92613 (680810), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

, (1)

де - кількість хворих у добірці; - кількість історій хвороб, наглядів.

Встановлено, що для відібраних базових ЛП коефіцієнт ( ) коливається від 0,02 до 0,89. Тобто, не всі ЛП однаково використовують у схемах лікування хворих на сечокам’яну хворобу. Разом з тим тільки за показником ( ) повністю з’ясувати фармакоекономічні аспекти лікарського забезпечення хворих неможливо, бо відсутні дані про варіабельність призначення ЛП. Тільки при оцінці варіабельності можна сформувати мінімізований перелік ЛП із збереженням ефективності та безпеки лікування. Тому нами введений показник варіації ( ) призначення ЛП за формулою: , (2)

де – використання ЛП за всією сукупністю хворих; – середне значення використання ЛП на курс лікування одного хворого; – кількість історій хвороб, наглядів.

В розрахунках виходили із значень ( ), які не перевищують 10%. Більш високі його значення ставлять під сумнів доцільність включення ЛП до мінімального переліку.

З цією метою додатково застосовували коефіцієнт рангової кореляції Спірмена ( ):

, (3)

де – різниця рангів наглядів, що порівнюються; – кількість наглядів, що порівнюються.

На підставі проведених досліджень сформована номенклатура ЛП (28 найменувань), яка покладена в основу їх мінімального переліку, потреби та витрат на придбання для консервативного лікування хворих на сечокам’яну хворобу за трьома варіантами їх поєднання в межах від 16,22 у.о. до 25,10 у.о. на курс лікування одного хворого (табл. 2).

Таблиця 2

Мінімальний перелік лікарських препаратів, потреба та витрати на їх придбання для консервативного лікування одного хворого на сечокам’яну хворобу (витяг)

• умови та термін лікування: стаціонар, середній ліжко-день – 11, 1

Отримані в межах трьох варіантів дані дозволили визначити загальну потребу в коштах на придбання ЛП для лікування одного хворого ( ) залежно від середнього використання на курс лікування ( ), вартості придбання одиниці виміру ЛП (Д), частоти їх призначення ( ):

(4)

Із табл. 2 видно, що важливою компонентою у схемах лікування хворих на сечокам’яну хворобу і взагалі захворювань нирок є антибактеріальна і протизапальна терапія з використанням антибіотиків, серед яких лікарі здебільшого орієнтуються на дорогі препарати іноземного походження, що значно перевантажує бюджет лікувально-профілактичних установ. Тому нами проведені порівняльні дослідження активної дії антибіотиків вітчизняного і закордонного виробництва на базі Харківського клінічного центру урології і нефрології ім. В.І. Шаповала шляхом вивчення їх впливу на найширше представлених мікроорганізмів – збудників, виділених із сечі таких хворих. Встановлено, що майже у 80,0 % випадків ефективність терапевтичної дії антибіотиків вітчизняного і закордонного виробництва співпадає, тоді як витрати на їх придбання значно різняться, що важливо брати до уваги при обгрунтуванні напрямків оптимізації забезпечення хворих на сечокам’яну хворобу.

Додатково, з метою обгрунтування оптимізованих витрат на придбання ЛП для забезпечення хворих на сечокам’яну хворобу в умовах спеціалізованого стаціонару обґрунтовано пропозиції з урахуванням цін виробника (вітчизняний, закордонний) і синонімів (вітчизняних і закордонних). У кожному конкретному випадку того чи іншого ЛП розрахований коригувальний коефіцієнт ( ), який відповідає вартості пропозиції і може бути більше або менше одиниці ( >1> ), а це означає, що чим ( ) менше одиниці, тим доступніша ця пропозиція у порівнянні з найнижчою пропозицією на базовий ЛП (155 пропозицій). Наприклад, базовий ЛП Палін по 0,2 №20 в капс. надходить за однією пропозицією від закордонного виробника ( =1,00), але існує його синонім вітчизняного виробництва – Піпемідин, який за ціною є більше доступнішим ( =0,56).

Оптимізація лікарського забезпечення хворих на пієлонефрит

Враховуючи критерії класифікації хворих на пієлонефрит, окремо досліджувалось лікарське забезпечення хворих на неускладнений гострий і загострений хронічний та ускладнений гострий і загострений пієлонефрит.

За першою нозологією встановлено, що загальний перелік ЛП для лікування хворих складає 31 найменування, серед яких значну частину посідають антибіотики (32,25%), протимікробні засоби (22,58%), плазмозамінники та дезінтоксикаційні засоби (12,90%), уроантисептики і спазмолітичні засоби (9,68%).

Дослідження за раніше описаною методикою дозволили обгрунтувати мінімальний перелік ЛП (20 найменувань), які поєднані у два опрацьованих варіанти, відповідно до стандартів лікування, для кожного із яких розраховані середні значення використання ЛП на курс лікування одного хворого ( ), витрати коштів на одну одиницю виміру (Д) та загальні витрати на курс лікування ( ) і на один ліжко-день. Встановлено, що загальні витрати на курс лікування хворих на неускладнений гострий та загострений хронічний пієлонефрит коливаються від 177,56 у.о., або 17,41 у.о. на 1 ліжко-день, до 187,22 у.о., або 18,36 на 1 ліжко-день, протягом терміну лікування 10,2 дні, що у свою чергу оптимізовано (обґрунтовано 190 пропозицій).

Подальші дослідження показали, що для лікування хворих на ускладнений гострий і загострений хронічний пієлонефрит використовується 34 найменування ЛП, серед яких антибіотики складають 26,50%, протимікробні засоби – 20,60%, уроантисептики і засоби впливу на обмін речовин у тканинах – 8,80%. За прийнятою раніше методикою з використанням системи показників ( , , ) обгрунтований мінімальний перелік ЛП (22 найменування), потреба в них ( ), витрати коштів на одну одиницю виміру (Д) та загальні витрати на курс лікування ( ) і один ліжко-день з терміном лікування 12,7 в межах трьох опрацьованних варіантів. Доведено, що загальні витрати на курс лікування одного хворого коливаються в межах від 217,36 у.о., або 17,12 у.о. на один ліжко-день, до 233,35 у.о., або 18,37 у.о. на один ліжко-день. Вказані загальні витрати ( ) можуть бути оптимізовані завдяки використанню ринкових чинників, що діють на сучасному фармацевтичному ринку, шляхом використання обґрунтованих 220 пропозицій завдяки коригувальним коефіцієнтам ( ), які оцінюють співвідношення між найдоступнішою ціною базового ЛП і цінами альтернативних пропозицій в межах ( >1> ). Для прикладу наводимо розбіг вартості пропозицій за значеннями коефіцієнта ( ) стосовно препаратів-синонімів базового ЛП Цефтазидиму (рис. 2).

Характеристики

Список файлов реферата