13398 (685784), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

В цілому слід відмітити, що спеціалізація, яка фактично склалася в господарстві, є прийнятою, оскільки на підприємстві склалися сприятливі умови для виробництва овочів закритого ґрунтую. Але в результаті використання застарілих засобів виробництва загальний валовий збір овочів скорочується. Враховуючи близькість розташування до обласного центру, який є основним споживачем овочів, особливо в зимовий період, спеціалізацію господарства можна вважати обґрунтованою. Але при цьому необхідно звернути увагу на поглиблення рівня спеціалізації за рахунок реконструкції, модернізації, придбання нових засобів виробництва.

2.2 Посівна площа зернових культур, технологічні вимоги до вирощування, урожайність та якість зерна.

Таблиця 2.2.1

Забезпечення земельними площами під зернові

Порівнюємо загальну земельну площу в звітному (2009) та минулому (2008) роках. Визначили, що загальна земельна площа зменшилась на 54 га, що, в свою чергу, привело до зменшення сільськогосподарських угідь.

Зменшення земельної площі визвано тим, що частка землі (а саме 10 га) було віддано під будівництво промислового підприємства, 4 га – під дачні ділянки, 40 га – фермерському господарству.

Пашня під пшеницю зменшилась на 46 га.

Питома вага сільськогосподарських угідь в звітному році склала – 59,69 %; в порівнянні з минулим роком площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 3,31%. Пашні під пшеницю (-0,79%) та просо (-3,23%) зменшились, що є негативним.

Одним із головних резервів ефективного розвитку сільського господарства є бережливе, раціональне використання землі.

Одним із показників використання земельної площі є коефіцієнт використання пахотних земель, який обчислюється відношенням площі пахотної землі, яка знаходиться в обробці (площа під посіви, сади, городи), до загальної площі пахотних земель.

Використовуючи дані таблиці 2.2.1. розрахуємо інтенсивність використання земельного фонду:

Коефіцієнт використання пахотних земель Колективного господарства “Зоря” дорівнює:

2008 р. – 0,563 2009 р. – 0,556.

З розрахунку видно, що коефіцієнт використання пахотних земель у 2009 р порівняно з 2008 р. зменшився на 0,007.

% освоєності, який дорівнює відношенню площі сільськогосподарських земель до загальної земельної площі.

2008 р – 63,00% 2009 р. – 59,69%

Аналізуючи дані, можна зробити висновок, що земля використовується не інтенсивно і інтенсивність зменшилась на 3,31%.

Слід відмітити, що площа інших угідь займає в 2008 р 16,5%, в 2009 р – 22,16 % (збільшення на 5,66%). Це свідчить про резерви невикористованої площі в господарстві.

Керівництво господарства повинно приділяти увагу до залучення нових земель в сільськогосподарський обіг.

У Колективному господарстві “Зоря” показник рівня задоволення потреб ринку становить:

фактичний - 40,4% за планом - 39,9%.

Такі розрахункові показники свідчать про невисокий рівень задоволення потреб ринку продукцією господарства. Тому за належного господарювання таке господарство матиме відчутні перспективи зростання обсягу виробництва і розширення власної ринкової ніші, міцного закріплення на ринку.

Для аналізуємого господарства (коефіцієнт зростання валового прибутку) К=813600/789000=1,031, тобто річне зростання валового прибутку становило 3,1% проти запланованого рівня.

У нашому прикладі (коефіцієнт зростання чистого прибутку) Кчп=528840/5428550=0,974.

Отже чистий прибуток зменшився протягом року.

Рентабельність КГ ”Зоря ” становила:

за показниками валового прибутку – 20,0% проти 19,1% за планом;

за показниками чистого прибутку – 13,0% проти 13,2% за планом.

Рентабельність виробів (зерна) у КГ ”Зоря” становила:

Рт = 813600/3384000*100% = 24%, що на 0,5% більше запланованого рівня.

Користуючись вихідними даними робимо розрахунки:

за планом – Вп = 4151070/490 = 8472 грн

фактично – Вп = 4197000/465=9026 грн.

Отримані розрахункові рівні продуктивності праці свідчать про те, що заплановане завдання виконане на 106,5% (9026/8472*100%). Отже приріст продуктивності праці становить 6,5%. При цьому важливо підкреслити, що продуктивність праці зросла переважно за рахунок зменшення кількості персоналу.

Зарплатоємкість продукції (зерна) у КГ “Зоря” становитиме:

ЗЄп = 542900/4197600 = 0,129 гривні проти 0,138 гривні за планом.

зарплатовіддача (ЗВп), За наявними вихідними даними вона дорівнює:

за планом – ЗВп = 4151070/571500 = 7,25 грн; фактично – ЗВп = 4197600/542900 = 7,73 гривні.

Поточні витрати на одиницю товарної продукції (зерна) у КГ “Зоря” становитимуть:

за планом – ПВ = 33362070/4151070 = 0,881 гривні; фактично – ПВ = 3384000/4197600 = 0,806 гривні.

Основними завданнями аналізу виробництва і реалізації продукції рослинництва є визначення виконання плану виробництва валової та товарної продукції, її використання, впливу основних факторів на обсяг виробленої продукції, виявлення резервів збільшення валової та товарної продукції.

Показниками, які характеризують виконання виробничої програми рослинництва є валова та товарна продукція, врожайність.

Валова продукція – це сума матеріальних благ, створених у даному господарстві, а товарна продукція – та частина, яка застосовується для реалізації. Валова продукція являється величиною для розрахунку показників продуктивності праці та економічної ефективності використання землі та техніки. Товарна продукція – це найважливіший показник для характеристики роботи підприємства та вивчення фінансового стану підприємства.

Врожайність сільськогосподарських культур являється важливим якісним показником землеробства. Вона визначається, як відношення валового збору до посівної площі, тобто кількість продукції, яка припадає в середньому на 1 га посіву.

На обсяг валової продукції рослинництва здійснюють вплив врожайність сільськогосподарської культури, розмір та структура посівної площі.

Валовий збір визначається за формулою: ВЗ = в S, де

ВЗ - валовий збір сільськогосподарської культури;

в - врожайність сільськогосподарської культури;

S – розмір посівної площі, га.

Таким чином, для збільшення валового збору сільськогосподарської продукції потрібен, в першу чергу, зріст її врожайності.

В свою чергу, на врожайність впливають слідуючи фактори:

внесення мінеральних та органічних добрив;

зміна структури посівів;

посів нових , більш врожайних сортів;

комплекс агротехнічних заходів;

якість та строки проведення польових робіт.

При аналізі потрібно виявити вплив цих факторів, розробити комплекс заходів по підвищенню валової, товарної продукції та врожайності.

Таблиця 2.2.2

Виконання плану валового збору цукрового буряка у КГ “ Зоря ” і вплив факторів на його зміни за 2009 рік.

Аналізуючи дані таблиці про виконання плану валового збору зернових у КГ “Зоря” за 2009 рік ми бачимо, що при незмінній плановій і фактичній посівній площі в 684 га валовий збір зменшився на 45220 ц, що на 34% менше, ніж було заплановано. Валовий збір зменшився за рахунок зниження врожайності з 350 ц/га до 231 ц/га (66% від запланованої.)

Характеристики

Список файлов курсовой работы