3283 (685484), страница 10
Текст из файла (страница 10)
На страхування приймається здорові, з певними віковими обмеженнями тварини (велика рогата худоба, коні, свині, мули, невелика рогата худоба, хутрові звірі, собаки, бджолосім’ї, коти, декоративні птахи, екзотичні тварини).
На страхування не приймаються виснажені тварини, та тварини, що знаходяться в місцевості, де оголошений карантин.
Домашні тварини страхуються від таких ризиків:
на випадок загибелі або падежу від хвороб чи стихійного лиха, дії електричного струму, замерзання, задушення, отруєння травами, укусу змій або комах, утоплення, попадання під транспортний засіб та ін.
на випадок вимушеного забою;
на випадок лікування тварини від хвороби чи травми, одержаної внаслідок нещасного випадку;
на випадок викрадення або навмисних неправомірних дій третіх осіб.
При укладанні договору страхування страхова сума встановлюється на кожну тварину окремо, та її розмір не може бути вищій за ринкову вартість тварини (страхову оцінку).
Страхове відшкодування виплачується за системою першого ризику, тобто у розмірі суми збитку, але не вище за страхову суму, вказану в договорі страхування.
Страхування домашнього майна громадян (побутової техніки, меблі тощо) проводиться на добровільній основі з ціллю захисту власності громадян від будь-яких випадковостей. Страхувальниками домашнього майна виступають фізичні особи - власники цього майна.
Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном. На страхування приймається належне страхувальнику та/або членам його сім'ї майно: предмети домашньої обстановки, побуту та вжитку, що призначені для використання з метою задоволення побутових та культурних потреб сім'ї (особи), а саме:
- меблі;
- килими, килимові вироби, покривала, скатертини, портьєри;
- ковдри, пледи, подушки та інші речі постільного призначення;
- тюлегардинні вироби;
- музичні інструменти;
- електронна апаратура побутового призначення (телевізори, відеомагнітофони, радіоприймачі, комп'ютери, приставки до телевізорів та інше);
- електропобутові прилади (печі СВЧ, електроплити, праски, пральні машини, холодильники);
- електроосвітлювальна апаратура;
- посуд;
- газові плити;
- спортивний інвентар;
- інше майно.
Страхуванням покриваються прямі збитки страхувальника внаслідок страхового випадку (страхових випадків), в результаті яких пошкоджено або повністю знищено та стало непридатне до використання застраховане майно.
Об'єктом страхування можуть бути також майнові інтереси, пов’язані з витратами страхувальника при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору.
Особливо цінне майно (вироби з дорогоцінних металів та коштовного каміння, хутро, картини, антикварні речі та ін.) може бути застраховане за спеціальним договором, який передбачає особливі умови страхування).
На страхування може прийматись все домашнє майно, яке є в господарстві, окремі його групи (меблі, одяг і т.д.) або окремі предмети (телевізор або холодильник та інш.).
До страхових ризиків відносяться:
1) стихійне лихо: повінь, буря, ураган, шквал, злива, град, зсув, вихід підгрунтових вод, просідання ґрунту, землетрус, удар блискавки та інш.;
2) пожежа, вибух, затоплення (проникнення в застраховане приміщення води з водопровідної, каналізаційної та теплової мережі, а також дощових вод);
3) протиправні дії третіх осіб - викрадення (замах на викрадення) застрахованого об'єкту, а також інші дії сторонніх осіб цілеспрямованого неправомірного характеру.
Страхування може провадитися як за всіма ризиками, так і по окремим ризикам.
Договори страхування майна громадян мають короткостроковий характер. Термін дії договору встановлюється за згодою сторін, як правило, в повних календарних місяцях та не більше як на один рік
Для прийому на страхування матеріальних цінностей страхувальник оглядає майно і дає страхову оцінку, нараховує і отримує належні страхові платежі, видає клієнту страхове посвідчення (поліс).
Страхова сума не повинна перевищувати дійсної вартості майна. За бажанням страхувальника майно може бути застраховане у визначеному відсотку (частці) від його дійсної вартості. Страхові внески страхувальник може сплачувати в готівковій чи безготівковій формі, одноразово за весь термін страхування чи в декілька разів.
При настанні страхового випадку страховик повинен скласти страховий акт, що підтверджує цей юридичний факт, його обставини і причини та визначає розмір збитку і суму страхового відшкодування. Страховик має право стягати в судовому порядку виплачене страхове відшкодування з винних осіб.
Страхування домашнього майна здійснюється за системою першого ризику, тобто страхове відшкодування виплачується у розмірі суми збитку за знищене, пошкоджене або викрадене майно, але в границях страхової суми.
8.4 Системи страхування
Системи страхування (системи страхової відповідальності) є головною частиною договору страхування і визначають величину, умови і методи здійснення страхового відшкодування.
У майновому страхуванні застосовують кілька систем страхової відповідальності.
1. Система страхування за дійсною вартістю майна. За цією системою страхове забезпечення дорівнює величині збитків, тобто має місце повне покриття збитків страхувальника страховиком.
2. Страхування за системою пропорційної відповідальності передбачає виплату страхового відшкодування, яке розраховується за формулою:
(8.3)
де Q – страхове відшкодування;
S – страхова сума за договором;
W – вартісна оцінка об'єкта страхування;
Т – фактична сума збитків.
Сума збитку розраховується за наступною формулою:
T = W – I + P – B (8.4)
де Т – фактична сума збитків;
W – вартісна оцінка об'єкта страхування;
I – сума зносу на день укладання договору страхування;
P – витрати з рятування;
B – вартість залишків, придатних для повторного споживання.
3. Страхування за системою першого ризику передбачає виплату страхового відшкодування у розмірі збитків, але в межах страхової суми.
Під "першим ризиком" у страховій справі розуміють ризик, вартісна оцінка якого не перевищує страхової суми.
При страхуванні за цією системою всі збитки в межах страхової суми (перший ризик) відшкодовуються повністю, а збитки, що перевищують страхову суму (другий ризик), страховиком не відшкодовуються зовсім.
8.5 Страхування урожаю
Страхування майна сільськогосподарського товаровиробника має свої особливості. Їх основна діяльність – вирощування сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень – є найбільш ризикованою за діяльність інших підприємств, бо вона здійснюється переважно під відкритим небом, де на кінцеві результати істотно впливають коливання кліматичних умов та інших природних чинників, які точно прогнозувати неможливо.
До особливостей страхування врожаїв сільськогосподарських виробників відноситься:
Тісний зв'язок страхування з результатами діяльності сільськогосподарських підприємств, розмір страхового забезпечення залежить від рівня врожайності.
Універсальність страхування, тобто охоплення практично всіх стихійних лих.
Визначення збитку виробляється в цілому по господарству, що допускає не розпорошувати засоби страхового фонду, при невеликих втратах і разом з тим відшкодовувати великі збитки.
Страхування урожаю проводиться в обов’язковій та добровільній формах. На добровільній основі передбачено страхування:
урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень плодоносного віку;
дерев й плодово-ягідних кущів, що зростають у садах, та виноградників.
Не приймаються на страхування багаторічні насадження, знос або зрідження яких становить понад 70 %, а також ті що підлягають списанню з балансу.
Договір зі страхування врожаю сільськогосподарських культур укладається не пізніше визначеного агрономічними службами оптимального строку посіву (посадки) для даного регіону, а за багаторічними насадженнями - до припинення їх вегетації.
Страховий захист для всіх сільськогосподарських культур починається з дня їх посіву (висадки) і закінчується в останній день збирання урожаю.
Врожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень страхується від наступних ризиків:
пошкодження або загибелі з причини вимерзання, сильних снігопадів, граду, зливи, бурі, урагану, повені, землетрусу, пожежі.
вимокання, випрівання, спричинені стихійним лихом.
За згодою сторін перелік страхових випадків можна доповнювати або скорочувати.
При визначенні збитку та страхового відшкодування, у разі втрати урожаю, для порівняння береться середній рівень врожайності за останні 5 років. У разі втрати багаторічних насаджень збитком вважається балансова вартість загиблих рослин з урахуванням зносу та відшкодування виплачується в розмірі цієї балансової вартості.
Розмір збитку сільськогосподарського підприємства при страхуванні врожаю визначається за наступною формулою:
У =(Урф – Урс)*Цз*S (8.5)
де У – розмір збитку сільськогосподарського підприємства;
Урф, Урс – врожайність з 1 га відповідно фактична поточного року і середня за попередні 5 років;
Цз – закупівельна ціна 1 ц у поточному році;
S – площа посіву під врожай поточного року.
Розмір відшкодування, виплаченого страховою компанією розраховується наступним чином:
(8.6)
де Q – страхове відшкодування;
У – розмір збитку сільськогосподарського підприємства;
Ч – частка участі страхової компанії у покритті збитку (у відсотках).
8.6 Страхування транспортних засобів і вантажів
Під транспортним страхуванням розуміється сукупність видів страхування від небезпек, виникаючих на різних шляхах повідомлення - морських, річкових, повітряних, сухопутних, змішаних. Об'єктами страхування можуть виступати як самі транспортні засоби, так і вантажі, які ними перевозяться. Страхування вантажів часто називається карго, а страхування транспортних засобів – каско (Каско – це борт транспортного засобу).
Каско страхування водного транспорту забезпечує захист судовласників та інших осіб, які експлуатують судно, від ризику заподіяння збитку через загибель цього судна.
Договір страхування укладається на будь-який термін за згодою сторін, в основному це на рік, або на один рейс.
Звичайно правилами страхування суден передбачається п'ять різновидів умов страхування суден:
1. «З відповідальністю за загибель і ушкодження».
2. «Без відповідальності за ушкодження, крім випадків аварії»
3. «Без відповідальності за приватну аварію».
4. «З відповідальністю тільки за повну загибель судна, включаючи
утрати з рятування».
5. «З відповідальністю тільки за повну загибель судна».
Страхова сума установлюється в рамках страхової вартості судна, якою вважається вартість будівництва судна в цінах, що діяли до початку страхування з урахуванням зносу, тобто балансова вартість судна.
При страхуванні водного транспорту обов’язковому відшкодуванню підлягають збитки:
а) від повної загибелі судна (фактичної або конструктивної). страховими випадками вважаються:
вогонь, блискавка, буря, вихор та інші стихійні лиха;
катастрофи, посадки на мілину, зіткнення з іншим судном, нерухомим або плавучим об’єктом, якщо судно перекинеться або затоне;
нещасні випадки при навантаженні, укладанні і вивантаженні вантажу;
вибухи на борті судна при перевезенні палива, вибух казанів
недбалість або помилки капітану, механіка, членів команди, лоцмана.
б) від зникнення судна безвісті.
Не відшкодовуються збитки в наслідку:
навмисних дій;
якщо судно знаходилося в незадовільному стані перед виходом у рейс;
при зносі, корозії судна та його частин в розмірі більш за 60 %.
Каско страхування авіаційного транспорту здійснюється з метою захисту майнових інтересів власника повітряного судна або повітряного перевізника, що експлуатує дане повітряне судно на законних підставах, які пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням повітряним судном.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
