92625 (680822), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

В ході лапароскопічних втручань встановлено, що чим більша відстань від внутрішнього пахового кільця (чим ближче до ниркової вени), тим більший діаметр та менша кількість стовбурів яєчкової вени, що полегшує виконання оклюзії та покращує результати хірургічного лікування варикоцеле. Також мало місце зменшення кількості лімфатичних шляхів, які проходять вздовж судинного пучка яєчка із віддаленням від яєчка, що призводить до зменшення імовірності їх травматизації та розвитку лімфостазу гідроцеле в подальшому.

При виконанні лапароскопії в 11 (4,1%) випадках було виявлено злуковий процес в черевній порожнині, який успішно ліквідований.

Тривалість операції із застосуванням ендоскопічних методик по групах становила: ІІ-А – 356 хв., ІІ-Б – 408 хв., ІІ-В – 4010 хв., ІІ-Г - 4310 хв.

Тривалість післяопераційного больового синдрому та його вираженість була більша у групі оперованих відкритим методом (ч2 = 9,6; р<0,05).

Відмічалась різниця в заживленні післяопераційних ран у порівнянні між групами. Застосування малоінвазивних технологій дало можливість знизити розвиток ускладнень з боку післяопераційної рани (ч2 = 8,9; р<0,05), що мало значне косметичне, а відповідно і психологічне значення.

По тривалості перебування в стаціонарі хворі розподілились наступним чином: оперовані відкритими методиками – 6,31,7 ліжкодні, лапароскопічними – 3,41,0 ліжкодні. Отже, використання ендоскопічних методик дало можливість скоротити перебування хворого у стаціонарі (2 = 7,3).

Для визначення впливу хірургічного лікування на гермінативну функцію яєчок проведено дослідження параметрів еякуляту у оперованих хворих по досягненню ними статевої зрілості (після 18 років). По термінам проведення дослідження хворі були розподілені на 3 групи: 4-5 років з моменту операції, 5-6 років та більше 6 років (з метою оцінки зв’язку між тривалістю післяопераційного періоду та кількісними та якісними показниками еякуляту). Результати порівнювались із спермограмами чоловіків без варикоцеле (n=10) та із тими, яким в дитинстві не було виконано операцію з приводу варикоцеле (n=7).

У віддалені терміни (більше 4 років) після хірургічного лікування варикоцеле у дітей спостерігалось збільшення об’єму сперми (після відкритих методик хірургічного лікування варикоцеле у дітей – до 3,60,17 мл, лапароскопічних – 4,00,2 мл, при контрольному рівні – 4,30,2 мл; р0,05), збільшення концентрації сперматозоїдів (після відкритих методик – до 29,41,45106/мл, після лапароскопічних – 34,81,7106/мл, при контрольному рівні – 46,12,3106/мл; р0,05), збільшення відсотків рухомих (після відкритих методик – до 45,92,25%, лапароскопічних – 49,52,45%, при контрольному рівні – 56,02,8%) та морфологічно нормальних форм сперматозоїдів (після відкритих методик – до 43,62,15%, лапароскопічних – 46,22,3%, при контрольному рівні – 48,32,4%; р0,05) у порівнянні із тими, які не отримали оперативного лікування з приводу варикоцеле у дитячому віці по тим чи іншим причинам (в першу чергу, відмова батьків від запропонованого оперативного втручання) (об’єм еякуляту – 2,10,1 мл, концентрація сперматозоїдів – 23,91,18106/мл, рухомі форми – 39,01,9% та морфологічно нормальні форми – 33,21,65%). При оцінці зв’язку між методом хірургічного лікування та змінами в спермі встановлено, що після лапароскопічних методів мають місце кращі показники еякуляту (2= 8,9; р0,05).

Визначались зміни в імунній системі у терміни 7 діб, 6 та 24 місяці після операції. У терміни до 24 місяців імунна система набуває змін, які характеризують регрес аутоімунної агресії, а саме: зростання рівнів CD 3 (до 58,42,9%) та CD 4 (до 39,341,9%), при практично незмінних рівнях CD 8 (24,71,2%) та CD 22 (24,91,22%), зниження рівня CD 16 (до 16,50,82%); значне зростання рівня Ig G (до 12,70,63 г/л) при практично незмінних рівнях Ig А (1,850,09 г/л) та Іg М (1,20,06 г/л); а також зниження рівня ЦІК (до 50,53,1 од). Результати визнано достовірно значимими (р0,05).

Отже, після хірургічного лікування варикоцеле спостерігалось покращення показників клітинного та гуморального імунітету в кількісному та якісному планах, здійснюючи позитивний вплив на перебіг варикозної орхопатії.

У 84 (13,3%) дітей було застосовано операцію Паломо-Єрохіна. Критерієм до вибору даної методики служив ранній вік хворих (переважно до 12 років), коли технічно складно верифікувати всі структури судинного пучка через їхню розгалуженість та дрібні розміри чи інтраопераційне травмування артерії при виділенні венозних стовбурів. Для оцінки впливу пересічення яєчкової артерії на кровоток в яєчку в ході дослідження було вивчено його параметри. КУДГ виконано у терміни 3 доби, 1 та 3 місяці післяопераційного періоду у групі оперованих по Іваніссєвічу (ОІ), n=10 та Паломо (ОП), n=10. Виявлено, що після пересічення артерії до 3-х діб яєчко знаходиться у стані гострої ішемії (RI = 0,530,09; PI = 8,20,4; 2 =9,1, р0,05), тоді як у віддалені терміни (1 та 3 місяці) достовірних відмінностей в параметрах яєчкового кровотоку не зафіксовано (RI = 0,710,1 та 0,740,12 відповідно, PI = 8,60,45 та 8,90,5 відповідно; 2 =3,6, р0,01).

Таким чином встановлено, що порушення кровотоку після хірургічного пересічення яєчкової артерії спостерігається лише в ранньому післяопераційному періоді і носить транзиторний характер, відновлюючись у термін до 1-го місяця. У терміні спостереження до 36 місяців атрофії яєчка не спостерігалось у жодному випадку. Навпаки, мало місце зростання розмірів яєчка у відповідності до вікових нормативів.

При обстеженні у 28 (4,44%) хворих виявлено рецидив варикоцеле. Причому, після виконання операцій із застосуванням ендоскопічних методик (ЛОІ+ЛОП) рецидив виявлено у 10 (3,7%) хворих, а після виконання відкритих операцій (ОІ+ОП) – у 18 (4,72%) хворих (ч 2 = 9,8).

Згідно з даними КУДГ у всіх хворих із рецидивом варикоцеле наявні ознаки збереження рефлюксу різного ступеню у венах лозовидного сплетення у терміни до 6 місяців після операції. Із них у 23 (82,14%) хворих діагностовано наявність ілеосперматичного або змішаного (ілеосперматичного та реносперматичного) гемодинамічного типів варикоцеле і лише у 5 (17,86%) – реносперматичного типу. Середня пікова систолічна швидкість кровотоку зліва у хворих на варикоцеле із збереженим рефлюксом становила: у клиностазі – 6,7±0,31 см/с, ортостазі – 13,9±0,65 см/с, із пробою Вальсальви – 40,9±2,0 см/с. Максимальний діаметр вен лівого сім’яного канатика у клиностазі становив 3,3±0,15 мм (р<0,05). Виявлення збереження рефлюксу в системі лозовидного сплетення співпадало із клінічним виявленням рецидиву варикоцеле. Критерієм до встановлення рецидиву варикоцеле послужив факт наявності варикоцеле, яке підтверджується при клінічному обстеженні (пальпація) та при проведенні КУДГ у терміни більше 6 місяців післяопераційного періоду.

При проведенні КУДГ у дітей із рецидивом після відкритого методу оперативного лікування було встановлено, що у 14 (77,8%) хворих мав місце реносперматичний (І) гемодинамічний тип варикоцеле, по 2 (11,1%) – ілеосперматичний (ІІ) та змішаний (ІІІ). Серед оперованих ендоскопічним методом: у 2 (20%) – реносперматичний (І), у 6 (60%) – ілеосперматичний (ІІ), та у 2 (20%) – змішаний (ІІІ) гемодинамічний тип варикоцеле.

Таким чином доведено, що розвиток рецидиву варикоцеле після лапароскопічних оперативних втручань пов’язаний, перш за все, із невірним встановленням показів до виконання оклюзуючих операцій (гемодинамічним типом варикоцеле), тоді як після відкритих операцій – із технічними передумовами (неможливість ліквідації всіх колатералей) виконання оперативних втручань (2=10,3; р<0,05).

При виявленні рецидиву та динамічному нагляді за даним контингентом хворих дітей у 25 (89,3%) було виявлено прогресування враження яєчок (наявність відчуття дискомфорту в калитці та паховому каналі на стороні враження, відставання яєчок у рості, гормональний дисбаланс), що послужило постановкою питання до повторної операції.

В ході роботи були розроблені критерії до вибору методу оперативного лікування рецидивного варикоцеле. Так, при наявності факту рецидиву варикоцеле та порушення функції яєчок у дітей після відкритого оперативного лікування, при встановленому за допомогою КУДГ реносперматичному чи змішаному гемодинамічному типі варикоцеле для адекватної корекції венозного рефлюксу слід виконувати лапароскопічні оперативні втручання. Лапароскопія дає можливість інтраопераційно діагностувати причину рецидиву та ефективно її усунути.

В зв’язку із тим, що рецидив варикоцеле є до певної міри і медико-соціальною проблемою (через необхідність повторного оперативного втручання для дитини, у якої немає явних ознак захворювання які б на даний момент впливали на якість життя), виникла необхідність розроблення та впровадження в практику чіткої діагностично-лікувальної схеми дій хірурга при діагностованому рецидиві варикоцеле.

Виконано розрахунок вартості послуг на всіх етапах надання лікувально-діагностичної допомоги хворим на варикоцеле дітям в умовах стандартного середньостатистичного хірургічного стаціонару обласної дитячої лікарні. Підраховано, що використання ендоскопічних методів хірургічного лікування варикоцеле дає можливість знизити матеріальні затрати на 32,9%. В розрахунок не брались прямі немедичні та нематеріальні витрати з боку хворого та його родини, а також імовірні наслідки повторних оперативних втручань на здоров’я дитини і, в першу чергу, розвиток безплідності у майбутньому.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення й нове рішення актуального завдання дитячої хірургії – поліпшення результатів діагностики та лікування варикоцеле у дітей шляхом розробки і впровадження комплексу діагностичних критеріїв, методів та способів хірургічного лікування.

У хворих на варикоцеле дітей спостерігаються суттєві порушення гемодинаміки гонад, які характеризуються зниженням периферичного опору судинного русла та збільшенням швидкості артеріального кровотоку.

Варикоцеле обумовлює швидко прогресуюче порушення розвитку яєчка у вигляді зменшення його об’єму як на боці враження, так і на контрлатеральному боці. Встановлено, що чим більша тривалість захворювання та чим менший вік хворого, тим більше виражені порушення показників кровотоку в яєчках та їх гермінативна функція.

При варикоцеле в умовах ішемії паренхіми яєчок мають місце зрушення імунної системи, які характеризуються зниженням Тх, підвищенням Тк та зменшенням співвідношення Тх/Тс, а також зменшенням концентрації IgA та IgМ і підвищенням рівня ЦІК.

Відкритий метод хірургічного лікування варикоцеле доцільно застосовувати в пубертатному віці хворого та при відсутності рецидиву захворювання. При виконанні даного методу в разі наявності судин малого діаметру найбільш ефективним є спосіб Паломо-Єрохіна, у поєднанні із перев’язкою вени, яка супроводжує сім’явиносну протоку.

В післяопераційному періоді при ендоскопічному і відкритому методах суттєво підвищуються рівні концентрації тестостерона і естрадіолу (12-24 місяці), концентрація яких знижується до рівня норми через 36 місяців. Однак, достовірно значимого підвищення ЛГ та ФСГ не спостерігалось.

Зростання розмірів яєчка (правого і лівого) починається з 12 місяців післяопераційного періоду і досягають розмірів контрольної групи лише у терміни 36 місяців у хворих, оперованих лапароскопічним методом. У хворих оперованих відкритим методом збільшення яєчок не спостерігалось.

У віддалені терміни (більше 4 років після операції) після лапароскопічного втручання показники спермограми суттєво кращі, ніж після відкритого.

Показники венозного та артеріального кровотоку в сім’яному канатику та яєчку після операції за способами Паломо-Єрохіна та Іваніссєвіча відрізняються лише в ранній термін (до 7 діб) після оперативного втручання (характеризується зниженням параметрів артеріального кровотоку). Тоді як у терміни до 6 місяців достовірно значимої різниці в показниках кровотоку не виявлено.

Показами до застосування лапароскопічного методу лікування варикоцеле у дітей є вік до 12 років, рецидивне варикоцеле, наявність спайкового процесу в черевній порожнині та наслідки запального процесу в малому тазу та заочеревинному просторі. Лапароскопічний метод передбачає застосування методу оклюзії із висіченням вени у максимально можливій високій точці та на максимально великому протязі (не менше 2 см) із обов’язковим збереженням лімфатичних шляхів. При наявності розширеної вени, яка супроводжує сім’явиносну протоку показана оклюзія вени.

Лапароскопічний метод лікування дає можливість одноразово провести адгезіолізис, є менш травматичним при малому діаметрі судин, скорочує термін загоєння ран і має кращий косметичний ефект, меншу тривалість та інтенсивність больового синдрому, дає можливість мінімізувати кількість рецидиву захворювання у дітей, має кращий економічний ефект.

Основними причинами виникнення рецидиву варикоцеле після відкритого методу хірургічного лікування є розвиток колатерального кровотоку внаслідок неповної мобілізації, перев’язки та висічення внутрішньої яєчкової вени і відсутність додаткової перев’язки вени сім’явиносної протоки при її розширенні. При лапароскопічному методі причинами виникнення рецидиву є відсутність адаптації способу оперативного лікування до типу порушення кровотоку (гемодинамічний тип), що потребувало виконання анастомозуючих операцій.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Підхід до вибору методу оперативного втручання повинен бути строго індивідуальним, враховувати причину розвитку варикоцеле, анатомічні особливості ходу судинного пучка яєчка та, безумовно, досвіду хірурга.

Встановлено позитивну роль раннього оперативного лікування варикоцеле у дітей.

Доведено, що при операції з приводу варикоцеле найбільш ефективним є максимально висока точка оклюзії та значна її протяжність у комбінації із запропонованою оригінальною методикою. Оскільки не доведено достовірного погіршення розвитку та функції яєчка після виконання операції із пересіченням артеріального кровотоку в системі яєчкової артерії (по Паломо), то допускається виконання операції по Паломо у дітей. Встановлено, що існує необхідність розширення показів до оперативного втручання при варикоцеле у дітей, особливо раннього шкільного та передпубертатного віку.

В зв’язку із доведеним кращим ефектом від лапароскопічного оперативного лікування варикоцеле у дитячому віці, слід продовжити активне впровадження малоінвазивних технологій в практичну діяльність дитячих хірургів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шевчук Д.В., Русак П.С., Галінський Є.Ю. Лапароскопічна окклюзія вен яєчка при варікоцелє у дітей // Хірургія дитячого віку. - 2004. – Т.1, №4 (5). - С.25-27.

2. Шевчук Д.В., Русак П.С., Волошин П.І. Прогноз виникнення рецидиву після операції оклюзії вен яєчка при ідіопатичному варикоцеле у дітей та підлітків // Матеріали ХХІ з`їзду хірургів України. Запоріжжя, 5-7 вересня 2005 р. – Запоріжжя, 2005. – Т.2. – С.179-180.

3. Шевчук Д.В., Русак П.С. Вибір тактики лікування при рецидиві ідіопатичного варикоцеле у дітей та підлітків // Хірургія дитячого віку. – 2005 р. – Т.2, №2 (7). – С.71-74.

4. Шевчук Д.В. Оперативне лікування варикоцеле у дітей та підлітків: за і проти (огляд літератури) // Хірургія дитячого віку. - 2006 р. – Т.3. - № 4(13). – с.83-91.

5. Шевчук Д.В., Данилов О.А., Горбатюк О.М., Русак П.С., Волошин П.І. Роль ультразвукового сканування в діагностиці післяопераційних ускладнень хірургічного лікування ідіопатичного варикоцеле у дітей та підлітків // Вісник Вінницького Національного медичного університету. – 2007 р. - № 11 (1/1). - с.269-271.

6. Шевчук Д.В. Значение доплерографии в оценке результатов лапароскопического лечения варикоцеле у детей и подростков // Материалы VI Конгресса "Современные технологии в педиатрии и детской хирургии". – Москва, 23-25 октября 2007. - с.414.

7. Марченко В.Ф., Данилов О.А., Шевчук Д.В., Русак П.С., Волошин П.І. Аналіз економічного ефекту лікування варикоцеле традиційними та лапароскопічними методами в умовах дитячого хірургічного стаціонару // Хірургія дитячого віку. – 2007 р. – Т.4, №2 (15). – С.60-69.

8. Дисертант брав участь у трактуванні результатів, проводив розрахунки, підготував статтю до друку.

9. Пат. № 12881 UA МПК А61Р 9/14 (2006/1) „Спосіб лікування ідіопатичного розширення вен сім`яного канатика у дітей та підлітків”: Пат. № 12881 UA МПК А61Р 9/14 (2006/1) Шевчук Д.В. (UA); Опубл.15.03. 2006 р (Бюл. №3).

10. Шевчук Д.В., Заремба В.Р. „Спосіб діагностики колатерального кровотоку в системі внутрішньої яєчкової вени при варикоцеле”. Свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію № 5 від 12.06. 2006 р.

АНОТАЦІЯ

Шевчук Д.В. Оптимізація хірургічного лікування варикоцеле у дітей – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.09 – дитяча хірургія. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено вивченню актуального питання дитячої хірургії, яке полягає у вирішені проблеми розвитку безпліддя, пов’язаного із варикоцеле в період становлення репродуктивної системи чоловіка.

Представлені результати хірургічного лікування 630 хворих на варикоцеле дітей різного віку. Досліджено клінічний перебіг варикоцеле в залежності від віку, тривалості хвороби, ступеня патологічного процесу із застосуванням ряду клініко-діагностичних критеріїв.

Вивчено основні гемодинамічні порушення в сім’яному канатику та яєчку, які мають місце при варикоцеле у дітей, зміни гормонального та імунного статусу. Встановлено, що чим менший вік хворого та чим більший термін захворювання, тим більше виражені порушення розвитку та функціонування яєчок.

Проаналізовано ефективність застосування відкритого та лапароскопічного методів хірургічного лікування варикоцеле у дітей, вивчено переваги та недоліки того чи іншого способу оперативного лікування. В результаті, обґрунтована необхідність індивідуального підходу до вибору методу та способу оперативного втручання при варикоцеле у дітей, розроблено покази до їх застосування, визначено найбільш оптимальні способи хірургічної корекції даної патології. Показана ефективність оригінальної методики оперативного лікування на віддаленні результати хірургічного лікування варикоцеле у дітей. Доведено, що через відсутність статистично достовірної гемодинамічної різниці у віддалених термінах допускається застосування способу Паломо-Єрохіна у дитячому віці.

Встановлено основні причини розвитку рецидиву варикоцеле у дітей, розроблено та впроваджено діагностично-лікувальну схему ведення хворих із рецидивним варикоцеле.

Ключові слова: варикоцеле, діти, хірургічне лікування, доплерографія, лапароскопія, відкриті методи.

АННОТАЦИЯ

Шевчук Д.В. Оптимизация хирургического лечения варикоцеле у детей – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.09 – детская хирургия. – Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению актуального вопроса детской хирургии, который лежит в основе решения проблемы развития бесплодия, связанного с варикоцеле в период становления репродуктивной системы мужчины.

Представлены результаты диагностики и лечения 630 детей с варикоцеле. У 528 (83,81%) больных патология вен семенного канатика была диагностирована во время профилактических медосмотров, и только у 102 (16,19%) больных – как следствие обращений к медработникам по поводу тех или иных жалоб. Возраст пациентов колебался от 7 до 13 лет.

Изучено клинику варикоцеле у детей в зависимости от возраста больного, длительности заболевания, степени патологического процесса с использованием ряда клинико-диагностических критериев. Установлено, что при большей длительности заболевания прогресивно увеличиваются явления нарушения развития и функционирования гонад (даже при диагностированном одностороннем поражении).

Изучены основные гемодинамические нарушения в семенном канатике и яичке, которые имеют место при варикоцеле у детей. Установлено, что при варикоцеле больше страдает отток венозной крови, при малоизмененном притоке артериальной. Такое перераспределение крови приводит к сбросу ее по шунтам или перераспределению органной гемодинамики по коллатеральному типу.

Проанализирована эффективность применения открытого и лапароскопического методов хирургического лечения варикоцеле у детей, изучены преимущества и недостатки того или иного способа оперативного лечения. В результате, обоснована необходимость индивидуального подхода к выбору метода и способа оперативного вмешательства при варикоцеле у детей, разработаны показания к их применению, изучены наиболее оптимальные способы хирургической коррекции даной патологии. Показана эффективность применения оригинальной методики оперативного вмешательства на отдалённые результаты лечения варикоцеле у детей.

У 84 (13,3%) детей было применено операцию по Паломо. Критерием к выбору даного способа операции служил возраст больных (преимущественно до 12 лет), когда сложно диагностировать все структуры сосудистого пучка из-за их ветвистости и мелкие размеры или интраоперационное травмирование артерии при выделении венозних стволов. В связи с отсутствием статистически значимого гемодинамического различия допускается применение операции по Паломо-Ерохину в детском возрасте.

После хирургического лечения варикоцеле наблюдалось улучшение показателей клеточного и гуморального иммунитета, что свидетельствует о положительном влиянии операции на течение варикозной орхопатии, связанной с аутоиммунным поражением ткани яичек.

При оценке связи между методом хирургического лечения и качественными и количественными изменениями в сперме установлено, что после лапароскопических методов имеют место лучшие показатели эякулята (объём, концентрация сперматозоидов, подвижные и морфологически нормальные формы сперматозоидов в процентном отношении) (2= 8,9; р0,05).

Установлены основные причины развития рецидива варикоцеле у детей, разработано и внедрено диагностическо-лечебную схему ведения больных с рецидивом варикоцеле.

Ключевые слова: варикоцеле, дети, хирургическое лечение, допплерография, лапароскопия, открытые методы.

SUMMARY

D.V. Shevchuk. Optimize of surgical treatment for varicocele in child

Dissertation on the reception of scientific degree of candidate of medical sciences in speciality 14.01.09. – paediatric surgery. – National medical academy of postgraduate education named by P. L. Shupyk, Kyiv, 2008.

Dissertation dedicate to study an actual question of paediatric surgery, that include decision a problem of development sterility, coherent with varicocele in the period of standing men’s reproductive system.

The results of surgical treatment 630 child with varicocele are presents. Clinical current varicocele depends of age, lengthy and degrease of disease using a lot of clinical and diagnostical criterion are research.

Main haemodinamical violation in semen cord and testis, hormonal and immunity changes in child with varicocele are study. Find out that the smallest patient the most disturbance of testis development and functioning.

Efficacy of use open and laparoscopy methods of surgical treatment for varicocele in child were analyzed, studied preference and defects of this methods too. As result, prove the necessary of individual approach to choice method and manner surgical treatment for child varicocele, work up indications to use it, determinate most optimal methods surgical correction for this pathological process. The efficacy of original method for remote results is shown. It’s proved that tolerate using method Palomo-Yerokhin in paediatrician age.

Find out main cause of development relapse child’s varicocele. Work up and introduct the diagnostically-treatment scheme to guide patients with relapse varicocele.

Key words: varicocele, child, surgical treatment, laparoscopy, open methods.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

КУДГ - кольорова ультразвукова доплерографія

RI - індекс резистентності судин яєчка

РІ - пульсовий індекс судин яєчка

РК1 - пікова систолічна швидкість кровотоку

РК2 - кінцева діастолічна швидкість

AVG - середня швидкість кровотоку

ЛГ - лютеінізуючий гормон

ФСГ - фолікулстимулюючий гормон

Тс - тестостерон

Е2 - естрадіол

Тх - Т-хелпери

Тс - Т-супресори

Ig A, M, G - імуноглобуліни класу А, М, G

ЦІК - циркулюючі імунні комплекси

ОІ - операція Іваніссєвіча

ОП - операція Паломо

ЛОІ - лапароскопічна операція Іваніссєвіча

ЛОП - лапароскопічна операція Паломо

Характеристики

Список файлов реферата