Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

При розрахунках використовують таку формулу:

Х=(Г: П0*100)/(В-в),

де Х – кількість річняків коропа (товстолобика та інших риб), тис. шт.;

П0 – рибопродуктивність ставу за коропом (товстолобиком та іншою рибою), кг/га;

Г – площа ставу, га;

В – середня маса коропа (товстолобика та інших риб), кг;

в – середня маса річняків (цьогорічок при осінньому зарибленні) коропа (товстолобика) та інших риб, кг.

Але найчастіше господарствам і окремим його підрозділам доводиться складати план виробництва товарної риби, під виконання якого слід здійснити зариблення. Наприклад, є став площею 100 га, необхідно виробити риби 1000 ц, у тому числі 600 ц коропа і 400 ц товстолобика. Вихід з нагулу дволіток від кількості посаджених річняків – 80%, середня маса коропа – 0,5 кг, товстолобика – 0,4 кг. Визначаємо такі показники:

1) кількість дволіток коропа, яку необхідно виростити- 60000: 0,5=120000шт.

2) кількість річняків коропа для зариблення- 120000: 800*100=150000шт.;

3) кількість дволіток білого товстолобика, яку необхідно виростити – 40000: 0,4=100000шт.;

4) кількість річняків товстолобика для зариблення- 100000: 80*100=125000

Значить, для забезпечення плану вирощування 1000 ц товарної риби треба закупити 150 тис. річняків коропа і 125 тис. річняків білого товстолобика.

При цьому загальна рибопродуктивність становитиме: маса річняків коропа 150000*30=45 ц, маса річняків товстолобика 125000*20=25 ц, приріст риби 1000-70=930 ц, загальна рибопродуктивність 930: 100=9,3 ц/га, в тому числі по коропу (600 – 45): 100=5,55 ц/га, по товстолобику (400 – 25): 100=3,75 ц/га.

При розрахунках зариблення ставів доцільно виходити з рекомендованих норм щільності посадки річняків. Так, необхідно зарибити став площею 150 га. Якщо спрогнозувати напівінтенсивну форму ведення господарства, то щільність посадки коропа може бути доведена до 3 тис. шт./га, білого товстолобика – до 1 тис. шт../га, білого амура – до 100 шт./га; відповідно загальна потреба по видах становитиме 450, 150, 15 тис. штук.

У великих спеціалізованих господарствах, які вирощують власний рибопосадковий матеріал, розрахунок зариблення ставів більш складний. Наприклад, підприємству площею 4200 га необхідно виробити 70000 ц товарної риби, в тому числі 42000 ц коропа, 17500 ц білого товстолобика, 7000 ц строкатого товстолобика, 3500 ц білого амура. Розрахунок рибопосадкового матеріалу здійснюють окремо по кожному виду риби:

1) по коропу: кількість дволіток коропа, яку необхідно виростити при штучній масі 450 г 4200000: 0,45=9300000шт.;

кількість річняків, посаджених на нагул (при виході 80% дволіток від кількості посадженого рибо посадкового матеріалу) 9300000: 800*100==11625000 шт.

2) по білому товстолобику: кількість товарних дволіток (при середній штучній масі 400 г) 1750000: 0,4=4375000 шт.;

кількість річняків (при виході з нагулу 80%) 4375000: 80*100=5470000 шт.

3) по строкатому товстолобику: кількість товарних дволіток (при середній товарній масі 700 г) 700000: 0,7=1000000 шт.;

кількість річняків (при виході з нагулу 90%) 1000000: 90*100=1110000 шт.

4) по білому амуру:

кількість дволіток (при середній масі 250 г) 35000: 0,25=1400000 шт.;

кількість річняків, необхідна для зариблення (при виході з нагулу 85%) 1400000: 85*100=1750000 шт.

Після розрахунку зариблення нагульних ставів розробляють план цільового вирощування рибопосадкового матеріалу, визначають необхідне стадо плідників, кількість кормів і добрив. При неможливості цілеспрямованого вирощування рибопосадкового матеріалу робочу ситуацію по зарибленню можна визначити наявністю того чи іншого виду риби. У цьому випадку розраховують загальну потребу в річняках, а після закінчення зариблення оцінюють стан, що склався, коригують інтенсифікаційні заходи.

1.4 Розрахунок кормів і добрив для нагульних ставів

Необхідну кількість кормів (добрив) визначають, виходячи із кормового (удобрювального) коефіцієнта і частки рибо продукції, одержуваної за рахунок цих заходів. Наприклад, у ставі площею 95 га, побудованому на піщаних грунтах (природна продуктивність 1,5 ц/га), планується одержати загальну рибопродуктивність 23 ц/га при вирощуванні риби в полікультурі, в тому числі коропа – 15 ц/га, товстолобиків – 8 ц/га. Враховуючи, що оптимальне співвідношення природних і штучних кормів у раціоні коропа 20-30%, розраховують необхідну кількість добрив. Якщо прийняти, що третю частину раціону коропа становить природний корм, тобто 5 ц/га, то за рахунок добрив слід одержати 5–1,5=3,5 ц/га,в тому числі за рахунок органічних – 1 ц і за рахунок мінеральних – 2,5 ц. Знаючи удобрювальний коефіцієнт, можна розрахувати необхідну кількість мінеральних добрив 2,5*3=7,5 ц/га і органічних 100 ц/га. За рахунок кормів, таким чином, залишається одержати 15-5=10 ц/га. При кормовому коефіцієнті комбікорму становитиме 10*4,7=47 ц/га.

Виконаний розрахунок добрив коригують протягом усього вегетаційного сезону з урахуванням потреб ставу в окремих біогенах. При відсутності в колгоспах і радгоспах гідрохімічних лабораторій можна користуватись орієнтовними нормами внесення мінеральних добрив при інтенсивному вирощуванні риби (табл. 2).

Таблиця 2

Орієнтовний графік внесення мінеральних добрив у нагульні стави, кг/га

Згідно з рибницько-біологічними нормами, для експлуатації ставових господарств середня маса дволіток коропа при відповідній тривалості вегетаційного сезону у господарствах різних зон становить 350-500 г. При напівінтенсивній формі ведення господарства, застосовуваній у колгоспах, коли на одному гектарі вирощується 2-3 тис. дволіток коропа, а у став вносять добрива, розпочинати годівлю коропа слід у другій декаді червня при температурі води 18-21 градусів. При цьому рибу можна годувати одноманітним кормом, оскільки необхідні поживні речовини вона буде одержувати з природним кормом. Добовий раціон у період максимально інтенсивної годівлі становить 8, а іноді збільшується до 12-15% від маси риби.

У господарствах з високою щільністю зариблення годівлю риби починають у квітні чи на початку травня при температурі води 11-13-16 градусів з тим, щоб риба привчилась брати корм на кормових місцях чи доріжках. При низьких температурах і щільності посадки 4-9 тис. шт./га комбікорм дають на кормових місцях малими дозами (2-3% від маси посадженої риби) на мілководних ділянках ставу, які добре прогріваються сонцем. Протягом 5-7 днів риба звикає до корму. У міру підвищення температури до 17-19 градусів в кінці травня добові раціони збільшують до 7-10% від маси риби. Витрати кормів у травні становлять 11-14, в червні – 30-67, в липні – серпні – 100-140 кг/га. При підвищенні температури води і сприятливому кисневому режимі із збільшенням добового раціону збільшується частота годівлі: при температурі 18-20 градусів корм для товарної риби рекомендується давати два рази на добу, при 20-25 градусів – три рази, понад 25 градусів – 3-4 рази з урахуванням поїданості.

Орієнтовно витрати кормів можна планувати так:

Таблиця 3

План витрачання кормів при годівлі дволіток коропа, % загальної кількості

Корми по окремих декадах більш точно можна розподіляти на підставі затвердженого для господарства графіка росту риби і її добових приростів. Знаючи добовий приріст одного екземпляра, загальну кількість посадженої риби, кормовий коефіцієнт корму, визначають добовий, декадний, місячний раціони коропа. При годівлі коропа основними абіотичними факторами, які визначають добові раціони, є температура і вміст кисню у воді. Для коригування складеного графіка годівлі залежно від температурного режиму (при задовільному вмісті кисню 5-7 мг/л) використовують таблицю добових раціонів (табл.4).

Таблиця 4

Добові витрати комбікорму, кг на 1000 шт. дволіток коропа

Добову норму годівлі регулюють залежно від вмісту розчиненого у воді кисню, який вимірюють у ранкові години поблизу кормових точок. При вмісті у воді 5-6 мг/л кисню дають 100% добового раціону, при 3-4 мг/л – 70-80, при 2,0-2,5 мг/л – 40-50%. При помітному зниженні кисню годівлю припиняють. Для підтримання задовільного кисневого режиму у період інтенсивної годівлі дволіток добова норма комбікорму у непроточних ставах не повинна перевищувати 130-140 кг/га.

Характеристики

Список файлов курсовой работы