92166 (680470), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Під час діатермії теплова енергія не вноситься ззовні, а утворюється в тканинах у момент проходження високочастотного струму, виникає глибоке внутрішньотканинне прогрівання частин тіла з утворенням ендогенного тепла. Крім того, на організм певною мірою впливає електричне поле високої частоти і високої напруги, при якому немає болісної подразнювальної дії на нервово-м'язовий апарат. Ендогенне тепло заспокоює біль, розслаблює м'язи (у тому числі м'язи внутрішніх органів), викликає активну гіперемію, посилює живлення тканин, сприяє розсмоктуванню продуктів запальних процесів, підвищує бактерицидні властивості тканин, активність печінки, сприяє інтенсивному жовчовиділенню, стимулює біохімічні процеси.
Діатермічні процедури показані при бронхіті, плевриті, пневмонії, тромбофлебіті, хронічних хворобах травного каналу, підгострому нефриті, нефрозі, спайках, ураженні периферичної нервової системи, підгострих і хронічних запальних процесах.
Тривалість однією процедури становить 20 - ЗО хв. Діатермія протипоказана при злоякісних новоутвореннях, самовільних кровотечах.
1.10 Ультракороткохвильова (ультрависокочастотна - УВЧ) терапія
Ультракороткохвильова (ультрависокочастотна - УВЧ) терапія - це дія ультрависокочастотного електромагнітного поля (з частотою коливань від 30 до 300 МГц) на тканини організму хворої тварини, яка перебуває в міжелектродному просторі.
У клінічній практиці використовують стаціонарні й переносні апарати УВЧ.
Біологічна дія УВЧ проявляється по-різному. При слабких дозах помічаються активізація каталізаторів ферментів, збільшення кількості альбумінів за рахунок зменшення кількості глобулінів, розширення судин, поліпшення живлення тканин. Багаторазові процедури в стимулюючих дозах викликають посилений еритропоез, підвищення фагоцитозу та імунобіологічних властивостей організму.
УВЧ-терапія показана при фібринозній (крупозній) пневмонії, спастичних кольках, парезі, паралічі, гострому асептичному гаймориті. Вона протипоказана при гнійно-септичних процесах.
1.11 Ультразвукотерапія
Ультразвукотерапія - це лікування за допомогою ультразвуку. Для ультразвукотерапії використовують ультразвукові коливання з частотою 500 - 3000 кГц. Ці коливання не сприймаються вухом людини і їх не чути.
Ультразвук виявляє механічну, термічну, фізико-хімічну дію (мікромасаж клітин і тканин), активізує обмін речовин та імунні властивості організму. Крім того, він виявляє знеболювальну, спазмолітичну, протизапальну, загальнотонізуючу дію, стимулює крово- і лімфообіг, регенеративні процеси, поліпшує трофіку тканин.
У практиці використовують ультразвукові апарати ВУТ-1, УТС-1, УРКС-7Н, УТП-1, УТП-3, УТ-5. При проведенні процедур використовують воду або масло (вазелінове).
Ультразвукотерапію застосовують для лікування маститу, невриту, невралгії, фурункульозу, заживлення абсцесів, ран, виразок, свищів. Курс лікування 10 - 15 процедур по 8 - 15 хв кожна.
Ультразвукотерапія протипоказана при злоякісних пухлинах, гострих інфекціях, серцево-судинних хворобах, вагітності.
1.12 Терапія лазерним променем
Терапія лазерним променем. Лазери - джерела світла, які мають високу монохромність (червоне, зелене світло), поляризованість (світло, в якому електричні і магнітні складові хвиль розподілені в просторі у певних площинах) і когерентність (одночасне випромінювання великої кількості джерел електромагнітних хвиль - збуджених атомів - в одній і тій самій фазі, що призводить до накладання амплітуд цих хвиль). Потужність лазерів становить кілька десятків міліват, вони не викликають ні теплових ефектів, ні будь-яких суб'єктивних відчуттів у хворих. Тонкий промінь лазера стимулює життєві функції організму, дає змогу локально опромінювати біологічно активні точки, спрямовано діяти на перебіг хвороб.
Для цієї мети терапевтичні лазерні установки обладнані світловодами і пультами, за допомогою яких змінюють тривалість пульсового імпульсу.
Лазерні установки використовують при запальних процесах, хворобах шкіри й нервової системи, порушеннях обміну речовин. Не рекомендується застосовувати лазерні промені при гострих судинних порушеннях, при стані здоров'я, який супроводжується загальним отруєнням організму.
1.13 Термотерапія
Термотерапія - це лікування з застосуванням теплоти або холоду.
В організмі тварини в результаті обміну речовин безперервно утворюється теплота. Віддача теплоти відбувається такими основними способами, як випромінювання, конвекція (перенесення теплоти в рідинах або газах потоками речовини), випаровування і теплопровідність.
Рецептори шкіри сприймають теплоту й холод як подразники, які викликають в організмі складні умовні й безумовні рефлекси. Так, І.П. Павлов встановив, що дією теплоти й холоду у тварин можна викликати сон.
Теплота зігріває шкіру, тканини, що лежать глибше, розширює судини (проявляє активну гіперемію), посилює лімфообіг і обмін речовин, зменшує біль, прискорює розсмоктування продуктів запалення, стимулює ріст і регенерацію тканин, збільшує кількість лімфоцитів у крові.
Розрізняють теплолікування сухою і вологою теплотою.
До сухої теплоти належать: гумові мішки - грілки, наповнені гарячою водою, парою; нагріті тверді й сипкі тіла (пісок, торф); електричні й хімічні грілки; сухоповітряні процедури (сухе тепле повітря від апарата "ФЕН").
До вологої теплоти належать: гарячі компреси, припарки, обкутування, водотепле лікування.
Суха теплота ефективна при плевриті, пневмонії, ангіні, міозиті, тендовагініті, забитих місцях, бурситах тощо. Суха й волога теплота використовується як протизапальний засіб при запальних процесах різних органів і тканин. Вона протипоказана при кровотечах, набряку легень, гіперемії мозку.
Під дією холоду шкіра й тканини, що лежать глибше, охолоджуються, судини спочатку звужуються, а потім розширюються (явище венозної гіперемії), зменшується ексудація, знижуються регенеративні процеси, послаблюється больова чутливість. Може настати ушкодження тканин - обмороження. Тому ефективну лікувальну дію виявляє тільки помірний холод. Його застосовують у вигляді холодних обливань, примочок, компресів, дрібнобитого льоду, закладеного в гумовий мішок. Холод ефективний при тепловому й сонячному ударах, гострих запальних процесах, крововиливах у головному й спинному мозку.
1.14 Механотерапія
Механотерапія - це комплекс механічних дій на організм і тканини з метою лікування і профілактики. Основними методами механотерапії є масаж, погладжування, розтирання, простукування, вібрація, активний рух (прогулянки, проводки, моціон).
Масаж прискорює лімфообіг, поліпшує кровообіг і живлення тканин, зміцнює нервову систему, мускулатуру, суглоби, серцево-судинну систему, підвищує секрецію травного каналу, газообмін у легенях, обмін речовин, стимулює утворення гістаміноподібних речовин.
Масаж буває активний і пасивний. При активному масажі тваринам призначають проводку або дозовану роботу (навантаження). При пасивному масажі зовні впливають на ту чи іншу ділянку тіла, здійснюючи руками або спеціальними інструментами механічну дію.
Масаж протипоказаний при гнійно-гнильних запаленнях, гематомі, злоякісних новоутвореннях, гнійному запаленні шкіри, підшкірної клітковини, вим'я.
Застосування фізіотерапії у господарствах. На спеціалізованих фермах тварин утримують в широкогабаритних і зблокованих приміщеннях і, як правило, не користуються вигулами й пасовищами (випасами). В таких умовах тварини позбавлені сприятливого впливу сонячного опромінення та активного моціону. У зв'язку з цим методи групової фізіотерапії і фізіопрофілактики мають у таких умовах винятково велике значення.
Встановлено, що дія комплексного опромінення (ультрафіолетове у поєднанні з інфрачервоними й видимими променями) сприятливо впливає на імунобіологічну реактивність тварин, їх збереженість і продуктивність, а також на показники мікроклімату. Механізм дії комплексного опромінення зводиться не до сумарного ефекту, а до більш активної і складної дії на організм, яка супроводжується підвищенням резистентності і продуктивності тварин. При такому опромінення крім загальної спектральної дії вступає в силу механізм фотореактивації світла, при якому послаблюється шкідливий вплив короткохвильового ультрафіолетового опромінювання видимим або інфрачервоним промінням, завдяки чому і проявляється більш позитивний ефект опромінювання. Крім того, під дією ультрафіолетового опромінювання тварин, особливо комплексного, у повітрі приміщень гине велика кількість мікроорганізмів, спори плісеневих грибів, значно знижується кількість шкідливих газів - аміаку, сірководню, вуглекислоти.
Застосовуючи фізіотерапію, необхідно суворо дотримуватись встановлених доз, режиму роботи фізіотерапевтичних установок і техніки безпеки під час роботи з ними.
Застосування фізіотерапії сприяє інтенсифікації обмінних процесів в організмі, поліпшує стан здоров'я тварин, стійкість їх проти хвороб, сприяє кращому збереженню молодняку і підвищенню продуктивності.
Список использованной литературы
1. Судаков М.О. та ін. Внутрішні незаразні хвороби тварин Київ: "Мета", 2002. - 352 с.
2. Алтухов Н.Н. Краткий справочник ветеринарного врача Москва: "Агропромиздат", 1990. - 574с
3. Коробов А.А. Справочник ветеринарного терапевта. - Санкт-Петербург: Лань, 2001. - 384с.
4. Довідник лікаря ветеринарної медицини/ П.І. Вербицький, П.П. Достоєвський. - К.: "Урожай", 2004. - 1280с.
5. А. Ф Кузнецов. Справочник ветеринарного врача. - Москва: "Лань", 2002. 896с
6. Шарабин И. Г Внутренние незаразные болезни сельскохозяйственных животных. - Москва: "Агропромиздат", 1986. - 476с.















