91862 (680270), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Усі пацієнтки підлягали детальному загальноприйнятому клініко-лабораторному обстеженню в гінекології відповідно до наказу МОЗ України №620 від 10.05.2007. При об’єктивному обстеженні особлива увага приділялася наявності ознак ендокринно-обмінних розладів (ступінь і тип ожиріння, стрії, нігроїдний акантоз, акне, гірсутизм). Вираженість гірсутизму (гірсутне число) визначали за чотирьохбальною гормональною шкалою Феррімана-Галвея (D. Ferriman, Gallwey, 1961) щодо локалізації волосся у 9 зонах; нігроїдний акантоз визначали як шершаві гіперпігментовані ділянки шкіри у місцях складок. Для оцінки психоемоційного стану пацієнток із СПКЯ застосовували стандартні методики, рекомендовані ВООЗ для таких досліджень, з оцінкою рівня стресу за шкалою Рідера і адаптований варіант кольорового тесту Люшера; поряд із цим також використовували шкалу для дослідження зниженого настрою і субдепресії за В. Зунгом і адаптовану Т.Н. Балашовою (1996).

Для вивчення гормонального профілю сироватки периферичної крові визначали рівень гонадотропних гормонів (лютеїнізуючого - ЛГ, фолікулостимулюючого - ФСГ, пролактину - ПрЛ), стероїдних гормонів (тестостерону - Т, естрадіолу - Е₂, дегідроепіандростендіолу сульфату – ДГЕА-с, прогестерону – ПГ, кортизолу - К) за допомогою стандартних комерційних наборів BRG diagnostics (Німеччина) для імуноферментного дослідження з використанням аппарату фотометр Statfax 303+ (діапазон хвиль 340-700 нм); рівень АКТГ вивчали за допомогою тест-системи AKTH Elisa (№1605) США з використанням апарату фотометр MSR-1000 (№1006, фірма Syntron, діапазон хвиль 405-650 нм); нейропептиду (в‑ендорфіну) – за допомогою тест-системи Peninsula, S-1134 (EIAH-8616), Великобританія. Дослідження проведені в лабораторії ендокринології інституту ПАГ АМН України. За норму лабораторних показників були взяті дані, отримані при обстежені 30 здорових пацієнток контрольної групи.

Обстеження на наявність урогенітальних інфекцій (хламідійної, герпес-вірусної, цитомегаловірусної, уреаплазмозу, мікоплазмозу, трихомоніазу, токсоплазмозу) проводили з використанням імуноферментного аналізу і полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) за допомогою тест-систем ЗАОТ “Вектор-Бест” (Росія), “Еквіпар” (Італія) з використанням апарату фотометр “Statfax 303+” (США) (діапазон хвиль 340-700 нм).

УЗД органів малого тазу проводили всім пацієнткам на апараті TECHNOS (ESAOTE) (Японія) трансвагінальним і трансабдомінальним конвексним датчиком 5 і 7 МГц відповідно. Дослідження проводилися на 5-7 дні менструального циклу і в динаміці циклу. Відповідно до резолюції з критеріїв діагностики СПКЯ (Роттердам, Нідерланди, 2003), УЗ-ознаками полікістозних яєчників за умови використання трансвагінального датчика були: наявність в кожному яєчнику понад 12 фолікулів розмірами 2-9 мм і/або збільшення розміру яєчника понад 10 см³. Також проводили кольорову допплерографію динаміки яєчникового кровотоку, оцінювали максимальну швидкість кровотоку (МШК), пульсаційний індекс (ПІ) та індекс резистентності (ІР).

Для дослідження динаміки кровотоку судин головного мозку використовували транскраніальне триплексне сканування з використанням кольорового, енергетичного допплерівського картування і допплерометрії 2 МГц датчиком з фазованою решіткою транстемпоральним доступом на апараті Еasoate (Technos-MP) (Японія). Визначали такі показники: пікову систолічну швидкість кровотоку (Vps – peak systolic velocity); максимальну кінцеву діастолічну швидкість кровотоку (Ved – end diastolic velocity), а також індекс периферичного опіру (Pourcelot, RI – resistive index) як співвідношення різності пікової систолічної та максимальної кінцевої діастолічної швидкостей кровотоку до його пікової систолічної швидкості. Для оцінки обґрунтованості й вірогідності результатів проводили статистичну обробку даних з використанням комп’ютерних програм Microsoft Excel, Statistika і SPSS.

Основні результати дослідження. На першому етапі дослідження нами було проведено ретроспективний аналіз особливостей репродуктивного здоров’я жінок із СПКЯ та ефективності традиційних методів лікування цієї патології. Взагалі було проаналізовано 8124 історій хвороб за період 1998-2002 роки, з них із діагнозом СПКЯ було відібрано 170 історій хвороб, що склало 2,09 % від загальної кількості гінекологічної патології в м. Луганську. При оцінці репродуктивної функції пацієнток із СПКЯ було виявлено в 78,8±4,6 % (134 жінки) випадків порушення менструального циклу, на безпліддя страждали 120 (70,5±4,8 %) жінок.

Для оцінки ефективності терапії, що проводилась, враховували ремісію суб’єктивних і об’єктивних симптомів хвороби: настання вагітності, відновлення менструальної функції, зменшення/зникнення проявів гіперандрогенії, а також зміни стану яєчників у процесі лікування.

Ефективним ми вважали лікування, у результаті якого нормалізувалися всі оцінювані показники, відновлювалася менструальна і репродуктивна функція. При відсутності позитивного ефекту від проведеної терапії за всіма параметрами лікування було оцінене неефективним. На підставі проведеного дослідження ми встановили, що найефективнішим серед консервативних методів лікування було таке, що передбачало застосування гормональних контрацептивів разом з регуляторами нейромедіаторного обміну, а потім індукцію овуляції. Нами встановлено, що індукція овуляції на першому етапі лікування не дає бажаного ефекту без попередньої терапії, спрямованої на зниження чутливості гіпоталамо-гіпофізарної системи. Не слід також починати з хірургічного лікування, оскільки при цьому результати матимуть дуже низьку ефективність.

На другому етапі було проведено проспективне дослідження пацієнток з СПКЯ. При вивченні анамнезу встановлено, що 27,0±3,8 % (37 пацієнток) раніше мали тяжкий емоційний стрес (смерть близької людини, розрив з чоловіком, втрата роботи і т.д.), з яким пов’язувалося виникнення порушень менструального циклу і розвиток хвороби. Крім того, більше половини обстежених пацієнток – 56,2±4,2 % (77 жінок) на момент нашого дослідження мали хронічну емоційну перенапругу, пов’язану зі значним і тривалим фізичним навантаженням на роботі, відсутністю доброго мікроклімату в родині, дисгармонією в сексуальному житті, відсутністю бажаної вагітності тощо. І лише 16,8±3,2 % (23 пацієнтки) не відзначали у себе стресових навантажень або психоемоційного дискомфорту.

Шкідливі звички мали місце у 70,1±3,9 % (96 пацієнток) із СПКЯ; хронічний головний біль, головокружіння, порушення сну відмічали 44,5±4,3 % (61 жінка), що в 2,4 рази було частіше порівняно з такими показниками контрольної групи. Щодо особливостей менструальної функції у обстежених хворих, то у них частіше виявлялися випадки більш пізньої менархе (14,3±0,9 років, при показнику в контрольній групі 12,6±0,6 років; р<0,05).

На момент нашого дослідження у всіх 137 пацієнток із СПКЯ менструальний цикл залишався нерегулярним, при цьому середня кількість циклів за останній рік склала 6,3±0,7 (в контрольній групі – 12,7±0,4; р<0,05). Тривалість менструального циклу у пацієнток із СПКЯ була в 2,03 рази довшою, ніж в контрольній групі (57,4±2,6 і 28,3±2,6 днів відповідно; р<0,05), а затримка менструальних кровотеч відмічалася в середньому на 28,6±3,3 днів. Разом із тим їхній характер (наявність больового синдрому, об’єм крововтрати, її тривалість) у хворих на СПКЯ і жінок контрольної групи вірогідно не відрізнялися між собою, як і середній вік початку статевого життя в групі із СПКЯ і контрольній групі (17,2±0,7 років та 17,1±0,8 років відповідно; р<0,05).

Нормальне лібідо у хворих на СПКЯ відмічалося в 4,7 рази рідше, ніж в контрольній групі (20,6±4,9 % і 96,7±3,3 %; р<0,05). Поряд із цим у кожної п’ятої жінки із СПКЯ була знижена спроможність відчувати оргазм, що пов'язувалося із діспареунією, частота якої у них перевищувала показник контрольної групи в 4,5 разів. Щодо секреціі залоз переддвір’я вагіни, то у переважної більшості жінок із СПКЯ (82,4±4,7 %) вона була мізерна, тоді як рясна секреція у цих пацієнток не спостерігалась в жодному з випадків (при показниках в контрольній групі 10,0±5,6 % і 13,3±6,3 % відповідно).

Всі обстежені жінки із СПКЯ страждали на безпліддя. При цьому первинне безпліддя мали 53 пацієнтки (77,9±5,1 %) в основній групі і 54 (78,3±5,0 %) в групі порівняння; вторинне безпліддя відмічалося в 22,1±5,1 % і 21,7±5,0 % випадків відповідно. При аналізі перебігу попередніх вагітностей встановлено, що сумарна частота самовільних абортів у таких пацієнток була в межах 81,8±12,2 %; а пологами вагітність закінчилася лише у 2-х випадках, при цьому відмічалася слабкість пологових сил.

Також відзначимо, що пацієнтки із СПКЯ в 5,4 рази (р<0,01) частіше хворіли на ГРВІ і в 4,5 рази (р<0,01) – на ангіни, ніж жінки контрольної групи.

При оцінці антропометричних показників було виявлено гіноїдний тип тілобудови у 90,5±1,2 % (124 пацієнтки). За шкалою кількісної характеристики гірсутизму Феррімана-Галвея гірсутизм був діагностований у 83,2±1,7 % хворих із СПКЯ.

Оцінивши рівень стресу за шкалою Рідера у хворих на СПКЯ, ми отримали такі результати: високий рівень стресу мав місце в 30,9±5,6 % випадків (21) в основній групі і в 29,0±5,5 % (20) в групі порівняння (при показнику в контрольній групі 3,3±3,3 % - 1 жінка). У той же час у переважної більшості пацієнток із СПКЯ виявився середній рівень стресу (38 - 55,9±6,1 % в основній групі і 39 - 56,5±6,0 % в групі порівняння). В контрольній групі цей показник склав 6,7±4,6 % (2). Низький рівень стресу виявлений у 9 жінок (13,2±4,1 %) в основній групі та 10 (14,5±4,3 %) в групі порівняння. У контрольній групі цей показник склав 90,0±5,6 % (27) жінок. Щодо аналізу результатів оцінки рівня настрою і субдепресії, то відсутність зниження (1-й ступінь) або незначне зниження настрою (2-й ступінь) були відзначені у 6 (8,8±0,4 %) жінок основної і 5 (7,2±0,33 %) групи порівняння (в контрольній групі 25 - 83,3±4,1%.). Значне зниження настрою (3-й ступінь) спостерігалося у 54 (79,4±3,8 %) і 55 (79,7±3,9 %) пацієнток основної і групи порівняння відповідно (при показнику в контрольній групі 5 жінок – 16,6±0,82 %). Субдепресія і депресія (4-й ступінь) зареєстрована тільки у хворих на СПКЯ і склала 11,8±0,45 % (8) в основній і 13,1±0,48 % (9) – в групі порівняння, тоді як у контрольній групі такі випадки не відзначені.

При проведенні УЗД органів малого тазу виявлено, що об’єм яєчника у пацієнток із СПКЯ склав у середньому 11,35±0,76 см³ в основній і 11,19±0,78 см³ в групі порівняння (при показнику в контрольній групі – 6,15±0,49 см³; р<0,05). Індивідуальний аналіз показав, що об’єм яєчника більший за 10 см³ зареєстрований у 67 % хворих на СПКЯ, тоді як у інших 33 % був менший за 10 см³, але не більший 5 см³. Кількість антральних фолікулів у хворих на СПКЯ переважно перевищувала 12, склавши в основній групі 11,62±1,06 у правому та 12,10±1,04 у лівому яєчниках, і в групі порівняння – 12,12±1,22 і 12,04±0,90 відповідно. У контрольній групі кількість антральних фолікулів не перевищувала 7. Діаметр фолікулів при цьому в середньому по групах дорівнював 6,5±0,3 мм. Розміри матки у пацієнток із СПКЯ і пацієнток контрольної групи не мали статистично значущих розходжень.

При аналізі показників кровотоку в стромальних артеріях яєчників пацієнток із СПКЯ порівняно з контрольною групою була виявлена тенденція до підвищення індексу резистентності (ІР), збільшення швидкості кровотоку (МШК) і зниження пульсаційного індексу (ПІ). Так, у більшості з них упродовж всього менструального циклу рееєструвалася висока судинна резистентність, яка не змінювалася на протязі циклу, тоді як в контрольній групі ІР знижувався до моменту овуляції від 0,53±0,01 в ранній фолікуліновій фазі до 0,43±0,01 і знов зростав до 26-28-го дня циклу до 0,51±0,01. При цьому показаник ІР у обстежених пацієнток із СПКЯ в середині циклу залишався вірогідно вищим за показник норми (р<0,05). Показник МШК в раній фолікуліновій фазі у пацієнток із СПКЯ був в 1,4 рази вищий за такий у пацієнток контрольної групи - 10,85±0,5 см/с (р<0,05) (табл. 1).

Таблиця 1

Показники кровотоку в стромальних артеріях яєчників пацієнток обстежених груп

Примітка. * – р<0,05 – по відношенню до контрольної групи різниця достовірна.

Вивчення показників кровотоку в судинах головного мозку було здійснено лише у 107 пацієнток із СПКЯ і у 19 жінок контрольної групи ( у інших жінок з цих груп це обстеження було неможливим через високу ехогенну щільність скроневої кістки). При цьому встановлено, що показник Vps у жінок із СПКЯ склав в середньому 0,99±0,03 см/с (при показнику в контрольній групі 0,90±0,03 см/с; р<0,05); а Ved - 0,34±0,02 см/с (в контрольній групі – 0,41±0,02 см/с; р<0,05). Поряд із цим відмічена чітко виражена тенденція до підвищення індексу периферичного опору в групах із СПКЯ до 0,60±0,03 (при показнику в контрольній групі 0,54±0,01; р<0,05), що може свідчити про підвищений тонус судин головного мозку.

Рівень ЛГ у пацієнток із СПКЯ перевищував показник контрольної групи в середньому вдвічі (р<0,05). Концентрація ФСГ також мала тенденцію до підвищення, у зв’язку з чим коефіцієнт ЛГ/ФСГ перевищував аналогічний показник контрольної групи в 1,5 рази (р<0,05). Поряд із цим у більшості жінок із СПКЯ рівень Е₂ в сироватці периферичної крові не виходив за нижню межу норми, а вміст прогестерону на 21-й день менструального циклу в 3,0 рази був нижчий за показник контрольної групи (р<0,05).

У всіх пацієнток із СПКЯ була виявлена гіперандрогенія, при цьому рівень тестостерону вірогідно перевищував показник контрольної групи (р<0,05).

Враховуючи, що екскреція ДГЕА-с і кортизолу не виходили за верхню межу норми, наднирковий генез гіперандрогенії був виключений.

Рівень АКТГ у групі пацієнток із СПКЯ не перевищував фізіологічну норму, однак був у 1,2 рази вищий, ніж у здорових жінок (р<0,05) (табл. 2).

Рівень в-ендорфіну в плазмі крові у пацієнток із СПКЯ до лікування був вірогідно підвищений в 2,4 рази та складав в основній групі у середньому 1,23±0,09 нг/мл і в групі порівняння - 1,24±0,10 нг/мл (при показнику в контрольній групі 0,51±0,05 нг/мл) (р<0,05).

Математична обробка дозволила виявити вірогідно значущі кореляційні зв’язки. Так, підвищення рівня тестостерону корелювало (r=0,71, p<0,05) з рівнем психоемоційної напруги, з кількістю антральних фолікулів (r=-0,53, p<0,05) і максимальною швидкістю кровотоку в стромальних артеріях яєчників (r=-0,53, p<0,05). Концентрація в-ендорфіну в сироватці крові залежала від рівня адренокортикотропного (r=-0,51, p<0,05), лютеїнізуючого (r=-0,51, p<0,05) і фолікулостимулюючого (r=-0,62, p<0,05) гормонів, естрадіолу (r=-0,46, p<0,05), кількості антральних фолікулів (r=-0,52, p<0,05), кінцевої діастолічної швидкості кровотоку (r=0,58, p<0,05), індексу резистентності (r=0,66, p<0,05), пульсаційного індексу (r=-0,49, p<0,05) внутрішньояєчникового кровотоку.

Додаткове включення Інстенону до комплексу консервативної терапії СПКЯ привело до чітко вираженої тенденції до нормалізації рівня вивчених статевих і гонадотропних гормонів у сироватці крові вже на 3-му місяці від початку лікування. Це характеризувалося чітко вираженою тенденцією до зниження рівня ЛГ, ФСГ і співвідношення ЛГ/ФСГ. У той же час вміст Е₂ в сироватці крові до завершення першого місяця лікування вірогідно зростав в основній групі, тоді як у групі порівняння у половини жінок залишався нижчим за норму (р<0,05). Аналогічна динаміка відзначалася стосовно рівня прогестерону на 21-й день менструального циклу (табл. 2).

Таблиця 2

Гормональний профіль сироватки периферичної крові пацієнток обстежених груп до і після проведеного лікування

Показник		Групи
	Час відносно проведеного лікування		Основна, n=68	Порівняння, n=69	Контроль, n=30
			(M±m)	(M±m)	(M±m)
ЛГ, мМО/мл	до		12,50±0,37*	12,70±0,34*	5,92±0,27
	після		6,63±0,16*#є	7,83±0,18*є
ФСГ, мМО/мл	до		7,30±0,24*	7,76±0,22*	4,86±0,27
	після		5,87±0,17*є	6,02±0,18*є
ЛГ/ФСГ	до		1,77±0,06*	1,67±0,05*	1,20±0,03
	після		1,14±0,02#є	1,31±0,04*є
Е2, пг/мл	до		30,79±0,24*	30,60±0,24*	56,31±1,82
	після		50,23±0,70*#є	48,07±0,64*є
П, нмоль/л	до		7,56±0,16*	7,54±0,15*	22,61±0,88
	після		18,83±0,34*#є	17,09±0,44*є
АКТГ, нг/мл	до		22,76±1,49*	20,15±0,83	18,95±0,71
	після		18,13±0,69є	17,64±0,48є
Т, нмоль/л	до		6,45±0,15*	6,50±0,17*	1,70±0,18
	після		2,72±0,14*є	2,93±0,12*є

Примітки: 1. * - р<0,05 - по відношенню до контрольної групи;

2. # - р<0,05 - по відношенню до групи порівняння;

3. є - р<0,05 - по відношенню до показників до лікування.

Після завершення лікування з включенням Інстенону рівень в‑ендорфіну знизився в 2,4 рази на відміну від групи порівняння та склав 0,51±0,05 нг/мл (р<0,05), що було у межах показника контрольної групи (0,51±0,05 нг/мл; р<0,05).

У той же час у групі порівняння на момент завершення лікування цей показник залишався вірогідно вищим (1,22±0,09 нг/мл) (рис. 1).

Отже, можна зробити висновок про те, що для пацієнток, які страждають на СПКЯ, характерним є підвищення рівня в-ендорфіну в сироватці периферичної крові в 2,4 рази порівняно зі здоровими жінками, що вказує на напругу опіоїдної системи, яка має захисну й адаптативну функції.

Рис. 1. Динаміка рівня в-ендорфіну у сироватці крові хворих на СПКЯ під впливом лікування Інстеноном.

Включення Інстенону до комплексної терапії СПКЯ приводило до зниження показників кровотоку в судинах головного мозку: Vps у пацієнток основної групи - в 1,05 рази (р<0,05) і індексу периферичного опору в 1,1 (р<0,05), а також до підвищення Ved в 1,1 рази (р<0,05), що практично дорівнювало показникам у контрольної групи – 0,90±0,01 см/с (р<0,05). У групі порівняння ці показники не змінилися.

При оцінці кровотоку в судинах яєчників після проведеного лікування було виявлено у пацієнток основної групи зниження МШК в 1,3 рази (р<0,05) та ІР в 1,2 рази (р<0,05) і підвищення ПІ в 1,4 рази (р<0,05), що може свідчити про нормалізацію кровообігу в яєчниках. Більш того, ці показники вірогідно не відрізнялися від таких у контрольній групі та відповідали фазам менструального циклу, чого не спостерігалося в групі порівняння.

У клінічному плані це проявлялося в зникненні випадків високого ступеня стресу (за шкалою Рідера), а також субдепресії і депресії (за шкалою Т.Н. Балашової), збільшенні кількості пацієнток з наявним низьким ступенем стресу в 5,3 рази та кількості пацієнток, у яких немає значного зниження настрою в 7 разів.

Таким чином, у патогенезі розвитку СПКЯ існує “хибне” коло, де підвищений тонус судин головного мозку призводить до дисфункції гіпоталамо-гіпофізарних структур, а це, у свою чергу, спричиняє порушення ендокринного балансу, що ускладнює стан гіпоксії (рис. 2).

Імовірно, що нормалізація показників периферичного опору судин головного мозку приводила до покращення трофіки півкуль і стовбуру мозку, що у свою чергу поліпшувало їхнє функціонування, зокрема, лімбіко-ретикулярного комплексу.

Етаміван – один із трьох компонентів Інстенону, чинить виражену активуючу дію на лімбіко-ретикулярний комплекс, що сприяє активації гіпоталамусу. Рівень в-ендорфіну при цьому знижується, а саме цей механізм забезпечує швидкий регрес неврологічного дефіциту й активацію вегетативної сфери в умовах стресорного впливу та позитивно впливає на психоемоційний стан пацієнток.

Включення Інстенону до комплексної консервативної терапії хворих на СПКЯ в 72,1±5,5 % випадків забезпечувало позитивний клінічний результат лікування. Так, відновлення менструального циклу (його двофазність) відзначена у 30 (78,9±6,7 %) пацієнток основної групи, тобто в 2,4 рази частіше (р<0,05), ніж у групі порівняння - 12 (31,6±7,6 %), пацієнтки якої не приймали Інстенон. В основній групі вагітність настала у 63,3±8,9 % (19) жінок, які бажали завагітніти і тому приймали лікування, тоді як у групі порівняння ці показники становили 35,5±8,7 % (11 жінок). Індивідуальний аналіз показав, що в основній групі в 53,3±9,3 % (16) випадків вагітність закінчилася нормальними пологами і тільки у 6,7±4,6 % (2) – самовільним викиднем. У групі порівняння завагітніли тільки 11 жінок (35,5±8,7 %), з яких 2 (6,5±4,5 %) народили дітей, а у 9 (25,8±8,0 %) трапилось самовільне переривання вагітності.

Таким чином, вищевикладене дозволяє вважати виправданим, доцільним та перспективним включення Інстенону до комплексної консервативної терапії жінок, хворих на СПКЯ.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі подано нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної гінекології – підвищення ефективності відновлення репродуктивного здоров’я у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ).

На підставі вивчення і комплексної оцінки клінічних особливостей, ехоструктури яєчників, церебрального і внутрішньояєчникового кровотоку, психоемоційного статусу, гормонального гомеостазу і стану опіоїдної системи розроблений і впроваджений патогенетично обґрунтований метод корекції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції у жінок із СПКЯ. Використання цього методу засвідчило збільшення випадків настання вагітності у жінок із вказаною патологією.

1. За ретроспективним аналізом встановлено, що у жінок з СПКЯ спостерігається порушення менструального циклу у 78,8 %, безпліддя – у 70, % пацієнток, що розглядається як репродуктивна дисфукція. Ефективність відновлення репродуктивної функції при використанні традиційних консервативних методів лікування складає 23-61 %, а в групі кломіфен-резистентних пацієнток з проведенням хірургічної стимуляції овуляції – 42-73 %.

2. У хворих з СПКЯ має місце дисциркуляція в церебральному і яєчниковому кровотоках. Церебральний кровоток характеризується збільшенням індексу периферичного опору на 11,1 % (p<0,05) і пікової систолічної швидкості кровотоку на 6,7 % (p<0,05), а також зниженням максимальної кінцевої діастолічної швидкості кровотоку на 10,8% (p<0,05). Внутрішньояєчниковий кровоток відрізняється підвищенням індексу резистентності на 17,0 % (p<0,05), зниженням пульсаційного індексу на 45,9% (p<0,05) і підвищенням максимальної швидкості кровотоку на 42,4 % (p<0,05), які не змінюються протягом всього менструального циклу.

3. Психоемоційний стан пацієнток із СПКЯ характеризується збільшенням кількості випадків наявності високого ступеня стресу в 9,3 (р<0,01) і середнього ступеня стресу в 8,5 (р<0,01) разів, значним зниженням настрою - в 4,8 рази (р<0,01) і появою стану субдепресії і депресії у 11,8 % жінок.

4. Для пацієнток із СПКЯ характерна дисфункція гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової та опіоїдної систем (підвищення рівня в-ендорфіну в сироватці периферичної крові в 2,4 рази (p<0,05)). Підвищення рівня тестостерону корелює (r=0,71, p<0,05) з рівнем психоемоційної напруги, з кількістю антральних фолікулів (r=-0,53, p<0,05) і максимальною швидкістю кровотоку в стромальних артеріях яєчників (r=-0,53, p<0,05). Концентрація в-ендорфіну в сироватці крові залежить від рівня адренокортикотропного (r=-0,51, p<0,05), лютеїнізуючого (r=-0,51, p<0,05) і фолікулостимулюючого (r=-0,62, p<0,05) гормонів, естрадіолу (r=-0,46, p<0,05), кількості антральних фолікулів (r=-0,52, p<0,05), кінцевої діастолічної швидкості кровотоку (r=0,58, p<0,05), індексу резистентності (r=0,66, p<0,05), пульсаційного індексу (r=-0,49, p<0,05) внутрішньояєчникового кровотоку.

5. Впровадження розробленого методу корекції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції у пацієнток із СПКЯ порівняно з традиційним лікуванням нормалізує церебральний і вірогідно покращує яєчниковий кровоток, опосередковано приводить до нормалізації опіоїдного і покращення гормонального гомеостазу, збільшення частоти випадків нормалізації менструальної функції в 2,3 рази (p<0,01) і настання вагітності в 1,6 рази (p<0,05).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Жінкам із СПКЯ необхідно проводити транскраніальну допплерометрію судин головного мозку.

2. Жінкам із СПКЯ, які бажають відновити менструальний цикл, доцільно до комплексу загальноприйнятого лікування додатково призначати Інстенон по 1 таблетці тричі на день протягом 6 місяців.

3. Пацієнткам із СПКЯ, зацікавленим у настанні вагітності, до комплексу загальноприйнятого лікування зі стимуляцією овуляції доцільно додатково призначати Інстенон по 1 таблетці тричі на день протягом 6 місяців, а якщо вагітність не настала, то і далі використовувати Інстенон у тому самому дозуванні протягом ще 3-х місяців.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Супрун Е.С. Анализ качества жизни женщин репродуктивного возраста с синдромом поликистозных яичников // Український медичний альманах. – 2004. – № 2. – С. 156-158.

2. Супрун Е.С., Симрок В.В. Анализ психоэмоционального состояния девочек-подростков с синдромом поликистозных яичников // Буковинський медичний вісник. – 2004. – № 2. – С. 114-116 (Автором особисто проведене клінічне дослідження та статистична обробка матеріалів).

3. Сімрок В.В., Супрун К.С. Вміст в-ендорфіну у плазмі крові жінок із синдромом полікістозних яєчників // Здоровье женщины. – 2004. – № 4 (20). – С. 70-71 (Автором особисто проведена частина роботи щодо постановки лабораторних тестів, статистична обробка матеріалів).

4. Сімрок В.В, Сімрок Н.І., Супрун К.С. Кольорова допплерографічна діагностика синдрому полікістозних яєчників // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2005. – С. 613-615 (Автором особисто проведене клінічне дослідження, частина роботи щодо проведення ультрасонографічного обстеження).

5. Симрок В.В., Рубан Е.С. Оценка эффективности использования Инстенона в комплексной терапии пациенток с синдромом поликистозных яичников // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2006. – С. 617-619 (Автором особисто проведене клінічне дослідження, частина роботи щодо проведення лабораторних тестів, обробка матеріалів).

6. Симрок В.В., Рубан Е.С., Архипова Т.Е. Клинические аспекты гормонотерапии при синдроме поликистозных яичников // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – 2006. – Т. 142. – Часть 2. – С.187-188 (Автором особисто проведене клінічне дослідження, статистична обробка матеріалів).

7. Рубан Е.С. Уровень кортикотропина в плазме периферической крови пациенток с синдромом поликистозных яичников // Український медичний альманах. – 2007. – Т.10, № 2. – С.150-152.

8. Рубан К.С., Сімрок В.В. Особливості гормонального гомеостазу у жінок репродуктивного віку з синдромом полікістозних яєчників // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. – 2007. – № 14. – С.143-146 (Автором особисто проведене клінічне дослідження, частина роботи щодо проведення лабораторних тестів).

9. Рубан Е.С. Влияние Инстенона на психоэмоциональное состояние и качество жизни пациенток с СПКЯ / Проблеми екологічної та медичної генетики та клінічної імунології. – Київ-Луганськ-Харків, 2006. – Вип. 4-5 (73-74). – С. 234-240.

10. Рубан К.С., Сімрок В.В. Спосіб лікування синдрому полікістозних яєчників у жінок з вираженим гірсутизмом: Деклараційний патент на корисну модель 11876 МПК (2006) А61К 35/14 А61К 31/00; Опубл. Бюл. №1, 2006.

11. Симрок В.В., Супрун Е.С., Симрок Д.В. Роль соматической патологии пубертатного периода в генезе нарушений менструальной функции у женщин с синдромом поликистозных яичников // Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі: Матеріали конгресу педіатрів України. Київ, 7-9 жовтня 2003 р. – К., 2003. – С. 82-83 (Автором особисто проведене клінічне дослідження, вивчення анамнезу хворих).

12. Сімрок В.В., Сімрок Н.І., Супрун К.С. Ультразвуковий скринінг при синдромі полікістозних яєчників // Другий український конгрес фахівців з ультразвукової діагностики. – К., 2004. – С. 127-128 (Автором особисто проведене клінічне дослідження, статистична обробка матеріалів).

13. Симрок В.В., Чибисова И.В., Супрун Е.С. Влияние Инстенона на психоэмоциональное состояние больных с синдромом поликистозных яичников. Influence of Instenon on psychoemotional condition of patients with polycystic ovary syndrome // The events of the year in gynecology and obstetrics 1^st Euro-Asian Congress: Book of abstracts. Saint-Peterburg, 20-24 May, 2004. - Saint-Peterburg, 2004. - Vol. 2.- P. 45 (Автором особисто проведене клінічне дослідження).

14. Ruban K. Neurotropic therapy in treatment of polycystic ovary syndrome // Український медичний альманах. – 2006. – Т.9. – № 6. – С.198-199.

15. Симрок В.В., Рубан Е.С. Состояние эндорфинной системы у женщин с синдромом поликистозных яичников // Проблемы репродукции: М-лы первого международного конгресса по репродуктивной медицине. Москва, 08-12 июня 2006 г. – М., 2006. – С. 134-135 – М., 2006. – С. 134-135. (Автором особисто проведене клінічне дослідження).

АНОТАЦІЯ

Рубан К.С. Корекція репродуктивних порушень у жінок з синдромом полікістозних яєчників. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2008.

Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності відновлення репродуктивного здоров’я у жінок з синдромом полікістозних яєчників. На підставі обстеження 137 жінок репродуктивного віку з СПКЯ доведено, що порушення в церебральному та внутрішньояєчниковому кровотоках ведуть до підвищення рівня в-ендорфіну в сироватці периферичної крові пацієнток з СПКЯ, що, в свою чергу, погіршує психоемоційний стан пацієнток з СПКЯ і може бути одним із факторів порушення репродуктивного здоров’я при СПКЯ.

Показано, що застосування Інстенону в комплексній схемі корекції репродуктивних порушень при СПКЯ веде до нормалізації порушень в церебральному та внутрішньояєчниковому кровотоках, зниженню рівня в-ендорфіну в сироватці периферичної крові, а також покращує психоемоційний стан жінок з СПКЯ, що сприяє відновленню у них репродуктивного здоров’я.

Ключові слова: синдром полікістозних яєчників, безплідність, церебральний та внутрішньояєчниковий кровоток, в-ендорфін, репродуктивна функція.

АННОТАЦИЯ

Рубан Е.С. Коррекция репродуктивних нарушений у женщин с синдромом поликистозных яичников. – Рукопис.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. – Научно-исследовательский институт медицинских проблем семьи Донецкого национального медицинского университета им. М. Горького МОЗ Украины, Донецк, 2008.

Диссертационная работа посвящена решению одной из актуальных задач современной гинекологии – повышению эффективности восстановления репродуктивного здоровья женщин с синдромом поликистозных яичников. На основании изучения и комплексной оценки клинических особенностей, эхоструктуры яичников, церебрального и внутрияичникового кровотока, психоэмоционального статуса, гормонального гомеостаза и состояния опиоидной системы разработан и внедрен патогенетически обоснованный метод коррекции гипоталамо-гипофизарно-яичниковой дисфункции у женщин с СПКЯ с использованием препарата Инстенон.

Обследовано 137 женщин с синдромом поликистозных яичников, у которых посредством клинико-анамнестических методов, лабораторных (иммуноферментных, бактериологических, метода полимеразной цепной реакции), инструментальных (ультразвуковое исследование, триплексное сканирование с использованием цветового, энергетического допплеровского картирования и допплерометрии церебрального и внутрияичникового кровотока), методов психологического тестирования были дополнены данные о психоэмоциональном состоянии женщин с СПКЯ, установлен характер нарушений церебрального и внутрияичникового кровотока, что проявлялось в церебральном кровотоке увеличением индекса периферического сопротивления на 11,1 % (p<0,05) и пиковой систолической скорости кровотока на 6,7 % (p<0,05), а также снижением максимальной конечной диастолической скорости кровотока на 10,8 % (p<0,05).

Внутрияичниковый кровоток отличался повышением индекса резистентности на 17,0 % (p<0,05), снижением пульсационного индекса на 45,9 % (p<0,05) и возрастанием максимальной скорости кровотока на 42,4 % (p<0,05), которые не изменялись на протяжении всего менструального цикла.

На основании изучения уровня в-эндорфина в сыворотке периферической крови показано напряжение опиоидной системы, установлены взаимосвязи между показателями гормонального статуса, церебрального и внутрияичникового кровотока, эхоструктуры яичников, уровнем в-эндорфина и психоэмоционального напряжения, на основании которых усовершенствована схема патогенеза СПКЯ.

Психоэмоциональное состояние пациенток с СПКЯ характеризовалось увеличением количества случаев наличия высокой степени стресса в 9,3 (р<0,01) и средней степени стресса в 8,5 раза (р<0,01), значительного снижения настроения в 4,8 раза (р<0,01) и появления состояния субдепрессии и депрессии у 11,8 % женщин.

Патогенетически обоснована и разработана комплексная схема коррекции гипоталамо-гипофизарно-яичниковой дисфункции при СПКЯ. Оценена эффективность восстановления репродуктивного здоровья пациенток с СПКЯ в результате применения разработанной схемы.

Внедрение разработанного метода коррекции гипоталамо-гипофизарно-яичниковой дисфункции у пациенток с СПКЯ, по сравнению с традиционным лечением, нормализует церебральный и достоверно улучшает яичниковый кровоток, опосредованно приводит к нормализации опиоидного и улучшению гормонального гомеостаза, увеличению частоты случаев нормализации менструальной функции в 2,3 раза (p<0,01) и наступления беременности в 1,6 раза (p<0,05).

Ключевые слова: синдром поликистозных яичников, бесплодие, церебральный и внутрияичниковый кровоток, в-эндорфин, репродуктивная функция.

SUMMARY

Ruban K.S. Correction of reproductive disorders in women with polycystic ovary syndrome. – Manuscript.

The thesis for scientific degree of the medical sciences candidate in speciality 14.01.01 – obstetrics and gynecology. – Scientific Research Institute of family medical problems of Donetsk National Medical University named after M. Gorky, Donetsk, 2008.

The thesis is dedicated to the increasing effectiveness of reproductive health in women with polycystic ovary syndrome.

On the basis of investigation of 137 women with PCOS it was proved that disorders in cerebral and ovarian blood circulation could lead to increasing в-endorphin level in patients’ blood serum with PCOS, which in turn deteriorates women’ psycho-emotional state with PCOS and could be one of the factors influencing on development of disorders in reproductive system.

It was shown that usage of Instenon in complex treatment of reproductive disorders in patients with PCOS leads to normalization in cerebral and ovarian blood circulation, to reduction of в-endorphin level in blood serum, and also improves psycho-emotional state of women with PCOS, which assist in renewal of reproductive health.

Key words: polycystic ovary syndrome, infertility, cerebral and ovarian blood circulation, в-endorphin, reproductive function.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ТА ПОЗНАЧЕНЬ

Характеристики

Список файлов реферата