Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Таблиця 2.

Динаміка гостроти зору з корекцією після операцій (відн. од.)

У хворих після операції факотрабекулотомії в прооперованих очах збільшується гострота зору в післяопераційному періоді в середньому до 0,6±0,02, що на 16 % вище, ніж в інших групах.

Відзначено тенденцію до деякого розширення та стабілізації сумарних полів зору, також стабілізується скотома Бьєррума. Дані проведеного дослідження свідчать, що найкращі функціональні та клінічні результати хірургічного лікування відкритокутової глаукоми з катарактою досягаються при проведенні факотрабекулотомії.

Таблиця 3.

Динаміка сумарних меж полів зору в оперованих очах після операцій

Можливо, це пов'язане з тим, що факотрабекулотомія є відносно малотравматичним втручанням, при якому через менший розтин післяопераційний астигматизм менш виражений (0,12±0,05 Дптр), в меншому відсотку розвивається післяопераційний набряк у макулярній зоні сітківки за даними ОКТ (2,8% очей), відмічена стабілізація глибини й розміру екскавації диска зорового нерва за даними СЛП (97% очей), уповільнюється втрата нервових волокон сітківки.

Гірші результати отримані при лікуванні пацієнтів з відкритокутовою глаукомою і катарактою при використанні антиглаукомної операції та екстракапсулярної екстракції катаракти як в одноетапному варіанті (група ІІІ), так і при проведенні двохетапного лікування (група ІV). Це ми пояснюємо формуванням післяопераційного рогівкового астигматизму, що знижує гостроту зору, і більш тривалим періодом реабілітації (до 3-х місяців після операції), що може приводити до погіршення гідродинамічних показників ока, у зв'язку з тим, що продукти запалення можуть блокувати функціонування створених додаткових шляхів відтоку внутрішньоочної рідини.

Факторами, що негативно впливають на ефективність хірургічного лікування, є: травматичність методу хірургічного лікування; технічні труднощі видалення кришталика (ригідність зіниці), можливість розвитку ускладнень, розвиток макулярного набряку сітківки в післяопераційному періоді; виразність і тривалість післяопераційного запалення, а також стадія глаукомного процесу. Частота операційних, а також ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень при факотрабекулотомії достовірно нижча, ніж при лікуванні іншими досліджуваними методами (Р<0,05). Результати аналізу інтраопераційних ускладнень представлені в таблиці 4.

Таблиця 4

Частота інтраопераційних ускладнень в оперованих очах (%)

У дослідженні встановлені фактори й групи ризику у пацієнтів, у яких високі шанси розвитку ускладнень хірургічного лікування. Визначені три групи факторів ризику: технологія хірургічного лікування, наявність супутньої офтальмологічної патології, наявність супутньої загальносоматичної патології. Також розроблена й клінічно апробована система прогнозу таких ускладнень. Апробована система клінічного ведення й третинної профілактики ускладнень серед пацієнтів з високим ризиком розвитку ускладнень. За рахунок зниження додаткового відносного ризику в два рази вдалося знизити частоту операційних ускладнень в три рази.

Результати віддаленого періоду спостереження (5 років) свідчать про те, що функціональні й клінічні показники хірургічного лікування відкритокутової глаукоми, поєднаної з ускладненою катарактою, у всіх групах були сталими. Стабілізація гостроти зору, поля зору, стану диску зорового нерва спостерігається в 98% очей, збереження гіпотензивного ефекту в 95,5% очей. Прогресування процесу за показниками поля зору відзначене в 8% випадків у хворих IV групи, переважно з ІІІ стадією глаукоми.

На підставі проведеного дослідження можна зробити висновок про високу клінічну ефективність і безпеку розробленого методу хірургічного лікування пацієнтів з відкритокутовою глаукомою і катарактою – операції факотрабекулотомії.

Все вищезазначене дозволяє рекомендувати факотрабекулотомію як основний метод хірургічного лікування пацієнтів з відкритокутовою глаукомою, в поєднанні з катарактою, для широкого впровадження в офтальмологічну практику, що дозволить значно підвищити ефективність хірургічного лікування пацієнтів, знизити рівні інвалідності внаслідок сліпоти і слабкозорості, викликаної глаукомою і катарактою.

ВИСНОВКИ

1. Первинна відкритокутова глаукома в поєднанні з катарактою являє собою важливу проблему теоретичної й практичної офтальмології, що пов'язано зі значною їхньою поширеністю: катаракта (935,1 на 100000 населення), глаукома (352,3 на 100000 населення) і інвалідність від цих захворювань (11 - 12% і 15,0 - 20,0% відповідно). Розробка нових патогенетично орієнтованих хірургічних методів лікування хворих ПВКГ і супутньою катарактою є актуальним завданням офтальмології.

2. Запропонований одномоментний спосіб хірургічного лікування глаукоми й катаракти - операція факотрабекулотомія (Деклараційний патент України UA 5431U7A61F9/007). Метод відрізняється виконанням антиглаукомного втручання на початковому офтальмотонусі, що дає якісну візуалізацію й природне співвідношення тканин. Запропонована послідовність етапів операції усуває суб'єктивні й об'єктивні технічні складності в її виконанні, полегшує й підвищує якість і точність маніпуляцій.

3. Післяопераційний контроль гідродинаміки показав що зниження ВОТ при пропонованому й порівнюваних методах було наступним: 16,8±0,3 і 17,9±0,5; 19,5±0,4; 17,9±0,6 відповідно групам; справжнього ВОТ - 14,5±0,9 і 16,5±0,9; 18,5±0,6; 15,5±0,8 (р<0,01) відповідно групам; коефіцієнт легкості відтоку С - 0,26±0,02 і 0,24±0,01; 0,20±0,02; 0,21±0,01 (р<0,01) відповідно групам, коефіцієнт Беккера знизився до 51,9±3,1 (р<0,01) після факотрабекулотомії, до 61,7±3,0 (р<0,01) в ІІ групі, 92,5±3,3 в ІІІ групі, до 73,8±4,5 в IV групі. Внутрішньоочний тонометричний тиск після факотрабекулотомії знижується в 2,1 рази, у порівнянні з доопераційними показниками, справжній ВОТ - в 1,8 рази, коефіцієнт легкості відтоку збільшується в 2,4 рази, хвилинний об'єм внутрішньоочної рідини знижується в 1,96 рази, а коефіцієнт Беккера знижується в 4,5 рази (p<0,05-0,01).

4. Порівняльний аналіз зорових функцій показав, що в основній групі гострота зору була 0,60±0,02, що на 16% вище ніж у хворих ІІ, ІІІ, IV груп (0,52±0,02, 0,57±0,04, 0,45±0,04 відповідно). Сумарні поля зору в основній групі мають тенденцію до розширення й стабілізації, відмічена стабілізація скотоми Б'єррума.

5. Методом оптичної когерентної томографії встановлено, що набряк сітківки в макулярній зоні спостерігався в 2,8% очей після факотрабекулотомії, в ІІ групі - 10%, ІІІ групі - 10%, IV групі - 12%.

6. Розмір екскавації ДЗН через один рік після операції за даними скануючої лазерної поляриметрії у хворих ПВКГ і катарактою стабілізується в 98% очей в І групі, в 90 - 94% очей в ІІ, ІІІ, IV групах. Нервові волокна в перипапілярній зоні сітківки зберігаються в 97% очей в І групі (р<0,05).

7. Через 5 років після факотрабекулотомії відзначено, що стабілізація гостроти зору, поля зору, стану диска зорового нерва спостерігається в 98% очей, збереження гіпотензивного ефекту в 95,5% очей.

8. При аналізі інтраопераційних ускладнень виявлено, що в 1 групі кількість ускладнень була 1,42%, в II, III, IV групах - 3,3%, 5,0%, 8,0%, відповідно, ускладнень раннього післяопераційного періоду в І групі - 8,5%, в II, III, IV групах - 20,0%, 36,0%, 38,0%, відповідно, пізніх ускладнень - 8,5% в І групі, в II, III, IV групах - 3,3%, 20,0%, 13,0%, відповідно. Дані дозволяють вважати, що при розробленій операції факотрабекулотомії кількість ускладнень вірогідно менша (р<0,05).

9. Розроблений метод прогнозування й профілактики ускладнень при факотрабекулотомії, оснований на оцінці відносного індивідуального ризику, який обчислюється до операції в балах. Визначені три групи факторів ризику: технологія хірургічного лікування, наявність супутньої офтальмологічної патології, наявність супутньої загальносоматичної патології.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сергиенко Н.М., Кондратенко Ю.Н., Збитнева С.В. Гидродинамические и функциональные показатели после экстракции катаракты с имплантацией ИОЛ в глазах с ранее оперированной глаукомой // Офтальмологический журнал. – 2002. - №2. – С. 34-36. (Особистий внесок здобувача - в обробці матеріалу, аналізі отриманих результатів)

2. Збитнева С.В. Факоэмульсификация при сочетании катаракты и глаукомы // Офтальмологический журнал. – 2003. – № 6. – С. 18–21.

3. Збитнева С.В. Анализ эффективности комбинированных вмешательств у больных с сочетанием катаракты и глаукомы // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. – 2004. – Вип. 13, кн. 4. – С. 91.

4. Збитнева С.В. Факторы риска осложнений хирургического лечения пациентов с открытоугольной глаукомой, сочетающейся с осложненной катарактой // Офтальмологічний журнал. – 2006. – №3(І). – С. 178-180.

5. Збітнєва С.В. Профилактика осложнений при хирургическом лечении пациентов с открытоугольной глаукомой, сочетающейся с осложненной катарактой // Український медичний альманах. - 2006. – Т. 9, №3. – C. 41-43.

6. Збітнєва С.В. Эффективность одномоментной и последовательной хирургии открытоугольной глаукомы и катаракты // Український медичний альманах. – 2007. - Том 10, №5. – С. 41-43.

7. Збитнева С.В. Прогнозирование осложнений хирургического лечения сочетанной открытоугольной глаукомы и осложненной катаракты // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского: “Проблемы, достижения и переспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения” – 2007. - Т. 143, ч. ІІ. – С. 58-60.

8. Деклараційний патент України на корисну модель А61F9/007 „Спосіб хірургічного лікування глаукоми та катаракти” Сергієнко М.М., Кондратенко Ю.М., Збітнєва С.В. (Особистий внесок здобувача - в підборі матеріалу та аналізі отриманих результатів).

9. Ю.Н. Кондратенко, И.А. Обухова, С.В. Збитнева, К.А. Зоря. Способ одномоментной хирургии глаукомы и катаракты. Тези доповідей VIII міжнародної конференції офтальмологів Одеса-Генуя. Одесса, 1993г. (Особистий внесок здобувача - в підборі матеріалу та аналізі отриманих результатів).

10. Обухова И.А., Збитнева С.В., Курилина Л.Я. Профилактика и лечение послеоперационного увеита // Тези доповідей VIII міжнародної конференції офтальмологів Одеса-Генуя. – Одесса, 1993. – С. 139. (Особистий внесок здобувача - в підборі матеріалу та написанні статті).

11. Zbitneva S. Influence of IOL implantation on the hypotensive effect preexisting trabeculectomy // XI-th Congress of European Society of ophthalmology (SOE ′97). - Hungary, Budapest, 1997. – P. 353.

12. Сергиенко Н.М., Кондратенко Ю.Н., Збитнева С.В. Первые результаты комбинированной факоэмульсификации с трабекулэктомией в два этапа //II Українсько-Польська конференція з офтальмології. – Трускавець, 1999. – С. 85-86. (Особистий внесок здобувача - в підборі клінічного матеріалу і написанні статті).

13. Новак Л.П., Збитнева С.В., Обухова И.А., Филипчук Н.А. Факоэмульсификация катаракты в случаях подвывиха хрусталика. IV украинско-польская конференция по офтальмологии. III симпозиум катарактальной и рефракционной хирургии. Киев, 2003., С. 54-55. (Особистий внесок здобувача - в підборі матеріалу, аналізі отриманих результатів, написанні статті).

14. Медичний стандарт “Глаукома” // Медичні стандарти первинної і вторинної допомоги населенню, розроблені на основі адаптованих клінічних рекомендацій на підставі даних доказової медицини. Риков С.А., Владіміров Д.В., Добреля І.М., Збитнева С.В., Москаленко Н.С. Степанюк Г.І. / Ред. Рос Г., Юргова Є., Новічкова О. / NICARE. – К., 2006. – С.162-174. (Особистий внесок здобувача - в узагальненні матеріалу та його інтерпретації).

15. Збітнєва С.В. Методологічні підходи до оцінки клінічної, медико-соціальної та медико-економічної ефективності лікування глаукоми // Тези та лекції ІІІ науково-практичної конференції з міжнародною участю: Актуальні проблеми медико-соціальної реабілітації дітей з інвалідизуючою очною патологією. – Євпаторія, 2006. – С.99-100.

16. Рыков С.А., Добреля И.Н., Збитнева С.В., Владимиров Д.В. Наш опыт адаптации международных медицинских стандартов по первичной открытоугольной глаукоме, разработанных на основе доказательной медицины. Офтальмологічний журнал, №3(ІІ)(410), 2006, с.128-132. (Особистий внесок здобувача - в узагальненні отриманих результатів).

АНОТАЦІЯ

Збітнєва С. В. Оптимізація хірургічного лікування катаракти й глаукоми методом факоемульсифікації в поєднанні з глибокою неперфоруючою склеректомією. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.18 - офтальмологія. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.

Запропонований одномоментний спосіб хірургічного лікування глаукоми і катаракти - операція факотрабекулотомія (ФТТ) (деклараційний патент України UA 5431U7A61F9/007). Контроль гідродинаміки показав: ВОТ після факотрабекулотомії знижується в 2,1 рази, справжній ВОТ - в 1,8 рази, коефіцієнт легкості відтоку збільшується в 2,4 рази, а КБ знижується в 4,5 рази (p<0,05-0,01). Гострота зору в I групі 0,60±0,02, що на 16% вище чим у хворих ІІ, ІІІ, IV груп. Сумарні поля зору в I-й групі мають тенденцію до розширення й стабілізації скотоми Б'єррума. Методом ОКТ встановлено, що набряк сітківки в макулярній зоні спостерігався в 2,8% очей після ФТТ, в ІІ групі - 10%, ІІІ групі - 10%, IV групі - 12%. Розмір екскавації ДЗН через один рік після операції по даним СЛП стабілізується в 98% очей в І групі, в 90 - 94% очей в ІІ, ІІІ, IV групах. Нервові волокна в парапапілярній зоні сітківки зберігаються в 97% очей в І групі (р<0,05). Через 5 років після ФТТ стабілізація гостроти зору, поля зору спостерігається в 98% очей, збереження гіпотензивного ефекту в 95,5% очей в І групі.

Ключові слова: глаукома, катаракта, факоемульсифікація, глибока неперфоруюча склеректомія, лазерна трабекулотомія, хірургічне лікування, профілактика.

АННОТАЦИЯ

Збитнева С.В. Оптимизация хирургического лечения катаракты и глаукомы методом факоэмульсификации в сочетании с глубокой неперфорирующей склерэктомией. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 – офтальмология. – Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2008.

Предложен одномоментный способ хирургического лечения глаукомы и катаракты – операция факотрабекулотомии (декларационный патент Украины UA 5431U7A61F9/007). Послеоперационный контроль гидродинамики показал, что снижение ВГД при предлагаемом и сравниваемых методах было следующим: 16,8±0,3 и 17,9±0,5; 19,5±0,4; 17,9±0,6 соответственно группам; истинного ВГД – 14,5±0,9 и 16,5±0,9; 18,5±0,6; 15,5±0,8 (р<0,01) соответственно группам; коэффициент легкости оттока С - 0,26±0,02 и 0,24±0,01; 0,20±0,02; 0,21±0,01 (р<0,01) соответственно группам, коэффициент Беккера снизился до 51,9±3,1 (р<0,01) после факотрабекулотомии, до 61,7±3,0 (р<0,01) во ІІ группе, 92,5±3,3 в ІІІ группе, до 73,8±4,5 в IV группе. Внутриглазное тонометрическое давление после факотрабекулотомии снижается в 2,1 раза, по сравнению с дооперационными показателями, истинное – в 1,8 раза, коэффициент легкости оттока увеличивается в 2,4 раза, минутный объем внутриглазной жидкости снижается в 1,96 раза, а коэффициент Беккера снижается в 4,5 раза p<0,05-0,01). Сопоставительный анализ зрительных функций показал, что в основной группе острота зрения была 0,60±0,02, что на 16% выше чем у больных ІІ, ІІІ, IV групп (0,52±0,02, 0,57±0,04, 0,45±0,04 соответственно). Суммарные поля зрения в основной группе имеют тенденцию к расширению и стабилизации скотомы Бъеррума. Методом оптической когерентной томографии установлено, что отек сетчатой оболочки в макулярной области наблюдался в 2,8% глаз после факотрабекулотомии, в ІІ группе – 10%, ІІІ группе – 10%, IV группе – 12%. Размер экскавации ДЗН через один год после операции по данным сканирующей лазерной поляриметрии у больных ПОУГ и катарактой стабилизируется в 98% глаз в І группе, в 90 – 94% глаз во ІІ, ІІІ, IV группах. Нервные волокна в околодисковой зоне сетчатой оболочки сохраняются в 97% глаз в І группе (р<0,05). Через 5 лет после факотрабекулотомии отмечено, что стабилизация остроты зрения, поля зрения наблюдается в 98% глаз, сохранение гипотензивного эффекта в 95,5% глаз в І группе. По результатам оценки интраоперационных осложнений установлено, что в первой группе количество осложнений было 1,42%, во II, III,IV группах – 3,3%, 5,0%, 8,0% соответственно, осложнений раннего послеоперационного периода – 8,5%, во II, III,IV группах – 20,0%, 36,0%, 38,0% соответственно, поздних осложнений – 8,5% в І группе, во II, III,IV группах – 3,3%, 20,0%, 13,0% соответственно. Полученные результаты дают основание считать, что при разработанной операции факотрабекулотомии количество осложнений достоверно меньше (р<0,05).

Разработан метод прогнозирования и профилактики осложнений при факотрабекулотомии, который основан на оценке относительного индивидуального риска, вычисляемого до операции в балах.

Определены три группы факторов риска: технология хирургического лечения, наличие сопутствующей офтальмологической патологии, наличие сопутствующей общесоматической патологии.

Ключевые слова: глаукома, катаракта, факоэмульсификация, глубокая неперфорирующая склерэктомия, лазерная трабекулотомия, хирургическое лечение, профилактика.

SUMMARY

Zbitneva S.V. New way of surgical treatment primary open angle glaucoma and coexisting cataract – phacotrabeculotomy. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree of the specialty 14.01.18 - Ophthalmology. P.S. Shupik National medical academy of postgraduate education, Ministry of Health of Ukraine, Kiev, 2008.

This dissertation consists of research data of patients with primary open angle glaucoma аnd coexisting cataract. Phacotrabeculotomy is a new method that was developed for surgical treatment in patients with coexisting pathology primary open angle glaucoma and cataract. This method is an unique combination of phacoemulsification and deep no penetrating sclerectomy with subsequent laser trabeculectomy.

Key words: glaucoma, cataract, phacoemulsification, deep no penetrating sclerectomy, laser trabeculectomy, surgical treatment, prophylactic complications.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Характеристики

Список файлов реферата