2662 (684815), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

– клієнт надає касирові паспорт і дорожні чеки для перевірки;

– касир перевіряє паспорт і відповідність зразка підпису на дорожніх чеках його підпису в паспорті;

– касир перевіряє дорожні чеки: а) наявність характерних ліній і захисних елементів дорожніх чеків; би) на предмет відсутності на дорожніх чеках слідів виправлень або написів; у) зразок підпису клієнта має бути проставлений у відповідному місці; г) уточнює тип валюти, яку хоче отримати клієнт; д) уважно стежить за тим, як і де клієнт ставить другий підпис на чеці.

Дорожні чеки з двома підписами приймаються касиром до оплати, а клієнтові видаються готівкові засоби з врахуванням комісії банку і документ, який підтверджує проведення операції.

Розглянемо порядок ведення операцій по пластикових картах. Кредитними картками є пластикові картки, на яких зашифрована інформація, яка дає можливість їх власникам здійснювати платежі і отримувати гроші готівкою. Успіхом користуються картки платіжних систем Visa, Eurocard-mastercard, American Express. У банку видача валюти готівкою по кредитній картці здійснюється касиром на основі документів, які регулюють операції по обслуговуванню кредитних карток. Для роботи з кредитною карткою, наприклад Visa, касир повинен:

– її ідентифікувати, тобто проведення її дійсність;

– зробити зовнішню перевірку картки на предмет відсутності пошкоджень;

– перевірити термін картки;

– виявити наявність голограм і захисних символів;

– перевірити наявність підпису клієнта;

– звірити особу клієнта з фотографією в паспорті.

Далі проводиться оформлення і заповнення. Касир уточнює яку суму бажає клієнт отримати по кредитній картці, після чого відбиває злиться на принтері в 3-х екземплярах. Далі записується номер, серія, країна видачі і дата закінчення терміну дії паспорта, сума готівкових коштів. Касир проставляє код авторизації і дату операції, а перші цифри номеру картки заносить в спеціально передбачені клітинки. Після заповнення злиться касир пропонує розписатися на нім власникові картки і звіряє підпис з оригіналом підпису на картці і в паспорті, після чого ставить свій підпис. Далі касир робить запит авторизації. Необхідну інформацію дає центр авторизації, в який поступає інформація від всіх країн – емітентів карток. При здобутті позитивного результату клієнт отримує суму.

Отже, перелік валютних операцій, що їх здійснює банк показує, що хоча ВАТ «Альфа-банк» вже достатньо часу присутній на українському ринку, все ж є певні шляхи щодо його розвитку та вдосконалення існуючої системи валютного обігу. Крім того необхідно пам’ятати, що ВАТ «Альфа-банк» є партнером багатьох вітчизняних банків на ринку Россії.

2.3 Аналіз операцій ВАТ «Альфа-банк» на міжнародному й внутрішньому валютному ринку

Аналіз діяльності банку на міжнародному ринку приводить до необхідності окреслення основних причн, які лягли в основу прийняття рішення керівництвом банку про вихід за межі вітчизняного валютногоринку. Першою прчиною є звісно отримання прибутку. Мається на увазі максимізувати власний прибуток за рахунок обертання на міжнародному валютному ринку та співпраця з провідними фінансовими установами Європи та Світу. Крім того вихід на міжнародний ринок одразу відкриває валютні ринки інших країн. Це відбувається або через відкриття власних філій чи представництв так і за допомогою іноземних партенрів.

Другою причиною є стабільність міжнародного валютного ринк по відношенню до вітчизняного та більша його місткість, що в свою чергу сприяє пришвидшеному обігу грошей. Це також приносить прибуток, пичому за умови наявності постійної пропозиції валюти: того ж долару чи євро, в умовах кризи дає змогу банку отримувати більші і сталіші прибутки за рахунок операцій в валюті на міжнародному ринку в той ас як вітчизняний певним чином законсервований.

Мабуть ще однією вагомою причиною виходу банку на міжнародний ринок є політики мінімізації банківських ризиків. Річ у тім, що будь яка диверсифікація: валютна, диверсифікація портфелю банку чи навіть широкий спектр партнерів мінімізує – саме по собі вплив банківських ризиків. Таким чином вони стають більш керовані а це в сво чергу мінімізує втрати банків від їх впливу [17].

Операції з валютними цінностями та розрахунки в іноземній валюті посідають провідне місце у банківському бізнесі. На сучасному етапі розвитку вітчизняні банки не тільки обслуговують експортно-імпортні розрахунки суб’єктів підприємницької діяльності, а й виступають безпосередніми учасниками операцій на внутрішньому та міжнародних валютних ринках, забезпечуючи у такий спосіб зміцнення ринкових перетворень у всіх сферах економіки. Провідна роль банків на валютному ринку обумовлюється значними обсягами операцій, що становлять близько 90 %, та спектром послуг, які забезпечують попит широкого кола суб’єктів. Особливістю діяльності банку у сфері валютних операцій є його функція агента валютного контролю, що зобов’язує банк здійснювати контроль за дотриманням вимог валютного законодавства. Така багатогранна спрямованість банку у сфері валютних операцій визначає певні вимоги до системи інформаційного забезпечення, що використовується для підготовки і прийняття управлінських рішень. За валютними операціями ця система повинна забезпечувати необхідну інформацію для валютного регулювання та контролю, планування та стратегії, раціонального використання ресурсів.

Для однозначного тлумачення валютних операцій та валютних цінностей необхідне правильне розуміння та використання термінів. Чинним законодавством, а саме Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», визначено таке.

1) «валютні цінності»:

• валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;

• платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті, валюті України та банківських металах;

• іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;

• банківські метали — це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів;

2) «валютні операції»:

• операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

• операції, пов’язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності;

• операції, пов’язані з увезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Різновидність валютних операцій банку базується на сутності операцій та їх особливостях і вимагає певної класифікації. Практично, інвалютні операції можна поділити на такі групи:

• торговельні та неторговельні операції;

• поточні операції, що пов’язані з рухом капіталу, термінові операції;

• власні операції банку та операції, що здійснюються за дорученням клієнтів.

З погляду бухгалтерського обліку, розрахунки в іноземній валюті поділяються за датою розрахунків та датою операції і можуть бути балансовими та позабалансовими. Отже, існують різні типи валютних операцій, що має значення у процесі управління банківським бізнесом.

Для здійснення аналізу валютних операцій, визначення їх ефективності банк на власний розсуд, залежно від обсягів та напрямів операцій, здійснює їх групування. При цьому слід мати на увазі, що частина розрахунків клієнтів банку за зовнішньо-економічними контрактами здійснюється у національній валюті, але відповідно до вимог валютного законодавства теж належить до категорії валютних операцій.

Зважаючи на те, що бухгалтерський облік та форми звітності, які базуються на його даних, є основним джерелом у системі формування інформації, розглянемо класифікацію валютних операцій за принципом побудови плану рахунків. Відповідно до цього принципу валютні операції можуть бути згруповані за такими напрямами:

Відкриття та обслуговування кореспондентських рахунків.

Відкриття та обслуговування поточних та депозитних рахунків клієнтів — суб’єктів підприємницької діяльності.

Відкриття та обслуговування поточних та депозитних рахунків клієнтів — фізичних осіб.

Міжбанківські кредити в іноземній валюті.

Міжбанківські депозити в іноземній валюті.

Кредитування фізичних осіб.

Кредитування юридичних осіб.

Операції з цінними паперами, що емітовані в іноземній валюті.

Операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Перекази в іноземній валюті.

Конверсійні операції з готівковою іноземною валютою.

Розмін або обмін банкнот.

Операції з дорожніми та іменними чеками в іноземній валюті.

Інкасо неплатіжних банкнот в іноземної валюті.

Надання дозволу на вивіз іноземної валюти за межі України.

Позабалансові операції.

Операції купівлі-продажу валюти.

Інструменти для хеджування.

Гарантії, поручительства, акредитиви.

Кредитні лінії.

Операції застави [16].

Якість аналізу валютних операцій банків значною мірою залежить від повноти і достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності. Чинний План бухгалтерського обліку комерційних банків сьогодні надає можливість повною мірою відобразити розрахунки в іноземній валюті та реально оцінити валютні активи і пасиви банку.

Відображення валютних операцій у балансі банку має певні особливості, які необхідно враховувати, здійснюючи аналітичні процедури:

• валютні операції відображаються у балансі банку у подвійній оцінці — за номіналом та в гривневому еквіваленті за офіційним курсом;

• принцип мультивалютності, який полягає у відображенні операцій в іноземній валюті за тими ж рахунками, що й операції у гривнях. Зв’язок між операціями в іноземній та національній валютах забезпечується використанням технічних рахунків;

• поділ статей балансу, де відображаються валютні операції, на монетарні та немонетарні.

Монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Монетарні статті балансу переоцінюються під час кожної зміни офіційного валютного курсу;

Немонетарні статті — статті інші, ніж монетарні статті балансу. Операції, які належать до цієї категорії, відображаються у балансі у національній валюті за курсом, чинним на дату відображення у бухгалтерському обліку.

Прикладом немонетарних статей балансу можуть бути дебіторська заборгованість за авансами з придбання основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей та кредиторська заборгованість з продажу основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей тощо. Вони відображаються у фінансовій звітності за офіційним валютним курсом на дату розрахунку.

Основною метою аналізу валютних операцій є:

• забезпечення необхідною інформацією процесу управління та прийняття рішень стосовно операцій з іноземною валютою;

• забезпечення можливості розроблення аргументованої концепції розвитку банку, яка базується на комплексному підході до аналізу валютних активів та пасивів банку, зовнішнього та внутрішнього середовища, що дає змогу проводити діагностику та прогнозування банківської діяльності в цілому і на валютному ринку зокрема;

• формування лімітної політики банку;

• дотримання нормативів НБУ у сфері валютних операцій.

Основними завданнями аналізу валютних операцій, які забезпечують виконання даної мети, є:

• оцінювання діяльності банку на валютному ринку, його масштабності та конкурентоспроможності;

• визначення достатності можливостей банку для повного та адекватного співвідношення обсягів валютних операцій зі ступенем прийнятого ризику і рівнем прибутковості;

• контроль показників валютного ризику, що забезпечується дотриманням установлених нормативів відкритої валютної позиції;

• оцінка ефективності формування та використання валютних ресурсів;

• визначення способів залучення валютних коштів на вигідних умовах;

• оцінювання прибутковості валютних операцій;

• обґрунтування доцільності здійснення тих чи інших валютних операцій банку;

• оцінювання ефективності впровадження нових банківських продуктів;

• визначення об’єктивних та суб’єктивних факторів, що впливають на здійснення валютних операцій.

Загальні напрями аналізу валютних операцій банку мають однакові підходи з тими, що застосовуються до операцій у національній валюті. Винятком є ті валютні операції, що не мають своїх аналогів серед операцій у національній валюті. До таких належать:

• торгівля іноземною валютою;

• конверсійні операції з готівковою іноземною валютою;

• розмін або обмін банкнот, номінованих в іноземній валюті;

• операції з дорожніми та іменними чеками в іноземній валюті;

• інкасо неплатіжних банкнот в іноземної валюті;

• надання дозволу на вивіз іноземної валюти за межі України;

• розрахунки за зовнішньоекономічними контрактами;

• позабалансові валютні інструменти.

Аналіз цих операцій має певні особливості та потребує урахування обсягів, курсів, за якими вони здійснюються, вимог валютного законодавства тощо. Оцінка валютних активів та пасивів банку повинна базуватись на показниках їх структури, динаміки її змін, структури операцій, їх частки у загальній масі валютних операцій, визначенні їх прибутковості взагалі тощо.

Джерелами інформації для проведення аналізу структури валютних активів та пасивів, їх динаміки та визначення ефективності використання валютних коштів є:

• баланс комерційного банку (форма 1 Д);

• оборотно-сальдовий баланс комерційного банку (форма 10);

• звіт про структуру активів та пасивів за строками (форма 631);

• розшифрування валютних рахунків (форма 550 Д);

• обороти за рахунками в іноземній валюті (форма 550);

• довідка про залучені кошти та їх залишки на кореспондентському рахунку (форма 381);

• звіт про дотримання економічних нормативів (форма 611);

• звіт про залишки коштів, що розміщені в інших банках (форма 618);

• дані про встановлення банками кореспондентських відносин (форма 619);

• дані про рух коштів у гривнях на рахунках іноземних банків, що відкриті в банках України (форма 522);

• дані про структуру активів та пасивів за строками в розрізі груп валют (форма 631);

• інформація про курс та обсяги операцій з готівкою іноземною валютою та банківськими металами (форма 521);

• інформація про курс та обсяги операцій з іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України (форма 520);

• звіт про оборот готівкової іноземної валюти (форма 527);

• виписки за аналітичними рахунками балансових рахунків № 1001, 1011, 1500, 1510, 1511, 1512, 1515, 1520, 1600, 1819, 1919, 2600, 2620, 2630, 2809, 2909, 3800, 3801, 6204;

• документи дня;

• протоколи рішення профільних комітетів;

• угоди з клієнтами;

• дані про курси іноземних валют;

• інформація стосовно ринкових цін на ресурси тощо.

Першочерговий етап аналізу діяльності банку — оцінювання структури його валютних активів і пасивів, визначення масштабів його діяльності на валютному ринку. Для цього необхідно визначити та проаналізувати питому вагу валютних активів та зобов’язань банку в їх загальному обсязі, динаміку та тенденції розвитку у цій сфері діяльності.

Частка валютних активів (Чв.а) та зобов’язань банку (Чв.з) у їх загальному обсязі розраховується за такими формулами (табл. 2.1.):

Характеристики

Список файлов ВКР