звалю чається в тому, що в ринковій економіці підприємства являються суб’єктами ризикової діяльності. Тому створюється резерв, щоб у випадку припинення діяльності підприємства, були кошти для покриття кредитної заборгованості. Крім прибутку підприємство може зарахувати в фонд емісійних доходів – різниця між комбінаційною ціною та ціною продажу акцій.
Отже, відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення, формуючи доходи і грошові фонди, грошові надходження створюють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, удосконалення та розширення власного господарства, збільшення власного капіталу.
Залишок виручки становить валовий дохід. К. Маркс і Ф. Енгельс писали: “Валовий дохід є та частина вартості ... і вимірна частина валового продукту ..., котра залишається після відрахування частини вартості і виміряної частини всього виробленого продукту, який заміщує вкладений у виробництво і спожитий у ньому постійний капітал. Валовий дохід дорівнює, таким чином, заробітній платі + прибуток + рента”.
Валовий дохід – це грошовий вираз вартості знов створеної продукції. Він визначається як різниця між виручкою та матеріальними витратами й амортизаційними відрахуваннями у складі вартості реалізованої продукції. Валовий дохід є важливим показником діяльності підприємства і характеризує її ефективність.
РОЗДІЛ 2
Фінансово-господарська характеристика підприємства
2.1. Організаційна структура, спеціалізація та забезпеченість виробничими ресурсами ПОП “Колос” Ярмолинецького району Хмельницької області.
Приватно-орендне підприємство “Колос” має такі структурні підрозділи:
-
рільнича бригада,
-
тваринницька ферма,
-
тракторна бригада,
-
звіроферма,
-
підсобні цехи.
Спеціалізація підприємства визначається за структурою грошових надходжень від реалізації товарної продукції. Аналізуючи дані таблиці №1 можна зробити висновок, що ПОП “Колос” спеціалізується на виробництві цукрових буряків, озимої пшениці та вирощуванні великої рогатої худоби (ВРХ).
Таблиця №1
Структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції в ПОП “Колос” Ярмолинецького району Хмельницької області.
| Види продукції | 2001 | 2002 | ||
| Тис. грн | % | Тис. грн | % | |
| Зернові і зернобобові З них: озима пшениця Кукурудза Цукрові буряки Картопля Овочі Плоди М`ясо ВРХ М`ясо свиней М`ясо овець і кіз Молоко Вовна | 934 872 1 1099 - - 1 992 188 - 349 2 | 26,16 24,42 0,03 30,78 - - 0,03 27,78 5,26 - 9,77 0,06 | 645 627 - 794 1 4 1 708 99 11 362 - | 24,36 23,68 - 28,98 0,04 0,15 0,04 26,74 3,74 0,42 13,67 - |
| Разом по рослинництву і тваринництву | 3571 | 100 | 2648 | 100 |
Характеризуючи підприємство по забезпеченості виробничими ресурсами, визначають:
-
землезабезпеченість,
-
наявність і використання трудових ресурсів,
-
наявність і стан обладнання та механізмів,
-
економічну ефективність використання основних і оборотних засобів.
Землезабезпеченість – це показник, який визначається навантаженням ріллі та сільськогосподарських угідь на одного середньорічного працівника. (таблиця №2)
Проводячи аналіз землезабезпеченості ПОП “Колос”, можна зробити висновок, що у 2002 році землезабезпеченість збільшилася до 9,45 га на одного працівника, тобто на 26,8%. Зросла також питома вага ріллі з 7,4 га в 2001р до 9,4 га на одного працівника в 2002 році. Це пояснюється тим, що відбулось збільшення площі сільськогосподарських угідь на 25,5; і незначне зменшення кількості працівників на 1,1%. Рілля займає в структурі сільськогосподарських угідь більше 95% (в 2001році – 99,3%, в 2002р – 99,5%) то можна зробити висновок, що ПОП “Колос” є високорозвинутим господарством, яке вирощує зернові та технічні культури.
Таблиця №2
Землезабезпеченість ПОП “Колос” с. Правдівка, Ярмолинецького району, Хмельницької області
| Рік | Площа (га) | Середньорічна чисельність працівників, час | Припадає на 1 працівника (га) | ||
| С/г угідь | ріллі | С/г угідь | ріллі | ||
| 2001 2002 | 1326 1664 | 1317 1655 | 178 176 | 7,45 9,45 | 7,40 9,40 |
Наявність і використання трудових ресурсів в господарстві визначають за допомогою слідуючи показників.
Трудозабезпеченість – відношення кількості працівників до площі сільськогосподарських угідь.
Коефіцієнт запасу праці – це відношення фактичної кількості відпрацьованих людиною – годин до нормального запасу праці. Фактична сума відпрацьованих людиною – годин - це сума затрат праці по рослинництву і тваринництву. Нормальний запас праці визначається множенням середньорічної кількості працівників на ефективний річний фонд робочого часу 1 працівника (1885 люд-год).
Трудова активність працівників визначається в цілому по господарству і по галузям. В першому випадку це відношення фактичної кількості відпрацьованих людино-годин до чисельності працівників в господарстві; по галузям аналогічно.
Таблиця 3
Наявність і використання трудових ресурсів в ПОП “Колос” с. Правдівка Ярмолинецького району Хмельницької області
Показники | 2001р. | 2002р. |
Трудозабезпеченість чол./гаПитома вага працівників,%Рослинництво Тваринництво Нормальний запас праці тис. люд-год Фактична кількість відпрацьованих люд-год. Коефіцієнт запасу праці Трудова активність праівників, (тис. люд-год)/чол По господарству, В т.ч. в рослинництві в тваринництві | 0,13 56,18 43,82 335,53 346 1,03 1,94 1,20 2,90 | 0,11 55,68 44,32 331,76 375 1,13 2,13 1,05 3,49 |
Аналізуючи дані таблиці 3, можна зробити висновок, що трудозабезпеченість на кінець 2002 року зменшилась до 0,11, тобто на 15,4%. Питома вага працівників в рослинництві і в тваринництві зменшилась на 0,5, %. Коефіцієнт запасу праці зріс з1,03 в 2001 році до 1,13 в 2002 році, тобто на 9,7%. Трудова активність працівників в цілому по господарству збільшилась на 9,8% за рахунок збільшення трудової активності працівників в тваринництві на 20,3% і незначного зменшення аналогічного показника в рослинництві на 12,5%.
Економічна ефективність використання основних оборотних фондів визначається за наступними показниками.
Фондозабезпеченість сільськогосподарського виробництва – це відношення середньорічної вартості фондів до площі сільськогосподарських угідь.
Фондоозброєність праці – відношення середньорічної вартості фондів до чисельності працівників в господарстві.
Фондовіддача – відношення вартості валової продукції до середньорічної вартості фондів.
Фондомісткість – обернений показник до попереднього.
Норма прибутку - це відношення прибутку до суми основних і оборотних фондів, виражена в відсотках.
Таблиця 4
Економічна ефективність використання основних і оборотних фондів в ПОП “Колос” с. Правдівка Ярмолинецького району Хмельницької області
| Показники | 2001р. | 2002р. |
| Фондозабезпеченість, тис. грн../га Фондоозброєність, тис. грн../чол. Фондовіддача Фондомісткість Норма прибутку, % | 15,83 117,88 0,32 3,13 7,11 | 8,50 80,34 0,48 2,08 1,46 |
Аналізуючи дані таблиці 4, ми можемо відмітити, що знизились всі показники, крім фондовіддачі з 2001 до 2002 року. Зокрема, норма прибутку знизилась з 7,11% в 2001 до 1,46% в 2002 році (тобто на 5,65%) в зв’язку із значним зменшенням прибутку на 882 тис.грн..(78,2%).
2.2 Оцінка фінансового стану ПОП ”Колос” с. Прадівка Ярмолинецького району Хмельницької області
За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки використання їхнього майна та капіталу, їхньої ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та прибутковості, а також пошуку на цій основі способів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.
Фінансовий стан підприємства – це комплесне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських акторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Фінансовий стан підприємства залежить від результатів цього виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього випливають усі ці види діяльності підприємства. Передусім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.
Фінансовий стан підприємства треба систематично і всебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці – за кілька періодів, дасть змогу визначити “больові точки” у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення.
Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язань перед бюджетом, банком та іншими установами.
Основним завданням аналізу фінансового стану є:
-
дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;
-
дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
-
об’єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості підприємства;
-
оцінка становища суб’єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентноспроможності;
-
аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;
-
визначення ефективності використання фінансових ресурсів.
Оцінка фінансового стану підприємства проводиться за системою показників, які згруповані в наступні 5 груп:
-
оцінка майнового стану.
-
оцінка фінансової стійкості і стабільності.
-
оцінка ліквідності (платоспроможності).
-
оцінка показників ділової активності.
-
оцінка показників прибутковості.
Оцінка майнового стану здійснюється за слідуючи ми показниками.
Вартість активів – їх зростання свідчить в більшості випадків про збільшення майнового потенціалу підприємства.
Основні засоби – їх наявність характеризується за первісною та залишковою вартістю та сумою нарахованої амортизації.
Коефіцієнт зносу характеризує частку зношених основних засобів у загальній їхній вартості.
Коефіцієнт придатності – це показник, обернений до коефіцієнта зносу; він характеризує частку вартості основних засобів, що залишилися до списання.















