93546 (681472), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 44 наукові праці, у тому числі 28 статей, з них 26 – в рекомендованих ВАК України виданнях (22 – самостійні), 12 доповідей і тез на конгресах, з’їздах і конференціях різних рівнів, отримано 4 патенти на винахід.
Обсяг і структура дисертації: Робота складається зі вступу, 6 розділів, що містять аналітичний огляд літератури і власні дослідження, аналізу й обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних джерел і додатків. Дисертація викладена на 387 сторінках машинописного тексту, з яких на додатки припадає 35 сторінок; список використаних літературних джерел включає 305, у тому числі 213 вітчизняних і 92 - іншомовного походження.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Об’єктом вивчення стали 198 хворих жінок, що знаходилися на лікуванні у відділенні пухлин молочної залози і відділенні загальної онкології і реконструктивної хірургії молочної залози Інституту онкології АМН України з діагнозом рак молочної залози. Всі досліджувані пацієнтки були розподілені на 4 групи, відповідно до виду оперативного втручання і характеру лікування: 1-а група – хворі на РМЗ, котрим була виконана радикальна мастектомія, проводились психотерапія, психофармакотерапія і лікувальна фізкультура (56 осіб); 2-а група – хворі на РМЗ, яким були виконані органозберігаючі операції (квадрантектомія) і проводились психотерапія, психофармакотерапія і лікувальна фізкультура (39 осіб); 3-я група – хворі на РМЗ, яким виконували мастектомію з одночасною реконструкцією молочної залози аутотканинами і проводились психотерапія, психофармакотерапія і лікувальна фізкультура (32 особи); 4-а група – хворі на РМЗ, яким виконувалась радикальна мастектомія і які одержували тільки стандартну терапію (променева терапія, хіміотерапія) (контрольна група - 71 особа). Всі пацієнтки, що знаходились на лікуванні, були також відповідно розподілені на 2 групи: контрольну, яка отримувала лікування за прийнятою у лікувальній установі методикою, і групу, яка одержувала запропоновану терапію (ГОЗТ) – до комплексного лікування якої була додана запропонована нами програма відновлювального лікування (психотерапія, психофармакотерапія і лікувальна фізкультура). В ГОЗТ були включені 127 жінок, хворих на РМЗ, а контрольну склала 71 пацієнтка.
Всі жінки, хворі на РМЗ, мали вік від 20 до 75 років. Розподіл хворих на РМЗ за віком з урахуванням групи хворих подано у табл. 1.
Таблиця 1
Розподіл хворих на рак молочної залози за віком
з урахуванням групи хворих.
| Група | Вік пацієнток (роки) | ||||||
| 20-29 | 30-39 | 40-49 | 50-59 | 60-69 | 70-79 | Усього | |
| 1 група | 1 | 2 | 17 | 20 | 14 | 2 | 56 |
| % | 1,8 | 3,6 | 30,3 | 35,7 | 25,0 | 3,6 | 28,3 |
| 2 група | 3 | 9 | 10 | 12 | 5 | - | 39 |
| % | 7,7 | 23,1 | 25,6 | 30,8 | 12,8 | - | 19,7 |
| 3 група | 4 | 7 | 16 | 4 | - | 1 | 32 |
| % | 12,5 | 21,9 | 50,0 | 12,5 | - | 3,1 | 16,2 |
| 4 група | - | 4 | 14 | 19 | 27 | 7 | 71 |
| % | - | 5,6 | 19,7 | 26,8 | 38,0 | 9,9 | 35,8 |
| Усього | 8 | 22 | 57 | 55 | 46 | 10 | 198 |
| % | 4,0 | 11,1 | 28,8 | 27,8 | 23,2 | 5,1 | 100 |
Діагнози верифіковані за допомогою гістологічних досліджень. Для дослідження бралися хворі на рак молочної залози в I, II і III стадіях; пацієнтки з IV стадією пухлинного процесу з ознаками генералізації процесу, не були включені нами в дослідження.
При формуванні груп для вивчення параметрів, що визначають ЯЖ (психологічний, фізичний, соціальний і трудовий статус) у жінок, хворих на РМЗ із ПСР, дотримувався принцип якісної репрезентативності, що стало необхідною умовою для подальшої оцінки якості життя в групах хворих, яким виконувалася розроблена нами програма відновлювального лікування, і контрольної групи хворих, які даний комплекс терапії не одержували.
Для оцінки психоемоційного стану жінок, хворих на РМЗ, ми використовували експериментально-психологічний метод дослідження, що складається з ряду методик: самооцінки особистості (САН), що характеризує параметри самопочуття, активності і настрою пацієнтки в досліджуваний період; методики Ч. Спілбергера – Ю. Ханіна, який дає змогу визначити рівень реактивної й особистісної тривожності індивіда; методики М. Гамільтона, яка характеризує ступінь виразності депресії і тривоги досліджуваної особи; методики загальної клінічної ефективності (CGI), яка дає можливість стандартизовано об’єктивувати клінічні результати проведеного лікування; методик, які оцінюють якість життя (самооцінки якості життя, шкали Д. Карновського, шкали ECOG).
Для оцінки фізичного статусу жінок, хворих на РМЗ, використовувався функціонально-діагностичний метод дослідження. Так, в якості критеріїв функції верхньої кінцівки використовувалися сила м’язів кисті й обсяг рухів у плечовому суглобі. З метою оцінки сили м’язів кисті застосовувалася кистьова динамометрія за допомогою динамометра ДРП-90. Обсяг рухів у плечовому суглобі вимірювався за допомогою гоніометру Гамбурцева. Визначення ступеня ЛВК виконувалось за допомогою вимірювання окружності верхньої кінцівки на рівні середньої третини плеча. Вивчення деформації хребта здійснювалося за допомогою контрольних рентгенограм шийного, грудного і поперекового відділів хребетного стовпа. Для оцінки функціонального стану дихальної системи, здатності дихальної мускулатури до скорочування — використовували вимірювання обхватів грудей, проби Генче і Штанге.
Радіоімунологічним методом у плазмі крові визначали рівень інсуліну і кортизолу за допомогою наборів „Стерон И125”, „Стерон К-125 IM” (Білорусь). Крім того, розраховували співвідношення відсоткових величин кількості кортизолу й інсуліну (к/і - коефіцієнт), приймаючи їх початковий рівень за 100%. Також у плазмі крові радіоімунологічним методом визначали рівень -ендорфіну за допомогою наборів фірми „Immuno Nuclear Corporation” (США). Вимірювання радіоактивності проводили на лічильнику „Гамма-3”, ефективність розрахунку склала 60%.
З метою психологічної, фізичної, соціальної і трудової реабілітації хворих на рак молочної залози виконувалася програма відновлювального лікування, що включає в себе психокорекційну терапію (психотерапія, психофармакотерапія) і лікувальну фізкультуру.
Так, інтегративна психотерапія являла собою спеціально розроблений комплекс, який складається з індивідуальної, групової і сімейної психотерапії. Психофармакотерапія хворих на РМЗ містила в собі застосування антидепресантів останнього покоління з групи СІЗЗС (золофт, ципраміл) з метою корекції психоемоційного стану пацієнток.
Лікувальна фізкультура містила у собі систему фізичних вправ, дія яких спрямована на відновлення порушених після операції фізичних функцій і на профілактику та боротьбу з виниклими постмастектомічними ускладненнями.
Статистичний аналіз результатів дослідження проводили із використанням статистичного пакету SPSS for Windows (версія 7.5.2) на базі персонального комп'ютера Pentium-II.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Клініко-психопатологічна характеристика жінок, хворих на рак молочної залози. Психотерапевтичні і психофармакологічні методи їх корекції. Клінічна психосимптоматика жінок, хворих на рак молочної залози, характеризувалася переважно як реакція на важкий стрес із розладом адаптації. При цьому найбільш часто спостерігалась тривожно-депресивна реакція (у межах — 60,6–63,3% у різних групах), рідше – інші: пролонгована депресивна реакція (15,8–17,7%), змішаний розлад емоцій і поведінки (6,2–7,6%), стан тривожно-фобічного розладу (5,2–6,3%) та інші. Наявність суїцидальних думок, частіше пасивного характеру, відзначалась у 14,3%, при цьому у 4,8% думки мали активний характер із проявом аутоагресивних тенденцій. Розподіл досліджуваних хворих за нозологічними формами психічних розладів подано у табл. 2.
Таблиця 2
Розподіл хворих за нозологічними формами психічних розладів
| Психічний розлад | Кількість хворих у групах | |||||||||||||
| 1-я | 2-я | 3-я | Усього в 1,2,3 | 4-я | Загальна к-ть | |||||||||
| Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | |||
| 1. Змішана тривожно-депресивна реакція | 36 | 64,2 | 24 | 61,3 | 20 | 62,5 | 80 | 62,9 | 45 | 63,3 | 125 | 60,6 | ||
| 2. Пролонгована депресивна реакція | 9 | 16,3 | 7 | 17,7 | 5 | 15,8 | 21 | 16,5 | 12 | 16,7 | 33 | 17,1 | ||
| 3. Змішаний розлад емоцій і поведінки | 4 | 7,1 | 3 | 7,6 | 2 | 6,2 | 9 | 7,3 | 5 | 7,4 | 14 | 7,6 | ||
| 4. Стан тривожно-фобічного розладу | 5 | 8,9 | 2 | 5,2 | 1 | 3,1 | 8 | 6,3 | 4 | 5,6 | 12 | 6,7 | ||
| 5. Обсесивно-компульсивний розлад | — | — | 1 | 2,5 | 1 | 3,1 | 2 | 1,5 | 2 | 2,8 | 4 | 2,6 | ||
| 6. Панічний розлад | 2 | 3,5 | 2 | 5,7 | 3 | 9,3 | 7 | 5,5 | 3 | 4,2 | 10 | 5,4 | ||
| Усього | 56 | 100 | 39 | 100 | 32 | 100 | 127 | 100 | 71 | 100 | 198 | 100 | ||
Клінічно представлені форми характеризувалися так: тривожно-депресивний розлад — сполученням тривоги різних рівнів: фізіологічної, вітальної, ситуаційної з депресивними станами різного ступеня, обумовленими переважно усвідомленням важкої соматогенії і супутньої кризової ситуації. Пролонговану депресивну реакцію відрізняв затяжний депресивний стан з частою наявністю суїцидальних думок. Змішаний розлад емоцій і поведінки характеризувався, в основному, наявністю суїцидальних тенденцій, частіше на тлі тривожно-депресивної симптоматики. Стан тривожно-фобічного розладу відрізнявся сполученням психічного відчуття страху і вираженої тривоги за свій подальший стан у плані несприятливого результату.
За основним психопатологічним синдромом хворі на РМЗ розподілилися таким чином. За нозологічною формою основним синдромом був тривожно-депресивний, відповідно: у ГОЗТ і контрольній — 54,7 і 55,0%; рідше - тривожно-фобічний (14,1 і 15,4%) (табл. 3).
Таблиця 3
Розподіл хворих за ведучим психопатологічним синдромом
| Психічний розлад | Кількість хворих у групах | ||||||||||||||
| 1-а | 2-а | 3-а | Усього в 1,2,3 | 4-а | Загальна к-ть | ||||||||||
| Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | ||||
| Тривожно-депресивний синдром | 31 | 55,3 | 21 | 53,1 | 17 | 53,1 | 69 | 54,7 | 39 | 55,0 | 108 | 54,4 | |||
| Астено-депресивний синдром | 14 | 25,0 | 9 | 24,0 | 7 | 22,0 | 30 | 23,4 | 16 | 22,6 | 46 | 23,2 | |||
| Тривожно-фобічний синдром | 8 | 14,5 | 5 | 12,6 | 5 | 15,6 | 18 | 14,1 | 11 | 15,4 | 29 | 14,8 | |||
| Депресивно-апатичний синдром | 2 | 3,5 | 2 | 5,1 | 1 | 3,1 | 5 | 3,9 | 4 | 5,6 | 9 | 4,5 | |||
| Обсесивно-депресивний синдром | 1 | 1,7 | 2 | 5,2 | 1 | 3,1 | 4 | 3,1 | 1 | 1,4 | 5 | 2,6 | |||
| Інші синдроми | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 3,1 | 1 | 0,8 | 0 | 0 | 1 | 0,5 | |||
| Усього | 56 | 100 | 39 | 100 | 32 | 100 | 127 | 100 | 71 | 100 | 198 | 100 | |||
Клінічно характеристика основних психопатологічних синдромів виглядала таким чином: тривожно-депресивний — висока тривожність з явищами інсомнії на тлі вираженого зниження настрою, порушення контакту із навколишніми, зниженням психічних і фізичних функцій, варіюванням переваги тривоги або депресії, часом суїцидальні думки. Тривожно-фобічний синдром характеризувався станом вираженої тривоги, яка поєднувалася зі страхами, переважно в плані захворювання, думками про безвихідність свого стану, безсонням, занепокоєною поведінкою, бажанням одержати психологічну підтримку з боку навколишніх, афективними проявами, багатомовністю, нерідко суїцидальними діями. Аналіз преморбідних особливостей особистості хворих на РМЗ виявив у більшості хворих наявність різних рис акцентуації особистості (77,4%). Найбільш частими були риси дистимічності — 35,2%; тривожної боязкості — 16,3%; емотивні — 12,1%; демонстративні — 8,0% та ін. (табл. 4).
Таблиця 4
Розподіл хворих аналізованих груп залежно від характеристики акцентуації особистості
Риси акцентуації | Досліджувані групи | ||||||||||||||||
| 1-а | 2-а | 3-я | Усього в 1,2,3 | 4-а | Загальна к-ть | ||||||||||||
| Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | ||||||
| Дистимічність | 19 | 32,7 | 15 | 35,0 | 11 | 34,3 | 45 | 35,1 | 26 | 36,8 | 71 | 35,2 | |||||
| Тривожна боязкість | 9 | 16,8 | 8 | 22,2 | 6 | 19,0 | 23 | 18,1 | 10 | 14,0 | 33 | 16,3 | |||||
| Емотивність | 7 | 12,7 | 4 | 12,4 | 5 | 15,5 | 16 | 12,3 | 8 | 11,3 | 24 | 12,1 | |||||
| Демонстративність | 5 | 9,1 | 2 | 5,0 | 3 | 9,3 | 10 | 7,7 | 6 | 8,4 | 16 | 8,0 | |||||
| Застрягання | 1 | 1,8 | 1 | 2,5 | 0 | 0 | 2 | 1,5 | 3 | 4,2 | 5 | 2,4 | |||||
| Інші | 2 | 3,6 | 1 | 2,5 | 0 | 0 | 3 | 2,3 | 1 | 1,4 | 7 | 3,4 | |||||
| Усього з акцентуацією | 43 | 76,7 | 31 | 79,5 | 25 | 78,6 | 99 | 77,9 | 54 | 76,1 | 153 | 77,4 | |||||
| Без акцентуації | 13 | 23,3 | 8 | 20,5 | 7 | 21,4 | 28 | 22,1 | 17 | 23,9 | 45 | 22,6 | |||||
| Загальна кількість | 56 | 100 | 39 | 100 | 32 | 100 | 127 | 100 | 71 | 100 | 198 | 100 | |||||
Дистимічність характеризувалась переважно схильністю до зниженого, пригніченого настрою; тривожна боязкість — непевністю в собі, високим рівнем тривожності, немотивованими страхами, побоюваннями; емотивність — рисами сенситивності, емоційною лабільністю (за слабким типом), нестерпністю перевантажень будь-якого порядку, особливо емоційного; демонстративність — рисами істероїдності, зміною емоцій, високою напруженістю.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
