93551 (681477), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Структура та обсяг дисертації. Дисертація має структуру, що притаманна докторським дисертаціям у галузі медицини, а саме: вступ, огляд наукової літератури, розділ «Матеріали та методи досліджень», п’ять розділів власних досліджень, узагальнення та аналіз одержаних даних, висновки та список використаних науково-інформаційних джерел. Текст дисертації має обсяг 316 сторінок, містить 41 таблицю та 23 рисунки. До бібліографії входять 526 джерел, українською та російською мовами - 99, іноземними мовами - 427.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна характеристика хворих та методів досліджень. З метою визначення актуальності проблеми в цілому, вивчали динаміку поширеності захворюваності на рак ЩЗ серед населення України. В основу цих досліджень покладено дані офіційної статистичної звітності МОЗ України за 1994 – 2004 роки.

Клінічні та інструментально-лабораторні дослідження проводили пацієнтам КМКЛ №16, які лікувалися з приводу раку щитоподібної залози з 2001 по 2004 роки.

Всього було обстежено 677 хворих, з них 611 жінок та 66 чоловіків. Середній вік хворих становив 48,4 ± 0,5 року, але в основному (76,7%) це були хворі віком 40 років і старші. Відповідно до завдань дослідження пацієнтів розподілили на дві групи: хворі без супутньої тиреоїдної патології (285) та хворі з поєднаною патологією (392). В свою чергу, серед хворих з поєднаною тиреопатологією виділили хворих із супутнім нетоксичним вузловим та багатовузловим зобом (195), хворих із супутнім токсичним зобом (11) та хворих із супутнім автоімунним тиреоїдитом (186 осіб).

Вивчали результати первинного клінічного обстеження хворих, результати УЗД, дані тонкоголкової аспіраційної біопсії під контролем УЗД, рівень гормонів ЩЗ, Ат-ТПО, Ат-ТГ заключення патогістологічних досліджень видаленої тканини, результати оперативного лікування, І¹³¹ – терапії, променевої терапії.

Віддалені наслідки оперативного лікування хворих вивчали у мешканців м. Києва, які лікувалися в КМКЛ №16 протягом 1997-2004 рр , з урахуванням наявності чи відсутності поєднаної тиреоїдної патології та сумарно по всіх супутніх тиреоїдних станах. Це пов’язане з невеликою частотою випадків виникнення метастазів та летальності. Спостереженням було охоплено 969 киян, хворих на рак ЩЗ. Використали дані персонального спілкування з хворими, родичами чи лікарями за місцем проживання, інформацію з медичних карт Київської міської клінічної онкологічної лікарні.

В узагальненому вигляді чисельність спостережень представлена в табл.1.

Таблиця 1

Обсяг спостережень за окремими контингентами хворих на рак щитоподібної залози та за видами досліджень

Види досліджень	Чисельність досліджень по окремих контингентах
1	2
1. Епідеміологічні дослідження динаміки захворюваності на рак ЩЗ в Україні за даними офіційної статистичної звітності.	Все населення України та хворі на рак щитоподібної залози (близько 2,2 тис хворих) щорічно.
2. Спеціальні дослідження на основі розробленої «Карта вивчення раку щитоподібної залози у хворих з супутньою тиреоїдною патологією та без неї», заповненої за даними історій хвороб (статформа №003/0).	Всього 677 карт, з них: 195 карт хворих на супутній нетоксичний зоб, 11 – токсичний зоб, 186 – автоімунний тиреоїдит та 285 карт хворих без поєднаної тиреопатології.
3.Результати УЗД.	-„-
4. Результати гормональних дослід- жень щитоподібної залози.	-„-
5. Результати ЕПГД.	-„-
6. Результати заключного ПГД.	-„-
7. Результати ТАПБ.	Всього 264 біоптати ЩЗ, з них: у 148 хворих з поєднаною та у 116 хворих без поєднаної тиреопатології.
8. Дані про віддалені наслідки у киян, хворих на рак ЩЗ, прооперованих в КМКЛ №16, та отримані з різних онкологічних закладів м. Києва.	969 хворих, з них: 279 – з супутнім нетоксичним зобом; 16 – з токсичним зобом; 266 – з автоімунним тиреоїдитом; 408 – без поєднаної тиреопатології.

У зв’язку з тим, що епідеміологічні дослідження мали суцільний характер на всьому масиві населення України, то визначення мінімального числа спостережень було зайвим. Для всіх інших видів досліджень це мінімальне число спостережень отримували на основі таблиць О.Я. Боярського [А.М. Мерков, Л.Є. Поляков, 1974].

Як видно із таблиці 1, чисельність спостережень в усіх контингентах хворих, за винятком хворих на рак ЩЗ з супутнім токсичним зобом, вкладається в необхідні межі за числом спостережень від 100 до 400 чоловік. Хворих із супутнім токсичним зобом було 11. Це мале число спостережень аналізували у комплексі з іншими трьома групами хворих з достатнім числом спостережень за методом хі-квадрат, який дає можливість робити висновки на малому числі спостережень.

Матеріали досліджень. Захворюваність населення України на рак щитоподібної залози вивчали на основі даних офіційної статистичної звітності, зокрема, статформи №07: ”Звіт про захворюваність на злоякісні новоутворення” та статформи №35-здрав.: „Звіт про хворих на злоякісні новоутворення”. Дані цих форм викопійовувалися у Центрі медичної статистики МОЗ України.

Поглинені дози ЩЗ наведено з Національної доповіді України. «20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє» [2006].

Клінічні та інструментально-лабораторні дані досліджували на основі вивчення історій хвороб (статформа №003/0) та протоколів автопсії. Отримані дані заносили до спеціально розробленої „Карти вивчення раку щитоподібної залози у хворих з супутньою тиреоїдною патологією та без неї ”, яку використовували для обробки даних на комп’ютері.

Методичний аспект досліджень

1. Епідеміологічний метод. Динамічним методом аналізу вивчали тенденції розвитку раку щитоподібної залози в Україні у післяаварійний на ЧАЕС період. За допомогою епідеміологічного методу, на основі даних про віддалене метастазування та летальність вивчали ефективність лікування, наданого хворим на рак щитоподібної залози. Тривалість життя хворих на рак щитоподібної залози після лікування визначали на основі таблиць смертності за методом, викладеним в роботах А.М.Меркова та Л.Є. Полякова [1974].

2. Клінічний метод. При клінічному обстеженні хворих на рак ЩЗ збирали анамнез захворювання, виконували огляд органів і систем, пальпацію ЩЗ та зон регіонарного метастазування. Всім хворим виконували загальноклінічні лабораторні дослідження, рентгенографію органів грудної порожнини.

3. Ультразвукові дослідження. За допомогою сонографа «Sonoline-Sienna» (Siemens, Німеччина) з датчиком з частотою 7,5 МГц у масштабі реального часу вивчали розміри, форму, топографічне положення щитоподібної залози, співвідношення з м’язами та іншими органами шиї, дифузні і локальні зміни щільності тиреоїдної тканини, вогнищеву патологію, лімфатичні колектори шиї.

4. Гормональні дослідження. Кількісне визначення тиреотропіну (ТТГ), вільного трийодтироніну (Т₃)_, вільного тироксину (Т₄), тиреоглобуліну (ТГ), а також антитіл до компонентів щитоподібної залози – Ат-ТПО та Ат-ТГ в сироватці крові проводили за допомогою імуно-ферментного аналізу на мікропроцесорному аналізаторі „Digiscan” (Австрія). 5. Цитологічні дослідження новоутворень щитоподібної залози проводили за допомогою тонкоголкової аспіраційної біопсії під УЗ-контролем з наступним цитологічним дослідженням під мікроскопом «Leica” (Німеччина).

6. Патогістологічні дослідження. Інтраопераційну морфологічну діагностику виконували всім хворим на рак ЩЗ за зрізами замороженої тканини (кріостат СМ 3000, Німеччина). Кінцевий діагноз встановлювали за даними остаточного патоморфологічного дослідження за парафіновими зрізами. Морфологічну верифікацію діагнозу проводили під мікроскопом „Lеica” (Німеччина).

Особливості перебігу раку щитоподібної залози серед порівнюваних груп хворих встановлювали на основі частоти виникнення тих чи інших симптомів та інших патогенетичних характеристик, які були отримані інструментально-лабораторними та клінічними дослідженнями.

Ці дані заносили до спеціально розробленої карти (паперові носії) та електронної бази даних, розробленої спеціально для зручності аналізу статистичних показників на кожну групу хворих, що включала всю відому інформацію про пацієнта.

Методи математично-статистичної обробки матеріалів досліджень. Всі особливості перебігу раку ЩЗ встановлювалися на основі порівняльного методу з застосуванням для визначення достовірної різниці методу хі-квадрат. У роботі використовували також метод кореляційного аналізу. Розраховували такі коефіцієнти кореляції, як коефіцієнт асоціації Юла (Q), коефіцієнт Чупрова (К) та інші, алгоритми розрахунку яких викладені в роботі В.І. Паніотто та співавт. [2004]. За потреби розраховували коефіцієнт кореляційного відношення (). Під час застосування епідеміологічного методу дослідження використовували індексний аналіз динамічних змін рівня захворюваності населення України [А.Є. Присяжнюк та співавт., 2006]. Достовірність різниці при порівнянні показників досліджуваних груп визначали за допомогою критерію ч².

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз динаміки захворюваності на рак щитоподібної залози (РЩЗ) в Україні засвідчив (рис.1), що за період з 1994 по 2004 рр. тиреоїдний рак серед всього населення зріс з 3,2 до 4,3 випадків на 100 тис населення або на 34,4%. В середньому протягом року збільшення захворюваності на рак ЩЗ в Україні становило 3%.

Ці негативні зрушення в захворюваності населення України на рак ЩЗ могли бути пов’язані з такими факторами, як медичні наслідки Чорнобильської катастрофи, йододефіцит та рівень медичної допомоги населенню, постаріння населення [C. Boltze, 2002]

Як показав індексний аналіз [С.В. Захаров, 1983], постаріння населення не вплинуло на рівень захворюваності на рак ЩЗ в Україні. На частку ж інших причин, серед яких присутній і радіаційний фактор, припало 37% впливу (табл. 2).

Таблиця 2

Вплив постаріння населення та інших факторів ризику на динаміку показників захворюваності населення України з 1994 по 2004 рр. на рак щитоподібної залози.

Стать	Захворюваність на 100 тис. населення		Темпи змін в частках одиниці
	1994	2004	Загальні	У тому числі за рахунок
				постаріння населення	інших причин
Все населення	3,2	4,3	1,34	0,98	1,37
Чоловіки	1,3	1,9	1,46	1,19	1,23
Жінки	4,9	6,9	1,41	1,00	1,41

Вплив опромінення на виникнення пухлинних захворювань щитоподібної залози є встановленим фактом, що особливо чітко продемонстровано 20-річним спостереженням за станом здоров'я населення України, Білорусі та Росії після аварії на ЧАЕС [М.Д. Тронько та співавт., 1993, 1997, 2006]

За допомогою кореляційного аналізу встановлено, що між середньою по областях України поглиненою дозою опромінення ЩЗ та частотою випадків раку ЩЗ існує достовірний, середньої сили корелятивний зв’язок (=0,594, р<0,05) (табл. 3).

Таблиця 3

Залежність рівня захворюваності населення України на рак ЩЗ від поглиненої дози опромінення ЩЗ та вмісту йоду в грунтових водах.

Фактори	Захворюваність на 100 тис. населення	з	Fф	с
1. Поглинені дози опромінення ЩЗ, мГр: ≥ 35 14-34 ≤ 13	6,5 4,6 3,0	0,594	6,93	<0,05
2. Вміст йоду в грунтових водах, мкмг/л: - > 10 - 4-10 - ≤ 3	4,9 4,1 4,1	-	0,16	>0,05

Перевівши, згідно з правилами класичної медичної статистики „” в коефіцієнт детермінації (Д=0,534²*100%=35%), з імовірністю на рівні 95% і більше, можна стверджувати, що серед впливу всіх онкогенних факторів на частку поглиненої дози опромінення припадало 35,3% впливу.

Характеристики

Список файлов реферата