93982 (681756), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Вміст кальцію і фосфору в крові та їх динаміка при рахіті

Нормальний рівень кальцію в крові — 2,37—2,62 ммоль/л.

Нормальний рівень фосфору в крові — 1,45—1,77 ммоль/л.

Нормальний рівень іонізованого кальцію в крові — 1,1 —1,14 Ммоль/л.

У початковий період рахіту вміст кальцію в крові може бути в межах Норми, а рівень фосфору вже знижений. З прогресуванням захворювання відбувається подальше зниження вмісту фосфору і суттєве зниження рівня кальцію. З настанням періоду реконвалесценції рівень фосфору в Крові нормалізується, а іноді навіть дещо перевищує норму. Рівень кальцію в цей період залишається зниженим, іноді гіпокальціємія навіть йбільшується. Нормалізація рівнів кальцію і фосфору в крові свідчить рро перехід рахіту в неактивну фазу — період залишкових явищ.

Якісне визначення рівня кальцію в сечі (проба Сулковича)

Використовується для визначення ступеня виділення кальцію з Оічею (гіперкальційурія). У зв'язку з тим що між вмістом кальцію в Крові й сечі є взаємозв'язок, реакція Сулковича відображає рівень Кальціємії.

Сечу збирають уранці натще. Хід реакції: до 4 мл профільтрованої вечі додають 2 мл реактиву Сулковича або до 4 крапель сечі додають 2 Краплі реактиву.

Склад реактиву Сулковича: 2,5 мл щавелевої кислоти, 2,5 мл ща велевокислого амонію, 5 мл льодяної оцтової кислоти, до 150 мл дио тильованої води.

Препарати вітаміну D

Для профілактики та лікування рахіту застосовують препарати вітаміну D — олійні, спиртові, водні розчини, таблетовані форми. Для профілактики рахіту доцільне використання олійних і водних роа чинів. Найбільш ефективним є водний розчин вітаміну D.

Клінічна класифікація гіпервітамінозу D у дітей

Гіпервітаміноз D виникає внаслідок передозування препаратів вітаміну D або при індивідуальній непереносимості їх.

Вміст кальцію при гіпервітамінозі D — більше ніж 2,89 ммоль/л.

Клінічна класифікація гіпервітамінозу D у дітей (за Н.П. Бармебаєвою, В.І. Струковим, 1984)

I. За ступенем тяжкості та клінічними проявами:

легкий — проявів токсикозу немає, наявні зменшення апетиту, Пітливість, дратівливість, порушення сну, затримка наростання маси ІІЛа, підвищення екскреції кальцію з сечею; проба Сулковича (++);

середньої тяжкості — помірний токсикоз, зменшення апетиту, блю-ниііня, затримка або можливе зниження маси тіла, прояви гіпер-Ивльціємії, гіпомагніємії, гіперцитремії; проба Сулковича різко по-ІНТИВна (+++ або ++++);

тяжкий — виражений токсикоз, стійке блювання, значна втрата Миси тіла, приєднання ускладнень (пневмонія, пієлонефрит, міокардит, панкреатит), різка зміна біохімічних показників.

II. За періодами.

1. Початковий.

2. Розпалу.

8. Реконвалесценції.

4. Залишкових явищ: кальциноз різних органів і судин, їх склероз І розвитком коарктації аорти, стеноз легеневої артерії, уролітіаз, хронічна ниркова недостатність.

III. За перебігом. Гострий — до 6 міс. Хронічний — понад 6 міс.

Лікування гіпервітамінозу D у дітей

1. Негайно відмінити вітамін D.

2. Обмежити кількість коров'ячого молока, багатого на кальцій; Призначити каші на овочевому відварі, овочеві й фруктові пюре.

1. Збільшити кількість рідини в раціоні.

2. Внутрішньовенно вводити глюкозу, плазму крові, альбумін, роз чин Рінгера, кокарбоксилазу, аскорбінову кислоту.

3. Кортикостероїди (преднізолон по 1 мг на 1 кг маси тіла на добу :і поступовим зменшенням дози протягом 8—10 днів).

4. Ретинол (5000—10 000 МО на добу), токоферол, вітаміни групи В у віковому дозуванні. Уведення великих доз ретинолу затримує роз виток гіпервітамінозу, а токоферол пригнічує окислення ліпідів і змен шує звапнення аорти й нирок.

5. Для збільшення виділення кальцію використовують:

• кальцитонін (75—150 ОД щоденно внутрішньом'язово);

• З % розчин амонію хлориду (по 1 чайній ложці 3 рази на добу);

• трилон Б (динатрієва сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти) по 50 мг на 1 кг маси тіла на добу 2—3 рази на день, інколи внутрішньо венно краплинно (добову дозу вводять протягом 3—4 год).

Основні клінічні прояви спазмофілії

Розрізняють дві клінічні форми спазмофілії — явну (маніфестну) і латентну (приховану).

Явна спазмофілія може проявлятися ларингоспазмом, карпопс дальним спазмом і еклампсією. Остання є найтяжчою формою захво рювання, що проявляється нападом клоніко-тонічних судом. Напад починається з посмикування мімічних м'язів, після чого виникають судоми кінцівок, ригідність м'язів потилиці й загальні судоми. При цьому може розвиватись розлад дихання, з'являється піна на губах, мимовільне сечовиділення і дефекація. Тривалість нападу — від кількох хвилин до кількох годин. У цей період може настати зупинка серця і дихання.

Латентна спазмофілія супроводжується неспокоєм дитини, періодичним тремором підборіддя і кінцівок, нетривалим посмикуванням окремих груп м'язів, позитивними симптомами Хвостека, Труссо, Люста. Невідкладна допомога при спазмофілії

Проведення невідкладних заходів необхідне при загальних клоніко-тонічних судомах, ларингоспазмі та знепритомненні з порушенням дихання. При зупинці дихання проводять штучне дихання методом «з рота до носа», оксигенотерапію для усунення гіпоксії (бажана мас-кова інгаляція 40 % кисню). Для зняття судом уводять протисудомні препарати: 0,5 % розчин седуксену внутрішньом'язово дітям у віці 6— 12 міс — по 0,5—0,7 мл, старшим — по 0,8—1 мл; або 20 % розчин гаммаоксимасляної кислоти (ГОМК) з розрахунку 100 мг на 1 кг маси тіла (0,5 мл на 1 кг маси тіла). ГОМК можна вводити внутрішньовенно, внутрішньом'язово, ректально. У тяжких випадках судом обидва препарати можна застосувати одночасно. Після термінового визначення рівня кальцію в крові внутрішньовенно вводять 10 % розчин кальцію хлориду або глюконату дітям у віці 6—12 міс — по 0,5—1 мл, у віці 1—2 років — 1—1,5 мл.

Використана література

1. Педіатрія: Навч. посібник / О.В. Тяжка, О.П. Вінницька, Т.І. Лутай та ін.; За ред. проф. О.В. Тяжкої. — К.: Медицина, 2005. — 552 с.

Характеристики

Список файлов реферата