179910 (685667), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Найважливішими заходами антикризової політики є:

а) в періоди бумів

- грошово-кредитна політика: збільшення облікової ставки, продаж державних цінних паперів на відкритому ринку, підвищення норми обов’язкових банківських резервів; фіскальна політика: скорочення витрат держбюджету, збільшення податкових ставок; політика заробітної плати і тарифів:зниження заробітної плати;політика державних інвестицій: скорочення державного будівництва.

б) в періоди депресії:

- грошово-кредитна політика:зниження облікової ставки, купівля державних цінних паперів на відкритому ринку, зниження норми обов’язкових банківських резервів; фіскальна політика:додаткові витрати держбюджету, зменшення податкових ставок; політика заробітної плати і тарифів: зростання заробітної плати; політика державних інвестицій: прискорення виконання інвестиційних програм.

Інфляція

Другою формою відхилення від ринкової рівноваги на макрорівні є інфляція. Вона виступає однією з негативних ринку, тому боротьба з надмірною інфляцією виступає важливою функцією держави. В темі розглядаються суть інфляції, її види, причини та основні антиінфляційні заходи уряду. При вивченні теми слід звернути увагу на такі моменти:

Під інфляцією розуміють загальне підвищення цін. Якщо, наприклад, ціни зростають на окремі товари, то це ще не інфляція. Адже останнє може бути викликане поліпшенням якості товару, а отже, і зростанням вартості. Інфляція означає таке підвищення цін, яке супроводжується знеціненням грошей. Низька і порівняно стабільна інфляція не викликає серйозних проблем. Труднощі виникають, коли інфляція висока і одночасно - мінлива. Крім усього іншого, це означає, що швидко міняються відносні ціни - тобто співвідношення цін на різні товари. Темп інфляції вимірюється з допомогою індексів цін (Див. Тема 2, пункт) Для цього слід відняти індекс цін минулого року від індексу цін поточного року, розділити цю різницю на індекс минулого року, а тоді помножити на 100.

На практиці інфляція, як правило, вимірюється зміною індексу споживчих цін. Останній обумовлює середню вартість ринкового “кошика” споживчих товарів та послуг, до складу якого входять продовольчі товари, одяг, житло, паливо, транспорт, медичні послуги, плата за навчання та інші товари та послуги, що купуються типовим домашнім господарством повсякденного життя.

Основними причинами інфляції виступають:

• грошова емісія, незабезпечена товарною масою;

• кредитна емісія;

• криза валютно-фінансової системи;

• зростання бюджетного дефіциту та державного боргу;

• мілітаризація економіки, оскільки вона є причиною збільшення видатків бюджету, додаткового поглинання матеріальних трудових ресурсів, а отже вилучення їх із сфери виробництва споживчих товарів; збільшення споживчого попиту з боку зайнятих в оборонній промисловості

• державна монополія;

• монополізм підприємств;

• диспропорції у народному господарстві;

• механізм оподаткування - при збільшенні податку на прибуток проявляється тенденція до зниження обсягів виробництва;

• інфляція цінової надбавки-підвищення цін з метою компенсувати майбутні збитки, можливі в результаті організаційної перебудови економіки.

Серед видів інфляції виділяють: помірну інфляцію, яка характеризується повільним зростанням цін (до 10% на рік); галопуючу інфляцію (від 10 до 200% в рік); гіперінфляцію (до 1000% на рік і більше). Під час гіперінфляції поведінка споживачів визначається намаганням вкласти гроші у матеріальні цінності, Для країн, які залежать від зовнішньої торгівлі, існує загроза імпортованої інфляції Вона виникає в разі підвищення цін на імпортні товари за умови твердого валютного курсу. Окремо виділяють стагфляцію - тобто інфляцію, яка супроводжується стагнацією виробництва і високим рівнем безробіття в країні (одночасне підвищення рівня цін і рівня безробіття)

До типів інфляції відносяться: відкрита інфляція, яка характеризується постійним підвищенням цін;дією механізму адаптивних інфляційних очікувань та подавлена інфляція, характерними рисами якої є тимчасове замороження цін та доходів, встановлення граничних цін на продукцію, тотальний адміністративний контроль за цінами.

Формами відкритої інфляції є інфляція попиту (demand-puli inflation), інфляція витрат(пропозиції) яку ще іноді називають “шоком пропозиції” (supli-shok inflation, або cost push inflation), структурна інфляція. Особливий інтерес для українського читача становить така особлива форма інфляції як інфляція, пов’язана із спадом виробництва. Для ілюстрації механізму інфляції доцільно скористатися моделлю рівноваги AS-AD, маючи на увазі такі вихідні положення:

а) інфляція - це порушення рівноваги, що відбувається внаслідок зміщень кривих AD та AS;

б) причиною зрушень лінії AD можуть бути раптові зміни кожного з компонентів сукупних витрат-C, I, G а також зміни в кількості грошей, що перебувають в обігу;

в)необхідно розрізняти довгострокову пропозицію, крива якої є вертикальна пряма, і короткострокову пропозицію з класичною кривою пропозиції;

г)зрушення в обсягах виробництва, спричинені зміщеннями кривих AD та AS, є тимчасовими, Економіка тяжіє до виробництва на рівні своїх потенційних можливостей.

Моделювання інфляції попиту ґрунтується на правосторонньому зміщенні кривої AD, що є адекватним збільшенню сукупного попиту. Причинами цих змін можуть бути збільшення державних витрат, зменшення податків та збільшення кількості грошей в обігу, Під впливом таких детермінантів сукупного попиту крива AD зміщується вправо і вверх, що викличе підвищення рівня цін та зростання обсягу виробництва. Однак це ще не інфляція, так як зростання цін супроводжується збільшенням обсягів виробництва. З часом зростання цін на засоби виробництва починає наздоганяти зростання цін на продукцію кінцевого виробництва. Включається детермінанта сукупної пропозиції, крива AS зміщується вліво, обсяг виробництва повертається до свого попереднього рівня, а загальний рівень ще більше зростає. Як наслідок, має місце збільшення цін при незмінних обсягах виробництва, тобто дійсно проявляється інфляція.

Моделювання інфляції витрат (пропозиції) ґрунтується на лівосторонньому зміщенні кривої пропозиції AS, що є адекватним зменшенню пропозиції. Це відбувається під впливом очікування збільшення витрат виробництва. Такі зміни називають “шоком пропозиції”. Підвищення цін на елементи виробничих ресурсів може статись і через неврожай, стихійне лихо, різке підвищення заробітної плати під тиском профспілок. Раптове підвищення цін на ресурси зміщують криву AS вліво і вверх, ціни підвищуються, обсяг виробництва зменшується. Однак на такому обсязі виробництва економіка довго не може існувати. Під впливом, наприклад бюджетно-податкової або грошово-кредитної політики в країні забезпечується зростання сукупного попиту, крива AD зміщується вправо і вверх, обсяг виробництва повертається на попередній рівень, а ціни ще більше зростають. Маємо попередній варіант зростання цін при незмінному обсязі виробництва, тобто інфляцію.

Інфляцію попиту можна пояснити з позиції монетаризму та з позиції кейнсіанства. З точки зору монетаризму користуються висловом М. Фрідмана:” інфляція скрізь і завжди є монетарним явищем”, тобто інфляція виключно явище пропозиції грошей. Це випливає з монетаристської формули: MV = PY, з якої можна одержати формулу рівня цін.

Дійсно при незмінних швидкості обертання грошей - V та обсязі виробництва - Y рівень цін знаходиться в прямій залежності від маси грошей в обігу - М. Однак приклади з практики господарювання країнах з розвинутою ринковою економікою показують, що зростання грошової маси не завжди приводить до зростання цін. Вплив зростання грошової маси може компенсуватись зменшенням швидкості обертання грошей та збільшенням обсягів виробництва, і навпаки, зростання цін може відбуватись при зростанні швидкості обертання грошей та зменшенні обсягів виробництва. Враховуючи 2це, монетаристи вважають, що швидкість обертання грошей відносно стала величина. Будучи функцією процента якщо останній не змінюється то й швидкість обертаннях грошей також не змінюється. А зв’язок між процентною ставкою і швидкістю обертання пояснюється тим, що за вищої ставки процента люди менш схильні тримати готівку, намагаючись її позбутись. Завдяки цьому пришвидшується обертання грошей.

Кейнсіанство пояснює інфляцію попиту виходячи з теорії сукупного попиту. З курсу мікроекономіки відомо, що ціни залежать від граничних витрат - MC, а граничні витрати, у свою чергу, від рівня зарплати. За цією теорією зростання сукупного попиту веде до зростання рівня зарплати, останнє веде до зростання витрат, а це веде до зростання цін.

Різновидом одночасно інфляції попиту та інфляції пропозиції є так звана “ інфляція, пов’язана зі спадом”. ЇЇ модель розглянута у підручнику- Долан Е.Д.., Ліндсей Д.Е. Макроекономіка. с.284-286. І цікава для українського читача тому, що відтворює ситуацію з інфляцією в Україні. Така модель ґрунтується на припущенні, що уряд відчуваючи негативні наслідки очікуваної інфляції, намагається приборкати її обмеженням сукупного попиту, що приведе до падіння обсягів виробництва, а виробники є інертними у їх ставленні до цін. Проіснувавши певний час в умовах інфляції, навіть якщо відбувається реальне обмеження сукупного попиту, люди очікуватимуть зростання цін. Про схожість та несхожість вказаної моделі з ситуацією в Україні рекомендуємо прочитати у підручнику І. Родіонової, с.113-114.

Втрати від інфляції традиційно поділяють на ті, що мають місце при передбачуваній та при непередбачуваній інфляції. Суспільними втратами передбачуваної інфляції є: часта зміна цінників, каталогів тощо, що призводить до додаткових витрат—“меню витрат”(menu costs), а також втрати від частого відвідування банків для зняття коштів з поточних рахунків, на яких люди тримають усю готівку щоб запобігти втраті купівельної спроможності грошей. - “витрати зношеного взуття” (shoe leather costs)

До суспільних витрат непередбачуваної інфляції належать: 1) фіскальний податок (fiskal draq), спричинений тим, що в умовах інфляції кількісне зростання доходів має номінальний характер і може означати падіння реальних доходів; водночас норма податків протягом певного часу лишається незмінною, і платники податку несуть додатковий тягар; 2) перерозподільний ефект, коли втрачають усі, хто має фіксовані доходи, а також надає гроші у позику під незмінний процент; 3) втрата цінами регулюючої ролі, яка пояснюється тим, що внаслідок інфляційного зростання цін скорочуються обсяги виробництва і споживання (виробники скорочують виробництво через подорожчання ресурсів, споживачі обмежують споживання через зменшення реальних доходів); 4) втрата всіма грошовими показниками здатності вимірювати економічні процеси через постійну зміну масштабу вимірювання.

Серед негативних наслідків, які відчували і продовжують в деякій мірі відчувати громадяни України від інфляції, окрім перерахованих вище, можна назвати: 1) втрата будь-якої зацікавленості у продуктивній діяльності, пов’язаній із створенням товарів і послуг, і втягування все більшої частини населення у спекулятивну діяльність; 2) недоцільність заощаджень і скорочення інвестицій та пов’язане з цим тотальне гальмування технічного прогресу, руйнування виробничого потенціалу. 3) ухилення від сплати податків, корумпованість державних службовців; 4) загроза реанімації тотального адміністрування під приводом “неспроможності ринкових регуляторів” тощо.

Основними антиінфляційними заходами являються:контроль над зарплатою та цінами, індексація доходів, політика податкового регулювання, збільшення природного рівня виробництва. Серед заходів по здійсненню останнього можна назвати зміни у системі оподаткування та податкових пільг з метою підвищення продуктивності і стимулювання додаткових інвестицій, стимулювання конкуренції виробників, вкладення державних коштів у розвиток виробничої та соціальної інфраструктури.

Специфічними заходами по приборканню інфляції в постсоціалістичних країнах при переході до ринку є: обмеження ліквідності грошей, протидія зовнішнім інфляційним чинникам, підвищення курсу національної валюти, роздержавлення економіки як засіб підвищення економічної ефективності виробництва, стимулювання імпорту, подолання хронічного дефіциту державного бюджету.

Характеристики

Список файлов книги