92476 (680706), страница 3
Текст из файла (страница 3)
ІІ етап – експертна оцінка сукупності мікроморфологічних ознак
отруєння алкоголем
Таблиця 2
Діагностичні коефіцієнти мікроморфологічних ознак
отруєння алкоголем
| № п/п | Мікроморфологічні ознаки ОА | ДК+ | ДК− |
| 1 | Ознаки порушення проникності стінок судин | +3,9 | −2,2 |
| 2 | Венозне повнокров’я внутрішніх органів | +0,5 | −7,6 |
ІІІ етап – експертна оцінка показників концентрації етанолу
в крові та сечі
Таблиця 3
Діагностичні коефіцієнти показників концентрації етанолу
в крові та сечі
| Стать | Рівень концентрації Ет, ‰ | Вік, роки | ДК в крові | ДК в сечі |
| Чоловіки | до 2,5 | до 40 | –12,5 | –10,5 |
| 41–50 | –16,8 | –12,1 | ||
| 51–60 | –17,2 | –10,4 | ||
| старші 60 | –13,4 | –15,9 | ||
| 2,5–3,4 | до 40 | – 5,3 | – 9,2 | |
| 41–50 | – 3,0 | – 5,7 | ||
| 51–60 | – 3,0 | – 5,5 | ||
| старші 60 | – 6,2 | – 5,7 | ||
| 3,5–5,0 | до 40 | + 1,8 | + 2,6 | |
| 41–50 | + 1,8 | + 2,6 | ||
| 51–60 | + 2,6 | + 3,9 | ||
| старші 60 | + 4,1 | + 2,6 | ||
| 5,0 і більше | до 40 | + 7,5 | + 7,5 | |
| 41–50 | + 9,0 | + 6,9 | ||
| 51–60 | + 11,0 | + 6,5 | ||
| старші 60 | + 13,5 | + 6,5 | ||
| Жінки | до 2,5 | до 40 | –8,5 | –7,5 |
| 41–50 | –9,3 | –7,5 | ||
| 51–60 | –11,8 | –7,5 | ||
| старші 60 | –11,9 | –7,5 | ||
| 2,5–3,4 | до 40 | – 2,8 | – 4,9 | |
| 41–50 | – 2,8 | – 4,9 | ||
| 51–60 | – 2,8 | – 4,9 | ||
| старші 60 | – 2,8 | – 4,9 | ||
| 3,5–5,0 | до 40 | + 3,6 | + 2,5 | |
| 41–50 | + 3,6 | + 2,5 | ||
| 51–60 | + 3,6 | + 2,5 | ||
| старші 60 | + 9,1 | + 2,5 | ||
| 5,0 і більше | до 40 | + 8,6 | + 6,3 | |
| 41–50 | + 7,4 | + 6,3 | ||
| 51–60 | + 9,5 | + 6,3 | ||
| старші 60 | + 7,8 | + 6,3 |
І V етап – експертна оцінка показників концентрації
ацетальдегіду в крові
Таблиця 4
Діагностичні коефіцієнти показників концентрації
ацетальдегіду в крові
| № п/п | Рівень концентрації АцА, ‰ | ДК в крові |
| 1 | До 0,001 | −8,2 |
| 2 | 0,02 і більше | +6,4 |
Експертна оцінка сукупності діагностичних ознак отруєння алкоголем
Наявність
отруєння алкоголем – висновок достовірний
Відсутність
отруєння алкоголем – висновок достовірний
Рис 1. Шкала судово-медичної діагностики причини смерті від
отруєння алкоголем
Алгоритм судово-медичної діагностики причини смерті від ОА складається з поетапної математичної оцінки сукупності інформативних макро- і мікроморфологічних ознак, показників концентрації Ет в крові та сечі, показників концентрації АцА в крові. Визначення ДК ознак та їх підрахунок проводиться за допомогою таблиць алгоритму (див. табл. 1-4). Якщо під час дослідження трупа ознака мала місце, то слід використовувати ДК+, якщо ознака не була виявлена, то слід обов’язково використовувати ДК−. Таким чином, на І і ІІ етапах алгоритму слід підрахувати ДК 17 макро- та 2 мікроморфологічних ознак ОА, далі провести експертну оцінку рівнів концентрації Ет в крові та сечі з урахуванням статі і віку (ІІІ етап алгоритму), а після цього провести експертну оцінку рівнів концентрації АцА в крові (ІV етап алгоритму).
Алгоритм судово-медичної діагностики причини смерті ґрунтується на критеріальній значимості діагностичних показників ОА та дає змогу за допомогою шкали діагностики встановлювати достовірність висновку експерта про причину смерті від ОА (див. рис. 1). Для отримання високого ступеня достовірності висновку експерта (до 99,9%) нами був обраний найвищий рівень граничної суми ДК (ДКпоріг=±30,0), який зводить до мінімуму помилки першого (Ь=0,1%) та другого роду (в=0,1%). Якщо у підсумку ДС ознак складає +30,0 і більше (ДС≥+30,0), що перевищує граничну суму ДК, то висновок експерта про причину смерті від ОА можна вважати достовірним. Якщо ДС показників складає −30,0 і менше (ДС≤−30,0), то з тим же ступенем достовірності можна стверджувати про відсутність ОА. У випадках, коли ДС ознак складає від −30,0 до +30,0 (−30,0<ДС<+30,0), то висновок експерта про причину смерті від ОА є недостовірним. У цьому випадку необхідна подальша судово-медична верифікація причини смерті, яка передбачає пошук і оцінку нових інформативних діагностичних критеріїв ОА. Якщо у подальшому будуть встановленні такі критерії, то їхні ДК також можливо додавати до запропонованого алгоритму, а достовірність висновку експерта про ОА визначати згідно зі шкалою судово-медичної діагностики причини смерті.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання щодо визначення інформативних показників судово-медичної діагностики причини смерті від отруєння алкоголем, а також визначення та аналізу змін медико-демографічних показників смертності внаслідок цієї патології.
1. Медико-демографічні показники смертності від отруєння алкоголем, за даними Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи (1992-2006 рр.), стабільно займали високе місце в структурі загальної смертності −12,7±0,5%, насильницької смертності − 22,5±0,8%, перше місце в структурі смертельних отруєнь − 75,3±1,9%.
2. Діагностичні показники отруєння алкоголем розділяються на інформативні та неінформативні. Критеріальна значимість інформативних показників виражається у діагностичних коефіцієнтах, сукупність яких (діагностична сума) визначає наявність (≥+30,0) або відсутність (≤−30,0) отруєння алкоголем. Неінформативні показники відрізняються відсутністю критеріальної значимості і судово-медичній оцінці не підлягають.
3. До інформативних макроморфологічних ознак отруєння алкоголем належать: в’язкий світло-сірий слиз у проксимальних відділах тонкої кишки (+3,8); виражена ін’єкція судин кон’юнктиви (+5,5); гіперемія слизової оболонки проксимальних відділів тонкої кишки або крововиливи у її товщу (+4,2); гіперемія слизових оболонок гортані та трахеї (+3,4); переповнення сечового міхура (+4,1); ціаноз та одутлість обличчя (+3,6); набряк повік (+3,1); крововиливи під епікардом (+2,2) та легеневою плеврою (+1,8) (плями Тардьє); гіперемія та дрібні ерозії слизової оболонки шлунка або крововиливи у її товщу (+4,2); набряк легенів (+1,8); бурувато-червоні вогнища крововиливів на черевній поверхні діафрагми (+3,6); темно-вишневе забарвлення тканини підшлункової залози або крововиливи у її товщу (+2,4); набряк ложа жовчного міхура (+3,3); повнокров’я та виражений набряк м’якої мозкової оболонки, судинних сплетінь шлуночків головного мозку (+0,7); повнокров’я та виражений набряк речовини головного мозку (+0,7); венозне повнокров’я внутрішніх органів (+0,5). До інформативних мікроморфологічних ознак отруєння алкоголем належать ознаки порушення проникності стінок судин усіх калібрів (+3,9) та венозне повнокров’я внутрішніх органів (+0,5).
4. Інформативними показниками отруєння алкоголем є концентрації етанолу в крові та сечі від 3,5‰ і більше (від +1,8 до +13,5). Рівень смертельної алкогольної інтоксикації знаходиться у залежності від віку, про що свідчить зростання значень діагностичних коефіцієнтів показників концентрацій етанолу відповідно до віку померлих: від +1,8 до +9,0 – у осіб до 50 років, від +2,5 до +11,0 – у осіб від 51 до 60 років, від +2,5 до +13,5 – у осіб старших за 60 років. У випадках наявності концентрації етанолу від 3,5‰ до 5,0‰ причина смерті від отруєння алкоголем частіше мала місце в осіб жіночої статі (від +2,5 до +9,1), ніж чоловічої (від +1,8 до +4,1), але при збільшенні концентрації етанолу до 5,0‰ і більше причина смерті від отруєння алкоголем навпаки частіше відзначалась у осіб чоловічої статі (від +6,5 до +13,5), ніж жіночої (від +6,3 до +9,5), що вказує на залежність смертельних рівнів концентрації етанолу від статі. Концентрації етанолу в крові та сечі до 3,4‰ є інформативними показниками відсутності отруєння алкоголем (від −2,8 до −17,2).
5. Інформативним показником отруєння алкоголем є наявність концентрації ацетальдегіду в крові 0,02‰ і більше (+6,4). Інформативним показником відсутності отруєння алкоголем є концентрація ацетальдегіду в крові до 0,001‰ (−8,2), що дає підстави вважати показник концентрації ацетальдегіду в крові додатковим діагностичним критерієм отруєння алкоголем. Концентрація ацетальдегіду в сечі не є інформативним показником отруєння алкоголем і судово-медичній оцінці не підлягає.
6. Результати дослідження дозволили визначити, що одним із шляхів оптимізації експертної оцінки отруєння алкоголем є використання запропонованого алгоритму діагностики, який дає змогу підвищити об’єктивність і точність судово-медичної діагностики даного виду смерті.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Судово-медична діагностика причини смерті від отруєння алкоголем може проводитися за допомогою запропонованого алгоритму діагностики, який складається з поетапної математичної оцінки сукупності інформативних діагностичних макро- і мікроморфологічних ознак, показників концентрації етанолу в крові та сечі, показників концентрації ацетальдегіду в крові.
2. Для експертної оцінки макроскопічних змін при отруєнні алкоголем (І етап алгоритму) необхідно визначити наявність 17 макроморфологічних ознак та за допомогою таблиці діагностичних коефіцієнтів визначити їх діагностичну суму.
3. Для експертної оцінки мікроскопічних змін при отруєні алкоголем (ІІ етап алгоритму) необхідно визначити наявність 2 мікроморфологічних ознак та за допомогою таблиці діагностичних коефіцієнтів визначити їх діагностичну суму.
4. Для експертної оцінки показників концентрації етанолу в крові та сечі (ІІІ етап алгоритму) слід користуватися таблицею діагностичних коефіцієнтів та залежно від статі і віку визначати коефіцієнти відповідно до рівнів концентрації етанолу в крові та сечі.
5. Для більш повної верифікації причини смерті від отруєння алкоголем слід визначати концентрацію ацетальдегіду в крові, а експертну оцінку його рівнів проводити за допомогою таблиці діагностичних коефіцієнтів (IV етап алгоритму).
6. Для експертної оцінки отруєння алкоголем необхідно скласти загальну суму діагностичних коефіцієнтів ознак на усіх етапах алгоритму (діагностична сума), а висновок про причину смерті визначати згідно зі шкалою судово-медичної діагностики, яка дозволяє встановлювати наявність (≥+30,0) або відсутність (≤−30,0) отруєння алкоголем, або вказує на необхідність проведення подальшої судово-медичної верифікації причини смерті, якщо діагностична сума складає від −30,0 до +30,0.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
-
Бондаренко В.В., Ольховский В.А., Вороной Ю.Ю. Использование концентрации ацетальдегида при судебно-медицинской диагностике острых отравлений алкоголем // Актуальные проблемы медицины и биологии. – 2004. − № 1. – С. 309–314. (Здобувач проаналізував літературу і архівний матеріал бюро, виконав забір крові та сечі від трупів, порівняв окремі групи спостережень, узагальнив результати, сформулював висновки і практичні рекомендації, оформив роботу, підготував її до друку).
-
Бондаренко В.В. Про доцільність використання концентрації ацетальдегіду в крові у випадках діагностики гострих отруєнь алкоголем // Український судово-медичний вісник. – 2005. – № 2. – С. 26–29.
-
Бондаренко В.В. Структурний аналіз отруєнь алкоголем у Харківському регіоні за останні 15 років та визначення діагностичної цінності показників отруєння алкоголем – концентрації етанолу й ацетальдегіду в крові та сечі // Медицина и … Научно-практический журнал. – 2007. – № 1. – С. 47–51.
-
Бондаренко В.В. Алгоритм судово-медичної діагностики причини смерті у випадках гострого отруєння алкоголем // Медицина сьогодні і завтра. – 2007. − № 2. − С. 28–33.
-
Бондаренко В.В. Судово-медичне значення концентрації ацетальдегіду в крові у випадках діагностики причини смерті від отруєння алкоголем // Патологія. – 2007. – Т. 4, № 3. – С. 51–54.
-
Декларац. патент на винахід 33267 А Україна, МПК 6 А61В 10/00. Спосіб діагностики гострого отруєння алкоголем: Декларац. пат. на винахід 33267А Україна, МПК 6 А61В 10/00 В.О. Татаренко, В.В. Бондаренко; ХДМУ. – № 99020576; Заявл. 02.02.99; Опубл. 15.02.01, Бюл. № 1. – 2 с. (Здобувач виконав повну підготовку тексту заявки на винахід, аналіз літератури, статистичну обробку отриманого матеріалу, склав формулу).
-
Бондаренко В.В., Ковтюх Ю.В. Співвідношення концентрацій етанолу і ацетальдегіду у випадках гострого отруєння алкоголем // Анотована програма конференції, присвяченої до 100-річчя ХОБСМЕ. − Х., 1997. – С. 25–26. (Здобувач проаналізував літературу, виконав забір крові та сечі від трупів, проаналізував результати, сформулював висновки).
-
Бондаренко В.В. Доцільність визначення концентрації ацетальдегіду в судово-медичній діагностиці отруєння алкоголем // М-ли наукової конференції, присвяченій пам’яті проф. Ю.С. Сапожнікова. – К., 1997. – С. 56–57.
-
Бондаренко В.В., Ковтюх Ю.В. Соотношение этанола и ацетальдегида при острой алкогольной интоксикации // Актуальные вопросы судебной экспертизы и криминалистики: Сб. науч. работ. – Х.: Право, 1998. – С. 104–107. (Здобувач проаналізував літературу та результати роботи, виконав забір крові та сечі, сформулював висновки).
-
Бондаренко В.В., Ковтюх Ю.В. Соотношение этанола и ацетальдегида в случаях острого отравления алкоголем // Актуальные вопросы судебной экспертизы и криминалистики на современном этапе судебно-правовой реформы: Сб. науч. работ, посвящ. 75-летию ХНИИСЭ. – Х.: Право, 1998. – С. 245−246. (Здобувач проаналізував літературу та результати роботи, виконав забір крові та сечі, сформулював висновки).
-
Бондаренко В.В. Некоторые патогенетические основы метаболизма при алкогольной интоксикации // Актуальні питання теорії та практики судової експертизи: Зб. наук. праць. – Х.: ХМАПО, 2000. – С. 155–157.
-
Бондаренко В.В. Значення алкогольокислюючих ферментних систем у діагностиці отруєнь алкоголем // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: Зб. м-лів наук.-практ. конф. Харківського НДІ судових експертиз. − Х.: Право, 2003. – Вип. 3. – С. 547–550.
-
Бондаренко В.В. Концентрація ацетальдегіду – додатковий діагностичний критерій отруєнь алкоголем // Сучасні методи лікування та реабілітації травм і їх наслідків, невідкладна допомога при захворюваннях і травмах: Зб. тез допов. ІІ конф. Хар. обл. клін. лікар. – Х., 2003. – С. 13–14.
-
Бондаренко В.В. Анализ случаев смертельных отравлений алкоголем за последние 10 лет по данным ХОБСМЭ (1992-2002 г.г.) // Медицина третього тисячоліття: Зб. тез міжвуз. конф. молодих вчених. – Х.: ХДМУ, 2004. – С. 7–8.
-
Бондаренко В.В. Использование концентрации ацетальдегида при экспертизе алкогольной интоксикации // Медицина третього тисячоліття: Зб. тез міжвуз. конф. молодих вчених. – Х.: ХДМУ, 2004. – С. 8.
-
Бондаренко В.В. О необходимости использования концентрации ацетальдегида при судебно-медицинской диагностике причины смерти от отравления алкоголем // Актуальні питання та перспективи розвитку судової медицини та криміналістики: М-ли міжнар. наук.-практ. конф. суд. мед. та кримінал., присвяч. 200-річчю кафедри судової медицини та основ права ХДМУ. Харків, 14-16 вер. 2005 р. – Х.: Гриф, 2005. – С. 132–138.
-
Бондаренко В.В. Про можливість використання концентрації ацетальдегіду в крові та сечі в якості додаткового діагностичного критерію гострого отруєння алкоголем // Тези доповідей ХІ Конгресу СФУЛТ. – Полтава; Київ; Чикаго, 2006. – С. 647–648.
-
Бондаренко В.В. Использование концентрации ацетальдегида в крови при судебно-медицинской диагностике острых отравлений алкоголем //Бокаріусовські читання: Зб. м-лів першої міжнар. наук.-практ. конф. судових медиків і криміналістів, присв. 75-річчю з дня смерті Засл. проф. М.С. Бокаріуса. Харків, 8-9 груд. 2006 р. – Х., 2006. – С. 77–78.
-
Бондаренко В.В. Использование концентрации ацетальдегида в крови при судебно-медицинской диагностике острых отравлений алкоголем // Медицина третього тисячоліття: Зб. тез міжвуз. конф. молодих вчених. − Х.: ХДМУ, 2007. – С. 3–4.
-
Бондаренко В.В., Ольховский В.А., Ковтюх Ю.В. Новый подход к судебно-медицинской диагностике острых алкогольных отравлений // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. статей. – Вип. 20. – Запоріжжя: ЗДМУ, 2007. – С. 317–318. (Здобувач виконав морфо-статистичні дослідження, розробив алгоритм судово-медичної діагностики причини смерті, сформулював висновки роботи).
-
Бондаренко В.В. Обґрунтування критеріальної значимості діагностичних показників у випадках отруєння алкоголем // Медицина третього тисячоліття: Зб. тез міжвуз. конф. молодих вчених. – Х.: ХНМУ, 2008. – С. 6–8.
АНОТАЦІЯ
Бондаренко В.В. Обґрунтування критеріальної значимості діагностичних показників у випадках отруєння алкоголем. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.25 – судова медицина. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.
Дисертація присвячена актуальному питанню удосконалення судово-медичної діагностики причини смерті від отруєння алкоголем. Аналіз медико-демографічних показників смертності внаслідок отруєння алкоголем у Харківській області за останні 15 років засвідчив стабільно високий рівень цієї патології. Обґрунтування критеріальної значимості діагностичних показників отруєння алкоголем дозволило визначити інформативні показники даного виду смерті та розробити алгоритм діагностики, який складається з поетапної математичної оцінки сукупності інформативних макро- і мікроморфологічних ознак, показників концентрації етанолу в крові та сечі, показників концентрації ацетальдегіду в крові та дозволяє враховувати стать і вік, що сприятиме підвищенню об’єктивності та якості судово-медичних експертиз.
Ключові слова: судово-медична діагностика, отруєння алкоголем, критеріальна значимість, діагностичний показник, ацетальдегід.
АННОТАЦИЯ
Бондаренко В.В. Обоснование критериальной значимости диагностических показателей в случаях отравления алкоголем. − Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.25 − судебная медицина. − Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МОЗ Украины, Киев, 2008.
Диссертация посвящена актуальным вопросам усовершенствования судебно-медицинской диагностики причины смерти в случаях отравления алкоголем. Проведенный анализ медико-демографических показателей смертности от отравления алкоголем среди населения Харьковской области показал, что за последние 15 лет (1992-2006 гг.), по данным ХОБСМЭ, отравления алкоголем стабильно занимали высокое место в структуре общей смертности − 12,7±0,5%, насильственной смертности − 22,5±0,8%, первое место в структуре смертельных отравлений − 75,3±1,9%. Это позволяет рассматривать проблему отравлений алкоголем в числе важнейших социальных проблем, в т.ч. в области усовершенствования судебно-медицинской диагностики данного вида смерти. С этой целью была предпринята попытка поиска информативных критериев судебно-медицинской диагностики причины смерти от отравления алкоголем.
Исследованию были подвергнуты 105 трупов лиц мужского пола в возрасте от 19 до 74 лет, причиной смерти которых были отравление алкоголем (44 случая), механическая травма и заболевания органов кровообращения (61 случай), которые составили основную и контрольную группы исследования. В каждом случае регистрировалось наличие 38 диагностических признаков, которые рекомендованы действующими методическими рекомендациями для использования в судебно- медицинской диагностике отравлений алкоголем. На основании степени различия частоты встречаемости в основной и контрольной группах была установлена критериальная значимость каждого признака в виде его диагностического коэффициента (ДК), который рассчитывался с использованием неоднородной последовательной статистической процедуры анализа. Результаты показали, что только 19 признаков из 38 имеют статистически достоверное различие в частоте встречаемости в основной и контрольной группах. Это наличие вязкого светло-серого содержимого в проксимальных отделах тонкой кишки (+3,8); выраженная инъекция сосудов конъюнктив (+5,5); гиперемия слизистой оболочки проксимальных отделов тонкой кишки или кровоизлияния в ее толщу (+4,2); гиперемия слизистой оболочки гортани, трахеи (+3,4); переполнение мочевого пузыря (+4,1); цианоз и отечность лица (+3,6); отечность век (+3,1); кровоизлияния под эпикардом (+2,2) и висцеральной плеврой (+1,8) (пятна Тардье); гиперемия и мелкие эрозии слизистой оболочки желудка или кровоизлияния в ее толщу (+4,2); отек ткани легких (+1,8); буровато-красные очаговые кровоизлияния на брюшной поверхности диафрагмы (+3,6); темно-вишневая окраска ткани поджелудочной железы или кровоизлияния в ее толщу (+2,4); отек ложа желчного пузыря (+3,3); полнокровие и выраженный отек мягких мозговых оболочек (+0,7) и ткани головного мозга (+0,7); венозное полнокровие внутренних органов (+0,5); микроскопические признаки нарушения проницаемости стенок сосудов всех калибров (+3,9) и венозного полнокровия внутренних органов (+0,5). Данные признаки являются информативными показателями судебно-медицинской диагностики отравления алкоголем. Кроме этого, были подвергнуты статистической обработке 950 судебно-токсикологических анализов концентраций этанола в крови и моче у лиц мужского и женского пола различных возрастных групп, что дало возможность выделить информативные показатели уровней концентрации этанола в крови и моче лиц, умерших от отравления алкоголем, которые составили 3,5‰ и выше. При этом их ДК находились в пределах от +1,8 до +13,5 и различались в зависимости от пола и возраста. Также были подвергнуты исследованию кровь и моча от 132 трупов лиц мужского пола, умерших от отравления алкоголем и других видов смерти, с целью исследования концентрации ацетальдегида. В результате была установлена прямая корреляционная связь между концентрациями этанола и ацетальдегида в крови, что свидетельствует о целесообразности использования данного критерия в качестве дополнительного диагностического показателя отравления алкоголем. Судебно-медицинской оценке подлежат концентрации ацетальдегида в крови 0,02‰ и выше, как показателя наличия отравления алкоголем (+6,4). На основании полученных данных разработан поэтапный алгоритм судебно-медицинской диагностики причины смерти от отравления алкоголем, который предусматривает суммирование всех ДК признаков. Для получения достоверных выводов эксперта (до 99,9%) был выбран максимальный уровень пороговой суммы ДК, равный 30,0. Если сумма ДК признаков составляет +30,0 и более, то вывод эксперта об отравлении алкоголем достоверный, если сумма ДК признаков составит −30,0 и менее, то вывод эксперта об отсутствии отравления алкоголем также достоверный. В случае, если сумма ДК признаков находится в пределах −30,0 и +30,0, то вывод об отравлении алкоголем недостоверен, в связи с чем необходима дальнейшая верификация причины смерти. Использование алгоритма диагностики на практике будет способствовать повышению объективности и качества судебно-медицинских экспертиз.
Ключевые слова: судебно-медицинская диагностика, отравление алкоголем, критериальная значимость, диагностический показатель, ацетальдегид.
THE SUMMARY
Bondarenko V.V. Substantiation of criteria significance of diagnostic parameters in cases of an alcoholic poisoning. − Manuscript.
The dissertation on receipt of a scientific degree of the Сandidate of Medical Sciences behind a speciality 14.01.25. − Forensic medicine. − National Medical Academy of Post-Graduate Education named after P.L. Shupyk Ministry of Health of Ukraine, Kiev, 2008.
The dissertation is devoted to actual questions of improvement the medico-legal diagnostics of the cause of death in cases of an alcoholic poisoning. The analysis of medico-demographic indices of death-rate to an alcoholic poisoning has shown stably high level of the given pathology and an actual of a problem of diagnostics. The substantiation of criteria significance of diagnostic parameters of an alcoholic poisoning has allowed to develop algorithm is medico-legal diagnostics, which consists of a stage-by-stage mathematical estimation of set informative macro- and micromorphological attributes, concentration of ethanol in blood and urine, concentration of acetaldehyde in blood, and allows to consider a sex and age, that will promote as a result to increase of objectivity and quality is medico-legal examinations.
Keywords: medico-legal diagnostics, an alcoholic poisoning, criteria significance, diagnostic parameter, acetaldehyde.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
