13582 (685845), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Вміст мікроелементів в зерні злакових, мг/кг
| Зерно | Fe | Co | Cu | I | Mn | Zn |
| Кукурудза | 303 | 0.02 | 2.19 | 0.11 | 11.1 | 19.5 |
| Овес | 41 | 0.07 | 4.86 | 0.1 | 56.5 | 22.5 |
| Ячмінь | 50 | 0.25 | 3.42 | 0.22 | 22.3 | 21.4 |
| Жито | 63 | 0.08 | 6.86 | 0.09 | 35.4 | 20.0 |
| Пшениця | 40 | 0.03 | 4.87 | 0.06 | 37.5 | 19.0 |
| Сорго | 50 | 0.21 | 2.96 | 0.08 | 28.4 | 2.6 |
| Просо | 40 | 0.03 | 16.56 | 0.02 | 17.9 | 35.0 |
У більшості зерен злаків дуже мало каротину; помітні кількості (до 5 міліграм в 1 кг) виявляються лише в жовтих сортах кукурудзи. Значно багатше зернові корми токоферолами (135 мг/кг), тіаміном (2,5—5 мг/кг), рибофлавіном (0,5— 0,8 мг/кг), нікотиновою (8—60 мг/кг) і пантотеновою (7—11 мг/кг) кислотами; у зерні відносно багато холіну (0,4—1 мг/кг); у зернах вівса і ячменю виявлені кобаломіни (2,6 мкг в 1 кг), які по своїй фізіологічній дії на організм тварини є аналогами вітаміну В12.
По енергетичній цінності провідне місце належить зерну кукурудзи; у 1 кг сухого зерна міститься 1,3 корм. од., перетравність органічної речовини досягає 90 %. Проте зерно кукурудзи бідно протеїном, лізином, окремими макро- і мікроелементами, а також деякими чинниками вітамінного живлення. Тому чергове завдання подальшого розвитку зернового господарства в нашій країні — розширення виробництва зерна бобових культур, сої, гороху.
При сумісному згодовуванні зерен злаків і бобів, мають різний хімічний склад, вони проявляють в живленні тварини взаємодоповнюючу дію. При годуванні такими сумішами знижуються витрати корму на формування в організмі тварини одиниці продукції; економіка виробництва продуктів тваринництва помітно поліпшується.
Зерна бобів відрізняються високим вмістом протеїну, але, за винятком сої, бідні жиром (табл. 1.2.5).
Зерна бобових культур містять більше амінокислот, ніж зерна злакових Перетравлюється протеїн бобів тваринами значно гірше за протеїн злаків.
При згодовуванні у великій кількості зерна бобових культур у тварин в шлунково-кишковому тракті спостерігається зайве газоутворення. Пояснюється це наявністю в зернах бобових специфічних речовин, що ускладнюють перетравлення білків. У сої інгібіторами травних протеолітичних ферментів є гемаглютиніни, уреаза, ліпоксидаза, сапоніни і естроген.
Таблиця 1.2.5
Хімічний склад та поживна цінність зерен бобових
| Зерно | Зміст % | У 1 кг корму | |||||||||||||||
| Води | Протеїну | Жиру | Клітковини | БЕР | Золи | Кормових одиниць | Перетравного протеїну | ||||||||||
| Горох | 13 | 22,2 | 1,9 | 6,4 | 54,1 | 2,8 | 1,17 | 195 | |||||||||
| Бобі | 12 | 27,3 | 1,6 | 7,7 | 48,2 | 3,2 | 1,15 | 237 | |||||||||
| Соя | 11 | 34,5 | 17,4 | 5,7 | 26,8 | 4,6 | 1,38 | 290 | |||||||||
| Люпин | 15 | 33,4 | 4,8 | 14,3 | 29,0 | 3,7 | 1,07 | 230 | |||||||||
| Віка | 14 | 25,8 | 1,3 | 5,3 | 50,6 | 3,0 | 1,16 | 200 | |||||||||
| Чину | 13 | 26,9 | 1,2 | 5,3 | 50,8 | 3,0 | 1,06 | 220 | |||||||||
| Чечевіця | 13 | 24,6 | 1,3 | 4,3 | 53,6 | 3,1 | 1,18 | 212 | |||||||||
Жир зерен бобів порівняно багатий холестерином і лецитином. За змістом мінеральних речовин зерна бобів дещо багатше за голозерні злаки.
У зерні бобів міститься більше окремих мікроелементів (кобальту, йоду, молібдену і цинку), ніж в зернах злаків, але менше марганцю.
У зернах бобів міститься незначна кількість каротину; у них в порівнянні із зернами злакових в 1,5 разу більше рибофлавіну, в 2 рази тіаміну і пантотенової кислоти і в 3—4 рази холіну.
Безазотисті екстрактні речовини зерен бобів, окрім крохмалю, містять ще полісахарид галактан.
В годівлі всіх видів сільськогосподарських тварин зерна бобів використовують тільки як білковий доповнювач до вуглеводних корм; краще поєднання виходить з двох високоенергетичних зернових кормів — сої і кукурудзи.
При згодовуванні гороху, вики і чечевиці свиням від них одержують хороший приріст маси і щільне зернисте сало. Застосування люпину в кормових цілях обмежується їх гірким смаком, який обумовлений присутністю в них шкідливих для тваринних алкалоїдів — люпину і спартеїну. У практиці годування використовують сорти з малим вмістом алкалоїдів, які також вимагають спеціальних прийомів знешкодження перед згодовуванням. Селекціонери працюють над виведенням безалкалоїдних сортів люпину.
Змінна кількість алкалоїдів міститься в зернах кормової чини, які можуть викликати у тварин, особливо у коней, при непомірному згодовувані цього корму захворювання — латинізм. [1]
1.3 Підготовка зерна до згодовування та потреба в ньому тварин
Цілі зерна, особливо з твердою, багатою клітковиною оболонкою, недостатньо повно перетравлюються тваринами. Подрібнення полегшує розжовування, живильні речовини стають доступнішими для дії на них слини і травних ферментів.
Зерна дроблять, сплющують і розмелюють з подальшим відсівом плівок або без нього. Ступінь подрібнення зернових кормів знаходиться в тісній залежності від особливості травлення різних видів сільськогосподарських тварин і від віку.
Свині краще використовують зерно дрібного помелу з розміром частинок менше 1 мм. Суха речовина ячменю дрібного помелу перетравлюється на 18% краще, ніж цілісного зерна; перетравність лізину цілісного зерна у свиней складає 32—36 %, а ячмінної муки— 72%. Поросятам в молочний період рекомендується давати цілісні підсмажені зерна ячменю або кукурудзи. При термічній обробці гинуть гриби, частина крохмалю зерен декстринізуються, вони набувають своєрідного аромату і солодкуватого смаку, подібного скориночці хліба.
Велика рогата худоба і вівці добре використовують зерно, приготоване у вигляді дерті з розміром переважаючих в помелі частинок від 1,5 до 4 мм. Телятам і ягнятам в підсосний період готують дерть з вівса з відсівом плівок; відсіяні плівки згодовують дорослим жуйним тваринам. Молодняку на відгодівлі за останній час стали згодовувати цілісні зерна ячменю в плющеному вигляді. Жуйним не рекомендується давати велику Кількість пшеничної муки. Клейковина пшениці утворює липку масу і може порушити проходження корму по стравоходу і хімусу через книжку і сітку в сичуг.
Коням і лошатам зерна звичайно згодовують в цілісному або роздробленому вигляді. Старим коням з поганими зубами дають плющене зерно. Перетравність сухої речовини вівса у коней з цілісних зерен на 4—8 % нижче, ніж з плющеного і роздробленого.
Травний апарат зерноїдних птахів краще пристосований, ніж у інших сільськогосподарських тварин, до живлення цілісним зерном. Але в сучасних індустріальних підприємствах такої можливості немає тому, що приготування біологічно повноцінних сумішей з цілісних зерен пов'язано поки з технічними труднощами. Всі зернові корми на заводах подрібнюються, змішуються з іншими подрібненими добавками, ретельно перемішуються, потім зволожуються і на спеціальних установках перетворюються на гранули, що імітують за своїми розмірами пшеничне зерно.
Курчатам, індикам і перепелам згодовувати крупні гранули недоцільно. Перед згодовуванням їх знов потрібно подрібнити і перетворити на крупу з розміром частинок, зручним для споживання.
Для підвищення біологічної цінності і смакових якостей подрібнених зернових кормів їх можна піддавати дріжджуванню або осолоджуванню.
Для підвищення біологічної повноцінності цілісного зерна застосовують пророщування або приготування з нього гідропонного корму. Ці два прийоми дозволяють одержувати зерно або молоді рослини, в яких дещо більше критичних незамінних амінокислот (лізину, метіоніну і ін.) і каротину.
При пророщуванні замоченого зерна в теплих приміщеннях через 3—4 діб його можна згодовувати дорослому птаху або іншим тваринам разом з паростками. Якщо зерно пророщувати на штучних живильних середовищах протягом 12—15 днів, то зелена частина рослин повинна бути відокремлена від залишків зерна і корінців; останні можуть бути згодовані жуйним тваринам.
Для пророщування і виробництва гідропонного корму необхідно застосовувати зерно високою схожістю (не нижче 80%); зерна, несхожості, знаходячись у вологому середовищі, швидко пліснявіють і можуть зіпсувати всю партію корму.
Економічні розрахунки і практичний досвід показали, що дорогий гідропонний корм як джерело каротину і повноцінного протеїну з великою вигодою для господарства може бути замінене при годуванні птаха і інших тварин трав'яною мукою.
Термічну обробку подрібненого зерна злаків звичайно не застосовують; вариво зерен злаків не покращує перетравності і не може замінити, підготовку їх до згодовування шляхом помелу.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
