92815 (680941), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Вищеперелічені факти вказують на те, що зинаксин підтримує протизапальну спрямованість комплексної терапії ПА та володіє власним помірним протизапальним ефектом.

Антиоксидантний ефект хворобомодифікуючої терапії є запізнілим і пояснюється переважною дією НПЗП у перші тижні лікування. Після відміни НПЗП антиоксидантний ефект терапії поволі нівелюється. Антиоксидантний ефект метотрексату на тлі базисної терапії проявляється в достатній мірі тільки при їх тривалому призначенні. Аналогічно змінюються процеси ПОЛ під впливом зинаксину.

Встановлено, що різні види терапії по-різному впливають на продукцію ФНП-α, ІЛ-6, ІЛ-10. Зокрема, у перші два тижні лікування спостерігається зниження рівня протизапальних цитокінів у всіх групах спостереження. Це пояснюється протизапальним ефектом всього лікувального комплексу, що призначався в стаціонарі. У наступні 2 тижні зинаксин мав найбільш виражений імунотропний ефект.

Отримані дані вказують, що зинаксин володіє вираженим тривалим ефектом щодо пригнічення продукції ФНП-α. Ми прослідкували в динаміці рівень цього цитокіну через 1 місяць прийому зинаксину на тлі базисної терапії. Як засвідчили отримані нами дані, через цей час лікування продукція ФНП-α є вірогідно нижчою, ніж до початку терапії.

Таким чином, лікування ПА і НРГ, який його супроводжує, складає актуальну проблему сучасної внутрішньої медицини. Особливість лікування обумовлена складними патогенетичними механізмами виникнення хвороби та невисокою ефективністю медикаментозної терапії. Використання в якості базисної терапії ПА меторексату дозволяє пригальмувати швидкість розвитку ерозивних змін із боку хрящової тканини, зменшити активність прозапальних цитокінів при одночасному збільшенні активності антизапальних, подовжити ремісію, покращити якість життя пацієнтів. Проте, швидкість отримання терапевтичного ефекту метотрексату досягається повільно, його призначення супроводжується ризиком виникнення побічних ефектів. Для лікування загострень ПА не достатньо монотерапії метотрексатом, що вимагає додаткового призначення НПЗП чи інших протизапальних середників.

Приєднання до комплексної терапії ПА зинаксину дозволяє посилити протизапальну спрямованість лікування за рахунок пригнічення утворення ФНП-α, збільшити хондропротекторний ефект терапії, зменшити потребу в НПЗП, покращити якість життя пацієнтів, попередити гепатотоксичні прояви лікування.

При виникненні в пацієнтів ознак НРГ необхідним є приєднання до лікувальної схеми глутаргіну. Така комбінація дозволяє досягнути виразного гепатопротекторного ефекту, підвищити детоксикаційну функцію печінки, зменшити гепатотропні ефекти метотрексату та НПЗП, сповільнити цитокінові прозапальні реакції.

ВИСНОВКИ

У роботі представлено теоретичне узагальнення і нові підходи до вирішення наукового завдання, що виявляється у вивченні клініко-патогенетичних особливостей запального синдрому, цитокінової продукції, процесів ПОЛ на тлі порушень антиоксидантних систем, функціонального стану печінки у хворих із поєднаним перебігом ПА та НРГ і обґрунтуванні на підставі цього доцільності застосування зинаксину та глутаргіну на тлі базисної терапії.

Перебіг ПА в поєднанні з НРГ супроводжується погіршенням клінічної симптоматики суглобового синдрому - збільшення запального, больового, суглобового індексів, погіршенням якості життя; більш виразними проявами шкірного синдрому. При цьому спостерігається погіршення стану хрящової тканини, що проявляється вірогідним зростанням рівня продукту деградації хрящового позаклітинного матриксу - агрекану в сироватці крові на 60,2% (р<0,05). Рівень агрекану корелює з важкістю суглобового синдрому, визначення вмісту агрекану в сироватці крові є об’єктивним методом оцінки ступеня порушення хрящового метаболізму, вираженості деструктивних процесів у суглобовому хрящі та клінічних особливостей перебігу хвороби

У 53,3% хворих на ПА спостерігається порушення функції печінки з розвитком НРГ, частіше у хворих із важким перебігом псоріазу та швидко прогресуючим ПА. Виразність клінічних проявів НРГ корелює з числом псоріатичних бляшок та кількістю і важкістю проявів ПА. У клініці НРГ превалюють диспепсичні та астено-вегетативні прояви. Виникнення загострення НРГ у 27 (22,5%) пацієнтів передувало атакам ПА.

Вірогідним маркером патології печінки на ранніх стадіях НРГ є зниження вмісту аргінази на 37,3% (р <0,05). Ще більш інформативним для виявлення патології печінки на доклінічній стадії є зменшення кумулятивної дози ¹³С-метацетинового дихального тесту, що вказує на порушення детоксикаційної функції печінки.

Перебіг НРГ та ПА супроводжується активацією ПОЛ і пригніченням систем АОЗ. Найбільш виражені патологічні зміни в системах ПОЛ-АОЗ спостерігаються при високій активності запального синдрому, тривалості захворювання більше 5 років, у пізніх стадіях ПА та при порушеній функції печінки. Антиоксидантні системи організму при ПА працюють із меншою напруженістю, особливо при тривалому перебігу хвороби. Корекція зазначених змін повинна складати важливу компоненту терапії ПА в поєднанні з НРГ.

Основними показниками прогресуючого перебігу ПА та неспецифічного реактивного гепатиту є гіперпродукція прозапальних цитокінів ІЛ-6 та ФНП-α. При такій комбінації патологій діагностується зростання продукції ФНП-α на 95,1%, при одночасному збільшенні продукції іншого прозапального цитокіну ІЛ-6 (р<0,05). Виявлений кореляційний зв’язок між рівнем ФНП-α і ІЛ-6 та ступенем активності запального синдрому дозволяє використовувати визначення цих цитокінів в якості маркерів запалення при ПА та НРГ. Встановлено зворотню залежність рівня ІЛ-10 від ступеня активності запального процесу та зворотний кореляційний зв’язок із прозапальним цитокіном ФНП-α.

Використання в якості базисної терапії ПА метотрексату дозволяє пригальмувати швидкість розвитку ерозивних змін із боку хрящової тканини, зменшити активність прозапальних цитокінів при одночасному збільшенні активності антизапальних, подовжити ремісію, покращити якість життя пацієнтів. За результатами дослідження зинаксин модифікує імунний статус хворих на ПА, посилює протизапальну спрямованість лікування, стримує прогресування хвороби, володіє хондропротекторним ефектом. Призначення до комплексної терапії глутаргіну забезпечує підвищення клінічної ефективності стандартної терапії за рахунок сприятливого впливу на клінічний перебіг, функціональні характеристики печінки, практичній нормалізації рівнів амінотрансфераз, показників системи АОЗ, цитокінового каскаду.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

У веденні хворих на ПА у поєднанні з НРГ рекомендовано використання прогностично-діагностичного алгоритму, який включає оцінку стану суглобового апарату, системи АОЗ та ПОЛ, функціонального стану печінки, показники якості життя (анкети EuroQol-5D та СМАОЗ).

У хворих на ПА в поєднанні з НРГ, які отримують тривалу хворобомодифікуючу терапію (метотрексат) для підвищення безпечності лікування, окрім контролю рівня в сироватці крові ферментів АСТ, АЛТ і ГГТ, рекомендується визначення печінкового ферменту аргінази на початку лікування, через 1 місяць і в більш віддалені терміни.

Для корекції побічних впливів хворобомодифікуючої терапії та НПЗП у хворих на псоріатичний артрит у поєднанні з НРГ рекомендовано тривале застосування гепатопротектора глутаргін у дозі 2,0 г у 150мл ізотонічного розчину натрію хлориду довенно 1 раз на день протягом 5 днів із поступовим переходом на 2 таблетки 3 рази на день протягом 1 місяця.

Із метою посилення протизапального ефекту терапії, корекції імунного дисбалансу, досягнення хондропротекторної дії, зменшення потреби в НПЗП рекомендовано застосування зинаксину в дозі 1 капсула двічі на день протягом 1 місяця.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Олійник О.І. Досвід застосування глутаргіну у корекції функції печінки хворих на псоріатичний артрит // Архів клінічної медицини. – 2006. – №2(10). – С. 59-62.

2. Олійник О.І. Показники метаболізму хрящової тканини у хворих на псоріатичний артрит // Український медичний альманах.-2007. - №2. - С.109-111.

3. Олійник О.І. Порівняльна характеристика активності запального процесу у хворих на псоріатичний артрит у поєднанні з неспецифічним реактивним гепатитом. Зв’язок з рівнем цитокінів у крові // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2007. - Том 8, №4. - С.539-542.

4. Нейко Є.М., Яцишин Р.І., Олійник О.І. Оцінка ефективності та безпеки зинаксину у лікуванні при псоріатичному артриті // Український ревматологічний журнал. – 2007.-№2(28).-с.39-43. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз, оформлення статті до друку. Д.мед.н., проф.Є.М.Нейком відкореговані висновки. Д.мед.н., проф.Р.І.Яцишиним здійснено допомогу в підборі клінічного матеріалу).

5. Олійник О.І. Особливості перебігу суглобового синдрому при псоріатичному артриті // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції / XІ Конгрес світової федерації українських лікарських товариств. - Полтава-Київ-Чікаго – 2006.- С.472.

6. Олійник О.І. Порушення функції печінки у хворих на псоріатичний артрит // Матеріали науково-практичної конференції / Актуальні проблеми в клінічній медицині. – Київ.- 2006.- С.107.

7. Олійник О.І. Ефективність застосуванні глутаргіну у хворих на псоріатичний артрит // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю / Хвороби печінки в практиці клініциста.- Харків.- 2007.- С.223.

8. Олійник О.І. Вплив засобу, що містить екстракт імбиру та альпінії, на показники метаболізму хрящової тканини у хворих на псоріатичний артрит // Тези пленуму правління Асоціації ревматологів України / Ураження кісткової та хрящової тканини у хворих на ревматичні захворювання.- Київ.-2007.- С.83.

9. Нейко Є.М., Олійник О.І., Яцишин Р.І., Дельва Ю.В., Шевчук О.С. Спосіб зменшення побічних явищ від призначення хворобомодифікуючої терапії хворим на псоріатичний артрит.- №17/2556, 05.04.2007.

10. Нейко Є.М., Олійник О.І., Яцишин Р.І., Дельва Ю.В., Шевчук О.С. Спосіб оптимізації лікування псоріатичного артриту із застосуванням зинаксину”; №25/2564, 31.05.2007.

АНОТАЦІЯ

Олійник О.І. Особливості клінічного перебігу, діагностики та лікування псоріатичного артриту у поєднанні з неспецифічним реактивним гепатитом. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Івано-Франківський державний медичний університет, Івано-Франківськ, 2008.

У дисертаційній роботі сформульовано нові сторони патогенезу псоріатичного артриту (ПА) у поєднанні з неспецифічним реактивним гепатитом (НРГ) із урахуванням патологічних змін в окисно-відновних системах організму, імунологічному статусі хворих.

У хворих на ПА в поєднанні з НРГ спостерігається погіршення перебігу суглобового синдрому, стану хрящової тканини, виразнішими є зміни в системах ПОЛ та АОЗ, виявляється суттєвий дисбаланс між про- та протизапальними цитокінами.

Розроблено диференційований підхід до лікування ПА в поєднанні з НРГ. Приєднання до комплексної терапії ПА зинаксину дозволяє посилити протизапальну спрямованість лікування за рахунок пригнічення утворення ФНП-α, збільшити хондропротекторний ефект терапії, попередити гепатотоксичні прояви лікування. При виникненні в пацієнтів ознак НРГ необхідним є приєднання до лікувальної схеми глутаргіну.

Ключові слова: псоріатичний артрит, неспецифічний реактивний гепатит, перекисне окислення ліпідів, цитокіни, метотрексат, зинаксин, глутаргін.

АННОТАЦИЯ

Олийнык А.И. Особенности клинического течения, диагностики и лечения псориатического артрита в сочетании с неспецифическим реактивным гепатитом.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 – внутренние болезни. – Ивано-Франковский государственный медицинский университет, Ивано-Франковск, 2008.

Диссертация посвящена решению задачи изучения патогенеза, особенностей клинического течения и лечения псориатического артрита в сочетании с неспецифичным реактивным гепатитом. Цель исследования - на основе изучения клинико-патогенетических особенностей течения неспецифичного реактивного гепатита у больных псориатическим артритом, исследования роли нарушений иммунного гомеостаза, разработать дифференцированные способы лечения разных вариантов обоих патологических состояний.

В работе приведены результаты клинико-лабораторного обследования 120 больных псориатическим артритом, которые находились на стационарном лечении в ревматологическом и гастроэнтерологическом отделениях Ивано-Франковской областной клинической больницы, ревматологическом отделении центральной городской клинической больницы г.Ивано-Франковск, стационарном отделении областного клинического дермато-венерологического диспансера и клиники ИФГМУ. Параллельно обследована группа из 30 больных вульгарным псориазом и группа здоровых.

В зависимости от назначенной терапии больные были разделены на 3 группы. Больные І группы в составе 40 пациентов получали болезньмодифицирующую терапию. Основой данного лечебного комплекса стал метотрексат в дозе 7,5-10мг в неделю. Вторую группу наблюдения составили 40 больных, которые на фоне болезньмодифицирующей терапии получали зинаксин (производства фармацевтической компании „Ferrosan A/S” Дания), 1 капсула которого содержит 150 мг экстракта имбиря (Zingiber officinale) и 15мг экстракта альпинии (Alpinia galanga). Зинаксин назначали по 1 капсуле дважды в день (утром и вечером) на протяжении 1 месяца. Третью группу наблюдения составили 40 больных, которые на фоне базисного лечения метотрексатом получали гепатопротекторный препарат глутаргин (L-Аргинина-L-Глутамат фармацевтической компании “Здоровье”, Харьков) в дозе 2,0 г в 150мл изотонического раствора натрия хлорида внутривенно 1 раз в день на протяжении 5 дней с постепенным переходом на 2 таблетки 3 раза в день на протяжении 1 месяца. Состояние больных оценивали при поступлении в стационар, на 15-й день лечения и через 1 месяц от начала терапии.

Для достижения поставленной цели были использованы клинические (оценка состояния суставного аппарата, функциональной способности печени, общего воспалительного синдрома, качества жизни больных), инструментальные (ультразвуковые, рентгенологические методы, дыхательный метацитиновый тест), биохимические (уровень в крови продуктов ПОЛ, АОЗ, ферментов печени, агрекана, интерлейкина-6, интерлейкина-10, фактора некроза опухоли-α) методы исследования.

Полученные результаты позволили сформулировать новые стороны патогенеза псориатического артрита в сочетании с неспецифичным реактивным гепатитом с учетом патологических изменений в окислительно-восстановительных системах организма, иммунологическом статусе больных. Установлены особенности клинического течения псориатического артрита. Установлено, что у больных псориатическим артритом в сочетании с неспецифичным реактивным гепатитом наблюдается ухудшение клинического течения суставного синдрома, состояния хрящевой ткани, более выраженными являются изменения в системах ПОЛ и АОЗ, оказывается более существенный дисбаланс между про- и противовоспалительными цитокинами. Стабильно высокая продукция фактора некроза опухоли-α и интерлейкина-6 при сочетании этих заболеваний является прогностически неблагоприятным признаком относительно прогрессирования патологии.

Впервые разработан дифференцированный подход к лечению псориатического артрита в сочетании с неспецифичным реактивным гепатитом. Присоединение к комплексной терапии ПА зинаксина позволяет усилить противовоспалительную направленность лечения за счет угнетения образования фактора некроза опухоли-α, увеличить хондропротекторный эффект терапии, уменьшить потребность в НПВП, улучшить качество жизни пациентов, предупредить возможные гепатотоксические эффекты лечения. При возникновении у пациентов признаков неспецифичного реактивного гепатита необходимым является присоединения к лечебной схеме глутаргина. Такая комбинация позволяет достичь выраженний гепатопротекторный эффект, увеличить детоксикационную функцию печени, уменьшить гепатотропные эффекты метотрексата и НПВП, замедлить цитокиновые провоспалительные реакции.

Ключевые слова: псориатический артрит, неспецифичный реактивный гепатит, перекисное окисление липидов, цитокины, метотрексат, зинаксин, глутаргин.

ANNOTATION

Oliynyk O.I. Feature of clinical current, diagnostics and treatment psoriatic arthritis in a combination with nonspecific reactive hepatitis.- The manuscript.

A dissertation for taking the scientific degree of the Candidate of Medical Sciences in speciality 14.01.02 - Internal Diseases. – Ivano-Frankisk State Medical University, Ivano-Frankivsk, 2008.

The new aspects of psoriatic arthritis in a combination with nonspecific reactive hepatitis is formulated. At patients with psoriatic arthritis and nonspecific reactive hepatitis observes deterioration of current of an articulate syndrome, the condition of cartilage tissue, changes in systems the peroxide oxidation of lipids and antioxydation defense are more expressed, it appears more essential disturbance between cytokines.

The differentiated approach to treatment psoriatic arthritis in a combination with nonspecific reactive hepatitis is developed. Including Zinaxin to complex therapy of psoriatic arthritis allows to strengthen an anti-inflammatory orientation of treatment, to increase chondroprotective effect of therapy. The including of Glutargin to the medical scheme is necessary at occurrence at patients of attributes of nonspecific reactive hepatitis.

Key words: Psoriatic Arthritis, Nonspecific Reactive Hepatitis, peroxide oxidation of lipids, cytokines, Metotrexat, Zinaxin, Glutargin.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Характеристики

Список файлов реферата