95981 (685102), страница 8

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

С

До = ---------, (2.21)

СЗ

де С - собівартість реалізованих товарів

СЗ - середньорічні залишки

До = 315582,9 / 62605,5 = 5,04

За досліджуваний період оборотний капітал ВАТ «Лубнифарм» зробив 5 обертів.

Наступним етапом є визначення тривалості одного оберту оборотних коштів за досліджуваний період:

СЗ * Д 365

ОД (оборотність в днях) = --------- = --------- (2.22)

С До

ОД (оборотність в днях) = 365 / 5,04 = 71,4

Ефективність експортних операцій досягається тільки тому випадку, коли прискорення оборотності з'єднується з необхідним рівнем рентабельності продажів. Розрахунок рентабельності представлений в таблиці 2.8:

Таблиця 2.8

Рівень рентабельності експорту, грн.

Не дивлячись на збільшення виручки від продажів на 165,95 %, збільшення собівартості на 166,82 % викликало зменшення рівня рентабельності експортних продажів на 4,5 %.

Для характеристики роботи підприємства у галузі імпорту його об'єми за звітний рік порівнюються з об'ємами попереднього року, представлені в таблиці 2.9:

Таблиця 2.9

Об'єм імпорту в розрізі держав-покупців

Об'єм імпорту збільшився на 469849,77 грн. У державній структурі імпорту звертає на себе увагу збільшення постачань з Росії, залучення нового іноземного постачальника з Єгипту. Збільшення російських постачань обумовлене деякими пільгами згідно оподаткування ввезених з Росії товарів, що означає зменшення витрат діяльності і можливе збільшення прибутків.

2.3 Шляхи поліпшення зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Лубнифарм»

Економічний механізм господарювання стосовно підприємств доцільно розподілити на два блоки: перший блок включає елементи зовнішньоекономічного середовища, яке функціонує між держаними структурам та підприємствами, а другий - внутрішньогосподарського економічного середовища.

До складу зовнішньоекономічного середовища необхідно віднести такі елементи: цінова політика, яка повинна забезпечити відповідний рівень рентабельності виробництва і паритет цін на продукцію; система оподаткування; фінансово-кредитна система, яка діє через систему субсидій, дотацій, субвенцій, а також через кредитні угоди; система страхування майна.

Блок внутрішньогосподарського економічного середовища включає такі елементи: система майнових відносин; система трудових відносин; форми організації праці та її матеріального стимулювання; система розрахункових цін на продукцію та тарифи на послуги і роботи.

З метою забезпечення паритету цін між товаровиробниками і промисловими підприємствами необхідно забезпечувати співвідношення між цінами на продукцію й цінами на промислові товари та послуги, що споживаються підприємствами.

Відомо, що на всі види продукції і послуг ціни мають тенденцію до зростання, а тому виникає об'єктивна необхідність у визначенні цінового співвідношення через показник індексу номінального паритету (відношення індексу цін на продукцію за відповідний проміжок часу на індекс цін на окремі види промислової продукції та послуг).

Ефективне функціонування підприємств значною мірою залежить від створення внутрішньогосподарського економічного середовища. Виробничо-економічні відносини у підрозділах підприємства формуються з урахуванням удосконалення його спеціалізації. Організаційно-виробничої структури, підвищення професійної кваліфікації працівників і спеціалістів.

Важливе місце в системі виробничих відносин відіграє форма організації праці. Найбільш поширеною формою внутрішньогосподарської організації праці є бригада.

В умовах ринкових відносин виникає об'єктивна необхідність удосконалення внутрішньогосподарських товарно-грошових відносин на основі неколективної, а персональної відповідальності. Підрозділи основного виробництва, а також обслуговуючи підрозділи розробляють відповідні програми і укладають з адміністрацією підприємства, договори на виробництво відповідної продукції та надання послуг.

З метою підвищення трудової, технологічної дисципліни і відповідальності за кінцеві результати доцільно з урахуванням інтересів власника майна будувати відносини не з окремими підрозділами, а з конкретними працівниками.

Доцільно укладати договір між підприємством і працівником у форму внутрішньогосподарського лізингу, в якому виділяється об'єкт лізингу, термін та порядок виплати лізингових платежів (можливий фінансовий або оперативний внутрішньогосподарський лізинг). Згідно з договором лізингоодержувач сплачує підприємству певну плату виробленою продукцією як за ринковою ціною, так і за собівартістю.

У системі заходів щодо ефективного використання трудових ресурсів доцільно розробляти і укладати трудові угоди (контракти) по всіх категоріях працюючих. Це дає можливість як спеціалістам, так і працівникам різних підрозділів підприємства визначитися з виконанням відповідних функцій, індивідуальним положенням про оплату праці, знати свої права, а також нести відповідальність за порушення трудової, технологічної та фінансової дисципліни.

Таким чином, практична реалізація основних елементів господарського механізму дає можливість (навіть при обмежених інвестиціях) досягти вагомих показників виробничо-фінансової діяльності та соціального розвитку.

РОЗДІЛ 3.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «ЛУБНИФАРМ»

3.1 Облік зовнішньоекономічних операцій

ВАТ «Лубнифарм» використовує в своїй зовнішньоекономічній діяльності такий її вид як експорт і імпорт товарів. Тому облік зовнішньоекономічних операцій умовно можна розділити на облік експортних операцій, облік імпортних операцій, а також приділити увагу обліку відряджень співробітників підприємства за кордон.

Експорт товарів (робіт, послуг) є продажем товарів (робіт, послуг) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) з вивозом або без вивозу цих товарів (робіт, послуг) за митну територію України, включаючи реекспорт. При цьому поняття «Реекспорт (реекспорт товарів)» означає продаж іноземним суб'єктам господарювання і вивіз за кордон України товарів, раніше імпортованих на територію України (ст. 1 Закону про зовнішньоекономічну діяльність).

Декларування здійснюється шляхом заяви в установленій формі (письмовою або усною) точних даних про мету переміщення товарів і інших предметів через митний кордон України і відомостей безпосередньо про переміщувані товари і предмети, а також інших відомостей, необхідних для митного оформлення і контролю.

Юридична або фізична особа, що здійснює декларування, іменується декларантом. За рішенням (письмовій заяві) сторін для здійснення декларування товарів може притягуватися третя сторона — підприємство, що має свідоцтво про визнання його декларантом, має в своєму штаті осіб, уповноважених на декларування (що отримали відповідні кваліфікаційні свідоцтва), і допущене митницею до здійснення декларування. Для ВАТ «Лубнифарм» послуги з декларування надає фірма ТОВ «ЮГ-РТ».

З метою декларування товарів, переміщуваних через митний кордон України, ВАТ «Лубнифарм» за допомогою декларанта ООО «ЮГ-РТ» заповнює і подає митному органу письмову заяву встановленої форми - вантажну митну декларацію.

Документом, що містить відомості про товари, транспортні засоби і інші предмети і мету їх переміщення через митний| кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів, є вантажна митна декларація.

Оформлені митним органом листи вантажної митної декларації розподіляються в наступному порядку:

- перший основний лист («Екземпляр для митниці») — зберігається разом з комплектом документів, на підставі яких здійснювалося митне оформлення, в митному підрозділі, що здійснює митне оформлення, протягом 12 місяців, після чого передається на зберігання в архів митниці;

- другий основний лист («Екземпляр для статистики») — використовується в підрозділі митної статистики митного органу;

- третій основний лист («Екземпляр для митниці») — використовується в підрозділі митних доходів і платежів митного органу;

- четвертий основний лист («Екземпляр для митниці») — використовується залежно від виду зовнішньоекономічної операції;

- п'ятий основний лист («Екземпляр для декларанта») — передається декларанту.

Додаткові листи вантажної митної декларації (форма № МД-3) розподіляються в аналогічному порядку.

Вантажна митна декларація заповнюється декларантом на державній мові за допомогою комп'ютера. Під час заповнення вантажної митної декларації може примінитися іноземна мова, якщо переклад державною мовою назв суб'єктів або фірмової (комерційного) назви товару є недоцільним і істотно не впливає на принцип здійснення заходів тарифного або нетарифного регулювання. Допускається використовувати оборотну сторону вантажної митної декларації для штампів і написів державних контролюючих органів.

Вантажна митна декларація, заповнена із стираннями і помилками, до оформлення не приймається. Виправлення у вантажній митній декларації можуть бути зроблені шляхом перекреслювання помилкових і внесення правильних відомостей (друкарським способом або від руки). Кожне виправлення завіряється друком декларанта. У графах 12, 22, 37, 42, 45, 46, 47 виправлень не допускаються.

Вантажна митна декларація вважається за оформлену за наявності на всіх її листах особистого номерного друку інспектора митниці, який здійснив митне оформлення товару.

Оформлена вантажна митна декларація засвідчує право суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності на розміщення товарів в певний митний режим і підтверджує права і обов'язки осіб, вказаних у вантажній митній декларації, щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських і інших операцій.

Характеристики

Список файлов ВКР