1686 (684675), страница 8
Текст из файла (страница 8)
де: 
— поточні активи балансу (Форма 1 строка 260);
— поточні зобов ' язання балансу (Форма 1 строка 620);
Цей результат співвідноситься з одиницею і показує, скільки грошових одиниць поточних активів припадає на одну грошову одиницю поточних зобов’язань.
При Кл. заг. <2 вважається, що платоспроможність підприємства невисока існує певний фінансовий ризик. Співвідношення 2: 1 вважається нормальним, але для деяких сфер бізнесу воно може коливатись від 1,2 до 2,5 [59].
Коефіцієнт термінової ліквідності (Кл. терм) — це відношення активів високої ліквідності (Алікв) до поточних зобов’язань:
, (1.24)
де: Алікв — активи високої ліквідності = поточні активи — запаси (Форма 1 строки (260100110120130140150);
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кл. абс) характеризується відношенням грошових засобів та коротк. цінних паперів (Г, Цп) до поточних зобов’язань:
, (1.25)
де: Г, Цп — грошові засоби та короткострокові цінні папери (Форма 1 строки (230+240));
Значення цього коефіцієнта є достатнім, якщо він перевищує 0,20,25 [59].
Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованостей — показує наскільки термінові надходження від боржників до підприємства відповідають терміновим вимогам кредиторів до підприємства:
, (1.26)
де: Здеб — короткострокова дебіторська заборгованість (Форма 1 строки (160+170+180+190+200+210));
Зкред — короткострокова кредиторська заборгованість (Форма 1 строки (520+530+540));
Значення цього коефіцієнту є сприятливими, якщо він перевищує 1,25.
Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є фінансова стійкість. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання.
В табл.1.8 наведені алгоритми розрахунків показників фінансової стійкості підприємства з використанням форм фінансової звітності — Форма 1 “Баланс" та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності” [25], [26]:
Для оперативного розрахунку абсолютних показників фінансової стійкості (коефіцієнту покриття запасів оборотними коштами) вартість запасів (З) порівнюється з послідовно поширюваним переліком таких джерел фінансування [59]:
власні оборотні кошти (НВОК);
власні оборотні кошти і довгострокові кредити та позики (НВОК + Дп);
власні оборотні кошти, довго — та короткострокові кредити і позики
(НВОК + Дп + ДФЗ).
Відповідно до забезпеченості запасів згаданими варіантами фінансування можливі чотири типи фінансової стійкості:
1. Абсолютна стійкість — для забезпечення запасів (З) достатньо власних оборотних коштів; платоспроможність підприємства гарантована: З < НВОК
2. Нормальна стійкість — для забезпечення запасів крім власних оборотних коштів залучаються довгострокові кредити та позики; платоспроможність гарантована: З < НВОК+Дп
3. Нестійкий фінансовий стан — для забезпечення запасів крім власних оборотних коштів та довгострокових кредитів і позик залучаються короткострокові кредити та позики; платоспроможність порушена, але є можливість її відновити: З < НВОК + Дп + ДФЗ
4. Кризовий фінансовий стан — для забезпечення запасів не вистачає “нормальних" джерел фінансування; підприємству загрожує банкрутство:
З > НВОК + Дп + ДФЗ
Забезпеченість запасів джерелами формування є сутністю фінансової стійкості, її зовнішнім проявом, а наслідком є платоспроможність (ліквідність).
Таблиця 1.8
Алгоритми розрахунку показників фінансової стійкості
| Показник | Умов. позн. | Формула для розрахунку | Джерела інформації з форм фінзвітності | |||
| ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ | ||||||
| 1 | Власні обігові кошти (робочий, функціонуючий капітал) | Рк | Оборотні активи — короткострокові зобов ' язання | Форма 1 (260+270620630) | ||
| 2 | Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами | Кзвк | Власні обігові кошти / оборотні кошти | Форма 1 (380+430080) /Форма1 (260+270) | ||
| 3 | Маневреність робочого капіталу | Мрк | Запаси / Робочий капітал | Форма 1 (100+120 +130+140+150) /Форма1 (260+270620630) | ||
| 4 | Маневреність власних обігових коштів | Мвок | Грошові Кошти / Власні обігові кошти | Форма 1 (230+240) /Форма1 (380+430080) | ||
| 5 | Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів | Кзап | Власні обігові кошти / Запаси | Форма 1 (380+430080) /Форма1 (100+120 +130+140+150) | ||
| 6 | Коефіцієнт покриття запасів | Кпз | "Нормальні" джерела покриття запасів / Запаси | Форма 1 (380+430 +480080+500+520+530+540) /Форма1 (100+120 +130+140+150) | ||
| 7 | Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) | Кавт | Власний капітал / Валюта Пасивів балансу | Форма 1 (380+430+630) /Форма1 (640) | ||
| 8 | Коефіцієнт маневреності власного капіталу | Км | Власні обігові кошти / Власний капітал | Форма 1 (380+430+630080) /Форма1 (380+430+630) | ||
| 9 | Коефіцієнт концентрації позикового капіталу | Кпк | Позиковий капітал/Валюта пасивів | Форма 1 (480+620) /Форма1 (640) | ||
| 10 | Коефіцієнт фінансової стабільності | Кфс | Власні кошти / позикові кошти | Форма 1 (380+430+630) /Форма1 (480+620) | ||
| 12 | Коефіцієнт фінансової стійкості | Кфст | Власний капітал + довгострокові зобов ' язання / Валюта пасивів | Форма 1 (380+430+480+630) /Форма1 (640) | ||
Розрахунок класу кредитоспроможності проводиться при розрахунках фінансової стійкості та ліквідності підприємства. При цьому впроваджені типові форми “Класу кредитоспроможності" [48] (табл.1.9):
Таблиця 1.9
Клас кредитоспроможності позичальників
| Показник | 1 клас | 2 клас | 3 клас |
| Коефіцієнт незалежності | більше 0,6 | від 0,3 до 0,6 | менше 0,3 |
| Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,2 та більше | від 0,15 до 0,2 | менше 0,15 |
| Коефіцієнт проміжної ліквідності | 0,7 та більше | від 0,4 до 0,7 | менше 0,4 |
| Коефіцієнт покриття | 2,0 та більше | від 1,0 до 2,0 | менше 1,0 |
1.4 Методи дисконтованих оцінок кредитоспроможності позичальників при довгостроковому інвестиційному кредитуванні
Інвестиційний проект розробляється задовго до реального початку його здійснення.
Реалізація проекту може тривати роками й десятиліттями. У проектному аналізі прийнятий метод зрівнювання різночасових грошей, так зване дисконтування [57].
Майбутня цінність Бс сьогоднішніх грошей визначається за формулою:
(1.27)
де С — сьогоднішня сума грошей, що інвестуються;
d — постійна норма дисконту, що дорівнює прийнятій для інвестора нормі прибутку на капітал;
t — тривалість розрахункового періоду (в роках);
Сьогоднішня цінність Сб майбутніх грошей визначається таким чином:
(1.28)
Перерахунок поточних і майбутніх сум в еквівалентній вартості шляхом дисконтування дозволяє визначити цінність проектів на основі поточних і майбутніх витрат і результатів. Підраховані за кожний рік життя проекту, вони дисконтуються, а потім підсумовуються з метою одержання загального показника цінності проекту, на основі якого роблять висновок щодо прийнятності проекту.
Критерії, що використовуються в аналізі інвестиційної діяльності, можна підрозділити на дві групи в залежності від того враховується чи ні часовий параметр:
1) засновані на дисконтованих оцінках;
2) засновані на облікових оцінках. До першої групи відносяться критерії:
чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV);
індекс рентабельності інвестиції (Probability Index, PI);
внутрішня норма прибутку (Internal Rate of Return, IRR);
модифікована внутрішня норма прибутку (Modified Internal Rate of Return, MIRR);
дисконтований строк окупності інвестиції (Discounted Payback Period, DPP).
До другої групи відносяться критерії:
строк окупності інвестиції (Payback Period, PP);
коефіцієнт ефективності інвестиції (Accounting Rate of Return, ARR).
а) Метод розрахунку чистого приведеного ефекту
Цей метод заснований на зіставленні величини вихідної інвестиції (IC) із загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, генерованих нею протягом прогнозованого періоду.
Оскільки приплив коштів розподілений у часі, він дисконтується за допомогою коефіцієнта r, встановлюваного інвестором самостійно виходячи зі щорічного відсотка повернення, який він хоче чи може мати на інвестований їм капітал. Припустимо робиться прогноз про те, що інвестиція (IC) буде генерувати протягом n років річні доходи в розмірі Р1, Р2, …, Рn.
Загальна накопичена величина дисконтованих доходів (Present Value, PV) і чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV= ЧДД чистий дисконтований доход) відповідно розраховуються по формулах [57]:
(1.29)
(1.30)
Якщо NPV>0, то проект варто прийняти; якщо NPV<0, то проект варто відкинути; NPV=0, то проект ні прибутковий, ні збитковий.
Дамо економічне трактування критерію NPV з позиції власників компанії, що по суті і визначає логіку критерію NPV:
якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії зменшиться, тобто власники компанії понесуть збиток;
якщо NPV=0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії не зміниться, тобто добробут її власників залишиться на колишньому рівні;
якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії, а отже, і добробут її власників збільшиться.
Проект із NPV=0 має додатковий аргумент у свою користь — у випадку реалізації проекту добробут власників компанії не зміниться, але в той же час обсяги виробництва зростуть, тобто компанія збільшиться в масштабах.
Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку NPV модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):
(1.31)
де j — прогнозований середній рівень інфляції.
б) Метод розрахунку індексу рентабельності інвестиції.
Цей метод є по суті наслідком попереднього.
Індекс рентабельності (PI) = ІД (індекс доходності) розраховується по формулі [57]:
(1.32)
Якщо PI>1, то проект варто прийняти; якщо PI<1, то проект варто відкинути; якщо PI=1, то проект є ні прибутковим, ні збитковим.
Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку PI. модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):
(1.33)
в) Метод розрахунку внутрішньої норми прибутку інвестиції
Під внутрішньою нормою прибутку інвестиції (IRR= ВНД) розуміють значення коефіцієнта дисконтування r, при якому NPV проекту дорівнює нулю:
IRR = r, при якому NPV = f (r) = 0.
Іншими словами, якщо позначити IC=CF0, то IRR знаходиться з рівняння [57]:
(1.34)
За допомогою таблиць вибираються два значення коефіцієнта дисконтування r1
(1.35)
де r1 — значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому
f (r1) >0 (f (r1) <0)); r2 — значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f (r2) <0 (f (r2) >0)).
г) Метод визначення строку окупності інвестицій
Цей метод, що є одним з найпростіших і широко використовуємих у світовій обліково-аналітичній практиці, не припускає тимчасової упорядкованості грошових надходжень [57]. Алгоритм розрахунку строку окупності (СО) залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестиції. Якщо доход розподілений по роках рівномірно, то строк окупності розраховується розподілом одноразових витрат на величину річного доходу, обумовленого ними. При одержанні дробового числа воно округляється убік збільшення до найближчого цілого. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то строк окупності розраховується прямим підрахунком числа років, протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивним доходом. Загальна формула розрахунку показника СО має вид:
, при якому 
(1.36)
Нерідко показник СО = РР розраховується більш точно, тобто розглядається і дробова частина року; при цьому робиться припущення, що грошові потоки розподілені рівномірно протягом кожного року.
Тоді формула (1.36) модифікується для розрахунків як:
(1.37)
При враховуванні часового аспекту в розрахунок приймаються грошові потоки, дисконтовані по показнику WACC, а відповідна формула для розрахунку дисконтованого строку окупності (DPP) має вид:
, при якому 
(1.38)
Очевидно, що у випадку дисконтування строк окупності збільшується, тобто завжди DPP>PP. Іншими словами, проект прийнятний за критерієм СО може виявитися неприйнятним за критерієм DPP= ДСО [57].
Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку ДСО (DPP) модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):
(1.39)
1.5 Менеджмент оцінки кредитоспроможності позичальника та необхідного рівня забезпеченості кредитів
Опираючись на проведений аналiз кредитоспроможностi та фiнансового стану позичальника, банк може зробити висновок про реальнiсть, можливостi та способи повернення надаваної позики та ступiнь кредитного ризику.
Якщо у процесi оцiнки кредитоспроможностi клiєнта банк дiйшов позитивного висновку про привабливiсть кредитної угоди, то наступним елементом визначення рiвня кредитного ризику даної справи постає залучення достатнього забезпечення кредиту, позаяк будь-якi прогнознi розрахунки, навiть найоптимiстичнiшi, не здатнi передбачити усiх можливих ускладнень з поверненням позики та процентiв пiд час її використання [61].
Сутнiсть даного методу захисту вiд кредитних ризикiв полягає у тому, що позичальник апрiорно гарантує вiдшкодування суми кредиту та процентiв за ним. До таких гарантiй вiдносять: неустойку, заставу (заклад), поступку вимог та прав, передавання права власностi, гарантiї та поруки, страхування.
Наведенi форми забезпечення повернення кредиту оформлюються спецiальними документами, котрi мають юридичну силу i закрiплюють за кредиторами визначене джерело для погашання позики у разi вiдсутностi коштiв у позичальника при настаннi строку виконання зобов'язань.
Неустойка (штраф, пеня) — це визначена законодавством або кредитним договором грошова сума, котру боржник повинен сплатити кредитору у разi невиконання зобов'язань або їх неналежного виконання, зокрема, у разi прострочення виконання. Пеня, як правило, застосовується у випадках несвоєчасного виконання зобов'язання, у процентному вiдношеннi до суми простроченого зобов'язання i є продовжуваною (тривалою) вiдповiдальнiстю, тобто застосовуваною послiдовно за кожний з перiодiв прострочення до повного виконання зобов'язання. Штраф може виражатись у процентному вiдношеннi до суми неналежного виконання зобов'язання або у твердiй сумi. Так, зазвичай кредитним договором передбачається сплата бiльшої процентної ставки за непогашену у строк заборгованiсть та невиплаченi проценти за позикою, рiзниця ж мiж платою за користування позикою у разi прострочення платежiв її повернення та платою при своєчасному її погашаннi за своїм змiстом i є пенею; за нецiльове використання кредиту, виявлене банком, — штраф у процентному розмiрi вiд суми нецiльового використання.
Застава, згiдно чинного законодавства України, є способом забезпечення зобов'язань, зокрема, отриманих позик. У цьому випадку банк набуває права у разi невиконання позичальником зобов'язання щодо повернення кредиту та процентiв за ним задовiльнити свої вимоги за рахунок вартостi заставленого предмету. Тому предмет застави повинен володiти наступними характеристиками:
1. Висока лiквiднiсть. Пiд лiквiднiстю у даному разi розумiють здатнiсть заставленого активу до конвертацiї у грошовi засоби.
2. Здатнiсть до тривалого зберiгання. (щонайменше, протягом термiну дiї кредитного договору).
3. Вiдносна стабiльнiсть ринкових цiн на заставлений предмет та наявнiсть реальної вартостi предмета застави.
4. Низькi витрати на зберiгання (утримання) та можливу реалiзацiю застави.
Предметом застави можуть бути майно та майновi права. В залежностi вiд об'єкта застави розрiзняють декiлька видiв застави:
1) застава товарно-матерiальних цiнностей: при застосуваннi цiєї форми в якостi предмета застави виступають партiї сировини, матерiалiв, готової продукцiї. Перевагу надають товарам, торгiвля котрими проводиться на бiржi, тобто таким, на якi легко визначити ринкову цiну. Прийнятнiсть товарно-матерiальних цiнностей для застави зумовлюється якiстю цiнностей та доступнiстю кредитора до здiйснення контролю за їх збереженням. Критерiями якостi товарно-матерiальних цiнностей вважають вищенаведенi характеристики предметiв застави. Також умовою використання товарних запасiв у виглядi застави є можливiсть їх страхування.
2) застава дебiторських рахункiв: прийнятнiсть даного виду застави визначається такими критерiями, як якiсть товарiв та послуг, що реалiзуються, та фiнансова стiйкiсть покупця. У зв'язку з цим банки аналiзують динамiку покупця, що характеризує повернення окремих цiнностей, а також динамiку, структуру та тривалiсть дебiторської заборгованостi стосовно кожного платника.
3) застава цiнних паперiв: в заставу приймають державнi цiннi папери та папери пiдприємств та фiрм. Обов'язковою умовою тут постає висока лiквiднiсть цiнних паперiв. Якщо за предмет застави використовують, наприклад, акцiї фiрм, то у даному випадку мова не йде про акцiї, емiтованi підприємством-позичальником, а про тi акцiї, котрi вiн придбав на ринку цiнних паперiв, позаяк вкладення капiталу у цiннi папери є його реальним майном.
4) застава векселiв: можливе широке застосування даного виду застави з розвитком комерцiйного кредитування та вексельного обiгу в Україні. Головна вимога до векселя як до предмета застави полягає в обов'язковостi вiдображення реальної товарної угоди. Слiд враховувати також строк платежу за векселем, якiсть та асортимент товарiв, що продаються в кредит.
5) застава депозитiв, що знаходяться у тому ж банку: найбiльш зручний i найбiльш привабливий для банку вид застави, оскiльки застава пропонується одразу у грошовiй формi, банк має пряму змогу контролювати стан предмета застави, а у разi невиконання позичальником своїх вимог заставлений депозит просто використовується банком для погашення боргу.
6) застава нерухомостi (iпотека): зазвичай використовується при наданнi великих довгострокових кредитiв, так званих iпотечних позик. Iпотекою визнається застава землi, нерухомого майна, при якiй земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьої особи. Предметом iпотеки може бути майно, пов'язане iз землею — будiвля, споруда, квартира, пiдприємство (його структурнi пiдроздiли) як цiлiсний майновий комплекс, а також iнше майно, вiднесене законодавством до нерухомого.
7) застава дорогоцiнних металiв: в якостi предмета застави приймають монети, зливки, вироби iз золота, срiбла, платини, дорогоцiннi каменi, коштовностi тощо. Цей вид застави у даний час застосовується дуже рiдко.
8) застава рухомого майна: обладнання, машини, механiзми, iнвентар, транспортнi засоби, худоба та iнше — для промислових, комерцiйних та iнших фiрм, фермерських господарств; предмети довготривалого вжитку (в т. ч. особистi транспортнi засоби) — для iндивiдуальних позичальникiв.
Якщо розглядати заставу майна бiльш широко, то банк в якостi застави може приймати i права позичальника на володiння заставленим майном.
Предмет застави може залишатися у володiннi як заставодавця (позичальника), так i заставодержателя (банку-кредитора). Природньо, що кращим випадком для банку щодо контролю та впевпеностi у збереженнi предмета застави є передання останнього на зберiгання заставодержателю. У даному разi рухоме майно, заставлене пiд забезпечення отримуваної позики, передане у володiння заставодержателевi, є закладом. У випадку залишення предмета застави у заставодавця пiд замком та печаткою заставодержателя таку заставу називають твердою.
При оцiнцi предмета застави банку слiд мати на увазi, що реальна вартiсть заставленого майна повинна бути не меншою суми кредиту та витрат щодо виконання кредитного договору та договору застави. Як правило, загальна заборгованiсть за кредитом з метою зниження ризику кредитування не повинна перевищувати 7075% вартостi заставленого предмета — тодi кредит вважається забезпеченим.
Банку слiд також перевiрити, чи пропоноване в заставу майно не є вже ранiше заставленим, тобто у жодному разi не припускати можливого перезаставлення, оскiльки у разi неповернення суми боргу позичальником звернення стягнення на заставлене майно може бути не задоволене, i кредитний ризик таким чином значно зросте.
Гарантiя — це форма забезпечення надаваної позики у виглядi договору, котрий укладається мiж банком-кредитором та третьою особою гарантом про вiдповiдальнiсть за повернення позичкового боргу клiєнта шляхом надiслання у банк гарантiйного листа та прийняття цього листа банком до виконання. Можна також вважати встановленими договiрнi стосунки в частинi гарантiї, якщо у договорi мiж банком та отримувачем кредиту є посилання на наданий банку гарантiйний лист. Гарантами можуть виступати будь-якi фiнансово стiйкi органiзацiї або банки. Вважаються найменш ризикованими позики, наданi пiд гарантiї уряду або iнших банкiв. Строк дiї гарантiї передбачають зазвичай на 1015 днiв довшим вiд термiну повернення боргу. Гарант несе субсидарну вiдповiдальнiсть, тобто кредитор має право вимагати задоволення заборгованостi у повному обсязi або окремiй її частцi вiд гаранта тiльки у разi неможливостi їх задоволення за рахунок боржника. Якщо позичальник при настаннi термiну погашання позики не має коштiв на розрахунковому рахунку, непогашений кредит стягується у безспiрному порядку з рахунку гаранта.
Порука — також форма забезпечення кредиту, згiдно якої поручитель на пiдставi письмово укладеної угоди зобов'язується перед банком-кредитором вiдповiдати за виконання позичальником свого боргу у повному обсязi або його частцi. Якщо iнше не обумовлене договором поручительства, то:
а) у разi невиконання зобов'язань боржник та поручитель несуть вiдповiдальнiсть перед банком як солiдарнi винуватцi боргу;
б) поручитель вiдповiдає в тому ж обсязi, як i боржник, зокрема, за сплату процентiв, вiдшкодування збиткiв, сплату неустойки;
в) особи, якi спiльно дали поручительство, несуть вiдповiдальнiсть перед банком солiдарно.
Поступка (цесiя) на користь банку вимог та рахункiв позичальника третiй особi як наступна форма забезпечення означає передавання прав банковi змiнювати напрямок грошового потоку вiд реалiзацiї товарiв та послуг на погашання кредиту при настаннi термiну його повернення. Цесiя виконується на пiдставi укладеної мiж банком та позичальником угоди, в котрiй зазначаються сума вимог та рахункiв, що пiдлягають перепоступцi, та iншi умови. Коли позичальник має розрахунковий рахунок у даному банку, то угода про перепоступку не є обов'язковою, а момент перепоступки можна передбачити у кредитному договорi.
Ще одним методом захисту банкiв вiд кредитних ризикiв у своїй дiяльностi та однiєю з можливих форм забезпечення надаваних позик є така галузь, як страхування окремих випадкiв, вiрогiдних у взаємовiдносинах мiж кредитором та позичальником. Оскiльки комерцiйним банкам чинним законодавством забороняється власна дiяльнiсть у сферi страхування, банки для вiдстоювання своїх iнтересiв звертаються до страхових компанiй.
Даний спосiб широко застосовується практично у всьому свiтi. Страхування операцiй та дiй, пов'язаних з наданням кредитiв, передбачає повне передання вiдповiдальностi та ризику органiзацiї, котра страхує кредит.
До кредитних ризикiв, котрi можна застрахувати, вiдносять:
а) страхування ризикiв забезпечення кредитiв;
б) страхування пiдприємницьких ризикiв позичальника, що стосуються використовуваної ним позики;
в) страхування банкiвських кредитiв та контрактiв, пiд якi надаються кредити.
г) страхування забезпечення кредитiв, що передбачає можливiсть застрахувати заставлюване матерiальне майно, цiннi папери, (акцiї, сертифiкати, векселi тощо).
Безпосереднiм видом страхування вiд кредитних ризикiв для комерцiйних банкiв є страхування банкiвських кредитiв та контрактiв, пiд якi надаються кредити. Дана послуга страхових компанiй України виникла на етапi перехiдної економiки. Вона складається з наступних видiв:
1) страхування ризику неповернення кредиту: договiр страхування укладається мiж страховиком та банком. У договорi передбачається рiвень вiдповiдальностi страховика, котрий не повинен перевищувати 90%. Страхова сума визначається як загальний борг позичальника за кредитом. За цим видом страхування можливi два варiанти:
а) мiж банком та страховиком укладається загальна угода, згiдно якої банк передає на страхування ризики неповернення кредитiв за всiма кредитними договорами;
б) на страхування передаються тiльки окремi ризики.
Зрештою, страхування ризику неповернення кредитiв у даний час майже не використовується, оскiльки банки не хочуть бути страхувальниками та сплачувати страховi премiї, хоча за цiєю формою договору iнтереси банкiв захищаються.
2) страхування вiдповiдальностi позичальникiв за неповернення кредитiв:
даний договiр укладається мiж страховиком та позичальником. Страхова сума також дорiвнює загальному борговi клiєнта. Даний вид страхування зараз доволi поширений, проте у зв'язку з впливом цiлого ряду негативних чинникiв економiчної стагнацiї, полiтичної хиткостi та податкової дискримiнацiї, зростанням обсягiв непогашених заборгованостей його не можна вважати ефективним. Застосовуються й iншi юридичнi форми, наприклад, договiр поступки банковi позичальником-страхувальником права вимоги страхового вiдшкодування при настаннi страхового випадку тощо.
3) страхування ризику несплати процентiв: не набув поширення, оскiльки вищевказанi види страхування передбачали цю форму як їх складову частину.
4) страхування вiдповiдальностi за невиконання умов контрактiв: даний вид страхування також з'явився у перехiдний перiод розвитку економiки i слугував забезпеченням кредитiв, надаваних банками. Договiр укладався мiж страховиком та партнером банку по контракту, за яким надавався кредит.д.еколи укладались чотирьохстороннi договори, сторонами яких виступали банк, страховик, позичальник та партнер по контракту.
Загалом страхування надаваних банком кредитiв вiд ризику їх неповернення трактується як форма недостатнього забезпечення, тому при управлiннi банками кредитними ризиками їм слiд розглядати даний метод зниження ризикiв як допомiжний у поєднаннi з iншими.
У даному роздiлi варто побiжно згадати й такий метод захисту вiд кредитних ризикiв, як надання банками дисконтних позик, тобто попереднє утримання плати за користування кредитом з суми надаваної позики. Такий спосiб гарантує банковi отримання процентiв за кредитом, але питання про повернення основної суми боргу залишатиметься вiдкритим, якщо не будуть використанi й iншi засоби зниження ризику. Даний метод застосовується iноземними банками. В Українi надання дисконтних позик заборонене.
Звичайно, пiсля виконання усiх процедур, пов'язаних iз наданням кредиту, банк повинен контролювати цiльове використання позики та поточний фiнансовий стан клiєнта.
Після обгрунтування та впровадження зовнішніх процедур гарантування повернення кредитів позичальникам, комерційний банк повинен створити резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків [7] (далі — резерв під кредитні ризики), який є спеціальним внутрішнім резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманні банківській діяльності. Створення резерву під кредитні ризики — це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості кредитних операцій.
Банки самостійно визначають рівень ризику кредитних операцій, оцінюють фінансовий стан позичальників (контрагентів банку) та вартість застави в межах чинного законодавства.
З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банки мають здійснювати класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залежно від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної операції. За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: "стандартна", "під контролем", "субстандартна", "сумнівна" чи "безнадійна" [13].
Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора.
Для цілей розрахунку резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями визначається чистий кредитний ризик (в абсолютних показниках) шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенями ризику, на вартість прийнятного забезпечення.
Банки зобов'язані створювати та формувати резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах [13].
Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями. Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", а також "безнадійні".
Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, у якій враховується заборгованість.
Резерв під кредитні ризики використовується лише для покриття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю за кредитними операціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим.
Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану здійснюється з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями (табл.1.5):
За станом погашення позичальником (контрагентом банку) кредитної заборгованості за основним боргом (у т. ч. за строковими депозитами та операціями репо) та відсотків за ним на підставі кредитної історії позичальників та їх взаємовідносин з банком обслуговування боргу вважається (табл.1.6):
Сума гарантій та вартість предмета застави береться до розрахунку резервів під кредитні ризики з урахуванням коефіцієнтів залежно від категорії кредитної операції (табл.1.10 — 1.11):
Таблиця 1.10. Коефіцієнти безумовних гарантії до розрахунку резервів під кредитні ризики
| Класифіковані кредитні операції | Відсоток вартості забезпечення (гарантії), що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією | |||
| Кабінету Міністрів України | урядів країн категорії "А" | міжнародних багатосторонніх банків | банків з рейтингом не нижче ніж "інвестиційний клас", забезпечені гарантії банків України | |
| "Стандартна" | 100 | 100 | 100 | 100 |
| "Під контролем" | 100 | 100 | 100 | 100 |
| "Субстандартна" | 50 | 100 | 100 | 100 |
| "Сумнівна" | 20 | 20 | 20 | 20 |
| "Безнадійна" | 0 | 0 | 0 | 0 |
Таблиця 1.11
Розрахунок чистої вартості застави позичальника
| Класифіковані кредитні операції | Відсоток вартості забезпечення (застави), що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією | |||||||||||||||||||
| майнових прав на грошові депозити, іменні депозитні сертифікати, випущені банком-кредитором, майнових прав на грошові кошти за операціями з розміщення/залучення коштів між двома банками, що здійснюються в різних валютах | Банківських металів | Державних цін них паперів | Недержавних цінних паперів | нерухомого майна, що належить до житлового фонду | іншого нерухомого майна | майнових прав на майбутнє нерухоме майно, що належить до житлового фонду (береться до розрахунку протягом 2 років з дати отримання кредиту) | Рухомого майна, дорогоцінних металів | Інших Майно вих прав | ||||||||||||
| у валюті, що відповідає валюті наданого кредиту, або ВКВ | у валюті, що є відмінною від валюти наданого кредиту | за кредитами в гривнях | за кредитами в іноземній валюті | |||||||||||||||||
| "Стандартна" | 100 | 90 | 80 | 100 | 50 | 70 | 50 | 50 | 50 | 50 | 30 | |||||||||
| "Під контролем" | 100 | 90 | 80 | 80 | 40 | 70 | 50 | 50 | 40 | 40 | 20 | |||||||||
| "Субстандартна" | 100 | 90 | 60 | 50 | 20 | 40 | 40 | 40 | 20 | 20 | 10 | |||||||||
| "Сумнівна" | 100 | 90 | 20 | 20 | 10 | 20 | 20 | 20 | 10 | 10 | 5 | |||||||||
| "Безнадійна" | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |||||||||
Розділ 2. Аналіз процесів кредитування юридичних осіб в АКБ “Приватбанк"
2.1 Загальна характеристика діяльності АКБ “Приватбанк"
Закрите акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк" (ЗАТ КБ “Приватбанк”), зареєстровано в Національному банку України 19 березня 1992 року, реєстраційний номер — 92 [79]. Форма власності — колективна. Ідентифікаційний код по ЕДРПОУ — 14360570. Місцезнаходження банку відповідно установчим документам: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50.
За станом на 31.12.2002 року в банку працювало 15 826 співробітників у порівнянні з 10 342 співробітниками станом на 31.12.2001 року. На сьогоднішній день у банку працює понад 28 тисяч співробітників, з них 3 650 — у головному офісі банку. Середній вік співробітників банку складає 34 роки. Більшість працівників Приватбанку (75%) мають вищу освіту, яка відповідає профілю займаної посади. У банку створені сприятливі умови для одержання вищої і післядипломної освіти, понад 50% співробітників щорічно підвищують свою кваліфікацію.
Зараз Приватбанк є одним з банків України, що найбільш динамічно розвиваються, і займає перші позиції банківського рейтингу країни. За станом на 1 січня 2006 року розмір чистих активів Приватбанку складає 22,058 млрд. грн. Статутний фонд банку складає 1,13 млрд. грн, власний капітал — 2,272 млрд. грн. Кредитний портфель банку складає 14,2 млрд. грн, у тому числі кредити фізичним особам — 6,356 млрд грн. (з них — 3,07 млрд. грн. іпотечних кредитів). Фінансовий результат Приватбанку за підсумками роботи за 2005 рік складає 472,042 млн грн.
За станом на 1 квітня 2006 року розмір чистих активів Приватбанку складає 24,891 млрд. грн. Статутний фонд банку складає 1,13 млрд. грн., власний капітал — 2,823 млрд. грн. Кредитний портфель банку складає 17,276 млрд. грн., у тому числі кредити фізичним особам — 7,491 млрд. грн. Фінансовий результат Приватбанку за підсумками роботи за перший квартал 2006го року склав 38,349 млн. грн.
Впроваджуючи нові види банківських послуг і постійно удосконалюючи комплекс банківського обслуговування, на сьогоднішній день банк обслуговує 306 тисяч корпоративних клієнтів та приватних підприємців і понад 10,7 мільйонів рахунків фізичних осіб. Обсяг залучених банком коштів юридичних осіб на 1 квітня 2006 року складає 6,679 млрд. грн, у тому числі депозитний портфель юросіб — 8,374 млрд. грн. Обсяг коштів фізичних осіб, залучених Приватбанком на 1 квітня 2006 року складає 10,823 млрд. грн. (найбільший показник серед всіх українських банків), у тому числі депозитний портфель физосіб — 8,374 млрд. грн.
Наприкінці 2005 року в рамках рейтингу Best Bank Award журналу "Global Finance" Приватбанк третій рік підряд визнається "Кращим банком в Україні". "Global Finance" також у черговий раз визнав Приватбанк кращим банком України за підсумками щорічного рейтингу Best Emerging Market Banks 2005. Авторитетний міжнародний фінансово-аналітичний журнал "The Banker" за підсумками проведених у 2000 і 2002 роках досліджень привласнив Приватбанку звання "The Bank of Year". Інший впливовий журнал — "Euromoney" п'ять років поспіль — у 1999, 2000, 2001, 2002 і 2005 роках визнає Приватбанк кращим банком України.
У ході дослідження ринку банківських послуг, проведеного компанією GFKUSM, 19,8% опитаних жителів України назвали Приватбанк найбільш привабливим для себе українським банком. Приватбанк також має найвищий рівень пізнавання серед населення і найвищий показник привабливості: понад 26% опитаних, котрі знають бренд Приватбанку, вважають його послуги і якість обслуговування найбільш привабливими.
Приватбанк також є лідером серед українських банківських установ по кількості клієнтів: його послугами користуються понад 16% населення України.
Технологічна інфраструктура АКБ "Приватбанк" за станом на 01.05.2006 року характеризується як:
кількість філій і відділень по Україні — 2 010;
кількість автоматів самообслуговування (банкоматів) по
Україні — 3 153 (в 1,5 рази більше ніж банкоматів у всіх банків банківської системи України разом);
кількість платіжних POSтерміналів у мережі торгівлі і послуг
України — 16 626 (48% від загальної кількості терміналів всіх банків банківської системи України в торгівельній мережі разом);
кількість емітованих пластикових карток для безготівкових
розрахунків і роботи з автоматами самообслуговування — 9 566 600
(49% від загальної кількості емітованих пластикових карток всіма банками банківської системи України);
кількість рахунків юридичних осіб — 224 704;
кількість рахунків фізичних осіб-підприємців — 174 997.
Відповідно зміні Статуту Банку наприкінці 2003 року і зміні складу засновників, нові засновники Банку мають частки в статутному фонді, приведені в табл.2.1 [79]:
Таблиця 2.1
Структура акціонерних часток у статутному фонді банку
| № п/п | Найменування засновника | Частка в статутному фонді, % |
| 1. | Товариство з обмеженою відповідальністю “Солм Лтд” | 12,015 |
| 2. | Товариство з обмеженою відповідальністю “Віст Лтд” | 14,286 |
| 3. | Боголюбов Генадий Борисович | 31,892 |
| 4. | Коломойский Ігор Валерійович | 31,892 |
| Фізичні особи (кожний з яких володіє менш ніж 2% акцій) | 9,915 | |
| УСЬОГО | 100,00 | |
У табл. Г.1 — Г.3 Додатку Г приведені звітні баланси і звіти про фінансові результати АКБ “Приватбанк" за 2000 — 2005 роки [78 — 80]. У табл. Г.4 — Г.5 Додатку Г приведені звітний баланс і звіт про фінансові результати АКБ "Приватбанк" за 1 квартал 2006 року.
Станом на 01.01.2006 року (за результатами 2005 року) АКБ „Приватбанк” згідно з даними табл. А.1 — А.7 Додатка А є лідером і займає наступні рейтингові місця в банківській системі України [80]:
Обсяг валюти активів балансу — 21 664,360 млн. грн. (1 місце);
Обсяг власного капіталу — 2 307,466 млн. грн. (1 місце);
Обсяг статутного капіталу — 189,228 млн. євро (2 місце);
Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля
16 763,230 млн. грн. (1 місце);
Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб
9 966,027 млн. грн. (1 місце);
Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб
4 016,333 млн. грн. (3 місце);
Обсяг балансового прибутку — 472,042 млн. грн. (1 місце);
Прибутковість статутного капіталу — 41,774% (11 місце);
Прибутковість активів балансу — 2,179% (6 місце);
За результатами 1 кварталу 2006 року положення АКБ "Приватбанк" як лідера в банківській системі України характеризується [80]:
Обсяг валюти активів балансу — 24 575,03 млн. грн. (1 місце);
Обсяг власного капіталу — 2 343,282 млн. грн. (1 місце);
Обсяг статутного капіталу — 258,98 млн. євро (1 місце);
Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля
18 963,63 млн. грн. (1 місце);
Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб
10 807,111 млн. грн. (1 місце);
Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб
4 641,742 млн. грн. (3 місце);
Обсяг балансового прибутку — 18,066 млн. грн. (10 місце);
Прибутковість статутного капіталу — 1,142% (94 місце);
Прибутковість активів балансу — 0,074% (96 місце);
На рис.2.1 — 2.2 приведена динаміка абсолютного росту валюти балансу і капіталу АКБ „Приватбанк" у 2000 — 2005 роках, а також динаміка статутного капіталу банку.
Рис.2.1 Динаміка абсолютного росту валюти балансу і капіталу
Рис.2.2 Динаміка відносних часток власного капіталу у валюті балансу АКБ „Приватбанк" у 2000 — 2005 роках
На рис.2.3 приведене порівняння базових індексів росту валюти пасивів балансу і власного капіталу в АКБ „Приватбанк" у 2000 — 2005 роках.
Рис.2.3 Базові індекси росту валюти пасивів балансу і власного капіталу в АКБ „Приватбанк" щодо рівня 2000 року.
Як показав індексний аналіз (рис.2.3):
у 2000 — 2002 роках індекси росту власного капіталу були вище індексів росту валюти пасивів балансу в АКБ ”Приватбанк" на 10%;
с 2003 року індекси росту власного капіталу в АКБ „Приватбанк" стали значно перевищувати індекси росту валюти пасивів балансу, у підсумку чого на кінець 2005 року зафіксований індекс росту валюти балансу за 2000 — 2005 року — 6,0 при рівні індексу росту власного капіталу за 2000 — 2005 року — 8,0, тобто перевищення темпів складає вже 23%.
На рис.2.4 приведені результати аналізу виконання АКБ „Приватбанк" вимог нормативу Н1 [17] по мінімальному рівню капітала в євро (регулятивний капітал не менше рівня 8 млн. євро на 01.01.2007).
Рис.2.4 Аналіз виконання АКБ „Приватбанк" нормативу Н1 капіталу (не менше 8 млн. євро)
Як показує аналіз даних, приведених на рис.2.4, рівень регулятивного капіталу в АКБ „Приватбанк" перевищує норматив у 8 млн. євро з 2000 року, досягнувши станом на 01.01.2006 року рівня більше 350 млн. євро. Таким чином, нарощування власного капіталу АКБ „Приватбанк" у 2000 — 2005 роках виконувалося винятково в інтересах банку в сегменті багаторазового перевищення нормативів НБУ [17].
На рис.2.5 приведені дані по рентабельності активів і власного капіталу АКБ „Приватбанк" у 2000 — 2005 роках.
Рис.2.5 Рентабельність активів і власного капіталу в АКБ „Приватбанк” у 2000 — 2005 роках
Як показують результати, приведені на рис.2.5, із другої половини 2004 року і протягом 2005 року рентабельність власного капіталу в АКБ „Приватбанк” зросла з рівня 1020% до рівня більшого 40%, тобто дивідендна прибутковість акціонерів АКБ „Приватбанк" стала постійно вище альтернативної ставки відсотків по депозитах у банківській системі України. Таким чином, інвестування коштів у статутний фонд банку стало вигідним.
На рис.2.6 приведена динаміка нормативів адекватності регулятивного й основного капіталу Н2 і Н3 в АКБ „Приватбанк" у 20012005 роках. Як показує аналіз, станом на початок 2006 року АКБ „Приватбанк" характеризується як добре капіталізований банк [17], у якого:
розмір регулятивного капіталу відповідає встановленим мінімальним вимогам (не менш 8 млн. євро) — фактично становить більше 350 млн. євро;
співвідношення регулятивного капіталу банку до його сумарних активів, зваженим на відповідні коефіцієнти по ступені ризику (норматив адекватності регулятивного капіталу Н2), перевищує його нормативне значення і складає не менше ніж 17 відсотків — фактично складає 19,57%;
співвідношення основного капіталу до загальних активів банку (норматив адекватності основного капіталу Н3) більше ніж його нормативне значення і складає 8 відсотків і більше — фактично складає 10,3%.
Рис.2.6 Динаміка нормативів адекватності регулятивного й основного капіталові Н2 і Н3 в АКБ „Приватбанк" у 20012005 роках
Таким чином, аналіз формування основи ресурсної бази — власного капіталу в АКБ „Приватбанк" у 2000 — 2005 роках показав:
1. Рівень статутного капіталу зріс з 140 млн. грн. (2000 рік) до 1130 млн. грн. (2005 рік), сумарний рівень статей загального власного капіталу зріс з рівня 280,2 млн. грн. (2000) до рівня 2 272,3 млн. грн. (2005).
2. Відносний рівень власного капіталу у валюті пасивів балансу зріс з рівня 7,76% (2000 рік) до рівня 10,3% (2005 рік).
3. Дивідендна прибутковість акціонерів АКБ „Приватбанк" складає не менш 40% річних, що вище альтернативної ставки депозитів, тобто інвестування коштів у статутний фонд банку стало вигідним.
2.2 Аналіз кредитного портфелю та управління кредитним ризиком в АКБ “Приватбанк”
На графіках рис.2.7 наведена динаміка росту обсягів інвестиційно-кредитного портфелю АКБ “Приватбанк" у 2001 — 2006 роках. Як показують графіки — кредитування юридичних осіб є найбільш вагомою часткою активних операцій банка. Але з 3 кварталу 2004 року (системна криза депозитної бази банків за рахунок політичних ризиків виборів Президента України) — АКБ “Приватбанк" почав пріоритетно нарощувати частку кредитування фізичних осіб, що особливо виражено у 1 кварталі 2006 року, коли обсяги кредитів юридичним особам зменшились на 2 млрд. грн., а водночас обсяги кредитів фізичним особам зросли на 1,2 млрд. грн. і обсяги міжбанківських кредитів зросли на 0,9 млрд. грн. Таким чином, АКБ “Приватбанк" виконує диверсифікацію кредитів по зменшенню обсягів, наданим одному позичальнику, що суттєво зменшує ризик одночасного неповернення кредитів багатьма позичальниками.
Рис.2.7 Динаміка обсягів та структура кредитно-інвестиційного портфелю АКБ “Приватбанк" у 2001 2006 роках
Рис.2.8 Порівняльна динаміка структури кредитноінвестиційного портфелю АКБ “Приватбанк" у 2003 — 2006 Роках
Наведена на рис.2.8 динаміка структури інвестиційно-кредитного портфелю АКБ “Приватбанк" показує, що зміни у структурі характеризуються наступним:
вагова частка кредитів, наданих юридичним особам, зменшилась з рівня 67,3% (4 квартал 2003 року) до 41,55% (1 квартал 2006 року);
вагова частка кредитів, наданих фізичним особам, підвищилась з рівня 28,18% (4 квартал 2003 року) до 39,48% (1 квартал 2006 року);
вагова частка наданих міжбанківських кредитів підвищилась з рівня 1,88% (4 квартал 2003 року) до 13,17% (1 квартал 2006 року);
вагова частка активів, вкладених в цінні папери, підвищилась з рівня 2,63% (4 квартал 2003 року) до 5,81% (1 квартал 2006 року);
На рис.2.9 наведена динаміка обсягів створених резервів під ризики кредитних операцій у 2001 — 2006 роках. Як показує аналіз наведених характеристик, відносна процентна частка резервів до загальної суми кредитів зросла від рівня 10,18% у 2001 році до рівня 12,9% у 2004 році та зменшилась до рівня 10,31% у 2006 році, тобто незбалансований заставою кредитний ризик становить не менше 10%.
Рис.2.9 Динаміка обсягів виданих кредитів та створених резервів під кредитні ризики в АКБ “Приватбанк" у 2001 2006 роках
Згідно “Звіту про класифіковані кредитні операції за формами власності та розрахунку резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями АКБ “Приватбанк" [13], на рис.2.10 — 2.18 побудована графічна структура кредитного портфелю АКБ “Приватбанк" станом на 31.12.2005 року
Рис.2.10 Загальна структура кредитів та кредитних зобов’язань в АКБ “Приватбанк" станом на 31.12.2005 року
Рис.2.11 Структура “стандартних” кредитів та кредитних зобов’язань в АКБ “Приватбанк" станом на 31.12.2005 року
Рис.2.12. Структура кредитів та кредитних зобов’язань “під контролем" в АКБ “Приватбанк" станом на 31.12.2005 року
Рис.2.13. Структура “субстандартних" кредитів в АКБ “Приватбанк" станом на 31.12.2005 року
Рис.2.14. Структура “сумнівних” кредитів в АКБ “Приватбанк" станом на 31.12.2005 року.
Рис.2.15. Структура “безнадійних” кредитів в АКБ “Приватбанк" станом на 31.12.2005 року
Рис.2.16. Структура кредитів та створених резервів під кредитні ризики в АКБ “Приватбанк" станом на 31.12.2004 року
Рис.2.17. Структура кредитів та створених резервів під кредитні ризики в АКБ “Приватбанк" станом на 31.12.2005 року
Рис.2.18. Процент покриття кредитної заборгованості заставою в АКБ “Приватбанк" станом на 31.12.2005 року
Як показує аналіз графіків рис.2.10 2.17 найбільш вразливішим місцем в кредитному менеджменті АКБ “Приватбанк" з точки зору забезпечення мінімізації кредитного ризику є адміністрування наступних видів кредитів:
а) Кредити, надані фізособам в інвестиційну діяльність:
вагова частка в “безнадійних” кредитах — 42,39%;
вагова частка в “сумнівних” кредитах — 23,25%;
вагова частка в “субстандартних" кредитах — 12,91%;
б) Кредити, надані фізособам в поточну діяльність:
вагова частка в “безнадійних” кредитах — 33,12%;
вагова частка в “сумнівних” кредитах — 18,16%;
вагова частка в “субстандартних" кредитах — 10,09%;
в) Кредити, надані юрособам за врахованими векселями:
вагова частка в “безнадійних” кредитах — 8,57%;
вагова частка в “сумнівних” кредитах — 20,51%;
вагова частка в “субстандартних" кредитах — 26,95%;
г) Кредити, надані юрособам за внутрішніми торгівельними операціями:
вагова частка в “безнадійних” кредитах — 6,12%;
вагова частка в “сумнівних” кредитах — 14,65%;
вагова частка в “субстандартних" кредитах — 19,25%.
2.3 Аналіз процедур оцінки фінансового стану позичальників — юридичних осіб в АКБ “Приватбанк" на протязі життєвого циклу кредиту
2.3.1 Оцінка фінансового стану позичальника ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” для видачі короткострокового кредиту в оборотні кошти
Позичальник — відкрите акціонерне товариство ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” розташоване за адресою:
70050, Запорізька область, смт. Кам'яне Вільнянського району
Статутний фонд Товариства 57 070 грн. розподілений на 5707000 простих іменних акцій номіналом по 0,01 гривні (1 коп).
Форма власності — колективна (20).
Код ЄДРПОУ — 05467607
Код діяльності ПО КВЕД — 14.11 0.
Основний вид діяльності — добування та обробка граніту. Янцівські граніти — сірі граніти з кварцовими білими прожилками — відносяться до груп відносно дешевих гранітів (вартість 1 м2 полірованої плитки 10 мм товщини не вище 21$/м2 при вартості червоночорних гранітів Криворізького басейну відповідної товщини не менше 30$/м2)
Аналіз фінансовоекономічного стану підприємства і керування його фінансами проводиться на основі його фінансових звітів:
Форма №1 “Баланс" — звіт про фінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства на встановлену дату [25].
Форма №2 “Звіт про фінансові результати", що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний і попередній періоди [26].
У табл.2.2 приведена динаміка статей балансу ВАТ "Янцівський гранітний кар'єр" за 1999 — 2000 роки. У табл.2.3 приведена динаміка статей звітів про фінансові результати ВАТ "Янцівській гранітний кар'єр " за 1999 — 2000 роки.
Таблиця 2.2
Баланс ВАТ “Янцівський гранітний кар ' єр” за 1999 2000 роки
Таблиця 2.3. Фінансові результати ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” у 19992000 роках
а) Аналіз складу і джерел утворення майна (активів)
Основні результати проведеного ретроспективного аналізу динаміки активів і пасивів балансу підприємства у вертикальному і горизонтально-хронологічному розрізах, дозволяють констатувати наступне:
1. За звітний період (2000 рік) у структурі пасивів балансу (джерел) виникли наступні зміни:
при загальному падінні валюти балансу на — 30,94% (з 10,437 млн. грн. до 7, 208 млн. грн), власний капітал зменшився на — 39,82% за рахунок зменшення раніше створеного фонду додаткового капіталу на 42,42% (на — 3,878 млн. грн);
у звітному періоді підприємство покрило збиток базового періоду 202,2 тис. грн і отримало капіталізуємий чистий прибуток + 54,7 тис. грн.;
довгострокові кредитні ресурси практично залишилися на одному рівні як в базовому (71,5 тис. грн), так і в звітному періодах (62,5 тис. грн);
якщо у базовому періоді власний капітал становив долю 87,15% в валюті пасивів балансу, то у звітному — тільки 75,94%;
кредиторська заборгованість незначно впала на — 0,75%, але становить долю 10,77% в валюті балансу замість 7,5% в базовому періоді (на початок 2000 року);
векселі видані, які становили в базовому періоді долю 0,28% в валюті балансу, в звітному періоді різко підвищилися та становлять долю 8,68% в валюті балансу внаслідок зростання з 29,2 тис. грн. до 625,8 тис. грн. (на 2043%);
таким чином запозичені поточні зобов'язання зросли у звітному періоді на 31,71% і становлять долю 23,16% замість 12,16% у базовому періоді;
У такий спосіб підприємство ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” впроваджує у своїй діяльності механізми виключно комерційних позичок (видані векселі та кредиторська заборгованість), не застосовуючи механізмів банківського кредитування.
2. У структурі активів за звітний період (2000 рік) виникли наступні істотні зміни:
необоротні активи зменшилися на 68,37% за рахунок руху основних фондів:
а) сальдо вибуття (продаж ОФ) по первісній вартості на суму 3,0 млн. грн;
б) зменшення залишкової вартості за рахунок підвищення зносу (на 529,9 тис. грн);
доля необоротних фондів в валюті балансу активів у звітному періоді впала з 76,51% (базовий період) до 61,8% при падінні фактичної суми необоротних активів з 7,984 млн. грн. (базовий період) до 4,454 млн. грн. (звітний період);
загальна доля оборотних активів в валюті балансу зросла з 23,32% (базовий період) до 38,2% при зростанні суми оборотних активів на + 13,1% (з 2,434 млн. грн. до 2,753 млн. грн);
доля виробничих запасів в валюті балансу активів зросла з 6,95% (базовий період) до 11,45% при зростанні суми виробничих запасів на + 13,76% (з 0,725 млн. грн. до 0,825 млн. грн);
доля готової продукції в валюті балансу активів зросла з 2,04% (базовий період) до 8,35% при зростанні суми готової продукції на + 182,2% (з 0,213 млн. грн. до 0,601 млн. грн);
доля дебіторської заборгованості за відпущену продукцію зросла в валюті балансу активів з 10,16% (базовий період) до 10,91% при падінні суми дебіторської заборгованості на — 25,85% (з 1,061 млн. грн. до 0,787 млн. грн);
дебіторська заборгованість базового періоду за розрахунками з бюджетом (експортне відшкодування ПДВ) в звітному періоді зросла з 0,03 млн. грн. до 0,121 млн. грн. (на 299,6%) становлячи долю 1,69% проти 0,29% у базовому періоді;
сума грошових коштів в касі у звітному періоді в валюті балансу зросла з 1,38% до 4,38%і;
Таким чином, проведений аналіз активів валюти балансу свідчить про падіння активів балансу за рахунок різкого зменшення (ліквідації) основних фондів та зносу основних фондів.
б) Аналіз фінансових результатів діяльності
Результати ретроспективного аналізу результатів фінансової діяльності і структури витрат підприємства, дозволяють констатувати наступне:
отриманий доход за реалізовану продукцію зріс на +3,94% (на +0,336 млн. грн) з рівня 8,553 млн. грн. (за 1999 рік) до 8,889 млн. грн. (за 2000 рік);
доля чистого доходу від реалізації продукції (мінус податок ПДВ) становить долю 83,33% від отриманого доходу за реалізовану продукцію, доля загальної собівартості реалізованої продукції зросла у звітному періоді з 68,72% (базова) до 81,06% при абсолютному зростанні собівартості у звітному періоді на + 22,6% з рівня 5,877 млн. грн. (1999 рік) до 7, 206 млн. грн. (2000 рік);
відповідно, доля реалізаційного прибутку впала у звітному періоді з 15,2% (базова) до 2,27% при абсолютному падінні реалізаційного прибутку у звітному періоді на — 84,47% з рівня 1,3 млн. грн. (1999 рік) до 0, 202 млн. грн. (2000 рік);
доля адміністративних витрат зросла у звітному періоді з 4,89% (базова) до 6,98% при абсолютному зростанні адміністративних витрат у звітному періоді на + 48,47% з рівня 0,418 млн. грн. (1999 рік) до 0,621 млн. грн. (2000 рік);
доля витрат на збут зросла у звітному періоді з 5,46% (базова) до 6,52% при абсолютному зростанні витрат на збут у звітному періоді на + 24,22% з рівня 0,467 млн. грн. (1999 рік) до 0,58 млн. грн. (2000 рік);
загальні фінансові результати від операційної діяльності у звітному періоді характеризуються збитком — 0,935 млн. грн. зрівнянні зі збитком у базовому періоді — 0,007 млн. грн., тобто операційна діяльність характеризується наростаючою збитковістю;
операційна збитковість звітного періоду погашена прибутком від реалізації основних фондів на суму + 1,285 млн. грн.;
завдяки продажу основних фондів у звітному періоді чистий прибуток до розподілу у звітному періоді становить 0,35 млн. грн. (доля — +3,95%), що, після покриття збитків попереднього періоду у сумі 0, 202 млн. грн., відповідає доходності акції підприємства +32,81% при 18% (згідно варіанту роботи) розподілі чистого прибутку до виплати дивідендів;
відносне зменшення собівартості виробництва у звітному періоді характеризується наступними показниками:
а) доля загальних витрат (виробнича собівартість + собівартість управління та збуту) підвищилась з 84,0% (базовий період) до 93,86% від валового реалізаційного доходу, при цьому абсолютне зростання загальних витрат становить + 16,13% з рівня 7,185 млн. грн. (базовий період) до 8,344 млн. грн.;
б) в структурі виробничої собівартості відмічається у звітному періоді підвищення долі матеріальних витрат з 47,13% (базовий період) до 60,65% (звітний період) від валового реалізаційного доходу при значному абсолютному підвищенні суми матеріальних витрат на + 33,77%;
в) структурна доля витрат заробітної плати з відрахуваннями у звітному та базовому періоді практично співпадають;
г) структурна доля амортизація та собівартості управління і збуту у звітному періоді знизилися на 1113% відносно базового періоду;
Результати розрахунків коефіцієнтів — показників фінансового стану згідно алгоритмів [53], [57] наведені в табл.2.4 2.8
Таблиця 2.5
Таблиця 2.6
Таблиця 2.7
Таблиця 2.9
Результати 2000 року
Як видно з результатів розрахунків показників ліквідності, платоспроможності та джерел покриття виробничих запасів ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” (табл.2.6 — 2.8):
на звітну дату показники покриття запасів з стійкого фінансового стану переведені в зону кризового фінансового стану, тобто розмір запасів не відповідає зменшенню капіталу підприємства за рахунок продажу активів (основних фондів), що потребує швидкої реакції, враховуючи певну кризу з реалізацією (падіння дебіторської заборгованості та зростання готової нереалізованої продукції);
показники платоспроможності та ліквідності знаходяться близько до діапазону нормативів для коефіцієнтів ліквідності, за виключенням показника абсолютної ліквідності, тобто необхідно підвищити норматив готівкових грошей на розрахунковому рахунку та в касі, та падіння показника строкової ліквідності за рахунок відміченого падіння рівня дебіторської заборгованості, тобто кризи з реалізацією;
Як видно з результатів розрахунків показників рентабельності та фінансової стійкості в ВАТ “Янцівський гранітний кар ' єр” (табл.2.6):
рентабельність активів та власного капіталу по чистому доходу, відповідно, у звітному періоді підвищилась відносно базового, з 68,29% до 102,77% та з 78,36% до 135,34%;
навпаки, рентабельність активів та власного капіталу по валовому реалізаційному прибутку, відповідно, у звітному періоді знизилась відносно базового, з 12,46% до 2,8% та з 14,29% до 3,69%;
рентабельність власного капіталу по чистому прибутку після оподаткування з негативного збитку у базовому періоді піднялася до +1,9% у звітному періоді;
наведений рівень рентабельності власного капіталу по чистому прибутку після оподаткування дуже низький, бо відповідає строку окупності власного капіталу 52,6 років, що робить підприємство інвестиційно-непривабливим;
всі показники фінансової стійкості (фінансування, маневреності, незалежності), хоча і зменшилися після часткового продажу основних фондів, і відповідному зменшенню капіталу, одначе відповідають у звітному періоді відносно стійкому стану підприємства;
Як видно з результатів розрахунків показників майнового стану та ділової активності в ВАТ “Янцівський гранітний кар ' єр” (табл.2.5):
коефіцієнт трансформації активів у виручку від реалізації підвищився у звітному періоді на +51,5% (з 0,68 у базовому періоді до 1,03 у звітному періоді);
фондовіддача основних фондів підвищилася у звітному періоді на +87,8% (з 0,9 у базовому періоді до 1,69 у звітному періоді);
коефіцієнт оборотності обігових коштів зменшився на 8,2% (з 2,93 у базовому періоді до 2,69 у звітному періоді), що відповідає зростанню періоду 1го обороту обігових коштів з 124,66 дня до 135,65 днів;
коефіцієнт оборотності запасів коштів зменшився на 18,5% (з 6,15 у базовому періоді до 5,01 у звітному періоді), що відповідає зростанню періоду 1го обороту запасів з 59,35 дня до 72,87 дня;
коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості зріс на +40,2% (з 6,72 у базовому періоді до 9,42 у звітному періоді), що відповідає зниженню періоду 1го обороту дебіторської заборгованості з 54,33 дня до 38,76 дня;
коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості зріс на +23,6% (з 7,51 у базовому періоді до 9,28 у звітному періоді), що відповідає зниженню періоду 1го обороту (погашенню) кредиторської заборгованості з 48,58 дня до 39,33 дня;
мобільність активів зросла з 0,233 (базовий період) до 0,382 (звітний період), що відповідає зростанню долі оборотних коштів в активах з 0, 393 (базовий період) до 0,523 (звітний період), відміченому при аналізі активів та коефіцієнту покриття запасів;
в результаті продажу частини зношених основних фондів загальний коефіцієнт зносу основних фондів зменшився з 0,654 (базовий період) до 0,393 (звітний період).
Отримані характеристики ділової активності, що свідчать про негативні процеси у розвитку підприємства, тому інвестиційна привабливість є низькою.
Згідно з результатами аналізу попереднього розрахунку підприємству необхідний кредит розміром 400 000 грн. (табл.2.7) для тимчасового покриття залученим банківським капіталом величини запасів в оборотних коштах.
Підприємство ВАТ “Янцівський гранітний кар ' єр” подає заявку на кредит 400 000 грн. на 1 рік під 25% річних. В якості застави на загальну суму
800 000 грн. надається (баланстабл.2.1):
готова продукція вартістю 601,8 тис. грн.;
дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 121,5 тис. грн.;
частина дебіторської заборгованості за відпущену продукцію на суму 78 тис. грн. (з загальної суми 786,7 тис. грн);
Експертний аналіз з боку банку дає наступну діагностику:
а) Згідно показників табл.1.1 по класам кредитоспроможності:
по коефіцієнту незалежності = 0,759 — клас 1 (>0,6);
по коефіцієнту абсолютної ліквідності = 0,189 — клас 2 (0,15 — 0,2);
по коефіцієнту строкової ліквідності = 0,659 — клас 2 (0,4 — 0,7);
по коефіцієнту покриття = 0,659 — клас 3 (<1,0);
Таким чином — середній клас кредитоспроможності 2 клас
б) Згідно показників табл.1.2, враховуючі 2 клас кредитоспроможності та
невисоку рентабельність підприємства, клас позичальника — В.
в) Згідно таблиці 1.4 — кредитна операція відноситься до класу “субстандартна”.
г) Згідно табл.1.5 — для субстандартних кредитів рівень заліку застави
становить всього 20% від її балансової вартості.
Тобто, рівень застави для надання кредиту в 400 000 грн. повинен бути піднятий до 2 млн. грн.
д) Таким чином, підприємство ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” повинно надати в заставу додатково основних фондів на суму 1,2 млн. грн. з наявних 4,3 млн. грн. (баланс — табл.2.1). Інакше банк відмовить у наданні кредиту, чи може надати кредит на суму 160 000 грн. замість 400 000 грн.
е) Варіант ризикового кредитування банком з еквівалентним підняттям ставки кредитування з 25% до 40% річних — вочевидь не може бути прийнятий підприємством, оскільки підвищена сума процентів на 80 000 грн. з ' їдає весь плановий прибуток підприємства.
2.3.2 Оцінка ефективності довгострокового кредитування по лінії ЕБРР інвестиційного проекту виробництва нового препарату „Пантолайф” на Тернопільській фармацевтичній фабриці
Фармацевтична продукція, що випускається Тернопільською фармацевтичною фабрикою — самостійним підрозділом ТОВ “Юніфарма" (м. Київ), задовільної якості, її ціна приваблива для покупців, вона користується дуже високим попитом серед населення країн СНД у першу чергу за рахунок прийнятних цін.
Зараз у номенклатурі випускаємих ліків і фабрики постійно нараховується більше 60 лікарських препаратів (Додаток Л). ТОВ “Юніфарма" вдалося зберегти технологію виробництва складних, багатокомпонентних препаратів (наприклад, пасти Теймурова), виробництво яких не під силу іншим невеликим підприємствам.
В додатку Ж наведені баланси та звіти про фінансові результати діяльності ТОВ „Юніфарма" за 2003 — 2005 роки. На основі аналізу данних звітності підприємства оцінювання сильних і слабких сторін, маркетингових можливостей та загроз ТОВ “Юніфарма" проведено за допомогою матриці SWOTаналізу (таблиця 2.9).
SWOTаналіз ТОВ “Юніфарма" показав, що підприємство має ряд сильних сторін і можливостей на фармацевтичному ринку, займає досить стабільне становище на ньому та має можливості для свого подальшого розвитку. В таблиці показані конкретні напрями з потенціювання сильних сторін і можливостей за умови врахування й обмеження впливу слабких сторін і загроз, що забезпечить підприємству конкурентні переваги.
Таблиця 2.10. Матриця SWOTаналізу ТОВ “Юніфарма”
| Сильні сторони (S) 1. Досвід роботи на ринку 2. Висока швидкість доставки 3. Широка дистриб’юторська мережа 4. Наявність електронної пошти, зв’язок через Webвузли 5. Наявність на фірмі власного програмного забезпечення (програма комплексного обліку усіх виробничих процесів) | Слабкі сторони (W) 1. Наявність зношених основних засобів на Тернопільській фабриці 2. Відсутність спеціального маркетингового підрозділу 3. Низька частка фармацевтів в структурі штату | |
| Можливості (О) 1. Зниження вартості медикаментів, що пропонуються 2. Наявність необхідних фінансових ресурсів 3. Наявність тісних контактів з постачальниками препаратів | SOстратегія 1. Розширення участі на ринку 2. Привернення уваги можливих клієнтів 3. Автоматизація системи збуту на основі встановлення модулів у постійних партнерів | WOстратегія 1. Створення маркетингової групи на підприємстві 2. Завершення реконструкції основних виробничих цехів 3. Навчання персоналу |
| Загрози (Т) 1. Низька купівельна спроможність населення 2. Нестача обігових коштів у основних груп клієнтівюридичних осіб | STстратегія 1. Формування асортиментної політики, тісно пов’язаної із диверсифікацією в напрямку розширення асортименту ліків 2. Використання принципів цінової диск римінації клієнтів 3. Перегляд системи надання товарних кредитів і політики встановлення відсотків за ними | WTстратегія 1. Надання відстрочок у платежах для надійних клієнтів 2. Привернення уваг и нових клієнтів шляхом формування оптимального асортименту ліків, доступних за ціною для різних сегментів споживачів |
Основна підприємницька ідея бізнес-плану проекту розгортання виробництва на Тернопільській фармацевтичній фабриці (додатково до виробництва „Пантокрину”) нового препарату „Пантолайф", виробництво якого розгорнуто в Росії, полягає в наступному:
1. ТОВ „Юніфарма" на Тернопільській фармацевтичній фабриці розгорнуло технологічний процес виробництва препарату „Пантокрин” та освоїло технологію роботи з вихідною сировиною — пантами оленів, які вирощуються не тільки в Сибіру в Росії, але і на дослідних фермах в Білорусії та Україні.
2. Розгортання випуску в Україні нового препарату „Пантолайф” дозволяє виконати основну стратегічну ціль ТОВ „Юніфарма" — „Ліки від українських виробників — це „Юніфарма" ”.
Позиціонування нового фармацевтичного препарату на ринку — це комплекс заходів "маркетингмікс", який включає етапи:
детального роз’яснення ефективності нового препарату для споживачів;
клінічний перелік хвороб, відносно яких діє новий препарат;
затвердження в Мінздраві переліку застережень до використування препарату;
розробку товарного знаку (рис.3.2) нового препарату;
широкомасштабна рекламна компанія по пропагуванню застосування нового препарату;
компанія цінових знижок на етапі завоювання сегменту споживачів на ринку;
Біологічно активна добавка до їжі ПАНТОЛАЙФ — це тонізуючий і адаптогенний комплекс, що є ефективним адаптогенним препаратом нового покоління. Одним з активних компонентів його є пантогематоген, що представляє собою субстанцію крові алтайського марала, узяту в період різання пантів і перероблену за запатентованою технологією низькотемпературного зневоднювання і стерилізації. Адаптогенний вплив пантогематогена ефективніше відомого пантокрину в 78 разів, тому що завдяки застосованій технології він містить у собі п'ять груп біологічно активних речовин: мінерали, ліпіди, пептиди, основи нуклеїнових кислот, амінокислоти. Отже, біологічно активна добавка ПАНТОЛАЙФ є тонізуючим, ноотропним і адаптогенним засобом, що робить загально-зміцнювальний вплив на організм і забезпечує корекцію дефіциту вітамінів.
Бізнес-план — це план розвитку підприємства, необхідний для освоєння нових сфер діяльності чи фірми для створення нових сфер бізнесу. Основними цілями бізнес-плану є:
визначення ступеня життєздатності і майбутньої стійкості підприємства, зниження ризику підприємницької діяльності;
конкретизація перспектив бізнесу;
залучення уваги й інтересу потенційних інвесторів фірми, а також споживачів і постачальників;
придбання досвіду планування, показ підприємства в перспективі.
Бізнес-план необхідний, насамперед, для залучення уваги майбутніх інвесторів, як відправна точка при веденні переговорів з майбутніми партнерами.
Розрахунковий кошторис інвестицій та змінних і постійних витрат на реалізацію інвестиційного проекту в дипломному проекті прийнятий наступним.
Таблиці вхідних даних інвестиційного проекту
1. Додаткові інвестиції:
1.1 Придбане обладнання за рахунок кредиту на 5 років на суму 7 500 000 грн. (1,4 млн. доларів США);
1.2 Кредит взятий під 22% річних;
1.3 Ринкова вартість обладнання через 5 років складе 10% від первісної вартості;
1.4 Затрати на ліквідацію обладнання складуть 8% від ринкової вартості через 5 років;
1.5 Повернення основної суми кредиту проводиться рівними долями з 1 (першого) року по закінченню кожного з п'яти років;
1.6 Збільшення оборотного капіталу з власних коштів становить 500 000 грн. (додаткова емісія облігацій ТОВ);
1.7 Сплата процентів за користування кредитом — щорічна;
2. Випуск продукції:
2.1 Згідно з проектною продуктивністю імпортної лінії прогнозується обсяг випуску продукції на 1ий рік — 720 000 упаковок;
2.2 Обсяг продукції буде збільшуватися на 15% кожного року до 5го року;
2.3 На 5 рік обсяг продукції складе 70% від обсягу четвертого року;
2.4 Реалізація продукції на внутрішньому ринку та на зовнішньому ринку по рокам становитиме:
1 рік — 30% (експорт), 70% (внутрішня реалізація);
2 рік — 60% (експорт), 40% (внутрішня реалізація);
3 рік — 65% (експорт), 35% (внутрішня реалізація);
4 рік — 70% (експорт), 30% (внутрішня реалізація);
5 рік — 80% (експорт), 20% (внутрішня реалізація);
2.5 Ціна реалізації в розрахунку на упаковку 20 таблеток складе:
на внутрішньому ринку — 24 грн (з ПДВ);
експортна ціна в Європу — 30 грн (без ПДВ — “франкозавод”)
3. Витрати:
3.1 Видатки на оплату праці (з врахуванням нарахування на ФЗП — 39% в фонди пенсійного та соціального страхування) в перший рік становитимуть — 2,5 грн. з кожної упаковки та підвищуються на 7% у рік
3.2 Видатки на добуток вхідної сировини становитимуть — 6 грн з кожної упаковки;
3.4 Видатки на процес обробки вхідної сировини становитиме 5 грн з кожної упаковки;
3.5 Постійні витрати на перший рік становитимуть 1 444 000 грн. та підвищуються на 5% у рік;
4. Норма доходу на капітал становить 12% річних (ставка інфляції) при додатковому відрахуванні 25% чистого прибутку акціонерам.
5. Додаткові умови:
5.1 Тривалість життєвого циклу — 5 років, тобто за 5 років обладнання повністю амортизується (для податку на прибуток);
5.2 Амортизація обчислюється рівними частками протягом терміну служби (щорічними порціями);
5.3 Через 5 років обладнання демонтується та продається;
5.4 Виробнича площа під нове обладнання є, а для спрощення розрахунків амортизація будинку не враховується;
5.5 Всі інші затрати фірма сплачує з власних засобів;
5.6 Всі платежі припадають на кінець року;
5.7 Норма доходу на капітал прийнята традиційно;
5.8 Ставка податку на прибуток — 25%.
5.10 Фонд нарахованої амортизації обладнання, віднесений на валові витрати, витрачається на повернення суми основного кредиту.
Вимоги до проведення проектного аналізу та зміст розрахунків
Виходячи із заданих вхідних даних і умови реалізації проекту, потрібно
визначити показники ефективності проекту [59]:
ЧДД — чистий дохід, що дисконтувався;
ІД — індекс доходності та ІДД — дисконтований індекс доходності;
ВНД — внутрішня норма доходності;
СО — строк окупності та ДСО — дисконтований строк окупності;
КЕІ — коефіцієнт ефективності інвестицій та ДКЕІ — дисконтований коефіцієнт ефективності інвестицій
В таблицях 2.10, 2.11 наведений алгоритм та результати розрахунку ліквідної вартості обладнання, яке реалізується через 5 років (повного життєвого циклу).
Таблиця 2.11. Ліквідаційна вартість проекту проекту „Пантолайф” (Тернопільська ФФ) ТОВ „Юніфарма”
| № п/п | Показник | Формула розрахунку | Значення показника | Одиниці | ||
| 1. | Ринкова вартість обладнання | 7 500 000 | грн. | |||
| 2. | Витрати на придбання обладнання (кредит) | 7 500 000 | грн. | |||
| 3. | Амортизація до ліквідації | 100% від п.1 | 7 500 000 | грн. | ||
| 4. | Ринкова вартість ліквідуємого обладнання | 10% від п.1 | 750 000 | грн. | ||
| 5. | Витрати на ліквідацію обладнання | 8% від п.4 | 60 000 | грн. | ||
| 6. | Операційний доход від ліквідації обладнання | п.4 — п.5 | 690 000 | грн. | ||
| 7. | Податок на доход | 25% від п.6 | 172 500 | грн. | ||
| 8. | Чиста ліквідаційна вартість обладнання | п.6 — п.7 | 517 500 | грн. | ||
Таблиця 2.12. Результати інвестиційної діяльності проекту „Пантолайф” (Тернопільська ФФ) ТОВ „Юніфарма”
| № | Значення показників на t — кроку діяльності | |||||||
| п/п | Показники, грн. | 0 рік | 1 рік | 2 рік | 3 рік | 4 рік | 5 рік | Т (лікв) |
| 1 | Земля | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2 | Будинки, споруди | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 3 | Обладнання | 7 500 000 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 517 500 |
| 4 | Нематеріальні активи | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 5 | Разом: вкладення в основний капітал | 7 500 000 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 517 500 |
| 6 | Приріст власного оборотного капіталу (), | 500 000 | ||||||
| 7 | Усього інвестицій | 8 000 000 | 517 500 | |||||
В таблиці 2.12 наведені результати розрахунку операційної діяльності підприємства на основі вхідних даних.
Таблиця 2.13. Результати операційної діяльності проекту „Пантолайф” (Тернопільська ФФ) ТОВ „Юніфарма”
| № | Значення показників на t — кроку діяльності | |||||||||
| п/п | Показники | 1 рік | 2 рік | 3 рік | 4 рік | 5 рік | Т (лікв) | |||
| Розрахунок валового доходу | ||||||||||
| 1 | Обсяг продажу, упаковки | 720 000 | 820 800 | 950 250 | 1090 503 | 760 650 | 0 | |||
| 2 | Розподіл продажу (експорт/ внутрішній),%/% | 30/70 | 60/40 | 65/35 | 70/30 | 80/20 | ||||
| 3 | Ціна продажу грн. /упаковку (експорт/ внутрішня). | 30/24 | 30/24 | 30/24 | 30/24 | 30/24 | 0 | |||
| 4 | Виручка від продажу, тис. грн. (експортна/внутрішня) | 6480/ 12096 | 14904/ 7948,8 | 18573,7/ 8001 | 22995,6/ 7884,2 | 18396/ 3679,2 | 750 | |||
| 5 | Чиста виручка від продажу з компен сацією різниць експорт — ПДВ, тис. грн. | 17856 | 24508,8 | 28955,9 | 34164,9 | 25141,2 | ||||
| 6 | Умовна чиста виручка при 100% реалізації на Україні, тис. грн | 14400 | 16560 | 19050 | 21900,6 | 18396 | ||||
| Розрахунок валових витрат (для оподаткування) | ||||||||||
| 7 | Змінні витрати на оплату праці, тис. грн. (з нарахуванням 39% на ФЗП) | 1926 | 2370 | 2915,7 | 3589,8 | 2685,7 | 0 | |||
| 8 | Змінні витрати на оплату сировини та її обробку, тис. грн. | 8474,4 | 9745,6 | 11210,9 | 12888,5 | 9021,7 | ||||
| 9 | Постійні витрати, тис. грн. | 1444 | 1517 | 1593 | 1672 | 1756 | 60 | |||
| 10 | Амортизація обладнання (фонд оплати повернення кредиту), тис. грн. | 1500 | 1500 | 1500 | 1500 | 1500 | 0 | |||
| 11 | Відсотки по кредитах, тис. грн. | 1650 | 1320 | 990 | 660 | 330 | 0 | |||
| Розрахунок балансового прибутку для оподаткування | ||||||||||
| 12 | Балансовий прибуток, тис. грн. | 2861,6 | 8056,2 | 10746,3 | 13854,6 | 9847,8 | 690 | |||
| 13 | Балансовий прибуток при реалізації без експорту, тис. грн. | 594,4 | 107,4 | 840,4 | 1590,3 | 3102,6 | ||||
| 11 | Податки на прибуток, грн. | 715,4 | 2014,0 | 2686,6 | 3463,6 | 2461,9 | 172,5 | |||
| 12 | Проектований чистий прибуток (для начислення% долі дивідендів), тис. грн. | 2146,2 | 6042,2 | 8059,7 | 10390,9 | 7385,8 | 517,5 | |||
| Розрахунок чистого операційного доходу (+ фонд амортизації) | ||||||||||
| 13 | Чистий доход від операцій (чистий прибуток + амортизація), тис. грн. | 3646,2 | 7542,2 | 9559,7 | 11890,9 | 8885,8 | 517,5 | |||
За результатами розрахунків інвестиційної та операційної діяльностей підприємства (див. табл.2.11, 2.12) розраховуємо результати фінансової діяльності підприємства та грошові потоки (таблиця 2.13).
Таблиця 2.13. Результати фінансової діяльності проекту „Пантолайф" (Тернопільська ФФ) ТОВ „Юніфарма"
| п/п | Показники | 0 рік | 1 рік | 2 рік | 3 рік | 4 рік | 5 рік | Т (лікв) | |||
| Розрахунки динаміки капіталізованого власного капіталу | |||||||||||
| 1 | Інвестиції власного капіталу, тис. грн. | 500 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |||
| 2 | Чистий Прибуток до капіталізації, тис. грн. | 0 | 2146,2 | 6042,2 | 8059,7 | 10390,9 | 7385,8 | 517,5 | |||
| 3 | Виплата 25% дивідендів, тис. грн. | 0 | 536,5 | 1510,5 | 2014,9 | 2597,7 | 1846,4 | ||||
| 4 | Власний накопичений капітал проекту з капіталізацією 75% прибутку, тис. грн. | 500 | 2109,7 | 6641,4 | 12686,2 | 20479,4 | 26536,3 (з врахуванням Тлів) | ||||
| Розрахунки динаміки запозичення та амортизаційного повернення коштів | |||||||||||
| 6 | Довгострокові кредити, тис. грн. | 7500 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |||
| 7 | Амортизація обладнання (фонд оплати кредиту), тис. грн. | 0 | 1500 | 1500 | 1500 | 1500 | 1500 | 0 | |||
| 8 | Погашення заборгованості по кредитах, тис. грн. | 0 | 1500 | 1500 | 1500 | 1500 | 1500 | 0 | |||
| Результати фінансової діяльності | |||||||||||
| 10 | Потік реальних грошей, грн. | 500 | 1609,7 | 4531,7 | 6044,8 | 7793,2 | 6056,9 (з врахуванням Тлікв) | ||||
В таблицях К.1 — К.3 Додатку К наведені розрахунки в “електронних таблицях” EXCEL2000 послідовними приближеннями значення ВНД — внутрішньої норми доходності, тобто такого значення % зміни вартості грошей у часі, яка дозволяє вирівняти дисконтовані інвестиції та чистий дисконтований доход підприємства, тобто ВНД — досягнута фактична рентабельність капіталу. За результатами наближень таблиць К.1, К.2 внутрішня норма дисконтування проекту розраховується як:
Таким чином, проведений аналіз ефективності довгострокового кредитування ТОВ „Юніфарма" при впровадженні інвестиційного проекту виробництва нового препарату „Пантолайф” на Тернопільській фармацевтичній фабриці показав, що при ретроспективному рівні прибутків за минулі періоди 630 720 тис. грн. на рік, прогнозні характеристики кредитуємого проекту за 5 років становлять:
дисконтований чистий прибуток (NPV) — 9,7 млн. грн.
строк дисконтованої окупності інвестицій — 2,25 роки (менше 5 років)
дисконтований індекс доходності 2,21 (вище 1,0)
На фоні сплати банкові 22% річних за користування кредитом та реалізації інвестиційно привабливої для учасників товариства щорічної виплати дивідендів 25% від чистого прибутку, прогнозні потоки доходів проекту дозволяють досягнути внутрішньої норми доходності 44%, що значно вище дисконту вартості капіталу 912%, тобто інвестиційний проект може бути прийнятий як кредитором-банком, так і учасниками товариства.
2.4 Ідентифікація основних проблем оцінки фінансового стану позичальників — юридичних осіб
Зосередження в АКБ „Приватбанк" 13,2% кредитних активів банківської системи України потребує особливої уваги до управління ризиками кредитування та методології оцінки фінансового стану та платоспроможності позичальника, як процесу об’єктивного вирішення рівноваги прогнозної доходності кредиту та ймовірних ризиків збитків кредитування.
Проведений аналіз динаміка структури інвестиційно-кредитного портфелю АКБ “Приватбанк" у 2003 — 2006 роках показує, що зміни у структурі характеризуються суттєвим зменшенням вагової частки кредитів, наданим юридичним особам:
вагова частка кредитів, наданих юридичним особам, зменшилась з рівня 67,3% (4 квартал 2003 року) до 41,55% (1 квартал 2006 року);
вагова частка кредитів, наданих фізичним особам, підвищилась з рівня 28,18% (4 квартал 2003 року) до 39,48% (1 квартал 2006 року);
вагова частка наданих міжбанківських кредитів підвищилась з рівня 1,88% (4 квартал 2003 року) до 13,17% (1 квартал 2006 року);
вагова частка активів, вкладених в цінні папери, підвищилась з рівня 2,63% (4 квартал 2003 року) до 5,81% (1 квартал 2006 року);
В той же час, аналіз динаміки обсягів створених резервів під ризики кредитних операцій у 2001 — 2006 роках показує, що відносна процентна частка резервів до загальної суми кредитів зросла від рівня 10,18% у 2001 році до рівня 12,9% у 2004 році та зменшилась до рівня 10,31% у 2006 році, тобто незбалансований заставою кредитний ризик при диверсифікації кредитного портфелю АКБ “Приватбанк" з 2004 року в бік приоритетного надання кредитів фізичним особам зменшився на 2,5% (на 20% від величини резервів).
При цьому найбільш вразливішим місцем в кредитному менеджменті АКБ “Приватбанк" з точки зору забезпечення мінімізації кредитного ризику є адміністрування наступних видів кредитів:
а) Кредити, надані фізособам в інвестиційну діяльність:
вагова частка в “безнадійних” кредитах — 42,39%;
вагова частка в “сумнівних” кредитах — 23,25%;
вагова частка в “субстандартних" кредитах — 12,91%;
б) Кредити, надані фізособам в поточну діяльність:
вагова частка в “безнадійних” кредитах — 33,12%;
вагова частка в “сумнівних” кредитах — 18,16%;
вагова частка в “субстандартних" кредитах — 10,09%;
в) Кредити, надані юрособам за врахованими векселями:
вагова частка в “безнадійних” кредитах — 8,57%;
вагова частка в “сумнівних” кредитах — 20,51%;
вагова частка в “субстандартних" кредитах — 26,95%;
г) Кредити, надані юрособам за внутрішніми торгівельними операціями:
вагова частка в “безнадійних” кредитах — 6,12%;
вагова частка в “сумнівних” кредитах — 14,65%;
вагова частка в “субстандартних" кредитах — 19,25%;
Хоча сумарна частка “безнадійних”+”сумнівних”+”субстандартних" кредитів в портфелі АКБ “Приватбанк “ станом на 31.12.2005 року становить всього 7,56%, а частка “безнадійні”+”сумнівні” кредити зменшилась за 2004 2005 рік з 2,8% до 2,15%, звертають на себе увагу недоліки кредитного менеджменту у формуванні застави під ці кредити, яка становить від 39,9% до 51,1% від сум відповідних кредитів. Тобто при формуванні кредитного договору невірно оцінений поточний фінансовий стан позичальника та його перспективна кредитоспроможність привели до заниження вимог по заставному забезпеченню виданих кредитів.
Таким чином, процедури оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальників потребують модернізації з врахуванням досвіду та напрямків розвитку методі зниження кредитного ризику в практиці закордонних банків.
Розділ 3. Шляхи розвитку нових технологій і процедур оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальників — юридичних осіб
3.1 Технологія використання комп'ютерних банків інформації в методах оперативних автоматизованих технологій оцінки фінансового стану позичальника та його кредитоспроможності
У процесі аналізу позичальника банк може використати різноманітні джерела інформації, які в цілому складаються з трьох груп [61]:
інформація, отримана безпосередньо від клієнта;
внутрішньобанківська інформація;
зовнішні джерела інформації.
До першої групи належать:
Фінансова звітність;
Документація, яка підтверджує правовий і юридичний статус клієнта: статут, договір засновників, свідоцтво про реєстрацію, дані про юридичну адресу та ін.;
Документація, пов'язана з кредитним заходом — техніко-економічне обґрунтування, розрахунки очікуваних надходжень від реалізації проекту, для середньо — і довгострокових кредитів — бізнес-план, копії контрактів, договорів та інших документів, які стосуються реалізації заходу, зобов'язання із забезпечення своєчасного повернення кредиту (договір застави, гарантійний листок, страхове свідоцтво та ін);
Інформація, одержана у процесі попередньої бесіди з майбутнім позичальником, під час якої кредитний працівник має оцінити моральні, етичні та професійні якості працівників підприємства (директора, заступників директора, головного бухгалтера), визначити перспективи розвитку та зростання, виявити специфічні особливості та деталі, пов'язані з цим кредитом, сформувати думку про клієнта. Усі дані, одержані під час зустрічі з клієнтом, мають бути занотовані й зберігатися в кредитній справі. У багатьох банках розроблено спеціальні формуляри та анкети, які складаються зі стандартизованих запитань, на які повинен відповісти клієнт;
Додаткова інформація, яка подається за вимогою банку, — довідки про наявність рахунків в інших банках, витяги з рахунків в інших банках, довідки з податкової інспекції, довідки про юридичні права на заставу, технічна документація, пов'язана з деякими видами застави, та ін.
Внутрішньобанківські джерела інформації складаються з відомостей про попередні контакти з клієнтом у сфері і кредитних, і некредитних стосунків. Велике значення в цьому разі мають архіви банку, такі як картотека кредитної інформації (ККІ), де зберігаються дані про кредити, які раніше було видано клієнтові, про затримки та порушення під час погашення позики.
Створення та ведення ККІ має стати для банків одним з невідкладних завдань. У деяких розвинених країнах ця проблема вирішується на рівні держави, і банки зобов'язані вести такі картотеки, які стають складниками загальнодержавної системи контролю за кредитами. Близько тридцяти років діє така державна інформаційна система в Канаді, і будь-який банк може одержати інформацію про кредитні стосунки з будь-яким клієнтом, який упродовж цього часу звертався за кредитом до різних установ, а це майже всі фірми та населення країни. Крім інформаційної, така загальна система виконує і контролюючу функцію, оскільки кожний клієнт знає, що інформація про порушення умов кредитної угоди зберігатиметься і, можливо, стане перепоною під час одержання нового кредиту.
В Україні завдання створення картотеки кредитної інформації на загальнодержавному рівні є глобальним і невідкладним, про що й наголошують банківські працівники. Однак складність цього завдання — і організаційна, і технічна — не дає можливості розраховувати на швидке її вирішення.
До третьої групи джерел інформації належать відомості, здобуті за межами банку, що надійшли:
Від департаменту банківського нагляду;
Інших банків, які обслуговували цього клієнта;
Ділових партнерів, які мали контакти з позичальником;
Засобів масової інформації (реклами, рейтинги, дані про участь у виставках, оголошення та ін);
Статистичних агенцій і статистичних інформаційних збірників, звідки можна взяти дані про загальний стан виробництва в галузі та перспективи розвитку, а також про місце підприємства та його продукції на ринку;
Відвідування підприємства, у процесі якого важливо виявити рівень компетенції працівників, які очолюють бухгалтерську, фінансову та маркетингові служби, адміністративний апарат, скласти уявлення про склад і стан майна підприємства, оцінити якість і конкурентоспроможність продукції та послуг підприємства, можливості експорту, залежність від джерел сировини та ін.
Кожне інформаційне джерело слугує для висвітлення конкретного аспекта діяльності клієнта, коли аналізується його кредитоспроможність. Однак найважливішою є інформація, здобута з ринкових джерел поза межами банку.
По-перше, завдяки тому, що існує чимало різноманітних ринкових джерел одержання інформації, забезпечується об'єктивність і різнобічність аналізу.
По-друге, ця інформація є найоперативнішою, оскільки саме ринок найпершим реагує на зміни в стані підприємства ще до того, як ці зміни знайдуть відображення у фінансовій звітності. Завдання кредитного працівника полягає передусім у перевірці сигналів, які надходять з ринкових джерел інформації, та виявленні причин їх виникнення.
Одним із найсучаснішим методом оцінки кредитоспроможності позичальника є використання технології міжбанківських компьютерних банків інформації (бюро кредитних історій) в методах оперативних автоматизованих технологій оцінки фінансового стану позичальника та його кредитоспроможності. Ця технологія є економічно вигідною при масовому мікрокредитуванні малих та середніх підприємств, а також приватних підприємців, коли 1 інспектор обслуговує сотні клієнтів.
3.2 Бюро кредитних історій позичальників в ринкових країнах світу та досвід ефективності застосування їх послуг
“Кредитне бюро” (бюро кредитних історій) — це установа, основний вид діяльності якої становить збір, накопичення, обробка, збереження та надання інформації (позитивної та негативної) про виконання фінансових зобов’язань фізичними та юридичними особами.
Метою діяльності бюро є допомога організаціям, що надають кредити чи послуги з відстрочкою платежу у мінімізації ризиків в споживчому кредитуванні та кредитуванні малого та середнього бізнесу.
Світова практика діяльності кредитних бюро довела, що існують досить відчутні загальні переваги від діяльності кредитного бюро. Основні аргументи економічного характеру на користь створення та функціонування кредитного бюро, що містяться в світовій літературі, полягають в наступному:
наявність кредитної звітності стимулює позичальників погашати кредити, оскільки в протилежному випадку вони ризикують в майбутньому не отримати кредит в іншій кредитній організації. Тобто виникає стимулюючий механізм для підвищення платіжної дисципліни;
обмін інформацією між кредиторами допомагає їм відрізнити добросовісного позичальника від недобросовісного, і відмовити недобросовісному в отриманні кредиту або встановити більш високі процентні ставки та отримати додаткове забезпечення і гарантії;
зниження кількості часу та коштів на отримання інформації позитивно відображається на вартості кредиту для позичальників. При відсутності кредитного бюро отримання банками самостійно інформації по окремому позичальнику щодо виконання ним фінансових зобов’язань, при масовому споживчому кредитуванні практично неможливо;
отримуючи інформацію з кредитної історії, кредитори мають змогу визначатись з наявністю заборгованості по кредитах, які позичальник отримав в інших банках, і визначитись чи не є рівень заборгованості занадто великим для цього позичальника;
задоволення потреби в надійній та повній інформації знижує вимоги до розміру забезпечення або гарантій для надійних позичальників та збільшує загальні об’єми кредитування;
створення “кредитної історії" розширює доступ до фінансових послуг суб’єктів малого, середнього бізнесу та фізичних осіб.
Створення механізму обміну інформацією через кредитні бюро позитивно впливає на [72]:
керування ризиками (процентна ставка визначається в залежності від вірогідності повернення кредиту, що розраховується на підставі даних кредитного бюро);
збільшення загальних об’ємів кредитування;
прискорення процесу прийняття рішень;
якість кредитного портфелю банків;
стабільність банківської системи;
збільшення участі банківського капіталу в економічних процесах країни.
Робота кредитних бюро спрямована на створення конкурентного ринкового середовища, в якому добросовісні позичальники мають переваги перед недобросовісними.
Крім того, має місце рівна можливість доступу кредиторів до інформації. Не тільки позичальники мають можливість вибирати кредиторів, але і кредитні організації мають можливість вибирати позичальників з тими чи іншими необхідними якостями.
Аналіз функціонування кредитних бюро різних країн показує, що не існує уніфікованого підходу щодо організації роботи, форми власності, обсягу інформації кредитних бюро, але є загальні тенденції щодо організації роботи бюро.
Переважна кількість розвинених країн у вирішенні цього питання керується законами, що регулюють відносини у сфері захисту персональних даних та інформації, а також споживчого кредитування.
Наприклад, при здійсненні діяльності німецьке кредитне бюро керується спеціальним федеральним законом (Federal Data Protection Act); кредитне бюро Франції у своїй діяльності керується законом щодо захисту персональної інформації (Data Protection Act, 1984).
Бюро кредитних історій Канади функціонує відповідно до закону щодо захисту персональної інформації та електронних документів (Personal Information Act). Проте слід зазначити, що кожна провінція Канади має власні особливості функціонування та діяльності кредитних бюро.
У Європі та США застосовуються різні підходи до збору та захисту персональних даних [81].
У США діють декілька законів, що регулюють збір та розповсюдження персональних даних. Щодо надання кредитних звітів кредитними бюро то у 1971 році (зі змінами 1966 р) США прийнятий окремий Закон про сумлінну кредитну інформацію (Federal Fair Credit Reporting Act), що докладно регулює видачу кредитних історій. Цей закон визначив право продавати інформацію про споживача без його згоди. На думку багатьох фахівців дія цього правового акту не гарантує достатнього захисту особистого життя громадян, що є суттєвим недоліком. Також недоліком американського законодавства є покладання на громадян обов’язку робити активні дії з метою обмеження використання і розповсюдження інформацій щодо них, замість зобов’язання кредитних бюро на отримання згоди від громадян на використання персональних даних щодо них.
Законодавство країн-членів Європейського союзу підпорядковано Директивам ЄС і відображає їх основні принципи. Вимоги ЄС з питань захисту персональних даних при їх збиранні та обробці викладені у декількох документах ЄС, основними з яких:
1) Конвенція Ради Європи про захист особи у зв’язку з автоматичною обробкою персональних даних (28.01.1981 р).
2) Директива 95/46/ЄС Європейського парламенту і Ради Європейського союзу від 24 жовтня 1995 року ”Про захист прав приватних осіб відповідно до обробки персональних даних і вільному пересуванні таких даних" (1995 рік). (“Директива про приватність”).
3) Директива 97/66/ЄС Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу від 15 грудня 1997 року стосовно обробки персональних даних і захисту приватності у телекомунікаційному секторі.
Політика ЄС спрямована на те, щоб країни-члени ЄС в своїх законах керувались принципами, закладеними в Директивах ЄС.
Спільним у законодавстві наведених вище країн є підходи щодо цільового використання інформації, визначення кола осіб, яким може бути надана ця інформація, визначення строку її зберігання, відповідальність за порушення закону та визначення регулюючих органів.
Розбіжності в національних підходах стосуються таких питань, як сфера дії законодавчого акту, акцентування в ньому різних елементів системи захисту, різні норми щодо ліцензування діяльності та механізмів контролю у вигляді спеціальних органів нагляду, визначення даних, що не підлягають розголошенню, методи забезпечення відкритості та індивідуальної участі.
Україні, враховуючи Закон України “Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства ЄС” доцільно при встановлені підходів до збору, обробки, захисту персональних даних орієнтуватися на Директиви Європейського Союзу.
Основні принципи, що стосуються збору, якості та захисту персональних даних, що встановлені в Європейському законодавстві, є наступними:
“Персональні дані” — означають будь-яку інформацію, яка пов’язана з ідентифікованою або ідентифікуємою фізичною особою (суб’єктом даних). Ідентифікуємою особою є особа, яка може бути ідентифікована прямо або опосередковано, зокрема, шляхом посилання на ідентифікаційний номер або на один чи декілька факторів, специфічних для її фізичної, психологічної, культурної або соціальної ідентичності. (Директива 95/46/ЄС). Персональні дані повинні:
1. Оброблятись коректно і законно.
2. Збиратись для об’явлених і законних цілей.
3. В подальшому не оброблятись будь-яким чином, що є несумісним з цими цілями.
4. Бути адекватними, відноситись тільки до справи і не бути надмірними по відношенню до цілей, для яких вони збираються.
5. Дані повинні бути точними і в разі необхідності оновлюватися.
6. Повинні бути зроблені відповідні кроки, щоб неточні, або неповні дані, відповідно до цілей, для яких вони збирались уточнювалися чи були видалені.
7. Дані повинні зберігатися у формі, що дозволяє ідентифікацію суб’єктів даних не довше, ніж це необхідно для цілей, для яких ці дані збиралися.
за виконанням вимог щодо якості персональних даних, які збираються повинен бути встановлений контроль.
на деякі персональні дані накладені обмеження щодо їх збирання, обробки і розповсюдження. Це дані, що стосуються: національності, расового чи етнічного походження; політичних поглядів; релігійних чи інших філософських переконань; стану здоров’я; сексуального життя; членства в профспілках.
Держави-учасниці повинні забезпечити, щоб особисті дані оброблялись лише у випадках, коли:
1) суб’єкт даних недвозначно давав свою згоду;
2) обробка даних необхідна в цілях забезпечення законних інтересів контролера чи третьої сторони (строк), яким розкриті дані, окрім випадків, коли такі інтереси перекривляються інтересами фундаментальних прав та свобод суб’єкта даних, захист яких вимагається згідно законодавства.
для суб’єкта даних повинно бути надано право бути повідомленим:
а) про наявність автоматизованої бази персональних даних;
б) про контролера бази даних або його представника чи місцезнаходження;
в) про цілі обробки, для яких призначені дані;
г) про одержувачів чи категорії одержувачів даних;
д) чи є відповідь на запитання обов’язковою і добровільною, а також можливі наслідки відмови від відповіді.
для суб’єкта даних повинно бути встановлено:
1) право доступу до даних, що стосуються його особи;
2) права вимагати уточнення даних, що його стосуються в тій мірі, в якій потрібна додаткова інформація, що стосується конкретних обставин, при яких збираються дані для гарантування коректної обробки стосовно до суб’єкта даних;
3) право вимагати знищення даних, якщо вони оброблені з порушенням положень національного права.
обробник інформації повинен забезпечувати конфіденційність та безпеку обробки інформації, повинен повідомити наглядовий орган щодо даних, які він збирається збирати та обробляти.
Країни-учасники повинні визначити, які операції по обробці даних можуть представляти ризик для прав суб’єктів даних і повинні контролювати та перевіряти такі операції до їх початку, та встановити заходи по забезпеченню гласності операцій по обробці таких даних.
Тенденція розвитку кредитних бюро у світі свідчить про те, що переважна кількість бюро створюється в якості приватних, комерційних установ.
Основними засновниками кредитних бюро, які створюються в останній час, виступають самі кредитні установи. В основному, це банки за участю Асоціацій банків (Туреччина, Польща, Мексика, Естонія, Нідерланди, Сінгапур тощо).
При цьому, не зважаючи на множинність кредитних бюро у деяких країнах, де кредитні бюро діють багато років, прослідковується велика ступінь концентрації капіталу, коли домінуючу роль грають одне, два кредитних бюро, які надають весь комплекс інформації (США, Велика Британія, Японія, Австралія, Німеччина тощо). Інші кредитні бюро займають дрібні ніші, надаючи окремі види інформації.
В окремих країнах, поряд з приватними кредитними бюро, діють як інформаційні посередники, так звані інститути державної реєстрації кредитів — Public Credit Registers (PCR). Відмінність PCR від кредитних бюро в тому, що в основному надання даних є обов’язковим і встановлено окремим правилом; інформація є стандартизованою (кредити вище встановленого рівня), і основні дані стосуються кредитів, а не позичальника. В основному PCR керуються центральними банками чи органами банківського нагляду. При цьому доступ до інформації в основному мають працівники центрального банку і банки, що надають інформацією.
Учасниками кредитних бюро є організації-кредитори, які, з одного боку, є джерелами постачання інформації (передають дані по позичальниках), а з другого боку, виступають в якості користувачів кредитних звітів.
Учасниками кредитного бюро виступають банки, кредитні спілки, лізингові компанії, компанії емітенти кредитних карток, страхові компанії, фірми, які надають послуги з відстрочкою платежу (підприємства стільникового зв’язку, підприємства-орендодавці) тощо.
Основний підхід щодо участі у кредитному бюро базується на тому, щоб основна діяльність організації була пов’язана з наданням кредитів, інших послуг у кредит та учасник брав на себе зобов’язання щодо постійної передачі інформації до кредитного бюро, не розповсюджував отриману з Бюро інформацію і чітко виконував правила роботи з кредитним бюро та інформацію.
Суб’єктами кредитних історій можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Світова практика дозволяє зробити висновок, що не існує уніфікованого підходу до визначення суб’єктів (юридичних чи фізичних осіб), щодо яких збираються кредитні історії. Головна причина цьому — відмінність законодавчого поля країн, у яких створені системи обміну інформацією.
Країни, де порівняно недавно створені системи обміну інформацією на основі приватних кредитних бюро (Мексика, Туреччина, Італія) тощо, рухаються шляхом створення загальних баз даних суб’єктів кредитних історій як юридичних, так і фізичних осіб.
Більшість європейських країн (Німеччина, Бельгія, Великобританія і т.д.) потребує отримання згоди суб’єктів кредитних історії на надання інформації при передачі даних від кредитора до бюро кредитних історій, при передачі сформованого звіту від кредитного бюро кредитору і при наданні інформації третім особам.
Законодавство ЄС вимагає отримання згоди суб’єкта кредитної історії на надання інформації щодо нього, яка повинна бути “недвозначною". При цьому кредитори можуть включати відповідні згоди в кредитний договір.
Система функціонуюча в США побудована інакше — кредитори мають право розповсюджувати інформацію про позичальника на свій власний розсуд, якщо на те не існує заборони з боку суб’єкта кредитної історії у письмовій формі. Американське законодавство дозволяє розголошувати кредитну інформацію у маркетингових цілях. Ні кредитор, ні кредитне бюро не зобов’язані інформувати громадян про можливе маркетингове використання даних, а повинні лише опублікувати в засобах масової інформації загальне повідомлення стосовно запланованих дій.
Для України більше підходить європейський підхід, який відповідає Конституції України та чинному законодавству і найбільш повно захищає права людини.
Закордонні аналітики поділяють інформацію на два види: так звану “чорну” та “білу”.
“Чорна” інформація — це негативна інформація, що може вплинути на рішення кредитора щодо надання кредиту. Вона містить у собі відомості про прострочки платежів, непогашення кредиту та інші подібні події.
“Біла" інформація — це детальний звіт, який містить повний комплекс інформації про фінансові зобов’язані позичальника, гарантії, структуру заборгованості по строках та часу погашення, дані по кредитних лініях тощо.
Існує також і третій вид інформації, який швидше має відношення до оцінки кредитоспроможності, ніж безпосередньо до кредитної історії — це інформація загального характеру (освіта позичальника, трудова діяльність і т.д.), яка збирається в залежності від практики роботи бюро в країні.
Питання щодо того, яка інформація надається користувачам, належить законодавчому регулюванню кожної окремої країни.
Є країни, де кредитні бюро збирають тільки “чорну” інформацію і розповсюдження позитивної інформації заборонено. Але прослідковується тенденція, що більшість Бюро збирають повний обсяг інформації як негативної, так і позитивної.
У США, наприклад, надається “ чорна" і “біла" кредитна інформація, а також інформація загального характеру, за виключенням “кредитних розслідувань", тобто інформації, яка збирається шляхом особистих бесід з друзями, роботодавцями позичальника, даних про його репутацію, спосіб життя.
У Канаді кредитна інформація збирається як негативна, так і позитивна. Кредитний файл не повинен містити інформацію щодо етнічного походження, стану здоров’я, політичних поглядів тощо.
Німецьке кредитне бюро SCHUFA збирає кредитні історії приватних осіб, надає інформацію як позитивну, так і негативну. SCHUFA не збирає інформацію про дітей, прибутки, місце роботи і майновий стан фізичних осіб.
Польське АТ “Бюро Кредитної Інформації” надає інформацію про борги та оборотах по банківських рахунках в межах, в яких ця інформація потрібна у зв’язку із наданням кредитів, грошових позик, банківських гарантій та порук
Керуючись міжнародним досвідом, можна зробити висновки, що підхід, за якого надається позитивна і негативна, а не лише негативна інформація про позичальника, має ряд суттєвих переваг:
користувач інформації може мати загальну картину заборгованості, що дає кредитору можливість виявити платоспроможних клієнтів, які здатні погасити заборгованість;
існує чіткий поділ між неплатниками і нерегулярними платниками;
є можливість визначення перспективи погашення боргів та стратегії стягнення заборгованості.
Відносно порядку надання інформації про суб’єктів кредитних історій існують два підходи: обов’язкове надання кредиторами на підставі вимог закону негативної або негативної та позитивної інформації; добровільне, на підставі договору, надання як позитивної, так і негативної інформації.
Ефективніше всього працюють системи, де існує договірний порядок надання інформації. При цьому, згідно законів країни чи директив ЄС, не збирається інформація, на збір якої накладена заборона (стан здоров’я, етнічне походження, політичні погляди тощо).
Майже в усіх країнах, де існують системи збору кредитної інформації, законодавством забезпечена можливість для суб’єктів кредитних історій заперечення щодо помилкових даних і вимога їх виправлення. Різниця повноти реалізації цієї можливості пов’язана із ступенем деталізації цієї процедури у законодавстві кожної окремої країни.
Найбільш повно ця процедура висвітлюється американським законодавством, згідно якого:
позичальник має право заявити кредитору про розходження по кредитних питаннях, і в цьому випадку кредитор повинен представити інформацію про позичальника в кредитне бюро з вказівкою про наявність суперечки. Кредитне бюро зобов’язане включити інформацію про те в кредитні звіти, які надає;
позичальник також має право повідомити про суперечку у кредитне бюро, після чого кредитор повинен перевірити інформацію і підтвердити або відхилити скаргу позичальника;
у випадку незгоди кредитора з позицією позичальника, кредитор зобов’язаний повідомити про це кредитне бюро. В цьому випадку інформація кредитора зостається в кредитній історії без змін, а кредитне бюро додає до неї заяву позичальника щодо спірних даних;
кредитне бюро має право відмовити у розслідуванні, якщо причини останнього недостатньо обґрунтовані;
якщо інформація не може бути перевірена кредитором чи є неправильною, то кредитор повинен повідомити про це всі кредитні бюро, членом яких він виступає з тим, щоб у кредитну історію позичальника були внесені зміни;
при наданні невірних довідок кредитор і кредитне бюро несуть відповідальність за свою неуважність або навмисне викривлення інформації у вигляді штрафних санкцій.
Інформація щодо позичальника згідно із законодавством США повинна зберігатися 7 років, а якщо мало місце банкрутство, то термін її зберігання становить 10 років, після чого інформація видаляється з файла. В розвинутих країнах — членах Європейського союзу, згідно “Директиви про приватність", інформація зберігається стільки, “скільки це визнається розумно потрібним”. Питання застосування цього правила на практиці вирішуються згідно законодавства кожної окремої країни — члена ЄС.
Розглядаючи питання доступу до кредитної інформації, слід зазначити, що існуюча практика діяльності кредитних бюро свідчить про майже єдині підходи до цього питання, крім США.
Право на отримання кредитних історій мають тільки особи, які збираються провести кредитний правочин з позичальником-суб’єктом кредитної історії.
Згідно Європейського законодавства для отримання доступу до кредитної історії необхідно мати згоду суб’єкта кредитної історії.
Відповідно доступ кредиторів до кредитних історій здійснюється при зверненні позичальників за отриманням кредиту виключно за наявності дозволу суб’єктів кредитних історій (незалежно від виду інформації, з якої складається кредитна історія — позитивної чи негативної).
В більшості приватних кредитних бюро доступ до інформації мають члени кредитних бюро, які за своєю діяльністю є кредиторами і надають інформацію до кредитних історій і несуть відповідальність за збереження інформації.
В США, де існують різні види кредитних бюро, доступ до інформації про наявність кредитної історії необмежений. Кредитні бюро можуть збирати інформацію від кредиторів без згоди позичальника і отримувача інформації можуть бути організації, які не є членами кредитного бюро.
Законодавство дозволяє надання кредитних звітів, якщо кредитне бюро “має підстави вважати”, що той, хто звернувся за кредитною історією, займається законною діяльністю — страхуванням, кредитуванням, збором платежів, працевлаштуванням тощо. Крім того, в США дозволено надавати кредитні історії комерційним організаціям з метою використання інформації для маркетингу, тобто для направлення пропозицій щодо нового кредитного продукту, страховки тощо.
У всіх країнах, де існують кредитні бюро, обов’язково забезпечується доступ до власної кредитної історії суб’єктів кредитних історій. Суб’єкт кредитної історії отримує також інформацію про осіб, які мали доступ до його кредитної історії, та дату їх звернень.
3.3 Державний “Реєстр позичальників" НБУ та ефективність застосування його послуг при оцінці кредитоспроможності позичальників
Єдина державна інформаційна система "Реєстр позичальників" (далі — ЄІС "Реєстр позичальників") створена і функціонує на добровільних (договірних) засадах для зменшення ризиків, що виникають при обслуговуванні юридичних та фізичних осіб (далі — клієнти) у комерційних банках України внаслідок неповної інформації про клієнта [22].
ЄІС "Реєстр позичальників" забезпечує облік клієнтів комерційних банків України, які мають прострочену заборгованість перед банками, збереження банківської інформації про клієнтів і доступ уповноважених осіб банків до інформації про клієнта.
Функціонування ЄІС "Реєстр позичальників" забезпечує структурний підрозділ банківського нагляду Національного банку України, який згідно з покладеними на нього функціональними обов'язками здійснює координацію роботи учасників ЄІС "Реєстр позичальників", методологічне супроводження системи, методичне та організаційне її забезпечення.
ЄІС "Реєстр позичальників" має наступну організаційно — експлуатаційну термінологію:
адміністратор ЄІС "Реєстр позичальників" — підрозділ Національного банку, який забезпечує збирання, збереження інформації, що надходить від банків, ведення інформаційної системи та доступ до неї лише вповноважених осіб комерційних банків. Адміністратор відповідає за експлуатацію програмно-апаратного комплексу ЄІС "Реєстр позичальників";
вхідна інформація — інформація, що надсилається від комерційного банку до бази даних ЄІС "Реєстр позичальників";
вихідна інформація — інформація, що надсилається до комерційного банку від бази даних ЄІС "Реєстр позичальників";
запит — електронний документ, складений заявником про отримання звіту з ЄІС "Реєстр позичальників";
звіт — електронний документ визначеної структури, що видається на запит користувача і містить інформацію про окремого клієнта (клієнтів) банку, може передаватися електронними засобами зв'язку, обов'язково захищений методами крипто-захисту для запобігання його викривленню;
електронні засоби захисту — програмно-технічні засоби, що забезпечують захист електронних документів від несанкціонованого доступу та спотворення на етапі передавання цих документів електронною поштою;
ЄІС "Реєстр позичальників" — єдиний апаратно-програмний комплекс, що забезпечує отримання від банківських установ вхідної інформації, її накопичення, зберігання, належне використання, захист на всіх технологічних ланках від несанкціонованого доступу, формування вихідної інформації, взаємодію з користувачами;
квитанція — електронний документ, що формується програмними засобами ЄІС "Реєстр позичальників", надається банківській установі і свідчить про приймання або відмову в прийманні вхідної інформації до бази даних.
1. До ЄІС "Реєстр позичальників" підключаються банки, що уклали договір з Національним банком про надання послуг через цю систему.
2. Департамент інформатизації Національного банку забезпечує експлуатацію програмно-технологічних засобів функціонування ЄІС "Реєстр позичальників" та їх підтримку в робочому стані.
3. Відповідний структурний підрозділ банківського нагляду координує діяльність роботи учасників ЄІС "Реєстр позичальників".
4. Після підключення до ЄІС "Реєстр позичальників" комерційний банк та ліквідатор (ліквідаційна комісія) регулярно надають потрібну інформацію про своїх клієнтів до бази даних ЄІС "Реєстр позичальників" і несуть повну відповідальність згідно з чинним законодавством за достовірність наданої інформації.
До бази даних ЄІС "Реєстр позичальників" банк надає інформацію про тих позичальників, які на дату її надання мають у гривневому еквіваленті сумарну прострочену та сумнівну заборгованість (з урахуванням прострочених і сумнівних до погашення нарахованих доходів) у національній та іноземній валюті в сумі, що перевищує 10 тис. грн.
Інформація надається з часу зарахування заборгованості на такі рахунки простроченої та сумнівної заборгованості: 1509, 1517, 1519, 1527, 1529, 1580, 1581, 1582, 1589, 1780, 1880, 2027, 2029, 2037, 2039, 2067, 2069, 2077, 2079, 2092, 2093, 2096, 2097, 2099, 2107, 2109, 2117, 2119, 2190, 2191, 2198, 2199, 2207, 2209, 2217, 2219, 2227, 2229, 2290, 2291, 2292, 2299, 2480, 2888, 2889, 3119, 3219, 3579, 3580, 3589, 9090, 9091, 9290, 9390, 9600, 9601, 9602, 9603, 9604, 9605, 9610, 9611, 9613, 9615, 9617, 9618.
Сумарна заборгованість за кожним окремим позичальником визначається як сума простроченої та сумнівної заборгованості за основним боргом і прострочених та сумнівних до погашення нарахованих доходів.
Інформація щодо позичальників (боржників) надається в розрізі угод із зазначенням сум простроченої заборгованості за кожним видом валюти. Для позичальників — юридичних осіб зазначаються відомості про їх засновників та керівників.
5. Обмін інформацією між банківськими установами — учасниками ЄІС "Реєстр позичальників" та базою даних системи виконується засобами електронної пошти Національного банку у вигляді файлів.
6. Для забезпечення конфіденційності всі файли інформаційного обміну обробляються електронними засобами захисту інформації, розробленими в Національному банку.
7. З метою підвищення ефективності функціонування ЄІС "Реєстр позичальників" банк-учасник може надавати своїм філіям, обласним дирекціям дозвіл на користування інформаційно-довідковими послугами ЄІС "Реєстр позичальників". У разі надання такого дозволу банк складає перелік філій, обласних дирекцій, яким він надає дозвіл на роботу з ЄІС "Реєстр позичальників", згідно з додатком 2 до цього Положення. У колонці 8 цього додатка зазначається рівень доступу до ЄІС "Реєстр позичальників":
"1" — формування запитів згідно з пунктом 3.5 цього Положення;
"2" — повний доступ, який передбачає внесення інформації про позичальників (боржників) згідно з пунктами 3.2 — 3.4, та формування запитів згідно з пунктом 3.5 цього Положення.
8. Національний банк регламентує і забезпечує функціонування ЄІС "Реєстр позичальників", гарантує її надійність і безпеку, організовує підключення комерційних банків до системи відповідно до чинного законодавства, уносить зміни в порядок функціонування системи, забезпечує зберігання інформації в ЄІС "Реєстр позичальників".
Інформація в ЄІС "Реєстр позичальників" зберігається:
протягом трьох років з дати фактичного повного погашення простроченої заборгованості, — якщо заборгованість була погашена;
протягом 10 років з дати внесення даних про прострочену чи сумнівну заборгованість до системи, — якщо заборгованість не була погашена.
9. Своєчасне надання до ЄІС "Реєстр позичальників" достовірної інформації про свого клієнта є обов'язковим для всіх користувачів системи. Під час укладення угод про надання кредитів, гарантій, поручительств тощо банк може передбачати, що в разі несвоєчасного погашення заборгованості за цією угодою і зарахування її до простроченої або сумнівної інформація про цього позичальника та його заборгованість надаватиметься до ЄІС "Реєстр позичальників.
10. Інформація, що зберігається в ЄІС "Реєстр позичальників", становить банківську таємницю. Національний банк та банки — учасники системи не мають права використовувати інформацію з ЄІС "Реєстр позичальників" не за цільовим призначенням, розголошувати, надавати іншим юридичним чи фізичним особам, крім особи, про яку зібрана інформація. Доступ до ЄІС "Реєстр позичальників" можуть мати керівник банку (філії, обласної дирекції) та уповноважені ним особи, а також працівники структурних підрозділів Національного банку України, яким відповідний структурний підрозділ банківського нагляду надав дозвіл на перегляд інформації, що міститься в базі даних системи.
11. Колективним власником інформації, що міститься у базі даних ЄІС "Реєстр позичальників", є комерційні банки, які уклали договір з Національним банком та підключилися до ЄІС "Реєстр позичальників".
Таблиця 3.1
Форма, за якою банки отримують інформацію про позичальників (боржників), що мають прострочену та сумнівну заборгованість, з ЄІС "Реєстр позичальників" (сота частка одиниці валюти)
| N з/п | Назва позичальника (боржника) | Ідентифікаційний код (номер) | Прізвище, ім'я, по батькові керівників та прізвище, ім'я, по батькові (назва) засновників, посади | Код валюти | Сума простроченої заборгованості за даним видом валюти | Умовна назва банку (філії, обласної дирекції) | Дата виникнення простроченої заборгованості | Дата фактичного погашення простроченої заборгованості |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
Банки-учасники активно користуються інформаційно-довідковими послугами ЄІС "Реєстр позичальників". На сьогодні уклали договори з НБУ про участь в ЄІС "Реєстр позичальників" 129 банків, сумарні активи яких складають більше 80% від активів банківської системи України. Загальна кількість банківських установ — учасників ЄІС "Реєстр позичальників" (з урахуванням філій) — 609. Загальна сума простроченої заборгованості за кредитами, наданими банками, а також ліквідаційними комісіями банків, занесена до бази даних, становить 4,08 млрд. грн. Кількість заборгованостей, які обліковуються в ЄІС "Реєстр позичальників" станом на 01.05.2006 року, складає 27 001.
3.4 Недержавні бюро кредитних історій в Україні та ефективність їх послуг при оцінці кредитоспроможності позичальника
В багатьох країнах світу розвиток кредитного та товарного ринків стимулював виникнення спеціалізованих структур (інформаційних посередників), основним завданням яких є акумулювання та надання інформації щодо виконання позичальниками своїх фінансових зобов’язань та кредитних ризиків.
Створення в Україні надійної системи ідентифікації ділової та фінансової репутації компаній та приватних позичальників є однією з фундаментальних умов подальшого розвитку ринків кредитів та інвестицій, особливо в сфері кредитування малого та середнього бізнесу, іпотечного та споживчого кредитування.
З метою зниження кредитних ризиків, підвищення надійності роботи банківської системи НБУ в 2001 році створив “Єдину інформаційну систему обліку позичальників (боржників), які мають прострочену заборгованість за кредитами" — ЄІС “Реєстр позичальників" [22].
Створення Реєстру вирішило частину проблеми доступу до інформації щодо позичальників — банки отримали можливість ознайомитись з негативною інформацію про позичальника. Разом з тим це не надало можливості відслідковувати поведінку боржника на ринку за деякий період, і за межами Реєстру залишилась інформація щодо добросовісного позичальника.
Над вивченням міжнародного досвіду роботи кредитних бюро у 2002 — 2005 роках працювали Національний банк України, Асоціація українських банків, Центр “Економіка і право" АУБ, Українська Міжбанківська Асоціація Членів Europay International (EMA), Центр комерційного права. За підтримки Світового банку, USAID, фахівцями НБУ, Асоціацій — АУБ та ЕМА, Центру комерційного права були проведені (із залученням іноземних консультантів-представників кредитних бюро: Великобританії, США, Ісландії, Канади, Кіпру, Польщі тощо) конференції та семінари з питань перспектив впровадження в Україні Інституту кредитних бюро.
Ця робота надала можливість розробити та затвердити у 2005 році Закон України “Про організацію обігу та формування кредитних історій" [10], який вступив в дію з 1 лютого 2006 року та в якому враховується міжнародний досвід діяльності кредитних бюро.
Закон [] визначає правові та організаційні засади формування і ведення кредитних історій, права суб'єктів кредитних історій та користувачів бюро кредитних історій, вимоги до захисту інформації, що складає кредитну історію, порядок утворення, діяльності та ліквідації бюро кредитних історій.
Метою цього Закону є врегулювання суспільних відносин, що виникають у сфері збору, оброблення, зберігання, захисту та використання інформації про виконання особами грошових зобов'язань, функціонування інституцій, пов'язаних з обміном інформацією про грошові зобов'язання та забезпеченням прав та інтересів суб'єктів кредитної історії.
Згідно Закону впроваджені наступні терміни:
бюро кредитних історій (далі — Бюро) — юридична особа, виключною діяльністю якої є збір, зберігання, використання інформації, яка складає кредитну історію;
ведення кредитної історії — діяльність Бюро із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації, яка складає кредитну історію;
кредитна історія — це сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов'язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону;
користувач Бюро (далі — Користувач) — юридична або фізична особа — суб'єкт господарської діяльності, яка укладає кредитні правочини та відповідно до Договору надає і має право отримувати інформацію, що складає кредитну історію;
Договір — правочин, сторонами якого є Користувач і Бюро і предметом якого є врегулювання питань надання та отримання інформації, що складає кредитну історію;
Положення Бюро — правила формування і ведення кредитних історій, які затверджуються виконавчим органом Бюро та погоджуються Уповноваженим органом;
кредитний звіт — сукупність інформації про суб'єкта кредитної історії, яка є повним або частковим відображенням його кредитної історії;
кредитний правочин — правочин, за яким виникає, змінюється або припиняється зобов'язання фізичної або юридичної особи щодо сплати грошових коштів Користувачу протягом певного часу в майбутньому (в тому числі договір страхування);
кредитний бал — особлива форма кредитного звіту, який відображається у цифровому значенні;
суб'єкт кредитної історії — будь-яка юридична або фізична особа, яка уклала кредитний правочин та щодо якої формується кредитна історія;
Уповноважений орган — орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, що здійснює державне регулювання діяльності Бюро.
Принципами формування та доступу до інформації, яка складає кредитну історію, є:
забезпечення конституційних прав і свобод суб'єктів кредитних історій;
адекватність обсягів інформації цілям, для яких вони збираються;
значимість, всебічність, об'єктивність, повнота і достовірність інформації;
регулярність та безперервність надходження інформації;
цільове використання інформації;
строковість зберігання інформації;
конфіденційність інформації та її захист;
збір і надання інформації, що складає кредитну історію, виключно за згодою суб'єкта цієї кредитної історії;
незалежність Бюро.
Джерелами формування кредитних історій є:
відомості, що надаються Користувачем до Бюро за письмовою згодою суб'єкта кредитної історії відповідно до цього Закону;
відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел за винятком відомостей (інформації), що становлять державну таємницю.
Бюро має право отримувати відомості та інформацію на договірних засадах. Органи або уповноважені особи (держателі, адміністратори державних реєстрів тощо) зобов'язані на запит Бюро надавати відомості з державних реєстрів в електронному вигляді (у форматі бази даних) у разі наявності письмової згоди суб'єктів інформації.
Користувачами Бюро можуть бути банки, небанківські фінансові установи та інші суб'єкти господарської діяльності, які надають послуги з відстроченням платежу або надають майно в кредит.
Кредитна історія містить таку інформацію:
1) відомості, що ідентифікують особу:
а) для фізичних осіб:
прізвище, ім'я та по батькові;
дата народження;
паспортні дані;
місце проживання;
ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів (у разі наявності) (далі — ідентифікаційний номер);
відомості про поточну трудову діяльність;
сімейний стан особи та кількість осіб, які перебувають на її утриманні;
дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації та основний предмет господарської діяльності фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності;
б) для юридичних осіб:
повне найменування;
місцезнаходження;
дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації;
ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (далі — ідентифікаційний код);
прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані керівника і головного бухгалтера;
основний вид господарської діяльності;
відомості, що ідентифікують власників, які володіють 10 і більше відсотками статутного капіталу юридичної особи:
для фізичних осіб — власників: прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер і місце проживання;
для юридичних осіб — власників: повне найменування, місцезнаходження, дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації, ідентифікаційний код;
2) відомості про грошове зобов'язання суб'єкта кредитної історії:
а) відомості про кредитний правочин та зміни до нього (номер і дата укладання правочину, сторони, вид правочину);
б) сума зобов'язання за укладеним кредитним правочином;
в) вид валюти зобов'язання;
г) строк і порядок виконання кредитного правочину;
ґ) відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов'язання за кредитним правочином;
д) дата виникнення прострочення зобов'язання за кредитним правочином, його розмір і стадія погашення;
е) відомості про припинення кредитного правочину та спосіб його припинення (у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо);
є) відомості про визнання кредитного правочину недійсним і підстави такого визнання;
3) інформацію про суб'єкта кредитної історії, яка складається із сукупності документованої інформації про особу з державних реєстрів, інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел:
а) наявність заборгованості за податками та обов'язковими платежами;
б) рішення судів, що стосуються виникнення, виконання та припинення зобов'язань за укладеним кредитним правочином;
в) рішення судів та органів виконавчої влади, що стосуються майнового стану суб'єкта кредитної історії;
г) інші відомості, що впливають на спроможність виконання суб'єктом кредитної історії власних зобов'язань;
4) відомості про операції з інформацією, яка складає кредитну історію:
а) дата оновлення кредитної історії;
б) найменування Користувача, який надав інформацію до кредитної історії, у разі його згоди на це;
в) коментар суб'єкта кредитної історії у випадках, передбачених цим Законом.
Інформація для формування кредитної історії надається Користувачем до Бюро лише в разі наявності письмової згоди юридичної або фізичної особи, яка уклала кредитний правочин з Користувачем.
Користувач у разі укладення кредитного правочину та отримання письмової згоди суб'єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через Бюро інформації щодо нього надає до Бюро інформацію:
1) про себе, що ідентифікує його як Користувача;
2) про суб'єкта кредитної історії.
Користувач зобов'язаний повідомити суб'єкта кредитної історії про назву та адресу Бюро, до якого передаватиме інформацію для формування його кредитної історії.
Бюро надають інформацію з кредитних історій у формі кредитних звітів. Кредитні звіти містять усю інформацію з кредитної історії, якщо інші обсяги інформації не передбачені Положенням Бюро або Договором.
Користувачі мають право звернутися до Бюро за отриманням кредитних звітів упродовж дії укладеного правочину між ним та суб'єктом кредитної історії, а також за наявності у Користувача письмової згоди суб'єкта кредитної історії на доступ до його кредитної історії.
Користувачі мають право звернутися до Бюро за отриманням кредитних звітів у разі звернення суб'єкта кредитної історії до них з метою укладення кредитного правочину, а також надання Користувачу письмової згоди на доступ до його кредитної історії.
Суб'єкт кредитної історії має право ознайомитися з інформацією, що міститься у його кредитній історії, а саме:
1) кредитним звітом;
2) інформацією з реєстру запитів.
Бюро створюється у формі господарського товариства відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Засновниками Бюро можуть бути юридичні та фізичні особи. Засновники Бюро — юридичні особи повинні здійснювати діяльність не менше трьох років з дня реєстрації та не мати заборгованості із сплати податків та інших обов'язкових платежів за останні три роки.
Статутний капітал Бюро формується виключно за рахунок грошових коштів засновників Бюро і має бути не менше п'яти мільйонів гривень.
У назві Бюро обов'язково зазначаються слова "бюро кредитних історій".
Слова "бюро кредитних історій" та похідні від них дозволяється використовувати в назві лише тим юридичним особам, діяльністю яких є виключно ведення кредитних історій.
Предметом діяльності Бюро є виключно ведення кредитних історій, а також здійснення іншої діяльності, що має на меті реалізацію положень цього Закону.
Бюро починає здійснення своєї діяльності з моменту отримання ліцензії.
Ліцензія надається Міністерством юстиції України на підставі заяви Бюро.
На сьогоднішній день в Україні зареєстровані та функціонують 3 бюро кредитних історій:
1. ТОВ “Українське бюро кредитних історій" (засновники ЗАТ КБ “ПриватБанк" і іноземна компанія BigOptima Limited).
Державна реєстрація ТОВ “Українське бюро кредитніх історій" датована 6 червня 2005 року [81].
На сьогоднішній день ТОВ “Українське бюро кредитних історій" є єдиним реально діючим та може надати доступ до більш ніж 10 000 000 кредитних історій як фізичних, так юридичних осіб, що складає близько 40% усього працездатного населення України.
Рис.3.1 Інформаційно-комунікаційний Інтернет-сайт ТОВ “Українське бюро кредитних історій”
Таблиця 3.2
Формати стандартного кредитного звіту ТОВ “Українське бюро кредитних історій”
2. Перше всеукраїнське бюро кредитних історій (засновники Асоціація українських банків, 30 банків і дві страхові компанії) [49].
3. Національне бюро кредитних історій — вже третє кредитне бюро в Україні [50]. Його засновники — Національна асоціація кредитних спілок України, міжнародна холдингова компанія Creditinfo Group, що спеціалізується на системах та інструментах кредитного менеджменту, а також інвестиційно-фінансова група "ТАС". ТАСІнвестбанк і страхова група ТАС вже є співзасновниками Першого всеукраїнського кредитного бюро. Зацікавленість групи “ТАС” у власному бюро кредитних історій пов’язана з планованою спеціалізацією ТАСБізнесбанку (перейменованого Муніципального) на роздрібному кредитуванні.
Висновки
Станом на 01.01.2006 року (за результатами 2005 року) АКБ „Приватбанк” є лідером банківської системи України і займає наступні рейтингові місця в банківській системі України:
Обсяг валюти активів балансу — 21 664,360 млн. грн. (1 місце);
Обсяг власного капіталу — 2 307,466 млн. грн. (1 місце);
Обсяг статутного капіталу — 189,228 млн. євро (2 місце);
Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля
16 763,230 млн. грн. (1 місце);
Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб
9 966,027 млн. грн. (1 місце);
Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб
4 016,333 млн. грн. (3 місце);
Обсяг балансового прибутку — 472,042 млн. грн. (1 місце);
Прибутковість статутного капіталу — 41,774% (11 місце);
Прибутковість активів балансу — 2,179% (6 місце);
Зосередження в одному банку 13,2% кредитних активів банківської системи України потребує особливої уваги до управління ризиками кредитування та методології оцінки фінансового стану та платоспроможності позичальника, як процесу об’єктивного вирішення рівноваги прогнозної доходності кредиту та ймовірних ризиків збитків кредитування.
Аналіз кредитних процедур, застосовуємих при кредитуванні юридичних осіб в АКБ “Приватбанк" показав, що у процесі оцінювання фінансового стану позичальника — юридичної особи враховуються та аналізуються в динаміці такі основні економічні показники діяльності:
платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної і загальної ліквідності);
фінансова сталість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);
обсяг реалізації;
обороти за рахунками (співвідношення чистих надходжень за рахунками та суми кредиту, наявність рахунків в інших банках, наявність картотеки неплатежів);
склад і динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості;
собівартість продукції;
прибутки та збитки;
рентабельність;
кредитна історія позичальника.
При короткостроковому кредитуванні основними процедурами оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальника є:
поточний рівень ліквідності та фінансової стійкості підприємства;
розрахунок рівня необхідного заставного забезпечення кредиту.
Так, проведений в дипломному проекті аналіз умов короткострокового кредитування підприємства ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” в оборотні кошти показав, що умови кредитного договору з боку позичальника та банка-кредитора формуються наступним чином:
а) з боку позичальника:
подається заявку на кредит 400 000 грн. на 1 рік під 25% річних;
в якості застави на загальну суму 800 000 грн. надається:
1) готова продукція вартістю 601,8 тис. грн.;
2) дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 121,5
тис. грн.;
3) частина дебіторської заборгованості за відпущену продукцію на
суму 78 тис. грн. (з загальної суми 786,7 тис. грн);
б) Експертний аналіз з боку банку дає наступну діагностику по класу поточної кредитоспроможності позичальника:
по коефіцієнту незалежності = 0,759 — клас 1 (>0,6);
по коефіцієнту абсолютної ліквідності = 0,189 — клас 2 (0,15 — 0,2);
по коефіцієнту строкової ліквідності = 0,659 — клас 2 (0,4 — 0,7);
по коефіцієнту покриття = 0,659 — клас 3 (<1,0);
Таким чином — середній клас кредитоспроможності 2 клас
Враховуючі 2 клас кредитоспроможності та невисоку рентабельність підприємства, банк встановлює клас позичальника — В.
Кредитна операція відноситься до класу “субстандартна", для субстандартних кредитів рівень заліку застави становить всього 20% від її балансової вартості. Тобто, рівень застави для надання кредиту в 400 000 грн. повинен бути піднятий до 2 млн. грн.
Таким чином, з точки зору банку підприємство ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” повинно надати в заставу додатково основних фондів на суму 1,2 млн. грн. з наявних 4,3 млн. грн. Інакше банк відмовить у наданні кредиту, чи може надати кредит на суму 160 000 грн. замість 400 000 грн.
Варіант ризикового кредитування банком з еквівалентним підняттям ставки кредитування з 25% до 40% річних — вочевидь не може бути прийнятий підприємством, оскільки підвищення сума процентів на 80 000 грн. з' їдає весь плановий прибуток підприємства.
При довгостроковому кредитуванні основними процедурами оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальника є:
ретроспективний аналіз рентабельності, ліквідності та фінансової стійкості підприємства за минулі періоди діяльності;
перспективний прогноз діяльності, оснований на дисконтованих оцінках грошових потоків доходів та витрат кредитуємого проекту в умовах інфляційних очікувань та нормативного рівня прибутковості інвестицій (коефіцієнта дисконтування).
Так, проведений аналіз ефективності довгострокового кредитування ТОВ „Юніфарма" при впровадженні інвестиційного проекту виробництва нового препарату „Пантолайф” на Тернопільській фармацевтичній фабриці показав, що при ретроспективному рівні прибутків за минулі періоди 630 720 тис. грн. на рік, прогнозні характеристики кредитуємого проекту за 5 років становлять:
дисконтований чистий прибуток (NPV) — 9,7 млн. грн.
строк дисконтованої окупності інвестицій — 2,25 роки (менше 5 років)
дисконтований індекс доходності 2,21 (вище 1,0)
На фоні сплати банкові 22% річних за користування кредитом та реалізації інвестиційно привабливої для учасників товариства щорічної виплати дивідендів 25% від чистого прибутку, прогнозні потоки доходів проекту дозволяють досягнути внутрішньої норми доходності 44%, що значно вище дисконту вартості капіталу 912%, тобто інвестиційний проект може бути прийнятий як кредитором-банком, так і учасниками товариства.
Проведений аналіз динаміки структури інвестиційно-кредитного портфелю АКБ “Приватбанк" показує, що зміни у структурі характеризуються суттєвим зменшенням вагової частки кредитів, наданим юридичним особам:
вагова частка кредитів, наданих юридичним особам, зменшилась з рівня 67,3% (4 квартал 2003 року) до 41,55% (1 квартал 2006 року);
вагова частка кредитів, наданих фізичним особам, підвищилась з рівня 28,18% (4 квартал 2003 року) до 39,48% (1 квартал 2006 року);
вагова частка наданих міжбанківських кредитів підвищилась з рівня 1,88% (4 квартал 2003 року) до 13,17% (1 квартал 2006 року);
вагова частка активів, вкладених в цінні папери, підвищилась з рівня 2,63% (4 квартал 2003 року) до 5,81% (1 квартал 2006 року);
В той же час, аналіз динаміки обсягів створених резервів під ризики кредитних операцій у 2001 — 2006 роках показує, що відносна процентна частка резервів до загальної суми кредитів зросла від рівня 10,18% у 2001 році до рівня 12,9% у 2004 році та зменшилась до рівня 10,31% у 2006 році, тобто незбалансований заставою кредитний ризик при диверсифікації кредитного портфелю АКБ “Приватбанк" з 2004 року в бік приоритетного надання кредитів фізичним особам зменшився на 2,5% (на 20% від величини резервів).
При цьому найбільш вразливішим місцем в кредитному менеджменті АКБ “Приватбанк" з точки зору забезпечення мінімізації кредитного ризику є адміністрування наступних видів кредитів:
а) Кредити, надані фізособам в інвестиційну діяльність:
вагова частка в “безнадійних” кредитах — 42,39%;
вагова частка в “сумнівних” кредитах — 23,25%;
вагова частка в “субстандартних" кредитах — 12,91%;
б) Кредити, надані фізособам в поточну діяльність:
вагова частка в “безнадійних” кредитах — 33,12%;
вагова частка в “сумнівних” кредитах — 18,16%;
вагова частка в “субстандартних" кредитах — 10,09%;
в) Кредити, надані юрособам за врахованими векселями:
вагова частка в “безнадійних” кредитах — 8,57%;
вагова частка в “сумнівних” кредитах — 20,51%;
вагова частка в “субстандартних" кредитах — 26,95%;
г) Кредити, надані юрособам за внутрішніми торгівельними операціями:
вагова частка в “безнадійних” кредитах — 6,12%;
вагова частка в “сумнівних” кредитах — 14,65%;
вагова частка в “субстандартних" кредитах — 19,25%;
Хоча сумарна частка “безнадійних”+”сумнівних”+”субстандартних" кредитів в портфелі АКБ “Приватбанк “ станом на 31.12.2005 року становить всього 7,56%, а частка “безнадійні”+”сумнівні” кредити зменшилась за 2004 2005 рік з 2,8% до 2,15%, звертають на себе увагу недоліки кредитного менеджменту у формуванні застави під ці кредити, яка становить від 39,9% до 51,1% від сум відповідних кредитів. Тобто при формуванні кредитного договору невірно оцінений поточний фінансовий стан позичальника та його перспективна кредитоспроможність привели до заниження вимог по заставному забезпеченню виданих кредитів.
Створення в Україні надійної системи ідентифікації ділової та фінансової репутації компаній та приватних позичальників є однією з фундаментальних умов подальшого розвитку ринків кредитів та інвестицій, особливо в сфері кредитування малого та середнього бізнесу, іпотечного та споживчого кредитування.
З метою зниження кредитних ризиків, підвищення надійності роботи банківської системи НБУ в 2001 році створив “Єдину інформаційну систему обліку позичальників (боржників), які мають прострочену заборгованість за кредитами" — ЄІС “Реєстр позичальників”.
Створення Реєстру вирішило частину проблеми доступу до інформації щодо позичальників — банки отримали можливість ознайомитись з негативною інформацію про позичальника. Разом з тим це не надало можливості відслідковувати поведінку боржника на ринку за деякий період, і за межами Реєстру залишилась інформація щодо добросовісного позичальника.
В даний час згідно затвердженому у 2005 році Закону України “Про організацію обігу та формування кредитних історій", який вступив в дію з 1 лютого 2006 року та в якому враховується міжнародний досвід діяльності кредитних бюро, в Україні формується мережа недержавних бюро кредитних історій. На сьогодні вУкраїні зареєстровані та почали діяти 3 бюро кредитних історій, серед яких створене АКБ „Приватбанк" є найбільш ефективним:
1. ТОВ “Українське бюро кредитних історій" (засновники ЗАТ КБ “ПриватБанк" і іноземна компанія BigOptima Limited).
На сьогоднішній день ТОВ “Українське бюро кредитних історій" є єдиним реально діючим та може надати доступ до більш ніж 10 000 000 кредитних історій як фізичних, так юридичних осіб, що складає близько 40% усього працездатного населення України.
2. Перше всеукраїнське бюро кредитних історій (засновники Асоціація українських банків, 30 банків і дві страхові компанії).
3. Національне бюро кредитних історій — третє кредитне бюро в Україні. Його засновники — Національна асоціація кредитних спілок України, міжнародна холдингова компанія Creditinfo Group, що спеціалізується на системах та інструментах кредитного менеджменту, а також інвестиційно-фінансова група "ТАС". ТАСІнвестбанк і страхова група ТАС вже є співзасновниками Першого всеукраїнського кредитного бюро. Зацікавленість групи “ТАС” у власному бюро кредитних історій пов’язана з планованою спеціалізацією ТАСБізнесбанку (перейменованого Муніципального) на роздрібному кредитуванні.
Актуальність отриманих результатів дипломної роботи полягає в підтвердженні необхідності модернізації процесів оцінки кредитоспроможності позичальників юридичних осіб з врахуванням їх кредитних історій, що дає можливість підвищити оперативність та об’єктивність надання кредиту з врахуванням історії заставного забезпечення кредитів та реалізації попередніх кредитних проектів, особливо при масовому кредитуванні малого та середнього бізнесу, а також знизити обсяги резервів на кредитні ризики нижче 10% від загальної суми наданих кредитів.
Список використаної літератури
1. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” // від 12 липня 2001 року N 2664III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 15 грудня 2005 року N 3201IV)
2. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про банки і банківську діяльність” // від 7 грудня 2000 року N 2121III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 22 грудня 2005 року N 3273IV)
3. Закон України “Про Національний банк України" // від 20 травня 1999 року N 679XIV (станом на 10.01.2002 року N 2922III)
4. Закон України “Про господарські товариства” // від 19 вересня 1991 року N 1576XII (від 17 травня 2001 року N 2409III)
5. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” // від 18 листопада 2003 року N 1255IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 22 грудня 2005 року N 3273IV)
6. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" // від 19 червня 2003 року 979IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 15 грудня 2005 року N 3201IV)
7. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про цінні папери та фондовий ринок" // від 23 лютого 2006 року N 3480IV
8. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про іпотечні облігації" // від 22 грудня 2005 року N 3273IV
9. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про заставу" // від 2 жовтня 1992 року N 2654XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 18 листопада 2003 року N 1255IV)
10. Закон України N 2704IV від 23 червня 2005 року “Про організацію формування та обігу кредитних історій”
11. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” // від 19 лютого 1993 року N 1593 (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України та Господарським кодексом України станом від 16 січня 2003 року N 436IV
12. Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України // Постанова Правління Національного банку України від 15 вересня 2004 року N 435
13. Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків // Постанова Правління Національного банку України від 6 липня 2000 року N 279 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 17 січня 2005 року N 10)
14. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій // Постанова Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року N 275 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 12 жовтня 2005 року N 373)
15. Положення “Про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень" // Постанова Правління Національного банку України від 31 серпня 2001 року N 375, із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 17 березня 2004 року N 111)
16. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України // Постанова Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 280 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 6 березня 2006 року N 76)
17. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні // Постанова Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 368 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 1 листопада 2005 року N 407)
18. Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України // Постанова Правління Національного банку України від 7 грудня 2004 року N 598 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 21 грудня 2005 року N 484)
19. Про внесення змін до Методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні // ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 11 квітня 2005 року N 125 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2005 року N 493)
20. Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах // Постанова Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 21 грудня 2005 року N 485)
21. Правила торгівлі іноземною валютою // Постанова Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року N 281
22. Про створення єдиної інформаційної системи обліку позичальників /боржників/ // Постанова Правління Національного банку України від 27 червня 2001 року N 245 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 11 листопада 2005 року N 426)
23. Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам // Постанова Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 270 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 31 серпня 2005 року N 321)
24. Про запровадження обов'язкового резервування коштів за валютними операціями, пов'язаними із залученням резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів // Постанова Правління Національного банку України від 12 серпня 2005 року N 291
25. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" // Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.
26. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 " Звіт про фінансові результати " // Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.
27. Айвазян С.А. Основы эконометрики. — М.: ЮНИТИДАНА, 2001. — 432 с.
28. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М. Герасимович та ін.; За ред.А.М. Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2003. — 599 с.
29. Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облік. Навч. — метод. посіб. для самостійного вивч. дисципліни. К.: Знання, 2004. — 415 с.
30. Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств: Навчальний посібник для самост вивч. дисципліни. — К.: ЗнанняПрес, 2004. — 291 с. — (Вища освіта ХХІ століття)
31. Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облік: Навчальнометодичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. — Київ: Знання, 2004. — 415 с. — (Вища освіта ХХІ століття)
32. Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облік: Збірник ситуаційних задач та завдань для самостійної роботи студентів. — Київ: Знання, 2003. — 200 с.
33. Азаренкова Г.М. Фінансові ресурси та фінансові потоки (теоретичний аналіз): Монографія. — Харків: ПП Яковлєва, 2003. — 102 с.
34. Азаренкова Г.М., Д ікань Л.В., Новосельцева Т.О. Сучасні комерційні банки: персонал, розвиток, організація: Монографія. — Харків: ВД “ІНЖЕК”, 2003 — 131 с.
35. Банківський менеджмент: Навч. посібник / За ред. О.А. Кириченка. — К.: ЗнанняПрес, 2002. — 438 с.
36. Банківські операції: Підручник / За ред.А.М. Мороз. — К.: КНЕУ, друге видання. — 2002. — 476 с.
37. Банковское дело: Учебник /Под ред.О.И. Лаврушина — Москва, "Финансы и статистика", 1998 — 576 с.
38. Банківські операції: Підручник. — 2ге вид., випр. і доп. / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. дра екон. наук, проф.А.М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2002. — 476 с.
39. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. проф. Е.Ф. Жукова. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. — 471 с.
40. Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посібник. — 4те вид., перероблене і доповнене — Київ: Знання, 2004. — 324 с. — (Вища освіта ХХІ століття)
41. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Навчальний посібник. — Київ: Академія, 2001. — 313 с.
42. Васюренко О.В., Сердюк Л.В., Сидоренко О.М., Карасьова З.М., Каднічанська В.М., Федоренко Н.С. Облік і аудит у банках: Навчальний посібник. — К.: Знання, 2003. — 524 с.
43. Васюренко Л.В., Федосік І.М. Ресурси комерційного банку: теоретичний та прикладний аналіз: Монографія. — Харків: ПП Яковлєва, 2003. — 88 с.
44. Гриджук Д.М. Забезпечення кредитних зобов"язань у діяльності банків/ Д.М. Гриджук, В.О. Олійник. — Київ: Істина, 2001. — 256с.
45. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. М.І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2002. — 578 с.
46. Деньги, кредиты, банки: Учебник/ Под ред. О.И. Лаврушина. — 2е изд. Перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 2000
47. Деньги, кредит, банки: Справочное пособие / Г.И. Кравцова,
Б.С. Войтешенко, Е.И. Кравцов и др.; под общ. ред. Г.И. Кравцовой, — Мн.: Меркаванне, 1994. — 270 с.
48. Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов/ под ред. профессора Е.Ф. Жукова. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. — 622 с.
49. Задерей Н. Перше всеукраїнське бюро кредитних історій // Український дiловий тижневик "Контракти" / № 24 вiд 13062005
50. Задерей Н. Група "ТАС" захопилася створенням бюро кредитних історій // Український дiловий тижневик "Контракти" / № 41 вiд 10102005
51. Євтух О.Т. Іпотека — механізм ефективного використання ресурсів — Луцьк, "Волинська обласна друкарня", 2001, 305 с.
52. Ефимова М.Р., Ганченко О.И., Петрова Е.В. Практикум по общей теории статистики: Учебное пособие. — Москва: Финансы и статистика, 2000.
53. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. — К.: МАУП, 2000
54. Ипотека — 2005 (рейтинг жилищных кредитов) // Журнал "Деловой журнал", октябрь 2005, стр.31 — 55
55. Іпотечне кредитування: Навч. посіб. для вузів /О.С. Любунь, К.В. Паливода, М.П. Денисенко та ін /Ред. О.С. Любунь та ін. — К: ЦНЛ, 2005. — 392с.
56. Ишринская Е.Б. Операции коммерческих банков: российский и зарубежный опыт. — М.: Финансы и статистика 1995. — 450 с.
57. Ковалев В.В. Финансовый анализ, Москва, “Финансы и статистика", 1995
58. Коцовська Р., Ричаківська В та інш. Операції комерційних банків — Львів: ЛБІ НБУ, 2001 — 276 с.
59. Крейнина М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методы оценки. — М.: ИКЦ "Дис", 1997.
60. Кредитний ризик комерційного банку. Навч. посіб. / В.В. Вітлінський, О.В. Пернарівський, Я.С. Наконечний, Г.І. Великоіваненко; за ред В.В. Вітлінського. — К.: Тво "Знання", КОО, 2000. — 251с.
61. Кредитование / Пер. с англ. Под. ред. М.А. Гольцберга — К.: Торгово — издательское бюро BHV, 1994.384 с. (INKO)
62. Кудрявцев В.А., Кудрявцева Е.В. Основы организации ипотечного кредитования — М.: "Высшая школа", 1998 — 64 с.
63. Лагутин В.Д. Кредитование: теория и практика. Учебное пособие. — 3 е изд — К.: "Знание", 2002, 215 с.
64. Миллер Р.Л., ВанХуз Д.Д. Современные деньги и банковское дело / Пер. с англ. — М.: ИНФРА — М, 2000. — 856 с.
65. Панова Г.С. Кредитная политика коммерческого банка. — М.: ИКЦ "Дис", 1997. — 464 с.
66. Полфреман Д. Основы банковского дела /Пер. с англ. — М.: ИНФРАМ, 1996. — 624 с.
67. Примостка Л.О. Аналіз банківської діяльності: сучасні концепції, методи та моделі: Монографія. — КНЕУ, 2002. — 316 с.
68. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. — 2е вид., доп. і перероб. — К.: КНЕУ. 2004. — 468 с.
69. Редхэд К., Хьюс С. Управление финансовыми рисками / Пер. с англ. — М.: ИНФРА — М, 1996. — 288 с.
70. Роуз П.С. Банковский менеджмент. Пер. с англ. со 2го изд. — М.: "Дело ЛТД", 1995. — 768 с.
71. Руководство по кредитному менеджменту / Пер. с англ. Под ред.Б. Эдвардса 3е изд. — М.: ИНФРАМ, 1996. — 464 с.
72. Синки Дж. Управление кредитным портфелем / Пер. с англ. — М.: Catallaxy, 1994. — 820 с.
73. Сусіденко В.Т. Стратегія управління кредитною діяльністю комерційного банку К., 1998. — 345 с.
74. Шевченко Р.І. Банківські операції: Навч.-метод. посіб. для самост. вивчення дисципліни / Київський національний економічний унт — К.: КНЕУ, 2000. — 160с.
75. Шевченко Р.І. Банківські операції: Навч. — метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київський національний економічний унт — К.: КНЕУ, 2003. — 276с.
76. Шевченко Р.І. Кредитування і контроль: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Київський національний економічний унт.к: КНЕУ, 2002. — 183с.
77. Эдгар М. Управление финансами в коммерческих банках / Пер. с англ. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. — 208 с.
78. Офіційний сайт НБУ — HTTP://www.bank.gov.ua
79. Офіційний сайт АКБ “Приватбанк" — HTTP://WWW.PRIVATBANK. DP.ua
80. Офіційний сайт Асоціації банків України — HTTP://WWW.AUB.com.ua
81. Офіційний сайт Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське бюро кредитних історій" — http://www.ubki.com.ua
82. Законодавчо-довідкова система законодавства України — HTTP://WWW.LIGAZAKON.com.ua
Додаток А
Таблица А.1. Основні показники діяльності банківської системи України за 2000 — 2006 роки (млн. грн) [34]
| № з/п | Показники | Дата | ||||||||
| 01.01. 2001 | 01.01. 2002 | 01.01. 2003 | 01.01. 2004 | 01.01. 2005 | 2006 | |||||
| 01.01 | 01.02 | 01.03 | 01.04 | |||||||
| 1. | Кількість зареєстрованих банків | 195 | 189 | 182 | 179 | 181 | 186 | 188 | 189 | 188 |
| 2. | Виключено з Державного реєстру банків | 9 | 9 | 12 | 8 | 4 | 1 | 0 | 1 | 2 |
| 3. | Кількість банків, що знаходиться у стадії ліквідації | 38 | 35 | 24 | 20 | 20 | 20 | 20 | 20 | 20 |
| 4. | Кількість діючих банків | 153 | 152 | 157 | 158 | 160 | 165 | 164 | 165 | 165 |
| 4.1 | з них: з іноземним капіталом | 22 | 21 | 20 | 19 | 19 | 23 | 23 | 23 | 27* |
| 4.1.1 | у т. ч. зі 100% іноземним капіталом | 7 | 6 | 7 | 7 | 7 | 9 | 9 | 9 | 11 |
| 5. | Частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків,% | 13.3 | 12.5 | 13.7 | 11.3 | 9.6 | 19.5 | 19.2 | 18.8 | 21.3* |
| АКТИВИ | ||||||||||
| 1. | Загальні активи (не скориговані на резерви під активні операції) | 39866 | 50785 | 67774 | 105539 | 141497 | 223024 | 221189 | 231273 | 237294 |
| 1.1 | Чисті активи (скориговані на резерви за активними операціями) | 37129 | 47 591 | 63896 | 100234 | 134348 | 213878 | 211811 | 221803 | 227710 |
| 2. | Високоліквідні активи | 8270 | 7744 | 9043 | 16043 | 23595 | 36482 | 34045 | 36361 | 32863 |
| 3. | Кредитний портфель | 23637 | 32097 | 46736 | 73442 | 97197 | 156385 | 156728 | 165033 | 174236 |
| 3.1 | з нього: кредити надані суб'єктам господарської діяльності | 18216 | 26564 | 38189 | 57957 | 72875 | 109020 | 108777 | 113030 | 118121 |
| 3.2 | кредити надані фізичним особам | 941 | 1373 | 3255 | 8879 | 14599 | 33156 | 33772 | 35540 | 38570 |
| 4. | Довгострокові кредити | 3309 | 5683 | 10690 | 28136 | 45531 | 86227 | 87037 | 90239 | 95060 |
| 4.1 | з них: довгострокові кредити суб'єктам господарської діяльності | 2761 | 5125 | 9698 | 23239 | 34693 | 58528 | 58814 | 60642 | 63179 |
| 5. | Проблемні кредити (прострочені та сумнівні) | 2679 | 1863 | 2113 | 2500 | 3145 | 3379 | 3661 | 3709 | 3798 |
| 6. | Вкладення в цінні папери | 2175 | 4390 | 4402 | 6534 | 8157 | 14338 | 13985 | 13403 | 13793 |
| 7. | Резерви під активні операції банків | 2737 | 3194 | 3905 | 5355 | 7250 | 9370 | 9582 | 9662 | 10069 |
| % виконання формування резерву | 61.5 | 85.4 | 93.3 | 98.2 | 99.7 | 100.05 | 100.04 | 100.03 | 99.96 | |
| 7.1 | з них: резерв на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями | 2 336 | 2963 | 3575 | 4631 | 6367 | 8328 | 8494 | 8657 | 9033 |
| ПАСИВИ | ||||||||||
| 1. | Пасиви, усього | 37129 | 47591 | 63896 | 100234 | 134348 | 213878 | 211811 | 221803 | 227710 |
| 2. | Балансовий капітал | 6507 | 7915 | 9983 | 12882 | 18421 | 25451 | 25931 | 26683 | 27263 |
| 2.1 | з нього: статутний капітал | 3671 | 4573 | 5998 | 8116 | 11605 | 16111 | 16346 | 16723 | 17536 |
| 2.2 | Частка капіталу у пасивах | 17.5 | 16.6 | 15.6 | 12.9 | 13.7 | 11.9 | 12.2 | 12.0 | 12.0 |
| 3. | Зобов'язання банків | 30622 | 39 676 | 53 913 | 87352 | 115927 | 188427 | 185880 | 195120 | 200447 |
| 3.1 | з них: кошти суб'єктів господарської діяльності | 13071 | 15653 | 19 703 | 27987 | 40128 | 61214 | 58977 | 58813 | 59925 |
| 3.1 1 | з них: строкові кошти суб'єктів господарської діяльності | 2867 | 4698 | 6161 | 10391 | 15377 | 26807 | 25610 | 25127 | 25561 |
| 3.2 | вклади фізичних осіб | 6649 | 11165 | 19092 | 32113 | 41207 | 72542 | 73332 | 75168 | 76891 |
| 3.2.1 | з них: строкові вклади фізичних осіб | 4569 | 8060 | 14128 | 24861 | 33204 | 55257 | 57222 | 58345 | 59158 |
| Довідково: | ||||||||||
| 1. | Регулятивний капітал | 5148 | 8025 | 10099 | 13274 | 18188 | 26373 | 26489 | 27899 | 28895 |
| 2. | Адекватність регулятивного капіталу (Н2) | 15.53 | 20.69 | 18.01 | 15.11 | 16.81 | 14.95 | 15.08 | 15.23 | 14.92 |
| 3. | Доходи | 7446 | 8583 | 10470 | 13949 | 20072 | 27537 | 2668 | 5237 | 8383 |
| 4. | Витрати | 7476 | 8051 | 9785 | 13122 | 18809 | 25367 | 2398 | 4761 | 7615 |
| 5. | Результат діяльності | 30 | 532 | 685 | 827 | 1263 | 2170 | 270 | 476 | 768 |
| 6. | Рентабельність активів,% | 0.09 | 1.27 | 1.27 | 1.04 | 1.07 | 1.31 | … | … | 1.43 |
| 7. | Рентабельність капіталу,% | 0.45 | 7.50 | 7.97 | 7.61 | 8.43 | 10.39 | … | … | 11.84 |
| 8. | Чиста процентна маржа,% | 6.31 | 6.94 | 6.00 | 5.78 | 4.90 | 4.90 | … | … | 4.81 |
| 9. | Чистий спред,% | 7.10 | 8.45 | 7.20 | 6.97 | 5.72 | 5.78 | … | … | 5.59 |
* дані будуть уточнюватися.
Таблица А.2. Активи и зобов”язання перших 30 банківських установу країни станом на 01.01.2006 року [37]
Таблиця А.3. Кредитно-інвестиційний портфель перших 30 банківських установ України станом на 01.01.2006 року [37]
Таблиця А.4. Власний капітал перших 30 банківських установ України
станом на 01.01.2006 року [37]
Таблиця А.5. Депозити фізичних осіб в перших 30 комерційних банках України станом на 01.01.2006 року [37]
Таблиця А.6. Депозити юридичних осіб в перших 30 комерційних банках України станом на 01.01.2006 року [37]
Таблиця А.7. Фінансовий результат в перших 30 комерційних банках України станом на 01.01.2006 року (за 2005 рік) [37]
Додаток Г
Таблиця Г.1
Баланс АКБ „Приватбанк" за 2000 — 2004 роки (щорічний розріз)
Продовження табл. Г.1
Таблиця Г.2
Баланс АКБ „Приватбанк" за 2003 — 2005 року (поквартальний розріз)
Продовження табл. Г.2
Таблиця Г.3
Формування прибутку в АКБ „Приватбанк" у 2003 — 2005 роках
Таблиця Г.4
Баланс АКБ "Приватбанк" за 1 квартал 2006 року
Продовження табл. Г.4
Таблиця Г.5
Звіт про фінансові результати АКБ "Приватбанк" за 1 квартал 2006 року
Додаток Д
Таблиця Д.1
Балансові рахунки синтетичного обліку кредитних операцій банку [5]
| Клас 2. Операції з клієнтами | ||
| 20 | Кредити, що надані суб'єктам господарювання | |
| 201 | Кредити, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання | |
| 2010 | А | Кредити, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання |
| 2018 | А | Нараховані доходи за кредитами, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання |
| 202 | Кредити, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання | |
| 2020 | А | Кредити, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання |
| 2026 | КА | Неамортизований дисконт за врахованими векселями суб'єктів господарювання |
| 2027 | А | Прострочена заборгованість за кредитами, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання |
| 2028 | А | Нараховані доходи за кредитами, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання |
| 2029 | А | Прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання |
| 203 | Вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання | |
| 2030 | А | Вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання |
| 2036 | КА | Неамортизований дисконт за вимогами, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання |
| 2037 | А | Прострочена заборгованість за вимогами, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання |
| 2038 | А | Нараховані доходи за вимогами, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання |
| 2039 | А | Прострочені нараховані доходи за вимогами, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання |
| 206 | Кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання | |
| 2062 | А | Короткострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 2063 | А | Довгострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 2066 | КА | Неамортизований дисконт за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 2067 | А | Прострочена заборгованість за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 2068 | А | Нараховані доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 2069 | А | Прострочені нараховані доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 207 | Кредити в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання | |
| 2072 | А | Короткострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 2073 | А | Довгострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 2074 | А | Довгострокові кредити, що надані суб'єктам господарювання за участю кредитів Національного банку України |
| 2075 | А | Фінансовий лізинг (оренда), що наданий суб'єктам господарювання |
| 2076 | КА | Неамортизований дисконт за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 2077 | А | Прострочена заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 2078 | А | Нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 2079 | А | Прострочені нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 209 | Сумнівна заборгованість за кредитами, що надані суб'єктам господарювання | |
| 2092 | А | Сумнівна заборгованість за врахованими векселями суб'єктів господарювання |
| 2093 | А | Сумнівна заборгованість за операціями факторингу суб'єктів господарювання |
| 2096 | А | Сумнівна заборгованість за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 2097 | А | Сумнівна заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 2099 | А | Сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими суб'єктам господарювання |
| 21 | Кредити, що надані органам державної влади | |
| 210 | Кредити, що надані органам державної влади | |
| 2100 | А | Короткострокові кредити, що надані органам державної влади |
| 2105 | А | Довгострокові кредити, що надані органам державної влади |
| 2106 | КА | Неамортизований дисконт за кредитами, що надані органам державної влади |
| 2107 | А | Прострочена заборгованість за кредитами, що надані органам державної влади |
| 2108 | А | Нараховані доходи за кредитами, що надані органам державної влади |
| 2109 | А | Прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані органам державної влади |
| 211 | Кредити, що надані органам місцевого самоврядування | |
| 2110 | А | Короткострокові кредити, що надані органам місцевого самоврядування |
| 2115 | А | Довгострокові кредити, що надані органам місцевого самоврядування |
| 2116 | КА | Неамортизований дисконт за кредитами, що надані органам місцевого самоврядування |
| 2117 | А | Прострочена заборгованість за кредитами, що надані органам місцевого самоврядування |
| 2118 | А | Нараховані доходи за кредитами, що надані органам місцевого самоврядування |
| 2119 | А | Прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані органам місцевого самоврядування |
| 219 | Сумнівна заборгованість за кредитами, що надані органам державної влади | |
| 2190 | А | Сумнівна заборгованість за кредитами, що надані органам державної влади |
| 2191 | А | Сумнівна заборгованість за кредитами, що надані органам місцевого самоврядування |
| 2198 | А | Сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими органам державної влади |
| 2199 | А | Сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими органам місцевого самоврядування |
| 22 | Кредити, що надані фізичним особам | |
| 220 | Кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам | |
| 2202 | А | Короткострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам |
| 2203 | А | Довгострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам |
| 2206 | КА | Неамортизований дисконт за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам |
| 2207 | А | Прострочена заборгованість за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам |
| 2208 | А | Нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам |
| 2209 | А | Прострочені нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам |
| 221 | Кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам | |
| 2212 | А | Короткострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам |
| 2213 | А | Довгострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам |
| 2215 | А | Фінансовий лізинг (оренда), що наданий фізичним особам |
| 2216 | КА | Неамортизований дисконт за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам |
| 2217 | А | Прострочена заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам |
| 2218 | А | Нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам |
| 2219 | А | Прострочені нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам |
| 222 | Кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам | |
| 2220 | А | Кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам |
| 2226 | КА | Неамортизований дисконт за врахованими векселями фізичних осіб |
| 2227 | А | Прострочена заборгованість за кредитами, що надані за врахованими векселями фізичним особам |
| 2228 | А | Нараховані доходи за кредитами, що надані за врахованими векселями фізичним особам |
| 2229 | А | Прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані за врахованими векселями фізичним особам |
| 229 | Сумнівна заборгованість за кредитами, що надані фізичним особам | |
| 2290 | А | Сумнівна заборгованість за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам |
| 2291 | А | Сумнівна заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам |
| 2292 | А | Сумнівна заборгованість за кредитами, що надані фізичним особам за врахованими векселями |
| 2299 | А | Сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими фізичним особам |
| 24 | Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами та резерви під заборгованість за наданими кредитами і нарахованими доходами | |
| 240 | Резерви під заборгованість за кредитами, що надані клієнтам | |
| 2400 | КА | Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, що надані клієнтам |
| 2401 | КА | Резерви під стандартну заборгованість за кредитами, що надані клієнтам |
| 248 | Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами | |
| 2480 | А | Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами |
| 249 | Резерви під заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами | |
| 2490 | КА | Резерви під заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами |
| 602 | Процентні доходи за кредитами, що надані суб'єктам господарювання | |
| 6020 | П | Процентні доходи за кредитами овердрафт, що надані суб'єктам господарювання |
| 6021 | П | Процентні доходи за кредитами, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання |
| 6022 | П | Процентні доходи за кредитами, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання |
| 6023 | П | Процентні доходи за операціями з факторингу із суб'єктами господарювання |
| 6026 | П | Процентні доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 6027 | П | Процентні доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 6028 | П | Процентні доходи за фінансовим лізингом (орендою), що наданий суб'єктам господарювання |
| 603 | Процентні доходи за кредитами, що надані органам державної влади | |
| 6030 | П | Процентні доходи за кредитами, що надані органам державної влади |
| 6031 | П | Процентні доходи за кредитами, що надані органам місцевого самоврядування |
| 604 | Процентні доходи за кредитами, що надані фізичним особам | |
| 6040 | П | Процентні доходи за кредитами овердрафт, що надані фізичним особам |
| 6042 | П | Процентні доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам |
| 6043 | П | Процентні доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам |
| 6044 | П | Процентні доходи за фінансовим лізингом (орендою), що наданий фізичним особам |
| 6045 | П | Процентні доходи за кредитами, що надані за врахованими векселями фізичним особам |
| Клас 9. Позабалансові рахунки | ||||
| 90 | Зобов'язання і вимоги за всіма видами гарантій | |||
| 900 | Гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банкам | |||
| 9000 | А | Гарантії, що надані банкам | ||
| 9001 | А | Підтверджені акредитиви | ||
| 9002 | А | Акцепти, що надані банкам | ||
| 9003 | А | Авалі, що надані банкам | ||
| 901 | Гарантії, що отримані від банків | |||
| 9010 | П | Прості гарантії, що отримані від банків | ||
| 9015 | П | Контргарантії, що отримані від банків | ||
| 902 | Гарантії, що надані клієнтам | |||
| 9020 | А | Гарантії, що надані клієнтам | ||
| 9023 | А | Авалі, що надані клієнтам | ||
| 903 | Гарантії, що отримані від клієнтів | |||
| 9030 | П | Прості гарантії, що отримані від Уряду України | ||
| 9031 | П | Прості гарантії, що отримані від клієнтів, крім Уряду України | ||
| 9036 | П | Контргарантії, що отримані від клієнтів | ||
| 909 | Сумнівні гарантії та поручительства | |||
| 9090 | А | Сумнівні гарантії, що надані банкам | ||
| 9091 | А | Сумнівні гарантії, що надані клієнтам | ||
| 91 | Зобов'язання з кредитування, що надані та отримані | |||
| 910 | Зобов'язання з кредитування, що надані банкам | |||
| 9100 | А | Зобов'язання з кредитування, що надані банкам | ||
| 911 | Зобов'язання з кредитування, що отримані від банків | |||
| 9110 | П | Зобов'язання з кредитування, що отримані від банків | ||
| 9111 | П | Зобов'язання з кредитування, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій | ||
| 912 | Зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам | |||
| 9122 | А | Непокриті акредитиви | ||
| 9129 | А | Інші зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам | ||
| 950 | Отримана застава | |||
| 9500 | А | Отримана застава | ||
| 9503 | А | Застава за складськими свідоцтвами | ||
| 951 | Надана застава | |||
| 9510 | П | Надана застава | ||
| 952 | Іпотека | |||
| 9520 | А | Земельні ділянки | ||
| 9521 | А | Нерухоме майно житлового призначення | ||
| 9523 | А | Інші об'єкти нерухомого майна | ||
| 99 | Контррахунки та позабалансова позиція банку | |||
| 990 | Контррахунки для рахунків розділів 90 — 95 | |||
Додаток Ж
Фінансові звіти тов “юніфарма" за 2003 — 2005 роки
Таблиця Ж.1
Баланс ТОВ “Юніфарма" (тис. грн)
| Актив | Код рядка | 01.01. 2004 | 01.01. 2005 | 01.01. 2006 |
| 1. Необоротні активи | ||||
| Нематеріальні активи: | ||||
| Залишкова вартість | 010 | 14 | 18 | 22 |
| Первісна вартість | 011 | 14,1 | 18,3 | 22,4 |
| Накопичена амортизація | 012 | 0,1 | 0,3 | 0,4 |
| Незавершене будівництво | 020 | 140 | 152 | 71 |
| Основні засоби: | ||||
| Залишкова вартість | 030 | 1495 | 1972 | 1710 |
| Первісна вартість | 031 | 1600 | 2228 | 2055 |
| Накопичена амортизація | 032 | 105 | 256 | 345 |
| Довгострокові фінансові інвестиції: | ||||
| які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств | 040 | |||
| інші фінансові інвестиції | 045 | |||
| Довгострокова дебіторська заборгованість | 050 | |||
| Відстрочені податкові активи | 060 | |||
| Інші необоротні активи | 070 | |||
| Усього за розділом 1 | 080 | 1649 | 1842 | 1803 |
| 2. Оборотні активи | ||||
| Запаси: | ||||
| виробничі запаси | 100 | 7 | 12 | 6 |
| Тварини на вирощуванні та відгодівлі | 110 | |||
| незавершене виробництво | 120 | |||
| готова продукція | 130 | |||
| товари | 140 | 703 | 724 | 793 |
| Векселі одержані | 150 | |||
| Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: | ||||
| чиста реалізаційна вартість | 160 | 303 | 287 | 382 |
| первісна вартість | 161 | |||
| резерв сумнівних боргів | 162 | |||
| Поточні фінансові інвестиції | 220 | |||
| Грошові кошти та їх еквіваленти: | ||||
| в національній валюті | 230 | 183 | 122 | 137 |
| в іноземній валюті | 240 | |||
| Інші оборотні активи | 250 | |||
| Усього за розділом 2 | 260 | 1196 | 1115 | 1318 |
| 3. Витрати майбутніх періодів | 270 | |||
| Баланс | 280 | 2845 | 2987 | 3121 |
Продовження табл. Ж.1
| Пасив | Код рядка | 01.01. 2004 | 01.01. 2005 | 01.01. 2006 |
| 1. Власний капітал | ||||
| Статутний капітал | 300 | 1200 | 1200 | 1200 |
| Пайовий капітал | 310 | |||
| Додатковий вкладений капітал | 320 | 130 | 130 | 400 |
| Інший додатковий капітал | 330 | |||
| Резервний капітал | 340 | 57 | 97 | 164 |
| Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 350 | 468 | 597 | 625 |
| Неоплачений капітал | 360 | |||
| Вилучений капітал | 370 | |||
| Усього за розділом 1 | 380 | 1845 | 1994 | 2389 |
| 2. Забезпечення наступних витрат і платежів | ||||
| Забезпечення виплат персоналу | 400 | |||
| Інші забезпечення | 410 | |||
| Цільове фінансування | 420 | |||
| Усього за розділом 2 | 430 | |||
| 3. Довгострокові зобов'язання | ||||
| Довгострокові кредити банків | 440 | 34 | 21 | 43 |
| Інші довгострокові фінансові зобов'язання | 450 | |||
| Відстрочені податкові зобов'язання | 460 | |||
| Інші довгострокові зобов'язання | 470 | |||
| Усього за розділом 3 | 480 | 34 | 21 | 43 |
| 4. Поточні зобов'язання | ||||
| Короткострокові кредити банків | 500 | 99 | 230 | 166 |
| Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями | 510 | 4 | 2 | |
| Векселі видані | 520 | |||
| Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 530 | 806 | 721 | 455 |
| Поточні зобов'язання за розрахунками: | ||||
| з одержаних авансів | 540 | |||
| з бюджетом | 550 | 41 | 3 | 54 |
| з позабюджетних платежів | 560 | |||
| зі страхування | 570 | |||
| з оплати праці | 580 | 16 | 18 | 12 |
| з учасниками | 590 | |||
| із внутрішніх розрахунків | 600 | |||
| Інші поточні зобов'язання | 610 | |||
| Усього за розділом 4 | 620 | 966 | 972 | 689 |
| 5. Доходи майбутніх періодів | 630 | |||
| Баланс | 640 | 2845 | 2987 | 3121 |
Таблиця Ж.2. Звіт про фінансові результати ТОВ “Юніфарма" (тис. грн..)
| Стаття | Код рядка | За 2003 рік | За 2004 рік | За 2005 рік |
| 1 | 2 | 4 | 5 | 6 |
| Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 010 | 14209 | 14724 | 16226 |
| Податок на додану вартість | 015 | 2368 | 2454 | 2704 |
| Акцизний збір | 020 | |||
| Інші вирахування з доходу | 030 | |||
| Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 035 | 11841 | 12270 | 13522 |
| Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) | 040 | 9473 | 9816 | 10815 |
| Валовий: прибуток | 050 | 2368 | 2454 | 2707 |
| — збиток | 055 | |||
| Інші операційні доходи | 060 | |||
| Адміністративні витрати | 070 | 40 | 20 | 20 |
| Витрати на збут | 080 | 1411 | 1405 | 1720 |
| Інші операційні витрати | 090 | 7 | 6 | 5 |
| Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток | 100 | 910 | 1023 | 962 |
| — збиток | 105 | |||
| Доход від участі в капіталі | 110 | |||
| Інші фінансові доходи | 120 | |||
| Інші доходи | 130 | |||
| Фінансові витрати | 140 | |||
| Витрати від участі в капіталі | 150 | |||
| Інші витрати | 160 | |||
| Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток | 170 | 910 | 1023 | 962 |
| — збиток | 175 | |||
| Податок на прибуток від звичайної діяльності | 180 | 273 | 307 | 289 |
| Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток | 190 | 637 | 716 | 673 |
| — збиток | 195 | |||
| Надзвичайні: доходи | 200 | |||
| — витрати | 205 | |||
| Податки з надзвичайного прибутку | 210 | |||
| Чистий: прибуток | 220 | 637 | 716 | 673 |
| — збиток | 225 |
Додаток К
Таблиця К.1. Розрахунок показників проекту при номінальній ставці дисконтування 12%
Таблиця К.2. Варіаційний пошук ВНД підвищенням ставки дисконтування до 43%
Таблиця К.3. Варіаційний пошук ВНД підняттям ставки дисконтування до 45%
Додаток Л
Таблиця Л.1. Номенклатура та базові заводські ціни оптової реалізації продукції Тернопільської фармацевтичної фабрики
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
