Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Вивчення біоелектричної активності головного мозку проводилося на
8-канальному електроенцефалографі "Біоскрипт" за допомогою фонової і реактивної ЕЕГ в екранованій кабіні. Електроенцефалограми оцінювали з урахуванням основних показників, характерних для нормальних і патологічних змін з використанням візуально-графічного аналізу відповідно з класифікацією Е.А. Жірмунської, В.С. Лосева (1984), а також за допомогою розробленої бальної системи оцінок функціональних характеристик мозку з формуванням інтегрального висновку (Нововведення, 2003).

Обстеження дітей за всіма дослідницькими методиками проводили до і після санаторно-курортного лікування. У частини дітей проведені дослідження до, в час і після однократної процедури грязьових аплікацій, хлоридних натрієвих, «перлинних», «спірулінових» ванн; віддалені результати вивчені через рік при повторному надходженні дитини в санаторій.

Аналіз отриманих даних проводився за допомогою методів описової статистики (Descriptive Statistics) пакету STATISTIKA for WINDOWS 6.0 (фірма StatSoft, США); використовувався варіаційний аналіз з визначенням статистичної значущості по критерію Стьюдента, кореляційний, дисперсійний, кластерний і факторний аналізи (метод головних компонент). Вибір математичних методів визначався постановою завдання у кожному конкретному випадку і відповідно вимогам до обробки медичних даних (О.Ю. Реброва, 2002).

На фоні санаторно-курортного режиму діти, які поступали з регіонів РНЗ, одержували традиційне лікування: 1 група – 45 дітей (грязьові аплікації); 2 група – 56 дітей (хлоридні натрієві ванни); 3 група – 68 дітей ("перлинні" ванни з аналогічними параметрами процедури); 4 група – 42 дитини, що отримували в літній період часу купання в морі по відповідних режимах і дозуваннях; 5 група – 149 дітей, які отримували плавання в басейні з хлоридною натрієвою водою.

Розроблені нові технології включали: питний режим, прийом ентеросорбенту у вигляді спіруліни і черезшкірного лазерного опромінення (апарат СМ «КОМБІ») – отримали діти, що постійно проживають в регіонах з радіонуклідним та токсичним забрудненням (40 і 77); електрофорез з колоїдним дрібнодисперсним препаратом сульфідно-мулової грязі (82) і з розчином сульфідно-мулової грязі «Пелозоль» на міжлопаткову область (28); мікроводорость Spirulina platensis у вигляді пігулок всередину (44) і спірулінові ванни (18); вітамінізований препарат "Піковіт" (45); методику групової психокорекції (75 дітей з регіонів РНЗ).

Дітям, постраждалим від ПК і АК, була проведена комплексна програма психокорекції, яка включала спеціально складені групові заняття, музико- і аромотерапію на основі використання ефірних олій Криму (ефірна олія шавлії і лаванди).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Аналіз досліджень, проведених в порівнянні з показниками у дітей з екологічно сприятливих регіонів, дозволив уточнити у дітей, які постійно проживають в регіонах з радіонуклідним і токсичним забрудненням особливості клінічних проявів, фізичного розвитку, стану периферичної крові, біохімічних і радіоімунологічних показників, центральної, вегетативної нервової, ендокринної, імунної, серцево-судинної систем, психічного статусу, характеру проявів ряду хронічних захворювань.

Доведено, що для дітей, які постійно проживають в екологічно несприятливих регіонах, загальним показником неблагополуччя є так звані “фонові“ або «пограничні» стани з різним ступенем вираженості клінічних, психологічних проявів і ослаблення захисних і адаптаційно-компенсаторних властивостей організму. Так, супутні захворювання у дітей з регіонів РНЗ склали 679(71,3%) випадків, у дітей групи порівняння – 163(51,9%) і представлені були переважно вегето-судинною дисфункцією (відповідно 34,2% і 22,0%), дифузним збільшенням щитовидної залози (38,4% і 15,1%), що в 1,6 і 2,5 рази частіше в порівнянні з дітьми контрольної групи. Дітей з наявністю 3-х і більше супутніх захворювань в групі з регіонів РНЗ було в 1,3 рази більше в порівнянні з цим показником у дітей КГ; частіше (в 1,2 рази) зустрічалися імунні дисфункції і метеолабільність (1,1).

Визначені особливості перебігу періоду адаптації у дітей з регіонів РНЗ - в 2,0 рази частіше реєструвався несприятливий тип; кількість захворілих в період перебування в санаторії перевищувала рівень захворілих серед дітей КГ в 1,9 рази (21,0% і 11,0%). Причому, частіше хворіли діти в I-ій декаді – 11,2% проти 7,8%, в II-ій декаді – 6,4% проти 1,2% і в III-ій декаді – 3,4% проти 1,9% (в порівнянні з дітьми з екологічно сприятливих регіонів). Це передбачає проведення профілактичних заходів, а при необхідності - лікування дітей в умовах первинної ланки охорони здоров'я.

Аналіз скарг і провідних синдромів дозволив встановити в 1,2 рази частіше переважання у дітей з ХТ, РБ і СХ проявів астенізації, що підтверджують поліморфні порушення діяльності нервової, серцево-судинної системи і психічної сфери – мигренєподібні головні болі, підвищена стомлюваність, диспептичні розлади, нудота, болі в животі, кардіалгії, апатія. Частота зазначених синдромів була більш виражена у дітей з регіонів РНЗ в порівнянні з дітьми з екологічно сприятливих регіонів – в 1,7-2,4 рази. Така ж закономірність виявлена при вивченні стану здоров'я дітей обох груп залежно від основного захворювання. Найбільш часто ці клінічні синдроми виявлялися у дітей з хронічним тонзилітом, рідше – при сколіотичній хворобі.

Виявлено також, що діти з регіонів РНЗ більшою мірою мають низький і дисгармонійний фізичний розвиток в порівнянні з дітьми з екологічно сприятливих регіонів (57,9% проти 46,0%), що вказує на більш низький рівень здоров'я цієї категорії дітей. Переважна кількість дівчаток з дисгармонійним фізичним розвитком серед дітей з регіонів РНЗ, більш раннє статеве дозрівання обумовлювало необхідність диференційованого підходу до складання алгоритму санаторно-курортного лікування. Аналогічні результати диспропорційного фізичного розвитку дітей, постраждалих в результаті Чорнобильської катастрофи, реєструвалися і іншими авторами (Л.П. Арабская, Ю.Г. Антипкин, 2006].

Дослідження адаптаційних реакцій по Л.Х. Гаркаві дозволило зробити висновок про те, що для цих дітей більшою мірою (56,4%) був характерний низький рівень реакцій, що перебігають з напругою, особливо виражений у хворих з РБ і ХТ (реакції переактивації і стресу відповідно у 26,8% і 19,3% хворих з РБ і 47,7% і 22,1 хворих з ХТ). Хворі з екологічно сприятливих регіонів також розподілялися на групи з низьким і високим рівнем реактивності, але дітей з гармонійними реакціями було в 1,6 рази більше, ніж у дітей з регіонів РНЗ. Аналогічні дані, що свідчать про зниження адаптаційно-компенсаторного резерву дітей в групі з регіонів РНЗ, опубліковані і іншими авторами (З. М. Саранча, 2001).

При дії на дитячий організм несприятливих зовнішніх і внутрішніх чинників виникають порушення рівноваги функціонування ВНС з переважаючим впливом того чи іншого відділу, що при тривалому існуванні приводить до виникнення соматичної патології. В групі з регіонів РНЗ у дітей зі всіма захворюваннями (ХТК, ХТД, РБ і СХ) в більшому відсотку випадків виявлений симпатикотонічний тип реагування ВНС в порівнянні з аналогічними групами дітей з екологічно сприятливих регіонів (відповідно в 1,8; 2,3; 1,5; 1,3 рази, p<0,05), що може свідчити про більшу напругу регулюючих систем дитячого організму, які знаходяться в більш несприятливих умовах. Це підтверджувалося тим, що більше 1/3 дітей знаходилися в умовах підвищеної активності адаптаційних можливостей серцево-судинної системи: показники пульсу і артеріального тиску у 30,6%-38,9% дітей перевищували вікову норму, що в середньому в 1,5 рази більше, ніж в аналогічних групах дітей з екологічно сприятливих регіонів.

Про це ж свідчили дані КІГ, отримані у обстежених хворих (з ХТК, ХТД, РБ і СХ), у яких було визначено перевищення кількості дітей з ІН більше 90 у.о. в порівнянні з аналогічними групами з екологічно сприятливих регіонів (в 1,6; 2,0; 1,6 і в 1,4 рази, р<0,05). Такі величини інтегрального показника регуляторних систем вказують на їх напругу за рахунок переважної активації симпатичного відділу ВНС. В групі з регіонів РНЗ частіше (більше половини – від 51,2% до 67,6% випадків) зустрічалися діти з ГС типом ВР і ці показники в 1,2; 1,6; 1,5 і в 1,4 рази були більші, ніж відповідно у хворих з ХТК, ХТД, РБ і СБ з екологічно сприятливих регіонів. Ці зміни, безумовно, відображають наявність центрального контуру стимулювання, що може привести не тільки до зриву адаптаційно-компенсаторних механізмів, але і до загострення основного або появи інтеркурентного захворювання. Значне збільшення ІН в ортоположенні, за рахунок підвищення активності симпатичного і пригнічення парасимпатичного відділів ВНС, свідчить про перенапруження адаптивних можливостей організму і виникнення синдрому дезадаптації.

Інкорпорація радіонуклідів, у тому числі довгоживучих, а також дія зовнішнього хронічного опромінювання в малих дозах, є достатньо потужними чинниками впливу на регуляторно-біохімічні процеси, у тому числі на стан симпатоадреналової системи (Н.Н. Омельянюк, А.Н. Аринчин, 2001). В групі з регіонів РНЗ кількість дітей з нормальними показниками адреналіну, норадреналіну, диоксифенілаланіну і дофаміну було статистично значимо (р<0,05) нижче, ніж в аналогічних групах з екологічно сприятливих регіонів. В цих же групах також реєструвалося більша кількість дітей з підвищеним вмістом адреналіну (відповідно в 1,9; 2,1; 5,6 і в 3,1 рази у хворих з ХТК, ХТД, РБ і СХ); зниженими (в порівнянні з віковою нормою) показниками норадреналіну і диоксифенілаланину. Виявлені зміни метаболізму катехоламінів (підвищений вміст адреналіну, знижений вміст норадреналіну) у дітей з регіонів РНЗ можуть свідчити про більш несприятливі умови, що впливають на дітей, які тривало проживають в регіонах з нерівномірним іонізуючим випромінюванням.

За наслідками психологічного тестування більш ніж у половини дітей з регіонів РНЗ був встановлений високий і гранично високий показник фонової тривожності. При аналізі явної тривожності, яка в значній мірі обумовлена і високо корелювала з вегетативним забезпеченням, показник тривожності у дітей з регіонів РНЗ склав 22,3±0,73, у дітей з екологічно сприятливих регіонів – 16,9±1,02 (р<0,01). Реєструвалися достовірні відмінності показників явної тривожності у хлопчиків і дівчаток з регіонів РНЗ: у хлопчиків він склав 19,5±1,07, у дівчаток – 24,1±0,92 (р<0,01). При подальшому аналізі групи дітей з високою тривожністю була виділена підгрупа, яка склала 35,1% від загального числа дітей з регіонів РНЗ. Ці діти відрізнялися високими показниками актуальної тривожності, були віднесені до групи "ризику" з можливістю несприятливої адаптації. Саме тривожність в значній мірі визначала соціально-психологічну дезадаптованість дітей, в клінічних еквівалентах вона розглядалася як переважання явищ тривожного регістру. Виявлені показники тривожності були близькими з показниками кількості страхів, в яких знаходив реалізацію стан актуальної тривожності. Якщо для хлопчиків число страхів складало 10,3±1,06, що трохи перевищувало аналогічний показник у хлопчиків з екологічно благополучних регіонів, то для дівчаток цей показник складав 18,3±1,22 (р<0,001). В структурі найбільш значущими для цих дітей був страх радіації – у 69,1% дівчаток і у 62,3% хлопчиків. Тривале перебування в стані тривоги і страху стресогенної природи призвело до значного підйому показників невротичного регістру: астенізації, соматизації і “іпохондрії” дітей, що проживають постійно на територіях з РНЗ або токсичним забрудненням. При клініко-психологічному обстеженні із застосуванням формалізованого опитувальника у дітей, що поступили на санаторно-курортне лікування з регіонів РНЗ, було встановлено: дратівливість у 72,0%; немотивована зміна настрою – 47,9%; проблеми сну і засипання – 63,1%; образливість – 47,9%; запаморочення – 52,1%; моторна гіперактивність – 50,0%; скарги на труднощі концентрації уваги – 64,1 %; немотивована поведінка – 58,9%. Діти відмічали у себе неблагополуччя фізичного здоров'я. В цілому у дітей, що постійно проживають в регіонах з РНЗ, стан "емоційна нестабільність - висока тривожність" є диференційно-діагностичним критерієм і одночасно першочерговою "мішенню" психокоректувальної роботи (В.І. Лисенко, 1996, 2005).

Зміни периферичної крові торкалися не тільки кількісних показників основних форменних елементів, але й свідчили про імунологічні і гематологічні порушення стану – гіпоксемію, гіперкапнію, метаболічний ацидоз, мікроцитоз. У дітей обох груп спостерігалося зниження кількості в периферичній крові Т-лімфоцитів (CD3+), Т-хелперів (CD4+), супресорів (CD8+) і В-лімфоцитів (CD20+) різного ступеня вираженості. Серед дітей із регіонів РНЗ до початку лікування було встановлено як зниження показників імунного статусу у 21,1% дітей до рівня компенсованого вторинного імунодефіцитного стану 1 ступеня (зниження основних субпопуляцій CD3+ і CD22+ лімфоцитів в межах 15-30% від середніх нормальних величин), так і дисбаланс субпопуляцій Т-хелперів і Т-супресорів у бік явної тенденції до підвищення CD8+ клітин. Останні є цитотоксичними лімфоцитами і виконують важливу роль по елімінації з організму чужорідних клітин.

Різноспрямований характер порушень в показниках Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій, В-лімфоцитів (CD20+) до певної міри свідчив про особливості функціонування імунної системи у дітей пубертатного періоду і характеру основного захворювання, а також умов проживання. Так, у дітей з регіонів РНЗ, зниження Т-лімфоцитів було більш виражене в порівнянні з дітьми з екологічно сприятливих регіонів при ХТД і СХ в 1,5 рази, Т-хелперів – при СХ в 2,0 рази, Т-супрессорів при РБ і B-лимфоцитів в периферичній крові у хворих на сколіоз з регіонів РНЗ в порівнянні з дітьми з екологічно сприятливих регіонів перевищувало рівень зниження в 2,9 рази. При порівнянні лабораторних показників з клінічними даними підтверджувалася наявність у спостережуваних дітей резидуальних явищ недавно перенесених або неповних ремісій загострень основних захворювань.

При такому стані імунної системи в організмі дітей створюється ситуація для персистенції агентів – вірусної і бактерійної природи, а також можливий розвиток або посилення наявних аутоіммунних процесів. Отримані нами результати узгоджуються з даними, описаними іншими авторами, які підтверджують кількісні і якісні порушення клітинного і гуморального імунітету у дітей, постраждалих в результаті радіонуклідного забруднення та інших токсичних впливів (М.М. Каладзе, 1996; В.С. Масюк, 2003; А.А. Чумак, 2006).

Аналіз показників стану тиреоідно-гіпофізарної системи у дітей, що постійно проживають в регіонах з РНЗ, залежно від наявності у них дифузного збільшення щитовидної залози дозволив визначити достовірне зниження тиреоідних гормонів та компенсаторне збільшення тиреотропного гормону і кортизолу. Необхідно відзначити, що в групі з регіонів РНЗ, аналогічна картина спостерігалася і у дітей без збільшення щитовидної залози, що свідчить про несприятливий вплив на стан ендокринної системи тривалого нерівномірного радіонуклідного забруднення.

У хворих на сколіоз встановлено зниження вмісту кальцію (93,8%), фосфору і деяке збільшення (в порівнянні з віковою нормою) вмісту лужної фосфатази в крові у 55,6% дітей, що може свідчити про зміну мінералізації кісткової тканини у цих дітей. При аналізі показників обміну органічних компонентів сполучної тканини у дітей з СХ було встановлено підвищення виділення оксипроліну з сечею (82,1% випадків), глікозаміногліканів (70,7%). Біохімічні показники крові дітей старшого (пубертатного) віку дещо відрізнялися і були більше змінені (в порівнянні з віковими) від аналогічних показників дітей молодшого віку (до появи ознак статевого дозрівання). Як відомо, при появі перших ознак статевого дозрівання швидкість прогресування СХ збільшується в 2-5 разів (І.І. Кон з співавт., 1984).

Виявлені зміни у хворих на сколіоз з регіонів РНЗ є підставою для включення в комплексне санаторно-курортне лікування дієти з курсами ентеросорбції, вітамінно-мінеральних комплексів, що може сприяти позитивному впливу на обмінні процеси і мінералізацію кісткової тканини, має важливе значення для зменшення прогресування сколіотичної деформації, особливо для дітей, що проживають в регіонах з РНЗ або іншим антропогенним забрудненням.

стан нервової системи, разом з ендокринною і імунною, відіграє ведучу роль у формуванні відповідних реакцій на дію будь-яких ушкоджуючих чинників, як короткої, так і тривалої дії, визначає стан адаптаційно-компенсаторних механізмів дитячого організму. Функціональний стан центральної нервової системи є певним маркером несприятливої нерівномірної іонізуючої дії у дітей, що постійно проживають в регіонах з РНЗ.

Найбільш характерними змінами електроенцефалографії для групи дітей з регіонів РНЗ було пониження адаптивних можливостей мозку як в діапазоні допустимих вікових відхилень, так і у вигляді їх істотного зниження, що набуває характеру патологічних форм активності. В порівняльній групі дітей з екологічно сприятливих регіонів, за наявності однакових тенденцій характеристики біоелектричної активності головного мозку, процеси вікового дозрівання і диференціювання областей мозку виявлялися більш чітко.

Проведений аналіз нейрофізіологічних показників залежно від віку і наявності вегетативних дисфункцій показав, що у дітей з ВД в 59,7±8,8% випадків були виявлені відхилення, що в значній мірі (в 3,8 раз) перевищує кількість таких дітей в групі без вегетативних дисфункцій (відмінності статистично значимі, р<0,01). У дітей в період статевого дозрівання група “динамічного нагляду” значно (в 1,8 рази) збільшується за рахунок зменшення “прогностично сприятливої” групи (р<0,05) і збільшується кількість дітей з вираженими нейрофізіологічними змінами (18,7±6,8% і 13,6±5,2% відповідно в групі старшого і молодшого шкільного віку). Це свідчило про те, що діти в період статевого дозрівання є більш уразливими, що обумовлює для них більш щадний підхід до призначення курортних чинників. Однією з характерних особливостей обстежених дітей з регіонів РНЗ було зниження у них гомеостатичної стійкості мозку (ГСМ) під впливом гіпервентиляційного навантаження. Істотне зниження ГСМ, спостережуване в 27,6±5,13% випадків, виявлялося вираженим посиленням дельта-активності, пониженням порогу судомної готовності або появою судомної активності мозку. В групі порівняння таких дітей було 11,1±6,0%, що в 2,5 рази менше (р<0,05). Для 32,8±5,3% дітей основної групи характерним було зниження рівня компенсаторних можливостей мозку, яке виявлялося появою і вираженим посиленням патологічної активності під дією гіпервентиляції у вигляді множинних гострих хвиль і комплексів: «гостра – повільна хвиля» в потиличних відділах півкуль. Такий характер БА активності був обумовлений структурно-функціональними порушеннями на рівні коркових нейронів (Л.Р. Зенков, М.А. Ронкин, 1991), що також сприяє пониженню адаптивних можливостей мозку.

Аналіз реоенцефалографічних даних в групі з регіонів РНЗ дозволив виявити зменшення (в 1,6 рази) кількості дітей з нормальними показниками церебральної гемодинаміки у вертебро-базилярному басейні і в 2,5 рази було збільшення кількості дітей з вираженими змінами мозкового кровообігу, які обумовлені зміною тонусу судин артеріальної і венозної систем.

Для інтегральної оцінки вихідного функціонального стану дитини, яка прибула з регіонів РНЗ, проведена поліграфія з одночасною реєстрацією електрофізіологічних параметрів різних систем (реограма, електроенцефалограма, ЕКГ, пневмограма) і визначений ступінь синхронізації їх діяльності з метою виявлення наявних порушень здоров'я, резерву адаптаційних і компенсаторних сил організму, особливостей реагування на зовнішні подразники для можливої, адекватно підібраної дії курортними і преформованими лікувальними чинниками. Визначення інтегральної величини виявило у 44,2% дітей із регіонів РНЗ низький рівень адаптаційних можливостей, що дозволило виділити їх в групу "ризику", яка вимагає не тільки щадного підходу, але і застосування спеціальних коригувальних засобів.

Накопичений досвід нагляду за станом систем, що вивчаються у дітей, постраждалих від НС, подальший кластерний і факторний аналіз отриманих результатів, показали значущу інформативність показників гемограми, оцінки стану кардіореспіраторної системи, неврологічного і психічного статусів, клінічних проявів імунної дисфункції, стану щитовидної залози. Наявність дітей з різними змінами вищеозначених показників виявилося підґрунтям їх розподілу на три групи за допомогою кластерного аналізу, а саме алгоритму методу К середніх (таблиця).

В результаті статистичної обробки формалізованих багатокомпонетних даних було одержано три різні кластери. Ці кластери або групи умовно позначили: 1 кластер – як «прогностично сприятливу» групу, діти якої не мають значних або патологічних відхилень в стані здоров’я; 2 – групу «динамічного нагляду», діти якої мали відхилення і при динамічному нагляді вони або нормалізувалися (в цьому випадку дитину відносили в групу «прогностично сприятливу») або носили стійкий, перехідний в патологічний, характер, що дозволяло віднести дитину в 3-ю групу «ризику».

Таблиця

Результати інтегральної оцінки адаптаційно-компенсаторного рівня у дітей при різних захворюваннях з регіонів РНЗ і екологічно сприятливих регіонів, проведеної за допомогою кластерного аналізу (М±m)

Примітка:1- «прогностично сприятлива»; 2 – «динамічного нагляду»; 3 – група «ризику»; n1-кількість дітей з регіонів РНЗ; n2- кількість дітей в групі порівняння

У групі з регіонів РНЗ в 42,3% випадків виявлені діти, яких віднесли в групу «ризику», тоді як в групі з екологічно сприятливих регіонів таких дітей виявлено в 1,4 рази менше (30,8%, р<0,05). В цій групі більше було дітей, які були віднесені до «прогностично сприятливої» групи і значно більше було дітей групи «динамічного нагляду». Наявність в групі з екологічно сприятливих регіонів дітей групи «ризику»пояснюється, в першу чергу, зміною стану здоров'я за рахунок наявності хронічних захворювань і порушень в кістково-м’язової системі (ХТ, РБ, СХ).

Використання адекватних клініко-функціональних і психологічних методів дослідження у дітей, постраждалих від ПК і АК, дозволило встановити, що вегетативні розлади (визначенні за спеціальними таблицями оцінки вихідного вегетативного тонусу) були у 84,6% постраждалих від урагану, у 78,4% постраждалих від повені, у 67,9% дітей з регіону вибухів боєприпасів і у 94,5% дітей, постраждалих від масового трагічного зіткнення. Встановлені високі рівні інтегрального показника регуляторних систем ІН -61,5%, 38,9%, 45,6% і 65,1% відповідно; наявність гіперсимпатикотонічного типу вегетативної регуляції - 30,8%, 34,5%, 41,2% і 45,0%. Виявлено, що за показником Л.Х. Гаркаві 69,3% постраждалих від урагану, 38,8% - від повені, 32,8% - з Ново-Богданівки і 95,0% дітей з Червонограду знаходилися в стані підвищеної активації адаптивних систем або стресу. Встановлено, що для 57%, 59%, 53,8% і 68% дітей вищезгаданих груп, був характерним високий рівень емоційної лабільності (нейротизму), високий рівень тривожності - 19%, 26%, 21% і 37% і страхів (92%, 90%, 87% і 89% відповідно).

Вивчення поєднаних змін психоемоційного і соматичного статусу постраждалих від різних надзвичайних ситуацій ПК і АК дозволили виділити серед них групу дітей з синдромом «психовегетативної напруги» (відповідно 61,5%, 48,3%, 48,3% і 65,0%). У цих дітей змінений психоемоційний стан (наявність високих показників емоційної лабільності, тривожності, страхів) поєднувався з підвищеною або з пониженою напругою регуляторних систем (за інтегральним показником індексу напруги), що мало істотне значення для вибору психокорегуючих, курортних лікувальних факторів і складання комплексу санаторно-курортного лікування в цілому (Рис. 1).

Проведені дослідження і подальший факторний аналіз отриманих показників функціонування різних систем (регулюючих і виконуючих) дозволили оцінити стан адаптаційно-компенсаторних механізмів дітей, постраждалих від різних НС, що має значення для диференційованого призначення основних лікувальних природних і преформованих фізичних факторів цієї категорії дітей.

так, у дітей з регіонів РНЗ було виділено 15 основних факторів, які в сукупності складали 92% загальної дисперсії, у дітей, постраждалих від ПК виділено 9 факторів, що становлять 84,8% дисперсії, а у дітей, постраждалих від АК виділених факторів було менше всього – 5 із 100% внеском в загальну дисперсію, що може свідчити про більш поліморфні зміни у постійно проживаючих в регіонах з радіонуклідним або токсичним забрудненням на відміну від дітей, постраждалих від ПК і АК. Розглянута внутрішня структура одержаної статистичної сукупності, були виділені головні компоненти для всіх груп дітей, постраждалих від різних НС, які характеризувалися певними кореляційними взаємозв’язками між ними і ознаками, що вивчаються.

Наявність дітей групи "ризику", які мають певні відхилення в стані соматичного і психічного здоров'я, є підставою для більш глибокого вивчення впливу на організм постраждалих дітей основних курортних факторів. Проведеним дослідженням впливу грязьових аплікацій, бальнеологічних процедур (мінеральні ванни, купання в басейні і морі) на стан показників, що вивчалися, встановлені певні особливості відповідних реакцій. Однократна процедура грязьових аплікацій, «перлинних» і хлоридних натрієвих ванн мала активуючий вплив з підвищенням тонусу симпатичного відділу ВНС. В періоді післядії грязьових аплікацій і ванн у дітей із зон РНЗ реєструвалося підвищення тонусу парасимпатичного відділу - ІН знижувався, але був вище, ніж до процедури. У дітей з екологічно сприятливих регіонів ІН також знижувався в періоді післядії, але був нижче, ніж до процедури, що може свідчити про адекватну фізіологічну реакцію на грязьову і водну процедури при м'якій регулюючій дії на адаптаційно-компенсаторні механізми і вегетативну регуляцію в період їх проведення. В порівнянні з дітьми КГ, відповідні реакції ВНС у дітей з регіонів РНЗ при застосуванні курортних бальнеогрязьових процедур (як однократного, так і курсового), хоча і носили закономірний фазний характер, рівень відповіді був більш вираженим, значно розтягнутим в часі.

Аналіз даних у дітей, які були під наглядом (ХТК, ХТД, РБ, СХ) і які мали супутні захворювання, як з регіонів РНЗ, так і з екологічно сприятливих регіонів дозволив встановити, що у всіх дітей відбуваються однонаправлені зміни, але різною мірою виражені. В процедурі ГА, ПВ і ХНВ відбувалася достовірне підвищення тонусу симпатичного відділу. В періоді післядії спостерігалося підвищення тонусу парасимпатичного відділу ВНС, що є адекватною реакцією на отриману процедуру. Вираженість позитивної дії бальнеогрязьових процедур залежала від вихідного вегетативного тонусу (найадекватнішою, добре вираженою була реакція у дітей з нормальним і ваготонічним типом ВНС на прийом ГА, ПВ; у дітей з активністю симпатичного відділу ВНС найадекватнішою була реакція на прийом ХНВ, лікувального плавання в басейні і купань в морі); віку дитини (у дітей старшого шкільного віку зміни носили більш виражений характер), наявності супутніх захворювань (у хворих з ХТ і ДЗЩЗ, з підвищенням тонусу симпатичного відділу ВНС частіше спостерігалася небажана динаміка).

Для об’єктивізації результатів санаторно-курортного лікування запропонована методика бальної оцінки стану здоров'я дітей, які поступили на санаторно-курортний етап, його зміни під впливом лікування по динаміці інформативних клінічних, функціональних і лабораторних показників.

Загальноприйняте комплексне санаторно-курортне лікування мало позитивний вплив на дітей обох груп. Ефективність лікування в групі дітей з регіонів РНЗ склала 77,8%, у хворих з екологічно благополучних регіонів - 84,9%.

Після лікування у всіх трьох групах («прогностично сприятливої», «динамічного нагляду» і «ризику») ОГ і КГ відбулося зменшення величини кластеру, що свідчило про сприятливу динаміку (рис. 2).

При цьому, на більш значущому зменшенні наголошено в третьому кластері, у дітей групи «ризику», кількість яких значно зменшилася як в основній з 42,3% до і 31,1% після лікування, так і в порівняльній групі 30,8% і 19,9%, (р<0,05) відповідно.

Ефективність комплексного санаторно-курортного лікування залежала від особливостей стану здоров'я і наявності обтяжуючого фону у вигляді відхилень клініко-лабораторних, функціональних і показників психоемоційного стану дітей, що постійно проживають в регіонах з РНЗ, які обумовлюють випадки недостатньо позитивної дії лікувальних чинників, що є підставою для розробки диференційованих показань призначення загальноприйнятих і пропозиції нових медичних комплексних технологій.

В основу розробки диференційованого призначення існуючих і використання нових методик різних по інтенсивності і механізму дії лікувальних чинників був покладений підхід, запропонований В.П. Лисенюком (1999) з багаторівневою дією («фізичною», «інформаційною», «хімічною») на саногенетичні процеси, доповнений І.З. Самосюком (2007) клімато- і бальнеолікуванням. До «фізичної» дії відносяться фізіотерапевтичні впливи, до «хімічної» – еферентні впливи і використання різних біологічно активних добавок і вітамінізованих препаратів, до “інформаційної” – групова психокорекція та індивідуальна психотерапія.

Відповідно до цього підходу були розроблені методики по еферентній, антиоксидантній і імунокоригувальній терапії (комбіноване використання посиленого водного режиму, ентеросорбентів природного походження - синьо-зеленої морської водорості “Spirulina platensis” і надвенної лазерної терапії; вітамінізованого препарату «Піковіт»); вдосконалені методики фізіотерапевтичного впливу за допомогою розроблених в інституті препаратів з натуральної мулової сульфідної грязі (електрофорез з колоїдним дрібнодисперсним грязьовим препаратом і його рідкою частиною «Пелозоль»; «спірулінові» ванни); методику групової психокорекції.

Оцінюючи за допомогою бальної системи результати комплексного санаторно-курортного лікування із включенням розроблених методик комбінованого використання природних, преформованих фізичних факторів і психокоригувальної терапії була встановлена більш висока ефективність (88,7%-92,1%).

Оцінка стану здоров'я після проведеного повторно санаторно-курортного лікування дітей, постраждалих від техногенних катастроф свідчила про достатньо високу (89,5%) ефективність і необхідність проведення повторних курсів.

Результати проведених досліджень дозволили розробити комплексну медико-психологічну програму медичної реабілітації постраждалих від надзвичайних ситуацій дітей і запропонувати її для практичного впровадження.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та досягнено нове вирішення актуальної проблеми сучасної медицини – реабілітації дітей, постраждалих від різних надзвичайних ситуацій на підставі обгрунтування і розробці комплексної медико-психологічної програми, впровадження якої в практичну охорону здоров’я дозволяє істотно підвищити ефективність санаторно-курортного етапу медичної реабілітації.

1. Встановлено, що загальним показником неблагополуччя здоров'я дітей, які постраждали від різних надзвичайних ситуацій як в соматичному, так і в психологічному плані, є так звані “фонові“ стани з різним ступенем вираженості змін адаптаційно-компенсаторних механізмів (22,1%-47,7%), психічної (35,1%) і соматичної (від 47,9% до 72,0%) компоненти фізіологічної тривоги, збільшення кількості (57,9%) дітей з дисгармонічним фізичним розвитком.

2. Виявлені певні клінічні особливості перебігу хронічного тонзиліту, рецидивуючого бронхіту, сколіотичної хвороби у дітей, постійно проживаючих в екологічно несприятливих регіонах з радіонуклідним, токсичним забрудненням: наявність біомаркерів радіаційного ураження у вигляді відносного лімфо- і лейкоцитозу, еозинофілії, дисбалансу клітинного і гуморального імунітету, підвищення напруги регуляторних систем з переважанням активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи, зміна деяких гомеостатичних, нейрофізіологічних показників, наявність більше 3-х супутніх захворювань - 71,3%, вегетативних - 34,2%, імунних дисфункцій - 56,3%, дифузного збільшення щитовидної залози - 38,4%, зміни психоемоційного статусу - 59,9%.

3. Серед дітей, постраждалих від техногенних катастроф, за допомогою кластерного аналізу виділено три групи: «прогностично сприятлива» - 12,5%, "динамічного нагляду" - 45,2% і група "ризику" - 42,3% для корекції алгоритму санаторно-курортного лікування та індивідуального призначення природних і фізичних факторів, еферентної терапії, проведення спеціальних психокоригувальних заходів.

4. Для дітей, постраждалих від гострого стресу в результаті природних і антропогенних надзвичайних ситуацій, притаманні високий рівень емоційної лабільності - нейротизму, тривожності, страхів - до 90,0% та високі рівні індексу напруги – інтегрального показника (65,1%), наявність гіперсимпатикотонічного типу вегетативної регуляції (34,5%). в стані підвищеної активації адаптаційно-компенсаторних систем або стресу знаходилися 53,9% дітей.

5. Дослідження, які проведенні по вивченню психоемоційного і соматичного статусу у дітей, постраждалих від надзвичайних ситуацій природного і антропогенного характеру,, визначення за допомогою факторного аналізу їх внутрішньої структури дозволили виділити 55,8% дітей із синдромом «психовегетативної напруги», що має істотне значення для вибору алгоритму санаторно-курортного лікування, в першу чергу проведення психологічної корекції з подальшим визначенням курортних лікувальних факторів.

6. Однократна процедура грязьових аплікацій, «перлинних», хлоридних натрієвих ванн приводила до підвищення тонусу симпатичного відділу ВНС з подальшою зміною фази в періоді найближчої післядії – активності парасимпатичного відділу, що являється адекватною реакцією на лікувальні процедури. Ступінь вираженості позитивної дії бальнеогрязьових процедур залежала від вихідного вегетативного тонусу, віку дитини, наявності супутніх захворювань і обумовлює диференційований підхід до призначення бальнеогрязьових процедур даним дітям.

7. Для об’єктивізації оцінки результатів медичної реабілітації запропонована методика кількісної, бальної оцінки стану здоров'я і його змін під впливом лікування дітей, які прибули на санаторно-курортний етап за динамікою інформативних клінічних, функціональних і лабораторних показників, що дозволило встановити ефективність від 74,2% до 86,8%. проведеної реабілітації у дітей з регіонів РНЗ з використанням загальноприйнятих курортних факторів

8. Розроблені методики по еферентній, антиоксидантній і імунокоригуючій терапії, вдосконалені методики фізіотерапевтичного впливу раніш розроблених препаратів натуральної сульфідної мулової грязі; «спірулінові» ванни; групової психокоригуючої терапії, які дозволили отримати більш високу ефективність санаторно-курортного лікування - 88,7% до 92,1%.

9. Повторне санаторно-курортне лікування дітей, постраждалих від техногенних катастроф сприяло подальшому поліпшенню клініко-лабораторних і функціональних показників (зростанню гемоглобіну, підвищенню вмісту сегментоядерних лейкоцитів, зменшенню еозинофілії, нормалізації імунологічних показників); достовірному зменшенню показників стомлюваності і дратівливості в порівнянні з першим спостереженням, підвищенню показників інтересу, поліпшенню комфортності, що в цілому визначило достатньо високу ефективність санаторно-курортної реабілітації (89,5%).

10. Для дітей, постраждалих від техногенних, природних і антропогенних надзвичайних ситуацій, розроблена програма комплексної медико-психологічної реабілітації, в основу якої покладений диференційований підхід у виборі алгоритму санаторно-курортного лікування залежно від характеристики основного ушкоджуючого фактору надзвичайної ситуації, наявності гострого або хронічного стресу.

Практичні рекомендації

1. Для інтегральної оцінки здоров'я дітей, які тривало проживають в екологічно несприятливих регіонах і знаходяться в умовах хронічного стресу, необхідно використовувати мінімальний об’єм обстежень, в першу чергу, оцінювати адаптаційно-компенсаторні реакції, показники неврологічного (вегетативного тонусу, реактивності) і психоемоційного (визначення рівнів нейротизму, тривожності, страхів) статусів, стану щитовидної залози (розміру і функції), клінічних проявів і анамнестичних ознак імунних дисфункцій, що дозволяє віднести дитину в одну із трьох груп: «прогностично сприятливу», «динамічного нагляду» і групу «ризику».

2. Для дітей, постраждалих від надзвичайних ситуацій природного або антропогенного характеру, з короткою, але потужною дією гострого стресу, обов'язковою являється оцінка психічної (тести Айзенка, CMAS, ТДСФС, страхів) і вегетативної (ВВТ, КІГ, реактивність) складової фізіологічної тривоги , що дозволяє виділити групу дітей з синдромом «психовегетативної напруги».

3. В умовах впливу хронічного стресу, дітям, постійно проживаючим в екологічно несприятливих регіонах, необхідне проведення санаторно-курортного етапу медичної реабілітації в спеціалізованих центрах, у тому числі на курорті Євпаторія, з обов'язковим проведенням курсів ентеросорбції; призначення дієт, які збагачені кальцієм і іншими мінеральними речовинами; включення спеціальних харчових добавок; вітамінізованих препаратів; проведення антиоксидантної терапії та індивідуально підібраних відповідно до стану здоров’я бальнеофізіотерапевтичних методів лікування.

4. В умовах впливу гострого стресу, дітям з «психовегетативною напругою», необхідно, в першу чергу, проведення психологічного де брифінгу, психокоригувальних групових або індивідуальних заходів, а у ряді випадків показана психотерапія та призначення курортних факторів в залежності від наявності основного та супутніх захворювань.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Голубова Т.Ф. Кліматолікування дітей, які постраждали внаслідок техногенних катастроф та надзвичайних ситуацій /Т.Ф. Голубова // Використання кліматичних факторів в комплексі санаторно-курортного лікування за ред. Л.І. Фісенко – К:. «Купріянова», 2005.-194-199.

2. Голубова Т.Ф. Оценка психического статуса в санатории у детей, пострадавших от Чернобыльской катастрофы / В.И. Лысенко, Н.П. Дриневский, Т.Ф. Голубова //Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. -1995. -№6. -С.31-33. [автором проведено обстеження дітей, обговорення отриманих результатів].

3. Голубова Т.Ф. Разработка и научное обоснование принципов восстановительного санаторно-курортного лечения детей, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы / Т.Ф. Голубова, Н.П. Дриневский,, В.И. Лысенко, Л.Ф.Чепурная, Н.С. Григорьева //Вест. физиотерапии и курортологии. -1996. -№2. -С.35-37. [автором обґрунтовані принципи відновного лікування дітей, підготовлена стаття].

4. Голубова Т.Ф. Эволюция использования грязелечения на Евпаторийском курорте у детей, больных сколиозом, в том числе проживающих в неблагоприятных экологических условиях / Т.Ф. Голубова // Вест. физиотер. и курортологии. -1998. -№1. -С.22-25.

5. Голубова Т.Ф. Эффективность курортного лечения детей, больных хроническим тонзиллитом, с сопутствующей дефицитной анемией в условиях Евпаторийского курорта / В.Н. Любчик, Т.Ф. Голубова // сб. научн. Тр. Крымского Госуд. мед. университета им. С.И. Георгиевского. -1998. -Т.134. -часть II. - С.326-330. [автором проведено обстеження дітей, обговорення отриманих результатів].

6. Голубова Т.Ф. Состояние и задачи организации санаторно-курортного лечения и оздоровления детей, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы / Н.П. Дриневский, Т.Ф. Голубова //Лікарська справа. Врачебное дело. - 1998. -№5. -С.57-59. [автором проведено аналіз стану організації санаторно-курортного лікування, обговорення отриманих результатів, підготовлена стаття].

7. Голубова Т.Ф. Состояние здоровья детей с хроническим тонзиллитом из региона Чернобыльской АЭС, поступивших на курортный этап реабилитации / В.Н. Любчик, Т.Ф. Голубова //Вест. физиотер. и курортологии. - 2000. -№2. -С.72-73. [автором проведено обстеження дітей, обговорення отриманих результатів].

8. Голубова Т.Ф. Состояние биохимических показателей и их динамика под влиянием санаторно-курортного лечения у детей с диспластическим сколиозом, проживающих в регионах с радионуклидным загрязнением (РНЗ) / В.Н.Прочан, Т.Ф. Голубова, И.В. Сидорчук //Український медичний альманах. -2003. -Том 6, -№2. -С.123-124. [автором проведено обстеження дітей, обробка, аналіз і обговорення отриманих результатів, підготовка статті].

9. Голубова Т.Ф. Актуальные проблемы санаторно-курортного лечения детей в современных условиях / Т.Ф. Голубова, Н.П. Дриневский // Мед. реабил., курортол. и физиотерапия. -2003. -№2(34). -С.36-39. [автором проведено аналіз сучасного стану дітей, обговорення отриманих результатів, зроблені висновки, підготовлена стаття].

10. Голубова Т.Ф. Алгоритм санаторно-курортного лечения детей со сколиотической болезнью, в том числе пострадавших от чрезвычайных ситуаций / Т.Ф. Голубова //Вестн. физиотер. и курортологии. -2003. -№3. -С.44-46.

11. Голубова Т.Ф., Влияние курортной терапии на некоторые показатели функциональной симметрии у больных хроническим тонзиллитом из региона антропогенного загрязнения / В.Н. Любчик, Т.Ф. Голубова, Л.Л. Олексенко //Таврический медико-биологический вестн. -2003. -Т.6. -№1. -С.91-93. [автором проведено обстеження дітей, обговорення отриманих результатів].

12. Голубова Т.Ф. Эффективность электрофоретического применения грязевых препаратов у детей с рецидивирующим бронхитом, прибывших на санаторно-курортное лечение из регионов с радионуклидным загрязнением / Т.Ф. Голубова, М.С. Бикметов // Актуальн. вопр. курортологии физиотерапии и медицинской реабилитации: cб. научн. Тр. Крымского респ. НИИ физических методов лечения и медицинской климатологии им. И.М. Сеченова -Ялта. -2003. -Т.XIV. -С.3-10. [автором проведено обстеження дітей, обробка, аналіз і обговорення отриманих результатів, підготовка статті.

13. Голубова Т.Ф. Методы медико-психологической реабилитации на санаторно-курортном этапе детей, пострадавших в результате чрезвычайных ситуаций / Т.Ф. Голубова // Мед. реабил., курортол. и физиотерапия. -2004. -№2 (38). -С.38-41.

14. Голубова Т.Ф. Принципы психологической реабилитации детей, пострадавших в результате техногенных, экологических катастроф и других чрезвычайных ситуаций, на куpоpте / Т.Ф. Голубова // Физиотерапия, бальнеология и реабилитация. -2003. -№2. -С.36-40.

15. Голубова Т.Ф. Динамика состояния центральной нервной системы у детей из регионов с радионуклидным загрязнением при санаторно-курортном лечении / Т.Ф. Голубова // Физиотерапия, бальнеология и реабилитация. -2004. -№4. -С.26-29.

16. Голубова Т.Ф. Санаторно-курортне лікування дітей з токсикодермієй / Т.Ф. Голубова, В.Н. Прочан // Вісник наукових досліджень. -2004. -№2. -С.193-195. [автором проведено обстеження дітей, обробка, аналіз і обговорення отриманих результатів, підготовка статті].

17. Голубова Т.Ф. Влияние санаторно-курортного лечения на состояние церебрального кровообращения и биоэлектрической активности головного мозга детей, постоянно проживающих в регионах с радионуклидным загрязнением (РНЗ) / Т.Ф. Голубова // зб. наук. праць співробітників ім. П.Л. Шупика. Київ. -2004. -вип.13. -книга 2. -С.473-479.

18. Голубова Т.Ф. Обоснование ингаляционного применения эфирных масел Крыма у детей с заболеваниями органов дыхания, пострадавших от техногенных катастроф / Т.Ф. Голубова // Зб. наук. праць співробітників ім. П.Л. Шупіка. Київ. -2005. -вип.14. -книга 1. -С.708-713.

19. Голубова Т.Ф. Влияние санаторно-курортного лечения на состояние некоторых гомеостатических показателей детей, проживающих в регионе жесткого радиационного контроля / Т.Ф. Голубова // Зб. наук. праць співробітників ім. П.Л. Шупіка. Київ. -2005. -вип.14. -книга 2. -С.159-163.

20. Голубова Т.Ф. Санаторно-курортное лечение детей, пострадавших в результате чрезвычайной ситуации социально-политического характера / Т.Ф. Голубова // СБ. тр. Крымск. гос. медуниверситета им. С.И. Георгиевского. Симферополь: Изд. центр КГМУ., -2005. -Т.141. -Ч.3. -С.15-17.

21. Голубова Т.Ф. Отдаленные результаты санаторно-курортного лечения детей, пострадавших в результате техногенных катастроф / Т.Ф. Голубова // Вестн. физиотер. и курортологии. -2005. -№4. -С.96-98.

22. Голубова Т.Ф. влияние санаторно-курортного лечения на состояние здоровья детей, пострадавших в результате чрезвычайных ситуаций (ЧС) природного характера / Т.Ф. Голубова // Медична гідрологія та реабілітація. -2005. –Т.3. -№4. -С.12-16.

23. Голубова Т.Ф. Синдром системного ураження дітей Первомайського району Миколаївської області комплексом токсичних речовин політропної дії / С.Г. Хотіна, Т.А.Чистякова, Т.Ф. Голубова // Вестн. физиотер. и курортологии. -2006. -№1. -С.78-80. [автором проведено обговорення отриманих результатів, участь в підготовці статті].

24. Голубова Т.Ф. Интегральная оценка состояния здоровья детей, пострадавших в результате различных чрезвычайных ситуаций и его динамика под влиянием комплексных медико-психологических мероприятий на санаторно-курортном этапе / Т.Ф. Голубова // Вестн. физиотер. и курортологии. -2006. -№2. -С.157-159.

25. Голубова Т.Ф. Динамика показателей клеточного иммунитета у детей с соматической патологией под влиянием комплексного санаторно-курортного лечения / Т.Ф. Голубова, О.И. Гармаш, О.В. Генералов // Таврический медико-биологический вестн. -2006. -Т.9. -№2. -С.21-24. [автором проведено обстеження дітей, обробка, аналіз і обговорення отриманих результатів, підготовка статті].

26. Голубова Т.Ф. Использование современных компьютерных технологий для оценки комплексного санаторно-курортного лечения детей, пострадавших в результате техногенных катастроф / Т.Ф. Голубова // Український журнал медичної техніки і технології. -2006. -№1-2. -С.78-81.

27. Голубова Т.Ф., Реабилитация детей с рецидивирующим бронхитом и сопутствующим диспластическим сколиозом из регионов радионуклидного загрязнения на санаторно-курортном этапе / Т.Ф. Голубова, В.Н. Любчик // Медична гідрологія та реабілітація. -2006. -Т.4. -№4. -С.23-26. [автором проведено обговорення отриманих результатів, участь в підготовці статті].

28. Голубова Т.Ф. Состояние адаптационно-компенсаторных механизмов у детей, постоянно проживающих в регионах с радионуклидным загрязнением / Т.Ф. Голубова // Вестн. физиотер. и курортологии. -2006. -№3. -С.21-23.

29. Голубова Т.Ф. использование методов современной биомедицинской статистики для оценки состояния адаптационно-компенсаторных механизмов у детей, пострадавших от чрезвычайных ситуаций (ЧС) / Т.Ф. Голубова // Современная педиатрия. - 2007. -№2 (15). -С.132-135.

30. Голубова Т.Ф. Разработка лечебных методик применения микроводоросли Spirulina platensis внутрь и в виде спирулиновых ванн у детей, проживающих в регионах с радионуклидным загрязнением / Т.Ф. Голубова // Вестн. физиотер. и курортологии. - 2007. -№2. -С.182-184.

31. Голубова Т.Ф. Эффективность применения грязелечения у детей с хроническим тонзиллитом, пострадавших от техногенных катастроф / Т.Ф. Голубова // Таврический медико-биологический вестник. - 2007 - Т.10. -№2. -С.34-36.

32. Пат. 55326А, Україна, МПК А61Н33/04, А61К35/00. Спосіб лікування ваннами із водорості / Прочан В.Н., Утманцев С.П., Николаева Р.И., Бикметов М.С., Голубова Т.Ф., Чепурная Л.Ф.; заявитель и патентообладатель Український НДІ дитячої курортології та фізіотерапії Деклараційний патент на винахід. - №99031205; заявл. 03.03.1999; опубл. 17.03.2003. Бюл.№3, 2003 р. [автором проведено обстеження дітей, обробка, аналіз і обговорення отриманих результатів].

33. Голубова Т.Ф., Сравнительное изучение влияния биологически активных препаратов на некоторые показатели крови детей, прибывших на санаторно-курортное лечение из регионов радионуклидного загрязнения (РНЗ) / Т.Ф. Голубова, Н.П. Дриневский, В.Н. Прочан, Л.Ф. Чепурная, Р.И. Николаева // Использование природных биорегуляторов в практической медицине: тез. докл. наук.-практ. конф. Ялта, 1995; - 1995. -С. 29 [автором проведено обстеження дітей, обробка, аналіз і обговорення отриманих результатів, підготовка статті].

34. Голубова Т.Ф. Отдаленные результаты санаторно-курортного лечения детей, проживающих в регионах с радионуклидным загрязнением (РНЗ) / Т.Ф. Голубова, Р.И. Николаева, О.Л. Рухлова, П.Е. Корякин, Н.С. Тетерюк // Актуальные вопросы лечения заболеваний опорно-двигательного аппарата, центральной и периферической нервной системы, респираторных аллергозов у детей: тезисы докл. научн.-практ.конф. Евпатория, 1995: -1995. -С. 98-99. [автором проведено обстеження дітей, обробка, аналіз і обговорення отриманих результатів, підготовка статті].

35. Голубова Т.Ф. Особенности организации санаторно-курортного лечения детей с ортопедической патологией, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы / Т.Ф. Голубова, В.И. Кравцов, В.Г. Волкова // Курорты, медицина в меняющемся мире: сб. матер. новые технологии, современные формы сотрудничества, опыт работ: наук.-практ. конф. Украина, Республика Крым, Евпатория, 1996: 1996 -С. 51-52. [автором проведена підготовка статті].

36. Состояние здоровья детей с заболеваниями органов дыхания, пострадавших от Чернобыльской катастрофы и его динамика под влиянием санаторно-курортного лечения / Т.Ф. Голубова, Н.И. Рябцев, С.И. Андрейцев, Л.Ф. Чепурная, С.Л. Пориц, Т.А. Кухаренко //Актуальные вопросы детской курортологии: тез. докл. юб. конф. посвящен. 60-летию Евпаторийского детского курорта и 10-летнему опыту научно-практической работы по оздоровлению лиц из регионов радионуклидного загрязнения 11-12 июня 1996, г. Евпатория: - 1996. -С. 17-18. [автором проведено обстеження дітей, обробка, аналіз і обговорення отриманих результатів, підготовка статті].

37. Голубова Т.Ф. Эффекты комплексного санаторно-курортного лечения детей, пострадавших от Чернобыльской катастрофы / В.И. Лысенко, Т.Ф. Голубова, Л.Ф. Чепурная // Социально-психологическая реабилитация населения, пострадавшего от экологических и техногенных катастроф: тезисы докл. научн.-практ.конф. Май 1996 г.: 1996 -С. 62. [автором проведено обговорення отриманих результатів, участь в підготовці статті].

38. Голубова Т.Ф. Основные принципы назначения санаторно-курортных факторов детям, пострадавшим от Чернобыльской катастрофы / Т.Ф. Голубова, Дриневский Н.П. //Детская курортология и физиотерапия. Тр. института. Вып. IV. Евпатория. -1996. –С. 18-22. [автором підготовлена стаття].

39. Голубова Т.Ф. Психосоматические аспекты комплексного санаторно-курортного лечения детей, пострадавших от последствий Чернобыльской катастрофы / В.И. Лысенко, Т.Ф. Голубова, Л.Ф. Чепурная //Актуальні проблеми охорони здоров’я дітей шкільного віку та підлітків: матеріали наук.-практ. конф., присвяченої 75-річчю Українського науково-дослідного інституту охорони здоров’я дітей та підлітків. Харків, 23-24 жовтня, 1997 р. Харків. -1997. -С. 127-129. [автором проведено аналіз і обговорення отриманих результатів, участь в підготовці статті].

40. Голубова Т.Ф. Об особенностях влияния пелоидотерапии на функциональное состояние вегетативной нервной системы детей с хроническим тонзиллитом, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы / Т.Ф. Голубова, В.Н. Прочан, Л.Ф. Чепурная, Р.И. Николаева //Актуальные проблемы пелоидобальнеотерапии. Грязелечебница «Мойнаки» 110 лет: тез. докл. юб. науч.-практ. конф. к 110-летию грязелечебницы «Мойнаки». Евпатория. -1997. -С. 35-37. [автором проведено обстеження дітей, обробка, аналіз і обговорення отриманих результатів, підготовка статті].

41. Голубова Т.Ф. Дифференциальное применение коллоидного мелкодисперсного препарата грязи у детей с рецидивирующим бронхитом / Т.Ф. Голубова, Н.П. Дриневский, Л.Ф. Чепурная, М.С. Бикметов // Фізичні чинники в медичній реабілітації:сб. матер. І нац. конгресу фізіотерапевтів та курортологів України. Хмільник, 13-14 травня 1998 року. -С. 151-152. [автором проведено обстеження дітей, обробка, аналіз і обговорення отриманих результатів, підготовка статті].

42. Голубова Т.Ф. К вопросу об организации отбора, показаний и противопоказаний при направлении детей, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы в санаторий / Т.Ф. Голубова, В.И. Кравцов // Вестник физиотерапии и курортологии. -2000. -№3. -С. 60. [автором проведено аналіз і обговорення отриманих результатів, підготовка статті].

43. Разработка новой лечебной методики (применение микроводоросли Spirulina platensis внутрь и в виде спирулиновых ванн) у детей, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы / В.Н. Прочан, Т.Ф. Голубова, Л.Ф. Чепурная, Р.И. Николаева В.И. Лисенко, Г.М. Самойленко, Г.С. Круглова // Вестник физиотерапии и курортологии. -2000. -№3. -С. 82. [автором проведено обстеження дітей, обробка, аналіз і обговорення отриманих результатів, підготовка статті].

44. Голубова Т.Ф. Организация восстановительного санаторно-курортного лечения детей, пострадавших от техногенных, экологических катастроф и чрезвычайных ситуаций в детском клиническом санатории «Смена» / Т.Ф. Голубова, В.Н. Прочан, Р.И.Николаева, В.И. Лысенко //Вестник физиотерапии и курортологии. -2001. -№1. -С.44. [автором проведено обстеження дітей, обробка, аналіз і обговорення отриманих результатів, підготовка статті].

45. Голубова Т.Ф. Использование современных медицинских технологий в комплексном санаторно-курортном лечении детей, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы / Т.Ф. Голубова // Вестник физиотерапии и курортологии. -2001. -№2. -С. 11.

46. Голубова Т.Ф. Влияние однократной процедуры и курса пелоидотерапии на состояние вегетативной регуляции детей, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы / Т.Ф. Голубова // Лікувальні грязі: екологічні аспекти, раціональна експлуатація та нові технології використання”: мат. ІІІ наук.-практ. конф. з міжнар. участю. Бердянськ, 29 травня 2002 р. Додаток до журналу „Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія”. -2002. -№1. -С. 100-101.

47. Голубова Т.Ф. Применение природных и преформированных физических факторов в восстановительном лечении детей, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы / Т.Ф. Голубова // Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації: матер. ІІ Національного конгресу фізіотерапевтів та курортологів України. Слов’янськ, 12-13 листопада 2002 р. Додаток до журналу „Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія”. -2002. -№3. -С. 238-239.

48. Голубова Т.Ф. Применение лазерной терапии у детей с рецидивирующим бронхитом (РБ), прибывших на санаторно-курортное лечение из регионов с радионуклидным загрязнением (РНЗ) / Т.Ф. Голубова // Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації: матер. ІІ Національного конгресу фізіотерапевтів та курортологів України. Слов’янськ, 12-13 листопада 2002 р. Додаток до журналу „Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія”. -2002. -№3. -С. 244-245.

49. Голубова Т.Ф. Медицинская реабилитация детей, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы, на санаторно-курортном этапе / Т.Ф. Голубова // Вестник физиотерапии и курортологии. -2002. -№2. -С. 15.

50. Голубова Т.Ф. Разработка программы медицинской реабилитации детей, пострадавших в результате техногенных, экологических катастроф и чрезвычайных ситуаций / Н.П. Дриневский, Т.Ф. Голубова // Вестник физиотерапии и курортологии. -2002. -№3. -С. 12. [автором підготовлена стаття].

51. Голубова Т.Ф. Состояние здоровья детей, пострадавших от различных чрезвычайных ситуаций, и основные принципы реабилитационных мероприятий на санаторно-курортном этапе / Т.Ф. Голубова // Вестник физиотерапии и курортологии. -2003. -№2. -С. 27-28.

52. Голубова Т.Ф. Иммунобиохимические показатели у детей со сколиотической болезнью (СБ) из регионов радионуклидного загрязнения и их динамика под влиянием санаторно-курортного лечения / Т.Ф. Голубова, В.Н. Прочан, Р.И. Николаева // Вестник физиотерапии и курортологии. -2003. -№2. -С. 2. [автором проведено обробка, аналіз і обговорення отриманих результатів, підготовка статті].

53. Голубова Т.Ф. Особенности алгоритма санаторно-курортного лечения детей, пострадавших в результате чрезвычайных ситуаций / Т.Ф. Голубова // Лікувальні фізичні чинники та здоров’я людини: мат. ІІ з’їзду всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів та курортологів і наук.-практ. конф. з міжнародною участю, присвяченої 75-річчю Українського НДІ медичної реабілітації та курортології і 170-річчю курорту Куяльник. Одеса, 28-29 травня 2003 р. Додаток до журналу „Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія”. -2003. -№2. -С. 366-368.

54. Голубова Т.Ф., Состояние здоровья детей, пострадавших от техногенных катастроф, и их восстановительное лечение на санаторно-курортном этапе / Т.Ф. Голубова, Г.Д. Кулик, Р.И. Николаева, Е.Г. Семеняк // Вестник физиотерапии и курортологии. -2004. -№1. -С. 99. [автором проведено обстеження дітей, обробка, аналіз і обговорення отриманих результатів, підготовка статті].

55. Голубова Т.Ф., Відновне санаторно-курортне лікування дітей, що постраждали в результаті токсичного забруднення території / Т.Ф. Голубова, В.Н. Прочан // Вплив екопатологічних чинників на стан здоров’я дітей: зб. Матер. Всеукраїнського симпозіуму педіатрів 30-31 березня 2004 року. Тернопіль. -Укрмедкнига. -2004. -С. 34. [автором проведено обстеження дітей, обробка, аналіз і обговорення отриманих результатів, підготовка статті].

56. Голубова Т.Ф. Санаторно-курортное лечение детей со сколиотической болезнью (СБ), поступающих из регионов радионуклидного загрязнения / Т.Ф. Голубова // Патологія сполучної тканини-основа формування хронічних захворювань у дітей і підлітків: сб. матер. наук.-практ. конф.. Харків, 20-21 жовтня 2004 р., -С.41-42.

57. Голубова Т.Ф. Основные достижения и возможные пути дальнейшего развития оздоровления и санаторно-курортного лечения детей и подростков / Т.Ф. Голубова // Рання медична реабілітація: здобутки, проблеми, перспективи: матер. V наук.-практ. конф. з міжнародною участю, Ужгород - санаторій „Карпати”. -25-28 жовтня 2004 р. Додаток до журналу ”Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія”. -2004. -№3. -С.35.

58. Голубова Т.Ф. Разработка новых грязевых лечебных препаратов для аппликационного и электрофоретического применения / М.С. Бикметов, Т.Ф. Голубова, Н.П. Дриневский, Л.Ф.Чепурная, А.В. Курганова // Вестник физиотерапии и курортологии. -2004. -№2. -С. 87. [автором проведено обговорення отриманих результатів].

59. Голубова Т.Ф. Санаторно-курортное лечение с использованием лазерных технологий часто болеющих детей из экологически неблагополучных регионов / Т.Ф. Голубова, Г.Д. Кулик, Р.И. Николаева, Е.Г. Семеняк, М.С. Бикметов // Вестник физиотерапии и курортологии. -2004. -№3. -С. 110. [автором проведено обстеження дітей, обробка, аналіз і обговорення отриманих результатів, підготовка статті].

60. Голубова Т.Ф. Бальнеолікування та лікувально-рухові режими у дітей, які постраждали від надзвичайних ситуацій техногенного характеру / Т.Ф. Голубова // Кліматолікування, лікувальна фізкультура, механотерапія, фітотерапія, бальнеотерапія в комплексному санаторно-курортному лікуванні: матер. VІ наук.-практ. конф. з міжнар. участю. м. Євпаторія, 27-29 вересня 2005 р. Додаток до журналу „Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія”. -2005. -№3. -С. 336-337.

61. Голубова Т.Ф. Научное обеспечение комплексной санаторно-курортной помощи детям, пострадавшим вследствие чрезвычайных ситуаций / Т.Ф. Голубова // Актуальні проблеми медично-психологічної реабілітації рятувальників, дитячого та дорослого населення, яке постраждало внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: матер. Наук.-практ. конф. Євпаторія, 21-23 квітня 2005 р. Євпаторія. -2005. -С. 10-13.

62. Голубова Т.Ф. Восстановительное лечение детей, пострадавших от чрезвычайных ситуаций на курортах Крыма / Т.Ф. Голубова // сб. материалов Первого Всероссийского съезда врачей восстановительной медицины РеаСпоМед 2007. М., 27 февраля – 1 марта. М. -2007. -С. 67-68.

63. Методика диференційного застосування загальних мінеральних водолікувальних процедур у хворих на хронічний тонзиліт, що прибувають із регіонів радіонуклідного забруднення / Голубова Т.Ф., Чепурна Л.Ф. // Реєстр медико-біологічних і науково-технічних нововведень. Київ.-1996.- №73/6/6-с.35-36.

64. Нова медична технологія використання колоїдного дрібнодисперсного препарату мулової грязі в комплексному лікуванні у дітей, що страждають на захворювання органів дихання / Голубова Т. Ф., Бікметов М. С., Дріневський М. П., Чепурна Л.Ф., Лисенко В.І, Прочан В.М., Миколаєва Р. І. // Реєстр галузевих нововведень. Київ.-1998.- №47/8/8-с.27-28.

65. Нова медична технологія використання водорості одноклітинної спіруліни «Spirulina platensis» у вигляді спрулінових ванн у дітей з хворобами шкіри та органів дихання / Голубова Т. Ф., Прочан В.М., Дріневський М. П., Бікметов М. С., Чепурна Л.Ф., Лисенко В.І, Миколаєва Р. І. //Реєстр галузевих нововведень. Київ.-2000.- №98/13/00-с.52.

66. Нова медична технологія використання низькоінтенсивного лазерного випромінювання у сполученні з вакуум-массажем у дітей, що страждають на захворювання органів дихання /Голубова Т. Ф., Прочан В.М., Дріневський М. П., Миколаєва Р. І. //Реєстр галузевих нововведень. Київ.-2001.- №85/14/01-с.41-42.

67. Нова медична технологія визначення сполучених змін психоемоційного стану і вегетативної регуляції дітей, що постраждали від надзвичайних ситуацій / Т.Ф. Голубова, Н.П. Дріневський, И.В. Загоруйченко, О.Г. Харітонкіна // Реєстр галузевих нововведень. Київ.-2003.- №233/19/03-с.162.

68. Нова медична технологія визначення функціонального стану центральної нервової системи дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської та інших техногенних, екологічних катастроф та надзвичайних ситуацій / Григорьева Н.С., Голубова Т.Ф. // Реєстр галузевих нововведень. Київ.-2003.- №234/19/03-с.162-163.

69. Нова медична технологія санаторно-курортного лікування дітей, які постраждали внаслідок катастроф техногенного характеру / Дріневський М. П., Голубова Т. Ф., Бікметов М. С., Курганова О. В., Семеняк О. Г. // Реєстр галузевих нововведень. Київ.-2005. - №209/23/05-с.138.

АНОТАЦІЯ

Голубова Т.Ф. Комплексна медико-психологічна реабілітація дітей, які постраждали від надзвичайних ситуацій, на санаторно-курортному етапі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.33 – медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія, Кримський республіканський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології імені І.М. Сєченова, Ялта, 2008.

Дисертація присвячена розробці системи заходів комплексної медико-психологічної реабілітації по підвищенню ефективності відновлювального лікування на санаторно-курортному етапі дітей, які постраждали від різних надзвичайних ситуацій, з урахуванням особливостей адаптаційно-компенсаторних механізмів організму.

Серед постраждалих від техногенних катастроф виділено три групи: «прогностично сприятлива», “динамічного нагляду” і “ризику”; у дітей, постраждалих від надзвичайних ситуацій природного і антропогенного характеру, виділена група з синдромом «психовегетативної напруги».

Вивченні особливості призначення загальноприйнятих курортних процедур (грязьові аплікації, хлоридні натрієві, “перлинні” ванни, купання в морі та басейні), розроблені методики з еферентної, антиоксидантної і імунокорегуючої терапії, вдосконалені методики фізіотерапевтичного впливу за допомогою розроблених в інституті препаратів натуральної мулової сульфідної грязі; запропоновано “спірулінові” ванни; групову психокорекцію, які дозволили отримати більш високу ефективність санаторно-курортного лікування.

Розроблена методика кількісної, бальної оцінки здоров'я і його зміни під впливом медичної реабілітації, що проводиться, по динаміці інформативних клінічних, функціональних і лабораторних показників, яка дозволила встановити ефективність проведеного лікування у постраждалих дітей.

Розроблена програма комплексної медико-психологічної реабілітації, в основу якої встановлений диференційований підхід у виборі алгоритму санаторно-курортного лікування залежно від характеристики основного ушкоджуючого чинника надзвичайної ситуації, наявності гострого або хронічного стресу.

Ключові слова: діти, надзвичайні ситуації, адаптаційно-компенсаторні механізми, санаторно-курортне лікування, медико-психологічна реабілітація

АННОТАЦИЯ

Характеристики

Список файлов реферата