93395 (681374), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 201 сторінці комп’ютерного тексту й складається зі вступу, огляду літератури, розділу «Матеріали і методи дослідження», трьох розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що містить 262 першоджерел, в тому числі 185 кирилицею та 77 латиницею, і додатків. Робота ілюстрована 46 таблицями і 35 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення мети і вирішення поставлених завдань нами було обстежено за допомогою клінічних та спеціальних методів дослідження 198 осіб молодшого й середнього шкільного віку від восьми до 16 років, з яких 94 хлопчиків та 104 дівчаток, в тому числі 160 осіб з різними видами зубощелепних аномалій до, в період та після ортодонтичного лікування та контрольна група з 38 дітей аналогічного віку I групи здоров'я без ЗЩА.

Дослідження проведено на кафедрі стоматології Інституту стоматології НМАПО імені П.Л.Шупика на базі КП «Київська міська клінічна стоматологічна поліклініка», а також на базах дитячої стоматологічної поліклініки Подільського району м. Києва, дитячої стоматологічної поліклініки № 1 Шевченківського району м. Києва та науково-технічному центрі «ВІРІА».

Залежно від характеру патології та віку хворого ортодонтичне лікування проводилося із застосуванням знімної та незнімної ортодонтичної техніки. Всі хворі обстежувалися з використанням клінічних і лабораторних методів дослідження до початку ортодонтичного лікування і в динаміці (через три, шість та 12 місяців впродовж його проведення).

В залежності від наявності зубощелепних аномалій та характеру обраного лікування всіх пацієнтів було розподілено на такі клінічні групи.

Перша група (контрольна) – практично здорові діти, які не мали патології ЗЩС (38 осіб).

Друга група – 35 хворих, які знаходилися на ортодонтичному лікуванні із застосуванням знімної ортодонтичної техніки без застосування засобів профілактики.

Третя група – 26 пацієнтів, які отримували ортодонтичне лікування із застосуванням незнімної ортодонтичної техніки без застосування засобів профілактики.

Четверта група – 60 дітей, ортодонтичне лікування яких знімною ортодонтичною технікою поєднувалося з призначенням розроблених нами індивідуалізованих лікувально-профілактичних комплексів.

П’ята група – 39 хворих, ортодонтичне лікування яких незнімною ортодонтичною технікою поєднувалося із застосуванням індивідуалізованих лікувально-профілактичних комплексів.

Клінічне обстеження дітей проводили із застосуванням розробленої нами «Карти клінічного обстеження ортодонтичного хворого», до якої вносилися дані щодо гармонійності розвитку дитини, загальносоматичного стану; функціональних відхилень (жування, ковтання, дихання, мови), гармонійності розвитку обличчя, наявності шкідливих звичок; факторів ризику розвитку карієсу, захворювань тканин пародонта; результати огляду присінка ротової порожнини; стан прикусу, характер аномалій та деформацій зубів і зубних рядів, зубна формула; результати досліджень стану слизової оболонки порожнини рота, червоної облямівки губ, язика, тканин пародонта; результати визначення проби Шиллера-Писарєва та індексної оцінки гігієни порожнини рота (індекси Федорова-Володкіної, Грін-Вермілліона), стану тканин пародонта (ПМА), поширеності та інтенсивності карієсу за КПВ+кп, потреби в ортодонтичному лікуванні (ДАІ), індексу рівня стоматологічного здоров'я (ІРСЗ) (О.В. Удовицька та співавт., 2000).

Оцінку структурного стану мікросудин тканин пародонта здійснювали методом цифрової капіляроскопії із застосуванням цифрової камери SUMIX-SMX-M7X USB2 при 200-кратному збільшенні та глибині огляду шарів тканини у 800 мкм. Дослідження проводили на верхній щелепі у ділянках: твердого піднебіння, середини альвеолярної частини ясен в ділянці проекції кореня зуба, сосочкової зони маргінальних ясен кожного зуба та на нижній щелепі у ділянках: середини альвеолярної частини ясен в ділянці проекції кореня зуба, сосочкової зони маргінальних ясен кожного зуба та на перехідній складці у 124 хворих до та в динаміці ортодонтичного лікування.

Визначення функціонального стану мікросудин тканин пародонта проведено методом лазерної допплерівської флоуметрії (ЛДФ) на апараті «ЛАКК-02» (НПП «Лазма», Росія) з програмою запису та опрацювання параметрів мікроциркуляції – LDF версія 1.18 від 20.6.99р. При проведенні досліджень застосовано розроблені нами «Спосіб лазерної допплерівської флоуметрії для визначення особливостей васкуляризації слизової оболонки пародонта» (Деклараційний патент на корисну модель № 21115 від 15.02.07 р.) та «Пристрій для утримання торця світловода лазера в порожнині рота» (Деклараційний патент на корисну модель № 21114 від 15.02.07р.). Загальний мікросудинний кровоток тканин пародонту визначали за такими показниками: інтегральна характеристика руху еритроцитів у об’ємі тканини, що зондується – параметри мікроциркуляції (ПМ, пф.од.); середньоквадратичне відхилення амплітуди коливань від середнього значення ПМ (у); коефіцієнт вазомоторної активності мікросудин (Кн, %), резерв капілярного кровообігу (РКК); індекс ефективності мікроциркуляції (ІЕМ, %).

Для наукового обгрунтування застосування індивідуалізованих комплексів профілактики ускладнень ортодонтичного лікування при застосуванні знімної та незнімної ортодонтичної техніки визначали вміст основних мікроелементів в організмі осіб, які знаходилися на ортодонтичному лікуванні шляхом рентгено-флуоресцентної спектрометрії зразків волосся з потиличної частини голови за допомогою рентгено-флуоресцентного спектрометру «ElvaX» (Мжельска Т. І., Ларский Є. Г., 1983).

Планування лікувально-профілактичних заходів у четвертій та п’ятій групах дослідження здійснювали із застосуванням розробленої нами інтерактивної комп’ютерної програми «Прогнозування ускладнень ортодонтичного лікування», яка передбачає в режимі on-line на основі поетапного введення результатів клінічного та лабораторного обстеження здійснення прогнозування характеру перебігу ортодонтичного лікування й отримання рекомендацій стосовно вибору лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на мінімізацію впливу найбільш значимих факторів ризику ускладнень ортодонтичного лікування. На основі отриманих даних призначали розроблені нами індивідуалізовані лікувально-профілактичні комплекси (ЛПК) – ЛПК-1, ЛПК-2, ЛПК-3 та ЛПК-4.

Ефективність застосування лікування оцінювали на підставі аналізу клінічних та функціональних показників, отриманих через три, шість та 12 місяців впродовж проведення ортодонтичного лікування.

Методами параметричної статистики здійснювали перевірку нормальності розподілу кількісних ознак із використанням критерію Колмогорова-Смірнова. Рівність генеральних дисперсій перевіряли за допомогою критерію Фішера. Для перевірки гіпотез щодо рівності генеральних середніх використовували t-критерій Стьюдента. Для аналізу використовували пакети програм STATISTICA 5.0 та MS Excel XP Microsoft.

Результати дослідження та їх обговорення.

Проведені клінічні дослідження засвідчили наявність взаємозалежності стану стоматологічного здоров’я й загальносоматичного стану організму дитини, зокрема, у осіб I групи загальносоматичного здоров’я рівень стоматологічного здоров’я складав 0,85±0,009 балів, 0,8±0,01 балів у осіб II групи здоров’я та 0,7±0,023 балів у III групі відповідно (р<0,05). ЗЩА супроводжувалися дисгармонійністю загального фізичного розвитку у 35,86% обстежених, порушенням постави у 12,5% й дисгармонійністю обличчя у 44,38% обстежених.

Оцінюючи стоматологічний статус обстежених осіб із зубощелепними аномаліями до початку ортодонтичного лікування, діагностовано дистальний прикус у 42,6% випадків, глибокий у 27,9%, лінгвально-перехресний у 11,5%, відкритий у 9,8% і медіальний у 3,3% відповідно. Вестибулярно-перехресний прикус мав місце лише в 1,6% випадків від загальної кількості обстежених. Зазначена патологія супроводжувалася розширенням верхньої щелепи (26,2%), її звуженням (36,1%), компресією (23%), асиметричністю (24,6%), зубоальвеолярним подовженням (3,3%), зубоальвеолярним вкороченням (3,3% осіб відповідно). При обстеженні нижньої щелепи визначено її розширення (8,2%), звуження (13,1%), компресія (4,9%), асиметричність (9,8%), зубоальвеолярне подовження (3,3%), зубоальвеолярне вкорочення (14,8%), у 14,6% обстежених осіб патології нижньої щелепи не виявлено.

Оцінка стану твердих тканин зубів, форми їх коронкової частини та положення в зубній дузі засвідчила, що у осіб із ЗЩА аномалію структури твердих тканин зубів не спостерігали у 78,69% випадків від загальної кількості обстежених, натомість відмічалась гіпоплазія емалі (11,48%), аплазія (3,28%) та клиноподібні дефекти (4,92%). Зміни величини та форми зубів спостерігались у 13,11% випадків.

Аномалії розташування зубів були найбільш поширеними серед усіх аномалій зубів зі зміщенням окремих зубів у вестибулярному напрямку (45,90% від кількості обстежених осіб із ЗЩА), оральному (8,20%), медіальному (3,28%), дистальному (8,20%) та тортооклюзією деяких зубів (у 40,98% із зазначеного контингенту хворих). Аномалія кількості зубів мала місце лише у двох випадках.

Аномалії зубощелепної системи у 17,5% супроводжувалися аномалійним прикріпленням вуздечки верхньої губи, у 5% – аномалійним прикріпленням вуздечки нижньої губи, у 5% – аномалійним прикріпленням вуздечки язика, а також низкою функціональних відхилень, таких як: порушення функції жування у 27,5% дітей, функції ковтання у 2,5%, функції дихання у 35%, мовлення – у 20% від загальної кількості обстежених осіб із ЗЩА.

Аналіз даних анамнезу дав змогу виділити у осіб, що мали ЗЩА також наявність шкідливих звичок, серед яких найрозповсюдженішими виявилися смоктання сторонніх предметів (17,5%), смоктання нижньої губи (15%), смоктання пальців (15%), сон на улюбленому боці (15%), смоктання язика (12,5%), смоктання верхньої губи (7,5%). Як правило, за наявності шкідливих звичок, їх було декілька.

За результатами рентгено-флуоресцентної спектрометрії зразків волосся встановлено, що у хворих із ЗЩА порівняно з контролем, спостерігалася відмінність мікроелементного складу в організмі. Зокрема, встановлено достовірне зниження (р<0,05) вмісту кальцію та сірки, причому зниження вмісту кальцію мало місце у 87% обстежених, а у 62,5% випадків разом зі зниженим рівнем кальцію спостерігали зменшення вмісту й сірки. Аналіз вмісту цинку, калію, селену та нікелю вказав на наявність відмінностей, але різниця виявилася недостовірною (р>0,05).

Виходячи із завдань дослідження щодо визначення факторів ризику розвитку ускладнень ортодонтичного лікування та в ретенційний період, прогностичних ознак та алгоритмів їх визначення, вивчено характер змін стоматологічного здоров’я впродовж ортодонтичного лікування, обумовлених дією знімної та незнімної ортодонтичної техніки на ЗЩС хворих. Результати досліджень засвідчують, що застосування як знімної, так і незнімної ортодонтичної техніки для лікування зубощелепних аномалій сприяє значному погіршенню гігієни порожнини рота, що підтверджено показниками індексу Федорова – Володкіної та Грін-Вермілліона. Зокрема, через 12 місяців після початку ортодонтичного лікування виявлено достовірне погіршення (p<0,05) показників індексу Федорова – Володкіної у другій групі на 24%, а у третій групі на 73%. Також відмічено збільшення значень індексу Грін-Вермілліона у другій групі на 38%, а у третій групі - на 49%, що достовірно більше (p<0,05) показників на початку лікування.

У ході дослідження встановлено, що особливу увагу слід звернути на пацієнтів, у яких показники індексів Федорова – Володкіної та Грін-Вермільйона перевищують 2,69±0,067 та 2,35±0,040 балів відповідно, оскільки у хворих з таким рівнем гігієни порожнини рота впродовж ортодонтичного лікування ускладнення з боку твердих тканин зубів у вигляді карієсу та некаріозних уражень виникають у 100% випадків. Ці хворі мають бути віднесені до групи ризику розвитку ускладнень з боку твердих тканин зубів впродовж ортодонтичного лікування та потребують обов’язкової корекції стану гігієни порожнини рота до початку ортодонтичного лікування.

До початку лікування у жодного з пацієнтів, які отримували лікування з використанням знімної ортодонтичної техніки (друга клінічна група), не спостерігалось механічних ушкоджень зубів, разом з тим, через 12 місяців у чотирьох з 35 пацієнтів (11,43%) на емалі зубів з’явилися ділянки травматичних ушкоджень в результаті контактів активних елементів знімних ортодонтичних апаратів.

Необхідно зазначити, що поширеність карієсу до початку лікування серед обстежених дітей другої та третьої груп становила відповідно 85,71% та 84,72%, проте, через 12 місяців діагностовано достовірне збільшення (p<0,05) цього показника до 94,29% у другій групі, а у осіб, які користуються незнімною ортодонтичною технікою до 96,15%, що свідчить про збільшення кількості осіб з карієсом зубів. Показник інтенсивності карієсу серед осіб із ЗЩА до початку лікування був на рівні 5,03±0,49 балів у другій групі та 5,29 ±0,51 у третій групі дітей, разом з тим, впродовж лікування прослідковувалась чітка тенденція до достовірного (p<0,05) зростання цього показника, особливо у третій групі, який сягав 6,79±0,66 балів.

За результатами дослідження основними факторами ризику розвитку карієсу виявлено: підвищення в’язкості слини (16,39%), схильність до зубних відкладень (24,59%), гіпоплазія чи аплазія емалі (14,75%), раннє прорізування зубів (9,84%), гістози у матерів (16,39%), успадкованість (1,64%).

Другим, не менш важливим елементом визначення факторів ризику розвитку ускладнень ортодонтичного лікування, був моніторинг стану тканин пародонта впродовж терміну його проведення, в результаті якого встановлено, що у другій групі дослідження кількість осіб з катаральним гінгівітом на початок лікування складала 11,43%, а через 12 місяців цей показник збільшився вже до 60% (p<0,05). У обстежених третьої групи до початку лікування кількість осіб з катаральним гінгівітом складала 11,54%, але вже через три місяці кількість випадків збільшилась до 34,62% (p<0,05). Подібна тенденція також спостерігалась стосовно проявів гіпертрофічного гінгівіту. Так, у пацієнтів другої клінічної групи, які знаходились на ортодонтичному лікуванні з використанням знімної ортодонтичної техніки, кількість випадків гіпертрофічного гінгівіту через рік збільшилася з 5,71% до 22,86% від загальної кількості обстежених (p<0,05). У осіб третьої клінічної групи до початку лікування не виявлено випадків гіпертрофічного гінгівіту, разом з тим, через рік гіпертрофічний гінгівіт різного ступеню тяжкості діагностовано вже у 38,46% (p<0,05) від загальної кількості обстежених.

У ході дослідження встановлено, що хворі з показниками проби Шиллера-Писарева на рівні слабо-позитивного значення та середніми значеннями індексу РМА у 100% випадків впродовж ортодонтичного лікування мають ускладнення з боку тканин пародонта у вигляді катарального гінгівіту, виразково-некротичного гінгівіту, гіпертрофічного гінгівіту та пародонтиту, що обгрунтовує включення таких хворих до груп ризику розвитку ускладнень ортодонтичного лікування, які потребують призначення лікувально-профілактичних заходів вже до початку ортодонтичного лікування.

Протягом року у осіб, які знаходились на лікуванні з використанням знімної ортодонтичної апаратури (друга клінічна група), спостерігалися зміни слизової оболонки порожнини рота у вигляді порушення тургора (5%), гіперемії слизової оболонки (37%), цианотичності (11%), набряку (11%), посилення судинного малюнка (11%). У осіб, які лікувалися незнімною ортодонтичною технікою, зміни слизової оболонки порожнини рота були менше вираженими, а саме порушення тургора виявлено тільки у 3,8% обстежених, гіперемія слизової оболонки – у 27%, цианотичність – у 11,5% від загальної кількості обстежених дітей з ЗЩА, набряк – у 7,7%, посилення судинного малюнка – у 7,7% випадків.

За підсумками результатів дослідження найбільш поширеними факторами ризику захворювань тканин пародонта у обстежених дітей із ЗЩА визначено: аномалії положення зубів (72,13% від загальної кількості обстежених), аномалії прикріплення м’яких тканин (26,23%), приясеневий карієс (8,2%), відкушування їжі зубами бокової групи (у 9,84% відповідно). Крім того, дефекти зубного ряду (21,3%), карієс бокових зубів (72,1%), порушення строків зміни зубів (14,8%), порушення послідовності зміни зубів (8,2%), успадкованість (19,7%) визначено факторами ризику прогресування ЗЩА.

Не менш важливими виявилися результати оцінки характеру патологічних змін мікроциркуляторного русла слизової оболонки порожнини рота у осіб впродовж ортодонтичного лікування, зареєстровані методом ЛДФ, які засвідчили, що в динаміці ортодонтичного лікування дітей із ЗЩА рівень капілярного кровотоку істотно змінюється порівняно з контрольною групою, виявляючи залежність від терміну ортодонтичного лікування та ступеню ураженості тканин пародонта. Зниження рівня мікроциркуляції тканин пародонта супроводжувалося зростанням різниці у показниках як на різних ділянках ясен, так і на симетричних, правої та лівої сторін щелеп. При незадовільній гігієні порожнини рота показники градієнту різниці капілярного кровотоку та коефіцієнту асиметрії були знижені, що свідчить про тяжкість порушень компенсаторних механізмів. Зокрема, через три місяці після початку ортодонтичного лікування у осіб другої та третьої клінічних груп відмічали різке достовірне підвищення показників параметрів мікроциркуляції на 15% (р<0,05), а через 12 місяців спостерігали зниження відповідних параметрів на 15,5% (р<0,05) порівняно зі станом на початку лікування.

За результатами комп'ютерної капіляроскопії порівняно з результатами, отриманими у дітей контрольної групи, у яких морфологічна картина капілярів характеризувалася рівномірним розподілом капілярних петель, що були орієнтовані верхівкою до вільного ясеневого краю - до сосочкової зони та розташовувалися рівномірними рядами з добре відображеними артеріолярними і венулярними ланками, у пацієнтів другої клінічної групи (35 хворих) при користуванні знімною ортодонтичною технікою спостерігали безсудинні ділянки як у маргінальних, так і у альвеолярних яснах. Ознаки підвищеної проліферативної активності ендотелію, як компенсаторна реакція на ослаблення мікроциркуляції та на розвиток гіпоксії тканин, виражалися у збільшенні звивистості мікросудин та появі дублікатів капілярних петель. Також спостерігалося зменшення кількості капілярів, що функціонують у порівнянні із клінічно здоровими тканинами пародонта, не зважаючи на максимальну дилятацію залучених до кровообігу судин. У третій клінічній групі – 26 хворих, які користувались незнімною ортодонтичною технікою, характерними були зменшення просвіту резистентних судин за рахунок скорочення прекапілярних сфінктерів, які демпфують тиск на стінки капілярів, появою легко звитих капілярних петель, розширенням їх венулярних та перехідних відділів, наповненням форменними елементами крові. Крім того, у маргінальних яснах мало місце потовщення стінок перехідних відділів капілярних петель, спазм прекапілярних артеріол, венозна гіперемія та звивистість капілярів у венулярному відділі, причому структурні порушення мікросудин ясен зростали відповідно терміну користування ортодонтичними апаратами.

Визначені структурні порушення мікросудин ясен вказують на зниження резервних структурних можливостей мікросудин тканин пародонта при лікуванні як знімними, так і незнімними ортодонтичними апаратами.

Оцінюючи показники ІРСЗ в цілому, було відмічено, що впродовж лікування ортодонтичними апаратами істотно збільшилася кількість хворих, стан стоматологічного здоров'я яких погіршився до рівня індексу 0,7 та 0,6 балів, що відповідають середньому рівню стоматологічного здоров’я. Зокрема, через рік у другій та третій клінічних групах показники індексу в 0,7 балів спостерігали відповідно у 22,9% та 34,6% випадків, а показники індексу 0,6 – у 45,7% осіб другої клінічної групи та у 42,4% третьої. Діагностували також суттєве зменшення кількості осіб з показниками індексу у 0,9 та 0,8 балів, що свідчить про значне погіршення рівня стоматологічного здоров’я протягом ортодонтичного лікування.

Ортодонтичне лікування осіб четвертої та п’ятої клінічних груп проводили з призначенням розроблених нами ЛПК, доцільність застосування яких визначали, за допомогою інтерактивної комп’ютерної програми «Прогнозування ускладнень ортодонтичного лікування».

У разі отримання результату: «До застосування ортодонтичного лікування протипоказань немає» призначали ортодонтичне лікування з постійним моніторингом стану стоматологічного здоров`я впродовж його проведення.

У разі отримання результату: «Ортодонтичне лікування можливе за умови паралельного застосування профілактичних заходів» призначали ЛПК-1, який передбачає індивідуалізоване застосування призначення комплексу гігієнічних засобів та реалізацію програми раціонального харчування та у разі потреби, ЛПК-2, який включає рекомендації щодо усунення шкідливих звичок, ендогенну й екзогенну ремінералізувальну терапію, фізіотерапевтичні процедури.

У разі отримання результату: «Ортодонтичне лікування можливе після лікування стоматологічних захворювань» додатково до ЛПК-1 та ЛПК-2 призначали ЛПК-3, який включає санацію порожнини рота, лікування ерозій емалі шляхом пломбування пошкоджених зубів, вкорочення вуздечок язика та губ, та хірургічне лікування мілкого присінку; ЛПК-4, який включає усунення клінічних ознак гінгівіту, призначення препаратів для зниження підвищеної проникливості капілярів та зняття набряку, а ортодонтичне лікування розпочинали лише після усунення клінічної симптоматики та повторного обстеження.

У разі отримання результату: «Небажано проведення ортодонтичного лікування» на момент дослідження загальносоматичний стан та стан стоматологічного здоров’я через високу питому вагу факторів ризику ускладнень ортодонтичного лікування не дозволяв рекомендувати його безпосереднє проведення. Такі хворі спрямовувалися на лікування загальносоматичних та стоматологічних захворювань з повторним комплексним обстеженням.

Для оцінки ефективності розроблених алгоритмів застосування лікувально-профілактичних комплексів проведено ортодонтичне лікування 99 хворих четвертої та п’ятої клінічних груп.

Моніторинг стану стоматологічного здоров'я дітей в динаміці ортодонтичного лікування виявив позитивний вплив запропонованих лікувально-профілактичних комплексів на усунення найбільш значимих факторів ризику ускладнень. Зокрема, за результатами підрахунку індексів Федорова – Володкіної та Грін – Вермілліона у дітей четвертої та п’ятої клінічних груп у разі застосування ЛПК відмічалася позитивна динаміка зміни показників впродовж ортодонтичного лікування порівняно з другою та третьою групами (без застосування ЛПК). У четвертій групі через 12 місяців показник індексу Федорова – Володкіної склав 1,71±0,090 бали, що достовірно (p<0,05) нижче ніж через рік у другій групі (2,25±0,060). У осіб п’ятої клінічної групи через 12 місяців показник зазначеного індексу склав 1,73±0,033 бали, що достовірно нижче (p<0,05) ніж через рік у осіб третьої групи (3,27±0,090). Порівнюючи показники індексу Грін – Вермілліона у четвертій та другій групах, через рік мала місце позитивна динаміка змін показників (1,60±0,053 проти 2,36±0,057 балів (p<0,05) у другій групі відповідно). У дітей п’ятої клінічної групи через рік показник зазначеного індексу склав 1,79±0,032 бали, що достовірно (p<0,05) нижче ніж через рік у третій групі 2,59±0,060.

Аналіз результатів визначення стану тканин пародонту у четвертій та п’ятій клінічних групах засвідчує, що застосування ЛПК дозволяє суттєво зменшити кількість ускладнень ортодонтичного лікування. Зокрема, через рік після початку ортодонтичного лікування у осіб четвертої та п’ятої клінічних груп відмічено недостовірне збільшення кількості хворих з катаральним та гіпертрофічним гінгівітом, тоді як у другій та третій групах протягом року кількість осіб з катаральним гінгівітом збільшилась на 48,57% та на 42,31% відповідно, а з гіпертрофічним гінгівітом на 17,15% та 38,46% відповідно, що достовірно більше за показники четвертої та п’ятої клінічних груп.

Результати проведення проби Шиллера – Писарева у четвертій та п’ятій групах також засвідчили збільшення кількості осіб з позитивною пробою Шиллера-Писарева на 5% у четвертій групі та на 2,57% у п’ятій групі, що достовірно менше за показники другої та третьої клінічних груп, у яких протягом року відмічали збільшення кількості осіб з позитивною пробою на 20% та на 26,92% відповідно.

Оцінюючи показники індексу ПМА у четвертій та п’ятій групах, виявлено незначне зменшення кількості осіб, у яких не встановлено запалення ясеневого краю, а протягом року було діагностовано тяжкий показник індексу ПМА лише у однієї особи четвертої групи та у однієї особи п’ятої групи.

Аналізуючи дані визначення індексу КПВ+кп у четвертій та п’ятій групах, відмічали достовірне (p<0,05) зменшення показників поширеності та інтенсивності карієсу протягом року порівняно з показниками другої та третьої групи. Так, інтенсивність карієсу протягом року збільшилася з 5,13±0,51 лише до 5,48±0,55 балів та з 5,09±0,59 до 5,59±0,49 балів у четвертій та п’ятій групах відповідно. Також і поширеність карієсу зросла лише на 2,67% у четвертій та на 5,1% у п’ятій групах відповідно, що достовірно менше (p<0,05) порівняно з показниками другої та третьої групи.

Після призначення лікування, спрямованого на корекцію мікроелементного складу у осіб із ЗША, через рік відмічалося достовірне збільшення вмісту (p<0,05) таких елементів як кальцію ( 202,3 ±25,4 мкг/г проти 313,9±29,9 мкг/г, через рік) та сірки 19348,5±1109,6 мкг/г проти 23955±1319,9 мкг/г, через рік) та зменшення кобальту і нікелю.

За даними ЛДФ у четвертій клінічній групі через три, шість та 12 місяців зміна показників мікроциркуляції не була достовірною порівняно зі станом на початку лікування (р>0,05). Порівнюючи показники мікроциркуляції осіб четвертої та другої клінічних груп, яким проводилось ортодонтичне лікування знімною ортодонтичною технікою можемо константувати, що до початку лікування дані у зазначених групах достовірно не відрізнялись (28,86±0,94 перф.од. проти 28,95±1,01 перф.од.) У осіб четвертої клінічної групи в динаміці лікування не відмічали достовірних змін параметру мікроциркуляції, тоді як у другій групі спостерігали достовірне збільшення ПМ - 35,3±1,49 перф.од. проти 30,25±0,39 перф. од. у четвертій клінічній групі (р<0,05) у той самий період лікування, а через шість та 12 місяців діагностували достовірне зменшення ПМ (р0,05). У дітей п’ятої клінічної групи протягом всього періоду лікування зміна ПМ була недостовірною (р>0,05), для порівняння, через три місяці у третій клінічній групі діагностували достовірне збільшення ПМ (р<0,05) порівняно з п’ятою групою обстежених (33,85±0,92 перф.од. та 30,02±1,14 перф.од. відповідно), через шість та 12 місяців у третій групі спостерігали достовірне (р<0,05) зниження ПМ 28,32±0,79 перф.од. та 25,6±1,31 перф.од. відповідно, порівняно з дітьми п’ятої клінічної групи 30,18±1,12 перф.од. та 29,2±0,58 перф.од. відповідно через 6 та 12 місяців

Згідно даних цифрової капіляроскопії, у дітей четвертої та п’ятої клінічних груп протягом ортодонтичного лікування структурних змін мікроциркуляторного русла порівняно зі станом на початок лікування у різних ділянках слизової оболонки порожнини рота не діагностовано.

Оцінка рівня стоматологічного здоров’я за показниками ІРСЗ засвідчила, що у разі застосування індивідуалізованих ЛПК більшість дітей четвертої та п’ятої клінічних груп мала показники ІРСЗ на рівні 0,9 та 0,8 балів, що відповідає високому рівню здоров’я, а саме: показник у 0,9 балів мали 43,4% пацієнтів четвертої клінічної групи та 38,5% пацієнтів п’ятої, показник у 0,8 балів визначено у 33,3% та 28,2% осіб четвертої та п’ятої груп відповідно. У осіб четвертої та п’ятої клінічних груп протягом лікування ортодонтичними апаратами відзначили недостовірне (p>0,05) збільшення кількості хворих, стан стоматологічного здоров'я яких погіршився до рівня показників індексу 0,7 та 0,6, які відповідають середньому рівню стоматологічного здоров’я, а у більшості хворих він залишився на рівні показників початку ортодонтичного лікування.

Все вищенаведене засвідчує, що застосовані нами алгоритми прогнозування та методики профілактики захворювань твердих тканин зубів, слизової оболонки порожнини рота та тканин пародонту доцільні до застосування в практичній охороні здоров`я і можуть бути рекомендовані для профілактики ускладнень ортодонтичного лікування, збереження та покращення рівня стоматологічного здоров’я в цілому.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено клінічне обґрунтування вирішення актуального завдання сучасної стоматології – підвищення ефективності ортодонтичного лікування хворих із зубощелепними аномаліями шляхом удосконалення методів прогнозування та застосування індивідуалізованих профілактичних комплексів.

1. Результати проведених досліджень засвідчили достовірну відмінність (р<0,05) індексу рівня стоматологічного здоров’я у дітей різних груп загальносоматичного здоров’я: 0,85±0,009 балів у осіб I групи здоров’я, 0,8±0,01 у осіб II групи здоров’я та 0,7±0,023 у III групі відповідно, що вказує на залежність рівня стоматологічного здоров’я від загальносоматичного стану організму дитини.

2. За результатами клініко-лабораторних досліджень у дітей з аномаліями та деформаціями зубо-щелепної системи факторами ризику погіршення стоматологічного здоров'я визначено: ризик формування карієсу зубів - підвищення в’язкості слини (16,39% від кількості обстежених із ЗЩА), схильність до зубних відкладень (24,59%), гіпоплазія чи аплазія емалі (14,75%), раннє прорізування зубів (9,84%), гістози у матерів (16,39%), обтяжена успадкованість (1,64%); ризик захворювань тканин пародонта - аномалії положення зубних рядів (72,13%), аномалії прикріплення м’яких тканин (26,23%), приясеневий карієс (8,2%), відкушування їжі зубами бокової групи (9,84% хворих відповідно); ризик прогресування зубощелепних аномалій - дефекти зубного ряду (21,3%), карієс молярів (72,1%), порушення строків зміни зубів (14,8%), порушення послідовності зміни зубів (8,2%), успадкованість (19,7% від кількості обстежених із ЗЩА).

3. Впродовж ортодонтичного лікування з використанням знімної та незнімної техніки факторами ризику ускладнень у вигляді захворювань твердих тканин зубів, тканин пародонта та слизової оболонки порожнини рота у дітей є: погіршення гігієнічного стану порожнини рота за показниками індексу Федорова – Володкіної на рівні 2,69±0,067 балів і вище та Грін – Вермілліона на рівні 2,35±0,040 балів і вище, перевищення значень індексу РМА 50% та слабопозитивного рівня значення проби Шиллера – Писарева, а також перевищення значення індексу КПВ+кп, рівного 5,34±0,29 балів.

4. За результатами аналізу даних цифрової капіляроскопії й лазерної доплерівської флоуметрії встановлено, що користування знімними та незнімними ортодонтичними апаратами обумовлює зміни мікроциркуляторного русла у вигляді вираженого венозного застою зі зменшенням кількості інтактних елементів та переважанням аневризмоподібних капілярних петель та капілярів, що втратили звичайну форму. Структурні порушення мікросудин ясен та зміни параметрів мікроциркуляції зростають відповідно терміну користування ортодонтичними апаратами, що вказує на зниження резервних можливостей мікросудин тканин пародонта в динаміці.

5. Розроблена інтерактивна комп’ютерна програма «Прогнозування ускладнень ортодонтичного лікування» дозволяє на основі оцінки результатів клініко-лабораторних досліджень об`єктивізувати можливі прогностичні варіанти перебігу ортодонтичного лікування та призначити індивідуалізовані профілактичні комплекси.

6. Клініко-лабораторна оцінка засвідчує клінічну ефективність розроблених індивідуалізованих профілактичних комплексів (ЛПК – 1; ЛПК – 2; ЛПК – 3; та ЛПК – 4), обгрунтоване застосування яких дозволяє знизити кількість ускладнень ортодонтичного лікування з боку твердих тканин зубів, тканин пародонта та слизової оболонки порожнини рота, що підтверджено показниками інтенсивності каріесу, індексу КПВ+кп, гігієнічними індексами Федорова–Володкіної та Грін – Вермілліона, пробами Шиллера-Писарева та ПМА, а також данними цифрової капіляроскопії та лазерної доплерівської флоуметрії.

Практичні рекомендації:

1. Планування ортодонтичного лікування й обрання методу його проведення доцільно здійснювати з урахуванням стану загальносоматичного й стоматологічного здоров`я з аналізом наявності факторів ризику ускладнень ортодонтичного лікування.

2. Застосування інтерактивної комп’ютерної програми «Прогнозування ускладнень ортодонтичного лікування» дозволяє на основі оцінки результатів клініко-лабораторних досліджень визначити фактори ризику й об`єктивізувати можливі прогностичні варіанти перебігу ортодонтичного лікування.

3. До груп ризику ускладнень ортодонтичного лікування слід віднести дітей із зубощелепними аномаліями з показниками індексу Федорова – Володкіної на рівні 2,69±0,067 балів і вище, Грін-Вермілліона на рівні 2,35±0,040 балів і вище, значеннями індексу ПМА більше 50% та слабо позитивним рівнем значень проби Шиллера-Писарева, а також індексу КПВ+кп рівного 5,34±0,29 і вище.

4. У випадку наявності факторів ризику стоматологічних захворювань для підвищення ефективності ортодонтичного лікування й профілактики ускладнень доцільно призначати індивідуалізовані профілактичні комплекси
   (ЛПК – 1; ЛПК – 2; ЛПК – 3; та ЛПК – 4).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Павленко О.В. Профілактика розвитку стоматологічних хвороб при ортодонтичному лікуванні у дітей молодшого та середнього шкільного віку /
   О. В. Павленко, О.В. Біда // Український стоматологічний альманах. – 2006. – № 1. – С. 44–45. (Дисертантом проведено усі клініко-лабораторні дослідження, статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів, написання статті).

2. Біда О.В. Стоматологічне здоров’я дітей молодшого та середнього шкільного віку і критерії його оцінки / О. В. Біда // Український стоматологічний альманах. – 2007. – № 1. – С. 51–54.

3. Біда О. В. Ортодонтичні технології лікування дітей молодшого та середнього шкільного віку із зубощелепними аномаліями альвеолярного відростка / О. В. Біда // Український стоматологічний альманах. – 2007. – № 2. – С. 11–14.

4. Біда О.В. Гігієнічний стан порожнини рота осіб, що знаходяться на ортодонтичному лікуванні з використанням знімної та незнімної техніки і його зміни в процесі лікування / О. В. Біда // Український стоматологічний альманах. – 2007. – № 3. – С. 63–66.

5. Біда О.В. Стан тканин пародонта і його зміни в процесі ортодонтичного лікування / О. В. Біда // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л.Шупика. – Вип. 16, кн. 3. – К., 2007. – С. 315–321.

6. Павленко О.В. Динаміка мікроциркуляторного русла слизової оболонки порожнини рота обумовлена дією ортодонтичних апаратів / О.В. Павленко,
   О.В. Біда // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. – Вип. 16, кн. 1. – К., 2007. – С. 429–433. (Дисертантом проведені усі клініко-лабораторні дослідження, статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів, написання статті).

7. Біда О.В. Оптимізація профілактики основних стоматологічних захворювань – один з пріоритетних напрямків розвитку стоматології / О. В. Біда // Науково-методична конференція з міжнародною участю «Проблеми безперервного професійного розвитку лікарів і провізорів» : збірник праць. – К., 2007. – С. 92–93.

8. Біда О.В. Стан мікроциркуляторного русла слизової оболонки порожнини рота та його зміни в період ортодонтичного лікування / О. В. Біда // Науково-практична конференція «Актуальні питання профілактики захворювань пародонту та слизової оболонки порожнини рота». – К., 2007. – C. 109–111.

9. Біда О.В. Зміни мікроциркуляторного русла слизової оболонки порожнини рота у осіб в період ортодонтичного лікування / О. В. Біда // Тези. науково-практична конференція з міжнародною участю «Ультразвукова діагностика в медицині невідкладних станів». – Судак, 2007. – С. 20–23.

10. Патент 21114, Україна, МПК А61В8/00, А61С9/00. Пристрій для утримання торця світловода лазера в порожнині рота / Трофименко О. А, Онищенко В.С., Павленко О. В., Біда О.В., Динник О.Б., Мостовий С. Є.; Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика.- № u 2006 12635; заявл. 01.12.06; опубл. 15.02.07, Бюл. № 2. (Особистий внесок полягає у виконанні інформаційного пошуку та підготовці матеріалів до патентного відділу, розробці пристрою та участі в клінічній апробації).

11. Патент 21115, Україна, МПК А61В8/00, А61С9/00. Спосіб лазерної допплерівської флоуметрії для визначення особливостей васкуляризації слизової оболонки пародонта / Трофименко О. А., Онищенко В. С., Павленко О.В., Біда О.В., Динник О.Б., Мостовий С.Є.; Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика.- № u 2006 12637; Заявл. 01.12.06; Опубл. 15.02.07, Бюл. № 2. (Особистий внесок полягає у виконанні інформаційного пошуку та підготовці матеріалів до патентного відділу, участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях).

АНОТАЦІЯ

Біда О.В. Прогнозування та профілактика ускладнень при ортодонтичному лікуванні хворих із застосуванням знімної та незнімної техніки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.22 – стоматологія. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ, 2008.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності ортодонтичного лікування хворих із зубощелепними аномаліями знімною та незнімною ортодонтичною технікою шляхом удосконалення методів прогнозування ускладнень та застосування індивідуалізованих комплексів профілактики.

Встановлено залежність рівня стоматологічного здоров’я від загальносоматичного стану організму дитини, фактори ризику погіршення стоматологічного здоров'я дітей із зубощелепними аномаліями та фактори ризику розвитку ускладнень ортодонтичного лікування при застосуванні знімної або незнімної ортодонтичної техніки.

Розроблено інтерактивну комп’ютерну програму визначення прогностичних ознак розвитку ускладнень впродовж ортодонтичного лікування та ретенційного періоду, запропоновано чотири індивідуалізованих лікувально-профілактичних комплекси й доведено клінічну ефективність їх застосування

Ключові слова: стоматологія, діагностика, прогнозування, профілактика, зубощелепні аномалії, ортодонтичне лікування, гігієна, мікроциркуляція.

АННОТАЦИЯ

Беда А.В. Прогнозирование и профилактика осложнений при ортодонтическом лечении больных с использованием съемной и несъемной техники. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. – Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев, 2008.

Диссертация посвящена повышению эффективности ортодонтического лечения детей с зубочелюстными аномалиями съемной и несъемной ортодонтической техникой путем усовершенствования методов прогнозирования осложнений и применения индивидуализированных комплексов профилактики.

Результаты проведенных исследований засвидетельствовали достоверное отличие (р<0,05) индекса уровня стоматологического здоровья между детьми разных групп общесоматического здоровья: 0,85±0,009 баллов у лиц I группы здоровья, 0,8±0,01 у лиц II группы здоровья и 0,7±0,023 у III группы соответственно, что указывает зависимость уровня стоматологического здоровья от общесоматического состояния организма ребенка.

Определены факторы риска ухудшения стоматологического здоровья детей с зубочелюстными аномалиями и факторы риска развития осложнений ортодонтического лечения при применении съемной или несъемной ортодонтической техники. К группам риска осложнений ортодонтического лечения отнесены дети с зубочелюстными аномалиями с показателями индекса Федорова–Володкиной на уровне 2,69±0,067 баллов и выше, Грин-Вермиллиона на уровне 2,35±0,040 баллов и выше, значениями индекса ПМА больше 50% и слабо положительном уровне значения пробы Шиллера-Писарева, а также индекса КПВ+кп, равного 5,34±0,29 баллов и выше.

Разработана интерактивная компьютерная программа определения прогностических признаков развития осложнений ортодонтического лечения и ретенционного периода, клинически обосновано целесообразность использования примененных алгоритмов прогнозирования и методик профилактики заболеваний твердых тканей зубов, слизистой оболочки полости рта и тканей парадонта, предложено четыре индивидуализированных лечебно-профилактических комплекса и доказано клиническую эффективность их применения.

Ключевые слова: стоматология, диагностика, прогнозирование, профилактика, зубочелюстные аномалии, ортодонтическое лечение, гигиена, микроциркуляция.

SUMMARY

Bida O.V. Prognostication and prophylaxis of complications in orthodontic treatment of patients with applying removable and irremovable technique. –Manuscript.

Dissertation for the candidate of medical science degree in specialіty 14.01.22 – stomatology. – National Medical Academy of Post-Graduate Education named after P.L. Shupyk, Kyiv, 2008.

Dissertation is devoted to increase the efficiency of orthodontic treatment of patients with toothmandibular anomalies by removable and irremovable orthodontic technique through improving of complications prognostication methods and application of individualized prophylaxis complexes.

Dependence of health level from generalsomatic state of child’s organism is defined. Also risk factors of worsening of children’s stomatology health with toothmandibular anomalies and risk factors of development of complications of orthodontics treatment by application of removable or irremovable orthodontics technique are defined.

The computer program of determination of prognostic signs of development of complications during ortodontic treatment and retention period is developed; four individualized treatment and prophylactic complexes are developed; and clinical efficiency of their application is proved.

Key words: stomatology, diagnostics, prognostication, prophylaxis, toothmundibular anomalies, orthodontic treatment, hygiene, mikrotsirkulation.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

ЗЩА – зубощелепні аномалії

ПМ – параметри мікроциркуляції

ІРСЗ – індекс рівня стоматологічного здоров'я

ЛДФ – лазерна допплерівська флоуметрія

ЛПК – лікувально-профілактичний комплекс

Характеристики

Список файлов реферата