93413 (681381), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

^99mTc-тетрафосмін. Механізм накопичення РФП у раковому вузлі аналогічний ^99mTc-MIBI.

^99mTc-фосфатні сполуки (метилендіфосфонат та пірофосфат). Накопичення цих РФП в первинному вогнищі відбувається за наступних механізмів: збільшенню вільного ⁺⁺Са, змінами тканинного рН, звязування з колагеном та елементами ушкодженої клітинної стінки.

¹⁸F-флюородеоксиглюкоза (фдг). Накопичення РФП відображає швидкість утилізації глюкози. Пухлинна тканина має підвищений рівень метаболічних процесів, який потребує великої кількості енергетичного матеріалу (глюкози). Використовується у ПЕТ.

Комп'ютерна томографія.

Перевагами КТ є більш висока, у порівнянні з іншими методами візуалізації, деталізація по контрасту, можливість одержати за короткий час велику кількість аксіальних проекцій для планування хірургічного втручання і наступної радіотерапії. Обмеження застосування методу КТ при дослідженнях МЗ викликає велике променеве навантаження, застосування контрасту і відсутність необхідності в такій тонкій деталізації, коли даних від УЗД та рентгенологічних досліджень зазвичай достатньо.

Показання до КТ МЗ:

Необхідність детальної оцінки стану задніх відділів МЗ.

Визначення пухлинної інфільтрації в прилеглі мязові тканини.

Визначення дрібних метастазів у вісцеральну плевру.

Щільна МЗ, яка не підлягає рентгенологічному дослідженню.

“Окультні" форми раку, які не діагностуються при мамографії.

КТ дозволяє візуалізувати задні (глибокі) відділи МЗ та ретромамарний простір, аксилярні і парастернальні лімфатичні вузли. Діагностика стану МЗ заснована на асиметрії в архітектурі тканини і на тому, що пухлинна тканина накопичує контраст. При КТ застосовують зрізи завтовшки 1-5мм.

КТ проводиться в положенні пацієнтки лежачи на животі на спеціальній підставці із заведеними до переду руками. МЗ вільно розташовуються між валиками, не торкаючись деки столу. Пацієнтці вводиться катетер типа "метелик" в кубітальну вену и проводиться КТ МЗ без контрастування. Ширина зрізу складає 1 мм, крок томографа - 1 мм. Далі, не змінюючи положення пацієнтки, в катетер болюсно, із швидкістю 3 мл/с вводиться контраст кількістю 80-100 мл. Дослідження проводиться на одній затримці дихання для виключення рухів грудної клітки і МЗ. Це сприяє уникненню нечіткості отримуємого зображення від рівня остистого відростку VII шийного хребця. Кількість томограм вибирається залежно від конституціональних особливостей пацієнтки. КТ проводиться протягом 17с. В подальшому оцінюється характер контрастування по артеріальній фазі (через 20с), венозній фазі (через 40с) та відстроченій фазі (через 100с від початку введення контрасту) контрастування для диференційної діагностики вузлових утворень МЗ. На підставі отриманих даних проводиться побудова мультипланарних та 3D реконструкцій. Для отримання оптимального зображення мікрокальцинатів в МЗ рівень вікна необхідно зміщувати в сторону високих значень коефіцієнтів послаблення: +600... +800 HU, ширина вікна +1500... +1800 HU.

Магнітно-резонансна томографія.

МРТ МЗ використовується як доповнення до традиційних методів в діагностиці проблемних випадків. Це надзвичайно чуттєвий метод з відносно обмеженою специфічністю.

Показання до МРТ МЗ:

Асиметрія, нехарактерні ущільнення, сумнівні дані мамографії.

Залози з рубцями після операцій, імплантації протезів, променевої терапії, редукційної мамо пластики.

МРТ МЗ виконують за допомогою спеціальної грудної котушки, яка дозволяє дослідити залозу в горизонтальному положенні з використанням дозованої її компресії. Це дозволяє уникнути впливу дихальних артефактів. Спочатку в аксіальній проекції використовують послідовність SE, яка дозволяє дослідити обидві МЗ. При цьому отримується зображення, звішені по Т2, необхідні для визначення кіст, деяких пухлин (колоїдних, міксоматозних), а також геморагічних процесів. Далі здійснюється основне МРТ дослідження. Воно починається з отримання зрізів завтовшки 3 мм. Аксіальні зрізи дозволяють краще візуалізувати МЗ і ретромамарні ділянки. Після первинних знімків вводиться контрастна речовина. Контрастний препарат “Магневіст” вводиться в дозі 0,1-0,16 ммоль/кг тіла пацієнтки внутрішньовенно протягом 10с за допомогою дистанційного катетера, встановленого у ліктьовій вені. Далі виконуються ще два знімка залози. Час дослідження 25 хвилин. Дослідження проводиться в Т1 та T2 режимах. МРТ дозволяє отримати зображення в трьох проекціях і більш чітко, ніж КТ, визначити характер змін в МЗ: мікрокальцинати, а також невеликі злоякісні карциноми з виразною судинною сіткою. МРТ використовує 4 біохімічних параметри для отримання зображень: резонуючу частоту, протонну щільність, час послаблення і руху.

МРТ-мамографія дозволяє чітко діагностувати наявність, топіку і морфологічну структуру вузлових утворень у дівчинок і жінок раннього і середнього репродуктивного віку і відповідно до цього коректувати тактику лікування при мастальгіях і мастопатіях різного генезу, кістозно-фіброзної хвороби і т.д., більш чітко оцінювати ефективність лікування при порушеннях полового розвитку дівчинок. Чутливість і специфічність МРТ-мамографії при цьому трохи перевищують УЗД, але МРТ-дані мають більш наочний характер. У пізньому репродуктивному віці і менопаузі дані МРТ-мамографії в основному збігаються з результатами рентгенівської мамографії.

Термографічні дослідження.

1. Термографія. Це оцінка теплового випромінювання тіла людини. Методика виконується на термографах (рис.2) і базується на реєстрації особливостей інфрачервоного випромінювання.

Рис.2. Зовнішній вигляд термографа

Підготовка хворого до дослідження включає так званий адаптаційний період: хворий знаходиться у діагностичному приміщенні (температура приміщення 22⁰С) без одежі протягом 20 хвилин. При термографії відстань між тепловізором та хворим складає від 2 до 4м. Термографічне дослідження МЗ дозволяє діагностувати ракове ураження в 80-87% випадках. Поєднання термографічного дослідження з рентгенологічним підвищує точність діагностики до 99%.

2. Термометрія. Це методика визначення різниці температур між різними ділянками МЗ. Над доброякісними і злоякісними новоутвореннями температура вище, ніж над здоровою тканиною.

3. Радіотермометрія. Заснована на вимірюваннях інтенсивності власного електромагнітного випромінювання внутрішніх тканин пацієнта в діапазоні надвисоких частот, які прямо пропорційні температурі тканин. На відміну від інфрачервоної термографії, яка вимірює температуру шкіри, радіотермометрія вимірює температуру тканин на глибині декількох сантиметрів. Температура вимірюється в 9-ти точках МЗ, в аксилярних ділянках та двох опорних точках, які дозволяють дослідити всю ділянку МЗ. Дослідження проводиться в положенні лежачи на спині, руки за головою. Радіотермометрія дозволяє виявити патологію на самих ранніх етапах розвитку, коли немає клінічних проявів, і інші діагностичні методики (УЗД, мамографія) малоінформативні.

Отже, застосування різноманітних методів променевої діагностики необхідне для виявлення захворювань МЗ, визначенні стадії процесу і вибору тактики лікування хворих. У багатьох випадках для диференціальної діагностики необхідно провести кілька досліджень, використовуючи різні методи. При плануванні дослідження насамперед необхідно враховувати індивідуальні особливості пацієнта й особливості перебігу захворювання, а також знати принципи, можливості й обмеження кожного з методів, щоб забезпечити максимально ефективну діагностику і лікування. Тому і вибір методу дослідження є одним з основних компонентів лікування онкологічних пацієнтів, а аналіз результатів, крім відповіді на питання про наявність пухлини, повинний сприяти одержанню інформації про тип пухлини, стадію пухлинного процесу і про залучення в патологічний процес суміжних з ураженим органом анатомічних структур.

Література

1. Peters J. et al. Галактография: важная и высокоэффективная методика // Променева діагностика, променева терапія. - 2003. - №4. - С.42-45.

2. Захворювання молочної залози: Монографія / В.В. Грубник, В.В. Стецула, В.М. Соколов, Й.А. Воронов, О.А. Берзой. - Одеса: Астропринт, 1999. - 216с

3. Митьков В.В. (редактор) Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике (руководство в 5 томах), - Москва, Видар, 1997.

4. Гольдберг Б., Петтерсон С. Ультрасонографія. - Львів, “Здоров”я”, 1998, 778 с.

Характеристики

Список файлов реферата