3044 (684493), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Необхідно відзначити, що рівень обов’язкових утримань від вартості ре-алізації майна може суттєво змінюватися в залежності від його виду та певних обставин проведення виконавчих дій. Наприклад, для виконання судового рі-шення про стягнення визначеної суми боргу арешт може накладатися держав-ним виконавцем на все майно боржника і комісійна винагорода спеціалізованої торгівельної організації в цьому випадку може сягати 20 % від вартості прода-жу. Додатково враховуючи витрати на підготовку і проведення торгів, 10 % ви-конавчого збору та витрати на проведення виконавчих дій, отримаємо, що банк-стягувач може отримати близько 65-69% вартості реалізованого майна. На практиці винагорода торгівельної організації, як правило, дорівнює 13-18 % вартості арештованого майна і тому саме такий відсоток пропонується закла-дати у розрахунки рівня ризику кредитів без забезпечення або забезпечених порукою. Найбільший рівень обов’язкових фінансових втрат при примусовому стягненні боргу, відсутність обмежень у боржника або фінансового поручителя здійснити відчуження або заставити своє майно та кошти впродовж дії кредит-ного зобов’язання обумовлюють найвищий ризик таких операцій для банків-ських установ.
Таблиця 3
Зниження вартості заставного майна в банках України з врахуванням ризиків його можливої реалізації
| Назва банку | Яка застава потрібна під кредит готівкою | Сума кредиту, % вартості застави |
| Укрсоцбанк | Нерухомість, авто, земельні ділянки, депозити, сертифікати та акції ІСІ (готові розглянути) | 58-80 |
| Діамантбанк | Нерухомість | До 70 |
| Укргазбанк | Нерухомість, автомобілі, депозити | 85-95 |
| Укрсиббанк | Нерухомість, автомобілі, земельні ділянки | 70-80 |
| Правекс-банк | Нерухомість, автомобілі, земельні ділянки, нежитлові приміщення | Від 50-70 |
| "СЕБ банк" | Нерухомість, авто, цінні папери (готові розглянути) | До 70% |
| "Райффайзен Банк Аваль" | Нерухомість, авто | До 70% |
Робітники банку, працюючи з одним або іншим засобом гарантування повернення кредиту, для здійснення ефективного управління кредитним ризиком мають аналізувати якісні характеристики забезпечення та зіставляти його вартісну оцінку не тільки з заборгованістю перед банком, але й забезпечити за її рахунок компенсування додаткових витрат, рівень яких залежить від обставин наведених вище.
Основну якісну характеристику забезпечення відзначимо як можливість застосувати його банком для задоволення власних вимог. Суть вказаної можливості полягає в різних рівнях ризику, які несе в собі така перспектива: вірогідність успішного застосування для погашення проблемного боргу коштів та цінностей, розміщених в банку-кредитору, або нерухомості боржника значно перевищує вірогідність використання для цього, наприклад, товарів у обігу чи транспортного засобу.
Відображення розподілу видів забезпечення відповідно до ступеню ризикованості операції, заснованого на рівні безпеки і наявності можливості задовольнити вимоги банку за його рахунок та середнього рівня втрат, визначених законодавством, надає передумови для формування ефективної системи відстеження наявності і схоронності предметів забезпечення, удосконалення політики визначення кредитоспроможності позичальника через сумарне врахування фінансово-майнового стану боржника з небезпеками того чи іншого виду забезпечення з огляду його надійності та необхідного рівня перевищення вартісної характеристики над заборгованістю.
Таблиця 4
Ризикованість операцій відносно виду забезпечення і рівня встановлених законом відрахувань при примусовому стягненні боргу
| Ступінь ризику застосування | Забезпечення | Середній рівень відрахувань, передбачених законом при примусовому стягненні боргу |
| Найменший | Депозитні вклади, дорогоцінні метали, гарантія фінансової установи | Примусове стягнення практично не використовується, діє механізм позасудового (договірного) врегулювання |
| Нерухомість | 3-5 % | |
| Допустимий | Транспортні засоби | 13-15 % |
| Інше рухоме майно | ||
| Страхування кредиту | Невиплата відшкодування не розповсюджене явище, хоча спірні ситуації можливі і вирішуються в судовому порядку. Рішенням суду страховика або зобов’язують здійснити виплату в межах відповідальності, або звільняють від неї. | |
| Надзвичайний | Порука | 24-33% |
| Майнові права вимоги | ||
| Відсутнє |
Висновки
Підсумовуючи вищевикладене відзначимо, що в юридичному аспек-ті кредитно-забезпечувальні відносини не врегульовані відповідним чином, і, як наслідок, банківські установи змушені для захисту власних економічних інтере-сів здійснювати непритаманні їм функції, такі як посередництво при реалізації застави, дослідження кон’юнктури ринку тих чи інших матеріальних цінностей, здійснення контролювання повноти та об’єктивності заходів суб’єктів владних повноважень і залучених ними третіх сторін, інше. Необхідність виконання заз-начених дій пов'язана з недосконалістю нормативної бази, недостатністю необ-хідної правозастосовної практики та дієвих засобів впливу на учасників загаль-ного процесу управління проблемними кредитами, визначення рівня відпо-відальності кожного з них.
Аналіз засобів забезпечення виконання зобов’язань показав наявність суттєвих проблем у цій сфері, і для їх нівелювання банкам необхідно пристосовуватися до існуючих умов, у противному випадку – підвищена вірогідність отримання збитків по операціям, визнаним проблемними. У цьому випадку виникає проблема управління кредитним ризиком з метою мінімізації ступеню його впливу на діяльність банку через інші ризики. Власне кажучи, управління кредитним ризиком через заставно-забезпечувальну політику є також й інструментом управління прибутковістю й ліквідністю банку. Дане положення і обумовлює той факт, що кредитний ризик серед багатьох банківських ризиків займає першорядне значення.
Перспективними напрямками удосконалення засобів керування кредит-ним ризиком через заставно-забезпечувальний механізм виглядають процес незалежного експертного оцінювання застави, визначення достатності тієї чи іншої форми забезпечення для гарантування повернення кредитів, узагальнення досвіду діяльності банків по вирішенню ситуацій з проблемними кредитами.
Список використаної літератури
1. ЗАКОН УКРАЇНИ „ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” //від 12 липня 2001 року N 2658-III
2. Методика оцінки майна // Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 грудня 2003 р. № 1891.
3. Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» // Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440.
4. Банківські операції: Підручник: - 3- тє видання, перероб., і доп. / За заг. ред. проф. А.М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2008. — 608 с.
5.Гавва В.Н., Божко Є.А. Потенціал підприємства: формування та оцінювання, К. ЦНЛ, 2004, 224с.
6. Гроші та кредит: Підручник. – 4-те вид., перероб., і доп. / За заг. ред. проф. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2006. — 744 с.
7.Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч.посібник для студентів вищих навч.закладів, К. ЦНЛ, 2005, 352с.
8. Организация и методы оценки предприятия (бизнеса) : Учебник / Под ред. В.И. Кошкина. – М.: ИКФ «ЭКМОС», 2002.
9. Оценка бизнеса: Учебник / Под ред. А.Г. Грязновой, М.А. Федотовой. – М.: Финансы и статистика, 2003.
10. Попов Е.В. Рыночный потенциал предприятия, М, «Экономика»,2002 –559с.
11. Сосненко Л.С. Анализ экономического потенциала действующего предприятия. – М.: Экономическая литература, 2004.
12. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексюк О.Т. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2006. - 316 с.
13. Шевченко Р.І. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни «Кредитування і контроль», 2002. — 183 с.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
