2201 (684748), страница 31

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 31)

, (4.3)

де: у(х) – значення функції при заданому аргументі, що знаходиться між значеннями аргументів х_і та х_і+1;

у_і+1 – значення функції при (і+1)-ому аргументі;

у_і – значення функції при і-ому аргументі;

х_і+1 – (і+1)-те значення аргументу;

х_і – і-те значення аргументу.

Звідси дорівнюватиме:

.

Для визначення коефіцієнта η_в потрібно скористатися таблицею значень світлової характеристики η_в світлових прорізів при боковому освітленні:

;

;

.

Отже,

.

Оскільки, фактичне значення природного освітлення менше нормованого (0,486<1,35), то природнє освітлення в приміщенні недостатнє і необхідні заходи щодо його поліпшення.

Для освітлення приміщення застосовуються люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт. Система освітлення - загальна. Отже, нормоване значення освітленості повинне становити не менше 300 люкс (СНиП II-4-79).

Схема розміщення світильників у приміщенні наведено на рисунку 4.3.

Рисунок 4.3 – Схема розміщення світильників

Розрахуємо фактичне значення освітлення (Е_ф), враховуючи те, що потужність ламп – 40Вт, кількість ламп у світильнику – 4 шт.

Фактичне значення штучного освітлення (Е_ф) розраховується за формулою:

, (4.4)

де: F_л – світловий потік лампи, лм (для люмінесцентних ламп потужністю 40 Вт – 2100 лм);

η_В – коефіцієнт використання світлового потоку (η_В=0,4-0,6);

η_В=(0,4+0,6)/2= =0,5;

N – кількість світильників, шт.; N = 4 шт.;

n – кількість ламп у світильнику, шт.; n = 4 шт.;

S – площа приміщення, м²; S = 4,5*6=27 м²;

K_з – коефіцієнт запасу (K_з = 1,5-2); K_з = (1,5+2)/2 = 1,75;

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z = 1,1).

Тоді:

(люкс).

Отже, фактичне значення штучного освітлення близьке до нормативного (323,23>300), а це свідчить про достатність штучного освітлення в приміщенні.

Схема розрахунку природної вентиляції наведена на рисунку 4.4.

Рисунок 4.4 – Схема розрахунку природної вентиляції

Розрахуємо об’єм приміщення:

(м³).

Розрахуємо об’єм адміністративного приміщення, що припадає на одного працюючого:

(м³/чол.).

Оскільки згідно зі СНиП 2.09.04-87 об’єм приміщення, що припадає на 1-го працюючого, повинен становити 40 (м³), що більше ніж фактичне значення даного показника – 11,25 (м³/чол.), у відділі потрібно забезпечити повітрообмін не менше L₁=30 (м³/год) на кожного працюючого. Розрахуємо необхідний повітрообмін L_н м³/год за формулою:

, (4.5)

де: n – найбільша можлива кількість працюючих у приміщенні.

L_н = 30*6 = 180 (м³/год).

Знайдемо фактичне значення повітрообміну, користуючись схемою, наведеною на рисунку 4.4, за формулою:

, (4.6)

де: µ – коефіцієнт витрати повітря; µ = 0,55;

F – площа квартирки; F = 0,3*1,2 = 0,36 м²;

V – швидкість виходу повітря через квартирку або вентиляційний канал, м/с, яка розраховується за формулою:

, (4.7)

де: g – прискорення вільного падіння; g = 9,8 (м/с²);

H₂ – тепловий тиск, який розраховується за формулою:

, (4.8)

де: та - відповідно об’ємна вага повітря ззовні приміщення та всередині його, кГ/м³.

Об’ємна вага повітря розраховується за формулою:

, (4.9)

де: Р_б – барометричний тиск мм рт. ст.; Р_б = 750 мм рт. ст.;

Т – температура повітря, К⁰; всередині приміщення: для теплого періоду року t=28⁰С або Т=310⁰С, для холодного періоду року - t=17⁰С або Т=290⁰С; ззовні приміщення: для літа t=24⁰С або Т=297⁰С, для зими t=-11⁰С або Т=262⁰С (СНиП 2.04.05-91).

;

;

;

.

Знайдемо h₂ із співвідношень:

, (4.10)

(м);

(м²);

(м²).

Розв’яжемо систему:

Звідси:

;

;

(м/с);

(м/с);

(м³/год);

(м³/год).

Оскільки фактичне значення повітрообміну значно перевищує нормативне значення як взимку, так і влітку, то природна вентиляція (аерація) неефективна. Тому для підвищення ефективності вентиляції в приміщенні необхідні додаткові заходи.

При оцінці метеорологічних умов у досліджуваному приміщенні необхідно порівняти фактичні значення параметрів мікроклімату: температури повітря, відносної вологості, швидкості переміщення повітря, інтенсивності теплового випромінювання за наявності його джерел у приміщенні з нормативними значеннями, встановленими ДСН 3.3.6.042-99.

Фактичні значення можна одержати за допомогою безпосередніх власноручних вимірів або використати готові дані вимірів, якщо вони є в санітарно-технічних паспортах досліджуваних приміщень.

Швидкість переміщення повітря у приміщенні, крім того, можна знайти із формули (4.6), якщо за площу, яку буде переміщатися повітря кількістю , взяти вертикальну площу перетину досліджуваного приміщення:

(м/с). (4.11)

Для мого прикладу:

(м/с).

Беручи до уваги, що в адміністративно управлінських приміщеннях виконуються за енерговитратами легкі роботи, то відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 для холодного періоду року нормативними будуть:

1. температура: оптимальна 21-24⁰С, допустима 20-25⁰С;

2. відносна вологість: оптимальна 40-60%, допустима не більше 70%;

3. швидкість переміщення повітря: оптимальна 0,1 м/с, допустима не більше 0,2 м/с.

Для теплого періоду:

1. температура: оптимальна 22-25⁰С, допустима 21-28⁰С;

2. відносна вологість: оптимальна 40-60%, допустима не більше 60%;

3. швидкість переміщення повітря: оптимальна не більше 0,2 м/с, допустима 0,1-0,3 м/с.

Значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в аналізованому підрозділі наведені в підсумковій таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 – Підсумкова таблиця

Параметр	Значення параметра		Нормативний документ
	фактичне	нормативне
1. Освітленість штучна (лк)	323,23	300	СНиП II-4-79
2. Значення коефіцієнта природного освітлення (%)	0,486	1,35	СНиП II-4-79
3. Температура повітря (0С):
взимку	20	21 - 25	ДСН 3.3.6.042-99
влітку	24	22 - 28	ДСН 3.3.6.042-99
4. Відносна вологість повітря (%):
взимку	65	< 75	ДСН 3.3.6.042-99
влітку	55	< 60	ДСН 3.3.6.042-99
5. Повітрообмін (м3/год):
взимку	1029,28	180	СНиП 2.09.04-87
влітку	658,63	180	СНиП 2.09.04-87
6. Швидкість переміщення повітря (м/с)	0,051	< 0,2	ДСН 3.3.6.042-99

Аналізоване приміщення за небезпекою виникнення пожежі відповідно до ОНТП 24-86 належить до категорії В (пожежонебезпечні – в ньому наявні легкозаймисті речовини – папір, дерево).

Можливими причинами пожежі можуть бути:

1. коротке замикання в електричній мережі, що може спричинити загорання наявних легкозаймистих речовин;

2. займання паперу і дерева через необережне поводження з вогнем;

3. поширення вогню з сусідніх приміщень.

Попередити пожежу можна шляхом розроблення правил безпечної поведінки із вогнем, усуненням можливості виникнення короткого замикання.

У разі виникнення пожежі своєчасно та з мінімальними наслідками дають можливість загасити її наявні пожежна сигналізація та вогнегасники.

План евакуації працівників та матеріальних цінностей на випадок пожежі наведений на рисунку 4.5.

Умовні позначення рисунку 4.5: * – досліджуване приміщення; - шляхи евакуації.

4.3 Заходи щодо поліпшення умов праці

Для поліпшення умов праці в досліджуваному приміщенні необхідно покращити природне освітлення шляхом застосування матеріалів, що підвищують відбиття світла від поверхонь приміщення, а також зняти сонцезахисні жалюзі. Можна також збільшити коефіцієнт запасу шляхом застосування скла, яке краще пропускає природне освітлення. При цьому зміняться такі показники:

1. загальний коефіцієнт світлопроникнення:

= 0,8 * 0,85 * 1 * 1 * 0,9 = 0,6 (шляхом зняття сонцезахисних жалюзі, =1);

Рисунок 4.5 – План евакуації із приміщення

2. коефіцієнт, що враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення при ρ_сз=0,5 (за рахунок застосування для внутрішніх поверхонь приміщення світлових кольорів), звідки r₁(1,3)=3;

3. коефіцієнт запасу: К_з=1,3 (шляхом покращення якості матеріалу, через який проходять сонячні промені):

.

Оскільки в такому випадку фактичне значення освітленості всеодно не відповідає нормативному, то необхідно застосувати штучне освітлення, яке відповідає нормативному значенню та забезпечить достатнє освітлення в будь-який час.

Для зменшення надлишкового повітрообміну в холодний період року (1029,28 замість необхідних 180 м³/год) пропоную скоротити час провітрювання приміщення до:

хвилин

хвилин

Х = 180 * 60 / 1029,28 = 10,5 хв. на годину.

ВИСНОВКИ

Банківський менеджмент – це сукупність принципів, форм, методів і засобів управління банком у ринкових умовах, наука про надійні і ефективні системи управління процесами і відносинами, які становлять зміст діяльності банку; керівництво, керівні кадри і органи банківської установи.

Банківський менеджмент поділяється на організаційний та фінансовий. Організаційний стосується розв’язання загальних проблем і специфіки управління банківським колективом, створення організаційних структур та систем забезпечення діяльності банку. Фінансовий менеджмент комерційного банку – це система принципів, форм, методів і засобів грошових відносин, управління фінансовими ресурсами з метою забезпечення високої ефективності і фінансової стабільності в діяльності банку з врахуванням коливань кон’юнктури на фінансових ринках.

Характеристики

Список файлов ВКР